Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Загальний опис об'єкту дослідження

1.1 Загальні відомості про будівлю (призначення об'єкту, місце розташування, кількість працюючих)

1.2 Річне споживання енергоносіїв (щомісячне. За три попередніх роки не включаючи поточний. Добові графіки споживання енергоносіїв, профіль використання енергії)

1.3 Існуючі тарифи на енергоносії

1.4 Попередні заходи з енергозбереження

2. Обстеження поточного стану енергетичних систем об'єкту

2.1 Обстеження огороджуючих конструкцій будівлі

2.2 Система електропостачання

2.2.1 Загальний опис СЕП (відомості про СЕП, електроспоживаюче і електрогенеруюче обладнання (технічні дані,час роботи)

2.2.2 Складання балансу

2.2.3 Аналіз інформації

2.2.4 Розрахунок заходів з енергозбереження

2.3 Система теплопостачання

2.3.1 Загальний опис систем теплопостачання (технічні дані, час роботи)

2.3.2 Складання балансу

2.3.3 Аналіз інформації

2.3.4 Розрахунок заходів з енергозбереження

2.4 Система водопостачання

2.4.1 Загальний опис систем водопостачання (технічні дані, час роботи)

2.4.2 Складання балансу

2.4.3 Аналіз інформації

2.4.4 Розрахунок заходів з енергозбереження

3. Вплив заходів на стан зовнішнього середовища

Вступ

Під енергетичним аудитом будемо розуміти обстеження підприємств, організацій й окремих виробництв з їх ініціативи з метою визначення можливостей економії споживаної енергії й допомоги підприємству в здійсненні економії на практиці шляхом впровадження механізмів енергетичної ефективності, а так само з метою впровадження на підприємстві системи енергетичного менеджменту.

Предметом енергетичного аудиту є система обстеження витрати палива й енергії, аналізу й видачі рекомендацій з ефективного використання енергоресурсів.

Головною метою енергетичного аудита є пошук можливостей енергозбереження й допомоги суб'єктам господарювання у визначенні напрямків ефективного енерговикористання.

Об'єктом енергетичного аудита може бути будь-яке підприємство, енергетична установка, будинок, агрегат, що споживає або виробляє енергію.

Призначенням енергетичного аудита є рішення наступних завдань:

складання карти використання об'єктом паливно-енергетичних ресурсів;

розробка організаційних і технічних заходів, спрямованих на зниження втрат енергії;

визначення потенціалу енергозбереження;

фінансова оцінка енергозберігаючих заходів.

Енергетичний аудит проводиться енергосервісними компаніями або незалежними експертами (енергоаудиторами), які вповноважені суб'єктами господарювання на його проведення.

Підсумковим документом енергоаудиту є звіт, що містить підсумки вивчення стану споживання енергії та енергоносіїв на об'єкті, опис об'єкта та рекомендації з ефективного енерговикористання. Завданням розділу звіту про вивчення стану енерговикористання є визначення кількості енергії й енергоносіїв, що використовуються різними споживачами обстежуваного об'єкту, а також їх вартості. Крім того, проводиться порівняння фактичного споживання енергії на об'єкті з прийнятими нормативами. В результаті створюється база для аналізу енергоспоживання і виявлення шляхів підвищення ефективності енерговикористання, яка дає можливість виявити ділянки об'єкта, в яких скеровані на енергозбереження інвестиції дадуть найбільший економічний ефект.

Рекомендаційна частина звіту містить пропозиції стосовно ефективного використання енергії, які розроблені під час проведення обстеження. Пропоновані практичні проекти повинні обґрунтовуватись техніко-економічними розрахунками. Опис заходів з заощадження енергії містить такі ключові моменти: що потрібно робити, щоб заощадити енергію; як ці дії приведуть до заощадження енергії: співвідношення потенційних заощаджень з інвестиціями на реалізацію заходів.

Назва МЕЗу	Економія енергетичних ресурсів	Грошова економія (грн.)	Затрати на введення в експлуатацію (грн.)	Термін окупності (роки)
Встановлення датчиків руху в санузлах	672(кВт год.)	135,54	832,3	6,141
Заміна ламп розжарення на енергозберігаючі	230,4 (кВт год.)	46,472	126,4	2,72
Заміна люмінесцентних на більш економічні	782 (кВт год.)	157,729	900	5,706
Заміна старих вікон на склопакет	92,4 Гкал	5981,052	514731,95	86,06
Відключення обігрівачів при відсутності персоналу на місцях	576 (кВт год.)	116,179	0	0,43
Перекриття водопровідної мережі у години незайнятості	60,53 (м3/рік)	49,392	50	1
Встановлення аераторів на водопровідні крани	707,1 (м3/рік)	576,9	70,7	0,12
Періодичне обстеження та ліквідація дрібних несправностей водопровідних кранів та унітазів	130,743(м3/рік)	106,686	100	0,937
Утеплення зовнішніх стін будівлі теплоізоляційним матеріалом	7200 ккал/год	2091,65	32693,4	15,63
Автоматизація теплового пункту	53,504(Гкал/рік)	55,5	5000	90,08
Встановлення електронних пускорегулюючих апаратів	6384,95кВт рік	429,28	15385	35,8
Контроль за споживанням електроенергії з боку персоналу	768 кВт рік	-	154,906	-



1. Загальний опис об'єкту дослідження

Об'єктом даного енергетичного аудиту є учбовий корпус №13 «Київського політехнічного інституту». Період проведення аудиту - з 28.09.2006 р. по 21.11.2006 р. Аудиторами виступили студентки групи ОН-22 Інституту енергозбереження та енергоменеджменту «КПІ».

Учбовий корпус №13 було збудовано у 1963 році, він складається з 4 поверхів та цокольного поверху. Споруда є відносно новою на території "КПІ". Перевагами будівлі є симетричність. Одна будівля вміщує 4 корпуси 13,14,15 та 16. Коридори займають значне місце та обсяги в данній споруді.

У корпусі знаходиться постійно упродовж робочого дня приблизно 90 працівників, включаючи обслуговуючий персонал.

Приблизна реальна кількість людей, що постійно знаходяться у корпусі (студенти і співробітники) складає 400чол.

Загальна площа корпуса складає 2948 м².

Корисна площа корпусу складає 1727 м².

В заданий момент відповідальними за стан та внутрішній розпорядок в учбовому корпусі №13 КБІС є:

декан КБІС - Савицький Артем Йосипович

зав. лаб. КБІС - Бабина Тетяна Валентинівна

Також у корпусі знаходяться лабораторія та кімнати обслуговуючого персоналу Науково-технічного об'єднання “КПІ-Телеком”.

Відповідальною особою є Цурін Олег Пилипович.

1.1 Загальні відомості про будівлю (призначення об'єкту, місце розташування, кількість працюючих)

Корпус №13 знаходиться на території Національного Технічного Університету України, по вул. Політехнічна 14. Це 5 поверхова будівля з висотою перекриття 3.20 метрів і товщиною будівельних конструкцій, що використовуються в якості перекриття - 0.24 метра. Несучі конструкції споруди виконані в дві цеглини.

Корпус є учбовим, а також призначений для наукової діяльності. Журналу випробувань нема. На цокольному поверсі розташований РП, який здійснює живлення всіх 4 корпусів.

Початок занять о 8³⁰. На вахті корпусу чергує комендант. Впродовж доби чергує охорона.

Даний корпус обладнаний комп'ютерними лабораторіями для набуття спеціальних навичок у сферах системного аналiзу та iнтелектуальних систем прийняття рiшень. Студенти в лабораторіях КБІС мають змогу проектувати, створювати та експлуатувати комп'ютернi системи для аналiзу, прогнозування, управлiння i проектування динамiчних процесiв у макроекономiчних, технiчних, технологiчних, екологiчних i фiнансових об'єктах.

1.2 Річне споживання енергоносіїв (За три попередніх роки не включаючи поточний)

Споживання електроенергії за 2003, 2004, 2005, 2006 роки

Місяці	2003	2004	2005	2006
	кВт	грн	кВт	грн	кВт	грн	кВт	грн.
Січень	5340	774,03	4260	686,41	5360	958,9	3946	876,01
Лютий	5440	846,46	4860	838,84	3900	699,27	3670	814,74
Березень	4020	586,11	5300	883,51	1400	1567,44	3174	778,26
Квітень	4980	721,1	4800	891,84	7100	1412,19	3675	945,94
Травень	5280	797,81	3440	598,56	4100	813,03	2671	721,70
Червень	5480	868,85	2960	532,8	3740	638,79	10254	2910,20
Липень	2170	333,09	2080	387,92	1701	296,31	5054	1505,59
Серпень	2340	405,99	1820	338,88	1815	321,07	1612	504,23
Вересень	2800	476	4120	753,96	3780	691,74	4120	1074,08
Жовтень	6020	933,1	6520	139,04	3335	640,65	6020	1569,4
Листопад	6720	1102,08	5700	998,64	2560	516,35	5032	1311,84
Грудень	6100	1039,44	5960	1013,2	5032	1063,26	5280	1376,49



Дані даної таблиці представлені графічно

Споживання теплової енергії за 2003 рік

	2003
	Гкал	грн
Січень	45,2	2599
Лютий	53,0	3047,5
Березень	43,5	2501,25
Квітень	25,6	1472
Жовтень	9,5	546,25
Листопад	36,8	2116
Грудень	43,4	2495,5

Споживання теплової енергії за 2004 рік

	2004
	Гкал	грн
Січень	59,51	3424,5
Лютий	46,7	2687,352
Березень	44,0	2531,98
Квітень	20,1	1156,655
Жовтень	15,63	899,4284
Листопад	39,5	2273,028
Грудень	45,2	2601,034

Споживання теплової енергії за 2005 рік

	2005
	Гкал	грн
Січень	43,1	2789,863
Лютий	61,0	3948,53
Березень	43,5	2815,755
Квітень	13,7	1708,872
Жовтень	14,2	919,166
Листопад	33,95	2197,5835
Грудень	47,67	3085,6791

Споживання теплової енергії за 2006 рік

	2006
	Гкал	грн
Січень	56,39	3650,1247
Лютий	48,98	3170,4754
Березень	46,65	3019,6545
Квітень	14,8	958,004
Жовтень	15,6	1009,788
Листопад	36,84	2384,65
Грудень	45,6	2951,688

Дані таблиць представлені графічно



Будуємо місячні графіки споживання теплової енергії за січень 2004; 2005; 2006 років.

Споживання води за 2005 рік

Місяць	Спожито, м3	грн
Січень	168	318,528
Лютий	185,25	351,234
Березень	219	415,224
Квітень	173,25	328,482
Травень	174,5	330,852
Червень	179,25	339,858
Липень	167,5	317,58
Серпень	168,5	319,476
Вересень	185	350,76
Жовтень	178,75	338,91
Листопад	196	371,616
Грудень	205,5	389,628

Споживання води за 2006 рік

Місяць	Спожито, м3	грн
Січень	149	281,61
Лютий	201	379,89
Березень	191	360,99
Квітень	176	332,64
Травень	184	347,76
Червень	170	321,3
Липень	153	289,17
Серпень	126	238,14
Вересень	151	285,39
Жовтень	149	281,61
Листопад	187	353,43
Грудень	198	374,22

Теплова енергія яка підводиться до корпусу на даний момент використовується на опалення приміщень. Теплопостачання здійснюється від бойлерної, що знаходиться на 1-му поверсі (відповідальний Федченко О.Н. тел. 454-96-28; 241-96-03).

Електроенергія, що споживається корпусом, використовується для освітлення учбових приміщень, коридорів, залів, роботи електричних приладів, електроапаратури. Живлення корпусу забезпечується 2-х стояковою системою (кабелем ААБ(3*150+1*70). На кожному поверсі знаходиться по 2 розподільчих щитки серії ЯЩО, по 6 автоматів серії А3161.

Холодне водопостачання забезпечує роботу санвузлів та протипожежних стояків. Лічильник на воду (MTQ 10, № лічильника 9667658) розташований у 13 корпусі, він здійснює контроль на всю будівлю, тобто 4 корпуси.

Загальний вигляд графіків та дані таблиць говорять про відповідність споживання енергії режиму роботи навчальних корпусів: в зимній період споживається більше теплової та електричної енергії, літній період відмічається значним спадом споживання електроенергії й відсутністю постачання теплової.



1.3 Існуючі тарифи на енергоносії

Електрична енергія відпускається об'єктам КПІ за змінним тарифами кожного місяця. Нижче в таблиці наведені дані по тарифам за 2005 рік

Тарифи за 2005 рік

Місяць року	Грн/кВт-год
Січень	0,1793
Лютий	0,1789
Березень	0,1866
Квітень	0,1989
Травень	0,1983
Червень	0,1708
Липень	0,1742
Серпень	0,1769
Вересень	0,183
Жовтень	0,1921
Листопад	0,2017
Грудень	0,2113

Тарифи на 2006 рік

Місяць року	Грн/кВт-год
Січень	0,22
Лютий	0,23
Березень	0,24
Квітень	0,2145
Травень	0,2252
Червень	0,2838
Липень	0,2979
Серпень	0,3128
Вересень	0,3128
Жовтень	0,3128
Листопад	0,3128
Грудень	0,3128

Теплова енергія відпускається даному об'єкту за 34 тарифом, що включає в себе опалення в зимовий період. Тариф 34 - 64,73 грн/Гкал.

Навчальний корпус №13 споживає воду за тарифом 1,89 грн/м³.

1.4 Попередні заходи з енергозбереження

Провелась заміна вікон на склопакети. Періодично сантехніх проводить ремонт водопровідних кранів, з метою зменшення втрат. У туалеті замінені сан.вузли, умивальники. Світильники замінені на більш економічні



2. Обстеження поточного стану енергетичних систем об'єкту

Обстеживши будівлю, слід відзначити, що місцерозташування будівлі є нераціональним, з точки зору енергозбереження. Розрахунок оптимальних конфігурацій будівель, в ході яких приймаються до уваги як втрати тепла взимку, так і надходження тепла влітку, свідчать про те що для будівель які мають прямокутну форму, найбільш ефективною є орієнтація їх довгої осі у напрямку схід - захід. При цьому східна і західна стіни отримують максимальну кількість сонця влітку, тому їх площу треба зменшувати. Північна і південна стіни взимку піддаються більш інтенсивному сонячному обігріву, ніж влітку, тому поверхність їх слід збільшувати.

2.1 Обстеження огороджуючих конструкцій будівлі

Надходження тепла та тепловтрати, від яких залежить температурний режим в споруді залежать від таких фізичних властивостей будівельних матеріалів, як теплопровідність, термічний опір, коефіцієнт випромінення поверхністю огороджуючих конструкцій, коефіцієнт конвективної тепловіддачі огороджуючої поверхні, теплоємність матеріала огородження.

Корпус №13 - п'ятиповерхова будівля загальною площею 3280 м², загальний об'єм 9944,653. План будинку наведений в додатках. Товщина стін складає 0,6м з них шар цегли 0,5м; пісчаний цемент 0,095м; штукатурка 0,005м. Підлога складається з керамзиту, цементної стяжки, плитки, бетону на щебені. Площа вікон 563.55м. Дах бетонний зашитий залізом, вкритий рубероїдом.

Проведемо розрахунок теплових витрат

Теплові витрати розраховуються за формулою:

,



де -площа огородження;

- коефіцієнт теплопередачі;

- коефіцієнт додаткових витрат, не більш 10%;

Приймаємо, що розрахунок внутрішнього повітря ,розрахунок температури зовнішнього повітря =-22. Швидкість повітря 4, 3 м/с.

Зовнішня стіна виконана з глиняної цегли (ГОСТ6316-55), кладка у одну цеглу, товщина 0,25м. Термічний опір цегли, внутрішньої штукатурки, тепловіддачі у сумі 1,13.

Коефіцієнт додаткових витрат складаються з таких чинників. Зовнішні стіни і вікна в кутових приміщеннях -5%. На вітер - 5%, розміщення на північ, схід -10%, на захід-5%.

Витрати теплоти на вентиляцію розраховуємо для стіни будинку. Так як висота приміщення 13 корпусу не більше 3,5м, тоді розрахунок ведемо за формулою:

Теплові витрати через не втеплену підлогу розраховується за умовними зонами - шириною 2м, паралельним зовнішнім стінам.

Усі розрахунки теплових витрат корпусу 13 приведені у таблиці 3.1.

Таблиця 2.1

Огород-ження	Орієнтація огород-ження	Розмір огород-ження, м	Площа огород-ження	Коефіцієнт тепло перед. огородження			Теплопередач через огородж. конструкції	Теплові витрати на вентиляцію
Стіна	півн	18,618,0	335,838	0,868	44	1,1	14385,28	13351,334
Стіна	півд	18,618,0	336,66	0,868	40	1	11917,764	13387,622
Стіна	захід	35,518,0	642,55	0,868	44	1,1	27522,987	28106,808
Стіна	схід	35,518,0	642,55	0,868	44
Вікно	північ	2,255,4 1,951,86 1,951,4 0,984,3	52,814	6,67	44	1,1	18858,99
			2,714	2,94
Вікно	півд	2,255,4 1,25 1,86 1,952,76	53,982	6,67	40	1	15255,47
			7,254	2,94
Вікно	півн	2,9022,04	63,916	0,15	44	1,1	421,846
Вікно	півд	2,9024,1	69,89	0,15	40	1	419,34
Вікно	захід	1,854,4 1,951,86	130,24 47,151	0,34	44	1,1	2653,769
Вікно	схід	1,854,4 1,951,86	130,24 58,032	0,34	44	1,1	2816,549

2.2 Система електропостачання

Оскільки енергосистеми проектувались давно то є очевидним той факт, що вони не можуть відповідати сучасним вимогам енергозбереження та ефективного перерозподілу енергетичних потоків. Ці проблеми пов'язані з тим, що раніше держрозподіл ресурсів дозволяв давати завищені оцінки необхідних ресурсів без врахування реальних тенденцій змін ситуації на світовому ринку енергоносіїв.

2.2.1 Загальний опис СЕП

Корпус №13 живиться від ТП-1640 2-ма кабелями ААБ(3*150+1*70), вмикається безпосередньо до лінії трансформатор - щитова (лінія ТП-РП). Схема ТП-1640 додається в додатках. Облік електроспоживання здійснюється безпосередньо на ТП за допомогою лічильника СА 4У-И672Н.

Електрогенеруюче обладнання в корпусі відсутнє. Електрична енергія використовується в основному на освітлення приміщень та забезпечення роботи комп'ютерних лабораторій.

Схема живлення об'єкту показана на однолінійній схемі електропостачання. ТП-1640, що містить два трансформаториТМ-630 10/0,4. Лічильники активної потужності встановлені на низькій стороні кожного з трансформаторів.

2.2.2 Складання балансу

Енергобаланс за грудень 2006 року

Найменування енергоспожи-ваючого обладнання	Встановлена потужність одиниці обладн., кВт	К-ть одиниць обладн., шт.	Загальна встановлена, потужність, обладн., кВт	Коефіцієнт, використання, встановл., потужності	Середня потужність обладнан., кВт	Тривалість роботи за місяць год	Місячне Електро-спожив., кВт. год
Люмінісцентний світильник (2*40)	0,08	7	0,56	0,8	0,448	100	44,8
Люмінісцентний світильник (2*20)	0,04	48	1,92	0,7	1,344	120	161,28
Люмінісцентний світильник (4*18)	0,072	255	18,36	0,8	14,688	100	1468,8
Люмінісцентний світильник (8*40)	0,32	8	2,56	0,7	1,792	75	134,4
Лампи розжарювання	0,1	4	0,4	1	0,4	75	30
Комп'ютер	0,25	60	15	0,8	12	120	1440
Комп'ютер	0,3	32	9,6	0,8	7,68	100	768
Принтер	0,1	7	0,7	0,85	0,595	16	9,52
Холодильник	0,07	6	0,42	0,5	0,21	360	75,6
Електричний чайник	1,5	6	9	1	9	12	108
Кондиціонер	1,76	1	1,76	1	1,76	32	56,32
Обігрівач	1,5	4	6	1	6	44	264
Втрати втрансформаторі							1474,6
Втрати в лініях							151,8
Загальне споживання							6187,12



Енергобаланс за червень 2006 року

Найменування енергоспожи-ваючого обладнання	Встановлена потужність одиниці обладн., кВт	К-ть одиниць обладн., шт.	Загальна встановлена потужність обладн., кВт	Коефіцієнт використання встановл. потужності	Середня потужністьобладнан., кВт	Тривалість роботи за місяць год	Місячне електро-спожив., кВт.год
Люмінісцентний світильник (2*40)	0,08	7	0,56	0,8	0,448	40	17,92
Люмінісцентний світильник (2*20)	0,04	48	1,92	0,7	1,344	10	13,44
Люмінісцентний світильник (4*18)	0,072	255	18,36	0,8	14,688	30	440,64
Люмінісцентний світильник (8*40)	0,32	8	2,56	0,7	1,792	20	35,84
Лампи розжарювання	0,1	4	0,4	1	0,4	22	8,8
Комп'ютер	0,25	60	15	0,8	12	100	1200
Комп'ютер	0,3	32	9,6	0,8	7,68	80	614,4
Принтер	0,1	7	0,7	0,85	0,595	16	5,95
Холодильник	0,07	6	0,42	0,5	0,21	360	75,6
Електричний чайник	1,5	6	9	1	9	4	36
Кондиціонер	1,76	1	1,76	1	1,76	54	95,04
Обігрівач	1,5	4	6	1	6	0	0
Втрати в трансфораторі							1476,6
Втрати в лініях							144,1
Загальне споживання							4164,33

Розрахуємо втрати енергії в трансформаторі ТМ-630/10 з такими параметрами:

U_вн=10 кВ

U_нн=0,4 кВ

Р_хх=2000 Вт

Р_кз=7300 Вт

U_к=5,5%

І_х=1,5%

кВт

кВт•год в рік.

Знайдемо втрати в кабелях

Подача електроенергії в корпус здійснюється кабелем ААБ(3150 +170), з такими параметрами R₀=0.206 Ом/км, Х₀=0,0596 Ом/км. Довжина кабелю від ТП до 13-го корпусу L₁₃=125м.

Втрати енергії в лініях розрахуємо по формулі:

,

де - кількість фаз (три + нейтраль)

N - кількість ліній,

- середньоквадратичний струм, А

- коефіцієнт форми графіка електричних навантажень, приймається 1,0-1,2;

Ом•мм²/м - питомий опір алюмінію;

- середня площа перерізу, мм²;

- довжина проводу, м;

Т - термін підключення лінії.

Втрати у кабелі ААБ(3*150+1*70) за грудень 2005:



А,

Втрати у кабелі ААБ(3*150+1*70) за червень 2005:

А,

Розрахуємо відхилення розрахованих в енергобалансах значень від фактичних показів лічильника:

=

2.2.3 Аналіз інформації

З енергобалансу за грудень 2006 року видно, що основними споживачами електричної енергії взимку в корпусі є комп`ютерна техніка, люмінесцентні лампи, нагрівачі, що працюють тільки в опалювальний сезон.

Енергобаланс за літній місяць відрізняється відсутністю нагрівачів як споживачів електричної енергії, зменшується споживання електричної енергії люмінесцентними лампами. Споживання електричної енергії комп'ютерною технікою також зменшується, оскільки завершується навчальний процес.

Проведемо аналіз споживання електричної енергії за грудень 2006 року.

Як видно з енергетичного балансу для даного місяця, загальне споживання енергії 6187,12 кВт?год, з яких приблизно 41% витрачається на живлення коп'ютерних лабораторій, близько 18% - освітлення.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Приведемо аналіз споживання електричної енергії за червень 2006 року.

Размещено на http://www.allbest.ru/



Для зменшення споживання енергоресурсів пропонуємо наступні заходи з енергозбереження.

2.2.4 Розрахунок заходів з енергозбереження

Удосконалення системи освітлення

Загалом система освітлення у корпусі має незадовільний стан. Приблизно третя частина ламп (в основному встановлені люмінесцентні лампи) не працює, їх світильники дуже забруднені, що суттєво зменшує світловіддачу. В приміщеннях використовуються люмінесцентні лампи потужністю 40 Вт та 20 Вт. Пропонуються наступні заходи енергозбереження стосовно системи освітлення.

Встановлення датчиків руху в санвузлах (МЕЗ №1)

Поточний стан

Лампи ЛБ-40-4 використовуються для освітлення санвузлів впродовж робочого дня. Кількість встановлених ламп складає 8 потужністю 0,04 кВт. Вони знаходяться у ввімкненому стані 12 годин на день. Присутність людей у санвузлах складає приблизно 5 годин на день.

Опис заходу з енергозбереження

Встановлення датчиків руху в санвузлах (2 санвузли) дозволяє автоматично вимикати освітлення в приміщенні при відсутності людей. Використаємо датчики присутності фірми CROW. Датчики зарекомендували себе надійними в експлуатації та енергоефективними. Використаємо два датчики TLC 360.

Придбати датчик можна у офіційного постачальника компанії "Си.Ай.Ти.ЛТД" 01023, Київ, ул. Еспланадна 4, кім. 111, тел./факс (044) 2205116, 2208028, 2273127, е-mail: cit@cit-guard.kiev.ua www.cit-guard.kiev.ua.

Розрахунок річної економії енергії

Е=8*0,04*(12-5)*300=672 кВт*год/рік

Розрахунок річної економії витрат

Економія коштів в грошовому еквіваленті при вартості 1 кВт*год = 0,2017грн. складе:

Е= 672*0,2017= 135,54 грн.

Витрати на введення в експлуатацію

Прайс ОПС 20.8.2005

Найменування	Характеристики обладнання	Ціна датчика,у.е.	Ціна керуючого органу, грн
CROW TLC 360	(h = 3 м, d = 20 м.)	23	300

В =2*(23*5,05+300)= 832,3 грн.

Економічна оцінка проекту

(р)

Заміна ламп розжарювання на компактні енергозберігаючі люмінесцентні лампи (МЕЗ №2)

Поточний стан

На даний момент в корпусі встановлені для освітлення деяких приміщень лампи розжарювання. Ці лампи споживають більше електроенергії ніж аналогічні їм за величиною світлового потоку сучасні компактні люмінісцентні лампи.

Опис заходу з енергозбереження

Пропонується заміна ламп розжарювання на компактні люмінесцентні лампи. В корпусі встановлено 4 лампи розжарювання.

При збереження того ж рівня освітлення компактні люмінісцентні ламп мають переваги:

- рівне свічення без мерехтіння;

- враховані особливості експлуатації в мережах живлення з нестабільною напругою;

- включають додаткові елементи, що забезпечують захист від різких коливань напруги та збільшують термін служби розрядної трубки;

- високостабільні люмінофори забезпечують низький спад світлового потоку протягом терміну експлуатації та високий індекс кольоропередачі;

- висока надійність.

Світловий потік ламп розжарювання потужністю 100Вт Osram типу

A CL 100 становить 1380 Лм. Світловий потік компактної люмінесцентної лампи Osram типу DULUX EL 20W/41-827становить 1200 Лм. Ціна такої лампи складає 31,6грн. ((044) 5612627; 03057, Україна, м.Київ, вул Металістів, б.18)

Розрахунок річної економії електроенергії

Якщо встановити нові лампи, то на освітлення буде витрачатися менше електроенергії.

ЛР потужністю 0,1 кВт за рік споживають енергії:

Wp=P*N*T=0.1*4*720=288 кВт*год.,

де N-кількість ламп,

Т- число годин роботи ламп за рік.

Енергозберігаючі лампи потужністю 0,02кВт за рік споживають енергії:

Wp ен-зб =P ен-зб*N*T=0.02*4*720=57,6 кВт*год.,

Тоді економія енергії складатиме:

?W= Wp- Wp ен-зб=288-57,6=230,4 кВт*год.



Розрахунок річної економії витрат

Річна економія складає:

?Е = Елр - Еен-зб =58,09-11,618=46,472 грн

Де Елр=Wp*c=288*0,2017=58,09 грн.

Еен-зб=Wpен-зб*c=57,6*0,2017=11,618 грн

Витрати на введення в експлуатацію складають:

Ціна однієї лампи складає 31,6 грн. Тобто для придбання 4 ламп необхідно витратити:

В=N*C=4*31,6=126,4 грн.

Термін окупності дорівнює:

(р)

Заміна люмінесцентних ламп (20 Вт) на лампи TLD 18W/33 (МЕЗ№3)

Поточний стан

Лампи використовуються люмінесцентні, але старі, деякі з них потребують заміни через закінчення строку служби.

Опис заходу з енергозбереження

Однією з можливостей економії електроенергії є заміна старих ламп на сучасні, більш економічні та надійні. У корпусі встановлено 181 люмінесцентна лампа номінальною потужністю 20 Вт. Можна замінити ці лампи новими, які мають більший коефіцієнт світловіддачі. Встановимо 150 ламп Philips TL-D 18W/33 витрата норматив паливо енергія



Розрахунок річної економії електроенергії

Якщо встановити нові лампи, то на освітлення буде витрачатися менше електроенергії на величину:

Е =(20*181-18*150)*850*10^-3=782 кВт*год.

Де 850-кількість годин роботи ламп за рік.

Розрахунок річної економії витрат

При тарифі на електроенергію 20,17 коп. за 1 кВт*год річна економія витрат складатиме:

Е (грн)=782*0,2017=157,729 грн.

Витрати на введення в експлуатацію

Ціна однієї лампи Philips складає 6,00 грн. Тобто для придбання 150 ламп необхідно витратити:

В=6,00*150=900 грн.

Термін окупності дорівнює:

(р)

2.3 Система теплопостачання

2.3.1 Загальний опис систем теплопостачання

На даний час все обладнання теплопостачання знаходиться не в кращому стані. Рік тому у результаті аварії була проведена реконструкція опалення частини першого поверху(дули переварені труби системи опалення).Схема наведена у додатку

2.3.2 Складання теплового балансу

Розрахунки витрат води і тепла на опалення будівлі

Пояснимо величини, що розраховуються в тепло балансі.

1. Коефіцієнт теплопередачі стін:

ккал/(м²год^оС)

де - внутрішній та зовнішній коефіцієнти тепловіддачі повітря, ккал/(м²год ^оС)

=7 ккал/(м²год ^оС) =20 ккал/(м²год ^оС)

м - товщина цегли; ккал/(м²год ^оС) - теплопровідність цегли,

м - товщина блоків бегоморського каменя; ккал/(м²год ^оС) - теплопровідність блоків,

м - товщина цементно-пісчаного розчину; ккал/(м²год ^оС) - теплопровідність розчину,

м - товщина штукатурки; ккал/(м²год ^оС) - теплопровідність штукатурки.

2. Коефіцієнт теплопередачі вікон:

ккал/(м²год^оС)

де - внутрішній та зовнішній коефіцієнти тепловіддачі повітря для вікон, ккал/(м²год ^оС)

=4 ккал/(м²год ^оС)

=14 ккал/(м²год ^оС)

м - товщина скла;

ккал/(м²год ^оС) - теплопровідність скла,

м - товщина повітряної прослойки;

ккал/(м²год ^оС) - теплопровідність повітря,

3. Коефіцієнт теплопередачі стелі:

ккал/(м²год^оС)

де - внутрішній та зовнішній коефіцієнти тепловіддачі повітря, ккал/(м²год ^оС)

=6 ккал/(м²год ^оС) =10 ккал/(м²год ^оС)

м - товщина заліза; ккал/(м²год ^оС) - теплопровідність заліза,

м - товщина втеплювача; ккал/(м²год ^оС) - теплопровідність утеплювача,

м - товщина рулонного рубероїду; ккал/(м²год ^оС) - теплопровідність рулонного рубероїду.

4. Коефіцієнт теплопередачі дверей (деревяних):

ккал/(м²год^оС)

де - внутрішній та зовнішній коефіцієнти тепловіддачі повітря, ккал/(м²год ^оС)

=4 ккал/(м²год ^оС) =14 ккал/(м²год ^оС)

м - товщина дерева; ккал/(м²год ^оС) - теплопровідність дерева,

5. Коефіцієнт теплопередачі дверей (скляних):

ккал/(м²год^оС)

де - внутрішній та зовнішній коефіцієнти тепловіддачі повітря, ккал/(м²год ^оС)

=4 ккал/(м²год ^оС) =14 ккал/(м²год ^оС)

м - товщина скла; ккал/(м²год ^оС) - теплопровідність скла.

6. Коефіцієнт теплопередачі підлоги:

ккал/(м²год^оС)

ккал/(м²год^оС)

ккал/(м²год^оС)

ккал/(м²год^оС)

де - внутрішній та зовнішній коефіцієнти тепловіддачі повітря, ккал/(м²год ^оС)

=7,5 ккал/(м²год ^оС) =20 ккал/(м²год ^оС)

м - товщина мармуру; ккал/(м²год ^оС) - теплопровідність мармуру,

м - товщина цементного розчину; ккал/(м²год ^оС) - теплопровідність цементу,

м - товщина залізобетонного перекриття; ккал/(м²год ^оС) - теплопровідність залізобетонного перекриття,

м - товщина штукатурки; ккал/(м²год ^оС) - теплопровідність штукатурки.

;

;

;

.

Розрахункові формули витрат води і тепла на опалення будівлі

1. Витрати тепла через огороджувальні конструкції, Гкал/год:

2. Тепло, що йде на нагрівання інфільтраційного повітря, Гкал/год:

.

3. Витрати тепла на нагрівання зовнішнього повітря, яке проникає через двері тамбурів, що відчиняються, Гкал/год:

0,7*В*(Н_буд+0,8*Р)*(t_вн - t_зовн)*10^-3

Q_b2 = .

4. Витрати тепла в трубопроводах системи опалення, що проходять по не опалювальних підвалах і підпіллям, Гкал/год.:

Q₂ = 0,02*(Q_a+Q_b1+Q_b2).

5. Тепло, що надходить від людей і освітлення, Гкал/год.:

6. Сумарне теплове навантаження будівлі, Гкал/год:

Або

7. Погодинні витрати сітьової води на опалення, т/год. (м³/год.):



G_оmax =

.

Таблиця 2.2

№	Найменування	Умовні позначення	Одиниця виміру	Значення
Вихідні дані
1	Коефіцієнт теплопередачі стін	Кстін	Ккал/(м2*ч*оС)	1,4
2	Коефіцієнт теплопередачі вікон	Квікон	Ккал/(м2*ч*оС)	1,788
3	Коефіцієнт теплопередачі стелі	Кстелі	Ккал/(м2*ч*оС)	1,00
4	Коефіцієнт теплопередачі дверей	Кдверей	Ккал/(м2*ч*оС)	4,00
5	Коефіцієнт теплопередачі підлоги	Кпідлоги	Ккал/(м2*ч*оС)	0,75
6	Коефіцієнт теплопередачі склоблоків	Ксклоблоків	Ккал/(м2*ч*оС)	0,00
7	Площа стін	Fстін	м2	1089,78
8	Площа дверей	Fдверей	м2	9,34
9	Площа вікон	Fвікон	м2	526,58
10	Площа підлоги	Fпідлоги	м2	656
11	Площа стелі	Fстелі	м2	656
12	Площа склоблоків	Fсклоблоків	м2	2,35
13	Загальна площа будівлі	Fбудівлі	м2	3280
14	Опалювальний об'єм будівлі	Vопал	м3	9840
15	Висота будівлі	Нбуд	м	15
16	Кількість людей	Р		400
17	Коефіцієнт, який враховує кількість тамбурів	В		0,60
18	Коефіцієнт, який враховує додатковий тепловий потік встановлюємих опалювальних приладів	b1		1,13
19	Коефіцієнт, який враховує додаткових витрат теплоти приладами, розташованими у зовнішніх загороджень при відсутності екранів	b2		1,01
20	Розрахункова температура опалювальних приміщень	tвн	оС	18
21	температура зовнішнього повітря	tзовн	оС	-22
22	Температура теплоносія в подавальному трубопроводі	t1	оС	90
23	Температура теплоносія в зворотньому трубопроводі	t2	оС	75
Розрахунок
1	Витрати тепла через огороджувальні конструкції	Qа	Гкал/год	0,045
2	Тепло, що йде на нагрівання інфільтраційного повітря	Qb1	Гкал/год	0,114
3	Витрати тепла на нагрівання зовнішнього повітря, яке проникає через двері тамбурів, що відчиняються	Qb2	Гкал/год	0,006
4	Витрати тепла в трубопроводах системи опалення, що проходять по не опалювальних підвалах і підпіллям	Q2	Гкал/год	0,005
5	Тепло, що надходить від людей і освітлення	Q3	Гкал/год	0,028
6	Сумарне теплове навантаження будівлі	Qсум	Гкал/год	0,271
			МВт	0,315
7	Погодинні витрати сітьової води на опалення	Gоmax	т/год	18,051
			м3/год	19,687

2.3.3 Аналіз інформації

Згідно з розрахунками по тепловому балансу отримали такі дані:

1) сумарне теплове навантаження будівлі складає 0,369 МВт;

2) Погодинні витрати сітьової води на опалення складають 8,67 м³/год

Ці дані приймаємо до уваги при розробці проекту заходу з енергозбереження.

2.3.4 Розрахунок заходів з енергозбереження

Заміна старих вікон на склопакети МЕЗ (№4)

Поточний стан

Корпус обладнаний дерев'яними вікнами з подвійним склінням. Коефіцієнт опору теплопередачі таких вікон - 2,63 ккал/(м²*ч*^оС)

Коефіцієнт опору теплопередачі подвійних склопакетів - 1,788 ккал/(м²*ч*^оС)

Опис заходу з енергозбереження

На сьогоднішній день широко застосовуються металопластикові склопакети, які мають значні переваги в порівнянні з дерев'яними вікнами:

- збільшується коефіцієнт опору теплопередачі

- підвищується коефіцієнт звукоізоляції

- покращується естетичний вигляд

- підвищується пилонепроникненість

- підвищується практичність використання

Рекомендуємо замінити старі дерев'яні вікна на метало-пластикові склопакети, що приведе до економії теплової енергії та підвищенню комфортності умов праці.

Розрахунок річної економії енергії

Розрахунки витрат води і тепла на опалення будівлі

№	Найменування	Умовні позначення	Одиниця виміру	Значення
Вихідні дані
1	Коефіцієнт теплопередачі стін	Кстін	Ккал/(м2*ч*оС)	1,4
2	Коефіцієнт теплопередачі вікон	Квікон	Ккал/(м2*ч*оС)	1,788
3	Коефіцієнт теплопередачі стелі	Кстелі	Ккал/(м2*ч*оС)	1,00
4	Коефіцієнт теплопередачі дверей	Кдверей	Ккал/(м2*ч*оС)	4,00
5	Коефіцієнт теплопередачі підлоги	Кпідлоги	Ккал/(м2*ч*оС)	0,75
6	Коефіцієнт теплопередачі склоблоків	Ксклоблоків	Ккал/(м2*ч*оС)	0,00
7	Площа стін	Fстін	м2	1089,78
8	Площа дверей	Fдверей	м2	9,34
9	Площа вікон	Fвікон	м2	526,58
10	Площа підлоги	Fпідлоги	м2	656
11	Площа стелі	Fстелі	м2	656
12	Площа склоблоків	Fсклоблоків	м2	2,35
13	Загальна площа будівлі	Fбудівлі	м2	3280
14	Опалювальний об'єм будівлі	Vопал	м3	9840
15	Висота будівлі	Нбуд	м	15
16	Кількість людей	Р		400
17	Коефіцієнт, який враховує кількість тамбурів	В		0,80
18	Коефіцієнт, який враховує додатковий тепловий потік встановлюємих опалювальних приладів	b1		1,13
19	Коефіцієнт, який враховує додаткових витрат теплоти приладами, розташованими у зовнішніх загороджень при відсутності екранів	b2		1,01
20	Розрахункова температура опалювальних приміщень	tвн	оС	18
21	температура зовнішнього повітря	tзовн	оС	-22
22	Температура теплоносія в подавальному трубопроводі	t1	оС	90
23	Температура теплоносія в зворотньому трубопроводі	t2	оС	75
Розрахунок
1	Витрати тепла через огороджувальні конструкції	Qа	Гкал/год	0,045
2	Тепло, що йде на нагрівання інфільтраційного повітря	Qb1	Гкал/год	0,114
3	Витрати тепла на нагрівання зовнішнього повітря, яке проникає через двері тамбурів, що відчиняються	Qb2	Гкал/год	0,006
4	Витрати тепла в трубопроводах системи опалення, що проходять по не опалювальних підвалах	Q2	Гкал/год	0,005
5	Тепло, що надходить від людей і освітлення	Q3	Гкал/год	0,028
6	Сумарне теплове навантаження будівлі	Qсум	Гкал/год	0,271
			МВт	0,315
7	Погодинні витрати сітьової води на опалення	Gоmax	т/год	18,051
			м3/год	19,687

Сумарне теплове навантаження будівлі на даний момент складає:

Q _сум =0,292 Гкал/год. або Q _сум =0,34 Мвт

Після встановлення нових вікон сумарне теплове навантаження будівлі становитиме:

Q` _сум =0,271 Гкал/год. або Q _сум =0,315 Мвт

Річна економія енергії

Q _річ =(Q _сум- Q` _сум)*4320=(0.292-0.271)*4400=92.4 Гкал

Опалювальний сезон 185 діб (з 15 жовтня до 15 квітня) тобто 4440 годин.

Річна економія витрат

Е _річ =С* Q _річ =64,73*92.4=5981.052 грн.

де С=64,73 грн/Гкал - тариф на теплову енергію

Витрати на введення в експлуатацію.

Вартість метало-пластикового вікна разом з вартістю робіт на монтаж складає (850+0,15*850)= 977,5грн*. Витрати на введення в експлуатацію складають:

В=N*Cв=526,58*977,5= 514731,95грн.

* - за даними www.okno.com.ua ціна на вікна Rehau

Оцінка окупності проекту

(років)

Відключення обігрівачів у випадку тривалої відсутності персоналу на робочих місцях (МЕЗ №5)

Поточний стан

В корпусі в холодний період року для обігріву робочих приміщень використовуються електрообігрівачі, кількість яких складає 4 шт. Три місяці на рік йде активне використання обігрівачів. Приблизно 20% свого робочого часу 20 днів на місяць при 8-годинному робочому дні персонал знаходиться за межами робочого місця.

Опис заходу з енергозбереження

Пропонується відключати електрообігрівачі у випадку, коли персонал, що користується ними, на деякий час залишає робоче місце.

Розрахунок річної економії енергії

При потужності обігрівачів 1.5 кВт кожний економія енергії складатиме:

на рік

Розрахунок річної економії витрат

Економія у грошовому еквіваленті при тарифі на електроенергію

0,2017 грн. за 1кВт*год становитиме:

Витрати на введення в експлуатацію

Ця можливість енергозбереження не потребує витрат на введення в експлуатацію. Але можна передбачити преміальні виплати в зимовий період завідуючій лабораторіями за контроль виконання цього заходу в розмірі приблизно половини зекономлених коштів.

Тоді термін окупності заходу складе:

Утеплення зовнішніх стін будівлі теплоізоляційним матеріалом (МЕЗ №6)

Поточний стан

Стіни корпусу мають недостатній опір теплопередачі, тому крізь них втрачається значна частина теплової енергії, що надходить від системи опалення.

Опис можливостей енергозбереження

Пропонуємо накласти теплоізоляцію зовні, оскільки такий спосіб має ряд переваг:

- утеплюється вся поверхня стіни, включаючи вузли прилягання перекриттів;

- попереджує передчасне руйнування стін, що може бути викликане коливаннями температур та атмосферною вологою;

- при накладенні ізоляції всередині виникає необхідність відсувати радіатори, які розміщені біля зовнішньої стіни;

- роботи по утепленню не порушують режиму навчання;

- не відбувається зменшення корисної площі будівлі.

При цьому оптимальна товщина ізоляції при зовнішньому утепленні має складати 10-12 см.

В якості теплової ізоляції рекомендуємо використати мінераловатні плити з коефіцієнтом теплопровідності л=0,052 товщиною д=0,1 м. Мінеральна вата прикріплюється до площини стіни, з метою подальшого закріплювання на ній шару штукатурки (л=0.7 , д=0,005 м).

Розрахунок втрат

Сумарні втрати через огороджувальні конструкції складають:

Q₁ =0,045 Гкал/год (див. Табл.2.2)

При використанні теплоізоляції зміниться коефіцієнт теплопередачі, відповідно втрати через огороджувальні конструкції становитимуть:

Q₂ =0,038Гкал/год

Коефіцієнт теплопередачі стін:

де - внутрішній та зовнішній коефіцієнти тепловіддачі повітря, ккал/(м²год ^оС)

=7 ккал/(м²год ^оС) =20 ккал/(м²год ^оС)

м - товщина цегли; ккал/(м²год ^оС) - теплопровідність цегли,

м - товщина блоків бегоморського каменя; ккал/(м²год ^оС) - теплопровідність блоків,

м - товщина цементно-пісчаного розчину; ккал/(м²год ^оС) - теплопровідність розчину,

м - товщина штукатурки; ккал/(м²год ^оС) - теплопровідність штукатурки.

м - товщина штукатурки; ккал/(м²год ^оС) - теплопровідність штукатурки.

м - товщина штукатурки; ккал/(м²год ^оС) - теплопровідність штукатурки.

З відношення видно, що досягається економія 16%

Гкал/год

Розрахунок річної економії витрат

грн./рік

Витрати на введення в експлуатацію

Ціна 1 м² мінераловатної плити складає 5,32 грн., вартість арматурної сітки разом з штукатуркою на 1 м² становить 9,4 грн.

Затрати на теплоізоляцію разом з вартістю робіт становитиме 30 грн./м².

Загальна площа стін F=1089,78 м^2. Тоді загальні витрати по впровадженню заходу дорівнюють:

грн.

Термін окупності:

О=ЗВ/W=32693,4/2091,65=15,63 роки

2.4 Система водопостачання

2.4.1 Загальний опис

Будівлі обладнанні системою господарсько-протипожежного водопроводу.

Основна мережа Ш 400мм сталева. Корпус №13 живиться від міської магістралі Ш 150мм по вул. Політехнічна14. Корпус №13 живиться через відгалуження Ш 100 мм. Лічильник води встановлено на корпуса - 13,14,15 та 16 разом. Система каналізації має три виводи з дворової каналізаційної мережі в районні мережі Ш 200 мм, Ш 150 мм, Ш 250 мм.

2.4.2 Складання балансу водопостачання

Споживання води

Дані по споживанню води маємо загальні для 13го - 16го корпусів, так як дані взяті з лічильника, який знаходиться на загальному вводі. Лічильник з заводським номером 9667658 був встановлений 22.08.05.Тоді споживання корпусом води беремо як 4-ту частину від загального споживання по кожному місяцю. Звичайно це значення не відображає реального споживання, оскільки у корпусі №13 немає столової чи кафе. У корпусах №15 та№16 присутні кафе, і звісно споживання води буде більше. Треба обладнати кожен корпус лічильником для відслідковування споживання і оплати за спожиту воду.

2.4.3 Аналіз інформації

З діаграми видно що споживання води з квітня по жовтень приблизно однакове, що ще раз підтверджує доцільність встановлення індивідуальних лічильників на кожний корпус окремо.

2.4.4 Розрахунок заходів з енергозбереження

Попереднім заходом з енергосбереження було встановлення лічильника води у 2005-ому році, цей захід дозволив вести облік споживання холодної води та дав можливість робити аналіз споживання води.

Перекриття водопровідної мережі у години незайнятості (МЕЗ №7)

Поточний стан

Як було встановлено за результатами вимірювань виток води через несправності водопроводного крану складає

6л/добу=0,006/добу, а через несправності унітазних бачків - 95л/добу=0,095/добу.

У корпусі знаходяться 7 водопроводних крани та 8 унітазів. Несправними виявилися 3 крани та 4 унітази.

Опис заходу

Пропонується перекривати водопроводний вентиль у неробочі години - з 21.00 до 7.00, тобото на 10 годин на добу.

Розрахунок річної економії

Розрахуємо витоки води в корпусі через несправності за рік:

Якщо водопроводна мережа буде перекрита протягом 10 годин на добу економія буде складати:

за рік

Розрахунок річної економії витрат

У грошовому еквіваленті при тарифі на воду воду 0,816 грн/ економія становитиме:

за рік

Витрати на введення в експлуатацію

За цю роботу будемо додатково платити механіку корпуса. Наприклад 50 грн. на рік.



Економічна оціка проекту

Термін окупності проекту становитиме:

Встановлення аераторів на водопроводні крани (МЕЗ №8)

Поточний стан

У корпусі знаходяться 7 водопроводних кранів. Аератори на даний момент не використовуються.

Опис заходу з енергозбереження

Пропонується встановити аератори. Для економії витрат води на кран встанавлюється розпилювач-аератор, де вода змішується з повітрям, а на виході отримується шипуча суміш. При цьому без шкоди для користувача економиться до 30 відсотків води. Використаємо аератора типу М28 RR84.

Розрахунок річної економії

За даними 2004 р. у корпусі було витрачено за рік 2357 води. Отже економія витрат води після встановлення аераторів за рік скаде:

Розрахунок річної економії витрат

У грошовому еквіваленті при тарифі на воду 0,816 грн/ економія становитиме:

Витрати на введення в експлуатацію

Вартість одного аератора складає 2у.о.=10,1 грн. Витрати на введення в експлуатацію:

Економічна оцінка проекту

Період окупності заходу складатиме

тобто близько півтора місяці.

Періодичне обстеження та своєчасне ліквідування дрібних несправностей водопроводних кранів та унітазів, що призводить до недоцільної втрати води (МЕЗ №9)

Поточний стан

Як було встановлено за результатами вимірювань виток води через несправності водопроводного крану складає

6л/добу=0,006/добу, а через несправності унітазних бачків - 95л/добу=0,095/добу.

У корпусі знаходяться 7 водопроводних крани та 8 унітазів. Несправними виявилися 3 крани та 4 унітази.

Опис заходу

Пропоунється періодично (приблизно 2 рази на місяць) проводити обстеження водопроводних кранів та бачків унітазів з метою виявлення та усунення несправностей, через які виникають втрати води.

Розрахунок річної економії

Розрахуємо витоки води в корпусі через вказані причини за рік:

Якщо завдяки прийнятим мірам ці витоки буде зменшено якнайменше в 10 разів, то економія складатиме



за рік

Розрахунок річної економії витрат

У грошовому еквіваленті при тарифі на воду 0,816 грн./ економія становитиме:

за рік

Витрати на введення в експлуатацію

Можна передбачити виділення коштів на придбання необхідних матеріалів в розмірі 100 грн. на рік.

Економічна оцінка проекту

Період окупності заходу складатиме

Т=В/Е=100/106,686=0,937 року або майже 11 місяців

Автоматизація теплового пункту (МЕЗ №10)

Поточний стан

У ході проведення енергоаудиту теплового та всього корпусу в цілому виявлено значний потенціал енергозбереження у системі теплопостачання. Надходження тепла та тепловтрати, від яких залежить температурний режим в споруді залежать від таких фізичних властивостей будівельних матеріалів, як теплопровідність, термічний опір, коефіцієнт випромінення поверхністю огороджуючих конструкцій, коефіцієнт конвективної тепловіддачі огороджуючої поверхні, теплоємність матеріала огородження.

Опис заходу

У якості заходу з енергозбереження пропонується автоматизація системи регулювання.



Підстанції (теплопункти) - устаткування для автоматичного регулювання

Ми хочемо представити різні рішення для проблем регулювання, які виникають у системах центрального опалення, опалення споруд на підстанціях центрального опалення й теплопунктах.

При використанні в системі опалення гідроелеватора ми не можемо регулювати температуру на подачі в систему центрального опалення при зовнішніх умовах, що змінюються. Для забезпечення регульованої температури на подачі разом з установкою радіаторних термостатів існуючий гідроелеватор необхідно замінити на змішувач або теплообмінник.

Система підпитується за допомогою циркулярного насоса, що забезпечує необхідний потік теплоносія в системі опалення. Вибір між змішувальним клапаном і теплообмінником залежить від величини температури на подачі й вимогам по тиску.

Для збереження теплової енергії дуже важливо правильно оцінити потреба в теплі в порівнянні з реальною витратою теплоносія. Тому необхідно встановлювати лічильники тепла на теплопунктах у спорудах. У такому випадку розрахунок буде вестися відповідно до реальної витрати теплоносія.

Для приведення потоку й температури до дійсної потреби споруди можуть бути використані наступні автоматичні рішення - електронний програмувальний регулятор й 2-ходовий клапан з редукторним електроприводом, розміщений на зворотному трубопроводі первинної галузі теплообмінника, які контролюють температуру потоку у вторинній галузі системи.

Регулятор знижує температуру потоку теплоносія в нічний період й у запрограмовані періоди економії. Також температура потоку постійно коректується відповідно до температури зовні будинку.

Енергонезалежний регулятор перепаду тиску прямої дії використається на більших центральні й районних теплогенеруючих станціях з метою підтримки постійного перепаду тиску незалежно від коливань тиску й зміни потоку. Постійний перепад тиску необхідний для оптимального регулювання теплообміну. Така система опалення називається П-подібну форму.

У такій системі теплопункт може оснащуватися автоматичними регуляторами для регулювання температури на подачі без яких-небудь змін. Деякі рекомендації:

· установка, що змішує, може бути замінена теплообмінником, але це також залежить від тиску й температури в первинній галузі. Якщо використається установка, що змішує, то насос необхідно встановлювати на трубопровід, що подає, радіаторної системи, щоб уникнути зворотний тиск із боку насоса. У цьому випадку на байпасі необхідно змонтувати зворотний клапан.

· Електронний регулятор обчислює потреба в температурі на подачі залежно від погодних умов.

· Присутність теплолічильника на уведенні в споруду дозволяє розраховуватися за реально спожиту кількість тепла.

Така система опалення здатна заощадити до 30% витрат на енергію й поліпшити рівень комфорту.У випадку 2-трубних систем опалення.

Для систем централізованого теплопостачання рекомендується використовувати 2-трубну систему. На малюнках нижче зображені випадки однотрубної й двохтрубної схем розведення системи опалення.



Як й у випадку з однотрубними системами, існуючий гідроелеватор рекомендується замінити на установку, що змішує, або теплообмінник з метою регулювання температури на подачі. Нагадуємо про необхідність установки циркуляційного насоса у вторинному контурі системи.

Серед всіх варіантів теплопунктів ця система є найбільш оптимальною. Тут існує гідравлічна розв'язка між первинною й вторинною галузями в системі центрального опалення. Це значить, що по обидва боки теплообмінника може використатися різні значення тиску, а у випадку течі втрати у вторинній галузі будуть обмежені.

Це також найбільш оптимальний варіант регулювання температури на трубопроводі, що подає, до необхідної температури в системі опалення й системі гарячого водопостачання. Отут можливе регулювання температури в повній відповідності з потребами споруди.

Переваги:

- повне регулювання системи опалення. Дозволяє регулювати потік води й подачу теплоносія в систему опалення

- менша залежність від помилок при проектуванні й монтажі

- менші діаметри труб і менші розміри радіаторів, а відповідно, і менші витрати.

Більше того, для 2-х трубної системи опалення зменшення теплового навантаження не впливає на спад температури в системі, у той же час для однотрубної системи невелике теплове навантаження викликає невеликий спад температури між що подає й зворотним трубопроводом, тому що вся вода проходить через байпас у стояках.

Висока різниця температур у двохтрубній системі й малій різниці в однотрубної

Як ми бачимо на графіках кути нахилу кривих досить різні, а це значить, що для двухтрубної системи зміни в тепловіддачі (Q) досить велике при зміні потоку, у той час як для однотрубної системи ми бачимо, що навіть більші зміни величини потоку практично не впливають на тепловіддачу.

Той факт, що для 2-трубної системи зміна величини потоку має відчутний вплив на тепловіддачу, також говорить про важливість можливості регулювання потоку, що означає необхідність наявності попереднього настроювання вентилів при використанні їх у двохтрубній системі опалення.