Геотермальна енергетика

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЛАН

Вступ

1. Поняття геотермальної енергії

2. Основні переваги і недоліки геотермальної енергії

3. Світовий потенціал геотермальної енергії та перспективи її використання

4. Геотермальні електростанції

5. Геотермальні теплові насоси

6. Потенціал геотермальної енергії України

Висновок

Використана література

Вступ

Основними напрямами розвитку генеруючих потужностей в енергетиці країни на найближчу перспективу є технічне переозброєння і реконструкція електростанцій, а також введення нових генеруючих потужностей. Перш за все будівництво парогазових установок з ККД 55-60%, що дозволить підвищити ефективність існуючих ТЕС на 25-40%. Наступним етапом повинна стати споруда теплових електростанцій з використанням нових технологій спалювання твердого палива і з надкритичними параметрами пари для досягнення ККД ТЕС, рівного 46-48%. Подальший розвиток отримають і атомні електростанції з реакторами нових типів на теплових і швидких нейтронах.

Важливе місце у формуванні енергетики України займає сектор теплопостачання країни, який є найбільшим за об'ємом споживаних енергоресурсів більше 45% їх загального споживання. У системах централізованого теплопостачання (ЦТ) проводиться більше 71%, а децентралізованими джерелами близько 29% всього тепла. Електростанціями виробляється більше 34% всього тепла, котельними приблизно 50%.

Підвищення цін, яке відбулося останніми роками, на органічне паливо (газ, мазут, дизельне паливо) і на його транспортування у віддалені райони і відповідно об'єктивне зростання відпускних цін на електричну і теплову енергію принципово змінюють відношення до використання НДЕ: геотермальної, вітрової, сонячної. геотермальний енергія

Так, розвиток геотермальної енергетики в окремих регіонах країни дозволяє вже сьогодні вирішувати проблему електро і теплопостачання.

У числі основних напрямів вдосконалення і розвитку систем теплопостачання повинно стати розширення використання місцевих нетрадиційних поновлюваних джерел енергії і в першу чергу геотермального тепла землі. Вже в найближчих 7-10 років за допомогою сучасних технологій локального теплопостачання завдяки термальному теплу можна заощадити значні ресурси органічного палива.

У останнє десятиліття використання нетрадиційних поновлюваних джерел енергії (НПДЕ) переживає в світі справжній бум. Масштаб застосування цих джерел зріс у декілька разів. Даний напрям розвивається найінтенсивніше в порівнянні з іншими напрямами енергетики. Причин цього явища декілька. Перш за все, очевидно, що епоха дешевих традиційних енергоносіїв безповоротно закінчилася. У цій області є тільки одна тенденція - зростання цін на всі їх види. Не менш значуще прагнення багатьох країн, позбавлених своєї паливної бази до енергетичної незалежності. Істотну роль грають екологічні міркування, зокрема по викиду шкідливих газів. Активну моральну підтримку застосуванню НПДЕ подає населення розвинених країн.

По цих причинах розвиток НПДЕ в багатьох державах пріоритетне завдання технічної політики в області енергетики. У ряді країн ця політика реалізується через прийняту законодавчу і нормативну базу, в якій встановлені правові, економічні і організаційні основи використання НПДЕ. Зокрема, економічні основи полягають в різних заходах підтримки НПДЕ на стадії освоєння ними енергетичного ринку (податкові і кредитні пільги, прямі дотації і ін.)

1. Поняття геотермальної енергії

Геотермальна енергія - це тепло Землі, яке переважно утворюється внаслідок розпаду радіоактивних речовин у земній корі та мантії. Температура земної кори углиб підвищується на 2,5-3 °С через кожні 100 м ( так званий геотермальний градієнт).Так, на глибині 20 км вона складає близько 500 °С, на глибині 50 км - порядку 700...800 °С. У певних місцях, особливо по краях тектонічних плит материків, а також у так званих “гарячих точках”, температурний градієнт вище майже в 10 разів, і тоді на глибині 500-1000 метрів температура порід сягає 300⁰С. Однак і там де температура земних порід не така висока, геотермальних енергоресурсів цілком достатньо.

Енергетичні ресурси (джерела енергії) - це матеріальні об'єкти, в яких зосереджена енергія, придатна для практичного використання людиною. Як згадувалося раніше, енергоресурси поділяють на первинні та вторинні. Первинні енергоресурси - це природні ресурси, які не переробляли і не перетворювали: сира нафта, природний газ, вугілля, горючі сланці, вода річок і морей, гейзери, вітер тощо.

У свою чергу, первинні ресурси (або види енергії) поділяють на поновлювані і непоновлювані. Непоновлювані джерела енергії - це природньо утворені й накопичені в надрах планети запаси речовин, здатних за певних умов звільняти енергію, що міститься в них. Такими є викопне органічне паливо (вугілля, нафта, природний газ, торф, горючі сланці), ядерне паливо. Поновлювані джерела енергії - ті, відновлення яких постійно здійснюється в природі (сонячне випромінення, біомаса, вітер, вода річок та океанів, гейзери тощо), і які існують на основі постійних чи періодично виникаючих в природі потоків енергії, наприклад: сонячне випромінювання (біомаса, енергія сонця, вітру, хвиль); гравітаційна взаємодія Сонця, Місяця і Землі (наслідком якої є, наприклад, морські припливи та відпливи); теплова енергія ядра Землі, а також хімічних реакцій і радіоактивного розпаду в її надрах (геотермальна енергія джерел гарячої води - гейзерів). Крім природних джерел поновлюваних енергоресурсів, сьогодні дедалі більшого значення набувають антропогенні, до яких належать теплові, органічні та інші відходи діяльності людства.

Різні види енергетичних ресурсів мають різну якість, для палива її характеризує теплотворна спроможність, тобто скільки енергії (тепла) може виділити це джерело.

Для зручності розрахунків та порівняння різних видів енергоресурсів у країнах СНД, з Україною включно, умовним паливом вважається паливо, при згорянні 1 кг якого виділяється 29,3х106 дж, чи 7000 ккал, енергії У деяких розвинутих країнах еквівалентом є паливо, при згорянні якого виділяєтся 41,9х106 дж, що становить 10000 ккал і відповідає нафтовому показнику енергоємності (нафтовий еквівалент, який скорочено наводиться - о.е ). З урахуванням цього можна записати: 1 тонна о.е. = (10000/7000 ) тонни у.п. = 1,43 тонни у.п.

Усю природну теплоту, яка міститься в земній корі, можна розглядати як геотермальні ресурси двох видів:

· пара, вода, газ

· розігріті гірські породи

Гідротермальні джерела енергії поділяються на термальні води, пароводяні суміші і природну пару.

Для отримання теплоти, акумульованої в надрах землі, її спочатку треба підняти на поверхню. Для цього бурять свердловини і, якщо вода досить гаряча, вона піднімається на поверхню природним чином, за нижчої температури може знадобитися насос. Геотермальні води - екологічно чисте джерело енергії, що постійно відновлюється. Воно суттєво відрізняється від інших альтернативних джерел енергії тим, що його можна використовувати незалежно від кліматичних умов і пори року.

Виходячи з наявних оцінок запасів геотермальної енергії, пріоритетними районами в Україні є Керченський півострів, Закарпаття, Прикарпаття (Львівська обл.), Донецька, Запорізька, Луганська, Полтавська, Харківська, Херсонська, Чернігівська та інші області.

В Україні визначено шість пріоритетних напрямків розвитку геотермальної енергетики:

· створення геотермальних станцій для теплопостачання міст, населених пунктів і промислових об'єктів;

· створення геотермальних електростанцій;

· створення систем теплопостачання з підземними акумуляторами теплоти;

· створення сушильних установок;

· створення холодильних установок;

· створення схем геотермального теплопостачання теплиць.

2. Основні переваги і недоліки геотермальної енергії

Сучасна затребуваність геотермальної енергії як одного з видів відновлюваної енергії обумовлена: виснаженням запасів органічного палива і залежністю більшості розвинутих країн від його імпорту (в основному імпорту нафти і газу), а також з істотним негативним впливом паливної та ядерної енергетики на середовище проживання людини і на природу. Все ж таки, застосовуючи геотермальну енергію, слід повною мірою враховувати її переваги і недоліки .

Головним достоїнством геотермальної енергії є можливість її використання у вигляді геотермальної води або суміші води і пари (в залежності від їх температури) для потреб гарячого водо- і теплопостачання, для вироблення електроенергії або одночасно для всіх трьох цілей, її практична невичерпність, повна незалежність від умов навколишнього середовища, часу доби і року. Тим самим використання геотермальної енергії (поряд з використанням інших екологічно чистих відновлюваних джерел енергії) може внести істотний внесок у вирішення таких нагальних проблем:

Забезпечення сталого тепло- та електропостачання населення в тих зонах нашої планети, де централізоване енергопостачання відсутнє або обходиться занадто дорого (наприклад, у Росії на Камчатці, в районах Крайньої Півночі і т.п.).

Забезпечення гарантованого мінімуму енергопостачання населення в зонах нестійкого централізованого енергопостачання через дефіцит електроенергії в енергосистемах, запобігання шкоди від аварійних і обмежувальних відключень і т.п.

Зниження шкідливих викидів від енергоустановок в окремих регіонах зі складною екологічною обстановкою.

При цьому у вулканічних регіонах планети високотемпературне тепло, нагріваюче геотермальну воду до значень температур, що перевищують 140 - 150 ° С, економічно найбільш вигідно використовувати для вироблення електроенергії. Підземні геотермальні води зі значеннями температур, що не перевищують 100 ° С, як правило, економічно вигідно використовувати для потреб теплопостачання, гарячого водопостачання і для інших цілей у відповідності з рекомендаціями, наведеними в табл.1.

Таб. 1.

Звернемо увагу на те, що ці рекомендації по мірі розвитку і вдосконалення геотермальних технологій переглядаються у бік використання для виробництва електроенергії геотермальних вод з все більш низькими температурами. Так, розроблені в даний час комбіновані схеми використання геотермальних джерел дозволяють використовувати для виробництва електроенергії теплоносії з початковими температурами 70 - 80 ° С, що значно нижче рекомендованих до табл.1 температур (150 ° С і вище). Зокрема, в Санкт-Петербурзькому політехнічному інституті створені гідропарові турбіни, використання яких на ГеоТЕС дозволяє збільшувати корисну потужність двоконтурних систем (другий контур - водяна пара) в діапазоні температур 20 - 200 ° С в середньому на 22% .

Значно підвищується ефективність застосування термальних вод при їх комплексному використанні. При цьому в різних технологічних процесах можна досягти найбільш повної реалізації теплового потенціалу води, в тому числі і залишкового, а також отримати цінні компоненти, що містяться в термальній воді (йод, бром, літій, цезій, кухонна сіль, глауберова сіль, борна кислота і багато інших ) для їх промислового використання.

Основний недолік геотермальної енергії - необхідність зворотного закачування відпрацьованої води у підземний водоносний горизонт. Інший недолік цієї енергії полягає у високій мінералізації термальних вод більшості родовищ і наявності у воді токсичних сполук і металів, що в більшості випадків виключає можливість скидання цих вод в розташовані на поверхні природні водні системи. Зазначені вище недоліки геотермальної енергії призводять до того, що для практичного використання теплоти геотермальних вод необхідні значні капітальні витрати на буріння свердловин, зворотне закачування відпрацьованої геотермальної води, а також на створення корозійно-стійкого теплотехнічного обладнання.

Однак у зв'язку з впровадженням нових, менш витратних, технологій буріння свердловин, застосуванням ефективних способів очищення води від токсичних сполук і металів капітальні витрати на відбір тепла від геотермальних вод безперервно знижуються. До того ж слід мати на увазі, що геотермальна енергетика останнім часом істотно просунулася у своєму розвитку. Так, останні розробки показали можливість вироблення електроенергії при температурі пароводяної суміші нижче 80 є С, що дозволяє набагато ширше застосовувати ГеоТЕС для вироблення електроенергії. У зв'язку з цим очікується, що в країнах зі значним геотермальним потенціалом і першу чергу в США потужність ГеоТЕС в самий найближчий час подвоїться.

Ще більше вражає створена кілька років тому нова, розроблена австралійською компанією Geodynamics Ltd, справді революційна технологія будівництва ГеоТЕС - так звана технологія Hot-Dry-Rock, істотно підвищує ефективність перетворення енергії геотермальних вод в електроенергію. Суть цієї технології полягає в наступному .

До самого останнього часу в термоенергетиці непорушним вважався головний принцип роботи всіх геотермальних станцій, що полягає у використанні природного виходу пари з підземних резервуарів і джерел. Австралійці відступили від цього принципу і вирішили самі створити підходящий "гейзер". Для створення такого гейзера австралійські геофізики відшукали в пустелі на південно-сході Австралії точку, де тектоніка та ізольованість скельних порід створюють аномалію, яка цілий рік підтримує в окрузі дуже високу температуру. За оцінками австралійських геологів гранітні породи, що залягають на глибині 4,5 км розігріваються до 270 ° С, і тому якщо на таку глибину через свердловину закачати під великим тиском воду, то вона, повсюдно проникаючи в тріщини гарячого граніту, буде їх розширювати, одночасно нагріваючись , а потім по іншій пробуреній свердловині буде підніматися на поверхню. Після цього нагріту воду можна буде без особливих зусиль збирати в теплообміннику, а отриману від неї енергію використовувати для випаровування іншої рідини з більш низькою температурою кипіння, пар якої, у свою чергу, і приведе в дію парові турбіни. Вода, яка віддала геотермальне тепло, знову буде направлена через свердловину на глибину, і цикл таким чином повториться. Принципова схема отримання електроенергії за технологією, запропонованою австралійської компанією Geodynamics Ltd., наведена на рис.1.

Рис.1

Безумовно, реалізувати цю технологію можна не в будь-якому місці, а тільки там, де залягає на глибині граніт нагрівається до температури не менше 250 - 270 ° С. При застосуванні такої технології ключову роль грає температура, зниження якої на 50 ° С за оцінками вчених вдвічі підвищить вартість електроенергії.

Для підтвердження прогнозів фахівці компанії Geodynamics Ltd. вже пробурили дві свердловини глибиною по 4,5 км кожна і одержали доказ того, що на цій глибині температура досягає шуканих 270 - 300 ° С. В даний час проводяться роботи по оцінці загальних запасів геотермальної енергії в цієї аномальної точці півдня Австралії. За попередніми розрахунками в цієї аномальної точці можна отримувати електроенергію потужністю більше 1 ГВт, причому вартість цієї енергії буде вдвічі дешевше вартості вітрової енергії та у 8 - 10 разів дешевше сонячної.

3. Світовий потенціал геотермальної енергії та перспективи його використання

Група експертів із Всесвітньої асоціації з питань геотермальної енергії, яка зробила оцінку запасів низько- і високотемпературної геотермальної енергії для кожного континенту, отримала такі дані за потенціалом різних типів геотермальних джерел нашої планети (табл.2).

Як видно з табл.2, потенціал геотермальних джерел енергії просто таки колосальний. Проте використовується він вкрай незначно: встановлена потужність ГеоТЕС у всьому світі на початок 1990-х років становила всього лише близько 5000, а на початок 2000-х років - близько 6000 МВт, істотно поступаючись за цим показником більшості електростанцій, що працюють на інших поновлюваних джерелах енергії . Та й вироблення електроенергії на ГеоТЕС в цей період часу була незначною. Про це свідчать такі дані. У структурі світового виробництва електроенергії поновлювані джерела енергії (до яких згідно з класифікацією Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) відносяться: спалювання поновлюваних джерел енергії і відходів біомаси, гідро-, геотермальна і сонячна енергія, енергія вітру, а також енергія припливів, морських хвиль океанів) в 2000 року забезпечити 19% загальносвітового виробництва електроенергії - відразу після вугілля (39%), випередивши атомну енергетику (17%), природний газ (17%) і нафту (8%). При цьому, незважаючи на значні темпи розвитку, геотермальна, сонячна і вітрова енергія становила в 2000 році менше 3% від загального обсягу використання енергії, одержуваної від поновлюваних джерел.

Проте в даний час геотермальна електроенергетика розвивається прискореними темпами, не в останню чергу через швидке збільшення вартості нафти і газу. Цьому розвитку багато в чому сприяють прийняті в багатьох країнах світу урядові програми, що підтримують цей напрямок розвитку геотермальної енергетики.

Відзначимо, що геотермальні ресурси розвідані в 80 країнах світу і в 58 з них активно використовуються. Найбільшим виробником геотермальної електроенергії є США, де геотермальна електроенергетика, як один з альтернативних джерел енергії, має особливу урядову підтримку. У США в 2005 році на ГеоТЕС було вироблено близько 16 млрд. кВт * год електроенергії на таких основних промислових зонах, як зона Великих гейзерів, розташована в 100 км на північ від Сан-Франциско (1360 МВт встановленої потужності), північна частина Солоного моря в центральній Каліфорнії (570 МВт встановленої потужності), Невада (235 МВт встановленої потужності) і ін. Геотермальна електроенергетика бурхливо розвивається також у ряді інших країн, у тому числі: на Філіппінах, де на ГеоТЕС на початок 2003 року було встановлено 1930 МВт електричної потужності, що дозволило забезпечити близько 27% потреб країни в електроенергії; в Італії, де у 2003 році діяли геотермальні енергоустановки загальною потужністю в 790 МВт; в Ісландії, де діють п'ять теплофікаційних ГеоТЕС загальною електричною потужністю 420 МВт, що виробляють 26,5% всієї електроенергії в країні ; в Кенії, де в 2005 році діяли три ГеоТЕС загальною електричною потужністю в 160 МВт і були розроблені плани щодо доведення цих потужностей до 576 МВт . Перелік держав, де прискореними темпами розвивається геотермальна електроенергетика, безумовно, можна продовжити, включивши до їх числа також Росію і Україну (що буде зроблено трохи пізніше).

Характеризуючи розвиток світової геотермальної електроенергетики як невід'ємної складової частини відновлюваної енергетики на більш віддалену перспективу, зазначимо таке. Згідно з прогнозними розрахунками у 2030 році очікується деяке (до 12,5% в порівнянні з 13,8% у 2000 році) зниження частки поновлюваних джерел енергії в загальносвітовому обсязі виробництва енергії. При цьому енергія сонця, вітру і геотермальних вод буде розвиватися прискореними темпами, щорічно збільшуючись в середньому на 4,1%, однак внаслідок "низького" старту їх частка в структурі поновлюваних джерел і в 2030 році буде залишатися найменшою.

4. Геотермальні електростанції

Є два види геотермальних станцій: перші для генерування струму використовують пару, другі - перегріті геотермальні води. У перших суха пара зі свердловини надходить у турбіну або генератор для вироблення електроенергії. На станціях іншого типу використовуються геотермальні води температурою понад 190^оС. Вода природним чином підіймається вгору свердловиною, подається в сепаратор, де внаслідок зменшення тиску частина її кипить і перетворюється на пару. Пара спрямовується в генератор або турбіну і виробляє електрику. Це найбільш поширений тип геотермальної електростанції.

Значні масштаби розвитку геотермальної енергетики в майбутньому можливі лише в разі одержання теплової енергії безпосередньо з гірських порід. У цьому випадку в місцях, де знайдено сухі гарячі скельні породи, бурять паралельні свердловини між якими утворюють систему тріщин. Тобто фактично формується штучний геотермальний резервуар, в який подається холодна вода з наступним отриманням пари або пароводяної суміші.

5. Геотермальні теплові насоси

Середня температуру Землі на глибині 3-5 м впродовж року становить 10-13°С і вище. Цим можна скористатися для опалення й охолодження будинків, виробничих приміщень, тваринницьких ферм за допомогою теплообмінників і теплонасосних установок, що дає змогу заощаджувати до 50-70% теплоти, яка використовується для створення оптимального температурного режиму в приміщеннях. Для цього в землі за певною схемою прокладають канали для руху повітря або заривають труби, у які подається вода (чи інший теплоносій). Незалежно від того, що циркулює в такій системі, за рахунок теплообміну з землею такий тепловий насос може поглинати тепло землі й передавати його в будинок у холодну пору року або переміщувати тепло з будинку в землю в спекотну пору.

В деяких випадках використання теплової геотермальної помпи дозволяє економити до 2/3 енергії, що використовується для опалення.

Тепловий насос складається з:

1. Теплообмінник передачі тепла землі внутрішньому контуру.

2. Компресор

3. Теплообмінник передачі тепла внутрішнього контуру системі опалення

4. Дросельне пристрій для зниження тиску

5. Розсолу контур і земляний зонд

6. Контур опалення та ГВП

Первинний контур-поліетиленова труба U-подібної форми, занурена в свердловину. По трубі циркулює незамерзаюча рідина. У результаті циркуляції до другого контуру теплового насоса надходить рідина з температурою 8 ° С (температура землі).

Рідина передає свою температуру (8 ° С) другому контуру. У другому контурі циркулює фреон. (Відмінна особливість фреону полягає в тому, що при температурі вище 3 ° С він з рідкого стану переходить в газоподібний). Рідкий фреон, отримуючи від первинного контуру температуру 8 ° С переходить в газоподібний стан. Далі, газоподібний фреон поступає в компресор, де газ стискається з 4 до 26 атмосфер. При такому стисненні він нагрівається з 8 ° С до 75 ° С.

Це найважливіший етап роботи теплового насоса. Саме на цьому етапі відбувається перетворення енергії великого об'єму газу з температурою 8 ° С в малий обсяг газу з температурою 75 ° С. При цьому загальна енергія газу до і після компресора залишається незмінною. Просто він сконцентрувався в згусток енергії, якій нікуди подітися. Тому і відбувається нагрівання газу до 75 ° С.

Енергія газу (фреон), розігрітого до 75 ° С, передається в третій контур - систему опалення та гарячого водопостачання будинку. У процесі передачі енергії газу третьому контуру після втрат (10-15 ° С), опалювальний контур нагрівається до температури 60-65 ° С.

Газ (фреон), віддавши свою енергію опалювального контуру, охолоджується до 30-40 ° С. При цьому він як і раніше знаходиться під тиском у 26 атмосфер. Потім відбувається зниження тиску до 4 атмосфер (так званий ефект дроселювання). У результаті падіння тиску відбувається значне охолодження газу (ефект, зворотний підвищення температури при збільшенні тиску). Він охолоджується до 0-3 ° С і стає рідиною. Температура фреону 0-3° С передається теплоносію первинного контуру, який відносить її вглиб землі. Проходячи по свердловині, теплоносій нагрівається і виходить на поверхню землі з температурою 8 ° С, яка знову подається на другий контур.

А в цей час відбувається процес завершення циклу в другому контурі. Рідкий фреон з температурою 0-3 ° С знову стикається з первинним контуром, що приносить із землі 8 ° С. Процес повторюється.

6. Потенціал геотермальної енергії України

Україна має значні ресурси геотермальної енергії, загальний потенціал яких в програмі державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- та теплоенергетики оцінюється величиною 438109 кВт.год за рік, що еквівалентно запасам палива обсягом 50 106 т у.п.

Геотермальні ресурси України - це передусім термальні води і тепло нагрітих сухих гірських порід. Крім цього, до перспективних для використання в промислових масштабах можна віднести ресурси нагрітих підземних вод, які виводяться з нафтою та газом діючими свердловинами нафто-газових родовищ.

Досить перспективним напрямком енергозберігаючої технологічної політики, що дозволяє забезпечити значну економію традиційного палива, є використання геотермальної енергії для опалення, водопостачання і кондиціювання повітря в житлових та громадських будівлях і спорудах в містах і сільській місцевості, а також технологічне використання глибинного тепла Землі в різних галузях промисловості і сільського господарства.

Одним Із перспективних напрямів розвитку геотермальної енергетики € створення комбінованих енерготехнологічних вузлів для отримання електроенергії, теплоти та цінних компонентів, що містяться в геотермальних теплоносіях.

Геотермальні установки потребують зовсім невеликих ділянок землі, набагато менших, ніж необхідні під енергетичні установки інших типів. Вони можуть розміщуватися практично на будь-яких землях, включаючи сільськогосподарські угіддя. Якби можна було використовувати усього лише 1 % геотермальної енергії Земної кори (глибина 10 км), ми б мали у своєму розпорядженні кількість енергії, що у 500 разів перевищує всі світові запаси нафти і газу. У 2001 р. потужність електростанцій, що використовують геотермальні ресурси, в усім світі становила близько 8500 МВт. Очікується, що до 2005 р. цей показник перевищить 11000 МВт.

Висновок

Природа наділила людство розмаїттям багатств, які люди активно використовують, зазвичай не зважаючи на наслідки. Різні ресурси нашої планети потрапили під загрозу зникнення. Щоб цього не сталося, людям слід зважено використовувати природні багатства, сприяти їх відновленню та співставляти темпи та обсяги відновлення швидкості та кількості використання.

Людству треба прагнути витрачати якомога менше невідновлюваних ресурсів і чим більше відновлюваних, де це можливо замінюючи використання перших другими. Зокрема, це стосується енергетики.

Тому геотермальна енергетика повинна зайняти важливе місце в загальному балансі використання енергії. Широкомасштабне впровадження нових схем теплопостачання з тепловими насосами з використанням низькопотенціальних джерел тепла дозволить понизити витрату органічного палива на 20-25%.

Для залучення інвестицій і кредитів в енергетику слід виконувати ефективні проекти і гарантувати своєчасне повернення позикових засобів, що можливо тільки при повній і своєчасній оплаті електроенергії і тепла, наданих споживачам.

Використана література

1. Енергетичні ресурси України / За ред. Руденка В.П. - К., 2004.

2. Проблеми електроенергетики в Україні. - К., 2001.

3. Саламов А.А. « Геотермические электростанции в энергетике мира» Теплоэнергетика2000№1-стр. 79-80»

4. Мельникова О.В., Праховник А.В., Конеченков А.Є., Іншеков Є.М., Дешко В.І., Енергозбереження. Раціональне використання ресурсів та енергії., Київ: Палітра Друку, 2003.- 88 с.

5. Дорогунцов С., Ральчук О., Ссталий розвиток -- цивілізаційний діалог природи і культури, Вісник НАНУ.-- 2001. -- № 10.

6. http://www.eia.doe.gov/emeu/aer/pdf/pages/sec11_10.pdf

7. http://uk.wikipedia.org/wiki/Геоенергетика

Размещено на Allbest.ru