Рейтинг альтернативних палив та перспективи їх впровадження
Поняття альтернативного палива, його різновиди та способи видобутку. Документи, які підтверджують належність палива до альтернативного. Використання альтернативних палив в авіації. Перспективи впровадження та збільшення частки використання біодизеля.
Рубрика | Физика и энергетика |
Вид | контрольная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 04.05.2012 |
Размер файла | 28,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України
Домашня робота
З дисципліни «Паливно-мастильні матеріали»
На тему:
«Рейтинг альтернативних палив та перспективи їх впровадження»
Зміст
Вступ
І. Різновиди альтернативних палив
1.1 Природний газ
1.2 Електрика
1.3 Біодизельне паливо
1.4 Водень
ІІ. Рейтинг альтернативних палив
ІІІ. Використання альтернативних палив в авіації
ІV. Перспективи впровадження
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
У наш час автомобільний транспорт, без сумніву, відіграє дуже важливу роль у здоровому розвитку економіки, промисловості, міжнародних транспортних зв'язків України та повсякденному житті її громадян. Але водночас він є основним споживачем моторних палив нафтового походження, а також одним з головних забруднювачів довкілля.
За статистичними даними Держкомстату України, викиди автотранспортом шкідливих речовин у 2006 році зросли на 46% у порівнянні з 1997 роком і становили більше двох мільйонів тонн. Це 95,1% викидів від пересувних джерел або майже 30% від загального обсягу шкідливих викидів до повітряного басейну.
Для зменшення негативного впливу автотранспорту на довкілля з 2006 року в Україні було введено екологічні норми Євро-2 для всіх імпортованих та нових вітчизняних автомобілів, а з 1 січня 2008 року почали діяти нові національні стандарти ДСТУ 4839-2007 та ДСТУ 4840-2007 на автомобільні бензини і дизельне паливо підвищеної якості, призначені для автомобілів з покращеними екологічними властивостями.
Але негативний вплив на довкілля -- лише одна сторона медалі. Іншою, неменшою загрозою, є очікування глобального вичерпання запасів нафти, що веде до її стрімкого подорожчання: її вартість з початку 1999 року зросла у понад 10 разів, сягнувши станом на 22 травня 2008 року рекордного рівня: 135 доларів за 1 барель.
Зростання цін на нафту, природно, призводить до суттєвого збільшення вартості бензину та дизельного палива. До речі, рівень їх споживання у 2006 році перевищив показники 2000 року на 53% та 12% відповідно.
Для України, яка не має достатніх власних запасів нафти та газу, пошук, розширення виробництва та використання альтернативних джерел енергії й палив має особливе значення.
І. Різновиди альтернативних палив
Альтернативне паливо -- рідке або газове паливо, що є альтернативою відповідним традиційним видам палива і яке виробляється з нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини.
Нетрадиційні джерела та види енергетичної сировини -- речовини рослинного походження, відходи, тверді горючі речовини, інші природні та штучні джерела та види енергетичної сировини, у тому числі нафтові, газові, газоконденсатні і нафтогазоконденсатні вичерпані, непромислового значення та техногенні родовища, важкі сорти нафти, природні бітуми, газонасичені води, газогідрати тощо, виробництво (видобуток) і переробка яких потребує застосування новітніх технологій і які не використовуються для виробництва (видобутку) традиційних видів палива.
До рідкого альтернативного палива належать: горючі рідини, одержані під час переробки твердих видів палива (вугілля, торфу, сланців); спирти та їх суміші, олії, інше рідке біологічне паливо, одержане з біологічної сировини (у тому числі з поновлюваних відходів сільського та лісового господарства, інших біологічних відходів); горючі рідини, одержані з промислових відходів, у тому числі газових викидів, стічних вод, виливів та інших відходів промислового виробництва; паливо, одержане з нафти і газового конденсату нафтових, газових та газоконденсатних родовищ непромислового значення та вичерпаних родовищ з важких сортів нафти та природних бітумів.
До газового альтернативного палива належать: метан вугільних родовищ, а також газ, одержаний у процесі підземної газифікації та підземного спалювання вугільних пластів; газ, одержаний під час переробки твердого палива (кам'яне та буре вугілля, горючі сланці, торф), природних бітумів, важкої нафти; газ, що міститься у водоносних пластах нафтогазових басейнів з аномально високим пластовим тиском, в інших підземних газонасичених водах, а також у газонасичених водоймищах і болотах; газ, одержаний з природних газових гідратів, та підгідратний газ; біогаз, генераторний газ, інше газове паливо, одержане з біологічної сировини, у тому числі з біологічних відходів; газ, одержаний з промислових відходів (газових викидів, стічних вод промислової каналізації, вентиляційних викидів, відходів вугільних збагачувальних фабрик тощо); стиснений та зріджений природний газ, зріджений нафтовий газ, супутній нафтовий газ, вільний газ метан, якщо вони одержані з газових, газоконденсатних та нафтових родовищ непромислового значення та вичерпаних родовищ.
Належність палива до альтернативного підтверджується документом про ідентифікацію палива, що видається уповноваженим органом виконавчої влади у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
1.1 Природний газ
Природний газ являє собою альтернативний вид палива, яке повністю згорає і вже зараз повсюдно доступно споживачам багатьох країн за рахунок постачання природним газом будинків і виробничих об'єктів. При використанні в транспортних засобах, що працюють на природному газі (автомобілях та вантажівках з спеціально замисленим двигунами), природний газ дає значно менше шкідливих викидів, ніж бензин чи дизельне паливо.
Процес утворення газу це так зване метанове бродіння. Його суть полягає в анаеробному бродінні (без доступу повітря), яке відбувається внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів і супроводиться рядом біохімічних реакцій. Власне сам процес утворення газу (біогазу) складається із двух етапів: перший -- розщеплення мікроорганізмами біополімерів до мономерів, другий -- переробка мономерних біомолекул мікроорганізмами.
1.2 Електрика
Електрика може використовуватися в якості альтернативного виду палива для транспортних засобів з живленням від акумуляторних батарей, або працюють на паливних елементах. Працює від батарей електричні транспортні засоби накопичують енергію в батареях, які заряджаються шляхом підключення транспортного засобу до стандартного джерела живлення. Транспортні засоби на паливних елементах працюють на електричній енергії, що виробляється за рахунок електрохімічної реакції, що має місце при з'єднанні водню і кисню. Паливні елементи виробляють електроенергію без внутрішнього згоряння і забруднення навколишнього середовища.
1.3 Біодизельне паливо
Біодизельне паливо являє собою альтернативний вид палива на основі рослинних олій або тваринних жирів, навіть тих, які залишаються в ресторанах після приготування їжі. Двигуни транспортних засобів можна модифікувати так, щоб можна було спалювати біодизельне паливо в чистому вигляді; біодизельне паливо також можна змішувати з вуглеводневим дизельним паливом і використовувати в неадаптованих двигунах. Біодизельне паливо безпечно, піддаються біохімічному розкладання і знижує вміст речовин, що забруднюють повітря таких як, тверді домішки, монооксид вуглецю і вуглеводні.
Біодизельне паливо є найбільш економічним для виробництва. Воно є цілком сумісним з існуючими двигунами транспортних засобів і комерційних паливних систем розподілу і споживання.
Це - м'яка речовина, що складається з певної кількості рослинних олій (рапс, конопля, соняшник, соя, пальма і морські водорості, риб'ячий жир і тваринні жири, пряжене і свічкове сало). Воно менш токсичне за просту столову сіль і швидко розкладається під впливом мікроорганізмів. Викиди діоксиду вуглецю в атмосферу при цьому фактично дорівнюють нулю. Рослини, що поглинають CO2 у процесі росту, діють як щорічний поглинач вуглецю.
Дане паливо отримують за допомогою процесу етерифікації із залученням реакції зі спиртом у присутності каталізатора. Продукти ефіру різні (RME - рапсовий метилефір, НЕЕ - конопельний метилефір тощо). Через вміст кисню це паливо є дуже чистим і дає на 50 % менше часток вуглецю, ніж нафтодизельне паливо, а також меншу кількість азоту і монооксидів вуглецю.
Тверді речовини, що викидаються при згорянні біодизельного палива, на відміну від тих, що викидаються при згорянні нафтодизельного палива, не є канцерогенними. Біодизельне паливо не містить сірки, крім тієї, якою заражений ґрунт, яка міститься у кислотних дощах або комерційному промисловому спирті, що використовується при переробці.
1.4 Водень
Водень можна змішувати з природним газом для створення альтернативного виду палива для транспортних засобів, у яких використовуються деякі види двигунів внутрішнього згоряння. Водень також використовується в транспортних засобах з паливними елементами, що працюють на електриці, що виробляється в результаті реакції, яка відбувається при з'єднанні водню і кисню в паливної комірки.. Його виділяють із звичайної води, і це не єдиний спосіб його одержання, він добре зберігається і транспортується у газоподібному, рідкому і твердому вигляді. Газ зручно зберігати в підземних сховищах, рідина - в резервуарах. Одного резервуара об'ємом 3500м в кубі вистачало б для постачання енергією протягом цілого року невеликого містечка з 20-ти тисячним населенням.
ІІ. Рейтинг альтернативних палив
Ситуація, яка склалась в Україні із забезпеченням її економіки достатніми обсягами енергоносіїв власного видобутку, гостро ставить проблему пошуку альтернативних видів моторного палива. Доступним готовим джерелом сконцентрованої енергії є рідке біологічне паливо. З його різновидів трьома найбільш ефективними паливами є: біодизельне паливо, що містить 90% енергії нафтових палив, етиловий спирт (етанол) - 50% їх енергії та метиловий спирт (метанол) - третю частину їх енергії. Біодизельне паливо є найбільш економічним з них для виробництва. Воно є цілком сумісним з існуючими двигунами транспортних засобів і комерційних паливних систем розподілу і споживання.
Найбільш перспективними альтернативними видами палива для автомобільного та інших видів транспорту на сьогодні є біоетанол, біодизельне паливо і стиснений природний газ (СПГ). У найближчій перспективі можуть стати зріджений природний газ та синтетичні бензини і дизельне паливо, а в майбутньому можна очікувати на широке використання водню і енергетичних установок із паливними елементами.
Одним з основних альтернативних моторних палив в Україні на сьогодні є СПГ, який значно дешевший від бензину та дизельного палива. Зараз Україна за обсягами споживання СПГ на автомобільному транспорті посідає друге місце в Європі та перше серед країн СНД, продовжуючи нарощувати темпи його використання.
Зріджений природний газ (ЗПГ) має перевагу перед СПГ з точки зору вагових характеристик ємностей для його зберігання. Але його широке застосування гальмується повільним вирішенням низки технологічних та інвестиційних питань, пов'язаних зі створенням необхідної інфраструктури, виробництвом спеціального заправного обладнання та кріогенних балонів для зберігання ЗПГ.
Продовжують широко використовувати зріджений нафтовий газ (ЗНГ), але його ціна та ресурси будуть напряму залежати від ціни та ресурсів нафти, що видобуватимуть, тому цей напрямок є не самим перспективним.
Слід зазначити, що в системі Мінтранс- зв'язку України станом на 11 серпня 2008 року під наглядом ДП «Державтотранс-НДІпроект» діє 160 підприємств різної форми власності, які здійснюють переобладнання транспортних засобів для роботи на ЗНГ та СПГ. Окрім цього, інститут виконує низку дослідно-конструкторських робіт щодо конвертації дизельних двигунів в газові (із системами запалювання) для роботи на СПГ та в газодизелі, що також є перспективним напрямком.
Якщо говорити про біоетанол, то він є одним із найперспективніших альтернативних палив, яке у великій кількості можна виробляти та використовувати в Україні. Наявних виробничих потужностей державних спиртових заводів достатньо для виготовлення 60 тис. тонн біоетанолуна рік.
Потенціал щорічного виробництва біое¬танолу за наявною сировинною базою (меляса, кукурудза, зернові культури) згідно з оцінкою фахівців концерну «Укр- спирт» сягає 2 млн тонн, що дозволить у перспективі замістити до 40% обсягів бензину, що споживають в Україні. Євро- союз у своїх офіційних документах навіть розглядає Україну, яка має багатющу си-ровинну базу, як потенційного експортера біоетанолу до країн Європи.
Біоетанол як альтернативне паливо, безумовно, має багато переваг порівняно з традиційним паливом. Зокрема, голов¬ною екологічною перевагою використан¬ня біоетанолу у складі сумішевих бензинів є можливість виключення застосування високотоксичних металовмісних антиде¬тонаційних присадок та метилтретбутилового етеру (МТБЕ).
Серед альтернативних палив для дизельних двигунів значний інтерес викликають олії, отримані з ріпаку, соняшнику, сої та льону та продукти їх переробки. Наприкінці 90-х років ДП «ДержавтотрансНДІпроект» спільно з НТУ та НТУУ «КПІ» провели дослідження енергетичних, екологічних і економічних показників дизелю Д-243 при роботі на сумішах дизельного палива з ріпаковою олією (концентрація 10, 20 і 30%), а також на ріпакоме таноловому естері (РМЕ), який є продуктом переробки ріпакової олії.
На думку окремих фахівців, РМЕ за своїми властивостями є близьким до дизельного палива і може застосовуватися в дизелях без внесення змін до їх конструкції. Однак під час експлуатації двигуна на чистому РМЕ спостерігалося збільшення викидів оксидів азоту, випадки погіршення пускових властивостей холодних двигунів, виходу з ладу окремих деталей з еластомерів системи живлення, а також були зафіксовані відкладення на впускних клапанах. Окрім цього, при використанні РМЕ існує загроза розвитку у паливі мікроорганізмів.
ІІІ. Використання альтернативного палива в авіації
З особливою гостротою проблема переходу на нові види палива буде відчутною у цивільній і військовій авіації, де можна прогнозувати постійне збільшення інтенсивності польотів. У розвинених країнах вже сьогодні частка авіації витрачає близько 30% річної витрати палива на всі інші види транспорту. З цієї причини у ряді розвинених країн не припиняються роботи з удосконалення властивостей альтернативних палив, які відносяться до поновлюваних ресурсів, володіють меншою вартістю і кращою екологією.
Британська компанія Virgin Atlantic однією з перших у світі здійснила вдалий політ комерційного літака на біопаливі. Так, 24 лютого 2008 року літак "Боїнг-747" без пасажирів на борту зробив пробний переліт з Лондона до Амстердама, використовуючи біопаливо в одному зі своїх чотирьох двигунів. Інгредієнтами біопалива була пальмова олія і олія кокоса. Використовувалося 20% біопалива у суміші із звичайним авіаційним гасом, проте президент Virgin Atlantic Річард Бренсон повідомив, що тести підтверджують можливість використання для польотів до 40% домішок біопалива. За словами Бренсона, пасажирські літаки, що літають на біопаливі, вже зовсім скоро стануть реальністю. Він підкреслив, що після сьогоднішнього польоту можна з упевненістю говорити про те, що Virgin Atlantic зможе здійснити свої плани по використанню екологічно чистого палива навіть раніше, ніж планувалося.
Літак "на кокосі" підняв в повітря проблему, якою вже тривалий час займаються на Землі. Сьогодні ситуація у світі нагадує ту, що склалася у 1973 році після нафтової кризи і стрімкого зростання цін на традиційне паливо. Тоді багато хто був упевнений, що через дії ОПЕК світовій економіці загрожує колапс. Але нічого страшного не трапилося. У найкоротші терміни провідні країни знайшли "протиотруту", створивши безліч ефективних технологій економії енергії. Це був колосальний прорив. І ось стрибок цін на нафту, що відбувся у 2010 році, дав старт новій атаці на "чорне золото". Ставка робиться на його заміну біологічним паливом.
Під "біологічним" прапором наступ на нафту йде широким фронтом. У команду, яка повинна потіснити дефіцитну сировину, входять етанол, що отримується із зерна, кукурудзи і цукрового очерету, біодизель - з рапсу і сої, біомаса - зі всіх видів відходів. Серед цих претендентів поки лідирує етанол. У США, Бразилії та Європі прийняті національні програми, мета яких, на перший погляд, дуже амбітна: замінити на етанол традиційні моторні палива.
Майже за рік до підняття у повітря Боїнга-747 британської компанії Virgin Atlantic свої дослідження оприлюднила Франція. 18 червня 2007 у Франції компанія CFM International успішно провела початкові випробування роботи авіадвигуна CFM56-7B на суміші авіаційного гасу і біопалива. Випробування пройшли на заводі Snecma під Парижем. У авіагас Jet A1 було додано 30% біодизелю, отриманого з рослинних жирів.
CFM International - спільне підприємство Snecma (SAFRAN Group) і General Electric Company. CFM International бере участь у різних програмах, створених з метою скорочення емісії парникових газів: CAP (Climate Action Partnership, США), Calin (Франція), Alpha-bird (Євросоюз).
Двигун CFM56-7B встановлюється на літаках Boeing 737-600/-700/-800/-900. До двигуна не вносилися ніякі зміни. Метою випробувань було скоротити викиди СО2 на 20% і перевірити, чи не відбувається при цьому втрати потужності. У даний час більше 500 двигунів CFM56-7B встановлено на літаки Boeing 737. З середини 90-х років двигуни напрацювали більше 50 млн. операційних годин.
У Франції також проводяться випробування сумішей гасу з біопаливами другого покоління (спирти на основі біобутанолу), які виробляються з біомаси. Прихильники "екологічного" палива вважають, що його використання скоротить викиди газів, що викликають парниковий ефект, а також зменшить економічну залежність від корисних копалин.
На альтернативні види палива хочуть перейти й інші авіакомпанії. Так, на початку лютого 2008 р. авіабудівна компанія Airbus відправила до випробувального польоту найбільший пасажирський лайнер у світі, A380, щоб випробувати синтетичну нафту. Є певні напрацювання у цій галузі і в США й у найбільшого в Україні виробника авіаційних двигунів - відкритого акціонерного товариства "Мотор Січ".
Міністерство оборони США, зокрема, вже почало перевід авіації і кораблів Військово-морського Флоту на біологічне паливо, передає радіо "Свобода". Мета - понизити залежність від близькосхідної нафти, що імпортується. Вже сьогодні паливо для реактивних винищувачів F-15 і F-16 і важких транспортних літаків С-17 виготовляють наполовину з біологічних складових. Що стосується Військово-морського флоту, то Пентагон розпорядився до кінця осені цього року перевести на біологічне паливо всі літаки морської авіації.
Пентагон сподівається вже до 2016 року половину авіаційного палива отримувати з альтернативних, ненафтових джерел.
На даному етапі біопаливо стоїть майже вдесятеро дорожче звичайного. Причина - обмежені розміри переробних підприємств. Проте, як запевняє виконавчий директор компанії Altair, яка переробляє на реактивне паливо камелін (трава на зразок звичайного бур'яну) Том Тодаро, "…воно повинне подешевшати завдяки спорудженню крупних переробних заводів, тим більше, що новим біопаливом вже зацікавилася цивільна авіація".
Проте при діях військ у складі коаліційних угруповань на перший план будуть виходити питання взаємної сумісності використовуваного палива і можливості дозаправки літаків в повітрі.
За повідомленням Міністерства оборони США, в операції коаліційних сил проти Лівії в березні-квітні 2011 року, збройні сили США виконали 80 % всіх заправок в повітрі. Для дозаправки коаліційних військ використовуються літаки-заправники KC-135 Stratotanker, Lockheed TriStar (RAF) и McDonnell Douglas KC-10 Extender.
McDonnell Douglas KC-10 Extender - американський літак-заправник, створений на базі цивільного авіалайнера Dc-10. Використовується ВВС США разом із старішими KC-135. По своїх характеристиках KC-10 призначений в першу чергу для взаємодії з тактичною авіацією.
Подальший перевід літаків морської авіації США на біологічне паливо рослинного походження може створити несумісність систем забезпечення пальним у Повітряних силах різних країн альянсу та створити умови неефективної взаємодії у операціях.
Великою проблемою біопалива є те, що більшість його видів замерзає на великій висоті. Інша складність пов'язана з екологією: виробництво багатьох видів біопалива насправді завдає шкоди сільському господарству. В окремих дослідженнях, зокрема, йдеться про те, що переробка первинної сировини у біопаливо обертається набагато більшими викидами шкідливих речовин в атмосферу, ніж при використанні звичайного палива. Саме тому більш цікавими розробками, на наш погляд, в авіабудівній сфері є досвід російських компаній ВАТ "Туполєв" та ВАТ СНТК ім. Н.Д. Кузнєцова. Тут досить ефективно працюють над розробкою двигунів, у яких альтернативним авіаційним паливом є криогенне, зокрема, зріджений природній газ (СН4).
Концепцію проекту перспективного далекомагістрального літака на зрідженому природному газі (ЗПГ) представили на авіасалоні МАКС-2011 учасники російсько-таджицької компанії "Євразія-Міг". Це пропозиція за проектом "Літак-2020", про який раніше повідомляла Об'єднана авіабудівна корпорація (ОАК). У даний час саме Росія займає передові позиції у вирішенні проблеми становлення криогенної авіації (kryos - холод, genes - народжений).
Приблизно 3-4% потужностей АНТК ім. Тупольова працює над роботами пов'язаними із застосуванням ЗПГ. Розробники звернули увагу на зручний в експлуатації природний газ - найчистіше і значно дешевше викопне паливо. ЗПГ значно менше забруднює навколишнє середовище, його теплотворна здатність на 15 відсотків вища, ніж у авіаційного гасу. Та і зберігати ЗПГ у рідкому вигляді набагато простіше (температура може бути близько мінус 160°С, що майже на 100 градусів вище, ніж при зберіганні рідкого водню, який використовувався раніше).
Упровадження в якості авіаційного палива ЗПГ знайшло відображення у "Програмі розвитку цивільної авіаційної техніки Росії на 2002-2010 роки і на період до 2015 року", а перші польоти на ЗПГ в січні 1989 року показали, що в порівнянні з гасом питома витрата палива знижується приблизно на 15 відсотків, а економічність повітряного лайнера істотно зростає, оскільки собівартість ЗПГ у декілька разів нижча, ніж гасу. Саме зараз у АНТК ім. Тупольова продовжується розробка нових літаків на криогенному паливі - Ту-156, Ту-206, які призначені для комерційної експлуатації (замовник - російський "Газпром").
Україні наразі потрібно вивчати світові тенденції використання альтернативного палива в авіації і змінювати нормативно-правову базу паливної галузі. Можна погодитись з тим, що значна частина українських проблем пов'язана з недосконалістю законодавчої бази та постійним внесенням змін до неї. Майже всі закони України, які спрямовані на розвиток пріоритетних напрямків економіки та стимулювання інноваційної діяльності, не працюють та мають декларативний характер.
ІV. Перспективи впровадження
альтернативний паливо біодизель авіація
Ситуація, яка склалась в Україні із забезпеченням її економіки достатніми обсягами енергоносіїв власного видобутку, гостро ставить проблему пошуку альтернативних видів моторного палива. Доступним готовим джерелом сконцентрованої енергії є рідке біологічне паливо. З його різновидів трьома найбільш ефективними паливами є: біодизельне паливо, що містить 90% енергії нафтових палив, етиловий спирт (етанол) - 50% їх енергії та метиловий спирт (метанол) - третю частину їх енергії. Біодизельне паливо є найбільш економічним з них для виробництва. Воно є цілком сумісним з існуючими двигунами транспортних засобів і комерційних паливних систем розподілу і споживання.
В червні 2008 року в Україні пройшов круглий стіл «Поновлювальні джерела енергії: шлях до енергетичної незалежності та екологічної безпеки України». Головним висновком круглого столу можна вважати міркування, що «Енергетична стратегія України до 2030 року» не відповідає світовим тенденціям і має бути переглянута. Дана стратегія лише створює оманливий комфорт і відкладає необхідність різких кроків до реформування енергетичного сектору, ставлячи під загрозу енергетичну незалежність країни. А саміт ФАО в 2008 році, констатував, що ціни на продукти харчування досягли свого історичного максимуму. У декларації, яка резюмує, саміт, приділена також увага використанню біопалива: «Дуже важливо оцінити можливі проблеми й вигоди, пов'язані з біопаливом, з погляду продовольчої безпеки, енергетичних потреб і відповідності стійкому розвитку».
Враховуючи важливість екологічних питань та ратифікацію Кіотського протоколу країни ЕС визначили головні перспективні завдання відносно використання біопалива в загальному об'ємі моторних палив: 2 % в 2005 та 5,75 % в 2010 році. Досить оптимістичними виглядають прогнозовані дані досліджень „Growing Energy” (США) відносно використання біопалива, головним чином етанолу, на основі целюлозної сировини. В 2050 р. його виробництво в країні сягне 120 млрд. галл. на рік, тобто 2/3 сучасного споживання моторних палив.
Для України, яка вважається аграрною державою, перспективним є використання біопалива.
Засіваючи ріпаком 5-5,5 млн га, Україна могла виробляти біодизель в обсягах, здатних повністю задовольнити її потреби у паливі. Виробництво і використання біопалива в сільському господарстві України могло б створити додаткові робочі місця, зокрема збільшити зайнятість сільського населення. Іншими ”козирями“ цієї культури є відсутність проблеми зі збутом, стабільно високі ціни, стійкий попит з боку іноземних покупців, адже нині тема біодизеля потужно лунає в країнах Західної Європи. Там збудовано і далі будується чимало заводів і місцевого виробництва ріпаку не вистачає для їх завантаження. Сусіди України також опановують цей напрям: Польща, Чехія, Словаччина зараз збільшують посіви ріпаку. І там за сприятливих кліматичних умов і технологічного забезпечення виробництва, ця культура показує високий рівень рентабельності. Незаперечна цінність біодизеля в його екологічній чистоті й можливості одержувати з відновлюваної сировини. У природних умовах біодизель та мастила з ріпаку знешкоджуються мікроорганізмами впродовж 7-8 днів на 95 %, а звичайні нафтопродукти на 16 %. При роботі двигунів на біодизелі значно зменшуються шкідливі викиди інших продуктів згорання, в тому числі сірки - на 98 %, а сажі від 50 до 61 %. При використанні 100 т біодизеля викиди в атмосферу вуглекислого газу зменшуються на 78,5 т порівняно з використанням нафтового пального.
Висновок
Зростаючий інтерес до альтернативних видів палива для транспорту обумовлений трьома істотними міркуваннями: альтернативні види палива, як правило, дають менше викидів, що підсилюють смог, забруднення повітря і глобальне потепління; більшість альтернативних видів палива проводиться з невичерпних запасів; використання альтернативних видів палива дозволяє будь-якій державі підвищити енергетичну незалежність .
Розрізняють різні види альтернативних палив. Вони можуть бути як газоподібними так і рідкими. До альтернативних палив відносять біодизель, стиснений природний газ, водень, біоетанол, електрика.
Для аграрної України перспективним є впровадження біотоплива. Зокрема - біодизелю, сировиною для якого може бути ріпак. Для того щоб бути конкурентоспроможним, біодизельне паливо повинне хоча б на 5-10% коштувати дешевше порівняно із традиційними нафтопродуктами. В умовах України ринкова вартість ріпаку не дає цього здійснити. Тому деякі господарства планують самостійно вирощувати ріпак та робити з нього олію. Такий шлях досить раціональний, тому що відходи від переробки сировини можна використати для годівлі тварин або як добриво, а гліцерин -- у фармакології. Біологічне дизельне паливо наразі зможе замінити тільки частину використовуваних мінеральних нафтопродуктів. Але слід зважати на те, що нафти залишилось не так уже й багато.
Розвиток альтернативних видів палива як в Україні, так і в інших державах можливий тільки завдяки пільговому кредитуванню відповідних програм та проектів, а також гнучкішій податковій системі. За умови раціонального підходу до розвитку галузі ріпаківництва біодизельне паливо стане ефективним інвестуванням української економіки, а саме: вкладання коштів у майбутнє.
Список використаної літератури
1. Редзюк А.М., Гутаревич Ю.Ф. Нормування екологічних показників ДТЗ: розвиток, стан, перспективи // Автошляховик України.-2001.-№4.-С.2-9.
2. Устименко В.С., Ковальов С.О., Бейко О.А. Перспективи і проблеми розширення використання біопалив автомобільним транспортом України // Автошляховик України.-2003.-№2.-С.7.
3. Задерієнко С.І. Світові тенденції використання альтернативного палива в авіації // Системи озброєння і військова техніка. - Х.: ХУПС, 2008.- № 2 (14).- С.33-35.
4. Тимошевский Б.Г., Ткач М.Р. Альтернативные топлива для тепловых двигателей // Авіаційно-космічна техніка і технологія: Зб. наук. праць. - Харків: Нац. аерокосмічний ун-т «Харк. авіац. ін-т», 2001. - Вип. 26. - Двигуни та енергоустановки. - С. 13-18.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Обґрунтування вибору лігніну як альтернативного виду палива для котлоагрегату БКЗ-75-39. Розрахунок основного і допоміжного обладнання для котлоагрегату з врахуванням в якості палива відходів гідролізного виробництва. Виробництво брикетів з лігніну.
дипломная работа [2,5 M], добавлен 18.11.2013Паливо як основне джерело теплоти для промисловості та інших галузей господарства, його різновиди та відмінні риси, особливості використання. Склад твердого та рідкого палива. Горіння палива і газові розрахунки. Тепловий баланс котельного агрегату.
курсовая работа [250,1 K], добавлен 07.10.2010Джерела енергії та фактори, що визначають їх вибір, опис ланцюга перетворення. Види палива та шкідливі викиди при його спалюванні. Етапи отримання палива та його підготовка до використання. Постачання і вартість кінцевого споживання енергоносія.
лекция [49,2 K], добавлен 26.09.2009Основні види альтернативних джерела енергії в Україні, технології їх використання: вітряна, сонячна та біогазу. Географія поширення відповідних станцій в Україні. Сучасні тенденції та оцінка подальших перспектив розвитку альтернативних джерел енергії.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 17.05.2015Обґрунтування впровадження навантажувача АМКОДОР-211 у сільськогосподарські, будівельні, транспортні системи України. Визначення головних переваг даного навантажувача, принципи та етапи його практичного використання, основні проблеми та перспективи.
статья [16,0 K], добавлен 18.11.2014Опис принципової схеми циклу ТЕЦ, визначення характеристик стану робочого тіла. Витрати палива при виробленні електроенергії на КЕС та в районній котельній. Економія палива на ТЕЦ в порівнянні з роздільним виробленням електроенергії та теплоти.
курсовая работа [519,2 K], добавлен 05.06.2012Водень як один з найбільш поширених елементів на Землі. Поняття водневої технології. Методи отримання водневого палива. Різновиди водню та їх характеристика. Роль водню і водневої технології у кругообігу речовин у природі. Водневі двигуни та енергетика.
реферат [37,1 K], добавлен 25.09.2010Виробництво твердого біопалива з деревних відходів. Технологія та обладнання для виготовлення гранульованого палива - пиллет. Технологічний процес пресування. Виробництво паливних брикетів із соломи, його переваги. Вирощування біомаси для синтезу палива.
реферат [1,3 M], добавлен 03.12.2013Технологія доменної плавки з застосуванням пиловугільного палива. Зміна рівня використання відновлюваної енергії газів і ступеня прямого відновлення оксиду заліза. Норми компенсації при вдування пиловугільного палива у сурму та технологічні розрахунки.
реферат [30,2 K], добавлен 30.11.2010Вивчення світової ситуації з енергоносіями. Аналіз розвитку науково-технічної бази виробництва альтернативних видів палива. Загальна характеристика виробництва етанолу. Потреба людства у використані етанолу. Світова геополітика у використані біопалива.
реферат [22,5 K], добавлен 24.12.2013