Сімісторний регулятор потужності
Принцип роботи сімісторного регулятору потужності, що працює за принципом пропускання через навантаження певної кількості півперіодів струму. Формування керуючого імпульсу. Монтування основної частини деталей пристрою на платі з односторонньою печаттю.
Рубрика | Физика и энергетика |
Вид | доклад |
Язык | украинский |
Дата добавления | 19.04.2012 |
Размер файла | 16,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
"Сімісторний регулятор потужності"
сімісторний регулятор потужність
В сімісторних регуляторах потужності, що працюють за принципом пропускання через навантаження певної кількості півперіодів струму за одиницю часу, повинна виконуватись умова їх парної кількості. В багатьох відомих радіоаматорських (та інших) конструкціях ця умова не дотримується, тобто порушується. До уваги читачів пропонується регулятор, вільний від цього недоліку. Його схема зображена на додатковому аркуші формату А3. Тут є вузол живлення, генератор імпульсів регульованої скважності й формувач імпульсів, що керують сімістором VS1. Вузол живлення виконаний по класичній схемі: струмообмежувальні резистор R2 та конденсатор С1, випрямляч на діодах VD3 та VD4, стабілітрон VD5, згладжуючий конденсатор С3. Частота імпульсів генератора, зібраного на елементах DD1.1, DD1.2 та DD1.4, залежить від ємності конденсатора С2 й опору поміж крайніми виводами змінного резистора R1. Саме цим резистором регулюють скважність імпульсів. Елемент DD1.3 виконує формування імпульсів із частотою мережевої напруги, яка надходить на його вивід «1» через дільник із резисторів R3 й R4, до того ж кожен імпульс починається поблизу переходу миттєвого значення мережевої напруги через нуль. З виводу елемента DD1.3 ці імпульси, через обмежуючі резистори R5 та R6, надходять на бази транзисторів VT1 і VT2. Підсилені транзисторами імпульси керування, через розділювальний конденсатор С4, надходять на керуючий електрод сімістора VS1. Тут їх полярність відповідає знакові мережевої напруги, наразі прикладеної до виводу «2» сімістора VS1.
Завдяки тому, що елементи DD1.1 та DD1.2, DD1.3 та DD1.4 утворюють два тригери, рівень на виході елемента DD1.4, з'єднаного з виводом «2» елемента DD1.3, змінюється на протилежний лише тоді, коли він перебуває у від'ємному півперіоді мережевої напруги.
Припустимо, що тригер на елементах DD1.3 та DD1.4 перебуває в стані з низьким рівнем на виході елемента DD1.3 та високим на виході елемента DD1.4. Для зміни цього стану необхідно, щоби високий рівень на виході елемента DD1.2, з'єднаного з виводом «6» елемента DD1.4, став низьким. А це може статися тільки у від'ємному півперіоді мережевої напруги, яка надходить на вивід «13» елемента DD1.1, незалежно від миті установлення високого рівня на виводі «8» елемента DD1.2.
Формування керуючого імпульсу починається з надходження додатної мережевої напруги на вивід «1» елемента DD1.3. У відповідний момент, у результаті перезарядження конденсатора С2, високий рівень на виводі «8» елемента DD1.2 зміниться, що, власне, й установить на виході елемента високий рівень напруги. Наразі високий рівень на виході елемента DD1.4 також може замінитися низьким, проте тільки у від'ємному півперіоді напруги, яка надходить на вивід «1» DD1.3. Отже, робочий цикл формування керуючих імпульсів завершиться в кінці від'ємного півперіоду мережевої напруги, а загальна кількість півперіодів напруги, прикладеної до навантаження, буде парною.
Основна частина деталей пристрою змонтована на платі з односторонньою печаттю. Діоди VD1 та VD2 припаяні безпосередньо до виводів змінного резистора R1, а резистор R7 - до виводів сімістора VS1. Сімістор забезпечений ребристим тепловідводом заводського виготовлення, з площею тепловідвідної поверхні близько 400 см2.
Використані постійні резистори МЛТ, змінний резистор R1 - СП3-4аМ. Його можна замінити іншим такої самої або ж більшої величини опору. Номінали резисторів R3 та R4 повинні бути однаковими. Тип конденсаторів С1 та С2 - К73-17. Якщо потребуватиметься підвищена надійність, то оксидний конденсатор С4 можна замінити плівковим, наприклад К73-17 2,2…4,7 мкФ на 63 В, однак, тоді розміри друкованої плати доведеться збільшити. Натомість діодів КД521А згодяться інші малопотужні кремнієві, а стабілітрон Д814В можна замінити будь-яким сучаснішим із напругою стабілізації 9 В.
Заміна транзисторів КТ3102В та КТ3107Г проводиться іншими малопотужними кремнієвими відповідної структури. Якщо амплітуда імпульсів струму, що відкривають сімістор VS1, виявиться недостатньою, тоді опір резисторів R5 та R6 зменшувати не можна. Краще підібрати транзистори з великим коефіцієнтом протікання струму при напрузі 1 В поміж колектором та емітером. У транзистора VT1 вона повинна відповідати значенню від 150 до 250, а в транзистора VT2 - від 250 до 270.
По закінченню монтажу отримуємо можливість приєднання навантаження до регулятора.
Таблиця
Поз. позн. |
Найменування |
Кільк. |
Примітка |
|
С1 |
Конденсатор К40У-9 - 630 В - 0,1 мкФ ±20% |
1 |
||
С2 |
Конденсатор К73-9 - 250В - 0,22 мкФ ±20% |
1 |
||
С3 |
Конденсатор К50-68 - 16 В - 220 мкФ ±20% |
1 |
||
DD1 |
Мікросхема К561ЛЕ5 |
1 |
||
R1 |
Резистор СП3-4АМ - МЛТ - 0.125 Вт - 47 кОм ±20% |
1 |
||
R2 |
Резистор СП3-16 - МЛТ - 0,5 Вт - 1 кОм ±10% |
1 |
||
R3 |
Резистор С3-14 - МЛТ - 0,5 Вт - 1,5 МОм ±10% |
1 |
||
R4 |
Резистор С3-14 - МЛТ - 0,25 Вт - 1,5 МОм ±10% |
1 |
||
R5, R6 |
Резистор СП4-1В - МЛТ - 0,25 Вт - 47 кОм ±20% |
2 |
||
R7 |
Резистор СП5-16ВА - МЛТ - 0,25 - 150 Ом ±20% |
1 |
||
VD1-VD4 |
Діод КД521А - Uзв.75В - Іпр.max0,05А - Iзв.max 1мкА |
4 |
||
VD5 |
Стабілітрон Д814В - Uст.10В - Iст.5мА - Pmax. 340МВт |
1 |
||
VD6 |
Діод КД521А - Uзв.75В - Іпр.max0,05А - Iзв.max 1мкА |
1 |
||
VS1 |
Сімістор КУ208Г |
1 |
||
VT1 |
Транзистор КТ3107Г |
1 |
||
VT1 |
Транзистор КТ3102В |
1 |
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Специфіка проектування електричної мережі цеху з виготовлення пiдiймальних пристроїв машинобудівного заводу. Розрахунок електричних навантажень. Вибір кількості і потужності силових трансформаторів КТП з урахуванням компенсації реактивної потужності.
курсовая работа [778,9 K], добавлен 14.03.2014Розрахунок розгалуженої лінії електропередачі 10кВ, повного електричного навантаження на шинах. Вибір потужності трансформатора та запобіжників. Вибір кількості та номінальної потужності силових трансформаторів, електричної апаратури розподільника.
курсовая работа [251,1 K], добавлен 11.11.2014Розрахунок силових навантажень. Вибір напруги зовнішнього електропостачання і напруги внутрішньозаводського розподілу електроенергії. Визначення доцільності компенсації реактивної потужності. Вибір кількості і потужності силових трансформаторів.
курсовая работа [876,8 K], добавлен 19.12.2014Визначення навантаження на вводах в приміщеннях і по об’єктах в цілому. Розрахунок допустимих витрат напруги. Вибір кількості та потужності силових трансформаторів. Розрахунок струмів однофазного короткого замикання. Вибір вимикача навантаження.
дипломная работа [150,2 K], добавлен 07.06.2014Основні частини трифазного генератору: статор і ротор. Зв'язана трифазна чотирипровідна система. Перший закон Кірхгофа. З'єднання фаз генератора зіркою. Формули фазної та лінійної напруг. З'єднання фаз навантаження трикутником. Потужності трифазного кола.
лекция [65,6 K], добавлен 25.02.2011Розрахунок навантаження в процесі пуску асинхронних двигунів. Поняття потужності дизель-генератора. Правила проектування систем аварійного електропостачання атомних станцій. Механізми східчастого прийому навантаження. Вибір вимикачів і роз'єднувачів.
контрольная работа [87,7 K], добавлен 25.12.2010Визначення дослідним шляхом питомого опору провідника та температурного коефіцієнту опору міді. Вимірювання питомого опору дроту. Дослідження залежності потужності та ККД джерела струму від його навантаження. Спостереження дії магнітного поля на струм.
лабораторная работа [244,2 K], добавлен 21.02.2009Визначення електричних навантажень. Компенсація реактивної потужності. Вибір числа і потужності трансформаторів, типу підстанцій і їх місцезнаходження. Вибір живильних і розподільчих мереж високої напруги. Розрахунок заземлення і релейного захисту.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 23.09.2014Вимірювання змінної напруги та струму. Прецизійний мікропроцесорний вольтметр: структурні схеми. Алгоритм роботи проектованого пристрою. Розробка апаратної частини. Розрахунок неінвертуючого вхідного підсилювача напруги. Оцінка похибки пристрою.
курсовая работа [53,8 K], добавлен 27.10.2007Оцінка компенсації реактивної потужності за допомогою встановлення батареї статичних конденсаторів. Побудування добових графіків навантаження для зимового і літнього періодів. Розрахунок координат максимального і мінімального режимів для споживчої мережі.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 08.06.2013