Аналіз і оцінка ринку ядерного палива як складової інтеграційних процесів глобальної економіки

Крім первинних джерел постачання ядерного палива, які ми розглянули вище, на міжнародному ринку існують вторинні джерела ядерного палива. За рахунок роззброювання на ринок ядерного палива постачається високозбагачений уран, якій був призначений для військових цілей. У грудні 2003 року здійснилося 10 років програмі "Від Мегатонн до Мегават", відповідно до угоди між США і Російською Федерацією. Програма "Від Мегатонн до Мегават" спрямована на розвиток глобальної стратегії про нерозповсюдження ядерної зброї. Вона дозволяє використати російський уран для ядерної зброї в американських комерційних реакторах для виробництва електроенергії.

Еквівалент 8 000 ядерних боєголовок був ліквідований і перетворений у мирну енергію. З 1994, компанія ЮС Инричмент Корпорейшон зробила 5 932,7 тонн легко збагаченого урану, шляхом рециркуляції 201,5 тонн високозбагаченого військового урану. Ця кількість представляє приблизно 40 % переробленої ядерної зброї відповідно до програми "Від Мегатонн до Мегават". Протягом 1995-2005 рр кількісна оцінка отриманого палива склала приблизно 157,8 мільйонів фунтів U3O8, 60 000 тонн уран у конверсійних послугах і 36,9 мільйонів одиниць роботи витраченої на збагачення (SWU). Угода "Від Мегатонн до Мегават" передбачає, повернення частини отриманого урану в Росію.

У щорічному звіті Відділу ядерної енергетики США говориться, що програма "Від Мегатонн до Мегават" має невеликий негативний ефект впливу на ринок урану. Однак у даному повідомленні відзначено, що світове виробництво урану задовольняє загальний попит тільки на 55 % це значить, що використання високозбагаченого військового урану і вторинних джерел, буде відігравати ключову роль у заповненні недостачі виробництва.

Поточна програма "Від Мегатонн до Мегават" закінчаться в 2013. Існує велика непевність у тім, що дана програма буде продовжена в 2013 році. Зникнення настільки важливого вторинного джерела урану може дуже швидко вплинути на еволюцію цін ринку ядерного палива [42, с. 26].

Спеціальні військові добавки для збагачення природного урану, поставляються компанії ЮС Инричмент Корпорейшон, відповідно до торговельної угоди від 1999 року. Дана угода була укладена між Комеко, Кожема і Нукем (ЄС) з однієї сторони і Мінатом (СРСР), Тенекс (США) з іншої сторони. Ця угода дала європейським компаніям можливість закуповувати у Тенекс частину добавок для збагачення природного урану, отриманих з російського високозбагаченого урану. Компанія Тенекс (США) також уклала угоду зі швейцарською компанією Глобал Нуклиар Сервіс анд Суплай (GNSS), на продаж частини американської квоти урану від Росії, що належить компанії Тенекс (41%, 35 600 тон урану).

У листопаді 2003, після продажу частини компанії Тенекс, її керівництво заявило, що закінчує роботу по контракту з компанією GNSS. Юридична суперечка, що була викликана відповідно до цієї заяви, продовжиться протягом значного періоду часу, але цей факт викликав великі коливання і сумніви в поставці добавок для збагачення ядерного палива на європейському ринку. У цей час, на думку фахівців, компанія GNSS нездатна тримати свої зобов'язання з постачання, хоча компанія Тенекс заявляє, що буде підтримувати свої зобов'язання, принаймні, щодо короткострокових контрактів, але дана ситуація вже створила нестабільне положення на ринку урану. Заява компанії Тенекс в основному стосуються американських підприємств комунального обслуговування, які одержали добавки для збагачення природного урану в минулому і зараз розраховують на місцевий ринок, на якому в результаті даних процесів очікується збільшення цін. Після 2007 року добавки для збагачення ядерного палива, відповідно до програми будуть направлятися в Росію для використання в її власних потребах замість того, щоб бути доступним західному ринку, це викличе нові зміни на ринку ядерного палива.

На ринку ядерного палива виробляють MOX (спеціальне паливо яке містить плутоній) паливо, яке одержане за рахунок використання військового плутонію. У середині 1998 між Росією та США була укладена угода про використання в мирних цілях 34 тонн плутонію військового походження, що прийняли, як надлишок озброєння. У рамках даної домовленості, з компанією Кожема був укладений договір про виготовлення чотирьох паливних збірок МОХ палива для використання в американських комерційних реакторах. Також первинна партія самого палива буде виготовлена на заводі MOX палива в Кандараче, а виготовлення паливних збірок буде проводитися в Маркуле компанією Мелокс.

Ядерний реактор Катоба-1 (США), був обраний для проведення експерименту по використанню 4-х паливні збірки МОХ, які були виготовлені із залишкового плутонію, призначеного для військових цілей. Після одержання ліцензії у Комісії з ядерної енергетики США у 2004 були розпочаті випробування, після яких подальше завантаження даного МОХ палива буде здійснено в реактори Катоба і Макгваер (США) в 2008-09 роках. Передбачуване завантаження реактора дорівнює приблизно 20 % MOX паливом, однак вона може бути збільшено до 40 %.

Відповідно до програми по використанню залишкового військового плутонію у Росії також планується виготовляти МОХ паливо. Завод по виготовленню МОХ палива передбачалося побудувати в Томській області. Відповідно до угоди, американський уряд повинен внести приблизно 20 % (1 мільярда доларів США) від вартості монтажних робіт. У листопаді 2003, Минатом повідомив, що будівництво припинено, через серйозні фінансові проблеми, що виникли у російського уряду. Перші елементи палива MOX планувалося зробити для використання в реакторах типу ВВЭР-1000 (Балаково).

Перша партія палива MOX (10 кг), зробленого із залишкового військового плутонію була успішно спалена в реакторі на швидких нейтронах (Білоярськ-3) [42, с. 34].

На ринку ядерного палива мають місце постачання урану для дослідницьких реакторів, які були стабільними протягом 2003-2005 років.

Відповідно до контракту, укладеного між Агентством по поставках ЄС і Відділом енергетики США, проводилися поставки високозбагаченого урану Об'єднаному дослідницькому центру реакторів на швидких нейтронах (JRC HFR) для перетворення його в низко-збагачений уран.

Тривало міжнародне співробітництво по дослідженню нових процесів перетворення високозбагаченого урану в низко-збагачений. Ціль даних досліджень, одержати максимальну кількість низко-збагаченого урану з найменшими фінансовими витратами на виробництво. Дана робота з перетворення урану велася в JRC HFR (Нідерланди) і CEN-SCK BR2 (Бельгія).

Компанія Кожема пропонувала зробити переробку високозбагаченого урану, за допомогою розчинення його в низко-збагаченому урані на установці Ла Хаг.

Важливим фактором на міжнародному ринку ядерного палива є безпека поставок. В 2002 році Агентство по поставках ЄС разом з Комітетом по консультаціям сформувало дві робочі групи, один із яких спеціалізується на безпеці поставок. Дана робоча група, здійснила ряд зустрічей протягом 2003 року і провела всебічний аналіз всіх елементів пов'язаних з надійністю поставок, усього циклу ядерного палива. Основним завданням даної робочої групи був звіт про надійність поставок, з усіма відповідними рекомендаціями, спрямованими на здійснення дій по запобіганню можливих і існуючих проблем на ринку ядерного палива.

На даному етапі, світова ситуація по поставках досить стабільна і може нормально задовольнити весь попит на всіх стадіях паливного ядерного циклу. Однак перспектива стабільного існування поставок більше хвилююча ніж ранійше. Ряд інцидентів у гірничодобувній і конверсійній промисловості, які відбулися недавно, і суперечці GNSS і Тенекс, продемонстрували сумнівний баланс у стабільності поставок. За час, коли не існувало великого попиту на ринку ядерного палива, були зроблені певні зміни в графіках поставок і зараз у сформованій ситуації, виникла істотна нестабільність поставок в 2005 році. Тривала впевненість, щодо вторинних джерел і нескінченності природних запасів, припинила своє існування з недавнього часу. На цю ситуацію може, також вплинути ринок електроенергії, тому що підприємства комунального обслуговування скорочують свої витрати, включаючи інвестиції в матеріально-виробничі запаси, тобто в цикл ядерного палива.

Навіть якщо проблеми, з якими недавно зштовхнулася атомна індустрія, будуть вирішені і не буде ніяких вторинних наслідків, перспектива розвитку ринку ядерного палива, викликає певне занепокоєння. Ринок природного урану, характеризується більшою розбіжністю між світовими попитом та пропозиціями, які компенсуються за рахунок вторинних джерел урану. Суперечка між Тенекс і GNSS, поставила жирну крапку над можливістю поставок домішок для збагачення природного урану в ЄС. Продовження договору після 2013 року між Росією і США, про використання в мирних цілях російського високозбагаченого урану, призначеного для воєнної промисловості, виглядає малоймовірним.

Незважаючи на підвищення цін урану, в американських доларах протягом 2005 року ситуація головних виробників у Канаді, Австралії, Південній Африці або Намібії не покращилися до того ж самого ступеня. Це пов'язане з тим, що головна частина їхніх цін представлена у відносно більше сильних валютах у той же час найбільша кількість продажів здійснюється в американських доларах. У випадку Південної Африки і Намібії, ситуація навіть погіршилася і може вести до закриття шахти Россинг в 2007 році, через те, що вона безприбуткова.

У Північній Америці, Казахстані, Узбекистані і Росії приступилися до нових досліджень джерел урану, але багато хто з них досить дрібного масштабу. Найбільший потенціал для нових шахт перебуває в Канаді і Австралії, але екологічне занепокоєння і місцевий опір в Австралії обмежує новий розвиток гірничодобувній промисловості. У кожному разі, запізнювання між виявленням покладів урану і стартом видобутку становить близько 10 років, а це означає, що періоди нестійкості між попитом та пропозицією можуть привести до потреби в ядерному паливі і великому зростанню ціни.

Багато ринкових учасників вважають конверсію урану самою слабкою ланкою паливного циклу. На даний момент світова промисловість по конверсії урану усе ще задовольняє основні потребі, але після запланованого закриття заводу BNFL у Великобританії в 2006 році, буде істотна географічна нестійкість і потенційна потреба на західному ринку в даному виробництві. У ЄС залишиться всього лише один постачальник конверсійного урану, а основне виробництво буде сконцентровано в Північній Америці, через що виникає потреба в транспортуванні більших кількостей конверсійного урану (UF6) до установок по збагаченню в Європі. Транспортування стане ще більш важливим аспектом, що зачіпає цикл ядерного палива. Крім того, недавні інциденти на установці Конвердин Метрополис, внесли нестійкість у західну конверсійну промисловість. У цілому, світові об'єкти ядерної енергетики завершують свій строк експлуатації, а одержання ліцензій на експлуатацію нових об'єктів, є дуже складним процесом і у зв'язку із суспільним настроєм і постійним погіршенням екології планети стає практично неможливим.

У ЄС ситуація зі збагаченням є значно кращою. Існує два об'єднання, які займаються збагаченням, і вони мають чотири збагачувальні установки, потужність виробництва яких перевищує попит на ринку. У майбутньому, ці об'єднання будуть використовувати однакову технологію збагачення. Це відбудеться, коли французький процес дифузії буде замінений технологією центрифуги. До кінця даного десятиліття в Сполучених Штатах Америки буде почате будівництво нових заводів по збагаченню ядерного палива.

Обмежена кількість компаній на ринку ядерного палива є нормальною ситуацією. Це означає, що тривалі проблеми з кожною із цих компаній можуть серйозно вплинути на усю промисловість. Дана ситуація вже очевидна у світлі інцидентів на Конвердин. Також існує занепокоєння із приводу даної олігопольной ситуації, що може привести до зниження конкуренції.

Вторинні запаси займають важливе місце серед джерел ядерного палива, це особливо стосується Сполучених Штатів Америки, що має подальший потенціал у даній сфері, оскільки в країні досить запасів високозбагаченого урану, що може бути використаний у випадку недостачі природних ресурсів. Непевність щодо повної придатності вторинних запасів урану для використання на об'єктах ядерної енергетики, відбилася на низькій ціні даного продукту, а це у свою чергу, послужило бар'єром для постачальників природного урану в плині багатьох лет. В остаточному підсумку, попит на уран буде повністю задовольняться, за рахунок первинного джерела (природного урану), а це здається ще більш критичним у момент, коли багато більших країн (особливо Китай і Росія) планують значно збільшувати їхню програму вироблення електроенергії за рахунок ядерного палива.

Інформація, отримана від Агентства по поставках ЄС, підтверджує, що в 2003 році підприємства комунального обслуговування збільшили їхню діяльність по покупці ядерного палива, відповідно до поточних контрактів. Укладені контракти були на рівні фактичних потреб підприємств комунального обслуговування, що означає припинення попереднього скорочення матеріальних запасів урану[42, с. 38].

Для успішної роботи необхідно, щоб підприємства комунального обслуговування ЄС підтримували адекватний рівень матеріальних запасів ядерного палива, відповідно до їхніх індивідуальних потреб. У випадку низьких запасів урану, розсудливо їх збільшити, але з іншого боку, необхідно запобігти раптовому натиску всіма підприємствами комунального обслуговування, це тільки приведе до тиску на цінову політику ринку. Деякі підприємства комунального обслуговування воліють тримати запаси урану в різній його формі (природній, конверсійній або у вигляді паливних збірок). Для підтримки балансу і стабільності поставок на ринку ядерного палива, необхідно сприяти рівномірному створенню матеріальних запасів на всіх стадіях виробництва ядерного палива. Крім того, рекомендується, щоб підприємства комунального обслуговування закуповували необхідну продукцію, на підставі довгострокових контрактів за справедливими цінами.

Необхідно контролювати ринок ядерного палива, щоб гарантувати підприємствам комунального обслуговування можливість мати різноманітні джерела поставки і не бути залежним від єдиного джерела продукції. Важливо підтримувати життєздатність промисловості у всіх стадіях паливного циклу для довгострокової безпеки поставок.

2.2 Попит та пропозиція на ринку ядерного палива Європейського Союзу

ядерний паливо ринок міжнародний

У даному розділі представлений короткий огляд попиту та пропозиції на ринку ядерного палива в Європейському Союзі. Надана інформація базується на даних, отриманих від підприємств комунального обслуговування ЄС. Дані містять у собі інформацію про кількість поставок палива для завантаження в ядерні реактори, вартості ядерного палива і витратах на його виробництво, а також оцінка попиту на майбутнє.

Щодо ядерного палива для завантаження у ядерні реактори, то протягом 2003 року, приблизно 2 800 тонн свіжого палива було завантажено в реактори ЄС (включаючи реактори типу Магнокс), це еквівалентно 20700 тоннам природного урану і 11500 одиницям роботи витраченим на збагачення даного продукту. Використання корисних елементів, отриманих з палива, що відробило, було здійснено в діапазоні 0.25-0.35 %, це нижче на 3 %, щодо попереднього року.

Оцінки майбутніх чистих і загальних реакторних потреб у природному урані і роботах по збагаченню для ЄС, показані на графіку (див. рисунок 2.1). Чисті вимоги розраховані на основі реакторних вимог без обліку внеску палива, що було отримано шляхом переробки використаних збірок і з урахуванням роботи, щодо керування запасами.

Рисунок 2.1. - Попит у роботі по збагаченню ядерного палива та урані для завантаження в реактори

Примітка 1. tones Nat - тонни природного урану;

SWU - робота витрачена на збагачення;

Nat/SWU reactor needs - реакторні потреби в природному урані/роботі по збагаченню;

Nat/SWU net requirements - чисті потреби в природному урані/роботі по збагаченню.

Середнє число реакторних потреб у природному урані за наступні 10 років складе - 19 700 тон на рік, у той час як, чисті вимоги складуть - 17 300 тон на рік. Відносно 2002 року, реакторні вимоги зменшуватися приблизно на 400 тон урану на рік.

Середнє число реакторних потреб щодо роботи по збагаченню урану за наступні 10 років складе - 11 300 одиниць (SWU) на рік, у той час як чисті потреби складуть - 10 600 одиниць на рік. Відносно 2002, попит в роботі по збагаченню зменшаться на 200 одиниць на рік [42, с. 38].

Стан на ринку природного урану ЄС досить стабільний. Розглянемо далі укладені контракти, щодо поставок природного урану в ЄС. Число контрактів і змін до них, що стосуються руд і ресурсів (природний уран), які були укладені в 2003 році, представлені в таблиці 2.2. Сума угод склала приблизно 29 200 тонн природного урану, з них 18 000 тонн урану було поставлено відповідно до нових контрактів, укладеними з підприємствами комунального обслуговування ЄС. Зміни до щорічних контрактів призвели до збільшення поставок урану приблизно до 11 300 тонн урану.

Приблизно 5 600 тонн урану мали зв'язок із закупівлями між виробниками, посередниками або між підприємствами комунального обслуговування ЄС. Додаткова кількість 5 600 тонн урану, брала участь при обмінах і позиках. У порівнянні з минулим роком, законтрактовані суми угод значно збільшилися. Кількість покупок відповідно до нових контрактів, укладених підприємствами комунального обслуговування подвоїлося, у порівнянні з 2002 [42, с. 42].

Далі розглянемо обсяг поставок на ринку ядерного палива ЄС. Протягом 2003 року, поставки природного урану до підприємств комунального обслуговування ЄС становили приблизно 16 400 тонн, у порівнянні з 2002 роком на 500 тонн менше. Поставки відповідно до миттєвих контрактів представляли істотну частку від загальної кількості (18 % у порівнянні з 8 % в 2002 році).

Таблиця 2.2 - Контракти на поставку природного урану

Тип контракту	Кількість контрактів	Обсяг палива за контрактами (тонн урану)
Закупівля/продаж споживачем/продавцем з ЄС
мултищорічний (в)	16	15,700
миттєвий (а)	15	2,300
Інші закупівлі продажу
між підприємствами комунального обслуговування ЄС (миттєвий)	2
між посередниками(б)(мултищорічний)	4
між посередниками (б)(миттєвий)	4	5,600
Обмін і позики(в)	20	5,600
Всього	61	29,200
Зміни до контрактів	13	11,300

Примітка 2.

(а) Мултищорічні контракти - це контрактівизначені як передбачають поставки, що простираються більше ніж на 12 місяців, тоді як миттєві контракти, передбачають тільки одну поставку або поставки, що простираються максимум на 12 місяців.

(б) Контрактні платежі по покупці/продажу здійснюються між посередниками і покупцем/продавцем, а не підприємством комунального обслуговування або кінцевим користувачем ЄС.

(в) Ця категорія включає обміни власністю і U3O8 на UF6. Обмін гарантіями не включається.

Під час дослідження були прийняті до увагу поставки, які були зроблені для підприємств комунального обслуговування ЄС або їхніх дочірніх організацій (крім частки дослідницьких реакторів), включають еквівалент природного урану, що міститься в закупівлі збагаченого урану.

Обсяги поставок і палива, завантаженого в реактори, підприємствами комунального обслуговування ЄС із 1980 року, показані на рис. 2.2. Розходження між обсягами поставки і кількістю завантаженого палива можна частково пояснити тим, що був використаний уран, отриманий після переробки відпрацьованого ядерного палива і знижувалися виробничі запаси природного урану.



Рисунок 2.2. - Обсяг природного урану, що міститься в поставці для завантаження в ядерні реактори ЄС і обсяг природного урану, поставлений підприємствам комунального господарства, відповідно до контрактів на закупівлю (тонн)

Примітка 3.

Fuel loaded - завантажене паливо в реактори

Delivered - поставлене паливо для підприємств комунального господарства

Розрахуємо середню вартість поставок ядерного палива на ринку ЄС. При її обчисленні середньої вартості поставок, які були зроблені для підприємств комунального обслуговування ЄС або їхнім дочірнім організаціям, відповідно до контрактів на закупівлю, приймався до увагу еквівалент природного урану, що міститься в закупівлі збагаченого урану. Були виключені з обчислень контракти, де було не можливо встановити ціну природного урану. Щоб обчислювати середню вартість, первісні договірні ціни були конвертовані (були використані середні щорічні валютні курси) у євро за кг природного урану (U3O8). При оцінці була виключена вартість конверсії. Відповідно до додаткового розрахунку, вартість конверсії склала 3,5 євро за кг урану (6,0 долара США за кг урану). Середня ціна поставки відповідно до мултищорічних контрактів (контракти, термін яких більше 12 місяців) склала 30,5 євро за 1 кг природного урану (34 євро за 1 кг урану в 2002 році).

Середня ціна відповідно до миттєвих контрактів (контракти, термін яких менш 12 місяців) склала 21,75 євро за 1 кг природного урану (25,5 євро 1 кг урану в 2002 році).

Далі розглянемо коливання середньої вартості природного урану за 1980-2002 рр. На рис. 2.3 представлений графік середньої вартості природного урану з 1980 року.

Примітка 4. Євро заміняв екю 1 січня 1999, коефіцієнтом перерахування 1:1.

Рисунок 2.3. - Середня ціна поставки природного урану відповідно до мултищорічних і миттєвих контрактів, за період 1980-2003 (євро/кг*урану)

Примітка 5:

Multiannual - мултищорічний контракт

Spot - миттєвий контракт

Далі розглянемо походження поставок на ринок ядерного палива ЄС. Підприємства комунального обслуговування ЄС або їхні дочірні організації в 2003 році одержали більшу частину ядерного палива від країн поза ЄС. Поставки зсередини ЄС представили тільки 2 %.

Самим великим постачальником ЄС в 2003 році була Росія, поставки якої склали 3 400 тонн природного урану, плюс 1 000 тон високозбагаченого урану. Більшість угод, пов'язаних з поставкою російського урану, стосувалося контрактів збагачення. Крім того, приблизно 1 300 тон високозбагаченого урану, було поставлено підприємствами комунального обслуговування ЄС.

Канада була другим по величині постачальником ядерного палива для підприємств комунального обслуговування ЄС. Поставки Канади склали 3 200 тонн природного урану (див. рисунок 2.4 та 2.5) [42, с. 45].

Рисунок 2.4. - Походження поставок природного урану для ринку ЄС у 2005 році, %

Рисунок 2.5. - Закупівля природного урану Європейським Союзом відповідно до походження за період 1992-2003 (тонн)

Примітка 6.

Other & undetermined - інші країни

Other NIS - інші незалежні штати

Re-enriched tails - високозбагачені відходи

HEU Feed - високозбагачений добавки

EU - Європейський Союз

Країни СНД були найбільшим постачальником урану для ЄС, їхня частка від всіх поставок склала 27 % в 2003 році. Підприємства комунального обслуговування ЄС одержали 4 500 тон природного урану від постачальників із країн СНД, у вигляді збагаченого урану.

Імпорт урану від країн СНД для ринку ядерного палива ЄС був найбільшим у 2003 р збільшився і склав 9 200 тонн (8 600 тонн в 2002).

Як згадано вище, імпорт російського ядерного палива був представлений по більшій частині у вигляді високозбагаченого урану, а імпорт природного урану був представлений не значною часткою (кілька сотень тонн). Загальна кількість імпортованого природного урану, із країн СНД, зменшилася, якщо в 2000 році було 4 000 тонни, то в 2002 році стало 2 700 тонни, а 2003 року знизилася до 900 тонн. За період 1992-2003, імпорт природного, високозбагаченого урану та високозбагачених відходів, від країн СНД, склав 131 800 тонн урану. З них 58 900 тонн урану було доставлено для потреб підприємств комунального обслуговування ЄС, протягом того ж самого періоду.

Спеціальні ядерні матеріали (збагачений уран і плутоній для атомних і дослідницьких реакторів) також поставлялись на ринок ядерного палива ЄС протягом 2003р. Число контрактів і змін до них, що стосуються спеціальних ядерних матеріалів, представлено в таблиці 2.3.

Робота по збагаченню природного урану є дуже важливим етапом в циклі ядерного палива. Ця робота для підприємства комунального господарства в 2003 році була приблизно рівною у порівнянні з минулим 2002 роком і становила 11 000 SWU. Також для ціх підприємств ЄС у 2003 році було поставлено 2100 тонн низко-збагаченого урану, що становить приблизно 17 800 тонн природного урану. Приблизно 79 % роботи зі збагачення було виконано компаніями ЄС (Евродиф і Уренко).

Таблиця 2.3 - Контракти, пов'язані зі спеціальними ядерними матеріалами

Тип контракту	Кількість
A. Спеціальні ядерні матеріали
Закупівля (підприємства комунального господарства/учасники ринку з ЄС)
· мултищорічний	4
· миттєвий	9
Продаж (підприємства комунального господарства/учасники ринку з ЄС)
· мултищорічний	1
· миттєвий	7
Купівля продаж (між двома представниками з ЄС)
· мултищорічний	-
· миттєвий	6
Купівля продаж (посередники)
· мултищорічний	6
· миттєвий	17
Обмін	17
Позики	4
Всього, включаючи (а)	71
Низькозбагачений уран	40
Високозбагачений уран	5
Плутоній	20
Виправлення до контракту	5
B. Контракти збагачення (б)
· мултищорічний	8
· Миттєвий	1
Виправлення до контракту	8

Примітка 7.

(а) Деякі контракти можуть містити в собі поставки низькозбагаченого, високозбагаченого урану і плутонію. У даній таблиці не включені 58 контрактів через незначні обсяги.

(б) Контракти зв'язані тільки із процедурою збагачення урану.

Російські компанії вели роботи по збагаченню урану для підприємств комунального господарства приблизно на 1 900 tSWU або 17 % загальної кількості всієї роботи. Однак, беручи до уваги збагачення відходів для Еродиф та Уренко, загальне значення поставок можна подвоїти. Поставки зі США склали всього лише 2 % загальної кількості. Робота по збагаченню урану для ринку ядерного палива ЄС, починаючи від 1992 року відображена на рисунку 2.6.

Збагачений уран для дослідницьких реакторів використовується в основному тільки 2-х типів: збагаченням до 20% і 90%. Поставка даного типу урану для дослідницьких реакторів, представляє незначну кількість щодо промислових поставок ЄС, але вони є дуже важливими для наукових досліджень, виробництва ізотопів і медичної промисловості [42, с. 49].

Рисунок 2.6. - Робота по збагаченню урану для ринку ядерного палива ЄС, за період 1992-2003 (tSWU)

Після того як на ринку ядерного палива почали використовувати плутоній для виробництва паливних збірок (МОХ паливо), ця ланка виробництва здобула важливу позицію на ринку ЄС. Укладені угоди на поставку плутонію в 2003 році були позв'язані в основному з виробництвом МОХ палива Агентство по поставках ЄС уклало 20 таких контрактів. Використання MOX палива, істотно скоротило потребу в природному урані і у роботах по збагаченню палива за останні роки. Однак, переробка і використання палив MOX у деяких країнах стикається із труднощами через політичні рішення.

Кількість МОХ палива, завантаженого в реактори ЄС, а також оцінка заощаджень через використання останнього, представлена в таблиці 2.4. Використання МОХ палива продовжує рости, і вже досягло значення
12 120 кг плутонію в 2003 році. Якщо перевести дане значення в еквівалент природного урану і у роботу, витрачену на збагачення, ми одержимо, що 1 тонна плутонію відповідає 120 тоннам природного урану і 80 tSWU одиницям роботи збагачення.

Таблиця 2.4 - Використання плутонію у виробництві МОХ палива та оцінка заощаджень природного урану і робіт зі збагачення ядерного палива.

Рік		Заощадження
	кг плутонію	Тонн урану	tSWU
1996	4,050	490	320
1997	5,770	690	460
1998	9,210	1,110	740
1999	7,230	870	580
2000	9,130	1,100	730
2001	9,070	1,090	725
2002	9,890	1,190	790
2003	12,120	1,450	970
Всього	66,470	7,990	5,315

Взагалі ринок ядерного палива ЄС досить різноманітний і має свої оремі ознаки. На цьому ринку найбільш відчувається вплив громадськості на його діяльність, особливе це стало помітно за останні роки. Саме на даному етапі розвитку ринку ядерного палива, коли він вимагає нових джерел по здобичі природного урану, нових установок по конверсії ядерного палива і взагалі глобального оновлення, дані негативний суспільний вплив приводить до помітної деградації ланок цикля ядерного палива. Така тенденція може призвести до дестабілізації ринку та руйнуванню циклу ядерного палива, що в свою чергу призведе до енергетичної кризи. Для детальнішого формування ситуації на ринку ядерного палива, розглянемо роботу конкретної компанії яка працюе на цьому ринку.

Для досягнення мети даної дипломної роботи у формуванні спеціальної програми подальшого розвитку ядерної промисловості, потрібно розглянути компанію яка працює на ринку ядерного палива. Україна має досить розвинуту енергетичну галузь, але ринок ядерного палива відображений лише видобутком природного урану, який дуже незначний і у даній роботі детально не розглядався. Велика транснаціональна компанія Бритиш Нуклеар Фуел (BNFL), яка працює на ринку ядерного палива з 1971 р., була використана як модель для формування спеціальної програми подальшого розвитку, як компанії так і галузі ядерної енергетики в цілому.

2.3 Характеристика діяльності компанії BNFL на ринку ядерного палива

Бритиш Нуклеар Фуел (BNFL) - це міжнародна відкрита публічна компанія з обмеженою відповідальністю, яка працює на ринку ядерної енергетики і повністю належить британському уряду. Основне направлення BNFL - це обслуговування власного ринку ядерної енергетики та замовників по усьому світі (див. таблицю 2.5).

Компанія Бритиш Нуклеар Фуел була сформована британським урядом у 1971 році згідно з актом від 1971 Атомного енергетичного органу Великобританії з метою очолити керування ядерним паливним циклом. У той час, головні дії компанії були обслуговування ядерного палива і експлуатація двох ядерних енергетичних електростанцій для виробництва електроенергії. За останній час відбулося швидке зростання BNFL. Компанія придбала свого найбільшого споживача Магнокс Електрик від британського уряду у 1998 і у наступному році купила Вестінгауз Електрик Компані. У 2000 BNFL придбала всесвітні ядерні бізнес-структури АВВ, завдяки чому з'явилась велика можливість запропонувати ширший ряд послуг у ядерній енергетиці Сполучених Штатів, Європи і Азії. Сьогодні BNFL - міжнародна комерційна організація, що має 23000 обслуговуючого персоналу в 16 країнах і обслуговує уряди багатьох регіонів, надаючи послуги у ядерній енергетиці [29, с. 8-9].

Найбільший об'єкт який обслуговується BNFL - це Шеллафілд, який знаходиться у Великобританії. На Шеллафілд працюють понад 10000 робітників (зокрема підрядчики і штат агентства) і підтримує близько 2500 непрямих робочих місць в місцевому співтоваристві.

Робота компанії охоплює повний цикл ядерного виробництва і виробництва електроенергії, починаючи від реакторного проектування і виробництва палива до виводу з експлуатації ядерних електростанцій і очищення ядерних промислових майданчиків [39, с. 13].

Таблиця 2.5. - Країни де працює компанія BNFL

Сполучені Штати	Сполучене Королівство	Континентальна Європа	Дальній схід
Арлінгтон Віндсор Блаірсвіл Вашингтон Бур Рідж Чарлевоікс Чатануга Солумбія Денвер Ханфорд Хематаіт Монровіл Айдахо Фолс Лейк Блуф Н'ю Британ Некінгтон Оак Рідж Огден Рісн Ленд Роквіл Сан Джос Санта Фе Савана Рівер Скотс Веллей Спартанбург Вальтз Міл	Баров-ін-Фурнес Берклей Брадвел Колдер Холл Капенхурст Чапелкрос Дарсбурі Данженес Хінклей Поінтс Хантерстоун Літлебрук Лондон Маєнтронг Олдбурі Ріслей Шелафілд Сізевел Спрінгфілд Трансфинид Вилфа	Бельгія Болгарія Чехія Франція Германія Італія Іспанія Швеція Росія Україна	Бейджінг, Китай Коуб, Японія Рокашо-мура, Японія Соул, Корея Тайпей, Тайвань Токіо, Японія

Транснаціональна компанія BNFL має досить складну структуру, основні її підрозділи зображені на рисунку 2.8. BNFL має декілька дочірніх компаній, які виконують безпосередньо свою роль у виробництві та обслуговуванні свого сегменту ринку, наведемо приклади основних таких компаній (див. рисунок 2.8 та таблицю 2.6):

Рисунок 2.7. - Країни де працює BNFL (крапочками позначені місця на земній кулі де працює компанія) [39, с. 20].



Рисунок 2.8. - Основна структура BNFL (НС З З та Я - навколишнє середовище захист здоров'я та якість) [39, с. 25].

Таблиця 2.6. - Структура BNFL

Основні підрозділи компанії BNFL	Основна діяльність та сервіс	Позиція на ринку
Група ядерного обслуговування
Вестінгауз Електрик Компані	Просування сучасного дизайну у реакторах, атомних станцій та їх обслуговування, виробництво палива, та переробка відпрацьованого палива. Інженерне та транспортне обслуговування для ядерних установок в усьому світі.	Біля половини ядерних електростанцій базуються на технології Вестінгауз. BNFL лідер у постачанні ядерного палива і один з ключових конкурентів на ринку поводження з відпрацьованим ядерним паливом
Обслуговування відпрацьованого ядерного палива
Уренко Інвестмент
Група державного обслуговування
Шеллафілд менеджмент та сервіс обслуговування	Міжнародний постачальник програми зняття з експлуатації та захисту навколишнього середовища спільно з програмою менеджменту та керування. Обслуговування урядів і комерційну ядерну промисловість	Більш ніж 30-тирічним досвідом, Державні служби BNFL| зараз виконують роль керівництва в очищенні деяких з найскладніших ядерних майданчиків в світі, зокрема Річка Савани в США і Шеллафілд у Великобританії. Крім того, компанія допомагаємо очистити понад 50 майданчиків ядерних установок у всьому світі.
Коректування об'єктів
Магнокс Електрик
BNFL захист навколишнього середовища (Європа)
BNFL Inc.

Розглянемо основні дочірні компанії BNFL. Компанія Вестінгауз є постачальником ядерного палива, технологічного обладнання для ринку ядерної енергетики та розробляє проекти електростанцій і устаткування також надає сервісні послуги по усьому світі і має широку комерційну ядерну електропромисловість.

Вестінгауз дуже давній час працює у комерції та постачанні послуг в ядерній енергетиці. Головна мета Вестінгауз - це допомогти клієнтам виробляти безпечну, за низькою ціною, надійну і екологічно чисту електроенергію. Компанія має великий успіх у робить завдяки високим показникам безпеки електростанції, коефіцієнту готовності і надійність, також завдяки зниженню витрат на експлуатацію та технічне обслуговування.

Приблизно 50% атомних електростанцій в світі і приблизно 60% в Сполучених Штатах засновані на техніці Вестінгауз. 9,000 працівників Компанії Вестінгауз продовжують працювати над розробками нових технологій та інновацій. Тим самим вони створюють успіх для клієнтів компанії на конкурентному ринку [49].

Частина Британської ядерної групи має автономний бізнес з ясним сенсом мети і амбіції, але збирається стати найбільшою і найприбутковішою ядерною компанією управління Великобританії і постачальником програм ядерного прибирання і послуг по зняттю ядерних об'єктів з експлуатації.

Британська ядерна група має неперевершену глибину в базі знань по зняттю з експлуатації і в експертизі прибирання відходів виробництва. Це все втілено в світово-лідируючій команді інноваційних проектних менеджерів, інженерах, учених і техніках.

Британська ядерна група надбудовує найкращі аспекти спадщини BNFL і у той же час напрацьовує додаткову практику, щоб поставляти користь і дохід, а також допомогти їх споживачам досягти продуктивності і безпеки, зробити рентабельне і своєчасне прибирання відходів виробництва та утілити програму зняття з експлуатації. [48].

Компанія Директ Рейл Сервіс (DRS) заснована в північно-західній Англії, пропонує усесторонній ряд послуг залізничного транспортування.

Компанія була заснована в 1996, щоб забезпечити BNFL стратегічним обслуговуванням транспортування, після приватизації Британської залізниці.

Залізнична компанія DRS залучена до безпечного та надійного транспортування ядерного палива. Компанія також пересуває низькорівневі ядерні та хімічні відходи.

Глобальна транспортна здатності DRS з досвідом чотирьох десятиліть і експертизою в переміщенні радіоактивних матеріалів і інших ризикованих товарів - це основа яка дозволяє компанії поставляти безпечні і ефективні рішення щодо залізничного транспортування.

Засоби на промислових майданчиках Шелафілд і Кру, разом з мережею залізниць дають можливість до повного загальнонаціонального охоплення. Нова залізнична станція в Карлайле дозволяє обслуговувати транспортне обладнання.

Сьогодні DRS повністю вважається як лідируючий постачальник фахівців у сфері вантажних операцій.

В межах структури Групи BNFL є підрозділ BNFL ALFA (дивись рисунок 2.8) який працює як внутрішній клієнт і чия роль - це діяти з внутрішнім ринком, щоб гарантувати, що Група державного обслуговування (див. таб.2.6) готова конкурувати у відкритому ринку. Його мета є, внесення змін за допомогою підйому комерційного центру. Підрозділ BNFL ALFA має відповідальність за всі активи, зобов'язання і консолідації, яки будуть передані до Державного органу по зняттю з експлуатації (NDA)[39, с. 29].

Далі розглянемо основні результати роботи компанії BNFL на ринку на міжнародному ринку ядерної енергетики. У періоді 2003-2004 компанія втратила близько 299 мільйонів фунтів стерлінгів ще до оподаткування, що, в основному, пов'язано з підготовкою до державної програми Англії (NDA) по зняттю з експлуатації ядерних об'єктів. Також на результат вплинули проблеми пов'язані з тривалим зняттям з експлуатації установки для виробництва МОХ палива у містечку Шеллафілд, але дуже багато завдань було виконано за цей період часу. Витрати на роботи у Шеллафілд зросли внаслідок вимог державного регулятора щодо змін у проекті, які спричинили за собою додаткову роботу над ставком охолоджувачем і проектом силосної ями. Зниження цін на електроенергію також були причиною додаткових втрат. Дуже важливо, що компанія не приховує свої проблеми і робить усе можливе заради того, щоб клієнти були повністю інформовані. Це показує, що BNFL дотримується своїх законів і принципів яки були наведені вище. Для повної зрозумілості роботи компанії на ринку ядерної енергетики, необхідно розглянути її основні підрозділи .

Для більшого розуміння результатів роботи компанії BNFL на світовому ринку ядерної енергетики, розглянемо результати роботи її основних підрозділів. Оборот від роботи BNG зріс на 7% і склав 1 721 мільйон фунтів стерлінгів, тоді як дохід перед виплатою процентів і оподаткуванням (зокрема вкладення від спільних підприємств) підвищився до 4% 186 мільйонів. У період 2003-2004 група виконала майже усі завдання, які були поставлені перед нею організацією BNFL ALFA і у 2004 році деякі були виконані краще, ніж 2003.

На майданчику у Шеллафилд, де розташована основна промисловість BNG, підрозділом Магнокс Спент Фуел у 2004 році було перероблено на 14 % більше відпрацьованого ядерного палива ніж у 2003. Завод по переробці ядерного палива Сорп переробив понад 670 тон палива для Великобританії та клієнтів компанії. План по остекленню високоактивних відходів було перевищено. План по виробленню електроенергії був перевищений компанією Магнокс на 5%. Випробування технології по очищенню водойми Шеллафілд від технеція-99 було проведено успішно [39, с. 103].

Робота над відносинами з клієнтами у Вестінгауз мала наступні відчутні результати. Оборот та прибуток компанії Вестінгауз до сплати відсотків та податку (після маленьких втрат у продажу основних засобів) встановили 1 125 мільйона фунтів стерлінгів та 52 мільйона відповідно, а також компанія виграла контракти на 1.58 мільярду фунтів стерлінгів.

У 2004 році компанія Вестінгауз виконала та виграла багато різноманітних контрактів. Основними завершеними контрактами були: ремонт і обслуговування на майданчику Квіншан в Китаї, а також було зроблене перше постачання ядерного палива до Франції (Electricite de France (EDF)). EDF виділила компанію Вестінгауз, як основного постачальника у обслуговуванні парогенераторів у наступному році.

Дослідницьку та технологічну функції підрозділу ядерної науки та технологічного сервісу (NSTS) було змінено і направлена для здійснення комерційного підрозділу NSTS, також як центр технологій, який допомагає зберегти можливість існування ядерної енергетики у Велекобрітанії у майбутньому. Оборот протягом року був 132 мільйона ф. с. Зміна назви на Ядерна наука та технологічний сервіс сигналізує більш як реклама і намагається сфокусувати клієнта до наближення потреб державної програми NDA.

Дочірня компанія, яка займається обслуговуванням ядерного палива (SFS) збільшила свій оборот до 18% який встановив 107 мільйона ф. с. та прибутку 18 мільйонів. 2004 рік був не такий активний як 2003 по відношенню до клієнтів і їх потреб до переробки їх відпрацьованого ядерного палива. Були переглянуті контракти з клієнтами у сторону підвищення вартості послуг, на це вплинуло зростання цін на ринку електроенергії.

Основна роль підрозділу BNFL ALFA є підготовка до державної програми NDA. Підрозділ BNFL ALFА відповідає за актив, пасив та фонди котрі перейдуть від BNFL до NDA 1 квітня 2005 року. Підрозділ зараз працює з відділом торгівлі і проектом промисловості NDA, для того щоб допомогти компанії BNFL зрозуміти всі вимоги NDA. Це встановлює прогресивні жорсткі цілі для Британської ядерної групи та відслідковує спосібність компанії здійснювати контракти у межах бюджету та у деякому відношенні це максимізувало роботу. Домінування MOX і результати роботи Магнокс, пов'язані з підвищенням витрат на Шеллафілд і спонукальними грошовими зборами до інших частин BNFL призвели до того, що ALFA записала втрату звітність 545 мільйонів до виплати відсотків і оподаткуванням.

Протягом 2003-2004, дочірня компанія Уренко продовжувала своє розширення, збільшивши свою частку світової потреби на послуги збагачення природного урану з 15% до 18%. Компанія також уклала угоду з великою французкою компанією Арева для продажу 50% частки недавно сформованої дочірньої компанії Енричмент Технолоджи Компані Лімітед. Трансакція як очікується, завершується в майбутньому звітному році, усі документи згідно з державними вимогами у стадії підготовки. Уренко також просуває свої плани по конструюванню четвертого заводу збагачення ядерного палива, який буде розташовуватись в Сполучених штатах, ліцензія на будівництво у стадії затвердження.

33% акцій, які має BNFL в Urenco продовжує забезпечувати компанію позитивними поверненнями, такими як подвійний прибуток та рух грошових засобів. Протягом періоду 2003-2004, частина операційного прибутку BNFL завдяки роботі Уренко зросла до 43 мільйонів.

Компанія BNFL завжди дотримувалась світових стандартів захисту здоров'я і безпеки навколишнього середовища. Але нова політика на конкурентному ринку щодо захисту навколишнього середовища робить цей напрямок найбільш важливим і компанія намагається виконати як можна краще свій обов'язок у всіх областях цієї сфери. Напрямок захисту навколишнього середовища та безпеки здоров'я для клієнтів компанії є одним з найважливіших і це BNFL дуже добре розуміє. Компанія розуміє, що якщо б вона працювала тільки за основними стандартами безпеки то не мала стільки контрактів як зараз, коли стандарти компанії є такими, які перевищують встановлені державою та світовим суспільством. BNFL робить усе можливе для того щоб її клієнти були задоволеними [39, с. 105].

Дивлячись вперед і оцінюючи світову потребу у електриці можна сказати, що наукова і інженерна ядерно-енергетична база не буде втрачена. Політика яка набуває зараз розвитку - це джерело енергії, яке не має вуглецю. Сучасні державні програми направлені на підвищення ролі джерел енергії які не використовують вуглець, тому ядерна енергетика може бути дуже важливою та безпечною альтернативою у напрямку розвитку енергетики у світі на дуже довгий період часу. Майбутнє у ядерній енергетиці є і буде існувати, але кожна компанія повинна ставити за мету бути відповідальною і прозорою у своїх діях.

У минулому сторіччі за рахунок спалювання твердого палива була викинута велика кількість тепла і вуглекислого газу в атмосферу Землі. Це, на думку експертів, привело до глобального потепління, якщо дані викиди не зменшити їхній результат приведе до зміни клімату на Земній кулі. У свою чергу, це може зашкодити нашій екосистемі та послужити причиною нещасть таких як повені.

Атомні електростанції не провадять фактично ніякого вуглекислого газу, тому що використають ядерну енергію замість твердого палива, для виробництва електроенергії, за рахунок цього кількість газів і тепла, випущеного в атмосферу, може бути зменшене в значній мірі. Отже можна впевнено сказати, що ядерна енергія - це єдине, велике і надійне джерело виробництва електроенергії, що допомагає знизити темпи глобального потепління.

Однак думки, відносно майбутнього ядерної енергетики, змінюються в кожній країні у свою сторону. Деякі країни розглядають ядерну енергетику, як частину стратегії для розвитку, що будується, разом із джерелами енергії, як вода та вітер. Інші країни вирішили призупинити діючі ядерні об'єкти або активно виступають проти використання ядерної енергетики, як правило це робиться завдяки тиску суспільства.

Для такої великої компанії як BNFL дуже важливе значення для її майбутнього існування та розвитку має суспільна довіра. Вже минуло 50 років після того як люди почали використовувати енергію ядерного розпаду, але суспільство досі не довіряє ядерній промисловості. Цю недовіру викликав частковий спад секретності ядерних програм, які набували свій розвиток під час Холодної війни, також складність технології. Суспільство вважає ядерні об'єкти потенційно небезпечними для нещасних випадків та проведення терористичних нападів. Недовіра суспільства була підвищена через надмірно оптимістичні обіцянки, щодо дешевої електроенергії, які були зроблені на початку розвитку цієї технології.

Відновлення цієї довіри має велике значення для майбутнього ядерної енергетики взагалі. Для розвитку компанії BNFL потрібно в її роботі впровадити програму соціальної відповідальності (див. Розділ 3). Ця програма для компанії була б дуже хорошою діловою практикою. Така маркетингова програма показувала б напрямок руху компанії, її відношення до захисту здоров'я, безпеки, персоналу, людських прав, захисту навколишнього середовища та відношення з громадськими організаціями.

3. НАПРЯМОК ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ РИНКУ ЯДЕРНОГО ПАЛИВА

3.1 Стратегія розвитку ядерної енергетики України

Ринок ядерного палива - це частина великого циклу ядерної енергетики, існування якої залежить від успішної роботі кожної ланки. Наприклад, виробництво електроенергії залежить від безпечної та ефективної роботи атомних електростанцій. Робота АЕС залежить від виробництва ядерних збірок. Галузь виробництва збірок ядерного палива у свою чергу залежить від конверсії і видобутку природного урану. Тобто ядерна енергетика це цілий комплекс різноманітних галузей, які працюють заради однієї цілі - виробництво електроенергії. Перспективи розвитку ринку ядерного палива цілком залежать від інших ланок циклу ядерної енергетики, отже далі будемо розглядати ринок ядерної промисловості взагалі.

На сьогоднішній день енергія атома широко використається в багатьох галузях економіки. Будуються потужні підводні човни і надводні кораблі з ядерними енергетичними установками. За допомогою мирного атома здійснюється пошук корисних копалин. Масове застосування в біології, сільському господарстві, медицині, в освоєнні космосу знайшли радіоактивні ізотопи.

Значення атомних електростанцій в енергобалансі будь-якої країни важко переоцінити. Гідроенергетика вимагає створення великих водоймищ, під якими затоплюються великі площі плодоносних земель. Вода, яка застосовується в них втрачає свою якість, що, у свою чергу, загострює проблеми водопостачання, рибного господарства і індустрії дозвілля.

Теплоенергетичні станції найбільшою мірою сприяють руйнуванню біосфери і природного середовища Землі. Вони вже витратили десятки тонн органічного палива (вугілля). Для його здобичі в сільському господарстві і інших сферах економіки вилучаються величезні земельні площі. В місцях відкритого видобутку вугілля утворюються «місячні ландшафти», а підвищений вміст попелу в паливі є основною причиною викиду в повітря десятків мільйонів тонн СO2. Теплові енергетичні установки у всьому світі викидають в атмосферу за рік до 250 млн тонн попелу і близько 60 млн тонн сірчистого ангідриду.

Атомні електростанції (АЕС) - це третій «кит» у системі сучасної світової енергетики. Технічна забезпеченість АЕС, безперечно, є найбільшим досягненням науково-технічного прогресу (НТП). У випадку їхньої безаварійної роботи не виробляється практично ніякого забруднення навколишнього середовища. Правда в результаті роботи АЕС (і підприємств атомного паливного циклу) утворяться радіоактивні відходи, що представляють потенційну небезпеку для всього живого. Обнадіює той факт, що обсяг радіоактивних відходів досить малий, вони досить компактні, і їх можна зберігати в таких умовах, які гарантують відсутність їх виходу у навколишнє середовище. АЕС більш економічні ніж звичайні теплові електростанцій, а саме головне, при їхній правильній експлуатації - це чисті джерела енергії [15, с. 10].

Україна має досить розвинуту енергетичну галузь, але ринок ядерного палива відображений лише видобутком природного урану, який дуже незначний і у даній роботі не розглядався. Далі розглянемо ядерну енергетичну галузь України взагалі.

Нині зусилля всіх гілок влади спрямовані на виведення енергетики України з кризового стану. Зрозуміло, що без стабільної роботи енергетичної галузі неможливе економічне відродження країни. Є сподівання, що заходи, які передбачаються, стануть результативними і становище стабілізується. Але чи надовго? Де гарантії того, що так звана «кризова ситуація» не повторюватиметься знову? Природно, що вони залежать від багатьох чинників, зокрема від стабільної політичної ситуації в країні, загального стану економіки тощо. Проте головна умова - це ефективність організації роботи у самій енергетичній галузі, а для її покращення необхідно впровадити програму соціальної корпоративної відповідальності, яка описана далі.

Говорити про тривалу стабільну роботу галузі за відсутності програми її розвитку на перспективу в принципі неможливо. Розглянемо нинішній стан у цій галузі. Офіційним документом є ухвалена у 1996 р. «Національна енергетична програма України до 2010 року», що давно вже не виконується (як і багато інших галузевих програм) і не є «настановою до дії». Йдеться не стільки про те, що не досягнуто передбачених «Програмою» показників з видобутку ядерного палива, виробництва електроенергії та інших, а передусім про пріоритети розвитку вітчизняної енергетики, стратегічний курс.

В реальності про жодні пріоритети останніми роками не йшлося. Галузь працювала на межі своїх можливостей. Технічний ресурс ТЕС і ГЕС давно уже вироблений. Становище рятувала атомна енергетика, забезпечуючи у найгостріші періоди до 50% електроенергії, що вироблялася в країні, при 26% встановленої потужності, але і вона на сьогодні вичерпала свої резерви. Подальша експлуатація АЕС без здійснення необхідного комплексу заходів щодо забезпечення необхідного рівня безпеки загрожує непередбаченими наслідками.