Електромагнітний розрахунок одноіменнополюсних генераторів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Електромагнітний розрахунок одноіменнополюсних генераторів

1. Визначення головних розмірів активної зони

Активна зона одноіменнополюсних генераторів містить у собі якір з обмотками, робочий повітряний проміжок і зубцюватий індуктор.

При визначенні головних розмірів активної зони за основу приймається струмошвидкісна характеристика, що задається в технічних вимогах, що представляє залежність выпрямленного струму генератора від частоти обертання при постійному значенні вихідної напруги .

Струмошвидкісна характеристика проектованого генератора зображена на рис. 1. Ця характеристика визначає три основних режими роботи генератора:

=0 А при об/хв,

А при об/хв,

А при об/хв.

Рисунок 1 - Струмошвидкісна характеристика генератора

1.1 Геометричні розміри і параметри генератора зв'язані з зазначеними режимами наступними співвідношеннями

,

.

Рішення цієї системи рівнянь дасть можливість визначити невідомі величини: d _ діаметр розточення статора, м; _ активна довжина статора, м; _ число витків фази статора (якоря).

Величини, що входять у приведені формули, визначаються в такий спосіб:

_ фазна напруга в режимі холостого ходу, В;

_ коефіцієнт випрямлення випрямлювача по напрузі в режимі холостого ходу, рівний 0,44 ( ), знайдений по експериментально знятих кривих для з'єднання обмоток "п'ятикутником"

;

- коефіцієнт випрямлення випрямлювача по напрузі в режимі холостого ходу, рівний 0,5;



_ відношення ширини зубця індуктора до ширини зубця якоря, попередньо приймаємо рівним 1,0;

_ максимальне значення індукції в зубцях якоря при холостому ході, попередньо приймаємо рівної 1,6 Тл;

_ коефіцієнт заповнення сталлю пакета якоря, рівний 0,97;

_ відношення ширини зубця індуктора до його подвійного полюсного розподілу , попередньо приймаємо рівним 0,4;

_ число зубців індуктора;

Р _ розрахункова потужність генератора

Вт,

де ККД випрямлювача

;

_ коефіцієнти випрямлення випрямлювача по напрузі і струму для даних значень при , коефіцієнти визначаються по експериментальних кривих, (слід зазначити, що при п'ятифазній обмотці якоря коефіцієнт випрямлення по струму не може бути визначений по існуючим кривим. У першому наближенні він може бути знайдений шляхом множення коефіцієнта для трифазної обмотки на коефіцієнт 0,6. Коефіцієнти випрямлення по струму не досліджувалися для пятифазных обмоток статора, );

m _ число фаз обмотки статора, рівне 5;

_ відношення числа зубців якоря й індуктора, приймемо число пазів на полюс і фазу q=1/6;

_ коефіцієнт випрямлення випрямлювача по струму при , визначається відповідно до вищесказаного;

_ максимальне значення індукції в зубцях якоря в режимі повної віддачі потужності, Тл

Зв'язок між індукціями визначається наступним співвідношенням:

Значення постійної складової і першої гармоніки питомої магнітної проводності в залежності від , , визначається по графіках на рис. 1 і 2. Питомі провідності по подовжній і поперечній осях визначаються по наближених формулах, у яких питомою пазовою провідністю на першому етапі можна зневажити, а знаходиться по графіках на рис.3:

Відносне значення індуктивного опору якірної обмотки по подовжній осі Х знаходиться за виразом:

де визначається з рис. 3.

.

Коефіцієнт активної зони визначається за співвідношенням:



Коефіцієнт при , , з достатньою точністю визначається за співвідношенням:

.

Для рішення вихідної системи рівнянь необхідно внести додаткові обмеження. Для того, щоб проектований генератор знаходився на рівні габаритних показників існуючих аналогів, задаємося мм. Далі задавши , знаходимо d=100 мм і шукаємо довжину пакета.



Результат: діаметр розточення статора d=100мм = 0,1 м, довжина пакета якоря l=85 мм=0,085 м, = 8 _ число витків фази статора (якоря).

2 Розрахунок геометричних розмірів якоря, індуктора й основних параметрів активної зони

2.1 Число зубців індуктора , рівне числу полюсів,

,

де _ величина повітряного проміжку, рівна =0,4 мм.

Число пазів на полюс і фазу в проектованому генераторі q=1/6.

2.2 Число зубців якоря

2.3 Зубцовий розподіл якоря, мм:

2.4 Зубцовий розподіл індуктора, мм:

2.5 Ширина зубця індуктора, мм:

2.6 Ширина паза індуктора, мм:

2.7 Висота зубця індуктора, мм:

2.8 Висота спинки індуктора, мм:

Приймаємо висоту спинки індуктора 6,3 мм.

2.9 Ширина зубця якоря, мм:

2.10 Ширина паза якоря, мм:

2.11 Переріз проводу обмотки якоря, мм2:

де - щільність струму 6…12 А/мм2.

Згідно з ГОСТ 434-71 обираємо провод марки ПСДКТ

2.12 Розміри котушки, мм

,

де - ширина та висота котушки.

- розміри проводу обмотки якоря з ізоляцією по ширині та висоті відповідно.

- кількість проводників розташованих по горизонталі, та вертикалі відповідно. Визначаються з ескізу обмотки якоря (рис. 2) та залежать від , та використовуємої ізоляції

- товщини двустороньої ізоляції котушки по висоті та ширині відповідно.

2.14 Активний опір фази обмотки якоря, Ом:

,

де _ перевищення температури обмотки якоря, С;

_ температурний коефіцієнт опору міді, рівний 0,0038 1/град;

_ питомий опір міді при 20С;

Значення середньої довжини витка обмотки якоря, мм:

2.15 Індуктивний опір обмотки якоря по подовжній осі

,

де -число пазів на фазу

кутова швидкість обертання індуктора (при номінальному режимі) с-1:

частота струму обмотки якоря, Гц:

питома провідність пазового розсіювання

,

,

Коефіцієнт враховує зміну МРС, що створює потік пазового розсіювання на ділянці 3 за рахунок наявності в пазу сторін котушок, що належать різним фазам.

Приймаємо = 1,25.

Геометричні розміри паза і зубця зазначені на рис. 2.

2.16 Індуктивний опір обмотки якоря по поперечній вісі

,

.

2.17 Розрахунковий індуктивний опір обмотки якоря, обумовлений першою гармонійною питомої магнітної провідності

Рисунок 2 - Геометричні розміри паза і зубця якоря

3 Розрахунок характеристик намагнічування активної зони генератора на холостому ході

Характеристика намагнічування активної зони являє собою залежність повного потоку індуктора від МРС, що прикладається до активної зони .Будуть розраховані і побудовані характеристики холостого ходу з урахуванням і без урахування насичення. При різниці значень робочих точок з урахуванням і без урахування насичення не більш ніж у 10% його можна не враховувати.

3.1 Активна зона ненасичена

3.1.1 Постійна складова магнітного потоку на зубцовом розподілі якоря при , Вб

3.1.2 Сумарний потік індуктора, Вб

3.2 Активна зона насичена

3.2.1 Задаємося рядом значень =(0,5; 1,0; 1,2; 1,4; 1,6; 1,8) Тл.

3.2.2 Для кожного значення індукції визначається коефіцієнт насичення активної зони

,

,

де ;

- визначаються за кривою намагнічування відповідно для і для сталі 2312 товщиною 0,5 мм.

3.2.3 Для знайдених значень визначаються коефіцієнти магнітних провідностей , ,

3.2.4 Визначається магнітне напруження активної зони, А

3.2.5 Сумарний потік індуктора, Вб

За результатами розрахунку будуються характеристики намагнічування активної зони генератора при холостому ході з урахуванням насичення (рис.3).

Рисунок 3 - Характеристика холостого ходу генератора з урахуванням насичення

4 Визначення сумарного потоку індуктора і МРС активної зони для граничних режимів роботи генератора

Знання сумарного потоку індуктора ( ) і магнітне напруження активної зони ( ) для граничних режимів роботи генератора необхідно для вибору співвідношень між магнітною й електромагнітною частинами системи збудження. Такими режимами є:

режим холостого ходу при мінімальній частоті обертання при

; ; ;

режим холостого ходу при максимальній частоті обертання при

;; ;

режим повної віддачі потужності при

; ; ;

режим самозбудження при

;; .

Активна зона ненасичена. Режим холостого ходу при .

Амплітуда першої гармоніки потоку в зубці, Вб:

,

де мінімальна частота, Гц:

Визначимо магнітне напруження активної зони, А:

Сумарний потік індуктора при , Вб:

На рис. 4 можна нанести точку А з координатами , , що характеризує цей режим. генератор якір намагнічування

2 Активна зона ненасичена. Режим холостого ходу при розраховується в такий спосіб:

Амплітуда першої гармоніки потоку в зубці, Вб:

,

де максимальна частота, Гц:



Визначимо магнітне напруження активної зони, А:

Сумарний потік індуктора, Вб:

На рис. 3 можна нанести точку B з координатами , , що характеризує цей режим.

Активна зона ненасичена, режим повної віддачі потужності

Амплітуда першої гармоніки потоку в зубці якоря, Вб:

,

де частота струму обмотки статора, Гц:

Магнітне напруження активної зони, А:

де повний приведений опір (активне) фази

приведений опір навантаження

Сумарний потік індуктора, Вб:

,

Цей режим характеризується точкою D з координатами , .

4 Активна зона ненасичена, режим самозбудження.

1 Розрахунок і проводиться аналогічно п. 3. При цьому необхідно скорегувати наступні дані:

Режим самозбудження повинний бути забезпечений при повному навантаженні і частоті обертання, близькій до номінальної. Величина при цьому не перевищує 2 В (для системи електропостачання з =12,5 В).

У цьому випадку розрахунок і проводиться по п.1.

У результаті розрахунку Вб, А.

2 Режим самозбудження характеризується крапкою С з координатами , .

Активна зона насичена.

При насиченій активній зоні облік насичення необхідно проводити тільки для режимів 1 і 3, у 2 і 4 режимах систему можна вважати ненасиченою. При обліку насичення в режимі холостого ходу при номінальній частоті обертання а також при обліку насичення в режимі холостого ходу при максимальній частоті обертання значення потоків і магнітного напруження відповідних робочих точок у порівнянні зі значеннями потоків і магнітних напружень робочих точок без обліку насичення не перевищують значень більш ніж на 15%. Тобто надалі в розрахунку можна використовувати дані, отримані в розрахунку без обліку насичення.

Отримані в цьому розділі дані дозволяють перейти до розрахунку геометрії і параметрів системи збудження.

5 Параметри магнітоелектричної частини індукторного генератора комбінованого збудження

Для постійних магнітів, з урахуванням експлуатаційних, технологічних і вартісних показників, можуть бути рекомендовані магнітні системи типу

Ne-Fe-B.

5.1 Визначення розмірів магніту

Розміри постійних магнітів, як відзначалося, визначаються геометрією зубцового шару індуктора і вимогами до самозбудження генератора відповідно до технічного завдання.

Сполучення функцій індуктора обумовлює особливості розрахунку магнітоелектричної частини генератора.

5.1.1 Визначаємо поток та індукцію у воздушному зазорі

Для цього необхідно побудувати рабочу діаграму постійного магніта у відносних одиницях та необхідно визначити характерні масштаби:

масштаб потоку

,

де L - довжина магніту, м,

- ширина магніту, м,

- залишкова індукція,Тл.

масштаб МРС:



де - коерцитивна сила кА/м

- висота магніту, м

- масштаб магнітної провідності

Гн

При побудові робочої діаграми постійного магніту за основу береться характеристика розмагнічування заданного матеріалу постійного магніту, яку необхідно побудувати по двум точкам та враховуючи лінійність кривої розмагнічування постійних магнітів з рідкоземельного матеріалу. Характеристику розмагнічування матеріалу магніту необхідно перешикувати в характеристику розмагнічування конкретного ПМ із заданими розмірами в координатах F, Ф. Для цього необхідно задатися рядом значень характеристики розмагнічування матеріалу ПМ і перетворити координати цих крапок за схемою:

По отриманих координатах будується характеристика розмагнічування магніту отриману характеристику розмагнічування магніту необхідний перешикувати у відносних координатах f й ц. Для цього необхідно задатися рядом значень характеристики розмагнічування магніту і перетворити координати цих значень за схемою



По отриманих координатах цих значень будується характеристика розмагнічування магніту у відносних координатах f й ц . У цих же координатах будується залежність потоку в проміжку у відносних одиницях від МДС зовнішнього ланцюга шляхом проведення променю з початку координат під кутом

де

- магнітна провідність повітряного зазору, для ротора з радіальним намагнічуванням постійних магнітів визначається по формулі:

де - розрахунковий коефіцієнт полюсного перекриття

де

де =1,1ч1,4

У третьому квадранті на рис. 4 будується залежність потоку розсіювання у відносних одиницях від МДС шляхом проведення променю з початку координат під кутом

де , =1,1ч1,

Шляхом вирахування з характеристики розмагнічування магніту (1) характеристики потоку розсіювання (3) виходить характеристика розмагнічування (4) ідеального магниту без урахування потоку розсіювання. Крапка перетинання залежностей (2) і (4) дає положення робочої крапки К, що відповідає значення .

Величина потоку в повітряному проміжку, Вб:

Величина індукції в повітряному проміжку, Тл:



Таким чином у обмотці якоря наводится ЕРС, В:

6 Розрахунок магнітних опорів схеми заміщення

Робочий процес магнітоелектричної частини генератора розглядається на основі схеми заміщення зовнішнього ланцюга магніту з урахуванням магнітного стану самого магніту. Особливістю схеми заміщення є відгалуження частини потоку постійного магніту по зовнішньому контуру, тобто контуру магнітного кола обмотки збудження. Схема заміщення , , , , _ магнітні опори ярма якоря, зубців якоря, зубців ротора, ярма ротора, повітряного проміжку з урахуванням зубцюватої конструкції якоря; _ магнітний опір магніту; , _ магнітні опори розсіювання обмотки якоря і магніту.

Ці опори утворять контур замикання робочого магнітного потоку і потоків розсіювання без обліку відгалуження частини потоку: , , , , , _ магнітні опори ярма якоря, корпуса, підшипникового щита, додаткового повітряного проміжку, втулки обмотки збудження, втулки вала, ярма ротора відповідно. Ці опори разом з опорами контуру робочого потоку утворять зовнішній контур.

6.1 Розрахунок магнітного опору повітряного проміжку з урахуванням зубцюватої конструкції якоря

Розрахунок може бути зроблений з використанням методу Поля 13. Для підрахунку магнітної провідності по цьому методу стінки зубців якоря і ротора заміщаються фіктивними з нахилом до горизонтальної лінії під кутом (величина =1,0...1…1,1рад). Прийнято, що силові лінії на ділянці повітряного проміжку є відрізками прямих, а в області паза - дугами кіл з центрами у вершині зубця. Коефіцієнт магнітної провідності повітряного проміжку, що приходиться на 1 м аксіальної довжини якоря, постійний

,

а в області паза визначається по формулі

,

де _ ширина зубця;

_ повітряний проміжок;

, _ відстані від вершини зубця до початку і кінця трубки (по ширині), у якій визначається провідність;

_ фіктивний кут нахилу стінок зубця.

Визначимо провідність проміжку для 2-х взаємних положень: а) вісь паза ротора, тобто вісь постійного магніту збігається з віссю зубця якоря і б) вісь паза ротора збігається з віссю паза якоря.

Взаємне положення якоря і ротора для положення а) представлено на рис.5.Зубцовий розподіл ротора складається з зони «виходу» потоку магніту - трубки b3, b4, b5, b5, b4, b3 і «повернення» потоку магніту - трубки b1, b2, b2, b1.



Рисунок 5 - До визначення провідності проміжку (положення а)

Коефіцієнти питомих провідностей трубок

, ,

,

де _ еквівалентний повітряний проміжок між поверхнею магніту і поверхнею зубця якоря, що включає власне проміжок і товщину шару полііміда, яким залитий магніт, мм.

Знайдемо товщину шару полііміда марки ПА6-ЛПО-Т18, мм:

де - питома щільність магніта,7500 ,

- середній радіус магніта, м,

- відповідно, зовнішній та внутрішній діаметри магніту, м.



У виразах для _ величини ділянок, мм:



.

Взаємне положення якоря і ротора для положення б) приведено на рис.6.Зубцовий розподіл ротора складається з зони «виходу» потоку магніту - трубки a3, a4, a5, a5, a4, a3 і «повернення» потоку магніту - трубки a1, a2, a2, a1.

Рисунок 6 - До визначення провідності повітряного проміжку (положення б)



У виразах для _ величини ділянок, мм:

Результуючі магнітні опори повітряного проміжку:

положення а)

- положення б)



Середнє значення магнітного опору повітряного проміжку

.

6.3 Розрахунок магнітного опору розсіювання обмотки якоря

Провідність розсіювання зосередженої обмотки якоря з провідності розсіювання аксіальних (пазових) частин обмотки і провідності розсіювання, розташованої на виступаючих полюсах, складається торцевих частин обмотки

де провідність розсіювання аксіальних (пазових) частин обмотки:

провідність розсіювання торцевих частин обмотки:



Позначення показано на рис. 7.

Магнітний опір розсіювання обмотки якоря

Рисунок 7 - Ділянка листа якоря

6.4 Розрахунок параметрів обмотки якоря

Розрахунок обмотки якоря виконується при проектуванні індукторного генератора, тому число витків у фазі, геометрію котушок обмотки якоря, активний і індуктивний опори розсіювання фази вважаємо відомими.



Розрахунку підлягають індуктивні опори обмотки якоря по подовжній і поперечній осях і , що визначаються магнітними провідностями по вісях і . Вісь збігається з віссю магніту, вісь збігається з віссю зубця ротора. Для визначення провідностей потоку реакції якоря скористаємося методом Поля. Взаємне положення зубцевих зон якоря і ротора, що відповідають провідності по осі представлено на рис. 8.

Питома провідність визначається трубками b2, b3, b3, b2. При цьому трубка шириною b2 складається з 2-х частин: верхньої, що включає паз якоря і повітряний проміжок, і нижньої, що включає паз ротора.

Попередньо приймаємо магнітну проникність магніту



У виразах для коефіцієнтів питомих провідностей окремих трубок лінійні розміри, мм:

Трубка шириною також складається з 2-х частин: верхньої, що включає повітряний проміжок , і нижньої, що включає магніт висотою :



Взаємне положення зубцьовых зон якоря і ротора, що відповідає провідності по осі , представлено на рис. 9.

Питома провідність визначається трубками , , , :

Провідності по осях і :



Індуктивні опори обмотки якоря, обумовлені потоком реакції якоря по подовжній і поперечній осях:

Повні індуктивні опори по подовжній і поперечній осях:

Дійсне значення ЕРС холостого ходу, В:

Параметри навантаження в заданому режимі.

При холостому ході генератора у обмотці якоря постійними магнітами наводиться ЕРС 16 В на фазу, а опір фази складає 0,005 Ом. При проходженні току 3,65 А необхідного для самозбудження, опір навантаження становить, Ом:

Необхідна ЕРС холостого ходу при такім навантаженні, В:



7 Розрахунок зовнішньої характеристики

При розрахунку зовнішньої характеристики використовуємо робочу діаграму магніту. У режимі холостого ходу (точка К на прямій 4) , МРС подовжньої складовий реакції якоря і напруга генератора . При збільшенні струму навантаження робоча точка зміщається з положення К по лінії 4 вниз. Задаємося декількома робочими точками (1, 2, 3 і т.д.) на лінії 4 і визначимо відповідні цим режимам значення струму і напруги генератора. Так, точці 1 відповідає значення потоку в повітряному проміжку і деяке значення МРС магніту , що витрачається на проведення потоку по зовнішньому магнітному ланцюгу генератора і на подолання подовжньої складової реакції якоря . По прямій 4 потоку відповідає необхідна МРС зовнішнього магнітного ланцюга . Тоді подовжня складова реакції якоря в режимі для кожної точки на прямій

ЕРС навантаженого генератора

.

Подовжня складова реакції якоря в режимі для кожної точки на прямій, А:

ЕРС навантаженого генератора, В:

Рисунок 10 - Зовнішня характеристика генератора

8 Маса активних матеріалів генератора

8.1 Маса міді обмотки якоря, кг

8.2 Маса міді обмотки збудження, кг

8.3 Загальна маса активної міді, кг

8.4 Маса спинки якоря, кг

8.5 Маса зубців якоря, кг

8.6 Маса зубців індуктора, кг

8.7 Маса спинки індуктора, кг

8.8 Загальна маса активной стали, кг

8.9 Маса постійнних магнітів, кг

8.10 Загальна маса активних матеріалів, кг

9 Втрати генератора

Як основний режим, при якому розраховуються втрати і ККД, приймається режим генератора по струмошвидкісній характеристиці, що характеризується наступними параметрами: ; ; ; . Цей режим близький до номінального розрахункового і його вибір порозумівається тим, що при зазначених умовах має місце максимальне нагрівання обмоток, убудованих у генератор выпрямлювачей і інших деталей.

9.1 Втрати в обмотках якоря і збудження генератора

9.1.1 Втрати в міді якоря

де _ коефіцієнт витиснення струму, що при частотах до 1000 Гц може бути прийнятий рівним =1,01..1,20;

Вт.

9.1.2 Втрати в міді обмотки збудження

Вт

9.2 Втрати в сталі генератора

9.2.1 Втрати в зубцях якоря

При розрахунку втрат у зубцях якоря одноіменополюсних індукторних генераторів варто мати на увазі, що індукція в них не змінює знака, а змінюється від мінімального до максимального значень, тобто має дві складові: постійну і змінну .

Втрати в зубцях дорівнюють, Вт:

,

де _ технологічний коефіцієнт;

_ маса зубців якоря, кг;

_ питомі втрати, Вт/кг.

Питомі втрати залежать від перемінної і постійної складових індукції в зубцях, товщини перемагнічування і товщини листа, Вт/кг:

де _ складові питомі втрати від вихрових струмів і гистерезиса, 16,45 Вт/кг, Вт/кг відповідно.

Значення індукцій визначається постійною і змінною складовими потоку в зубцях (по першій гармоніці), Тл:



9.2.2 Втрати в спинці якоря, Вт

Частота перемагнічування спинки дорівнює основній частоті режиму, що розраховується. У правильно спроектованих генераторах постійна складова індукції дорівнює нулю. Перемінна складова визначається через першу гармоніку індукції в зубцях, Тл:

Питомі втрати, Вт/кг:

,

де _ питомі втрати у сталі при В=1 Тл,

,

.

9.2.3 Втрати в зубцях індуктора, Вт

Для автотракторних генераторів одноіменнополюсного виконання, у яких число пазів на полюс і фазу мало, можна вважати, що постійна і змінна складові індукції в зубцях статора і ротора однакові.

Частота перемагнічування зубців індуктора:

9.2.4 Додаткові втрати, Вт

9.2.5 Втрати на тертя в підшипниках та вентиляцію, Вт

9.2.6 Сума всіх втрат, Вт

9.2.7 ККД генератора при номінальній потужності

10 Тепловий розрахунок

Тепловий розрахунок проводять з метою визначення перевищень температури обмоток, активній сталі статора і при необхідності інших конструктивних частин машини.

10.1 Середнє перевищення температури воздуху в середені генератора над температурою охолоджуючої середи,°С

10.2 Тепловий розрахунок обмотки збудження

10.2.1 Перевищення температури зовнішньої поверхні охолодження котушки збудження над температурою воздуха всередені генератора,°С

,

де - коефіцієнт тепловіддачі з зовнішньої поверхні охолодження всередені котушки збудження, .

10.2.2 Різниця температури в ізоляції котушки обмотки збудження,°С



де - коефіціент теплопровідності ізоляції проводника, .

10.2.3 Середнє перевищення температури обмотки збудження над температурою охлоджуючої среди,°С

10.3 Тепловий розрахунок обмотки якоря

10.3.1 Перевищення температури зовнішньої поверхні охолодження котушки над температурою воздуха всередені генератора,°С

10.3.2 Середнє перевищення температури обмотки якоря над температурою охолоджуючого середовища

.

11. Вентиляційний розрахунок

Зовнішній діаметр вентилятора, мм

.

Внутрішній діаметр колеса вентилятора, мм:

.

Довжина лопатки вентилятора, мм:

.

Кількість лопаток вентилятора:

Лінійна швидкість вентилятора по зовнішньому діаметру, м/с:

.

Лінійна швидкість вентилятора по внутрішньому діаметру, м/с:

Тиск повітря вентилятора на холостому ході, Па:

де - аеродинамічний ККД вентилятора

- густина повітря.

Величина перетину вхідних отворів вентилятора, :

Максимальні витрати повітря, :

Дійсні витрати повітря, :

де - эквівалентне аеродинамічний опір воздухопроводу.

Необхідні витрати повітря:

Размещено на Allbest.ru