Інтенсифікація інноваційного-інвестиційних процесів енергозбереження на підприємствах централізованого теплопостачання

Орієнтовна вартість робіт з реконструкції становитиме близько 2,15 млн. грн.

Розглянемо інший приклад розрахунку економії коштів за допомогою розробленого методичного підходу, вказаного у § 3.2.

Техніко-економічне обґрунтування реконструкції малоефективної котельні по вул. Харківській, 82 виконано з огляду на наступне.

Необхідність реконструкції котельні по вул. Харківській, 82, обумовлена тим, що котельня є вбудованою, розташована в підвальному приміщенні житлового будинку, що не відповідає вимогам безпеки згідно з діючими нормативними документами (ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання», Наказ Міністерства будівництва України №74 від 22.03.2006 р. Про затвердження зміни №3 СниП II-35-76 «Котельные установки»). Щороку приписом Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Харківській області (Держгірпромнагляду), посилаючись на п. 1, 2, 3, розділу 1 «Правил безпеки газопостачання України», підприємству забороняється експлуатація вбудованих котелень (у 2009 р. - Розпорядження Держгірпромнагляду №902/07 від 23.09.09).

Крім цього, у котельні стоять котли НІІСТу-5 та Універсал, встановлені у 70-х роках минулого століття. Коефіцієнт корисної дії (ККД) котлів не перевищує 72%; технічний стан вимагає заміни не менш ніж 85% екранних труб та значної частини колекторів. Автоматика безпеки, встановлена на котлі, не відповідає вимогам «Правил безпеки газопостачання України».

Ліквідація котельні технічно не можлива за рахунок підключення до централізованих джерел теплопостачання або іншої котельні через значну віддаленість котельні від інших джерел (найближче джерело - котельня по вул. Достоєвського, 89а знаходиться на відстані близько 500 м). У випадку підключення житлового будинку по вул. Харківській, 82 до котельні по вул. Достоєвського, 89а втрати теплової енергії через поверхню трубопроводів (за умови прокладення труб в ізоляції ППУ) становитимуть близько 110 Гкал/рік, при цьому кількість відпущеної теплової енергії (за даними 2010 року) становить 382 Гкал/рік.

Для будівництва окремо розташованої топкової (біля існуючої котельні) необхідна наявність вільної земельної ділянки (вона відсутня). У таких випадках доцільно облаштовувати дахову топкову, але житловий будинок по вул. Харківській, 82, в якому розташована котельня, збудований у 1951 р. і має дерев'яні перекриття. Для виносу котельні на дах необхідно повністю реконструювати будинок з заміною перекриття та підсиленням будівельних конструкцій.

Таким чином, найбільш сприятливий шлях реконструкції котельні по вул. Харківській, 82 - встановлення нового високоефективного обладнання.

В результаті реконструкції котельні по вул. Харківській, 82, економічний ефект досягається за рахунок наступних факторів:

зменшення споживання природного газу при спалюванні його у нових високоефективних автоматичних котлах (ККД близько 95%), у порівнянні з котлами НІІСТу-5 та Універсал, що мають ККД не більше ніж 72%;

зниження експлуатаційних витрат, пов'язаних із систематичними відмовами у роботі котлів, внаслідок виникнення дефектів насосного обладнання, засобів автоматики;

зниження споживання електричної енергії (за рахунок застосування насосів типу WILО або GRUNDFOS, що будуть встановлені замість існуючих);

економії фонду оплати праці (за рахунок диспетчеризації котельні та скорочення чисельності обслуговуючого персоналу).

Виконаємо розрахунок економічного ефекту від реконструкції котельні по вул. Харківській, 82 згідно з запропонованим методичним підходом у наступній послідовності:

1. Розрахунок економії палива

В загальному вигляді економія палива розраховується за формулою 3.10

, т.у.п.,

де b1 - питома витрата палива на відпущену теплову енергію тепловим джерелом

до реконструкції, кг у.п./Гкал; b1 = 170 кгу.п./Гкал;

b2- питома витрата палива на відпущену теплову енергію тепловим джерелом після реконструкції, кг у.п./Гкал b 2 = 155 кгу.п./Гкал.

Обсяг відпущеної теплової енергії розраховується за формулами 3.11, 3.12.

У зв'язку з тим, що теплові мережі від котельні по вул. Харківській, 82 відсутні (котельня опалює тільки споживачів, що розташовані у житловому будинку), формула 3.11 набуває вигляду:

, Гкал

та враховуючи, що QВ1ДП.1 = QВ1ДП.2 , формула 3.12 розрахунку економії палива набуває вигляду:

, т.у.п.

Обсяг відпущеної теплової енергії дорівнює:

QВ1ДП.1= QВ1ДП.2= QВ1ДП.= QКОРИСН.ВІДП=328,125 Гкал

Економія палива (в т.у.п.) дорівнює:

=

=328,125*(170-155)*10-3=328,125*15*10-3 = 4,922 т.у.п.

Економія палива (в натуральних одиницях) розраховується згідно з формулою 3.14.

тис.м3.

Економія палива (в грошових одиницях) обчисляється за формулою 3.15 та дорівнює:

=4,171* 977,565*10-3 =4,077, тис. грн. ,

Станом на 01.11.2009р. середня вартість палива, враховуючи структуру розподілу теплової енергії між споживачами котельні (94% - населення, 6% - інші категорії), становить ВНАТ.ПАЛ. = 977,565 грн./тис.м3.

2. Розрахунок економії електричної енергії

В результаті реконструкції в новій топковій встановлюються економічні насоси WILО або GRUNDFOS).

Економія електричної енергії визначається за формулою 3.20

Таким чином, економія електричної енергії дорівнює:

= (2,8-0,25)х4536 = 11566,8 кВт

Економія електричної енергії в грошовому еквіваленті визначається за формулою 3.17

тис.грн.,

де Вw - вартість 1 кВт*год електроенергії, грн./кВт*год; станом на 01.11.2009 р.

Вw = 0,7015 грн./кВт *год

та дорівнює

Еw = 11566,8x0,7015 10-3 =8,114 тис. грн.

3. Розрахунок економії експлуатаційних витрат

Очікувана економія експлуатаційних витрат на обслуговування приймається рівною 10% від залишкової вартості обладнання котелень, що ліквідуються.

Економія експлуатаційних витрат () визначається за формулою 3.21

, тис.грн.,

де Зал.варт.- залишкова вартість обладнання котельні по вул. Харківській, 82, тис.грн.; Зал.варт.= 18,72 тис. грн.

та дорівнює:

Ее.в.= 0,1x18,72 = 1,872 тис. грн.

4. Розрахунок економії фонду оплати праці (ФОП)

У зв'язку з тим, що під час реконструкції виводиться з штатного розкладу 12 одиниць персоналу (операторів - в опалювальний період та сторожів - в літній), економія ФОП розраховується за формулами 3.25, 3.26 і дорівнює розміру витрат на оплату праці 12 операторів та сторожів і відрахувань на заробітну плату (37,06%) та становить:

Е ЕК. ФОП = 220,475 тис. грн.

5. Розрахунок загальної очікуваної економії коштів

Загальна очікувана економія коштів визначається за допомогою формули 3.27

Вона складе:

Е =4,077 + 8,114 + 1,872 + 220,475 = 234,538 тис. грн. на рік.

Вартість робіт з реконструкції становитиме ~ 450 тис. грн.

Загальні результати від розрахунків наведено у табл. 3.15.

Таким чином, апробація запропонованого методичного підходу щодо розрахунку економії коштів від реалізації заходів по удосконаленню теплових мереж та котелень на досліджуємих об'єктах теплозабезпечення показала його дієвість, ефективність та можливість використання в реаліях сьогодення.

Таблиця 3.15 - Узагальнюючі розрахунки економії паливно-енергетичних та інших видів ресурсів від заміни та реконструкції котелень

Алгоритм розрахунків	Розрахункова формула	Позначення	Економічний результат
			Ліквідація 6 малоефективних вбудованих котелень, розташованих за адресою: м.Харків, вул.. Сохора, 1, 5ф, 9а	Реконструкція котельні по вул.. Харківській, 82
1	2	3	4	5
1. Розрахунок економії палива	ЕЕК.ПАЛ.ГРН. = =ЕЕК.ПАЛ.НАТ. х Внат.ПАЛ. х х 10-3, тис.грн. на рік	ЕЕК.ПАЛ.ГРН. - економія палива в грошових одиницях; ЕЕК.ПАЛ.НАТ. - економія палива в натуральних одиницях, тис.м3 природного газу; Внат.ПАЛ. - вартість натурального палива, грн./ тис.м3	ЕЕК.ПАЛ.ГРН. = 60,114 тис.грн. на рік	ЕЕК.ПАЛ.ГРН. = 4,077 тис.грн.
2. Розрахунок економії електричної енергії	ЕW = WЕК ·Вw · 10-3	ЕW - економія електричної енергії в грошовому еквіваленті; Вw - вартість 1 кВт · год електроенергії	ЕW =129,587 тис.грн. на рік	ЕW =8,114 тис.грн.
3. Розрахунок експлуатаційних витрат		Ее.в. - економія експлуатаційних витрат; 0,1 - очікувана економія експлуатаційних витрат, приймається рівною 10% від залишкової вартості; Ззал. варт - залишкова вартість обладнання котелень.	Ее.в.= 11,821 тис. грн.	Ее.в.= 1,872 тис. грн.
4.Розрахунок економії фонду оплати праці	ЕЕК. ФОП = ФОПдо - ФОП після реконстр.	ЕЕК. ФОП - економія від зміни розміру фонду оплати праці та відрахувань на соціальні заходи від заробітної плати, тис.грн.; ФОПдо, ФОП після реконстр. - різниця розміру фонду оплати праці до та після реконструкції	ЕЕК. ФОП = 220,475 тис.грн.	ЕЕК. ФОП = 220,475 тис.грн.
5. Розрахунок загальної очікуваної економії коштів	Е? = ЕЕК. ПАЛ. ГРН. + + ЕW + Ее.в. + ЕЕК. ФОП	Е?- загальна очікувана економія, тис.грн.	Е?=421,997 тис.грн. на рік	Е?=234,538 тис.грн. на рік

3.4 Постановка і рішення оптимізаційної динамічної задачі управління обмеженими ресурсами у процесі реконструкції котельні і теплової мережі

Під оптимізацією розуміється вибір найкращого варіанту з множини можливих, наприклад, оптимізація процесів управління ресурсами, інвестуванням тощо.

Згідно з Програмою розвитку системи теплопостачання м. Харкова на 2010-2014 рр. передбачено виконання реконструкції котельні і теплової мережі, які розташовані по вул. Харківській, 82.

За планом проект реконструкції потрібно реалізувати у 2011 році. Для цього потрібні різні ресурси.

Задачі оптимального управління обмеженими ресурсами різної фізичної природи (фінансовими, часовими, кадровими, інтелектуальними і т. і), у тому числі задачі оптимального розподілу ресурсів, виникають в багатьох областях практичної цілеспрямованої діяльності людини, спрямованої на створення деякого матеріального продукту праці. Обмеженість часового ресурсу означає, що мова йде про управління ресурсами проекта. На сьогодні є значне число наукових публікацій [115, 129, 154, 171, 172, 173] і безліч інструментальних засобів рішення задач такого роду, заснованих на використанні методичного арсеналу сучасної прикладної математики: нечіткої логіки, м'яких обчислень, інтервальної математики [115] і т.д. Проте аналіз практичних постановок задач управління ресурсами, особливо, в області управління ресурсами при реалізації проектів, пов'язаних з реконструкцією теплових мереж, викликає необхідність їх моделювання та рішення як багатовимірних багатокритеріальних задач теорії дослідження операцій [129, 154]. Це припускає побудову множини Парето в просторі окремих часткових критеріїв якості, а також облік технологічних обмежень і переваг лінійного програмування ресурсів при формуванні області допустимих рішень оптимізаційної задачі.

У цьому підрозділі розвивається підхід, запропонований в публікаціях [172, 174] і заснований на використанні такого розділу теорії оптимізаційного геометричного проектування [149] як розміщення геометричних об'єктів із змінними метричними характеристиками і просторовою формою в обмеженій області розміщення.

Метою цього дослідження є: аналіз неформальної постановки завдання, виділення і формалізація часткових критеріїв якості рішення та набору обмежень на область допустимих рішень, побудова методики рішення, створення програмного забезпечення та проведення чисельних експериментів.

Постановка задачі, побудова моделі операції. Аналіз практичних постановок задач управління ресурсами, реалізації різних проектів, що виникають на різних стадіях, включаючи проекти реконструкції інженерних комунікацій, показав, що для вирішення оптимізаційної задачі управління обмеженими ресурсами у процесі реконструкції котельні і теплової мережі треба розв'язати авторську задачу щодо календарного планування.

Нехай є проект, що складається з N робіт (операцій) R=Ri,i=1,2,…,N. Нa множині робіт R задана умова часткової впорядкованості виду Ri Rj, i,j1,2,...N}, і ? j, яка визначена конкретною послідовністю виконання робіт. Для кожної роботи Ri, відомий її об'єм Vi, виражений в чол-час, Vi= const. На проект в цілому в кожен момент часу може бути виділено не більше W (чол) безпосередніх виконавців робіт. Таким чином, ресурси проекту в цілому можна представити як область R0 двовимірного простору OTW, де Т - час здійснення проекту і W - трудовий ресурс проекту в кожен момент часу.

При цьому у власній системі координат OiTiWi кожна робота Ri може бути представлена як прямокутний геометричний об'єкт із змінюваними метричними характеристиками. У простому випадку Ri - прямокутник Ri=Ri(ai,bi), aixbi=Vi, ai,bi - var. При цьому характеристика аi означає тривалість, а характеристика bi - число виконавців роботи Ri в кожен момент часу.

Зауваження 1. Об'єм Vi є константою для роботи Ri, i=l, 2,..., N.

Зауваження 2. На основі обліку технологічних характеристик кожної роботи, умов техніки безпеки праці та ін. для кожної роботи Ri можуть бути виділені максимально та мінімально допустимі значення ресурсів, необхідних для її виконання. Іншими словами, метричні характеристики є елементи множин А і В, причому множини А і В у загальному випадку є дискретними:

, (3.28)

де .

Має місце співвідношення виду :

(3.29)

Тоді Ri=Ri(ai) (рис. 3.1а).

При дискретному характері завдання ресурсів можуть мати місце співвідношення:

,(3.30)

. (3.31)

Зауваження 3. У задачі розглядаються тільки прямі трудовитрати ? робочий час безпосередніх виконавців робіт - без урахування управлінського персоналу.

Положення кожної роботи Ri (ui) в загальній системі координат OTW, пов'язаній з областю Ro ресурсів проекту, характеризується вектором параметрів розміщення ui=(ti,wi), які задають координати лівої нижньої вершини об'єкту Ri в системі OTW.

a) b)

Рисунок 3.1 - Представлення роботи Ri:

a) при різних значеннях метричних характеристик як однозв'язної множини;

b) з урахуванням можливості розбиття.

Зауваження 4. Особливістю постановки, що розглядається в цій роботі, є розширення поняття «часткова впорядкованість робіт». У класичному підході [154] умова Ri Rj означає виконання роботи Rj, безпосередньо після роботи Ri. У рамках поточної постановки робота Rj може здійснюватися і паралельно з роботою Ri, якщо виконаний необхідний мінімальний об'єм Vij (на рис. 3.1б виділений темним кольором) роботи Ri, для початку (і продовження) виконання роботи Rj. Наприклад, при виконанні проекту реконструкції теплових мереж операція «Виробництво земляних робіт при розкритті тепломагістралі» не може початися, якщо не виконаний достатній для її початку об'єм роботи «Розбирання асфальтобетонного покриття тепломагістралі».

Таким чином, кожна робота Ri може бути представлена як об'єднання двох підробіт Ri_1(ai_1, bi_1, ti_1, wi_1), Ri_2(ai_2, bi_2, ti_2, wi_2) із змінюваними метричними характеристиками: (ai_1, bi_1), (ai_2, bi_2), таких, що відповідні об'єми робіт задовольняють умові (рис. 3.1б):

, (3.32)

або ,. (3.33)

При цьому зберігається умова безперервності виконання роботи за часом і максимальній незмінності складу виконавців, яке можна представити у вигляді

, (3.34)

. (3.35)

При такій постановці для роботи Ri, параметри µi=(ti_1, wi_1, ai_1, ai_2, bi_1, bi_2) є ендогенними.

Зауваження 5. Очевидно, що безліч робіт , що безпосередньо виконуються за , може складатися більш ніж з одного елементу: . В цій роботі для визначення одного значення використовується мажоруюча оцінка виду

, (3.36)

хоча повний облік цієї умови не є принципово складним.

Далі вважаємо записи Ri і Ri (µi) еквівалентними.

Формальна постановка задачі. Задача формулюється таким чином: необхідно побудувати оптимальний календарний графік G(TR, ?W) проекту R, де TR - загальний час виконання проекту (у днях), .

Формальна постановка задачі має вигляд:

, (3.37)

, (3.38)

де ; - область допустимих рішень, що виділяється системою обмежень на розміщення робіт наступного виду,:

, (3.39)

Ш, (3.40)

, (3.41)

, . (3.42)

, . (3.43)

Обмеження (3.39) визначає розміщення набору об'єктів R в R0 - умова присутності кожної роботи у складі проекту, обмеження (3.40) визначає умови попарного взаємного неперетину об'єктів, забезпечуючи неможливість використання одного ресурсу двома роботами одночасно, обмеження (3.41) - умова часткової впорядкованості робіт, умова (3.42) - обмеження на величину ресурсів робіт, обмеження (3.43) - умова збереження об'єму роботи, яка замикає систему обмежень.

Дана оптимізаційна задача (3.37-3.38, 3.39-3.43) по своїй постановці є двохкритеріальна, де оптимальне значення мінімаксного критерію (3.38) означає максимальне забезпечення властивості вирівнювання ресурсів проекту.

Твердження 1. Критерії ?W і W виду.

, (3.44)

(3.45)

в термінах основної задачі дослідження є еквівалентними.

Справедливість Твердження 1 безпосередньо виходить з необхідності забезпечення мінімальних витрат ресурсу W в кожен момент часу виконання усього проекту.

Слідство 1. Перехід критерію (3.38) від виду (3.44) до виду (3.45) дозволяє визначити просторову форму області R0 розміщення робіт - величини ресурсів, що виділяються на проект в цілому, - як прямокутник або смугу в системі координат OTW.

Аналітичний опис обмежень (3.39-3.41) оптимізаційної задачі. Формалізація умов (3.39-3.41) даної задачі здійснюється за допомогою апарату Ф-функцій [144,165,166].

Нехай - функція, що аналітично описує обмеження (3.39), має вигляд:

(3.46)

при цьому

,(3.47)

де , , , , , .

Тоді умова (3.39) описується системою F0(µ) ? 0 лінійних нерівностей виду

, ; ,

a Фij(µi, µj) - функція, що задає умову взаємного неперетинну об'єктів ri(µi) і Ri(µj), має вигляд:

,

(3.48)

, , (3.49)

де ,

,

,

,

,

,

.

Еквівалентне представлення Фij(µi,µj) - функції набором лінійних нерівностей має вигляд:

На рис. 3.2 представлені різні проекції 0-рівня Фij(µi,µj) - функції на площину OiTiWi, які в даному випадку є замкнутими ламаними з кусочно-постійними ланками. При цьому ланки ламаних помічені відповідними функціями обмежень, складових 0-рівня Фij(µi, µj) - функції.

Таким чином, аналітичний опис області допустимих рішень D представляється системою рівностей і нерівностей виду :

, (3.50)

, (3.51)

, , , (3.52)

, , (3.53)

,., . (3.54)



174

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.2 - 0-рівень Ф - функції за умови

a) різні форми об'єкту Ri при збереженні його об'єму Vi,

b) різні форми об'єкту Rj, при збереженні його об'єму Vj,

c) різні перерізи 0-рівня Ф - функції.

Методика зведення задачі (3.37, 3.38, 3.50-3.54) до однокритеріальної постановки. Загальний підхід до вирішення цієї проблеми полягає в трансформації багатокритеріальної задачі в однокритеріальну із скалярним критерієм.

У цьому дослідженні використовується принцип послідовної оптимізації (лексикографічного впорядкування). Ідея цього методу полягає в трансформації багатокритеріальної оптимізаційної задачі у впорядковану послідовність однокритеріальних.

Для цього усі часткові критерії ранжируються в порядку убування важливості тобто на множині критеріїв встановлюється лінійний порядок. У цій послідовності вирішуються однокритеріальні оптимізаційні задачі за кожним частковим критерієм.

Таким чином, задача (3.37, 3.38, 3.50-3.54) може бути представлена у вигляді наступних двох однокритеріальних задач:

Задача 1. Визначення критичного шляху виду:

, (3.55)

де область .

Зауваження 6. У практиці управління ресурсами проекту можливі два варіанти задачі (3.55) :

Задача 1.1. - трудові ресурси необмежені.

В цьому випадку умова (3.39) описується системою лінійних нерівностей, функції обмежень яких мають вигляд:

.

Задача 1.2. .

Задача 2. Задача вирівнювання ресурсів виду

, (3.56)

де область , причому функція f3(µi) = Т - ti - аi_1 - ai_2 в системі обмежень F0(µ) > 0, що описують умову (3.39), має вигляд: .

Основні властивості оптимізаційних задач (3.55), (3.56), які витікають з їх математичних постановок. Без втрати спільності на цьому етапі дослідження припустимо, що множини Ai_k, B i_k з умови (3.54) є безперервними, тобто область D має властивість безперервності. Далі буде показано, що на етапі алгоритмічної реалізації задачі умова дискретності коректно враховується, без підвищення складності алгоритму рішення.

Тоді мають місце:

Властивість 1. Цільові функції задач (3.55, 3.56) є лінійними.

Властивість 2. Обмеження області допустимих рішень, як першої, так і другої задачі містять лінійні і нелінійні функції.

Властивість 3. Простір параметрів, в якому визначається екстремум функції цілі задачі (3.55) і задачі (3.56), має розмірність 6N + 1, де N - число розміщуваних об'єктів.

Властивість 4. Число обмежень, що описують область D допустимих рішень задач (3.37-3.38, 3.50-3.54), квадратично залежить від числа розміщуваних об'єктів

(3.57)

Властивість 5. Область - не випукла, незв'язна, в загальному випадку необмежена точечкова множина, що має кусочно-гладку межу , . Кожна компонента зв'язності області допустимих рішень є багатозв'язковою.

Властивість 6. Область допускає представлення у вигляді об'єднання кінцевого числа підобластей виду

, (3.58)

де .

При цьому підобласть описується системою N систем нелінійних нерівностей виду (3.50) та N(2N-l)/2 нерівностей (систем двох нерівностей) - по одному з кожного набору нерівностей виду (3.51) для кожної пари об'єктів, причому в загальному випадку необхідно враховувати, що один з об'єктів даної пари може бути представлений у вигляді двох підмножин (зауваження 5).

Властивість 7. Умова (3.52) часткової впорядкованості дозволяє значно скоротити число даних підобластей області D.

Властивість 8. Оскільки задача (3.55) в якості цільового функціонала має загальний час виконання проекту, то природно припустити, що на цьому етапі рішення Vi_1 = Vij. Іншими словами, якщо має місце умова часткової впорядкованості виду , то робота починає виконуватися, як тільки виконаний необхідний для неї об'єм роботи . При такому припущенні об'єм , і обмеження (3.53) трансформується в систему двох обмежень простішої форми виду:

(3.59)

(3.60)

Тоді , .

Отже, функції , набувають вигляду:

, , (3.61)

,,. (3.62)

Очевидно, що кількість обмежень системи (3.50 -3.54) стає менше на N обмежень (виключаються з розгляду обмеження виду (3.53).

Властивість 9. Аналогічно (3.41), функції виду

,

є випуклими.

Властивість 10. Область Dg є випуклою підобластю області допустимих рішень D. При цьому, якщо, то область Dg являється компактом.

Властивість 11. Функції виду

, ,

,

є сепарабельними.

У роботі [165] вивчено питання лінійної апроксимації такого роду функцій і запропонований метод глобальної лінеаризації, що дозволяє зберегти розмірність простору змінних, в якому розглядається задача. Кількість додаткових лінійних обмежень залежить від точності апроксимації, яка, на відміну від класичного підходу, є екзогенним параметром. Метод глобальної лінеаризації ураховано у подальших авторських розрахунках.

Методичний підхід до рішення однокритеріальної задачі. Для визначення глобального мінімуму задачі (3.55) необхідно, в загальному випадку, розв'язати G задач випуклого програмування з лінійною функцією цілі.

У роботі реалізований наступний авторський алгоритм рішення.

Крок 1. Рішення релаксированної задачі 1.1 - визначення оптимального значення вектору ендогенних параметрів µ* і функції цілі Tr(µ*).

Крок 2. Якщо , то задача (3.55) розв'язана. Якщо , то рішення релаксированної задачі 1.2, тобто визначення допустимої точки такий, що

(3.63)

Розглянемо детальніше кроки алгоритму з урахуванням наступних зауважень.

Зауваження 7. Згідно з Властивістю 8 розмірність області допустимих рішень D зменшується і складає 4N + 1 (параметри bi_1 та bi_2 стають залежними).

Зауваження 8. Рішення релаксированної задачі 1.1 припускає, що параметри а i_1, а i_2, (bi_1 та bi_2 відповідно) рівні:

, , , .

Зауваження 9. Властивість 7 задає перестановку номерів об'єктів, згідно якої необхідно проводити розміщення. Іншими словами, властивість 7 упорядковує множину об'єктів по координаті ti. Тому для вирішення задачі 1.1 (Крок 1) можна використовувати схему методу оптимізації по групах змінних, а саме модифікований метод послідовно-поодинокого розміщення, j-а ітерація якого в даному випадку має вигляд:

{};

,

де Y - множина об'єктів, що задовольняють умові: ;

3)

за умови, що =Ш.

Отримана в результаті рішення релаксированної задачі 1.1 (Крок 1) точка є початковою для ітераційного процесу рішення релаксированної задачі 1.2 (Кроку 2).

Схема рішення задачі 1.2 має вигляд:

1) визначення .

Якщо - задача розвязана. Інакше - перехід до 2;

2) виділення множини критичних операцій, що становлять критичний шлях графової моделі проекту, і множина некритичних операцій.

Положення критичних операцій визначається вектором , і для релаксированної задачі 1.2 параметрів {tk, ak_1, ak_2}, , вектору вважаються екзогенними. При цьому безліч критичних операцій і кількість елементів цієї множини позначимо однією буквою K;

Зауваження 10. Оскільки робота може бути представлена у вигляді:

,

тоді можлива ситуація, коли ;

3) визначення додаткових обмежень на діапазон розміщення некритичних операцій , які визначаються побудованим варіантом критичного шляху, так званих вільних резервів часу виду :

, де ,

де Z - кількість об'єктів, що задовольняють умові .

Тоді додаткові обмеження мають вигляд:

,

.

4) визначення множин таких, що

;

5) виділення поточної множини - побудова системи обмежень , що виділяють цю множину;

6) побудова для кожної з сепарабельних функцій (3.61-3.62) обмежень системи , які визначають розміщення некритичних операцій , кусочно-лінійній апроксимації [168] виду:

,

де - функції координат вузлів апроксимації, .

Як результат - отримання кусочно-лінійної апроксимації множини з наперед заданою точністю. Множина описується системою лінійних нерівностей;

7) введення додаткових обмежень на форму геометричних об'єктів - критичних операцій - у разі, якщо критична робота ; представляється у вигляді:

.

Тоді параметри вважаються фіксованими, а об'єм , - змінюваною величиною. Отже, величини - також змінювані.

, .

Тоді , , ;

8) рішення оптимізаційної задачі лінійного програмування виду

симплекс-методом або методом активного набору.

Зауваження 11. Точність рішення залежить від точності апроксимації (кількості проміжків ) сепарабельних функцій (3.61-3.62) обмежень (3.50-3.51).

Зауваження 12. Розмірність простору змінних задачі зростає залежно від точності апроксимації сепарабельних функцій (3.61-3.62).

Інформаційна модель програмного продукту представлена на рис. 3.3.

Зауваження 13. Методика рішення задачі (3.63) аналогічна методиці рішення задачі (3.56). Відмінність полягає лише в тому, що початкова точка алгоритму рішення задачі (3.63) є неприпустимою, а початкова точка задачі (3.56) належить області допустимих рішень.

Зауваження 14. Якщо рішення задачі (3.63) не є допустимою точкою області D, то необхідно приймати рішення про збільшення числа безпосередніх виконавців робіт.

Програмна реалізація здійснена в середовищі візуального проектування Borland Delphi 7.0, мова програмування Object Pascal 6.0.

Результати чисельних експериментів. Розглядалася задача складання календарного графіка виконання робіт з реконструкції теплових мереж між камерами МК-9607 та МК-9608 по вул. Харківській, 82 в м. Харкові. Проект реконструкції включає 25 робіт. Перелік і характеристики операцій представлені в табл. 3.16, а також виділені операції, що підлягають розбиттю.

На рис. 3.4 представлена графова модель, що задає впорядкування виконання робіт проекту. На графі роботи представлені дугами, початок і закінчення робіт - вершинами графа. Фіктивні операції, необхідні тільки для побудови моделі, показані штриховими лініями.



174

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3.3 - Основні блоки інформаційної моделі програмного продукту

Таблиця 3.16 - Характеристики робіт проекту реконструкції теплової мережі

№ роботи	№ роботи з урахуванням розбиття	Найменування робіт	Загальна тривалість чол / год	Кількість днів згідно з графіком	Денна трудомісткість згідно з графіком, чол/год	Кількість чол	Усього днів	Всього чол / год
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	1	Підготовчі роботи: трасування тепломагістралі	60	2	30	3,8
2	23	Розкриття асфальтобетонного покриття тепломагістралі та виконання земляних робіт при розрізі тепломагістралі	3140	2	157	19,62	9	3356
3	2f	-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-	304	7	434,6	54,32
4	34	Демонтаж залізобетонних лотків перекриття тепломагістралі	160,7	1	160,7	20,01	7	1125
5	3f	-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\	964,3	6	160,7	20,09
6	45	Демонтаж трубопроводів 630 мм	137,4	1	137,4	17,17	7	962
7	4f	-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-	824,6	6	137,4	17,17
8	56	Монтаж непрохідних каналів з лотків Л 11-2/8	304	2	76	9,5	4	608
9	5f	-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\	304	2	76	9,5
10	6	Цегляна кладка стін каналів окремими місцями	117	2	58,5	7,31
11	78	Улаштування оглядових колодязів з блоків ФБС	120,8	2	60,4	7,25	5	302
12	7f	-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\	181,2	3	60,4	7,25
13	8	Монтаж плит перекриття ПО-4 оглядових колодязів	210	3	70	8,75
14	9	-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\-\	2347	17	138	17,25
15	10	Виконання робіт з переврізки трубопроводів	545	2	272	34,06
16	11	Установка змінних хомутових опор	232	10	23,2	2,9
17	12	Гідровипробування теплової тепломагістралі	24	2	12	1,5
18	1314	Улаштування муфтового з'єднання трубопроводу
19	13f	Улаштування муфтового з'єднання трубопроводу
20	14	Монтаж лотків перекриття каналів з додаванням нових до 20%	608	4	152	19
21	15	Улаштування цементно-піщаної стяжки 1 = 20 мм по з. б. лоткам з ухилом	388	7	55,4	6,92
22	16	Улаштування двох пластів з поліетиленової плівки	174	8	21,7	2,71
23	17	Улаштування цементно-піщаної стяжки 1 = 30-50 мм	395	7	56,4	7,05
24	18	Зворотня засипка траншей тепломагістралі піском з пошаровим трамбуванням і проливкою водою	601	8	75,1	9,39
25	19	Відновлення асфальтобетонного покриття доріг і тротуарів	443	3	147,6	18,37

203

Размещено на http://www.allbest.ru/

Згідно з даними табл.3.16 видно, що календарний графік виконання робіт складається з 25 операцій, на які треба використати 32 дня. Літерою f означені фінальні (фінішні) роботи.

Застосування підходу, представленому в даному дослідженні, дозволило скоротити розрахунковий час виконання робіт з реконструкції тепломережі на 6 днів, з 32 до 26 днів. Оптимізація стала можливою за рахунок рішення задачі по вирівнюванню ресурсів, упорядкуванню робіт, тобто замість послідовного виконання робіт вводиться паралельний хід операцій.

Графова модель, яка зображена на рис.3.4, конкретно демонструє, які роботи потрібно виконувати паралельно. Наприклад, у ході передостанньої операції паралельно можна виконувати 14, 20, 21, 22, 23, 24 роботи, що дозволяє ефективно використовувати часові і трудові ресурси.

На рис. 3.5 представлено рішення задачі 1.1 (критичні операції виділені більш темним кольором), а на рис. 3.6 рішення задачі 1.2 щодо оптимізації використання трудових ресурсів.

Рисунок 3.4 ? Графова модель упорядкування робіт проекту реконструкції теплової мережі



Рисунок 3.5 ? Рішення задачі 1.1 - Визначення критичного шляху реконструкції теплової мережі

Рисунок 3.6 ? Рішення задачі 1.2 - Оптимізація використання трудових ресурсів

Як видно з рисунків 3.5, 3.6, алгоритми програми дозволили не тільки зменшити загальну тривалість виконання проекту, але і значно скоротити чисельність виконавців проекту.

Таким чином, теорії, покладені в основу моделювання і розв'язання задач розподілу ресурсів, дозволяють здійснювати декомпозицію робіт і зменшувати розмірність задачі. Авторський методичний підхід до оптимізації ресурсів проекту забезпечує автоматизований розрахунок критичного шляху проекту з послідовним вирівнюванням та оптимізацією його ресурсу. Підхід дозволяє оцінити логічність задавання упорядкованості робіт та видає повідомлення про помилку, здійснює розміщення робіт відповідно критичного шляху та проводить оптимізацію ресурсів, що використовуються, враховуючи можливість розриву некретичних робіт у часі.

За допомогою методичного підходу розв'язано задачу календарного планування та оптимізації використання ресурсів у процесі реконструкції котельні і теплової мережі, які розташовані по вул. Харківській, 82.

Відзначимо, що в результаті рішення задачі по вирівнюванню ресурсів змінилася кількість і склад множини критичних операцій програми. При цьому для вирішення задачі буде задіяно не 130, а 80 працівників КП»ХТМ».

Критичний шлях проекту, обчислений програмою Borland Delphi 7.0, мова програмування Object Pascal 6.0, повністю відповідав критичному шляху, обрахованому у Microsoft Project, що безперечно доводить ґрунтовність розробки.

Отримані у ході застосування методичного підходу результати підтвердили його можливість розв'язувати практичні задачі оптимізаційного розподілу ресурсів проекту та будь-яких інших задач, які можна звести до розміщення прямокутників у смузі.

Висновки по розділу 3

1. Здійснено розробку концептуальних основ розвитку системи централізованого теплопостачання з метою інтенсифікації інноваційно-інвестиційних процесів енергозбереження. Концепція передбачає заходи за трьома напрямами:

1 Розвиток систем централізованого опалення;

2 Розвиток систем теплопостачання;

3 Розвиток інженерних систем централізованого гарячого водопостачання.

Реалізація концепції повинна бути здійснена у термін до 2014 року.

2. Удосконалено методичний підхід до розрахунку економічної ефективності від реконструкції теплових мереж.

Економічний ефект досягається за рахунок:

- зменшення споживання палива при ефективному процесі його спалювання для здобуття теплової енергії в разі заміни котла на високоефективний;

- економії електричної енергії від заміни насосного обладнання;

- зниження експлуатаційних витрат;

- досягнення високого ККД в разі впровадження котлів малої потужності замість ненавантажених котлів великої потужності;

- зменшення витрат при перемиканні споживачів на інші джерела тепла, наприклад, з комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії.

3. Виконано апробацію методичного підходу до розрахунку економії коштів від реалізації заходів по удосконаленню теплових мереж та котелень.

Економічний ефект досягається за рахунок:

- зменшення споживання природного газу при спалюванні його у нових високоефективних автоматичних котлах (ККД близько 95%), у порівнянні з котлами НІІСТу-5 та Універсал, що мають ККД не більше ніж 72%;

- зниження експлуатаційних витрат, пов'язаних із систематичними відмовами у роботі котлів, внаслідок виникнення дефектів насосного обладнання, засобів автоматики;

- зниження споживання електричної енергії (за рахунок застосування насосів типу WILO або GRUNDFOS, що встановлюються замість існуючих);

- економії фонду оплати праці (за рахунок диспетчеризації котельні та скорочення чисельності обслуговуючого персоналу).

4. Наведено результати використання методичного підходу до обчислення економії коштів за рахунок ліквідації 6-ти застарілих і з низьким коефіцієнтом корисної дії котелень, а також реконструкції малоефективної котельні по вул.. Харківській, 82.

Загальна економія від названих заходів складає 656,535 тис.грн.

5. Розглянуто загальну постановку динамічної задачі управління обмеженими ресурсами у процесі реконструкції теплової мережі. Запропоновано постановку оптимізаційної задачі розподілу ресурсів при реалізації проекту по реконструкції теплових мереж в умовах технологічних обмежень. Визначено сутність оптимізації як процесу знаходження оптимального управлінського рішення.

6. Розглянуто основні поняття теорії оптимізаційного геометричного проектування у частині розміщення геометричних об'єктів із змінними метричними характеристиками і просторовою формою в обмеженій області розміщення.

Особливістю постановки задачі при цьому є розширення поняття «часткова впорядкованість робіт», що означає виконання наступної роботи тільки після виконання попередньої.

7. Обґрунтовано необхідність застосування адекватного математичного апарату для моделювання і розв'язання задачі управління процесом реконструкції, де враховується множина різних технологічних варіантів, допускається різне відображення зв'язків їх робіт проекту, їх безперервне ведення, визначення інтервалів часу між їх виконанням, можливість врахування зміни їх характеристик робіт та перспектива оптимізації використання ресурсів робіт (часу, трудових), враховуючи всі перелічені умови і обмеження.

8. Розроблено математичні моделі багатовимірної задачі визначення критичного шляху і вирівнювання ресурсів інвестиційного проекту при точних вихідних даних, які оптимізують використання ресурсів за рахунок можливості розриву некритичних робіт у часі.

Використання моделей та запропонованих алгоритмів дозволило ефективно розподіляти ресурси проекту, скорочувати строки виконання, оптимально управляти проектом навіть в умовах неповної або неточної інформації про його ресурси.

9. Вирішено задачу розподілу ресурсів проекту у рамках теорії оптимізаційного геометричного проектування як задачі розміщення.

Отримані у ході застосування програмного продукту результати підтвердили його можливість розв'язувати практичні задачі оптимізаційного розподілу ресурсів у процесі реконструкції та будь-яких інших задач, які можна звести до розміщення прямокутників у смузі.

10. Результати досліджень впроваджено на підприємстві КП»Харківські теплові мережі».

11. Результати проведених в третьому розділі дисертаційних досліджень були опубліковані у наукових фахових виданнях, зокрема викладені методичні підходи та результати досліджень щодо розрахунку економічного ефекту підприємства теплоенергетики [15, 34, 46, 66, 67], визначені та описані структурні складові інноваційно-інвестиційної політики підприємств малої енергетики [93, 94, 95, 101, 103].

12.

ВИСНОВКИ

Дисертація є системним дослідженням, в якому запропоновано розв'язання науково-прикладного завдання, що спрямовано на активізацію інноваційно-інвестиційних процесів енергозбереження на підприємствах централізованого теплопостачання.

1. Здобувачем досліджено сучасні наукові засади активізації інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств централізованого теплопостачання за рахунок впровадження заходів енергозбереження. Відповідно на основі отриманих результатів визначено поняття «інноваційно-інвестиційний розвиток підприємства» - це об'єктивний процес, унаслідок якого відбувається якісна зміна виробництва, його структури, технологій, управління, культури, ціннісних орієнтацій, стилю життя. Даний процес здійснюється за рахунок реалізації інноваційних (науково-технологічних, фінансово-економічних, матеріально-виробничих, юридично-політичних, соціальних та культурно-освітніх) та інвестиційних (наявних та можливих грошових, майнових, технічно-технологічних, інтелектуальних, правових ресурсів) можливостей, в результаті якої досягається економічний, соціальний, екологічний, організаційний ефекти.

2. Систематизовано й узагальнено сучасні погляди на основні проблеми, що існують в галузі теплопостачання. На основі проведених досліджень визначено кореневі проблеми підприємства теплопостачання експертами за допомогою методу графів. На основі проведеного діагностичного інтерв'ю та побудованого проблемного поля, у іх якості виступають дві групи проблем:

1) пов'язані з недостатнім фінансуванням та рівнем коштів для проведення інноваційно-інвестиційних проектів через неповернення різниці в тарифах, недостатнє включення інвестиційної складової в тариф. Їх вирішення повинно спиратися на підтримку місцевої та державної влади, які б забезпечили перегляд структури тарифу;

2) пов'язані зі слабким впровадженням інноваційного енергозберігаючого обладнання та технологій в діяльність підприємств теплоенергетики, а також ефективного управління та методичного забезпечення цього процесу.

3. Розроблено методичний підхід до оцінки інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств теплопостачання. Він ґрунтується на використанні аналітичних та експертних показників, що поєднують кількісну та якісну характеристику окремих складових ІІП (ресурсна, організаційно- управлінська, виробнича складова, науково-технічна (інноваційна) складова) в комплексний показник. Приведення до співставленого виду виконано на основі експертного методу та бальної оцінки; значущість кожної складової ІІП обґрунтовано за допомогою методу переваг, що дозволило вивести узагальнюючий показник ІІП. Аналогічним способом виконано оцінку інноваційно-інвестиційної активності (ІІА).

Доведено, що незадовільна ефективність діяльності підприємства обумовлена низьким рівнем ІІП та ІІА, тісний взаємозв'язок між якими визначено на основі кореляційно-регресійної моделі, яка дозволяє стверджувати, що зростання показників інноваційно-інвестиційного потенціалу та інноваційно-інвестиційної активності забезпечують зростання ефективної діяльності та розвитку підприємства, що і є необхідною умовою інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства теплопостачання. Встановлено, що існує безліч напрямів впровадження заходів енергозбереження, які мають різну енергоефективність та різний рівень впливу на них підприємств теплопостачання. Це викликало необхідність визначити найбільш привабливі напрями для реалізації підприємствами теплопостачання на основі визначених експертами показників: інноваційності, ефективності, екологічності, інвестиційної можливості, доступності ресурсів.

4. Визначено пріоритетні напрями впровадження енергозбереження для підприємств теплопостачання. На даний час основним фактором зниження енергоємності продукції (послуг) в усіх галузях економіки (в тому числі і в галузі малої енергетики) є формування ефективно діючої системи державного управління сферою енергозбереження. Відповідно розроблено концептуальні основи розвитку системи теплопостачання м. Харкова, які передбачають фінансування програми розвитку здійснювати за рахунок коштів інвестиційної складової тарифу. Розроблена концепція передбачає реалізацією заходів за наступними трьома напрямами: розвиток систем централізованого опалення; розвиток систем теплопостачання; розвиток інженерних систем централізованого гарячого водопостачання.

5. Удосконалено методичний підхід до розрахунку економічної ефективності від реконструкції тепломереж, малоефективних котелень і ліквідації дрібних котелень. Нормативні документи, що регламентують розрахунки економічної ефективності підприємств теплопостачання є розрізненими і неузгодженими між собою, вони тільки частково застосовуються при розрахунках ефективності впровадження енергозберігаючих технологій, тому здобувачем удосконалено методичний підхід до розрахунку економічної ефективності від реконструкції тепломереж, малоефективних котелень і ліквідації дрібних котелень, що дозволяє економію паливно-енергетичних ресурсів визначити на основі зменшення відповідних витрат теплової енергії крізь ізоляцію трубопроводів, економії, що виникла за рахунок впровадження теплозберігаючих заходів (заміни дефектних ділянок, зменшення необхідного об'єму вироблення теплової енергії, зменшення витрат електричної енергії на транспортування теплоносія та гарячої води).

6. Розроблено оптимізаційну модель управління обмеженими ресурсами різної фізичної природи, відповідно побудовано багатовимірну математичну модель вирішення задачі розподілу ресурсів, пов'язаних з реконструкцією теплових мереж в термінах теорії оптимізаційного геометричного проектування, при якій зберігаються умови безперервності та паралельності виконання робіт за часом, а також оптимальної чисельності складу виконавців.

7. Розроблено інформаційну модель для розв'язання поставлених оптимізаційних задач розподілу ресурсів та складання план-графіків виконання робіт, яка характеризує роль і зв'язок блоку введення даних, аналітичного блоку, блоку відображення в вирішенні оптимізаційних задач і формалізації процесу розрахунків графової моделі упорядкування робіт.

8. Результати дисертаційної роботи впроваджені в практику роботи КП “Харківські теплові мережі”, Харківське обласне комунальне підприємство «Дирекція розвитку інфраструктури території», а також у навчальному процесі Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки» станом на 09 лютого 2006р. [Електронний ресурс]. - http/www/rada/kiev/ua/lawz. - 199 с.

2. Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» станом на 07 березня 2002р. [Електронний ресурс]. - http/www/rada/kiev/ua/lawz. - 238 с.

3. Закон України „ Про інноваційну діяльність ” станом на 31 березня 2005р. [Електронний ресурс]. - http/www/rada/kiev/ua/lawz. - 267 с.

4. Закон України «Про теплопостачання» станом на 13 січня 2010 р. [Електронний ресурс]. - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2633-15.

5. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» станом на 31 січня 2009 р. / Верховна Рада України - Офіц. вид. - К. : Парлам. вид-во, 2009. - 297с. - (Бібліотека офіційних видань).

6. Закон України «Про пріоритетні напрямки інноваційного розвитку України», станом на 14 липня 2009 р. / Верховна Рада України - Офіц. вид. - К. : Парлам. вид-во, 2009. - 93с. - (Бібліотека офіційних видань).

7. Указ президента України «Про Концепцію вдосконалення державного регулювання природних монополій» станом на 27 вересня 2007 р. / Верховна Рада України - Офіц. вид. - К. : Парлам. вид-во, 2007. - 297с. - (Бібліотека офіційних видань).

8. Постанова Верховної Ради України «Про Концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку» станом на 13 липня 1999р. [Електронний ресурс]. - http/www/rada/kiev/ua/lawz. - 336 с.

9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Української інноваційної компанії» станом на 08 серпня 2007р. [Електронний ресурс]. - http/www/rada/kiev/ua/lawz. - 654 с.

10. Постанова КМУ № №955 від 10.07.06р. «Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води» / Кабінет міністрів України - Офіц. вид. - К. : Парлам. вид-во, 2006. - 297с. - (Бібліотека офіційних видань).

11. Постанова КМУ від 04.11.09р. №1216 «Про затвердження Державної цільової економічної програми модернізації комунальної теплоенергетики на 2010-2014 роки.» / Кабінет Міністрів України - Офіц. вид. - К.: Парлам. вид-во, 2009. - 182 с. - (Бібліотека офіційних видань).

12. Постанова КМУ від 25.07.09р. №1313 «Про затвердження «Порядку надання державної підтримки власникам об'єктів, що реалізують проекти, спрямовані на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів згідно із статтею 6 Кіотського протоколу до рамкової конвенції ООН про зміну клімату.» / Кабінет Міністрів України - Офіц. вид. - К.: Парлам. вид-во, 2009. - 313 с. - (Бібліотека офіційних видань).

13. Постанова КМУ від 16.06.10р. №461. «Про затвердження Порядку використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду, передбачених для реалізації загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки.» / Кабінет Міністрів України - Офіц. вид. - К.: Парлам. вид-во, 2010. - 152 с. - (Бібліотека офіційних видань).

14. Актуальні аспекти управління інноваційною діяльністю машинобудівних підприємств в період трансформації економіки України / Бондар О.В. // Регіональні перспективи. - 2002. - №3-4 (22-23). - С. 36-37.

15. Алгоритм расчета экономии тепловой энергии при восстановлении изоляции и устранениии утечек воды и пара в тепловых сетях / А.С. Иванилов, М.А. Магомедова. - Харьков: Вестник НТУ«ХПИ», 1999. - №6. - С. 265-268.

16. Аналіз інноваційно-інвестиційної привабливості підприємств / Рожелюк В., Харахута Н. // Економічний аналіз - 2008. - № 18. - С.275-278.

17. Ардашева, Е.П. Типология мезоэкономики // Вестник Казан. технол. Ун-та, 2007. - № 3-4. - С. 218-229.

18. Архаров А.М. Теплотехника [Учебник для студентов вузов]. / А.М. Архаров, С.И. Исаев, И.А. Кожинов, - М.: Стройиздат, 1986. -559с.

19. Банківські операції : [Навч. посіб.] /Мороз А.М. - К.: ЦУЛ, 2003. - 376 с..

20. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент: [Учебник для студентов вузов] / Балабанов И.Т. -- СПб.: Питер., 2001. --203 с.

21. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования: [Пер. с англ.] / Белл Д. - М.: Academia, 1999. - 163 c.

22. Брінь П.В. Управлінські рішення на підприємствах енергетичної сфери України / Брінь В.П. // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. -2010. -Т.1, №3. - С.101-103

23. Брінь П.В. Зміна інвестиційної активності в Україні у зв'язку з фінансовою кризою 2008-2009 років / Брінь В.П. // Вісник Національного технічного університету «ХПІ» - 2010. - № 51-1 - С. 21-26

24. Білорус О. Г. Економічна система глобалізму: [Монографія]. - К.: КНЕУ, 2003.

25. Бобров Є. Невуглеводна енергетична політика України у світовому контексті // Економіка України. - 2008. - № 8.- С. 68-79.

26. Борщ Л.М. Інвестиції в Україні: Стан, проблеми і перспективи -К.: Знання, 2002. - 318 с.

27. Буднікевич І.М. Становлення регіонального ринку інновацій в Україні / Буднікевич І.М., Школа І.М. - Чернівці: Зелена Буковина, 2002. - 200 с.

28. Валинурова Л.С. Оценка уровня инновационного развития отраслей промышленности / Валинурова Л.С., Кузьминих Н.А. // Инновации. - 2007. - №6 (104).-С.42-47.

29. Варганюк А. Інноваційне оновлення виробництва - безальтернативний шлях. - К.: Віче. -2001. -№ 11. - С. 63-81

30. Василенко О. В., Шматько В. Г. Інноваційний менеджмент: [Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів] / Василенко О. В., Шматько В. Г.; за ред. В. О. Василенко. - К.: ЦУЛ, 2003. - 440 с.

31. Великий тлумачний словник української мови: [Електронний ресурс]. - http://www.slovnyk.net/. - 378 с.

32. Віторт Т.В. Інвестиції та економічне зростання: взаємозв'язок у перехідній економіці. - Х.: Харківський національний ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2002. - 163 с.

33. Визначення та оцінювання інноваційної привабливості підприємств / Рачинська Г.В., Лісовська Л.С. // Національний університет “Львівська політехніка”: [Електронний ресурс]. -рhttp://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/ Vnulp/Ekonomika/2008_628/42.pdf.

34. Влияние ценовой политики на результаты деятельности предприятий коммунальной теплоэнергетики Харьковского региона / М.А. Магомедова. - Харьков: Вестник НТУ«ХПИ», 2003. - №4 - С. 23-26.

35. Варналій З., Жук В. Проблеми підтримки інноваційної діяльності суб'єктів малого підприємництва: [Електронний ресурс]. - http://www.niss.gov.ua.

36. Гавва В.Н. Потенціал підприємства: формування та оцінювання: [Навч. посібник]. -К.: ЦНЛ, 2004. - С. 220-224.

37. Гаєвська Л.М. Економіка та організація діяльності фірми: [Навч. посібник]. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2000. - 164с.