Розрахунок електропостачання ділянки

Розрахунок параметрів електричного навантаження ділянки, потужності трансформатора, вибір типу підстанції. Параметри кабелю, перевірка мережі. Вибір параметрів магнітних пускачів магнітної станції. Перевірка уставок струмів максимального токового захисту.

Рубрика Физика и энергетика
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 18.07.2011
Размер файла 260,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ДІЛЯНКИ

Вихідні дані для розрахунку електропостачання ділянки

У якості вихідних даних для виконання розрахунків використовуємо характеристичні показники ділянки і типову електричну схему електропостачання ділянки для розробки лави довгими стовпами по простяганню. На підставі цих даних визначимо перелік усіх струмоприймачів їхній паспортні дані, довжини живильних кабелів. По типовій електричній схемі електропостачання побудуємо розрахункову схему (рис. 2.1), у якій враховуються живильні трансформатори ділянки і фідерні кабелі, гнучкі кабелі й електродвигуни струмоприймачів, У розрахунковій схемі не враховуються комутаційна апаратура й апаратура керування, перемички між комутаційними апаратами розподільного пункту.

При цьому варто врахувати, що струмоприймачем є електродвигун або група електродвигунів якого-небудь механізму, що харчуються по одному окремому кабелі. Якщо електродвигуни механізму харчуються кожний по своєму кабелі (наприклад, приводи конвеєра), то вони вважаються окремими струмоприймачами даного механізму.

Якщо струмоприймач складається з групи електродвигунів (маслостанція, прохідницький комбайн і т.п.), то його заміняють одним еквівалентним електродвигуном із сумарними параметрами.

Сумарна номінальна потужність електродвигунів, що харчуються через i - й гнучкий кабель:

, (2.1)

де - номінальна потужність j-го двигуна, що живиться через i - й гнучкий кабель.

ПУПП - підземна дільнична пересувна підстанція;

РПП - розподільний підземний пункт;

КФ - кабель фідерний; КГ - кабель гнучкий;

- довжина фідерного кабелю;

- довжина i- ro гнучкого кабелю;

Рисунок 2.1 - Розрахункова схема енергопостачання ділянки

Розрахунок електричного навантаження ділянки, потужності трансформатора і вибір типу підстанції

Труднощі точного визначення потужності трансформаторів, необхідних для живлення ділянки, полягає в тім, що навантаження трансформаторів протягом доби й окремих змін нерівномірні і непостійна. Коливання навантаження трансформаторів протягом робочої зміни визначаються кількістю одночасно працюючих струмоприймачів, їхньою потужністю, ступенем завантаження і т.п.

Вихідними величинами для визначення потужності трансформаторів є встановлена і приєднана потужності струмоприймачів. Установленою потужністю називається номінальна (корисна) потужність усіх приймачів, що харчуються від даної трансформаторної підстанції, за винятком резервних і працюючих тільки в ремонтну зміну. Для електродвигунів установлена потужність відповідає їхньої номінальної потужності на валові, зазначеної на щитку. Приєднаною потужністю називається потужність, яка споживається приймачами при роботі з номінальним навантаженням з обліком ККД приймача.

З приведених визначень випливає, що потужність трансформаторів, необхідна для харчування приймачів на ділянці, визначається, в основному, приєднаною потужністю приймачів. Однак було б неправильним вибирати потужність трансформаторів, виходячи з повної приєднаної потужності приймачів по наступних причинах:

- потужність кожного електродвигуна, як правило, перевищує потужність

робочої машини внаслідок необхідності забезпечення відповідного запасу й існуючої градації стандартних потужностей електродвигунів, що не завжди дозволяє підібрати двигун, що точно відповідає необхідної потужності;

- середнє навантаження робочої машини звичайно нижче максимальної, по якій вибирається двигун з урахуванням роботи в найбільш несприятливих умовах;

- неодночасна робота всіх приймачів на ділянці.

По зазначених причинах при визначенні необхідної потужності трансформаторів приходиться враховувати коефіцієнт одночасності, коефіцієнт завантаження і коефіцієнт попиту струмоприймачів.

Визначення середньозваженого по ділянці коефіцієнта потужності.

Фактичні потужності всіх струмоприймачів (і = 1 , ... , n):

. (2.2)

Коефіцієнт завантаження визначається як відношення розрахункової (фактичної) потужності до номінальної, обраної по каталозі для кожного струмоприймача.

Відповідно величині коефіцієнта завантаження знижується величина фактичного коефіцієнта потужності струмоприймача. Дані про залежності від величини завантаження двигунів приводяться в заводських каталогах при навантаженні 100, 75, 50%.

Середньозважений коефіцієнт потужності групи струмоприймачів ділянки:

. (2.3)

Коефіцієнт попиту для добичних ділянок обчислюється по емпіричних залежностях:

. (2.4)

Розрахункове активне електричне навантаження:

, (2.5)

де - кількість пускових агрегатів для освітлювальних установок

Розрахункове повне електричне навантаження:

, (2.6)

Розрахункова потужність трансформаторної підстанції з урахуванням перевантажувальної здатності для добичних ділянок:

, (2.7)

Дільнична трансформаторна підстанція вибирається по номінальній напрузі струмоприймачів ділянки і розрахункової потужності трансформаторної підстанції з урахуванням кута залягання шару в довідковій літературі.

Реактивний і активний опори трансформатора, приведені до вторинної обмотки, можуть бути обчислені по формулах:

; (2.8)

, (2.9)

де - утрати к. з. трансформатора, Вт ;

- номінальна потужність трансформатора, кВА;

- напруга к. з. трансформатора, % ;

- номінальна напруга ступіні трансформатора, кВ;

або визначені по довідковим даним обраного трансформатора.

Місце установки підземної дільничної пересувної трансформаторної підстанції (ПУПП) виберимо, виходячи з умов нормального забезпечення технологічного процесу, роботи засобів транспорту, пересування людей, провітрювання і безпечної експлуатації електроустаткування ділянки.

Розрахунок на ЕОМ виконаний на основі вихідних даних (табл. А.1 ). Результати розрахунків зведені в таблицю і приведені в додатку А. За результатами розрахунків до установки приймемо трансформаторну підстанцію типу КТПВ-400.

Параметри гнучких кабелів мережі ділянки в нормальному режимі роботи струмоприймачів

електричне навантаження струм трансформатор потужність

Кабельна мережа дільниці шахти складається з низьковольтних та високовольтних кабелів. Кабельні лінії напругою до 1140 В розраховують: по допустимому тривалому навантаженню струму у нормальному й аварійному режимах, по втраті напруги, щоб забезпечити визначену напругу на електроприймачах у різних режимах роботи. По результатам розрахунків приймають найбільш з отриманих перерізів кабелі. Кабелі напругою 6 кВ розраховують по: нагріву робочим струмом; нагріву струмом короткого замкнення; допустимий втраті напруги.

По-перше, визначаємо перерізи кабелів по механічній міцністі у залежності від режиму пересування механізму. Далі визначаємо перерізи гнучких кабелів по тривалому допустимому струму. Обчислюється максимальний момент навантаження МНi за формулою:

, (2.10)

де - сумарна номінальна потужність електродвигунів, що харчуються по i-му кабелі. кВт;

- довжина 1-го гнучкого кабелю, м;

- сумарна номінальна потужність вилучених електродвигунів (при розосередженому навантаженні), кВт;

- довжина кабелю між ближніми і віддаленими електродвигунами, м.

Далі визначається втрата напруги в гнучкому кабелі з максимальним моментом навантаження, попередньо обраним по механічній міцності або по довгостроково припустимому струмі:

, (2.11)

де - питомий активний опір гнучкого кабелю максимальним моментом навантаження, Ом/м;

- питомий індуктивний опір гнучкого кабелю c максимальним моментом навантаження, Ом/м.

По припустимій утраті напруги обчислюються перетини інших кабелів:

, (2.12)

і вибирається стандартне значення з номінального ряду перетинів.

Із отриманих значень перерізів обирають найбільше.

Після того, як вибрані перерізи гнучких кабелів, визначають переріз струмоведучих жил кабелю.

Обчислюємо струм, який проходить через кабель у нормальному режимі.

Визначення перетину струмоведучих жил фідерного кабелю

Перетин фідерного кабелю по нагріванню тривалим припустимим струмом

Розрахунковий струм фідерного кабелю в нормальному режимі визначається розрахунковим електричним навантаженням групи струмоприймачів, що харчуються по даному кабелі

, (2.13)

де - розрахункова потужність трансформатора підстанції, кВа;

- номінальна напруга трансформатора, В.

По величині струму визначається перетин струмоведучих жил фідерного кабелю по нагріванню довгостроково припустимим струмом при температурі навколишнього середовища 18-25°С з ряду номінальних перетинів кабелю за умовою

, (2.14)

Якщо температура повітря відмінна від нормальної (18-25°С ), то при визначенні тривалого припустимого струму навантаження враховується поправочний температурний коефіцієнт . З урахуванням температурного коефіцієнта тривалий припустимий струм навантаження фідерного кабелю дорівнює .

У цьому випадку перетин фідерного кабелю вибирається за умовою

, (2.15)

Якщо умові (2.13 або 2.14) не задовольняє жоден з кабелів з максимально можливою площею перетину жил (за умовою підключення у ввідні пристрої підстанцій, фідерних автоматичних вимикачів і станцій керування), то до прокладки приймають два рівнобіжних або роздільно включених кабелі. При рівнобіжному включенні кабелів їхній сумарний перетин визначається за умовою . При цьому повний перетин фідерного кабелю, використовуваний у подальших розрахунках, подвоюється і дорівнює .

У випадку роздільного включення кабелів, що харчують дві групи струмоприймачів одного распредпункта, перетин кожного з них визначається за умовою (2.13).

Перетин фідерних кабелів по припустимій утраті напруги

Коефіцієнт завантаження трансформатора

, (2.16)

де - розрахункова потужність трансформатора підстанції, кВА;

- номінальна потужність трансформатора підстанції, кВА.

Відносна величина активної і реактивної складової напруги короткого замикання трансформатора

(2.17)

(2.18)

де - утрати короткого замикання трансформатора підстанції, кВт;

- напруга короткого замикання трансформатора, %.

Утрати напруги в трансформаторі

(2.19)

де cos - середньозважений коефіцієнт потужності струмоприймачів, що харчуються від підстанції.

Сумарні припустимі втрати напруги в мережі

(2.20)

де - напруга холостого ходу трансформатора, В.

Припустима втрата напруги у фідерному кабелі

(2.21)

де - утрата напруги в гнучкому кабелі з максимальним моментом навантаження, В.

Перетин фідерного кабелю по припустимій утраті напруги визначається з вираження

(2.22)

де - довжина фідерного кабелю, м.

По розрахунковій величині перетину приймається найближче більше значення з ряду стандартних перетинів. Якщо перетин фідерного кабелю перевищує 120 мм2 , необхідно прийняти два паралельно включених кабелі з половиним перетином . Якщо , то остаточно , а в противному випадку .

Результати розрахунків параметрів фідерного кабелю представлені в додатку А , тип кабелю прийнятого до прокладки представлений у кабельному журналі в графічній частині на листі ПД7.092501.021.02 дипломного проекту.

Перевірка мережі за умовою пуску найбільш потужного і віддаленого електродвигуна

При живленні від дільничної електричної мережі асинхронних двигунів з короткозамкнутим ротором, потужність яких порівнянна з потужністю живильного трансформатора, перетини кабелів, обраних за умовами режиму номінальної роботи, повинні бути перевірені за умовою пуску найбільш потужного і віддаленого двигуна.

При безпосереднім включенні в мережу електродвигуна кидок пускового струму досягає в залежності від типу двигуна 5-7 кратної величини. Утрата напруги в трансформаторі і кабельній мережі досягає в цьому випадку такої величини, при якій пусковий момент асинхронного електродвигуна, пропорційний квадратові напруги, може виявитися недостатнім для подолання моменту опору на його валові. У цих умовах двигун "перекидається" і при загальмованому роторі під дією значного пускового струму швидко перегрівається і виходить з ладу. Тому дільнична мережа, обрана за умовою нормального режиму, повинна бути перевірена на можливість пуску найбільш могутнього двигуна, виходячи з припустимих коливань напруги на його затисках.

Крім того, при значних коливаннях напруги, зв'язаних з великим кидком струму двигуна, що запускається, можлива зупинка інших приєднаних до мережі працюючих електродвигунів, якщо їх максимальний (перекидаючий) момент при даних коливаннях напруги виявиться менше моменту опору на їхньому валові.

Нарешті, необхідна також перевірка магнітних пускачів двигунів на припустимі коливання напруги на затисках котушок контакторів, що втягують.

Усі зазначені обставини викликають необхідність при розрахунку шахтної дільничної мережі враховувати максимально припустимі коливання напруги при пуску могутнього асинхронного електродвигуна з короткозамкнутим ротором.

Визначення мінімальних струмів двухфазного короткого замикання в електричній мережі ділянки

Для розрахунку мінімальних струмів двухфазного короткого замикання необхідно мати електричну принципову схему очисної ділянки (лист ПД7.092501.021.02), на якій повинні бути дані: тип і потужність живильного трансформатора, довжина і перетин усіх кабелів, усі комутаційні апарати.

Визначення мінімальних струмів двухфазного короткого замикання в електричній мережі ділянки виробляється відповідно до «Інструкції з визначення струмів короткого замикання, виборові і перевірці уставок максимального токового захисту в мережах напругою до 1200В» і Правилами безпеки у вугільних шахтах.

Розрахунок ефективних значень струмів короткого замикання здійснюється з метою визначення мінімального значення струму КЗ, необхідного для вибору уставок токових захистів (МТЗ), а також максимального значення струму КЗ, необхідного для перевірки комутаційної апаратури на здатність, що відключає.

Мінімальним струмом КЗ ділянки мережі, що перевіряється, є струм двухфазного металевого КЗ найбільше электрично вилученої від трансформатора крапці мережі в мінімальному режимі з урахуванням параметрів високовольтної розподільної мережі, трансформатора і нагрівання жив кабелів до° 65 С а також з урахуванням перехідних опорів контактів і елементів комутаційних апаратів, у тому числі й опору в місці КЗ.

Мінімальні струми двухфазного КЗ на вступних затисках струмоприймачів ділянки можуть бути визначені по формулі:

, (2.23)

де U - середня номінальна напруга системи, приймається рівною 0,133;0,23;0,4;0,69 або 1,2 кВ;

- відповідно активні й індуктивні опори високовольтної розподільної мережі і трансформатора, приведені до вторинної обмотки, Ом;

- активний і реактивний опори фідерного кабелю, Ом;

- активний і реактивний опори гнучкого кабелю і-го струмоприймача, Ом.

При визначенні мінімального струму двухфазного короткого замикання допускається не враховувати опір розподільної мережі при потужності дільничних підстанцій до 400 кВА включно .

Активний і реактивний опори розподіленої мережі при розраховуються по формулах:

; (2.24)

(2.25)

де - потужність КЗ на введенні дільничної підстанції або на шинах найближчого живильного РПП-1, МВА.

При потужності короткого замикання >50 мBA активний опір розподільної мережі дорівнює , тоді індуктивний опор складає

(2.26)

Сумарний перехідний опір контактів і елементів апаратів, а також перехідний опір у місці КЗ приймається рівним 0,005 Ом на один комутаційний апарат, включаючи крапку КЗ, і може бути враховане в опорах відповідних кабелів і .

З урахуванням температурного коефіцієнта і підвищеної напруги вторинної обмотки трансформатора максимальний струм трифазного КЗ на введенні апарата може бути обчислений по формулі:

(2.27)

Отримані струми КЗ зведені в таблицю і представлені в додатку.

Визначення параметрів магнітних пускачів або фідерів магнітної станції

Визначення параметрів комутаційних апаратів приєднань розподільного пункту, що відходять, ділянки виконується відповідно до вимог, приведеними в керівних матеріалах [ 1,2, 3,].

Номінальна напруга апарата повинна відповідати номінальній напрузі трансформатора

, (2.28)

де - номінальна напруга апарата, прийнятого для керування електродвигуна, що харчується через i-й кабель;

- номінальна напруга електроустановки, для якого вибирається апарат.

Електричні двигуни, що харчуються через i-й кабель, можуть працювати в тривалому режимі й у режимі, що відповідає категорії харчування АС - 3.

У випадку роботи електродвигунів, що харчуються через i-й гнучкий кабель, у тривалому режимі повинне дотримуватися умова

, (2.29)

де - номінальний струм апарата, що керує електродвигунами, що харчуються через i-й гнучкий кабель, А.

Якщо електродвигун, що харчується через i-й кабель, працює в режимі АС- 3, також повинно дотримуватися умову , але комутаційний апарат повинний прийматися з номінальним струмом на ступінь вище в ряді номінальних струмів комутаційних апаратів.

Ряд номінальних струмів комутаційних апаратів ( пускачів або фідерів магнітних станцій ); 25, 32, 63, 125, 250, 320 А.

При застосуванні комплексів для очисної виїмки застосовуються магнітні станції, що поставляються в комплекті з комплексом. У тому випадку, якщо в магнітній станції виявиться менше число фідерів, чим необхідно, або. вони не підходять по номінальному струмові, то застосовуються магнітні пускачі на відповідні номінальні струми. Причому, магнітні пускачі повинні підключатися через додатковий автоматичний фідерний вимикач.

Магнітні пускачі повинні бути перевірені на здатність, що відключає, при трифазному короткому замиканні на їхніх вихідних затисках, тобто комутаційний апарат повинний забезпечувати надійну роботу при максимально можливих струмах КЗ. У якості максимальної розрахункової величини струму КЗ використовують трифазний струм КЗ, обумовлений для крапки, що знаходиться на виході фідерного автомата розподільного пункту

(2.30)

При цьому повинно дотримуватися умова

, (2.31)

де - здатність апарата, що відключає, А;

- розрахунковий максимальний струм трифазного КЗ на вихідних затисках фідерного автомата розподільного пункту, А.

У тому випадку, якщо магнітний пускач не задовольняє вимозі здатності, що відключає, необхідно перевірити можливість відключення струмів короткого замикання фідерним автоматом АВ, що подає напруга на магнітний пускач з достатньою здатністю, що відключає, причому повинна дотримуватися умова:

(2.32)

де - уставка максимального токового захисту фідерного автомата АВ, що подає напруга на магнітний пускач, А;

- вимикаюча здатність комутаційного, що відключає, апарата, А.

Якщо вищенаведена умова не дотримується, то перед комутаційним апаратом необхідно установити додатковий фідерний автомат АВ з уставкою , що задовольняє умові, при якому автомат може відключити максимальний струм трифазного короткого замикання:

(2.33)

Контактори, убудовані в магнітну станцію, на що відключає (комутаційну) здатність не перевіряються, тому що струми короткого замикання у всіх приєднаннях, що відходять від магнітної станції, відключаються автоматичним вимикачем, убудованим у магнітну станцію. Реле максимального токового захисту фідерів при короткому замиканні в приєднанні, що відходить, розмикають ланцюг нульового расчеплювача фідерного автомата, убудованого в магнітну станцію.

Отримані результати приведені в додатку А , а прийнята до установки комутаційна апаратура представлені в графічній частині на листі ПД7.092501.021.02 дипломного проекту.

Визначення параметрів автоматичних фідерних вимикачів

Номінальна напруга автоматичного фідерного вимикача повинне відповідати номінальній напрузі трансформатора :

Типорозмір автоматичного фідерного вимикача вибирається, виходячи з умови ,

(2.34)

де - номінальний струм автоматичного вимикача, А;

- розрахунковий струм фідерного кабелю, А.

Якщо > , то навантаження РПП необхідно розділити на двох частин і харчувати через два вимикачі.

Обраний автоматичний фідерний вимикач перевіряється на здатність відключати найбільший можливий струм трифазного короткого замикання в приєднанні, що захищається, відповідно до умови,

(2.35)

де - здатність автоматичного фідерного, що відключає, вимикача, А.

Вимога про перевірку апарата по струмі, що гранично відключається, не поширюється на автоматичні вимикачі, встановлені в пересувних підстанціях і пускових агрегатах.

Вибір і перевірка уставок струмів спрацьовування максимального токового захисту

а) для захисту магістралі

(2.36)

де - уставка струму спрацьовування реле, А;

I - номінальний пусковий струм найбільш могутнього електродвигуна, А;

- сума номінальних струмів всіх інших струмоприймачів, А;

б) для захисту відгалужень, що харчують групу електродвигунів, що одночасно включаються, з короткозамкнутим ротором:

(2.37)

в) для захисту відгалуження, що харчує освітлювальне навантаження з лампами накалювання:

(2.38)

а з люмінесцентними лампами:

(2.39)

Після визначення розрахункових значень уставок токових захистів необхідно визначити калібровану уставку в залежності від типу зашиті, встановленої в обраному комутаційному апараті.

Уставки струмів спрацьовування захисту УМЗ і ПМЗ, що відповідають умовним одиницям, що позначені на шкалі блоку.

Обрана уставка струму спрацьовування реле перевіряється по розрахунковому мінімальному струмі двухфазного короткого замикання. При цьому відношення (кратність) розрахункового мінімального струму двухфазного короткого замикання до уставки струму спрацьовування реле (коефіцієнт чутливості) повинне задовольняти умові:

(2.40)

де = 1,5 - мінімальне значення коефіцієнта чутливості токового захисту.

Результати вибору і перевірки комутаційної апаратури й уставок МТЗ представлені в додатку.

Визначення можливості експлуатації системи електропостачання ділянки в комплексі з апаратом автоматичного контролю ізоляції і захисного відключення

Перевірка припустимої ємності дільничної мережі

Ємність мережі щодо землі визначається для встановлення можливості експлуатації реле витоку, встановленого в підстанції. Ємність кабелю пропорційна його довжині, а еквівалентна ємність паралельно включених кабелів дорівнює сумі ємностей окремих кабелів.

Перевірка припустимої ємності дільничної мережі виконується за методикою [11].

Очікувана максимальна ємність мережі ділянки в основному визначається ємністю кабелів, оскільки ємність електродвигунів і апаратів незначна.

Очікувана величина ємності мережі на ділянці може бути визначена по вираженню

, (2.41)

де - погонна ємність жили гнучкого кабелю віднось але землі в залежності від його перетину, мкф/км;

- погонна ємність жили фідерного кабелю щодо землі в залежності від його перетину, мкф/км.

Умовою можливості успішної експлуатації реле витоку є співвідношення

, (2.42)

де = 1мкф/фазу - гранично припустима ємність мережі.

Якщо це співвідношення не дотримується, необхідно передбачити заходу для зниження ємності шляхом скорочення довжини кабелів або перерозподілу харчування струмоприймачів між декількома трансформаторами ПУПП.

Перевірка припустимого опору ізоляції мережі

Очікуваний результуючий фактичний опір ізоляції мережі ділянки щодо землі не може бути нижче уставки спрацьовування реле витоку.

Опір ізоляції мережі ділянки щодо землі визначається відповідно до методики, приведеної в [11]

, (2.43)

де - кількість електродвигунів на добичних і прохідницьких машинах;

- кількість електродвигунів на інших машинах;

- кількість пускових і розподільних апаратів окремих оболонках, у пересувних підстанціях і магніту станціях;

- кількість трансформаторів;

- кількість низьковольтних кабелів, прокладених на ділянці (незалежно від їхньої довжини);

- опір ізоляції електродвигуна добичних або прохідницької машини, Ом;

- опір ізоляції електродвигуна будь-який іншої машини, Ом;

- опір ізоляції будь-якого апарата, Ом;

- опір ізоляції вторинної обмотки трансформатора 6000/380-660 В або первинної обмотки трансформатора 380-660/127 В, Ом;

- опір ізоляції кабелю (будь-якої марки), незалежно від його довжини, Ом.

Згідно ПБ зазначені опори ізоляції повинні бути МОм; МОм; МОм/фазу; МОм; МОм/фазу.

ПБ нормує мінімально припустимі величини , , як результуючий опір усіх трьох фаз, оскільки завмер опору ізоляції електродвигунів і трансформаторів по фазах не завжди можливий. Тому для обліку опорів, віднесених до однієї фази, приведені в ПБ величини вже є результатом попереднього множення відповідних величин на три

Таким чином, що результирує опір мережі ділянки повинний задовольняти умові

, (2.44)

у противному випадку мережа повинна харчуватися від двох трансформаторних підстанцій.

Результати перевірки ємності й опори мережі ділянки представлені в додатку А.

Розрахунок електричного висвітлення ділянки

У підземних виробленнях вугільних шахт допускається застосування тільки електричного висвітлення. В очисних виробленнях; допускається лінійна напруга не вище 127 В. Відхилення напруги в освітлювальній мережі регламентовано не більш ±4% номінального. Система харчування стаціонарних освітлювальних установок ОУ повинна бути трифазної з включенням світильників рівномірно в усі три фази.

Розрахунок стаціонарного електричного висвітлення ділянки коштує з двох взаємозалежних частин: світлотехнічної і електротехнічної.

Світлотехнічна частина

Задачею світлотехнічної частини є вибір типу світильника, що дозволяє забезпечити необхідну освітленість робочої поверхні при достатній рівномірності висвітлення з одночасним обмеженням сліпучої дії джерела світла при відсутності різких тіней і контрастів на робочій поверхні визначення кількості світильників і їхнє розміщення у виробленні.

Для світильників, встановлюваних у штреках, навантажувальних пунктах і місцях, прирівнюваних до них, приймаються стаціонарні світильники з люмінесцентними лампами потужністю 20 Вт; РВЛ-20.

Мінімальна гігієнічна норма освітленості (, лк). яка повинна бути забезпечена на робочій поверхні відповідного вироблення, регламентується вимогами ПТЕ вугільних і сланцевих шахт [2, 5, 8].

Світлотехнічний розрахунок виконаємо крапковим методом.

Електротехнічна частина

В електротехнічній частині визначаємо електричне навантаження освітлювальної установки, потужність освітлювального трансформатора (пускового агрегату).

При виконанні розрахунку передбачається, що освітлювальне навантаження, згідно вимоги ПТЕ [2], розподілена рівномірно між усіма фазами.

Розрахункова потужність освітлювального трансформатора для харчування світильників з люмінесцентними лампами

, (2.45)

де - розрахункова потужність освітлювального трансформатора, кВа;

- номінальна потужність одного світильника, Вт;

- кількість світильників;

= 0,9...0,96 - ККД мережі;

= 0,83.. .0,87 - електричний ККД світильника;

- коефіцієнт потужності світильників (з люмінесцентними лампами приймається рівним 0,5, з лампами накалювання приймається рівним 1,0).

Размещено на Allbest


Подобные документы

  • Характеристика електрообладнання об’єкта, розрахунок параметрів електричного освітлення. Вибір схеми електропостачання та його обґрунтування, розрахунок навантажень. Вибір числа і типу силових трансформаторів. Параметри зони захисту від блискавки.

    курсовая работа [66,4 K], добавлен 17.02.2014

  • Комплекс очисного обладнання для механізації очисних робіт у лаві. Вибір гірничих машин, напруги на дільниці. Схема електропостачання шахти. Розрахунок освітлення, потужності силового трансформатора. Вибір дільничної підстанції. Кабельна мережа ділянки.

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 05.11.2011

  • Вибір схеми приєднання силового трансформатора до мережі. Аналіз пошкоджень і ненормальних режимів роботи підстанції. Вибір реле захисту лінії високої напруги. Розрахунок струмів короткого замикання при роботі системи з максимальним навантаженням.

    курсовая работа [737,3 K], добавлен 21.01.2013

  • Розрахунок на мінімум розхідного матеріалу заданої мережі, розробка її схеми, визначення моменту навантаження на кожній ділянці схеми. Вибір стандартної величини перерізу кабелю головної ділянки. Розрахунок фактичних утрат напруги, перевірка перерізів.

    практическая работа [121,4 K], добавлен 26.06.2010

  • Вибір напівпровідникового перетворювача, розрахунок параметрів силового каналу вантажопідйомного візка. Вибір електричного двигуна та трансформатора. Розрахунок статичних потужностей механізму, керованого перетворювача, параметрів механічної передачі.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 01.03.2013

  • Вибір оптимальної схеми цехової силової мережі, розрахунок електричних навантажень, вибір кількості та потужності трансформаторів цехової підстанції. Вибір перерізу провідників напругою понад і до 1 кВ, розрахунок струмів короткого замикання і заземлення.

    курсовая работа [844,7 K], добавлен 12.03.2015

  • Визначення навантаження на вводах в приміщеннях і по об’єктах в цілому. Розрахунок допустимих витрат напруги. Вибір кількості та потужності силових трансформаторів. Розрахунок струмів однофазного короткого замикання. Вибір вимикача навантаження.

    дипломная работа [150,2 K], добавлен 07.06.2014

  • Розрахунок розгалуженої лінії електропередачі 10кВ, повного електричного навантаження на шинах. Вибір потужності трансформатора та запобіжників. Вибір кількості та номінальної потужності силових трансформаторів, електричної апаратури розподільника.

    курсовая работа [251,1 K], добавлен 11.11.2014

  • Розрахунок параметрів силового трансформатора, тиристорів та уставок захисної апаратури. Переваги та недоліки тиристорних перетворювачів. Вибір електродвигуна постійного струму і складання функціональної схеми ЛПП, таблиці істинності і параметрів дроселя.

    курсовая работа [374,8 K], добавлен 25.12.2010

  • Визначення електричних навантажень. Компенсація реактивної потужності. Вибір числа і потужності трансформаторів, типу підстанцій і їх місцезнаходження. Вибір живильних і розподільчих мереж високої напруги. Розрахунок заземлення і релейного захисту.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 23.09.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.