Електроустаткування та електропостачання ворсовально-стригальної дільниці ЗАТ "КСК Чексіл"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Технічна частина

1.1 Характеристика об'єкту проектування

ЗАТ «КСК «Чексіл» відноситься до підприємств легкої промисловості України і спеціалізується на виробництві камвольних, суконних тканин та пряжі. У своєму складі має такі виробництва: камвольно-прядильне, апаратно-прядильне та ткацько-оздоблювальне. Загальна площа на якій знаходиться компанія - 383 тис. м², у тому числі виробнича площа - 216 тис. м². На ділянці розташовані: основний виробничий і адміністративний корпуси, ряд допоміжних будівель та споруд виробничого призначення. Територія огороджена та заасфальтована, насичена підземними та наземними інженерними комунікаціями.

У 1994 році підприємство стало акціонерним товариством. Були освоєні принципово нові технології, створено в 36 разів більше артикулів тканин, ніж за 30 років роботи підприємства в умовах планової радянської економіки.

Велике значення для поліпшення якості продукції мала робота з такими постачальниками сировини, барвників і хімікатів як австрійський концерн «Кларіант», швейцарський концерн «Ciba», американська компанія «DuPont», німецький концерн «Henkel». Представники та наукові консультанти цих фірм постійно були присутні на підприємстві.

Компанія одержала сертифікат відповідності виробленої продукції вимогам європейського стандарту «Око - Текс 100». Камвольні та суконні тканини пройшли всі тести на наявність шкідливих для здоров'я хімічних речовин і барвників.

З метою підвищення конкурентоспроможності продукції була розроблена стратегія комплексного технічного переозброєння. Введено в експлуатацію більше 200 одиниць нового обладнання італійського та німецького виробництва. За останні роки, починаючи з 2006, парк обладнання оновлено на 70%.

Реалізована програма зниження енергоспоживання та енергоємності виробництва. Заміна технологічного обладнання дозволила в 2-5 разів скоротити енерговитрати на виробництво одиниці продукції.

Освоєння нових ринків здійснюється шляхом участі у виставках і розвитку інтернет-реклами. Створена внутрішня корпоративна мережа, яка дозволяє отримувати фактичні та аналітичні дані про хід процесів виконання замовлень, стан незавершеного виробництва, залишків готової продукції, матеріалів, сировини і грошових коштів.

Режим роботи підприємства - позмінний з сорокагодинним робочим тижнем. Режим праці та відпочинку регулюється Правилами внутрішнього трудового розпорядку. Графік роботи, початок та закінчення змін встановлюється кожним структурним підрозділом Товариства самостійно в залежності від обсягів виробництва. Графік роботи доводять до працівників керівники структурних підрозділів згідно встановленого порядку. Органи управління Товариством організовують облік прибуття працівника на роботу та закінчення роботи.

Ворсовально-стригальна дільниця знаходиться в ткацько-оздоблювальному виробництві ЗАТ «КСК «Чексіл». Стіни основного приміщення дільниці і допоміжних приміщень виконані із залізобетонних плит, висота основного приміщення - 6 м, висота допоміжних приміщень - 3 м, перекриття виконані із залізобетонних плит, які кріпляться на колонах. В перекриттях основного приміщення присутні отвори для монтажу люмінесцентних світильників. Колони формують будівельну сітку 6 на 6 метрів. Довжина дільниці - 54 м, ширина - 36 м. Дах приміщення виконаний також із залізобетонних плит, які залиті шаром бітуму для герметизації і підтримання на горищі певного мікроклімату. Підлога дільниці - бетонна, в ній знаходиться металева сітка для вирівнювання потенціалів, заземлення всіх металевих корпусів текстильних машин є обов'язковим. Приміщення дільниці відноситься до пожежонебезпечних приміщень класу П-ІІ - в яких утворюються горючий пил або волокна. На всій території підприємства підтримується стала температура +21 °С. Стіни в основному приміщенні до 2 метрів пофарбовані в бежевий колір, далі до стелі - в білий колір. Коефіцієнти відображення стін - 70%, стелі - 50%, робочої поверхні - 30%. У дільниці є витяжна вентиляція і встановлені кондиціонери.

1.2 Технічна характеристика підприємства, цеху

У ворсовально-стригальній дільниці тканина, яка поступає із цеху мокрого оздоблення, проходить такі технологічні процеси: ворсування, стрижку, ратинування, механічну усадку тканин, полірування, пресування, декатирування. В залежності від типу тканини послідовність проходження технологічних процесів є різною.

Головною метою ворсування є надання тканинам своєрідного зовнішнього вигляду, м'якості, пушистості, підвищення теплоізолюючих властивостей. Процес ворсування в багатократних коротких стиканнях ворсуючої поверхні з нитками тканини, й витягування із них кінців волокон, в результаті чого на поверхні з'являється м'який покров із волокон, які називаються ворсом. Ворсування здійснюється на ворсувальних машинах «Комет» і «Данті Пауло».

Технічна характеристика ворсувальної машини «Данті Пауло»:

- число ворсуючих барабанів - 2 шт.;

- число ворсуючих валиків на одному барабані - 14 шт.;

- число противорсуючих валиків на одному барабані - 14 шт.;

- число очисних щіток на одному барабані - 2 шт.;

- габарити: довжина - 4,6 м, ширина - 4,6 м, висота - 3,1 м.

Технічна характеристика ворсувальної машини «Комет»:

- число ворсуючих барабанів - 2 шт.;

- число ворсуючих валиків на одному барабані - 14 шт.;

- число противорсуючих валиків на одному барабані - 14 шт.;

- число очисних щіток на одному барабані - 2 шт.;

- габарити: довжина - 7,5 м, ширина - 2,6 м, висота - 3,9 м.

Стрижка тканин - вирівнювання висоти волосяного покрову на поверхні тканини. Стрижка тканин здійснюється на машинах «Меншнер» і «Маріо Кроста».

Технічна характеристика стригальної 3-х циліндрової машини фірми «Меншнер»:

- максимальна ширина полотна - 180 мм;

- швидкість руху полотна: вперед - 3-40 м/хв., назад - 4 м/хв.;

- кількість стригальних спіралей - 24 шт.;

- кількість стригальних циліндрів: 3 - лицьова частина, 1 - зворотний бік;

- габарити: ширина - 3,8 м, висота - 3,1 м, довжина - 4,7 м.

Технічна характеристика стригальної 3-х циліндрової машини «Маріо Кроста»:

- швидкість руху тканини - від 12 до 48 м/хв;

- габарити: довжина - 5,5 м, висота - 3,3 м, ширина - 3,9 м;

- кількість стригальних апаратів - 2 шт.

Ратинування - спеціальне оздоблення для надання напряму і стійкості ворсу в заданому малюнку. Відбувається на ратинуючи машинах РМ - 180 - Ш.

Технічна характеристика РМ - 180 - Ш:

- швидкість руху тканини - 0,3-1,0 м/хв.;

- кількість верхніх плит - 1 шт.;

- кількість нижніх плит - 1 шт.;

- робоча ширина машини - 1860 мм;

- рух верхньої плити - поперечний, поздовжній, круговий, діагональний під будь-яким кутом.

Механічна усадка тканин. Процес проходить при пропарюванні тканини у вільному стані на тканиноусадочній машині із системою «Віброшринк» фірми «Меншнер», при цьому стабілізуються лінійні розміри, відбувається усунення внутрішніх напружень.

Технічна характеристика тканиноусадочної машини із системою «Віброшринк» фірми «Меншнер»:

- продуктивність - 960-1500 м/год.;

- швидкість несучої стрічки - 8-36 м/хв.;

- тиск насиченого пару - 5 Бар.;

- споживання зжатого повітря - 60 л/хв.;

- споживання пару - 300 кгс/год.

Полірування - кінцеве укладання, закріплення направленого ворсу, надання йому додаткового блиску, лоску. Відбувається на полірувальній машині фірми Zyccer-Myller.

Технічна характеристика полірувальної машини Zyccer-Myller:

- швидкість руху тканини - до 100 м/хв.;

- тиск пару - до 3 атм.

Пресування - вирівнювання тканини по товщині, розгладжування, надання блиску під дією теплоти, вологи і тиску. Пресування здійснюється на машинах Контіпрес «Кеттлінг Браун» фірми «Меншнер» і Мульденпрес ф. «Сміт».

Технічна характеристика Контіпрес «Кеттлінг Браун»:

- поверхневий тиск - 200-600 г./см²;

- температура робочого валика - 80-160^?С;

- максимальна ширина полотна - 180 мм;

- швидкість руху полотна - 9-40 м/хв.;

- середня продуктивність - 960-1500 м/год.;

- габарити машини: довжина - 5,6 м, висота - 3,5 м.

Технічна характеристика машини Мульденпрес ф. «Сміт»:

- швидкість руху полотна - 1-20 м/хв.;

- габарити: довжина - 4,4 м, висота - 3,8 м, ширина - 3,8 м.

Егалізація тканин. Сутністю процесу є те, що волокна тканин під дією вологого пару становляться більш гнучкими і легше змінюють свою форму і положення. Підігріта паром і зволожена тканина, намотана на валик, звільняється від складок і вирівнюється в своїй структурі, проходить стабілізації лінійних розмірів. Егалізація відбувається на егалізаційних машинах фірми «Меншнер».

Декатирування - стабілізація постійних розмірів тканини, усування внутрішніх напружень, надання пружності, блиску. Відбувається на декатирах фірми «Меншнер».

1.3 Характеристика споживачів електроенергії. Категорія електропостачання

Споживачі електроенергії промислових підприємств поділяються на наступні групи:

- споживачі трьохфазного струму напругою до 1000В, частотою 50 Гц;

- споживачі трьохфазного струму напругою вище 1000В, частотою 50Гц;

- споживачі однофазного струму напругою до 1000В, частотою 50 Гц;

- споживачі, які працюють з частотою відмінною від 50 Гц, які живляться від перетворюючих підстанцій і установок;

- споживачі постійного струму, які живляться від перетворюючих підстанцій і установок.

Для правильної побудови системи промислового електропостачання всіх споживачів перерахованих вище необхідно вияснити:

- вимоги, які обумовлені діючими «Правилами улаштування електроустановок» (ПУЕ) до надійності живлення електроенергією споживачів (перша, друга і третя категорії);

- режим роботи (тривалий, короткочасний, повторно-короткочасний);

- місця розташування споживачів електроенергії, необхідно також вияснити стаціонарні вони чи пересувні.

В даний час електропостачання промислових підприємств здійснюється змінним струмом.

Згідно ПУЕ електротехнічні установки, які виробляють, перетворюють, розподіляють і споживають електроенергію діляться на електроустановки напругою до 1000 В і електроустановки напругою вище 1000 В.

Розрізняють три характерні групи споживачів:

- споживачі, що працюють в режимі з тривалим постійним, або таким що мало змінюється навантаженням. В цьому режимі електрична машина або апарат може працювати тривалий час без перевищення температури окремих частин машини або апарата вище допустимої. Прикладами таких споживачів є електродвигуни компресорів, насосів, вентиляторів та ін.;

- споживачі, що працюють в режимі короткочасних навантажень.

- споживачі, які працюють в режимі повторно-короткочасних навантажень. В цьому режимі короткочасні робочі періоди машини або апарата чергуються з короткочасними періодами відключення. Прикладом цієї групи споживачів є електродвигуни кранів, зварювальні апарати та ін.

З точки зору забезпечення надійного і безперебійного живлення споживачі електроенергії діляться на три категорії:

- перша категорія - споживачі, перерва в електропостачанні яких може

призвести за собою небезпеку для життя людей або значні матеріальні збитки, зв'язані з пошкодженням обладнання, масовим браком продукції, або тривалим розбалансуванням складного технологічного процесу виробництва;

- друга категорія - споживачі, перерва в електропостачанні яких пов'язана з істотним недовипуском продукції, простоєм робочих місць, механізмів, промислового транспорту;

- третя категорія - споживачі, що не підходять під визначення першої і другої категорій (наприклад, споживачі допоміжних приміщень, що не визначають технологічний процес основного виробництва).

Питання про надійність електропостачання споживачів пов'язані з кількістю незалежних джерел живлення, схемою електропостачання і категорією споживачів. Споживачі першої категорії повинні мати не менше двох незалежних джерел живлення. Споживачі другої категорії можуть мати одне-два незалежних джерел живлення (вирішується конкретно в залежності від значення, яке має дане промислове підприємство в народному господарстві країни та місцевих умов). Споживачі третьої категорії, як правило, можуть мати одне джерело живлення, але, якщо при місцевих умовах можна забезпечити живлення без істотних затрат і від другого джерела, то застосовується резервування живлення і для цієї категорії споживачів.

Ворсовально-стригальна дільниця ткацько-оздоблювального виробництва відноситься до другої категорії надійності електропостачання, тому що дільниця працює в три зміни і при перерві в електропостачанні в дільниці може буде масовий недовипуск продукції, простій робочих місць. Електроспоживачі ворсовально-стригальної дільниці забезпечуються електроенергією від двох незалежних джерел живлення.

1.4 Відомість споживачів електроенергії

Таблиця 1.1 - Відомість споживачів електроенергії

Номер за планом	Назва технологічної машини	Номінальна потужність, кВт	Кількість, шт.	cosц/tgц	КВ	Загальна потужність, кВт
1	Ратинуюча машина РМ-180-Ш1	3,3	10	0,8/ 0,75	0,65	33
2		3,3
3		3,3
4		3,3
5		3,3
6		3,3
7		3,3
8		3,3
9		3,3
10		3,3
11	Егалізаційна машина ф. «Меншнер»	10	2	0,7/ 1,02	0,8	20
12		10
13	Ворсувальна м-на «Данті Пауло»	41	1	0,75/ 0,88	0,75	41
14	Ворсувальна машина «Комет»	37	3	0,75/ 0,88	0,75	111
15		37
16		37
17	Полірувальна машина Zyccer-Myller	73	1	0,8/ 0,75	0,65	73
18	Стригальна 3-х циліндро-ва машина ф. «Меншнер»	65	3	0,75/ 0,88	0,75	195
19		65
20		65
21	Стригальна 3-х циліндрова м-на «Маріо Кроста»	60	3	0,75/ 0,88	0,75	180
22		60
23		60

1.5 Вибір схеми електропостачання

При проектуванні електропостачання підприємств і районів повинен послідовно проводитись принцип «децентралізації» трансформації і комутації електроенергії. В результаті децентралізації і максимального наближення джерел високої напруги до електроустановок споживачів зводяться до мінімуму мереживні ланки і ступені проміжної трансформації і комутації, знижуються первинні затрати, і зменшуються втрати енергії з одночасним підвищенням надійності.

Система електропостачання в цілому повинна бути побудована таким чином, щоб в умовах після аварійного режиму, після відповідних переключень вона була здатна, як правило, забезпечити живлення навантажень підприємства (з певним обмеженням) з врахуванням використання всіх додаткових джерел і можливостей резервування (перемички, зв'язки по вторинній напрузі, аварійні джерела та ін.), перевантажувальної здатності обладнання та ін. При цьому можливі короткочасні перерви живлення електроспоживачів другої категорії на час виконання необхідних переключень і перерви в живленні електроспоживачів третьої категорії на час до однієї доби.

Схема електропостачання цеху, підприємства в цілому повинна відповідати технологічному процесу і органічно з ним зв'язана. Схема повинна забезпечувати задану степінь надійності постачання, являтися економічною і бути достатньо гнучкою, тобто дозволити без суттєвої переробки забезпечити живлення електроспоживачів при зміні їх потужності або кількості. Тому при виборі схеми електропостачання необхідно передбачити можливість розширення і розвитку окремих їх елементів. Характерною особливістю схем внутрішньозаводського розподілу електроенергії являється велика розгалуженість мереж і наявність великого числа комутаційно-захисної апаратури. Взагалі схеми внутрішньозаводського розподілу електроенергії мають ступінчату побудову. На невеликих за потужністю підприємствах рекомендується застосувати одноступінчаті схеми. Схема розподілу повинна бути зв'язана з технологічною схемою об'єкту, живлення споживачів різних паралельних технологічних ліній повинно здійснюватись від різних джерел: підстанцій, РП, різних секцій шин одної підстанції.

При побудові загальної схеми внутрішнього електропостачання підприємства необхідно приймати варіанти, які забезпечують раціональне використання розподільчих пристроїв, мінімальну довжину мереж, максимум економії комутаційно-захисної апаратури та провідникової продукції.

Внутрішньозаводський розподіл електроенергії виконується по магістральній, радіальній та змішаній схемах. Вибір схем визначається категорією надійності електропостачання споживачів, їх територіальним розміщенням, особливостями режимів роботи. Радіальна схема - електроенергія від джерела живлення передається безпосередньо до споживача. Частіше радіальні схеми виконують одно - або двоступінчатими. Одноступінчата - на невеликих підприємствах для живлення зосереджених споживачів.

Магістральні схеми розподілу електроенергії застосовують в тому випадку, коли, споживачів багато і застосування радіальних схем економічно невигідне.

Основна перевага магістральних схем - зниження капітальних витрат за рахунок скорочення ліній, зменшення кількості використовуваних високовольтних апаратів. Особливо вигідно застосовувати магістральні схеми при живленні цехових ТП незначної потужності, розташованих вздовж цеху. Основний недолік магістральних схем менша надійність електропостачання (в порівнянні із радіальними). Тому на практиці застосовуються різні модифікації таких схем: схеми подвійних магістралей - які резервуються між собою окремими ділянками, або двопроменева схема, коли живлення підстанції забезпечується від двох джерел.

На практиці переважно застосовують змішані схеми живлення, де використовують переваги як магістральних так і радіальних схем, що дозволяє створити схему електропостачання з найкращими техніко-економічними показниками.

Підприємство ЗАТ «КСК «Чексіл» одержує електроенергію від Чернігівської ТЕЦ по кабельним фідерним лініям напругою 10 кВ, які прокладені в землі. Напруга 10 кВ підводиться до розподільчих пунктів 10 кВ, звідки кабельними лініями підводиться до первинних обмоток силових трансформаторів трансформаторних підстанцій, де знижується до рівня 0,4 кВ. Від трансформаторних підстанцій напруга 0,4 кВ підводиться прямо до електроустаткування структурних підрозділів підприємства. Головними споживачами електроенергії є асинхронні двигуни, які встановлені на технологічному обладнанні та освітлення. На території підприємства знаходяться 24 трансформаторні підстанції потужністю від 100 до 1000 кВА.

У ворсовально-стригальній дільниці застосована змішана схема електропостачання. Від трансформаторів, які знаходяться в окремих приміщеннях відходять кабелі, які з'єднуються з двома магістральними шинопроводами, які прокладені по горищу, через автоматичні вимикачі. Від магістральних шинопроводів ідуть спуски в цехи, на силові розподільчі пункти, від яких по кабелях живляться текстильні машини. Це вже радіальна частина схеми.

2. Розрахункова частина

2.1 Вибір систем освітлення, джерел світла та їх розміщення

Для забезпечення нормальних умов праці робочого персоналу на технологічному обладнанні необхідно забезпечити якісне освітлення у виробничих приміщеннях.

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів: природне, штучне або комбіноване.

Природне освітлення обумовлюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу, що освітлює приміщення через світлові прорізи в зовнішніх огороджувальних конструкціях. Змінюється в залежності від географічної широти, часу доби, ступеня хмарності, прозорості атмосфери.

Штучне освітлення - здійснюється штучними джерелами світла (лампами розжарювання або газорозрядними) і призначене для освітлення приміщень у темні години доби, або таких приміщень, які не мають природного освітлення. Штучне освітлення виробничих приміщень може бути загальним, місцевим і комбінованим.

Загальне освітлення установлюють для створення необхідної освітленості по всьому виробничому приміщенню.

Місцеве освітлення поділяють на стаціонарне і переносне. Використання тільки місцевого освітлення в умовах промислових підприємств не допускається внаслідок того, що велика різниця в освітленості робочих місць і оточуючого їх простору створює передумови до виникнення нещасних випадків і зниження продуктивності праці. Переносне місцеве освітлення дозволяється тільки під час виконання разових і періодичних робіт.

Комбіноване освітлення застосовують для створення високих рівнів освітленості на робочих поверхнях завдяки одночасному використанню системи загального і місцевого освітлення.

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяють на наступні види: робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове.

Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, переміщення людей, руху транспорту і є обов'язковим для всіх виробничих приміщень.

Аварійне освітлення використовується для продовження роботи у випадках раптового відключення робочого освітлення.

Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення.

Охоронне освітлення влаштовується вздовж меж території, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом.

Чергове освітлення передбачається у неробочий час, при цьому, як правило, використовують частину світильників інших видів штучного освітлення.

Відповідно до «Будівельних норм і правил» (СНиП 23-05-95) освітлення має забезпечити: санітарні норми освітленості на робочих місцях, рівномірну яскравість в полі зору, сталість освітленості за часом і правильність напрямку світлового потоку. Освітленість на робочих місцях і у виробничих приміщеннях повинна контролюватися не рідше одного разу на рік. Для вимірювання освітленості використовується об'єктивний Люксметр (Ю-16, С-116, С-117). Принцип роботи люксметра заснований на вимірюванні за допомогою міліамперметра струму від фотоелемента, на який падає світловий потік. Відхилення стрілки міліамперметра пропорційно освітленості фотоелемента. Міліамперметр проградуйований в люксах. Фактична освітленість у виробничому приміщенні повинна бути більше або дорівнювати нормованій освітленості.

Для освітлення ворсовально-стригальної дільниці вибираємо люмінесцентні світильники типу ВЛК 4х80. Світильники встановлюються в нішах бетонних перекриттів і обслуговуються з горища. Розраховані на роботу з чотирма люмінесцентними лампами потужністю по 80Вт кожна. Маса світильника 38 кг, ККД світильника 65-70%. Для допоміжних приміщень вибираємо світильник ЛСП 2х40. Приймається норма освітленості для загального освітлення основного приміщення Е=200 Лк. Аварійне освітлення у дільниці приймається 10% від робочого.

2.2 Розрахунок освітлення з перевіркою точковим методом

Для здійснення даного розрахунку для ворсовально-стригальної дільниці ЗАТ «КСК «Чексіл» необхідні такі дані: колір стін та стелі - в світлих тонах, висота приміщення - 6 м, довжина - 54 м, ширина - 36 м, висота робочої поверхні h_Р.П = 1 м.

Висота підвісу світильників над робочою поверхнею Нр, м

(2.1)

де H - висота приміщення, м;

h_З - висота звису світильника над стелею, м;

h_Р.П - висота робочої поверхні, м.

Нр= 6 - (0+1)=5 м

Відстань між світильниками L, м

(2.2)

де л - оптимальна відстань для люмінесцентних світильників.

L= 0,9 • 5 = 4,5

Приймається L= 5 м

Відстань від крайнього ряду світильників до стіни l, м

l = 0,5 • L (2.3)

l= 0,5 • 5 =2,5 м

Кількість світильників у ряду N_А, шт.

, (2.4)

де А - довжина приміщення, м.

Приймається 11 світильників у ряду.

Кількість рядів світильників N_Б, шт.

, (2.5)

де N_Б - ширина приміщення, м.

Загальна кількість світильників у приміщенні N, шт.

(2.6)

N= 11 • 7= 77

Коефіцієнт індексу приміщення i

(2.7)



Коефіцієнти відбиття світлового потоку від Р_ст=70%, Р_стеля=50%, Р_п=30%

При прийнятих коефіцієнтах відбиття та індексу приміщення для світильника ВЛК з= 0,5

Світловий потік даного світильника F_роз, лм

(2.8)

де E_Н - нормована освітленість, лк;

S - площа приміщення, м²;

Z - коефіцієнт мінімальної освітленості;

K_З - коефіцієнт запасу;

з - коефіцієнт використання світлового потоку;

N - кількість світильників, шт.

Світловий потік однієї лампи F, лм

F=лм (2.9)

Вибирається лампа ЛБ 80 із світловим потоком F_л= 4960 лм

Фактична освітленість в приміщенні Е_Ф, лк

(2.10)

де Eн - норма освітленості, лк;

Fл - світловий потік однієї лампи (табличне значення), лм;

Fр - світловий потік однієї лампи (розрахункове значення), лм.

Е_Ф=

0,9•200<201,5<1,2•200

180<201,5<240

Умова виконується

Перевірка освітленості точковим методом

Точковий метод використовується під час перевірки розрахунків освітлення, а також при прямих розрахунках: загального, локалізованого освітлення, місцевого освітлення, освітлення негоризонтальних площин і зовнішнього освітлення.

Точковий метод враховує тільки освітленість від світлового потоку, що безпосередньо потрапляє від світильника в розрахункову точку. Світловий потік джерел світла необхідний для створення нормованої освітленості в контрольній точці.

Для розрахунку креслимо схему розташування в цеху світлових ліній. Береться частина цеху, так як вторинні світильники на освітлення в контрольній точці не впливають.

Рисунок 2.1 - Схема розташування світлових ліній

Визначаємо відстані по довжині та ширині світильників до контрольної точки і заносимо результати в таблицю 2.1

Р1=Р2=2,5 м

Р3=7,5 м

P4=7,5+5=12,5 м

Таблиця 2.1 - Дані розрахунків для точкового методу

Номер ряду	Ліва сторона	Права сторона
	L1	P1			E	L2	P2			E
1	20	2,5	4	0,5	105	30	2,5	6	0,5	105
2	20	2,5	4	0,5	105	30	2,5	6	0,5	105
3	20	7,5	4	1,5	35	30	7,5	6	1,5	35
4	20	12,5	4	2,5	15	30	12,5	6	2,5	15

Сумарна освітленість в контрольній точці А, лк

= (105+105+35+15)•2=520 лк (2.11)

Світловий потік в точці А, лм

(2.12)

де N_А - кількість світильників у ряду, шт.;

n - кількість ламп в світильнику;

N - кількість світильників;

F_л - світловий потік лампи.

Освітленість у контрольній точці А Е_А, лк

(2.13)

180<196<240

Умова виконується

Розрахунок освітлення в допоміжних приміщеннях

При визначенні загального рівномірного освітлення невеликих за площею приміщень розрахунок ведуть методом питомої потужності. Порядок розрахунку: спочатку приймається площа приміщення, висота, визначається підвіс світильників, приймається норма освітленості, по таблиці береться значення питомої потужності, розраховується потужність освітлювальної установки і вибирається тип та потужність ламп.

Розглянемо приміщення електромайстерні. Площа 9х6=54 м². Висота підвісу світильників - 2 м. Питома потужність - 8,2 Вт/м².

Р_РОЗ= с•S, (2.14)

Р_РОЗ= 8,2•54=442,8 Вт

Для освітлення даного приміщення вибирається люмінесцентний світильник типу ЛСП з двома лампами по 40 Вт. Для решти приміщень розрахунки проводяться аналогічно, а результати зносяться до таблиці 2.2

Таблиця 2.2 - Світлотехнічна відомість допоміжних приміщень

Назва приміщення	S, м2	С, Вт/м2	Pроз, Вт	Pуст, Вт	Кількість, шт.	Тип світильника
Електромайстерня	9х6=54	8,2	442,8	480	6	ЛСП 2х40
Механічна майстерня	12х6=72	8,2	590,4	640	8	ЛСП 2х40
Побутовий комплекс	6х6=36	6,6	237,6	240	3	ЛСП 2х40
Кімната відпочинку	6х6=36	6,6	237,6	240	3	ЛСП 2х40
Кабінет начальника дільниці	6х6=36	10	360	400	5	ЛСП 2х40
Склад готової продукції	15х6=90	5,4	486	480	6	ЛСП 2х40

Повна потужність світильників у допоміжних приміщеннях Р, Вт

Р= P_уст1+ P_уст2+ P_уст3+ P_уст4+ P_уст5+ P_уст6 (2.15)

Р= 480+640+240+240+400+480=2480Вт

2.3 Вибір схеми і розрахунок освітлювальної мережі

При проектуванні мережі освітлення основні вимоги наступні: від щита низької напруги цехової підстанції прокладається окрема чотирьохпровідна живляча мережа до розподільчого щита установленого в цеху, а від нього живляться щитки управління освітленням. Для освітлення основного, допоміжних приміщень, для аварійного освітлення приймаються щитки фірми ІЕК (Інтер Електрокомплект) типу ЩРн-9_З-036УХЛ3 на 9 модулів, номінальний струм - 63А, ступінь захисту ІР54. Щитки освітлення розташовують в місцях зручних для обслуговування, бажано ближче до вхідних дверей. Приймається силовий пункт для освітлення типу ПР11-3100, ступінь захисту ІР54, фірма ІЕК. Розрахунок зводиться до вибору перерізу і марки кабелів, перевірки їх на нагрів при проходження струму навантаження.

Заради уникнення стробоскопічного ефекту, який виникає при освітленні приміщення люмінесцентними лампами, світильники підключають до різних фаз, це необхідно з точки зору безпеки, оскільки при стробоскопічному ефекті частини механізмів, які обертаються можуть здаватися нерухомими, а нерухомі частини - рухомими.



Рисунок 2.2 - Схема освітлювальної мережі

Момент навантаження на кабель від ТП до СП М_ТП-СП, кВт•м

М_ТП-СП=, (2.16)

де Р - потужність ділянки, кВт;

l - довжина ділянки, м.

М_ТПСП=27,14•45+13,44•26+11,2•78+2,5•34+2•(1,92•50+1,92•60+1,92•40)+

+1,92•35+2•(1,6•55+1,6•45+1,6•35)+1,6•30+89,6=3742,14 кВт•м

Переріз кабелю на ділянці ТП-СП S, мм²

(2.17)

де С - коефіцієнт, який залежить від кількості жил і матеріалу проводу;

ДU_Д - допустима втрата напруги, %.

Примітки

1 Для алюмінію коефіцієнт С становить 44.

2 Допустима втрата напруги становить 2,5.

S=

Вибирається кабель АВВГ 4х35 мм²

Дійсна втрата напруги на ділянці від ТП до СП ДU_ТП-СП, %

ДU_ТП-СП= (2.18)

де S - переріз кабелю, мм²;

- сумарна потужність всіх ділянок, кВт.

ДU_ТП-СП=

0,8%<2,5%

Залишкова допустима втрата напруги Д, %

Д= 2,5-0,8=1,7% (2.19)

Момент навантаження від СП до ЩО1 М_СП-ЩО1, кВт•м

М_СП-ЩО1=13,44•26+2•(1,92•50+1,92•60+1,92•40)+1,92•35=922,64 кВт•м

Переріз від СП до ЩО1 S₁, мм²

S₁= (2.20)

де М_СП-ЩО1 - момент навантаження від СП до ЩО1, кВт•м.

S₁=

Приймається кабель АВВГ 4х16 мм²

Допустима втрата напруги на СП-ЩО1 ДU_СП-ЩО1, %

ДU_СП-ЩО1=

Допустима втрата напруги на групових лініях , %

= 1,7-0,5=1,2%

Переріз кабелю на групових лініях S₂, мм²

S₂=

Приймається кабель АВВГ 4х2,5 мм²

Момент навантаження від СП до ЩО2 М_СП-ЩО2, кВт•м

М_СП-ЩО1=11,2•78+2•(1,6•55+1,6•45+1,6•35)+1,6•30=1353,36 кВт•м

Переріз кабелю від СП до ЩО2 S₃, мм² за формулою (2.20)

S₃=

Приймається кабель АВВГ 4х25мм²

Момент навантаження від СП до ЩО3 М_СП-ЩО3, кВт•м

М_СП-ЩО3=2,5•34+89,6=264,2 кВт•м

Переріз кабелю від СП до ЩО3 S₄, мм²

S₄=

Приймається кабель АВВГ 4х4мм²

Вибрані провідники перевіряємо на нагрів при проходженні тривалого струму навантаження.

Струм, який викликає нагрів провідників для трифазної мережі І, А

(2.21)

Примітка - cosц = 0,85 для люмінесцентних ламп.

Струм від ТП до СП I, А

І=А

Струм від СП до ЩО1 І₁, А

І₁=А

Струм від СП до ЩО2 І₂, А

І₂=А

Струм від СП до ЩО3 І₃, А

І₃=А

За даним струмом перевіряємо відповідність перерізу проводу на нагрів при проходженні тривалого струму.

Для кабелю з алюмінієвими жилами перерізом 4х35 мм² допустимий струм І_ДОП=130А; І_ДОП>І=49А. Умова виконується

Для кабелю з алюмінієвими жилами перерізом 4х16 мм² І_ДОП=60А; І_ДОП>І₁=24А. Умова виконується

Для кабелю з алюмінієвими жилами перерізом 4х25 мм² І_ДОП=105А; І_ДОП>І₂=20А. Умова виконується

Для кабелю з алюмінієвими жилами перерізом 4х4 мм² І_ДОП=32А; І_ДОП>І₃=4,5А. Умова виконується

2.4 Технічна характеристика ратинуючої машини РМ-180-Ш1

Ратинуюча машина РМ-180-Ш1 призначена для розробки рисунка поверхні шерстяних тканин.

Технічна характеристика:

- робоча ширина машини - 1800 мм;

- кількість верхніх плит - 1 шт.;

- кількість нижніх плит - 1 шт.;

- швидкість руху тканини - 0,33-1,5 м/хв.;

- регулювання швидкості - безступінчасте;

- рух верхньої плити - поперечний, діагональний під будь-яким кутом, плоско-паралельний, круговий;

- маса машини - 2050 кг.

Машина складається з остова з обгородженнями, верхньої плити зі щітками, нижньої плити, механізму підйому верхньої плити, приводу транспортних валів, валу транспортного, відбійного й гальмівного валів, натяжної рамки, пульта управління, приводу коливань верхньої плити, поворотного столу, електрообладнання.

Принцип дії. Верхня плита представляє собою збірну конструкцію, яка складається із литої чавунної плити, з нижньої сторони якої закріплені дві щітки. Для забезпечення необхідного руху верхньої плити в її вмонтований механізм настроювання на переміщення. Він складається із двох черв'ячних коліс, направляючі пази яких знаходяться перпендикулярно один одному. Фіксація коліс здійснюється за допомогою однозахідних черв'яків, які закріплені на одному валу. Настроювання на переміщення відбувається поворотом черв'ячного валу. Положення верхньої плити по відношенню до нижньої і величини її тиску на тканину регулюється чотирма гвинтами, які опираються на остов машини. Привід верхньої плити здійснюється від індивідуального електричного двигуна через клиноремінну передачу на вертикальний вал, який з'єднаний з фланцем ексцентрика.

Тканина поступає до щіток верхньої плити із поворотного столу, який слугує місцем розміщення тканини до і після її обробки. Для здійснення заправки тканини, а також періодичного очищення щіток, верхню плиту піднімають на 100 мм. Піднімання плити здійснюється індивідуальним електродвигуном через

зубчату і черв'ячну передачі. Рух передається за допомогою системи ричагів на дві вертикальні тяги, які з'єднані між собою горизонтальним валом. Привід - реверсивний.

Протягування тканини через машину здійснюється за допомогою транспортного валу, який отримує рух від індивідуального приводу.

Для повторного ратинування того самого куска тканини поворотний стіл перевертають на 180^_ і тканина знову заправляється в машину.

2.5 Вибір типу і схеми електроприводу ратинуючої машини РМ-180-Ш1

Для управління ратинуючою машиною приймається багатодвигуновий електропривод. Електропривод з трифазним асинхронним двигуном є наймасовішим видом приводу в промисловості та в інших галузях. Таке положення зумовлене простотою виготовлення і експлуатації, надійністю в роботі.

Трифазний асинхронний двигун має обмотку статора, яка підключається до трифазної мережі змінного струму лінійною напругою 380 В і частотою 50 Гц, і короткозамкнутий ротор.

Вибираємо асинхронні двигуни з короткозамкнутим ротором, і схему управління з магнітними пускачами, тепловими реле та автоматами захисту.

2.6 Розрахунок потужності і вибір електродвигуна з перевіркою пускового моменту

Потужність двигуна, який призначений для коливань верхньої плити машини визначається по формулі

Потужність двигуна Р, кВт

(2.22)

де М_С - статичний момент опору, приведений на валу двигуна, Н•м;

n - число обертів на валу двигуна, об/хв.

Вибирається електродвигун серії 4А100L6У3 потужністю 2,2кВт

Таблиця 2.3 - Параметри електродвигуна машини

Тип двигуна	РН, кВт	ІН, А	cosц	n, об/хв.				JДВ, кг•м2•10-3	з, %	Sном, %
4А100L6У3	2,2	5,6	0,73	950	2,2	2	5,5	13	81	5,1

Перевірка вибраного електричного двигуна за умовами пуску

Номінальний момент двигуна М_Н, Н•м

М_Н= (2.23)

де Р_н - номінальна потужність двигуна, кВт;

щ_н - кутова швидкість, рад/с.

Кутова швидкість електродвигуна щ_н, рад/с

(2.24)

де n_н - номінальна кількість обертів двигуна, об/хв.

М_Н=

Статичний момент на валу двигуна М_С, Н•м

 (2.25)

де Р_роз - розрахункова потужність електродвигуна, кВт

М_С=

Пусковий момент двигуна М_П, Н•м

М_П= 2•22,1=44,2Н•м

Максимальний момент двигуна М_М, Н•м

М_М= (2.27)

М_М= 2,2•22,1=48,62Н•м

Середній пусковий момент на валу двигуна М_ср.п, Н•м

М_ср.п=0,45•(М_п+М_м) (2.28)

М_ср.п=0,45•(44,2+48,62)=41,78Н•м

Сумарний момент інерції електропривода , кг•м²

=j_дв•(с+0,3), (2.29)

де с - коефіцієнт, що враховує момент інерції редуктора і з'єднувальних муфт

Примітка - коефіцієнт с дорівнює 1,1

=0,013•(1,1+0,3)=0,0182 кг•м²

Прискорення двигуна при пуску а, об/хв

 (2.30)

а=

Час пуску двигуна t_п, с

t_п= (2.31)

де n_c - синхронна частота обертання двигуна, об/хв

t_п=

Динамічний момент двигуна М_Д, Н•м

(2.32)

Н•м

Необхідний пусковий момент двигуна М_Н.П, Н•м

М_Н.П= М_с+М_д (2.33)

М_Н.П=22,1+20,1=41,2 Н•м

Так як, момент середньопусковий М_ср.п=41,78 більший за момент потрібний М_Н.П=41,2, то електродвигун задовольняє пускові умови.

2.7 Робота електричних схем управління

Ратинуюча машина РМ-180-Ш1 призначена для підключення до мережі трифазного струму напругою 380В. Вмикання кола управління здійснюється поворотом ручки пакетного вимикача SA триполюсного типу. При цьому вмикається сигнальна лампа HL, яка вказує на готовність машини до роботи. В колі управління встановлено понижуючий трансформатор TV з напругою на вторинній обмотці 110В. Трансформатор на високій і низькій стороні захищений запобіжниками FU1 і FU2.

Для живлення силової схеми вмикаються автоматичні вимикачі QF1-QF3. Пуск електродвигуна M1 здійснюється магнітними пускачами KM1 і KM2 за допомогою кнопок SB1 і SB2, які знаходяться на пульті управління машиною. Двигун M1 призначений для піднімання верхньої плити зі щітками і вмикається на момент заправки тканини і періодичного очищення щіток. Передбачається автоматична зупинка верхньої плити в крайніх положеннях кінцевими вимикачами SQ3 і SQ4.

Блокування огороджень машини здійснюється кінцевими вимикачами SQ1 та SQ2. Контакти SQ1 та SQ2 замкнуті при закритих огородженнях.

Пуск електродвигунів M2 і M3 відбувається одночасно магнітними пускачами КМ3 та КМ4 за допомогою кнопки SB3. Передбачається блокування, яке виключає можливість підйому верхньої плити при працюючій машині (розмикаючий контакт пускача КМ3). Двигуни M2 та M3 захищені від перевантаження тепловими реле КК1 та КК2. Двигуни M2 та M3 повинні працювати разом, при аварійному відключенні одного із них відбувається зупинка всієї машини.

Зупинка машини при намотуванні тканини на відбійний валик здійснюється розмиканням кінцевого вимикача SQ5.

Схема управління передбачає нульовий захист.

Відбувається контроль швидкості двигуна M3 за допомогою тахогенератора BR і міліамперметра.

2.8 Розрахунок і вибір пуско-регулюючої апаратури

Вибір елементів схеми управління для ратинуючої машини РМ-180-Ш1

Вибір електромагнітних пускачів здійснюється по номінальному струму двигунів.

Номінальний струм двигуна, який призначений для коливань верхньої плити машини Ін₁, А

(2.34)

де Р_Н - номінальна потужність двигуна, кВт;

з - коефіцієнт корисної дії;

cosц - коефіцієнт потужності.

Ін₁=

Вибираємо електромагнітний пускач типу ПМЕ - 211

Номінальний струм двигуна, який призначений для піднімання верхньої плити І_Н2, А

Ін₂=

Вибираємо електромагнітний пускач типу ПМЕ - 113

Для електродвигуна приводу транспортних валів вибираємо пускач типу ПМЕ - 111

Схема управління працює при зниженій напрузі, тому вибирається трансформатор типу ОСМ1-0,25 з вторинною напругою 110В.

Для сигналізації подачі напруги на схему управління встановлюється світлосигнальна арматура типу АМЕ-324

Вибираються кнопки управління типу КЕ-011 чорного кольору, кнопка управління типу КЕ-021 червоного кольору.

Вибір апаратів захисту для ратинуючої машини РМ-180-Ш1.

Вибір автоматичних вимикачів здійснюється по номінальним струмам двигунів. Для автоматичних вимикачів з комбінованими розчеплювачами номінальний струм розчеплювача дорівнює І_Н.Р=в•І_Н, де в - коефіцієнт, який дорівнює 1 при легких умовах пуску.

Вибирається для двигуна типу 4А100L6У3 автоматичний вимикач серії АП50Б-3МТ з комбінованими розчеплювачами на струм 10А. Для двигунів серії 4АМ71В6У3 - автоматичний вимикач серії АП50Б-3МТ з комбінованими розчеплювачами на струм 4А.

Для захисту від перевантажень установлено теплове реле для двигуна 4А100L6У3 тиру ТРН - 10 із струмом нагрівачів 6,3 А, для двигуна 4АМ71В6У3 установлене теплове реле типу ТРН - 10 із струмом нагрівачів 2 А.

2.9 Розрахунок і вибір струмопроводів, силових шаф і їх розміщення

Розподільчі кабельні лінії напругою до 1кВ застосовують при виконанні вводів у виробничі приміщення, розподілі електроенергії по силових розподільчих пунктах та споживачах електричної енергії.

У мережах із глухозаземленою нейтраллю використовують чотирьох жильні кабелі. Прокладати окремо нульові проводи від фазних не дозволяється.

В даній дільниці для основних проводок вибирається кабель АВВГ. Кабелі до технологічних машин планується виконувати в трубах.

Силові пункти вибираються типу ПР11-3100 з ввідним вимикачем ВА-88-37 і на відходящих лініях ВА-47-100. Розрахований на 12 ліній, номінальний струм 400А, ступінь захисту ІР54, фірма ІЕК (Інтер Електрокомплект).

Визначення розрахункового струму для відгалужень від лінії живлення до силових пунктів СП.

Установлена потужність на СП1 Р_уст, кВт

Р_уст=3•65=195 кВт (2.35)

Максимальна середня активна потужність струмоприймачів Р_см, кВт

Р_см= к_в•Р_уст (2.36)

Р_см =0,75•195=146,25кВт

Максимальна середня реактивна потужність струмоприймачів Q_см, кВАр

Q_см=tgц • Р_см (2.37)

Q_см=0.88•146,25=128,7 кВАр

Розрахунок активної потужності зборки Р_р, кВт

Р_р=к_м•к_в•Р_уст (2.38)

Примітка - коефіцієнт максимуму к_м дорівнює 1,13.

Р_р=1,13•0,75•195=165кВт

Розрахункова реактивна потужність зборки Q_р, кВАр

Q_р= Q_см • 1,1 (2.39)

Q_р= 128,7• 1,1=141,57 кВАр

Повна потужність зборки S_П, кВА

S_П= (2.40)

S_П=

Розрахунковий стум зборки І_р, А

І_р= (2.41)

І_р=

Відгалуження до інших СП та технологічних машин проводяться аналогічно і результати зносяться до таблиць.

СП1 - три стригальні машини ф. «Меншнер»

СП2 - три стригальні машини «Маріо Кроста»

СП3 - три ворсувальні машини «Комет», одна ворсувальна машина «Данті Пауло»

СП4 - чотири вентиляційні установки і два кондиціонери

СП5 - два Декатира, дві тканиноусадочні машини, дві ратинуючі машини РМ-180-Ш1, одна поліровальна машина

СП6 - 8 ратинуючих машин РМ-180-Ш1

СП7 - дві егалізаційні машини, два Контіпреси, один Мульденпрес

Таблиця 2.4 - Відгалуження до СП

Найменування	Ір, А	Марка кабелю	Кількість, шт.	Переріз	Ідоп, А
СП1	330,71	АВВГ	1	4х185	390
СП2	305	АВВГ	1	4х150	310
СП3	258	АВВГ	1	4х120	295
СП4	268	АВВГ	1	4х120	295
СП5	243	АВВГ	1	4х95	255
СП6	36,5	АВВГ	1	4х8	39
СП7	142	АВВГ	1	4х50	165

Таблиця 2.5 - Відгалуження до технологічних машин

Назва	Марка кабелю	Ір, А	Переріз	Ідоп, А
Ратинуюча м-на	АВВГ	4,4	4х2,5	24
Назва	Марка кабелю	Ір, А	Переріз	Ідоп, А
Егалізаційна м-на	АВВГ	20,1	4х2,5	24
Ворсувальна м-на «Данті Пауло»	АВВГ	67	4х25	105
Ворсувальна м-на «Комет»	АВВГ	60	4х25	105
Полірувальна машина	АВВГ	97	4х25	105
Стригальна м-на «Меншнер»	АВВГ	107	4х35	130
Стригальна м-на «Маріо Кроста»	АВВГ	98	4х25	105
Контіпрес	АВВГ	36	4х8	39
Мульденпрес	АВВГ	36	4х8	39
Тканиноусадочна м-на	АВВГ	16	4х2,5	24
Декатир ф. «Меншнер»	АВВГ	48	4х10	55
Кондиціонер	АВВГ	54	4х10	55
Вентиляційна установка	АВВГ	40	4х10	55

2.10 Розрахунок електричних навантажень цеху, компенсація реактивної потужності, вибір кількості і потужності трансформаторів підстанції

енергоспоживання виробництво навантаження цех

Кількість споживачів електричної енергії у дільниці n=36. Найпотужніший споживач - полірувальна машина потужністю 73кВт. Всі дані текстильних машин використовуються з таблиці 1.1.

Сумарна встановлена потужність споживачів

Групуємо споживачів по однаковим показникам коефіцієнта використання і коефіцієнта потужності.

Максимальна середня активна потужність Р_СМ.ГР, кВт

Р_СМ.ГР=, (2.42)

де - установлена потужність машини, кВт;

К_В - коефіцієнт використання машини.

Р_СМ.ГР1=0,65•(120+80+72+24+73+33)=261,3кВт

Р_СМ.ГР2=0,8•(18+36+20)=59,2кВт

Р_СМ.ГР3=0,75•(180+195+111+41)=395,25кВт

Максимальна середня реактивна потужність Q_СМ.ГР, кВАр

Q_СМ.ГР= Р_СМ.ГР•tgц, (2.43)

де tgц - тангенс кута ц машини

Q_СМ.ГР1=261,3•0,75=195,97 кВАр

Q_СМ.ГР2=59,2•1,02=60,38 кВАр

Q_СМ.ГР3=395,25•0,88=347,82 кВАр

Сумарна максимальна середня потужність всіх струмоприймачів Р_СМ, кВт

Р_СМ= (2.44)

де - сума потужностей всіх груп машин, кВт

Р_СМ=261,3+59,2+395,25=715,75кВт

Сумарна максимальна середня реактивна потужність всіх струмоприймачів Q_СМ, кВАр

Q_СМ= (2.45)

де - сума реактивних потужностей всіх груп машин, кВАр

Q_СМ=195,97+60,38+347,82=604,17 кВАр

Середньозважений коефіцієнт використання k_В.СР

k_В.СР= (2.46)

k_В.СР=

Ефективне число n_ЕФ

n_ЕФ= (2.47)

n_ЕФ=

Розрахункова активна потужність дільниці, Р_р, кВт

Р_р= k_М • k_В.СР • (2.48)

Примітка - коефіцієнт максимуму k_М дорівнює 1,3.

Р_р=1,3•0,71•1003=925,77кВт

Розрахункова реактивна потужність Q_р, кВАр

При n_ЕФ>10 Q_р= Q_СМ

Q_р=604,17 кВАр

Повна потужність дільниці S_П, кВА за формулою (2.40)

S_П=

Розрахунковий струм на лінії живлення І_Р, А за формулою (2.41)

І_Р=

Вибираємо два шинопроводи ШМА-68-Н з номінальним струмом 2500А

Середньозважений тангенс цеху tgц_СР.ЗВ

tgц_СР.ЗВ= (2.49)

tgц_СР.ЗВ=

Розрахунок потужності компенсуючого пристрою Q_ккп, кВАр

Q_ккп= Р_р•(tgц_СР.ЗВ - tgц₁), (2.50)

де tgц₁ - оптимальний тангенс, якого вимагають енергопостачальні організації

Q_ккп= 925,77•(0,65 - 0,33)= 296,24 кВАр

Примітка - Оптимальний тангенс дорівнює 0,33.

Вибираємо дві конденсаторні батареї УКМ - 0,4-140-20У3 потужністю 140 кВАр та УКМ - 0,4-150-20У3 потужністю 150 кВАр. Сумарна потужність компенсуючого пристрою дорівнює 290 кВАр

Недокомпенсована реактивна потужність Q_н.д, кВАр

Q_н.д= Q_р - Q_ккп (2.51)

Q_н.д=604,17 - 290= 314,17 кВАр

Вибір потужності силових трансформаторів S_ТР, кВА

S_ТР= (2.52)

де S_п - повна потужність дільниці з урахуванням компенсую чого пристрою, кВА;

n - число трансформаторів, шт.;

К_З - коефіцієнт завантаження, який дорівнює 0,7 при другій категорії надійності електропостачання.

S_ТР=кВА

Вибираються два силові масляні трансформатори типу ТМ - 750/10

При аварійному режимі (робота одного трансформатора) перевантаження складе •100=, що менше допустимого (40%).

Маємо S_ТР=716 кВА<1,05•S_Н=1,05•750=787,5 кВА, при коефіцієнті заповнення графіка навантаження

На вводі в силові пункти вибираємо автоматичні вимикачі типу А3725ФУ3 та А3715ФУ3.

Література

1 Закон України «Про охорону праці»

2 Закон України «Про пожежну безпеку»

3 Закон України «Про підприємництво в Україні»

4 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» - К.: ВР №238/97 від 22.05.97 зі змінами і доповненнями

5 Закон України «Про оплату праці» - К.: ВР №108/95 від 24.03.95

6 Господарський кодекс України, коментар - Х.: «Одіссей», 2004

7 ГОСТ 2.105-95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам

8 ГОСТ 2-109-68. Основные требования к чертежам

9 Правила технической эксплуатации электрических станций и сетей. М.: Энергоатомиздат 1989.

10 Справочник по охране труда, нормы, правила, инструкции. - Ленинград: «Судостроение» 1973.

11 Справочник по электроснабжению промышленных предприятиях том 2 - М.: «Энергия» 1973.

12 Справочник по наладке электрооборудования В.К. Вырвашин, В.Я. Койлер, П.А. Планов. - М.: Россельхозиздат 1979.

13 Электротехнический справочник том 2 М.: - Энэргоатомиздат 1986.

14 В.С. Мазепа, Я.Ю. Марущак, А.С. Куцик «Електрообладнання промислових підприємств» Л.: Магнолія Плюс 2004.

15 А.А. Федоров, Л.Е. Старкова, М.: «Учебное пособие для курсового и дипломного проэктирования» М.: Энергоатомиздат 1987.

16 Б.Ю. Липкин «Электроснабжение промышленных предприятий и установок» М.: Высшая школа 1990.

17 А.М. Кучер, М.М. Кавашицкий, А.А. Покровский «Металлорежущие станки» М.: Машиностроение 1965.

18 Ю.Д. Сибикин «Монтаж, эксплуатация и ремонт электрооборудования промышленных предприятий» М.: Высшая школа» 2003.

19 А.Ф. Зюзин «Монтаж эксплуатация и ремонт электрооборудования промышленных предприятий и установок»

20 В.И. Дьяков «Типичные расчеты по электрооборудованию» М.: Высшая школа 1991.

21 Н.П. Посников, Г.М. Рубашов «Электроснабжение промышленных предприятий» Ленинград: Стройиздат 1989.

22 Зимин Е.Н. Электрооборудование промышленных предприятий и установок.-М.: Энергоатомиздат, 1981.

23 Рекус Г.Г. Электрооборудование производств: Справочное пособие. - М.: Высш. шк., 2007

24 Покропивний С.Ф. Економіка підприємства - К.: КНЕУ, 2001

25 Шегда А.В. Економіка підприємства, Навч. Посібник - К.: «Знання», 2005

26 Бойчик І.М., Харів П.С. Економіка підприємства - Л.: «СПОЛОМ», 1999

27 Примак Т.О. Економіка підприємства - К.: МАУП, 1999

28 Смирницький Е.К. Экономические показатели промышленности - М.: «Экономика», 1989

29 Алексеев А.Г. Экономика, организация и планирование электромонтажных работ - М.: «Стройиздат», 1989

Размещено на Allbest.ru