Технічне обслуговування електродвигунів змінного струму

Технічна експлуатація електродвигунів: вимірювання опору ізоляції обмоток, контроль навантаження двигунів, заміна масла в підшипниках. Основні неполадки електродвигунів та способи їх усунення. Сушіння нових електричних машин, їх підготовка до пуску.

Рубрика Физика и энергетика
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 15.05.2011
Размер файла 13,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Технічне обслуговування електродвигунів змінного струму

Згідно з системою планово-запобіжного ремонту і технічного обслуговування електрообладнання технічна експлуатація електродвигунів передбачає:

а) виробниче технічне обслуговування;

б) міжремонтне технічне обслуговування;

в) поточний ремонт, який виконує за графіками ремонтний персонал, щоб забезпечити безперебійну роботу електродвигунів і попередити їх передчасне спрацювання.

Крім цього, у процесі експлуатації електродвигунів необхідно: вимірювати опір ізоляції, контролювати їх навантаження, змінювати масло, стежити за правильним вибором і роботою захисних апаратів, дотримуватись правил пуску і зупинки та своєчасно усувати несправності.

Контроль за станом ізоляції є дуже важливим при експлуатації електрообладнання. Опір ізоляції електродвигунів вимірюють перед пуском після тривалої зупинки (більше ніж 30 діб) і під час проведення поточного ремонту. В електродвигунах напругою до 1000 В опір ізоляції вимірюють мегомметром на напругу 500-1000 В.

Перед вимірюванням опору ізоляції обмоток необхідно електропроводку від'єднати від статора. При вимірюванні опору ізоляції обмоток відносно корпуса обмотки залишають з'єднаними в зірку чи трикутник, як це було в процесі експлуатації електродвигуна.

Щоб виміряти опір ізоляції обмоток між фазами, з'єднання на зірку або трикутник роз'єднують. В електродвигунів, місця з'єднання обмоток яких не виведені назовні, опір ізоляції обмоток між фазами не вимірюють.

Згідно з правилами технічної експлуатації, опір ізоляції електродвигунів напругою до 1000 В не нормується, але вважають достатнім опір ізоляції обмотки статора не менше ніж 0,5 МОм при робочій температурі двигуна (60-125°С).

Якщо опір ізоляції виявиться меншим за 0,5 МОм, необхідно виявити, чи не зволожилась вона. У разі необхідності ізоляцію сушать.

У тих випадках, коли обслуговуючий персонал повинен регулювати завантаження робочої машини, навантаження двигунів контролюють за амперметром у колі статора. Найповніше уявлення про завантаження електродвигуна можна одержати за значенням коефіцієнта завантаження, який визначають так:

Кз = І / Іном,

де І, Іном ? відповідно споживаний та номінальний струм електродвигуна.

Електродвигуни серії 4А випускають з шариковими та роликовими підшипниками кочення. У нормальних умовах експлуатації масло в цих підшипниках потрібно замінювати через 12000 год. роботи, але не рідше одного разу на рік.

Перед заповненням підшипників свіжим маслом їх промивають бензином з додаванням 5-8% об'єму мінерального масла. Промитий підшипник витирають чистими ганчірками і ретельно оглядають.

При заповненні підшипникових камер 50% масла необхідно закладати безпосередньо в підшипники, а решту ? в кришки підшипника. Зайве масло в підшипники закладати недопустимо, оскільки це може зумовити їх перегрівання та викидання в лобові частини обмотки двигуна. Нагрівання підшипника понад 80°С є небезпечним. Причина такого нагрівання ? погана якість масла.

Нормальна робота електричної машини постійного струму залежить від стану колектора, контактних кілець і щіток.

Колектор і кільця раз у зміну протирають сухою чистою ганчіркою. Якщо на колекторі та кільцях з'явилися нагар і подряпини, їх шліфують скляним абразивним папером, закріпленим на дерев'яному бруску.

Коли на поверхні колектора з'являються виступи ізоляції, то їх потрібно усунути фрезеруванням або випилюванням. Оброблений колектор шліфують, полірують до появи блиску і продувають стисненим повітрям. Щітки у щіткотримачах повинні переміщуватися вільно, мати однакове зусилля натиску, що забезпечує їм рівномірне зношування. Сильно притиснені щітки зношуються швидше. Силу тиску щіток вимірюють динамометром. Зношені щітки необхідно своєчасно замінити. Замінюють щітки також при зменшенні їх висоти або площі контактної поверхні менше ніж 2/3 геометричної площі контакту.

Щітки встановлюють так, щоб краї були паралельні до колекторних пластин. Розміщення щіток і по колу колектора 2 має бути рівномірним.

2. Основні неполадки електродвигунів та способи їх усунення

Усі неполадки електродвигунів, що перешкоджають пуску або нормальній їх роботі, можуть виникати з механічних та електричних причин.

До механічних причин належать: заклинювання або перевантаження робочої машини, зачіплювання ротора за статор, перекіс підшипникових щитів при складанні двигуна, пошкодження підшипників та вібрація.

У разі таких неполадок електродвигун при пуску не обертається або обертається важко зі зменшеною швидкістю. Для того, щоб упевнитись, що двигун справний, а його пуску перешкоджають поломка або перевантаження робочої машини, необхідно відокремити двигун від машини і пустити його без навантаження. Якщо двигун вільно обертається з номінальною частотою, то неполадки потрібно шукати в робочій машині.

Якщо робоча машина справна, а двигун не запускається, то насамперед необхідно перевірити правильність встановлення підшипникових щитів електродвигуна і в разі їх перекосу ударами молотка через дерев'яну прокладку встановити щити на місце і підтягнути їх кріпильні гвинти.

Ознакою того, що двигун не запускається з механічних причин, є однаковий струм в усіх трьох фазах статора.

Вібрація електродвигуна зумовлює порушення різних з'єднань, перегрівання підшипників, пошкодження ізоляції обмоток і навіть вихід двигуна з ладу. Розрізняють внутрішні та зовнішні причини вібрації електродвигуна. До внутрішніх причин належать: неврівноваженість обертових частин, несправність підшипників кочення, скривлення шийок вала, послаблення посадки шківа або напівмуфти на валу. Для усунення внутрішніх причин вібрації двигун необхідно відправити для поточного ремонту.

Зовнішніми причинами вібрації є: неправильне зшивання приводного паса, неточне центрування валів двигуна і робочої машини, спрацювання пальців муфти, ослаблення гвинтів кріплення двигуна до фундаменту або робочої машини та недостатня короткість рами або плити, на якій встановлений двигун.

До основних електричних причин належать: обрив однієї фази живильної мережі або перегоряння плавкої вставки запобіжника, обрив фази в обмотці статора двигуна, неправильне з'єднання початків і кінців обмотки статора (перевернута фаза) та зниження напруги мережі живлення. У всіх цих випадках електродвигун при пуску під навантаженням не обертається, гуде або обертається уповільнено і швидко нагрівається.

Щоб виявити причину неполадок, необхідно за допомогою вольтметра, контрольної лампочки або мегомметра перевірити цілість запобіжників, електропроводки і обмотки статора.

Виводи обмотки статора електродвигуна необхідно з'єднувати згідно зі схемою, зображеною на щитку, і напругою в мережі відповідно до маркування. Для з'єднання у зірку кінці обмотки С4, С5, С6 з'єднують разом, а живлення підводять до початків фаз С1, С2, С3 чи навпаки. Для з'єднань обмотки трикутником кінець першої фази С1 з'єднують з початком другої С2, кінець другої С5 ? з початком третьої С3, а кінець третьої С6 ? з початком першої С1. З'єднання підводять до з'єднаних виводів обмотки. З'єднання обмоток трикутником буде також правильним, якщо воно виконане шляхом з'єднання виводів С1, С2, С3 відповідно до С5, С6, С4.

Спад напруги в мережі може бути наслідком її перевантаження та недостатньої напруги, яка подається на підстанцію, що живить даний електродвигун. Для перевірки напруги необхідно увімкнути двигун у мережу і виміряти вольтметром напругу на його затискачах.

У процесі роботи в двигуні можуть виникнути підвищене нагрівання або сторонні шуми.

Тривала допустима температура нагрівання обмоток електродвигуна залежить від класу теплостійкості матеріалу ізоляції.

Розрізняють рівномірне сильне нагрівання електродвигуна і перегрівання окремих його частин. Причинами рівномірного сильного нагрівання двигуна можуть бути перевантаження, зміна напруги, погіршення охолодження. Для виявлення цих причин необхідно виміряти струм, який споживає електродвигун, і порівняти його значення з номінальним, виміряти напругу на затискачах двигуна та перевірити справність вентилятора.

Місцеві перегрівання обмотки статора можуть бути зумовлені замиканням між витками котушки в одній фазі або між фазами, а також замикання обмотки на корпус. У цих випадках двигун гуде, частота обертання зменшується, сила струму у фазах неоднакова. Двигун необхідно відправити на капітальний ремонт.

Перегрівання окремих частин електродвигуна може бути наслідком сильного нагрівання контактів у місцях приєднання затискачів двигуна до мережі або нагрівання підшипників. Значне нагрівання іноді пояснюється слабким затягуванням гайок гвинтів. Для усунення цієї несправності необхідно вимкнути двигун, розібрати контакти і зачистити напилком або шкуркою контактні поверхні, потім скласти контакти і міцно затягнути гайки контактних гвинтів. Перегрівання підшипників може бути зумовлене забрудненням пилом, металевою стружкою, надлишком масла, спрацюванням, неправильним встановленням підшипників.

Для виявлення й усунення причин перегрівання підшипників необхідно вимкнути електродвигун і перевірити стан підшипників, знявши їх верхні кришки.

Надмірне спрацювання підшипників призводить до осідання ротора, що може стати причиною зачіплювання ротора за статор і виходу двигуна з ладу. Ненормальний шум у двигуні може виникнути з наступних причин: короткого замикання в обмотках статора; неправильного з'єднання обмоток при вмиканні в мережу; вібрації двигуна; несправності підшипників.

При цьому двигун необхідно вимкнути та перевірити його технічний стан з метою виявлення й усунення причин шуму.

3. Сушіння електричних машин

Перед пуском сушінню піддають усі нові машини, а також ті, які тривалий час не експлуатувались.

Машини потужністю до 50 кВт і напругою до 500 В, які не могли відсиріти, можуть бути пущені в роботу без сушіння, якщо опір їх ізоляції відповідає вимогам, наведеним в таблиці 1, 2.

Таблиця 1. ? Найменші допустимі значення опору ізоляції електричних

машин

Назва машин та їх частин

Найменший допустимий опір ізоляції, МОм

Статори машин змінного струму напругою

до 500 В

1

0,5

2, 3 і 6 кВ

1

0,3

Статори синхронних генераторів з кабелями

15...20

1

Ротори:

асинхронних машин

0,5

0,5

синхронних машин

0,5

0,15

синхронних генераторів

1...2

0,5

Після закінчення сушіння, а також при зупинках під час експлуатації не допускається охолодження машин нижче температури 3...4°С. Температуру великих машин підтримують у фундаментних ямах.

Таблиця 2. ? Сушіння електричних машин

Машини

Час для досягнення температури

Тривалість сушіння, год

50°С, год.

70°С, год.

після досягнення встанов-леного опору ізоляції

загальна

Малі і середні

2...3

6...7

3...5

10...20

Великі відкритого типу

10...15

15...25

5...10

40...60

Середньої потужності і турбогенератори потужністю до 12000 кВт

20...30

30...50

10

70...100

Великі закритого типу і турбогенератори до 24000 кВт

20...30

30...50

10...15

70... 100

Турбо і гідрогенератори потужністю понад 24000 кВт

20...30

30...50

15...20

120...150

4. Підготовка електричних машин до пуску

Перед першим запуском електричної машини слід:

1. прибрати машинне приміщення і фундаментну яму від сміття, пилу та будь-якого бруду;

2. старанно перевірити наявність у машині сторонніх предметів -- продути машину стисненим повітрям під тиском, що не перебільшує 200 кПа (повітря має бути сухе і чисте);

3. прочистити і промити гасом підшипники і заповнити їх маслом високої якості;

4. перевірити рівномірність зазору в машині;

5. перевірити ротор від руки, його вільне обертання і наявність розбігання;

6. перевірити всі механічні кріплення (фундаментні, підшипникові та контактні болти та ін.);

7. перевірити опір ізоляції машини;

8. перевірити правильність приєднання виводів машини до мережі та надійність заземлення її корпусу;

9. перевірити дію захисту і сигнальної апаратури;

10. запустити машину на холостий хід, перевірити роботу її електричної і механічної частини, обертання кілець, подачу масла, правильність напряму обертання, а також роботу вентиляційних пристроїв.

Якщо машина постійного струму, то слід також:

1. перевірити встановлення щіток на нейтралі колектора;

2. перевірити повне прилягання щіток до колектора, рівномірність розміщення по колу колектора, а також однаковість зусиль натискування;

3. прочистити канавки між пластинами колектора.

5. Випробування електричних машин

електродвигун обмотка підшипник електрична машина

Після складання і зовнішнього огляду електричну машину випробовують. Випробовування проводять для перевірки якості ремонту та монтажу і своєчасного виявлення дефектів, які неможливо було виявити при огляді машини. Обсяг випробовувань залежить від можливостей ремонтної служби, місця проведення ремонту та потужності електричної машини.

При випробовуванні вимірюють опір ізоляції обмоток відносно корпуса і між собою, омічний опір обмоток, електричну міцність ізоляції. Перевіряють обмотку на відсутність виткових замикань. У машин постійного струму перевіряють стан комутації при нормальному та короткочасному перевантаженні. Іскріння на колекторі під краєм щітки оцінюють за шкалою, показаною в технічних вимогах на машину. При номінальному режимі роботи ступінь іскріння повинен бути не вище 1,5. Стан колектора і щіток перевіряють по досягненні сталої температури машини, але не раніше ніж через 2 год. після початку роботи.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Загальні відомості про електричні машини. Форми виконання електричних двигунів. Технічне обслуговування електродвигунів змінного струму, їх основні неполадки та способи ремонту. Техніка безпеки при сушінні електричних машин, підготовка до пуску.

    курсовая работа [130,6 K], добавлен 18.01.2011

  • Загальні відомості про електродвигуни. Вивчення будови асинхронних електродвигунів. Будова машин постійного струму. Експлуатація електродвигунів. Ремонт електродвигунів. Несправності електричних машин. Розбирання електричних машин. Ремонт колекторів.

    реферат [1,9 M], добавлен 28.08.2010

  • Принцип дії асинхронного електродвигуна, регламент усунення механічних та електричних неполадок: зачіплювання ротора за статор, перекосу та пошкодження підшипників, вібрації. Особливості захисту електродвигунів від перегріву за допомогою теплових реле.

    курсовая работа [338,3 K], добавлен 24.06.2015

  • Пристрої вбудованого температурного захисту асинхронних двигунів. Універсальний блок захисту асинхронних електродвигунів УБЗ-30. Будова асинхронних електродвигунів. Монтаж і обслуговування пристроїв захисту асинхронних двигунів. Плавкі запобіжники NT.

    реферат [4,2 M], добавлен 28.08.2010

  • Принцип дії асинхронного двигуна. Апаратура управління і захисту електроприводу. Схеми включення трифазних асинхронних електродвигунів в однофазну мережу за допомогою конденсаторів та активних опорів. Експлуатація електродвигунів та догляд за ними.

    контрольная работа [2,0 M], добавлен 28.08.2010

  • Призначення, класифікація і основні вимоги до електричних машин. Принцип дії та конструкція асинхронного двигуна. Класифікація побутових електродвигунів. Основні види несправностей і відказів пральних машин, їх причини та засоби усунення. Техніка безпеки.

    курсовая работа [963,6 K], добавлен 07.11.2012

  • Генератори електричної енергії. Будова та призначення генератора. Робота генераторів постійного струму. Несправності генератора та їх усунення. Пошкодження обмотки статора. Заміна несправного ротора. Інструкція по ремонту синхронних електродвигунів.

    отчет по практике [684,7 K], добавлен 11.09.2015

  • Принцип робот трифазних електродвигунів, їх побудова, визначення несправностей. Вплив "перекинутої" фази на надхождення струму в обмотку. Визначення придатності електродвигуна, обмотки його ізоляції та способи його захисту від короткого замикання.

    реферат [641,2 K], добавлен 15.06.2010

  • Розробка схеми електропостачання приготувального цеху: вибір розташування джерел світла, розрахунок навантаження фаз щита освітлення, потужності електродвигунів, пуско-регулюючої апаратури, струмопроводів, силових шаф, їх встановлення та експлуатація.

    дипломная работа [3,7 M], добавлен 25.11.2010

  • Розрахунок електричних навантажень. Визначення потужності та кількості трансформаторів знижувальних підстанцій. Перевірка електричної мережі на коливання напруги під час пуску електродвигунів. Вибір плавких запобіжників, автоматів та перерізу проводів.

    методичка [456,9 K], добавлен 10.11.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.