Визначення максимальної енергії Бета-частинок у спектрі
Бета-розпад як внутрішньонуклонний процес: його види (електронний, позитронний та електронне захоплення). Опис вимірювальної установки: торцевой лічильник Гейгера-Мюллера. Залежності шару поглинання бета-частинок від максимальної енергії бета-спектру.
Рубрика | Физика и энергетика |
Вид | лабораторная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 14.12.2010 |
Размер файла | 21,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Лабораторна робота №3
Визначення максимальної енергії Бета-частинок у спектрі
Мета роботи: визначення максимальної енергії бета-частинок в спектрі.
1. Короткі теоретичні відомості
Бета-розпад -- це самовільний процес, в якому нестабільне ядро перетворюється на ядро-ізобар або . Кінцевим результатом цього процесу є перетворення в ядрі нейтрону в протон або протону в нейтрон. Можна сказати, що ? - розпад є не внутрішньоядерним, а внутрішньонуклонним процесом. При ньому відбуваються більш глибокі зміни речовини, ніж при - розпаді.
Розрізнять три види ? - розпаду:
а) електронний ?- - розпад, в якому ядро випускає електрон, а тому зарядове число Z збільшується на одиницю:
;
б) позитронний ?+ - розпад, в якому ядро випускає позитрон та з цієї причини його зарядове число Z зменшується на одиницю:
;
в) електронне захоплення (е - захоплення), в якому ядро поглинає один з електронів електронної оболонки, а тому зарядове число зменшується на одиницю:
.
Звичайно електрон поглинається з К-шару атому, оскільки цей шар знаходиться ближче за все до ядра. В цьому випадку е - захоплення називають К-захопленням. Електрони можуть поглинатися також з L- або M-шару і т.д., але ці процеси значно менш імовірні.
Радіоактивні атоми одного і того ж сорту випромінюють електрони різноманітних енергій, починаючи від нуля до деякого граничного значення, яке називається верхньою границею ?-спектру. Повна енергія ?-розпаду повинна дорівнювати верхній границі спектру плюс енергія, яка еквівалентна сумі мас спокою електрону та нейтрино, які народжуються в процесі розпаду. Тобто енергія розподіляється між електроном та нейтрино. В тому випадку, коли електрон випускається з енергією Emax, яка відповідає верхній границі ?-спектру, на долю нейтрино припадає нульова кінетична енергія. Чим менше енергія електрона, тим більше кінетична енергія нейтрино. Сума цих енергій при кожному індивідуальному акті ?-розпаду дорівнює Emax.
На сьогоднішній день відомо більше 700 штучних бета-ізотопів. Важко назвати елемент, який не має хоча би одного бета-активного ізотопу. Всі ці нестабільні ядра мають загальну особливість. Вони випромінюють електрони (або позитрони) не з певною для даного ядра енергією, але у вигляді неперервного енергетичного спектру, який простягається від нуля до деякої верхньої границі, яка звичайно лежить в області від 1 до 2 МеВ. Напевно, бета-активний ізотоп з найбільш низькою границею ?-спектру є ( ? 0.011 МеВ), а з найвищою -- ( ? 12 МеВ).
У випадку простого ?-спектру максимальну енергію зручно визначати по товщині шару половинного поглинання ?-частинок в речовині. Для цього треба виміряти швидкість рахунку частинок, які випромінюються бета-активним джерелом, в залежності від товщини поглинача. Як поглинач для ?-частинок зазвичай використовують алюмінієву фольгу.
В даній роботі всі поправки вводяться як співмножники до отриманої кількості рахунку.
Поправку на поглинання бета-частинок на шляху джерело -- лічильник обчислюють за формулою:
,
де ? -- товщина шару половинного поглинання (мг/см2), в даній роботі ? = 78 мг/см2. Товщина шару половинного поглинання залежить від максимальної енергії Emax бета-спектру. Її можна обчислити з наступних емпіричних співвідношень:
при 0,15 МеВ < Emax < 0,7 МеВ ? (мг/см2) = 55 ? (Emax)1,66 , (1а)
при 0,7 МеВ < Emax < 2,5 МеВ? (мг/см2) = 53 ? (Emax)1,47. (1б)
Тут ?d -- масова товщина речовини на шляху від препарату до робочого об'єму лічильнику:
?d = (?d)пов + (?d)в + (?d)погл ,
де (?d)пов -- масова товщина шару повітря між джерелом та лічильником, а (?d)в -- масова товщина вікна лічильника, (?d)погл -- масова товщина поглиначу (в даній роботі поглиначем є алюміній). Сумування масових товщин за формулою (5) допустимо лише для легких та середніх елементів.
бета розпад гейгер спектр частинка
2. Опис вимірювальної установки
Установка складається з джерела бета-частинок, торцевого лічильника Гейгера-Мюллера для ?-частинок.
3. Порядок виконання роботи
Виміряти залежність кількості бета-частинок, які реєструються лічильником за певний інтервал часу. Таймер поставити в положення 30 або 100 секунд і на протязі усієї роботи більше не змінювати. Якщо вибрати час менший, то потрібно буде зробити дуже багато вимірів. А якщо взяти для вимірів більший час, то при вже досягнутій точності вимірів буде витрачатись зайвий час. Найзручніший час кожного вимірювання 30 с.
Торцевий лічильник Гейгера-Мюллера має дуже малу ефективність рахунку космічного фону, а ефективність рахунку бета-частинок наближається до 100 %. Тому величина фону є досить малою порівняно з величиною імпульсів, що отримують при реєстрації бета-частинок. В цьому необхідно переконатися експериментально в роботі. Впевнившись, що величиною фону при вимірах можна знехтувати, надалі виміри слід проводити тільки для бета-частинок.
Провести вимірювання кількості ?-частинок для різної товщини поглинача (алюмінієвої фольги). Почавши з нульової товщини, поступово збільшувати товщину фольги збільшенням кількості її шарів.
Ввести отриману для різної товщини поглинача кількість частинок до комп'ютерної програми та одержати напівлогарифмічний графік залежності швидкості рахунку ?-частинок від масової товщини поглинача ln I(?d). Кутовий коефіцієнт, який визначається МНК, дозволяє наступним чином визначити товщину шару половинного поглинання:
де А -- кутовий коефіцієнт, який отримано за допомогою МНК.
За допомогою таблиці 4 визначити максимальну енергію ?-частинок E?max.
За формулами (1а) або (1б) (в залежності від максимальної енергії бета-частинок) перевірити отримане значення E?max.
Таблиця 4. Залежності шару поглинання бета-частинок від максимальної енергії бета-спектру ( при 0,15 МеВ < Emax < 0,7 МеВ? (мг/см2) = 55 ? (Emax)1,66, при 0,7 МеВ < Emax < 2,5 МеВ? (мг/см2) = 53 ? (Emax)1,47 )
?, мг/см2 |
E?max, МеВ |
?, мг/см2 |
E?max, МеВ |
?, мг/см2 |
E?max, МеВ |
|
0,1 |
0,01 |
6,3 |
0,28 |
159 |
2,3 |
|
0,3 |
0,02 |
7,0 |
0,30 |
168 |
2,4 |
|
0,5 |
0,03 |
9,0 |
0,35 |
173 |
2,5 |
|
0,7 |
0,04 |
11,7 |
0,40 |
180 |
2,6 |
|
0,8 |
0,05 |
14,6 |
0,45 |
190 |
2,7 |
|
1,0 |
0,06 |
17,5 |
0,50 |
195 |
2,8 |
|
1,3 |
0,07 |
24 |
0,6 |
200 |
2,9 |
|
1,5 |
0,08 |
30 |
0,7 |
210 |
3,0 |
|
1,6 |
0,09 |
37 |
0,8 |
218 |
3,1 |
|
1,8 |
0,10 |
45 |
0,9 |
223 |
3,2 |
|
2,0 |
0,11 |
53 |
1,0 |
230 |
3,3 |
|
2,2 |
0,12 |
62 |
1,1 |
238 |
3,4 |
|
2,3 |
0,13 |
70 |
1,2 |
244 |
3,5 |
|
2,5 |
0,14 |
78 |
1,3 |
250 |
3,6 |
|
2,6 |
0,15 |
87 |
1,4 |
260 |
3,7 |
|
2,8 |
0,16 |
97 |
1,5 |
265 |
3,8 |
|
3,0 |
0,17 |
107 |
1,6 |
270 |
3,9 |
|
3,3 |
0,18 |
117 |
1,7 |
280 |
4,0 |
|
3,6 |
0,19 |
121 |
1,8 |
290 |
4,2 |
|
3,9 |
0,20 |
130 |
1,9 |
305 |
4,4 |
|
4,5 |
0,22 |
140 |
2,0 |
320 |
4,6 |
|
5,0 |
0,24 |
147 |
2,1 |
335 |
4,8 |
|
5,6 |
0,26 |
150 |
2,2 |
350 |
5,0 |
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття радіоактивності. Різниця між радіоактивністю і розпадом "компаунд"-ядер, утворених дією деяких елементарних частинок на стабільні ядра. Закономірності "альфа" і "бета" розпаду. Гамма-випромінювання ядер не є самостійним видом радіоактивності.
реферат [154,4 K], добавлен 12.04.2009Виды бета-распад ядер и его характеристики. Баланс энергии при данном процессе. Массы исходного и конечного атомов, их связь с массами их ядер. Энергетический спектр бета-частиц, роль нейтрино. Кулоновское взаимодействие между конечным ядром и электроном.
контрольная работа [133,4 K], добавлен 22.04.2014Загальне поняття про будову лічильника Гейгера-Мюллера, його призначення. Функції скляного віконця трубки. Процес реєстрації нейтронів. Історія винаходу лічильника. Камера Вільсона як детектор треків швидких заряджених частинок. Процес конденсації пари.
презентация [339,3 K], добавлен 15.04.2013Общие сведения о бета-спектрометрическом комплексе "ПРОГРЕСС". Сравнение спектрометрического и радиохимического методов анализа при оценке вклада 137Cs и 40К на суммарную бета-активность 90Sr в почве, отобранной на СИП с активностью менее 2000 Бк/кг.
дипломная работа [4,4 M], добавлен 24.07.2010Взаимодействие заряженных частиц и со средой. Детектирование. Определение граничной энергии бета-спектра методом поглощения. Взаимодействие заряженных частиц со средой. Пробег заряженных частиц в веществе. Ядерное взаимодействие. Тормозное излучение.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 06.02.2008Визначення поняття сцинтиляційного спектрометра як приладу для реєстрації і спектрометрії частинок. Основні методи спостереження та вивчення зіткнень і взаємних перетворень ядер і елементарних частинок. Принцип дії лічильника Гейгера та камери Вільсона.
презентация [975,1 K], добавлен 17.03.2012Види класифікації елементарних частинок, їх поділ за статистичним розподілом Фермі-Дірака та Бозе-Ейнштейна. Види елементарних взаємодій та їх характеристика. Методи дослідження характеристик елементарних частинок. Особливості використання прискорювачів.
курсовая работа [603,0 K], добавлен 11.12.2014Радиоактивные излучения, их сущность, свойства, единицы измерения, физическая доза и мощность. Газоразрядные счётчики ионизирующих частиц. Конструкция и принципы работы счётчиков Гейгера с высоковольтным питанием, СТС-5 и слабого бета-излучения СТБ-13.
курсовая работа [3,8 M], добавлен 05.11.2009Методы наблюдения и регистрации элементарных частиц; газоразрядный счетчик Гейгера и камера Вильсона. Открытие радиоактивности; исследование альфа-, бета- и гамма-излучения. Рассмотрение биологического действия радиоактивных излучений на живые организмы.
презентация [2,2 M], добавлен 03.05.2014Відкриття нових мікроскопічних частинок матерії. Основні властивості елементарних частинок. Класи взаємодій. Характеристики елементарних частинок. Елементарні частинки і квантова теорія поля. Застосування елементарних частинок в практичній фізиці.
реферат [31,1 K], добавлен 21.09.2008