1. ПІДГОТОВКА ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

Енергетична політика підприємства представляє собою низку задекларованих правил поведінки в енергетичній, політичній, економічній і частково в екологічній галузях діяльності підприємства. Енергетична політика підприємства розробляється відповідно до поставлених цілей та задач підприємства. Кожне підприємство має власні інтереси та власний погляд на шлях досягнення поставлених цілей, а отже і енергетична політика готується індивідуально для кожного окремого випадку. Але які б цілі та задачі не ставило перед собою підприємство існують загальні принципи складання енергетичної політики а саме:

· Гласність - енергетична політика не повинна містити таємних пунктів.

· Чіткість і конкретність - задекларовані в енергетичній політиці правила не повинні бути суперечливими при відображенні інтересів підприємства.

· Законність діяльності - відповідність діяльності підприємства існуючому законодавству.

· Екологічність - негативний вплив діяльності підприємства на навколишнє середовище має бути зведений до мінімуму.

· Енергоощадливість - забезпечення необхідних об'ємів виробництва при мінімальних витратах енергії.

Ефективна енергетична політика підприємства є запорукою прибуткового виробництва.

Енергетична політика повинна вирішувати наступні питання:

1. Забезпечення стабільної роботи енергетичного оснащення з метою виготовлення високоякісної і конкурентноздатної продукції в достатній кількості;

2. Забезпечення надійного енергопостачання підприємств, раціональне і ефективне використовування палива і енергії;

3. Організація створення нового енергозберігаючого оснащення і технології, їх впровадження і наукове забезпечення

4. Забезпечення захисту екології, створення безпечних умов роботи при використанні енергетичного оснащення.

5. Розробка енергетичної стратегії до питань енергоефективності може допомогти в поліпшенні економічних показників підприємства. Це включатиме розподіл відповідальності на підприємстві і отримання "корпоративної підтримки" програми по енергоефективності, оскільки всі працівники повинні розуміти вигоди від поліпшення енергоефективності.

Без чітко впровадженої енергетичної стратегії підприємство не зможе розробити ефективну програму по енергоефективності. Енергетична стратегія підприємства повинна включати наступні питання:

1. Закупівля первинних ресурсів;

2. Їх перетворення на підприємстві;

3. Розподіл і постачання;

4. Використання енергії;

5.3агальний розподіл відповідальності керівної ланки за використання енергії.

Енергетична стратегія не повинна бути сформульована тільки на вартості енергії, вона повинна стати всеосяжним документом, що відображає те, як ухвалені рішення вплинуть на енергоефективність. Енергетична стратегія повинна включати ряд цілей, з якими звірятиметься робота підприємства, і встановлювати задачі для її поліпшення.

Одним із основних напрямків по зменшенню питомих витрат електричної енергії та енергоносіїв є розробка і впровадження заходів, спрямованих на раціональне її використання.

Положення про енергозбереження ВАТ СМНВО ім. М.В.Фрунзе:

1. Проведення необхідних обстежень, вимірювань, аналізу технічної і фінансово-економічної документації для розробки первинного переліку можливих енергозаощаджувальних заходів.

1.1. Збирання первинної технічної інформації про основне технологічне обладнання.

1.2. Збирання первинної інформації щодо кількісних та якісних показників діяльності окремих підрозділів.

1.3. Збирання інформації щодо питомих показників використання енергоресурсів на підприємстві

1.4. Складання програми обстежень режимів роботи технологічного обладнання окремих підрозділів підприємства.

1.5 Аналіз отриманих результатів з метою розробки першочергових заходів, реалізація яких дасть економічний ефект з мінімальним терміном окупності.

1.6. Залучити до цієї роботи, крім працівників підприємства, фахівців провідних наукових організацій і установ.

2. Зменшення витрат електроенергії при її надходженні та розподілу в мережах підприємства (підвищення економічності електротехнічних приладів та апаратури).

2.1. Обстеження технічного стану електротехнічного обладнання підрозділів підприємства та виміри основних електротехнічних характеристик в найбільш характерних режимах роботи.

2.2. Складання календарного плану планово-попереджувальних ремонтів, які без значних капіталовкладень одразу дають змогу зменшувати втрати електричної енергії.

2.3. Зняття добових півгодинних графіків навантаження окремих вводів підрозділів підприємства з метою контролю якості енергозабезпечення та енергоспоживання.

3. Оптимізація компенсації реактивної потужності конденсаторними установками в розподільчих мережах підприємства.

3.1. Розробка та впровадження нової методики оцінки технічного стану конденсаторних батарей, основним критерієм якої є рівень експлуатаційних втрат електричної енергії.

3.2. Оцінка технічного стану конденсаторних установок та їх конденсаторних батарей за такими показниками: струму окремих фаз, величини активної, реактивної та повної потужності, експлуатаційних втрат електричної енергії.

3.3. Розробка рекомендацій по оптимальному способу компенсації реактивної потужності залежно від типу технологічного обладнання і режимів його роботи.

3.4. Обстеження технічного стану комутаційної апаратури конденсаторних установок і проведення планово-попереджувальних та ремонтних робіт.

4. Аналіз технічного стану насосного обладнання. Оцінка відповідності його технічних характеристик умовам експлуатації. Розробка рекомендацій по оптимізації насосного обладнання.

4.1. Обстеження технічного стану насосного обладнання та запірної арматури всіх підрозділів підприємства та виміри основних гідравлічних та енергетичних характеристик в найбільш характерних режимах роботи.

4.2. Оцінка технічного стану встановлених на окремих підрозділах підприємства контрольно-вимірювальних приладів, їх відповідності до умов експлуатації. Розробка рекомендацій по своєчасній заміні невідповідних та встановленню нових або додаткових приладів для оперативного контролю вимірюваних параметрів обладнання.

4.3. Оцінка технічного стану обладнання та відповідність його реальних робочих характеристик умовам експлуатації.

4.4. Аналіз отриманих результатів з метою розробки та впровадження першочергових організаційних або технічних заходів з енергозбереження з малим строком окупності.

4.5. Складання календарного плану планово-попереджувальних ремонтів насосного обладнання та запірної арматури підрозділів підприємства, які без значних капіталовкладень одразу дадуть змогу зменшити втрати електричної енергії.

4.6. Оцінка можливості оптимізації гідравлічних параметрів насосних агрегатів до параметрів системи всіх підрозділів підприємства з допомогою електричних двигунів з меншою частотою обертів, ніж встановлені та меншою потужністю, та розробка першочергових заходів щодо цього.

4.7. Аналіз та економічне обґрунтування з погляду енергоефективності режимів роботи насосного обладнання та терміну окупності капіталовкладень, доцільність та можливість встановлення на модернізовані насоси перетворювачів частоти обертів (частотно регулюючих приводів та пристроїв повільного пуску двигунів).

5. Модернізація системи опалення об'єктів ВАТ СМНВО ім.. М.В.Фрунзе та заміна його на більш економічне.

5.1. Аналіз доцільності, можливостей та вибір об'єктів для впровадження більш досконалої технології теплопостачання окремих об'єктів підрозділів ВАТ СМНВО ім.. М.В.Фрунзе.

5.2. Розробка технічних проектів модернізації системи опалення об'єктів.

5.3. Перевід технології теплопостачання на міні котельні або конвектори з влаштуванням повітряної системи трубопроводів газопостачання, або на опалювання з застосуванням електротенів.

6. Розробка системи преміювання за економію енергоресурсів, що забезпечує зацікавленість усіх робітників трудового колективу в енергозбереженні.

6.1. На основі постанови Кабінету міністрів України від 22.03. 2000 р. №538 та наказу Державного Комітету України з Енергозбереження від 21.06.2000 р. №47/127 розробити та впровадити на підприємстві "Положення про матеріальне стимулювання робітників ВАТ СМНВО ім.. М.В.Фрунзе за економію ПЕР".

7. Організація навчання експлуатаційного персоналу з питань раціонального забезпечення технологічного процесу з найбільшою енергоефективністю.

7.1. Проведення навчання та консультаційно-роз'яснювальної роботи серед працівників підприємства щодо роботи з енергозбереження та заходів що впроваджуються на об'єктах.

7.2. Проведення роз'яснення серед працівників підрозділів про нові енергоефективні режими роботи технологічного обладнання на їх об'єктах, про порядок експлуатації технологічного обладнання в оптимальних режимах.

7.3. Розробка рекомендацій щодо порядку експлуатації обладнання в оптимальних режимах та суворий контроль за їх виконанням.

8. Формування служби енергетичного менеджменту при відділі головного енергетика ВАТ СМНВО ім.. М.В.Фрунзе.

8.1. Створення служби Енергетичного Менеджменту є необхідною умовою для розробки щорічного плану енергоспоживання по підприємству, скорочення витрат підприємства на виробництво продукції за рахунок зниження витрат ПЕР та пошук шляхів надання необхідної допомоги для визначення напрямків ефективного енерговикористання по ВАТ СМНВО ім.. М.В.Фрунзе на основі державної програми у сфері енергозбереження, і

8.2. Комплектація служби фахівцями з енергозбереження та забезпечення служби необхідною електронно-обчислювальною технікою, контрольно-вимірювальним обладнанням, необхідним для ефективної роботи відділу та для проведення якісного енергообстеження підприємства.

2. ВИБІР ТИПУ ЕНЕРГОНОСІЯ

Нижченаведений перелік включає ключові елементи розгляду, що необхідні при виборі типу енергоносія.

• Установити стратегічний план;

• Проаналізувати стратегію закупівель;

• Проаналізувати поточні тарифи енергокомпаній;

• Провести енергетичний аудит можливостей підвищення ефективності;

• Проаналізувати моделі споживання;

• Оцінити внутрішньозаводську генерацію (самогенерацію);

• Розглянути можливість використання альтернативних палив:

• Можливість упровадження автоматичних засобів керування.

Установити стратегічний план

Із самого початку потрібно визначити енергетичні цілі. Деякі питання, що можуть допомогти:

· Наскільки сильно рахунок за енергію впливає на рівень виробництва?

· Чи передбачаються заздалегідь фіксовані платежі за енергію?

· Чи містить фінансовий план кошти для проектів заощадження енергії?

Проаналізувати свою стратегію закупівель

Природний газ

Компанія може часто досягти успіху, провівши аналіз того, як вона купує природний газ. Розрахунок довгострокової стратегії покупок (хоч і займає багато часу) має переваги в порівнянні з щомісячними закупівлями, але деякі компанії продовжують купувати щомісяця і щорічно (за щомісячними оцінками).

Електроенергія

Сьогодні в наявності мається невелика кількість компаній, що можуть вибирати своїх постачальників електроенергії. Цим компаніям повідомляють у середньому про 2-5 різних постачальниках електроенергії. Багато учасників ринку нездатні порівняти і вибрати "яблуко з яблук". Украй важлива оцінка енергетичної компанії, на яку можна покластися в спірних випадках, і яка допоможе орієнтуватися в ринковому середовищі. Потрібна буде докладна інформація про використання енергії, розуміння моделей використання необхідних для максимізації заощаджень.

Проаналізувати поточні тарифи енергокомпаній

Кожна енергокомпанія має свої власні тарифи, що засновані на цілій низці факторів, включаючи тип замовника (житловий сектор, комерційний, промисловий) і обсяг споживання. Тарифи часто важко зрозуміти замовникам, для яких обґрунтування тарифів не є частиною щоденної роботи. Оскільки бізнес розвивається, звичайно потрібно небагато уваги, щоб зрозуміти, коли підходять конкретні тарифи. Компанія може прийняти тариф, що не підходить іншим. Ця можливість заощаджень дуже часто не враховується.

Провести енергетичний аудит можливостей ефективності

Як і всі інші продукти, енерговитрати є функцією споживання і цін. Зниження цін - це тільки половина рівняння. Для оцінки можливостей зниження споживання енергії підприємства потрібно провести енергетичного аудита кваліфікованим інженером-енергетиком. Аудит перевіряє моделі споживання енергії і енергоспоживаюче устаткування (котли, холодильники, освітлювальну апаратуру і так далі) для розробки рекомендацій з поліпшення енерговикористання і зменшення витрат.

Проаналізувати моделі споживання

Компанія повинна установити, на якому основному рівні здатне працювати устаткування, це мінімізує можливість появи піків споживання. До того ж фактичний хід процесів можна переглядати при впровадженні змін, що мінімізують споживання енергії - і зберігають гроші.

Оцінити внутрішньозаводську генерацію (самогенерацію)

Альтернативою закупівлі енергії від енергокомпанії або постачальника енергії може бути самогенерація енергії. Самогенерація енергії загалом, або зокрема, відповідно до вимог до енергії компанії, часто призводить до витрат на одиницю енергії меншим, чим найкращі пропозиції постачальника. Велика частина енергокомпаній недоброзичливо відноситься до самогенерації, оскільки вона призводить до великих утрат доходів енергокомпаній.

Розглянути можливість використання альтернативних палив

Можливість використання альтернативного палива (АП) дуже важлива для багатьох компаній. Для деяких підприємств АП може надати енергію для основної роботи, у той час, як для інших АП служить резервним джерелом енергії.

Іншою основною перевагою установки джерела АП є можливість компанії купувати АП на підставі безперервного (тобто гарантованого) постачання, що саме по собі дає значимі заощадження для компанії.

Можливість упровадження засобів керування

Професіонали-енергетики вважають, що одним з найбільш критичних елементів успішної енергетичної програми є загальне розуміння моделей використання енергії. При можливості забезпечення постачальників енергії докладними даними по споживанню енергії, вони зможуть розробити послуги "за замовленням" для максимізації ваших можливостей заощадження. Більшість компаній сьогодні використовують стандартні лічильники для одержання даних споживання енергії.

Розширені засоби керування можуть аналізувати моделі споживання реального часу і визначати, коли компанія переходить заздалегідь визначений поріг споживання. Не дозволяючи компанії перевищити цей поріг, засіб керування автоматично накаже визначеним, заздалегідь зазначеним, частинам устаткування тимчасово змінити режим роботи (виключає його на кілька хвилин і так далі). Такий "інтелектуальний лічильник" або розширений засіб керування, і надалі керує устаткуванням (повторним включенням через кілька хвилин і так далі). Такий засіб інтелектуальний і може пророчити, коли компанія досягне порога споживання, ґрунтуючись на моделях споживання, погодних умовах, дні тижня, часу дня й іншій статистиці. Застосування таких даних може привести до істотних заощаджень.

3. ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТІВ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ

Для фінансового аналізу проектів з енергоефективності необхідно скласти прогноз руху коштів, який представляє собою фундаментальну інформацію, необхідну для експертизи проекту фінансовими менеджерами. Він включає в себе три ключових моменти: затрати; прибутки; розподіл прибутків у часі. Для оцінки проектів стосовно їх привабливості реалізації, і, відповідно отриманні кредиту під проценти, використовуються ряд методів.

3.1 Прості методи оцінки ефективності інвестицій (термін окупності проектів)

Найбільш простий метод оцінки проекту - це розрахунок терміну повернення коштів (термін окупності). Це просто період часу, протягом якого вигоди від проекту будуть рівними затратам на проект. Період повернення грошей можна виразити наступним чином:

,

де Т_ОК,- період повернення коштів (років); К₀ - загальна вартість проекту ($); ЧП - чистий прибуток від проекту ($/рік); А - амортизаційні відрахування ($/рік) (у варіанті, що розглядається приймемо А=0).

Таким чином, чим коротший період повернення коштів тим більш привабливий проект.

Переваги методу простої окупності полягає в простоті та ілюстративності. Вони використовуються для швидкої оцінки інвестицій в енергозберігаючі проекти на попередніх стадіях розробки проекту. До простих методів відносять також розрахунок простої норми прибутку і визначення терміну окупності інвестицій.

Метод простої окупності має свої недоліки:

· в ньому не приймається в розрахунок "часова вартість грошей";

· в ньому ігнорується прибуток, який може бути отриманий після закінчення періоду повернення коштів.

· в ньому не враховується номінальна вартість залишкового капіталу.

Існують, більш складні методи оцінок проектів, які мають ряд переваг в порівнянні з методом розрахунку повернення коштів.

Загалом, ефективність інноваційного енергозберігаючого проекту в ринкових умовах характеризується системою показників, які відображають відношення результатів проекту і витрат для досягнення цих результатів.

Загальні принципи оцінки ефективності інвестицій:

· розрахунок ефективності виконується щодо визначеного часового інтервалу.

· розрахунок потоку грошових коштів для кожного місяця, кварталу року даного часового інтервалу.

· використання методів дисконтування.

· виключення амортизаційних відрахувань зі складу поточних витрат, оскільки вони разом із прибутком розглядаються як джерело фінансування інвестицій.

· прибуток розглядається у вигляді валового (брутто) і у вигляді чистого (нетто) прибутку, тобто враховується необхідність виплати податків, процентів за кредит, дивідендів та інших обов'язкових платежів.

· врахування таких факторів як ризик і невизначеність.

3.2 Методика дисконтування

В більш складних методиках оцінки враховується, що: рух коштів здійснюється на протязі всього періоду реалізації проекту; кошти, які є зараз. мають більшу цінність, ніж та ж сама сума коштів в майбутньому і, чим довший період повернення коштів, тим меншу цінність вони мають.

Поняття "дисконтування" пов'язане з тимчасовою цінністю грошей і так званими відсотковими ставками. Якщо прийняти початкову суму інвестованого капіталу, як К₀, ставка відсотків за рік, як - р, t - тривалість розміщення капіталу або кількість років на які вкладено гроші то у кінці першого року отримаємо:

К₁ = К₀ + К₀р = К₀(1 + р),

у кінці другого року:

К₂ = К₁ + К₁р = К₀(1 + р)²,

у кінці t-року:

К_t = К₀(1 + р)^t.

Це показує, що сума коштів, яка буде отримана в майбутньому, буде коштувати тим менше чим довший період їх матеріалізації. Це результат інфляції та нестабільності, які мають враховуватись при дисконтуванні руху майбутніх коштів.

Вираження грошових коштів, які повинні бути отримані або виплачені в майбутньому, через їх сьогоднішню вартість називається дисконтуванням. За допомогою дисконтування враховується фактор часу. Отримана в результаті дисконтування величина називається дисконтованою, або приведеною, або поточною вартістю. Річниця між кінцевою сумою через t років і дисконтованою вартістю називається дисконтом.

Дисконтування - процес, зворотний розрахунку складних відсотків. Якщо нарахування відсотків проходить в кінці року, то:

,

де К₀ - дисконтована (приведена) вартість; - коефіцієнт дисконтування.

Величина р - являє собою норму дисконту і дорівнює прийнятій для інвестора нормі доходу на капітал.

3.3 Чистий дисконтований прибуток (NPV)

Метод, в якому враховується часова вартість коштів, представляє собою розрахунок чистої приведеної вартості (NPV). В такому методі оцінки враховуються вигоди від проекту протягом всього терміну його життя. Якщо протягом розрахункового періоду не проходить інфляційних змін або розрахунок виконується у базових цінах, то чистий дисконтований прибуток (NPV) для постійної норми дисконту розраховується за формулою:

,

де R_t - прибуток, отриманий від реалізації енергозберігаючого заходу, досягнутий на t-му кроці розрахунку; З_t - витрати, що здійснюються на t-му кроці розрахунку Е_ф = R_t - 3_t, - ефект, що здійснюється на t-му кроці розрахунку; t = t_к - горизонт розрахунку (останній рік, квартал, місяць розрахункового періоду, на якому об'єкт ліквідовується). Суми, що дисконтуються щорічно, додаютья, щоб дати чистий дисконтований прибуток.

При проведенні банківської експертизи для аналізу доцільності надання кредитів на реалізацію енергозберігаючого проекту необхідно, щоб строк життя проекту збігався зі строком погашення заборгованості. Для того, щоб проект був привабливий для інвестора, його ЧПВ має бути більша нуля. Якщо NPV >0, то при даній нормі дисконтування проект вважається ефективним і може розглядатися питання про його прийняття.

Для фінансової установи при наявності декількох аналогічних варіантів більш привабливий той проект, у якого NPV = max. Чистий дисконтований прибуток (NPV) представляє собою інтерес для фінансових менеджерів, оскільки він сповіщає нам який з проектів принесе прибуток в грошовому виразі на сьогоднішній день за протягом свого терміну дії.

Недоліки даного показника полягають у тому, що він має абсолютний, а не відносний характер, а також у тому, що при розрахунках дуже важливу роль відіграє правильний вибір відсоткової ставки кредиту (норми дисконту), від якої може суттєво залежати результат порівняння інших проектів з різним розподіленням ефекту в часі.

Вибір норми дисконтування коливається в залежності від характеру організації та комерційної кон'юнктури в якій вона працює; чи відноситься вона до вартості зайнятих коштів, вартості банківських депозитів чи необхідності організації вишукати капітал з внутрішніх резервів. Передбачається, що вартість капіталу це складова, середньозважена цифра у відповідності з джерелами капіталу, який може бути використаний підприємством.

При виборі норми дисконту необхідно враховувати, щоб прибуток від вкладених коштів забезпечив мінімальний гарантований рівень доходності (прибутковості); повністю компенсував зміни (у тому числі інфляційні) купівельної спроможності грошей протягом періоду; покрив ризик інвестора, пов'язаний зі здійсненням проекту.

Таким чином, найпростішу норму дисконту можна розрахувати так:

р = r + м + rК,

де r - мінімальна реальна норма прибутку; м- темп інфляції; rК - коефіцієнт, який враховує ступінь ризику.

При всій важливості, яка надається коефіцієнту дисконтування як процедурі, вона може бути дуже довільною. Дисконтування потоків коштів надає енергоменеджеру зручний спосіб просигналізувати про серйозність інвестування в енергозберігаючі проекти шляхом опитування фінансового менеджера яку "вартість капіталу" він пропонує закласти.

Метод NPV визначає заробляє ця інвестиція більше (додатна NPV) чи менше (від'ємна NPV), ніж цільова норма прибутку. Норма дисконту, яка приводить NPV до нуля, відома під назвою внутрішня норма прибутку (IRR) і може використовуватись при порівнянні проектів. Чим вище NPV, тим привабливіший проект.

Для визначення внутрішньої норми прибутку (IRR) слід використовувати приведений вище метод послідовних розрахунків при різних коефіцієнтах дисконтування, в результаті якого можна визначити коефіцієнт дисконтування, коли NPV досягне нуля.

Внутрішня норма прибутку (IRR) важлива в тому сенсі, що вона приблизно представляє собою норму прибутку, яку кошти заробили в організації або де-небудь ще, що було б краще інвестицій.

Виникає питання, яку методику варто використовувати. Метод повернення коштів легкий для виконання розрахунків і простий для розуміння більшістю людей. Основним недоліком є ігнорування прибутку (та затрат), які з'являються після періоду повернення коштів. Розрахунок NPV більш складний і результат не завжди простий для розуміння. Часто присутня висока ступінь невпевненості, що стосується прибутку та затрат, які можуть мати через декілька років. Однак метод NPV враховує всі затрати та прибутки на протязі всього терміну життя проекту.

Найбільш прийнятний метод може бути вибраний тільки після ґрунтовного обговорення всіх варіантів з менеджерами підприємств.

3.4 Проекти економії енергії (на прикладі системи водопостачання підприємства)

Для підприємств машинобудування специфічною рисою є те, що істотне заощадження коштів можливе при скороченні споживання та раціонального використання електричної енергії.

При фінансовому аналізу проектів з енергоефективності слід враховувати, що різні типи таких проектів передбачають різні рівні економії електроенергії, а вдосконалення системи на різних його етапах потребує різних обсягів інвестицій, співвідношення яких відображено у відповідному графіку (рис. 3.1):

· на початковому етапі проекти потребують малих витрат, хоча витрати
електроенергії вже тоді значно скорочуються;

· середній етап передбачає майже таке ж скорочення витрат електроенергії, але з витратами у два-три рази більшими;

· останній етап спрямований власне на відновлення інфраструктури. Він потребує дуже значних інвестицій при відносно незначній економії енергії.

Рис. 3.1 Оцінка ефективності проектів по економії енергії

При модернізації систем водопостачання слід передусім віддавати перевагу проектам, реалізація котрих дасть змогу при мінімальних затратах якнайшвидше і суттєво зменшити витрати електроенергії. Для цього необхідно провести енергоаудит системи водопостачання та оцінити проекти стосовно їх привабливості щодо реалізації.

4. ЕНЕРГЕТИЧНИЙ БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА

4.1 Поняття енергетичного балансу підприємства

Енергетичний баланс підприємства - це система показників, що відображають кількісну відповідність між надходженнями та витратами всіх видів енергетичних ресурсів на промислових енергетичних об'єктах. Основні положення, щодо енергетичного балансу підприємства відображені в ДСТУ 28-04-94 "Енергетичний баланс промислового підприємства. Загальні положення, терміни та визначення".

Виділяють наступні види енергетичних балансів:

§ Оптимальний енергетичний баланс - баланс, що складається для визначення енергопостачання об'єкта, за яким вироблення продукції можна здійснити з мінімальними витратами, при встановлених оптимальних режимах обладнання, виборі найекономічнішого енергетичного ресурсу, встановлених економічних режимах роботи генеруючих установок

§ Фактичний енергетичний баланс - баланс, що відображає реальний стан використання енергетичних ресурсів, всі виправданні та невиправдані втрати.

§ Енергетичний баланс в робочій формі - баланс у витратній частині якого зображається розподіл енергоресурсів, що виробляються чи надходять з інших джерел, за виробничо - територіальною та цільовою ознакою, без розподілу їх витрати на корисну складову та втрати.

§ Частковий енергетичний баланс - баланс, що складається для окремих видів палива, енергії чи енергетичних носіїв. Він складається в грошовій, натуральній формах , або у відсотках.

§ Зведений баланс - баланс, що складається із часткових балансів.

§ Баланс витрат на енергетичні ресурси - енергетичний баланс в грошовій формі.

Існують 3 форми складання енергетичного балансу:

§ Експериментальний - ґрунтується на проведенні випробувань електроустановок, замірах по обліку використання енергетичних ресурсів.

§ Розрахунковий - баланс, що складається на підставі фізико-хімічних функцій та залежностей.

§ Розрахунково - експериментальний - поєднує в собі два попередні.

Ведення аналізу енергетичного балансу - процедура, що полягає у визначенні основних споживачів енергетичних ресурсів для вироблення пріоритетних напрямків в області енергозбереження.

Виділяють прибуткову і витратну частини енергетичного балансу.

Прибуткова - характеризує структуру видобутку і виробництва всіх видів енергетичних ресурсів і енергії, надходжень їх з боку і перехідні залишки.

Видаткова характеризує структуру і напрями використання всіх видів енергії, включаючи втрати, відпуски на сторону і перехідні залишки.

Слід зазначити, що втрати неминучі в будь-якому виробництві.

Дані енергобалансу служать основою для розрахунку ряду показників. Так, відношення енергії, одержаної від електроцентралей і енергосистем, до всієї кількості енергії, спожитої на підприємстві (коефіцієнт централізації електропостачання), показує, яка частина спожитої електричної енергії вироблена на спеціалізованих енергетичних підприємствах, де вона виробляється з якнайменшими витратами.

4.2 Аналіз енергетичного балансу підприємства

Ефективним напрямом дослідження енергетичних балансів є метод, заснований на розрахунку коефіцієнтів корисної дії (ККД) окремих енергоносіїв і всього енергетичного господарства підприємства. Розрахунок ККД проводиться за даними витратної частини балансу, складеного по цільових витратах палива і енергії.

Наступний напрям аналізу енергетичного балансу промислового підприємства полягає у визначенні зв'язку енергетики з основними показниками господарської діяльності і оцінці взаємного впливу енергетики і економіки виробництва. Цей напрям аналізу передбачає розрахунок узагальнених енергоекономічних характеристик підприємства, з яких найважливішими є: електро- і енергоозброєність праці; енерго-, електро- і теплоємність продукції; енерго-, електро- і теплозабезпеченість основних виробничих фондів; теплоелектричний і електропаливний коефіцієнти.

Електробаланс відображає відповідність надходжень та витрат в частині використання електричної енергії. Він використовується для організації робіт з економії електроенергії, необхідно знати її розподіл як по підприємству так і по окремим технологіям та агрегатам. Електробаланс дозволяє виявити втрати та оцінити ефективність того чи іншого заходу з економії електроенергії.

Всякий електробаланс складається з двох частин: приходної та витратної. В приходній частині електробаланса вказується електроенергія або потужність (активна і реактивна), що надходить від енергопостачальної організації. У витратній частині вказуються корисні (технологічно необхідні) витрати електроенергії і втрати електроенергії.

В залежності від галузі промисловості, специфіки технології та обладнання відношення окремих статей витратної частини електробалансу до його приходної змінюється, що дозволяє акцентувати увагу енергоменеджерів на необхідності реалізації енергозберігаючих заходів для зниження за окремими статтями витратної частини електробалансу.

Електробаланс підприємства за 1 місяць роботи

1.Вироблення, кВт/год
Електростанція	Вироблено	Спожито на власні потреби	Відпущено в мережу	Втрати при транспортуванні	Реалізовано
ЭГТУ-16	7089649	215566	6874083
ПГУ-20	3257748	151249	3106499
РАЗОМ	10347397	366815	9980582	228625	9751957

Розрахуємо частку втрат при транспортуванні та використаної на власні потреби енергії від загальної кількості виробленої енергії на ПГУ-20 та ЕГТУ-16:

З результату видно, що відсоток є досить великим при врахуванні невеликої відстані передачі енергії, що пояснюється втратами на етапах вироблення та передачі електроенергії, тому необхідно шукати шляхи їх зниження.

Використання електроенергії та її відпуск на сторону

II. Використання та відпуск на сторону кВт.г
Спожито об'єктами ВАТ		Відпущено (продано) на сторону
в т.ч. від електростанції	від «СОЕ»	РАЗОМ
об'єкт	кількість	кількість	кількість	Об'єкт	кількість
ПХО	2050331	1865288	3915619	Сумиобленерго	3693874
КП	2328586
НП	1382870
Маш-ль	651052
КСПУ	452501
БРУ	11304
Тех. вода	90918
РАЗОМ по виробництву	6967562	1865288	8832850
Сон. галявина	15122
Соцкультгосп	116019
с. Рогозне	15350
РАЗОМ невиробнич.	146491
РАЗОМ ВАТ	7260544	1865288	9125832		3693874

Наступний напрям аналізу енергетичного балансу промислового підприємства полягає у визначенні зв'язку енергетики з основними показниками господарської діяльності і оцінці взаємного впливу енергетики і економіки виробництва. Цей напрям аналізу передбачає розрахунок узагальнених енергоекономічних характеристик підприємства, з яких найважливішими є: електро- і енергоозброєність праці; енерго-, електро- і теплоємність продукції; енерго-, електро- і теплозабезпеченність основних виробничих фондів; теплоелектричний і електропаливний коефіцієнти і ряд інших показників.

Завданням складання електробалансу є: виявлення і надходження витрат електроенергії по статтям, щоб чітко виділити витрати електроенергії на основну продукцію підприємства; визначення дійсних питомих витрат електроенергії на одиницю продукції підприємства; виявлення можливостей економії електроенергії.

5. МОДЕРНІЗАЦІЯ СИТЕМИ ЦЕХУ (ПІДПРИЄМСТВА)

Система освітлення

Хоча в загальному споживанні енергії в промисловості частка освітлення невисока, проекти по установці ефективної системи освітлення все-таки мають високу економічну ефективність. Найчастіше на даному промисловому підприємстві використовуються лампи розжарювання і ртутні лампи. Вони не є найефективнішими . Заміна на флуоресцентне освітлення або натрієві лампи звичайно має строк окупності менш 5 років при існуючих в Україні тарифах на електроенергію. За рахунок установки енергоефективних ламп можна одержати й інші дуже важливі вигоди: такі лампи знижують витрати на експлуатацію і технічне обслуговування, тому що вони служать довше, ніж традиційні лампи, і з їх допомогою можна підвищити безпеку на робочому місці за рахунок забезпечення кращого освітлення при споживанні меншої кількості енергії. Установка ефективної системи освітлення може також свідчити про те, що підприємство зацікавлене у впровадженні програми енергоефективності в цілому і готове до цього. З психологічної точки зору це треба розглядати як позитивний фактор для впровадження програми підвищення енергоефективності на підприємстві. Першим кроком до підготовки модернізації системи освітлення є оцінка потреби у освітленні. Кількість світла виміряється в люменах або в люксах. Суспільство інженерів-світлотехніків, наприклад, рекомендує для внутрішнього освітлення виробничих приміщень рівень освітленості 500-10000 люкс, а для зовнішнього - 10-300 люкс .

Технологія освітлення лампами розжарювання є найбільш старою і самою неефективною. Вартість ламп розжарювання невисока, але втрати протягом усього періоду служби не конкурентноздатні в порівнянні з флуоресцентними лампами. Застосування флуоресцентних ламп у промисловості є гарним енергозберігаючим заходом для внутрішнього освітлення. При зовнішнім освітленні ртутні лампи можуть бути замінені натрієвими лампами високого або низького тиску. Натрієві лампи низького тиску є найбільш ефективними серед інтенсивних газорозрядних ламп (до таких ламп відносять ртутні лампи, металогалогенні і натрієві лампи високого тиску). Однак натрієві лампи низького тиску забезпечують недостатню передачу кольору. Натрієві лампи високого тиску є проміжним варіантом: вони більш ефективні в порівнянні з ртутними лампами, але на 60 % менш ефективні, чим натрієві лампи низького тиску. Рівень інтенсивності освітлення натрієвими лампами високого тиску не є найвищим , але інтенсивність освітлення цими лампами вище, ніж натрієвими лампами низького тиску. Приймаючи рішення про вибір системи освітлення, необхідно належну увагу приділити баластам, оскільки вони мають безпосередній вплив на інтенсивність освітлення (і, зрозуміло, на його ефективність). Усі системи освітлення, крім ламп розжарювання, вимагають використання баластів. Існує два типи баластів для систем освітлення флуоресцентними лампами: магнітні й електронні. Останні є найбільш ефективними. Лампи з високоінтенсивним розрядом також вимагають застосування баластів, але з меншою кількістю варіантів вибору. Для того щоб одержати точні результати при оцінці витрат і вигод проекту по впровадженню систем освітлення, дуже важливо врахувати вартість як баласту, так і додаткової електричної енергії, що споживається ним.

Крім заміни системи освітлення, існує ряд інших енергозберігаючих заходів. Вимикання світла при відсутності необхідності в ньому - найпростіше рішення проблеми енергозбереження. Системи автоматичного регулювання можуть бути встановлені з метою відключення системи освітлення при відсутності в приміщенні працівників. Використання місцевого освітлення також забезпечує економію енергії. Сконцентрувавши світло на робоче місце (звичайно, установивши систему освітлення якнайближче до робочого місця). Регулярне технічне обслуговування може підвищити рівень продуктивності і збільшити інтенсивність освітлення при мінімальних витратах. Арматура люмінесцентних ламп також може бути модернізована при використанні рефлекторів для підвищення ефективного використання освітлення.

Модернізація електродвигунів і електроприводів

Навряд чи найдеться промисловий процес, де б не використовувалися електродвигуни. Вони пускають у хід багато видів устаткування, у тому числі насоси, вентилятори, повітродувки, конвеєри, млини. Оскільки двигуни широко використовуються у виробничому процесі, вони споживають значну кількість електричної енергії і можуть стати привабливим об'єктом з погляду інвестування в енергозберігаючі заходи. Цілеспрямований і систематичний збір даних по кожнім двигуні, що функціонує більш 2000 годин у рік, являється початковим етапом підвищення ефективності використання двигунів на підприємстві. При обліку даних про двигуни особливу увагу слід звернути на місце розташування двигунів, призначення, частоту обертання, навантаження, паспортні дані. Відразу ж після огляду цього устаткування можна впровадити деякі заходи щодо підвищення ефективності електродвигунів на підприємстві.

Правильний вибір потужності електродвигуна дозволить скоротити споживання енергії. Найчастіше двигуни мають надмірну потужність, щоб при необхідності можна було б справитися зі значним перенавантаженням. Правильно підібрані електродвигуни повинні працювати при навантаженні 75-100 % від їхньої паспортної потужності. До того ж електродвигуни більшої потужності коштують дорожче, ніж електродвигуни меншої потужності. Зростають також витрати, оскільки електродвигуни працюють з максимальною ефективністю при навантаженні, близьким до повного.

Одна з можливостей енергозбереження - установка електродвигунів з частотно-керованим електроприводом. Вони застосовуються у випадках, коли навантаження електродвигуна коливається і він тривалий час працює з низьким навантаженням. Визначення графіка навантаження електродвигуна (відсоток навантаження від часу) має важливе значення при оцінці економічної ефективності: звичайно вигідно застосовувати частотно-керовані електроприводи для двигунів потужністю більш 10 кВт, що працюють більш 8000 годин у рік. Частотно-керовані електроприводи приводять споживання електроенергії у відповідність з рівнем навантаження, змінюючи частоту обертання електродвигуна. Застосування частотно-керованих електроприводів ефективне для вентиляторів, насосів і устаткування, частота обертання якого не є критичною. Електроприводи даного типу можуть сприяти підвищенню якості продукції, за рахунок контролю і зниження вартості технічного обслуговування.

Натяжка і регулювання пасових передач також підвищує енергоефективність. Необхідно систематично здійснювати контроль стану пасових передач. Ослаблення ременів і розрегулювання ремінних приводів приводять до збільшення втрат на тертя. Це викликає додаткове споживання електричної енергії і скорочує термін служби ремінного приводу. Ремінні приводи мають низьку вартість, але для ефективного функціонування існує постійна необхідність у їхньому технічному обслуговуванні. Навчання персоналу, відповідального за керування системами електродвигунів, допоможе підвищити рівень технічного обслуговування.

Заміна стандартних клинчастих ременів високоефективними ременями підвищить загальну ефективність електропроводу при більш низьких витратах у порівнянні з вартістю нового двигуна з більш високим КПД. Клинчасті ремені з зубцями і синхронні ремені більш ефективні, чим стандартні клинчасті. Високоефективні електродвигуни (з підвищеним коефіцієнтом корисної дії) також можуть скоротити витрати на енергоресурси. КПД електродвигунів визначається як відсоток електричної енергії, перетвореної в механічну енергію.

Виходячи з діючих сьогодні тарифів на електричну енергію і щодо високих капітальних витрат, необхідних для модернізації електродвигунів, заміняти функціонуючі двигуни новими більш ефективними в більшості випадків не має змісту. Однак періодично на підприємствах електродвигуни все-таки приходиться заміняти (до 10 % у рік). Придбання високоефективних електродвигунів для заміни старих може мати високу економічну ефективність. Часто економічно ефективною є заміна двигуна на двигуни з великим КПД, якщо КПД приводу не можна змінити в іншому місці. Коефіцієнт потужності показує, наскільки ефективно пристрій перетворить вхідну напругу і струм у корисну електричну потужність.

Звітність за пророблену роботу у напрямі впровадження енергозберігаючих заходів

Кожен звітній період управління головного енергетика складає відомості про виконані на підприємстві енергозберігаючі заходи. Тут наведений приклад такого звіту, який містить у собі інформацію про енергозберігаючі заходи, місце їх впровадження та кількісні характеристики ефективності їх роботи, тобто економія по різних показниках.

Необхідність такої звітності полягає в можливості оцінки ефективності проведених заходів задля планування втілення подібних у суміжних виробництвах. Або, наприклад, при проведенні поетапного втілення проекту з енергозбереження на певному підприємстві - також потрібно складання таких відомостей, які являють собою частину проекту, бо містять інформацію про отриману економію в фінансовому та енергетичному еквівалентах.

Далі приведено звіт заходів з економії ПЕР за І півріччя 2006 року по ВАТ СМНВО ім. М.В.Фрунзе

Звіт заходів з економії ПЕР за І півріччя 2006 року по ВАТ

№ п/п	Впроваджені енергозберігаючі заходи та технології	Місце впровадження	Вартість зекономлених ТЕР, тис. Грн.	Економія ПЕР від впровадження енергозберігаючих заходів за звітній період
				Усього зекономлено т.у.т.	в тому числі
					природній газ, млн.м3	електроенергія, млн. кВтг/рік	теплоенергія, тис. Гкал
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Модернізувати стенд для випробування вантажозахвачувальних строп з механічним приводом на гідропривід зі зменшенням потужності привода з 9 кВт до 3кВт	УГМет цех№53	0.756	1.25		0.004
2	Впровадити технологічний процес механізованої зварки та наплавки вузлів" насосів ЦНС.	УГЗ цех№15	0.395	0.58		0.002
3	Впровадити технологічний процес збірки і зварювання перехідників" повітропроводів установок ГПА	УГЗ цех№24	6.52	10.1		0.033
4	Впровадити механізованого зварювання металоконструкцій установок ГПА, АГНКС, запірної водопровідної арматури.	УГЗ цех№24	2.3	3.65		0.013
5	Впровадити технологію штампування і зварювання деталей пластин шумоглушника ГПА з тонколистової високолегованої сталі.	УГЗ цех№4	22.8	35		0.15
6	Впровадити технологічний процес і засоби оснащення для складання і зварювання довгомірних балок колонного типу.	УГЗ цех№16	1.97	3.08		0.011
7	Розробити і впровадити прогресивні технологічні процеси у складально-зварному виробництві з метою зниження витрат енергоресурсів при виготовленні обладнання	УГЗ цехи ВАТ	10.64	17.9		0.054
8	Провести заміну ламп розжарювання і люмінесцентних освітлювачів ЛБ (ЛД)-40-2 на растрові 4x18 для освітлення УІТ	УІТ	4.23	6.62		0.023
9	На випробувальному стенді № 5 під час проведення випробовувань використовувати мінімальну кількість вентиляторів або газу (встановлено 24 вентилятори потужністю 37 кВт кожний)	БВС	3.5	6.9		0.02
10	Використовувати зварювальний апарат ВД-506 потужністю 24 кВт замість багатопостового вентилятора потужністю 55 кВт.	БВС	1.15	1.84		0.006
11	Відключити стаціонарний повітряний компресор потужністю 55 кВт і використовувати для дрібних робіт пересувний компресор меншої потужності	БВС	2.63	4.32		0.014
12	Виключити вихід на режим роботи шахтних електропечей у часи обмежень споживання електроенергії	УГЕ ВГЕ цехи №№2, 16 ,19	1.53	2.56		0.008
13	Провести випробовування насосних агрегатів НСШ 410-819 з застосуванням стендового двигуна (на половинних обертах)	ВГК цехи№№6, 22	3.54	5.65		0.018
14	Провести зміну електродвигуна насоса насосної станції II підйому потужністю 320 кВт на електродвигун 132 кВт з пониженням тиску у мережі с 9 кгс/гм2 по 5 кгс/см2	Цех №55	13.2	22.5		0.072
15	Вивести з роботи один з трансформаторів 630 кВА насосної станції І підйому	Цех №55	1.23	2.51		0.0076
16	Впровадити технологічний процес термічної обробки труб на роликовій прохідній печі замість поштучної т/о на індукційній установці	УГМет цех№39	19.8	31.4		0.12
17	Впровадити енергозберігаючий технологічний процес нормалізації замість загартування з відпуском, поковок з вуглецевих та кремній-марганцевих марок сталей	УГМет цех№39	11.2	16.3		0.06
18	Провести перехід роботи димососів водогрійних котлів на знижені оберти	КППВ	13.2	21.9		0.07
19	Змінити освітлювачі в інженерному корпусі на менш потужні нової конструкції	СКБ ТКМ	1.52	2.3		0.006
20	Розробити і впровадити схему виборної подачі стиснутого повітря споживачам	Виробн. "Машинобуд."	2.5	3.38		0.012
21	Впровадити нові градирні ГП500 з високоефективними каскадними форсунками	СКБ х.в. БВС	22.11	36.1		0.13
22	Провести заміну двух насосів по 160 кВт з витратами на рік води 250 м3/рік на насос з витратами води 500 м3/рік	дільниця № 120	10.51	15.97		0.04
23	Впровадити в механообробному виробництві при обробці деталей із легованих сталей і чавунів прогресивний ріжучий інструмент, який оснащений знімними твердосплавними пластинами фірм "Сандвик Коропанд" (Швеція) тощо	УГТ, цехи ВАТ	19.7	31.7		0.1
24	Впровадити технологічні процеси механічної обробки деталей із литих і штампованих заготівок з оптимальним припуском	УГТ, цехи ВАТ	12.32	19.3		0.05
25	Провести заміну насоса оборотного водопостачання з електродвигуном потужністю 160 кВт на насос з електродвигуном потужністю 55 кВт	УГЕ цех №55	0.32	1.77		0.0014
26	З ціллю підвищення ефективності експлуатації ПГУ-20 забезпечити в холодний період року напрям пару, що виробляється на установці пару КСПУ	СКБ ТКМ, ПГУ-20	5.6	13.8			0.075
27	Замінити дерев'яні вікна на металопластикові	СКБ ТКМ	1.05	2.8			0.013
28	Виконати теплову ізоляцію трубопроводу гарячого водопостачання від акумуляторних баків ЦТП до АБК	Ен. Уч. "Машинобуд."	1.35	3.48			0.02
29	Придбати й змонтувати регулятор температури в баку для нагріву води на ЦТП	Ен. Уч. "Машинобуд."	3.2	8.35			0.045
30	Розробити і впровадити схему для зменшення теплоспоживання в нічний час, вихідні та святкові дні	Ен. Уч. "Машинобуд."	3.15	7.66			0.044
31	Зменшене використання теплопостачання в вихідні дні згідно рекомендованих заходів	ОГЕ НП ЦТП Цех№55	16.8	36.3			0.22
32	3 ціллю економії тепло енергії провести ущільнення дверних та віконних отворів зовнішніх стін	НПЦЗ	-	-			-
33	Виключити паровий обігрів травильних, гальванічних ванн і ванн хромування, для чого обладнати їх установками з електропідігрівом	УГТ Цеха №№ 17, 20, 39	13.8	35,2			0.21
34	Виключити паровий обігрів сушильних камер цехів №№ 7 і 12, для чого обладнати їх інфрачервоними або електричними нагрівачами	УГТ Цех № 7 Цех № 12	4.11	10,4			0.057
35	Строго виконувати встановлений графіком перепад температур між подачею і зворотом у цехах виробництв	УГЕ Цеха ВАТ	1.06	2.5			0.016
36	Парові камерні сушарки для сушіння пиломатеріалів у цеху № 52 обладнати індивідуальним комбінованим котлом, який працює на дерев'яних відходах або на природному газі	УГЕ Цех № 52	22.5	53.2			0.352
37	Встановити на всіх теплопунктах розрахункові дросельні шайби	БВС	1.74	4.2			0.026
38	Розробити і впровадити заходи по підвищенню ефективності використання тепла газів, що відходять від печей в цеху № 19	ОГЕКП Цех № 19	5.3	13.3			0.077
39	В цехах виробництва виконати модернізацію припливної вентиляції відновити калориферні установки для відбору тепла	ОГЕ КП Цеха №№ 2, 3, 10, 14, 15, 19	3.4	8.45			0.036
40	Провести утеплення усіх віконних отворів та воріт. Проводити регулювання теплової системи цеха, домагаючись максимальної тепловіддачі	Цех №10	1.25	3.06			0.017
41	Відключення вентиляційних установок в теплий час доби	Цех№22	2.76	7.12			0.042

Список використаних джерел

1. Енергозбереження. Пріоритетний напрямок державної політики України

2. Железко М. В. Расчет, анализ и нормирование потерь электроэнергии в электрических сетях.

3. Закон України Про енергозбереження, із останніми змінами, внесеними 09.02.2006

4. Конспект лекцій з курсу "Основи енергетичного менеджменту"

5. Документація відділу головного енергетика ВАТ СМНВО ім.. М.В.Фрунзе.