Індукторний генератор із суміщеними обмотками
Розробка автотракторного синхронного генератора з контактними кільцями і обмоткою збудження на роторі, порівняння базової конструкції із серійним індукторним генератором аксіального збудження. Розрахунок конструктивних особливостей елементів генератора.
Рубрика | Физика и энергетика |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 20.09.2010 |
Размер файла | 211,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
ІНДУКТОРНИЙ ГЕНЕРАТОР ІЗ СУМІЩЕНИМИ ОБМОТКАМИ
Автотракторні генератори випускаються мільйонними серіями щорічно. Тому зрозуміло намагання багатьох дослідників покращити їх показники. Синхронні генератори з обмоткою збудження на роторі досягли своєї досконалості і в існуючих конструктивних формах (обмотка збудження у вигляді котушки з 2p кігтеподібними полюсами, що створюють 2p - полюсне поле) покращити вже практично неможливо [1]. В тракторах використовують переважно індукторні генератори, основна перевага яких перед синхронними генераторами є більш проста та надійна конструкція, відсутність контактних кілець, щіток і обмотки на роторі. Але їх суттєві недоліки: значно гірші, приблизно в 1,5 рази, масогабаритні показники, в 2 рази більші питомі витрати активних матеріалів - перевищують їх достоїнства [2]. Як показують дослідження, істотного покращення масогабаритних показників індукторних генераторів можливо досягнути, якщо сумістити обмотку збудження з обмоткою якоря [3]. Для цього потрібно так змінити конструкцію магнітопроводу індукторного генератора, щоб обмотка збудження знаходилася на тих же зубцях статора, що і обмотка якоря.
За базову конструкцію приймаємо однополюсний індукторний генератор аксіального збудження, який знайшов переважне застосування. Двополюсна обмотка збудження утворює в робочому зазорі магнітне поле одної полярності, пульсація якого завдяки зубчатій конструкції ротора наводить ЕРС в якірній обмотці. При порівнянні базової конструкції з розглядуваним індукторним генератором приймаємо внутрішній діаметр статора, де розміщена якірна обмотка, і довжину пакета статора (робочу поверхню якоря) однаковими.
Беручи до уваги, що МРС збудження пропорційна числу пар полюсів
де - числа витків обмотки одної пари полюсів, необхідно намагатись створити систему збудження з мінімально можливим числом пар полюсів обмотки збудження.
Обмотка збудження повинна бути також узгоджена з трифазною обмоткою якоря. Мінімальне число зубців якоря, на яких можливо утворити трифазну обмотку, дорівнює трьом. З огляду на те, що ці ж зубці повинні утворювати магнітне поле збудження, їх число повинно бути парним. Тому мінімально можливе число зубців на статорі Z1=6. При Z1=6 кожна пара зубців статора є окремою фазою. Також кожна пара зубців статора утворює магнітний потік збудження. Тому статор із Z1=6 буде мати шестиполюсний магнітний потік збудження. 2рЗБ=6 - мінімально можливе число полюсів збудження в суміщеному індукторному генераторі.
Наявність в повітряному робочому зазорі магнітного поля одної полярності, як в індукторному генераторі аксіального збудження, чи магнітного поля різнополюсної полярності, як в розглядуваному суміщеному індукторному генераторі, не впливає на величину ЕРС якірної обмотки та її частоту. На величину ЕРС якірної обмотки впливає тільки величина пульсацій магнітного потоку в кожному зубці, незалежно від напряму потоку, а частота ЕРС залежить від швидкості обертання ротора та числа його зубців.
Число зубців ротора Z2 повинно бути парним. Це потрібно, щоб, по-перше, не було одностороннього магнітного протягування і, значить, магнітних вібрацій; по-друге, для збільшення величини пульсацій магнітного потоку в фазах: в певну мить часу під парою зубців статора, що є фазою, повинні розміщуватись зубці ротора, в слідуючу мить, через півперіоду - пази ротора. Цю умову можливо виконати, якщо Z2 є парним.
Для більш раціонального використання магнітопроводу статора та ротора важливо, щоб Z2 як можна менше відрізнялось від Z1. Найкраще підходить Z2=8.
Для того, щоб досягалась максимально можлива пульсація, необхідно щоб
де - ширина зубця статора і відповідно ротора;
- ширина паза статора і відповідно ротора.
В розглядуваному генераторі при внутрішньому діаметрі мм, мм, мм, мм, мм.
Збудження зубців статора можливо виконати в двох варіантах.
І-й варіант: перші три зубці мають однакову полярність, наступні три зубці - протилежну полярність (рис. 1, а). На рис. 1, б - схема обмотки збудження.
ІІ-й варіант: зубці мають різнополюсну полярність, їх полярність чергується (рис. 2, а, б).
При Z2=8 геометричний кут між двома поряд розміщеними зубцями ротора буде складати 3600 ел.
На рис. 3 показані на колі статора вісі зубців статора (вони пронумеровані), на колі ротора - вісі зубців ротора. Вісі зубців ротора співпадають з вісями зубців статора 1 та 4, відносно зубців 2 та 5 відстають на 1200 ел., відносно зубців 3 та 6 випереджують на 1200 ел. Якщо розмістити фазу А якірної обмотки на зубці 1, то фаза В, розміщена на зубці 2, при збудженні по першому варіанту (зубці 1, 2, 3 мають однакову полярність) буде відставати від фази А на 1200 ел., фаза С, розміщена на зубці 3, буде випереджувати фазу А на 1200 ел.
На рис. 4 показані вектори ЕРС котушок. Котушка, розміщена на зубці 4 (котушка 4), співпадає за напрямком з ЕРС котушки 1, але буде в протифазі, так як зубець 4 має протилежну полярність збудження. Аналогічно визначаються вектори котушок 5 та 6. тому якірна обмотка при збудженні по І-му варіанту має вигляд (рис. 5).
При різнополюсному збудженні вектори котушок 2 та 5 повертаються на 1800 (рис. 6) і якірна обмотка має вигляд (рис. 7).
По першому варіанту збудження потрібна дещо більша висота спинки статора та ротора, зате в роторі будуть менші втрати в сталі із-за меншої в три рази частоти перемагнічування. При цьому частота пульсацій в зубцях ротора залишається незмінною.
Довжина витка котушки збудження, що охвачує зубець, в два рази менша, ніж в індукторному генераторі аксіального збудження з однаковою робочою поверхнею якоря. Приймаючи до уваги, що в індукторному серійному генераторі аксіального збудження магнітний потік більшу частину свого шляху проходить по стальним масивним конструктивним елементам (кришка, втулка, вал), а також поперек шихтованих пластин в спинці статора, - для створення однакового значення індукції Вд в повітряному робочому зазорі в розглядуваному індукторному генераторі на пару полюсів потрібно в 2,5 рази менше міді, а на всю обмотку збудження (на три пари полюсів) піде в рази більше міді, ніж в індукторному генераторі аксіального збудження.
Щоб мати можливість пропустити струм збудження по обмотці якоря, фазні обмотки якоря необхідно з'єднати по схемі трикутника, в кожну із фаз ввімкнути послідовно узгоджено діоди, а струм збудження від окремого джерела збудження подавати на діод в одній із фаз, завдяки чому по обмотці якоря має можливість протікати струм збудження. При навантаженні в якірній обмотці протікає випрямлений однопівперіодний струм, і його МРС направлена узгоджено з МРС струму збудження.
Рисунок 8
Однак більш перспективною виявилась схема з одним діодом в одній із фаз, наприклад, в фазі С (рис. 8). При збільшенні числа витків фази С в обмотці якоря з'являється додатковий однопівперіодний струм, який буде протікати послідовно по всіх фазах обмотки якоря, з'єднаних в трикутник, і цей струм буде збільшувати магнітне поле зубців. Додатковий струм ІД в контурі можливо вирахувати за формулою
де - комплексний опір всіх послідовно з'єднаних в трикутник фаз обмотки якоря для однопівперіодного струму, - комплексні значення однопівперіодних ЕРС, зміщених одна відносно іншої на кут
Сумістивши початок координат з максимальним значенням ЕРС фази С (рис.9), одержимо для миттєвого значення струм
де , , .
Так як в фазі С протікає однопівперіодний струм навантаження (в фазах А та В - синусоїдний струм), а також постійний струм збудження і додатковий струм, який попередньо приймемо рівним половині струму збудження, можна вважати, що фаза С порівняно з іншими двома фазами навантажена приблизно на 70% менше, поперечний переріз її проводу можна на стільки ж зменшити і пропорційно збільшити число витків фази С.
Така схема, як показують дослідження, є найбільш перспективною.
Рисунок 9
Розглянемо, як збільшується потужність генератора при суміщенні обмоток. Приймаючи, що вага міді обмотки збудження та вага міді якірної обмотки однакові і мають однакові числа витків, при суміщенні обмоток із збереженням тих же чисел витків поперечний переріз провідників збільшується в 2 рази, а опір обмотки зменшується в 2 рази.
Тому струм збудження можливо збільшити в рази (потужність, що йде на збудження, при цьому не змінюється), пропорційно збільшуються індукція Вд, напруга U на якірних виводах, і при незмінному струмові навантаження потужність генератора збільшується в рази. Але збільшення поперечного перерізу провідників обмотки дозволяє збільшити також і струм навантаження (струм якоря) теж приблизно в рази. Враховуючи падіння напруги, що виникає при збільшенні струму якоря, корисна електрична потужність генератора збільшується приблизно в 1,7 рази. Такий генератор по масогабаритним та питомим показникам наближається до серійного синхронного генератора з обмоткою на роторі та контактними кільцями.
Слід мати на увазі, що в розроблюваному генераторі ротор з огляду на його просту та надійну конструкцію не має обмежень при збільшенні швидкості обертання. Номінальну швидкість обертання для даного генератора слід збільшити в 2 рази і установити n=10000 об/хв., що ще дозволяє збільшити потужність в 1,7-1,8 рази. Тобто розроблюваний генератор може перевершити по масогабаритним та питомим показникам серійний синхронний генератор з контактними кільцями і обмоткою збудження на роторі.
Література
Ютт В.Е. Электрооборудование автомобилей. - М., 1989. - 287 с.
Балагуров В.А. Проектирование специальных электрических машин переменного тока. М., 1982. - 272 с.
Лущик В.Д. Вентильні генератори індукторного типу з суміщеними обмотками // Вісник Національного технічного університету „Харківський політехнічний інститут”. - 2000. - № 84. - С. 129-130.
Лущик В.Д., Гречко М.В. Дослідження індукторного генератора з несиметричною суміщеною обмоткою // Вісник Національного технічного університету „Харківський політехнічний інститут”. - 2002. - № 14. - С. 49-52.
Подобные документы
Експериментальні способи зняття характеристик трифазного синхронного генератора. Схема вмикання генератора. Зовнішня характеристика як залежність напруги від струму навантаження при сталому струмі збудження. Регулювальна характеристика, коротке замикання.
лабораторная работа [204,2 K], добавлен 28.08.2015Графоаналітичний розрахунок перехідного процесу двигуна при форсуванні збудження генератора і без нього. Розрахунок перехідних процесів при пуску двигуна з навантаженням і в холосту. Побудова навантажувальної діаграми. Перевірка двигуна за нагрівом.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 11.02.2015Визначення динамічних параметрів електроприводу. Вибір генератора та його приводного асинхронного двигуна. Побудова статичних характеристик приводу. Визначення коефіцієнта форсування. Розрахунок опору резисторів у колі обмотки збудження генератора.
курсовая работа [701,0 K], добавлен 07.12.2016Общие понятия и определения в математическом моделировании. Основные допущения при составлении математической модели синхронного генератора. Математическая модель синхронного генератора в фазных координатах. Реализация модели синхронного генератора.
дипломная работа [339,2 K], добавлен 05.10.2008Конструкция синхронного генератора и приводного двигателя. Приведение генератора в состояние синхронизации. Способ точной синхронизации. Процесс синхронизации генераторов с применением лампового синхроноскопа. Порядок следования фаз генератора.
лабораторная работа [61,0 K], добавлен 23.04.2012Параллельная работа синхронного генератора с сетью, регулирование его активной и реактивной мощности. Построение векторных диаграмм при различных режимах нагрузки. Схема подключения синхронного генератора к сети с помощью лампового синхроноскопа.
контрольная работа [92,0 K], добавлен 07.06.2012Устройство синхронного генератора, экспериментальное подтверждение теоретических сведений о его свойствах. Сбор схемы генератора, пробный пуск и проверка возможности регулирования параметров. Анализ результатов эксперимента, составление отчета.
лабораторная работа [221,2 K], добавлен 23.04.2012Установившийся режим трехфазного короткого замыкания синхронного генератора. Физические явления при внезапном трехфазном коротком замыкании в цепи синхронного генератора без автоматического регулятора напряжения. Процессы изменения магнитных потоков.
лекция [76,5 K], добавлен 11.12.2013Свойства и характеристики синхронного генератора. Потеря энергии при преобразовании в синхронном генераторе механической энергии в электрическую. Устойчивость и увеличение перегрузочной способности генератора. Особенности параллельной работы генератора.
реферат [206,4 K], добавлен 14.10.2010Расчет пазов и обмотки статора, полюсов ротора и материала магнитопровода синхронного генератора. Определение токов короткого замыкания. Температурные параметры обмотки статора для установившегося режима работы и обмотки возбуждения при нагрузке.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 20.06.2014