Прокладання кабельних ліній в блоках

Тема: Прокладання кабельних ліній в блоках

Прокладання кабелів у блоках

Кабельним блоком називають споруджуваний у землі пристрій, призначений для захисту прокладуваних у ньому кабелів від механічних пошкоджень.

Блок, як правило, складається з кількох труб (азбестоцементних, керамічних тощо) або залізобетонних елементів (панелей) і колодязів, які належать до них.

У разі прокладання кабельної лінії в блоках вони повинні бути доставлені до місця робіт і розкладені вздовж траси кабелю.

Кожний кабельний блок повинен мати до 10 % резервних каналів, але не менше одного каналу. Глибина закладання в землі кабельних блоків повинна визначатися залежно від місцевих умов, однак не повинна бути меншою за відстані, допустимі при прокладанні кабелів у траншеях. У місцях зміни напрямку траси або розгалуження кабельних ліній, прокладених у блоках, і в місцях переходу кабелів з блоків у землю треба споруджувати кабельні колодязі, які забезпечують зручне протягування кабелів, прокладуваних заново, а також дають можливість легко і швидко замінювати їх у процесі експлуатації.

Підготовка до монтажу кабельної лінії

Для стікання вологи блоки вкладають з нахилом у бік колодязів не менше ніж на 100 мм на кожні 100 м. Кабельні колодязі споруджують на прямолінійних ділянках траси на відстані один від одного, яка визначається рельєфом місцевості, будівельною довжиною прокладуваних кабелів, а також гранично допустимим тяжінням кабелю при його затягуванні в канал блока .

Колодязі будують з таким розрахунком, щоб забезпечити нормальне прокладання кабелів і монтаж кабельних муфт. На дні колодязя обладнують водозбірник, який являє собою закрите металевими ґратами заглиблення, призначене для збирання ґрунтових або зливових вод, що просочуються до колодязя.

Перевірка та очищення колодязя

Перед прокладанням кабелів оглядають колодязі і прочищають труби, прокладені між ними. Очищення труб здійснюють за допомогою послідовно з'єднаних тросом на відстані 600--700 мм один від одного контрольного (калібрувального) циліндра і дротяного йоржа.

Примітки: 1. Розміри В і Н блоків зазначені: в чисельнику -для сухих, у знаменнику -для вологих грунтів.

Блоки ББ складають з двоканальних або триканальних залізобетонних панелей типів ПК-2 і ПК-3 завдовжки 5995 мм або типів ПК,-2а і ПК-За завдовжки 2995 мм.

Канали панелей потрібно обробляти так, щоб виключалася небезпека пошкодження кабелів під час затягування їх у блоки. Внутрішня поверхня каналів має бути вкрита бітумом марки BH-IV, розбавленим гасом у співвідношенні 2 : 1.

У випадку очищення сильно забруднених трубних каналів послідовно з циліндром з'єднують не один, а два чи три йоржі Ш 105, 125 або 154 мм при внутрішньому діаметрі каналу відповідно 100, 119 або 141 мм.

Вільний кінець контрольного циліндра приєднують до тягового троса лебідки, а потім, обертаючи барабан лебідки, протаскують циліндр і йорж через труби. У такий спосіб не лише очищають труби, а й одночасно калібрують живий переріз їх, руйнуючій контрольним циліндром тверді виступи, які утворилися в місцях з'єднання труб внаслідок проникнення в зазор стику рідкої бетонної маси. Контрольні циліндри мають діаметр найбільш ущільненої (калібруючої) частини 85, 105 і 125 мм для каналів діаметром відповідно 100, 119 і 141 мм.

Трос від лебідки можна затягнути в трубу кількома способами, проте найпростіше це зробити за допомогою двох дротин з гачками на кінцях. Дротини проштовхують з двох кінців труби одночасно і при зіткненні в трубі зчеплюють, а потім дротини витягують з одного боку труби настільки, щоб назовні вийшло місце зчеплення дротин. Далі до одного кінця дроту, що залишився в трубі, прив'язують трос тягової лебідки, а до другого -контрольний циліндр і один або кілька йоржів. До останнього йоржа прикріплюють сталевий трос діаметром не менше 12 мм, призначений для протягування кабелю.

Для затягування кабелю в блоки його кріплять до троса чулкою, яку накладають на оболонку кабелю, або за допомогою затискача. Барабан з кабелем встановлюють біля колодязя. Перш ніж приступити до протягування кабелю, на трубі блока встановлюють сталеву рознімну воронку з розтрубом, а на край горловини колодязя -жолоб, виготовлений з куска труби або листової сталі. Воронка призначена для захисту кабелю і торцевої частини труби від пошкоджень під час затягування кабелю в блок; застосування жолоба запобігає небезпечному перегину кабелю в момент його затягування в блок.

Кабель слід протягувати в блоки з швидкістю, яка не перевищує 5 км/год і без зупинок для уникнення впливу на нього значних зусиль при зрушенні кабелю з місця.

До затягання кабелю в трубу рекомендується змастити його тавотом або мастилом УС з розрахунку 8--10 г на 1 м кабелю.

Після завершення затягування кабелю в блок відрізають кабель від барабана з таким розрахунком, щоб кінець кабелю, який виступає з блока, можна було обробити для з'єднання в муфті.

Якщо подальша робота з прокладання кабелю в цей день припиняється, то на вільні кінці кабелів, які знаходяться в колодязі і на барабані, напаюють свинцеві або надягають поліетиленові герметизуючі ковпачки. Для забезпечення необхідної герметизації кабелю на внутрішню поверхню поліетиленового ковпачка заздалегідь наносять шар клею БФ або БМК, а потім ковпачок надягають на кінець кабелю і закріплюють на його оболонці дротяним бандажем.

Розміри кабельних блоків з азбестоцементних труб

Розміри кабельних блоків з керамічних труб

Основними недоліками блочного прокладання кабелів є: висока вартість спорудження і утримування в належному технічному стані всіх елементів блочного пристрою; необхідність заміни кабелю на випадок його пошкодження на ділянці між двома колодязями; неможливість повного використання перерізу струмопро-відних жил кабелів за допустимою щільністю струму внаслідок погіршених умов їх охолодження.

Конструкції колодязів кабельних блоків:

а -прохідна: б -кутова; в -тупокутна; г -Z-подібна; д -Т-подібна; є -хрестоподібна

Поворот кабельної лінії

Максимально допустима довжина кабелів і зусилля тяжіння при протягуванні їх через блоки

Примітки: 1. Для зменшення зусиль, потрібних для затягування кабелів у блоки, канали блоків слід попередньо ретельно очистити і обробити, а кабелі вкрити мастилом.

2. Наведена в таблиці максимально допустима довжина кабелів при затягуванні їх у блоки і необхідні при цьому зусилля тяжіння справедливі для випадку, коли кабель з'єднують з тросом кабельним затискачем (захоплюванням безпосередньо за жили кабелю).

Заходи безпеки при монтажі кабельних ліній Риття траншеї для прокладки кабелів дозволяється тільки після одержання керівником робіт письмового дозволу від організації, що експлуатує підземні комунікації (кабелі, газопроводи й т.п.) траси, що перебувають у районі проходження кабелю, що знову прокладається. На кресленні траси кабелю точно вказують усі пересічні підземні комунікації, місця перетинань повинні бути позначені й зазначені виконавцем робіт у натурі на місцевості. Пересічні підземні комунікації дозволяється розкривати при ритті траншеї тільки в присутності виконавця робіт або майстра. Розкриття пересічних діючих кабельних ліній допускається виконувати тільки в присутності спостерігаючої організації, що експлуатує діючу лінію. Спостерігач зобов'язаний припинити роботу, якщо він порахує її виконання небезпечним для працюючих. Земляні роботи на ділянках траси, де відсутні підземні комунікації, проводяться механізованим способом. У безпосередній близькості від діючих підземних комунікацій ґрунт розробляють вручну лопатами без різких ударів. При цьому забороняється застосовувати ударні інструменти (ломи, кирки, клини й пневматичні інструменти). При ритті траншей враховують припустимі укоси для відповідних ґрунтів і в необхідних випадках надійно розкріплюють стінки траншей і котлованів від обвалення. Ґрунт, що виймається із траншеї, розміщують не ближче 0,5 м від брівки траншеї або, котловану по одну сторону. По іншу сторону розміщають матеріал дорожнього покриття. При ритті траншеї стежать за тим, щоб на укосах ґрунту не залишалися "козирки" і камені. Механізми, лебідки, кабельні барабани й інші вантажі дозволяється розміщати тільки за межами призми природнього обвалення ґрунту, при цьому відстань від краю траншеї до вантажів повинне бути не менше глибини траншеї. Якщо цього виконати не можна, то стінки повинні бути розкріплені. Перед початком перекочування барабана або розмотування кабелю необхідно вилучити з щік барабана цвяхи й вжити заходів по запобіганню захоплення одягу робітників виступаючими частинами барабана. Необхідно також перед початком перекочування міцно закріпити кінець кабелю.Розмотування кабелю дозволяється робити тільки при наявності пристосування для пригальмовування барабана. Допускається для цієї мети застосовувати дошку. Кабельний барабан з розгортальним валом (віссю) повинен бути встановлений на домкратах або спеціальному візку. Особлива увага слід звернути на стійке, міцне положення домкратів у вертикальному положенні. При необхідності прогріву кабелю перед прокладанням, який допускається застосовувати напруга не вище 250 В. При напрузі вище 42 В броня й оболонка кабелю, а також усі металеві корпуси апаратів, примі- няемых при прогріві, повинні бути заземлені. При розмотуванні кабелю лебідкою по роликах, а також і при розкочуванні вручну на поворотах траси встановлюють кутові ролики. Підтримувати кабель на поворотах траси вручну забороняється. Не дозволяється також при, розкочуванню кабелю ставити робітників усередині кутів повороту траси. При прокладці кабелю по складній трасі із проміжними колодязями або камерами для робітників, що перебувають у колодязі й камерах, повинна бути забезпечена подача команд через зв'язкових. При механізованім протяганні кабелю особливу увагу слід обертати на зачалювання кінця кабелю до троса лебідки або тягнучого механізму - воно повинне бути надійним і не допускати зриву кабелю під час тяжіння.

Наприкінці розмотування барабана, коли на ньому залишається кілька витків, необхідно пригальмувати барабан щоб уникнути удару кінцем кабелю. При протяганні кабелю усередині приміщень через проріз у стіні робітники повинні бути поставлені по обидві сторони прорізу. При затягуванні кабелю в труби порібно додержуватись обережності проти затягування в трубу руки або одягу робітника разом з кабелем.Підтримувати кабель перед прорізом або трубою випливає не ближче чому за 1 м. Прокладку кабелю на висоті слід робити з лісів, риштовання або вишок з поруччям, висотою не менш 1 м бортові дошки, що мають, висотою не менш 150 мм. При роботі в кабельних колодязях, тунелях і кіл- лекторах необхідно дотримувати особливих запобіжного заходів : перед початком роботи повинне бути перевірена відсутність горючих і душливих газів, при цьому перевірка відкритим вогнем забороняється; відкритий люк колодязя обгороджують або встановлюють близько нього попереджувальний знак; розігрівати в колодязі мастику, припій або розпалювати паяльну лампу забороняється, усі ці операції слід робити тільки зовні; розплавлений припій і розігріту мастику слід опускати в колодязь у закритих каструлях або ковшах, що прикріплюються до сталевого троса на карабіні. Якщо у відкритого люка колодязя чергує монтер зі складу бригади, то в колодязі дозволяється працювати одній людині, якщо він має кваліфікацію не нижче III групи. У тунелях і, колекторах після перевірки відсутності газів дозволяється при дотриманні заходів пожежної безпеки розпалювати паяльні лампи й жаровні, розігрівати припій. Розігрів кабельної мастики слід робити поза приміщенням. Під час роботи повинні бути відкрито два люки або двоє дверей так, щоб працюючі перебували між ними. Для освітлення місця роботи в колодязях, а також у тунелях і колекторах при, недостатності постійного освітлення застосовують переносні лампи 12 В або акумуляторні ліхтарі. При монтажі кабельних закладень із застосуванням лаків і эпоксидного компаунда потрібно додержуватись інструкцією, що передбачає, захист проти токсичності цих матеріалів. При монтажі кабельних закладень із застосуванням мастики розігрів її роблять у спеціальних каструлях із кришкою й носиком для зливу. Температуру мастики при розігріві контролюють по термометру. Температуру повинен визначити й указати керівник робіт (виконроб, майстер). Мастику не можна доводити до кипіння. Забороняється робити розігрів мастики в закритій банці. Улітку банку з мастикою злегка підігрівають, попередньо знявши кришку, до текучого стану й переливають обережно в каструлю. При підігріві кабельної мастики й припою в холодну пору року перемішування роблять підігрітим сталевим прутком або, ложкою щоб уникнути влучення вогкості, здатної викликати розбрискування припою або мастики. Каструлю з підігрітою мастикою забороняється передавати з рук у руки. При передачі каструлю слід ставити на землю й брати тільки із землі. Працювати з розігрітою мастикою або припоєм потрібно у рукавицях і запобіжних окулярах. При роботі з епоксидним компаундом та затверджувачами слід уникати їхнього зіткнення зі шкірою до повного затвердіння. Необхідно при роботі користуватися спецодягом і запобіжними засобами: халатом, бавовняною шапочкою, окулярами й медичними гумовими рукавичками. Бажано застосовувати поліетиленові рукавички з бязевою підбивкою. Епоксидний компаунд або затверджувач змивають гарячою водою з милом, після чого це місце шкіри змазують жирною маззю на основі ланоліну, вазеліну або касторового масла. Дозволяється очищати шкіру ацетоном. Застосовувати бензол, толуол, четирьоххлористий вуглець і інші токсичні розчинники забороняється. Очищення інструмента роблять ацетоном. Поблизу робіт з епоксидним компаундом забороняється зберігати й вживати їжу, а також курити.

Список використаниої літератури

Атабеков В.Б. Монтаж електрических сетей и силового електрооборудования:Учеб. для сред. проф.-тех. училищ. - 4-е изд., испр. - М.: Вьюш. шк., 1985. -176 с,ил. - (Профтехобразование).

Корнилов Ю.В., Бредихин А.Н. Слесарь-злектрик: Учеб. пособ. для СПТУ. 2-е изд.,перераб. и доп. - М.: Вьюш. шк., 1988. - 256 с: ил

Ктиторов А. Ф. Злектрослесарь строительный: Учеб. для проф.-тех. училищ. -М.:Стройиздат, 1990.- 383 с: ил.