Характеристика основних видів палива та процесу горіння

Хімічний склад палива, вміст горючих та негорючих елементів, співвідношення між повітрям та компонентами процесу спалювання та його температурний рівень. Визначення теплоти згоряння із застосуванням калориметричної бомби та теоретичні розрахунки.

Рубрика Физика и энергетика
Вид методичка
Язык украинский
Дата добавления 24.09.2009
Размер файла 119,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Характеристика основних видів палива та процесу горіння

Приклади розв'язання завдань

Основними характеристиками палива є хімічний склад, теплотворність (теплотворна здатність) і співвідношення між повітрям та компонентами процесу спалювання та його температурний рівень. Горючими елементами палива є: в газах - вуглеводні СН4, С2Н6, С3Н8, С4Н10, С5Н12,СО; у твердому і рідкому паливі - вуглець Ср, водень Нр, сірка S. Паливо містить також негорючі елементи: волога Н2О і Wр, зола Ар , азотN2 , Nр .СО2. Невелика кількість кисню О2 і Ор, яку містить паливо, приймає участь в горінні як окислювач горючих елементів.

Теплотворна здатність (теплота згоряння) палива - кількість тепла, яке виділяється при повному згорянні одиниці маси твердого та рідкого палива або одиниці об'єму газоподібного палива.

Теплоту згоряння експериментально визначають із застосуванням калориметричної бомби. Існують і розрахункові способи визначення теплоти згоряння за елементарним складом палива. В технічних розрахунках використовують нижчу теплоту згоряння Q, Дж/кг. Вона дорівнює вищій теплоті згоряння за мінусом теплоти випаровування фізичної вологи WP і теплоти конденсації водяної пари, що утворюється при горінні водню Нр :

Теплоту згоряння розраховують, виходячи із теплових ефектів реакцій окислення кожного елемента:

Для твердого і рідкого палива Q, Дж/кг (ф-ла Д.І.Менделеєва):

(3.1)

Для газоподібного палива Q , Дж/м3:

(3.2)

Теоретично необхідний для повного згоряння палива об'єм сухого повітря (м3 на 1 кг палива) розраховується за формулою:

Для твердого і рідкого палива:

Voпов =0.0899(СР+0.375Spгор)+0.265Нр-0.0333Ор; (3.3)

Для газоподібного палива:

Voпов =0.0476 (3.4)

Де Ср, Spг, Нр, Ор, СО,Н2, СН4, Н2S,CnHm - вміст горючих елементів у паливі, %.

При відсутності точних даних про характер сполук вуглеводів CnHm їх приймають цілком як етилен С2Н4.

Для одноманітної оцінки теплової якості натурального палива різних видів застосовують еталон - умовне паливо, теплота згоряння якого дорівнює 29310 кДж/кг.

Теоретичний вихід продуктів згоряння після повного спалювання палива із теоретичними витратами повітря, можна підрахувати за формулами, наведеними в табл..3.1.

Таблиця 3.1. Теоретичний вихід продуктів згоряння

Продукт горіння

Вихідпродуктів горіння

Тверде і рідке паливо, м3/кг

Газоподібне паливо, м33

Азот Сухі гази RO2(CO2, SO2) Водяна пара

(3.7) (3.9)

(3.6) (3.8) (3.10)

Вологість газоподібного палива dГ залежить від його температури tГ:

tг, пС 0 10 20 40 60 80

dг, г/м3 4.98 10.06 19.4 64.6 202.5 738.7

Загальний теоретичний вихід продуктів згоряння

(3.12)

В практичних умовах паливо згоряє із надлишком повітря, коефіцієнт надлишку повітря б складає від 1.05 - 1.5 (топки, обертові печі, шахтні печі та ін.) до 3-4 ( тунельні печі випалу кераміки). Тому практична кількість вологого повітря складає Vпов =1.016Vопов . б, (3.13)

А вихід продуктів згоряння (димових газів)

V9г=V0пов . (б-1) (3.14)

Сумарна кількість продуктів згоряння палива, якщо відома його калорійність. Може бути підрахованою за формулами:

А) для твердого палива:

(3.15)

Б) для рідкого палива:

(3.16)

В) для газоподібного палива з Qнр < 12500 кДж/м3

(3.17)

Г) для газоподібного палива з Qнр >12500 кДж/м3

Vn3=б (3.18)

Можна також визначити теоретичну кількість повітря, виходячи з теплотворної здатності палива:

А) тверде паливо

(3.19)

Б) рідке паливо

(3.20)

В) газоподібне паливо (Qнр < 12500 кДж/м3)

Vпов =0,875 м33, (3.21)

Г) газоподібне паливо (Qнр > 12500 кДж/м3)

Vпов = м33 (3.22)

Температура горіння палива поділяють на калориметричну (калоричну) і практичну (розрахункову). Калориметрична tк розраховується за теплотою згоряння, віднесеною до робочої маси палива, виходячи із адіабатних умов горіння. Розрахункова температура tт враховує дисоціацію продуктів горіння без врахування фізичних теплових втрат. В підрахунках практичної (реальної) температури tр враховують всі фактори реального процесу: надлишок повітря, дисоціацію продуктів горіння, ендотермічні ефекти, відведення тепла із камери горіння, в тому числі втрати у навколишнє середовище, хімічний і механічний недопал. Якщо ввести пірометричний коефіцієнт Е, який по суті відбиває тепловий к.к.д. з урахуванням всіх теплових втрат, то

tp=EQHp +Qфіз/VгСг (3.24)

де Е - пірометричний коефіцієнт (Е=0,6…0,9);

Qнр - теплотворна здатність палива;

Qфіз - фізичне тепло палива;

Сг - середня теплоємність димових газів, яка розраховується адитивним способом за формулою:

Сг= (кДж/(КгК)),

Де Х1…,Х4 - об'ємні частки газових компонентів, теплоємність яких призначається за довідковими даними при певних температурах. Якщо tтtк , то дійсна (реальна) температура tp=tT ._

Співвідношення між tк і tpнаступне:

(3.25)

В розрахунках допустимо теплоємність димових газів розраховувати за формулою: Сg=1.05+0.0006tg, (3.26)

Де tg - температура газів (строго кажучи Cg = t(t)).

Наближені значення пірометричного коефіцієнта наведені в табл.. 3.2.

Таблиця 3.2. Значення коефіцієнта n

печі

паливо

зn

Камерні

(періодичні)

Тунельні

Шахтні

Обертові

Газ

Тверде

Газ, мазут

Газ, тверде

Газ, мазут, пиловидне

0,73…0,78

0,66…0,70

0,78…0,83

0,67…0,73

0,70…0,75

Рівняння теплового балансу процесу горіння 1кг палива:

(3.27)

Де Lпово - теоретичні витрати повітря на горіння 1кг палива,

Спов і tпов - теплоємність і температура повітря,

tn Cn - температура і теплоємність палива,

Lgго - теоретичний вихід продуктів горіння на 1кг палива,

Сg - теплоємність димових газів.

Із рівняння балансу можна визначити коефіцієнт б, також ентальпію продуктів горіння

Ig=Lgго. Cg. tк відносно 1кг палива або Іg=Cg. tк відносно 1кг сухих димових газів.

Ентальпія продуктів згоряння (кДж/кг, кДж/м3) визначнється як ентальпія продуктів згоряння Іго при б = 1, надлишку повітря Іno(2-1) і золи І3:

Ігго+б-1)Іno+I3 (тут індекс «о» для б = 1).

Й2o= ,

Де Vio - теоретичний об'єм продуктів горіння, м3/кг(м33);

Сі - об'ємна теплоємність газів (при перерахунку об'ємів на масу газів використовується масова теплоємність), кДж/м3К;

t - температура димових газів.

Ентальпія повітря (б = 1): Іпо=Vo . Cn .t;

Ентальні золи І3=

Де бвин = - золи винесення.

Ентальпія продуктів згоряння палива може бути в розрахунках визначеною за існуючими Й -t - діаграмами.

За даними аналізу продуктів згоряння (димових газів) можливо розрахувати витрати палива Gпал. Наприклад, стосовно обертової печі випалу клінкеру Gпал можна визначити витрати вугілля за формулою:

Gпал= (3.28)

Де n=0.266N2+0.5CO-O2;

m= RO2+CO;

a= ;

Де Ср, Нр, Sp, Op, Np - робочий склад палива;

СО, N2, RO2, O2 - склад димових газів; VcCO2 - питомий вихід СО2 із сировини.

В таблиці додатків Д15 наведені характеристики різних видів палива деяких родовищ.

Приклад 3-1. Визначити калориметричну, теоретичну та практичну температуру горіння природного газу із елементарним складом (%): СН4-95; С2Н4-2; С3Н8 -1; С4Н10 -0.5; N2-1; СО2-0,2; Н2О - 0,3. Коефіцієнт надлишку повітря б = 1,15, перед топочною камерою воно підігрівається до 400оС. Втрати тепла складають до 20% від теплотворності палива.

Qpn= 358.95+590.2+912.1+1187.0.5=36680 кДж/м3;

Теплота втрат Qвтр=0,2.36680=7350 кДж/м3.

Питома витрата повітря:

Voпов=

Vбпов=1,15.9,7=11,15 м33.

Тепловміст повітря: теоретичні умови Qфіз= 9,7.1,33.400=5170 кДж/м3 палива, практичні умови Qфіз = 11,5.1,33.400=5950 кДж/м3 палива.

палива

м3/кг палива

м3/кг палива

Теоретичний вихід димових газів Voдг=10,95 м3кг палива,

Надлишковий вихід повітря Vнадпов=1,016.9,7(1.15-1)=1,48 м3/кг палива

Практичний вихід газів Vдг=10.95+1.48=12.43 м3/кг палива

Парціальний тиск для теоретичних умов:

РСО2=1,04/10,95=0,095, Рн2о= 2.24/10.95=0,204

Парціальний тиск газів для практичних умов:

Рсо2=1,04/12,43=0,084; Рн2о= 2.24/12.43=0.18.

Сумарна теплота дисоціації трьохатомних газів:

Qдис=12600 Vco2бшп2 +10800VH2O . бЗ2П (кДж/м3) (3.29)

Де бCП2 H2O - ступінь дисоціації газів

При tг =22000С (рис.3.1) : бСО2=0,18, бН2О= 0,15 (теоретичні умови) і

БСО2=0,1, бН2О =0,05 при t=17000С (практичні умови).

палива

палива

Теплоємність димових газів:

Теоретичні умови (Voдг=12,43 м33, t=22000С):

кДж/(м3К);

Практичні умови( V

кДж/(м3К).

Температури:

Пірометричний коефіцієнт:

Коефіцієнт надлишку повітря б можна визначати за результатами газового аналізу:

При повному згорянні

(3.30)

Або

При неповному згорянні

(3.31)

Або

Де N2, O2, CO, RO2, H2, CH4 - % - вміст газів і продуктах згоряння.

Паливо, яке надходить в топку, має назву робочого палива. Всі види палива мають горючу і негорючу частину. В твердому паливі розрізняють робочу, аналітичну, суху, суху беззольну (горючу) і органічну масу; в рідкому - робочу і суху масу. Склад палива підраховують у відсотках від 1кг маси. Для перерахунку складу твердого палива та розподілу летких речовин використовують множники (табл.3.3.). їх використовують також для перерахунку складу рідкого палива із робочої маси в суху і назад.

Таблиця 3.3. Формули перерахунку рідкого складу палива.

Довідкова маса

Маса, на яку проводиться перерахунок

Органічна

Горюча

Суха

Робоча

Органічна

-

Горюча

-

Суха

-

Робоча

-

Сірка буває органічна Sop, піритна (колгеданна) Sn і сульфатна Sc. Перші 2 види належать сірки горючої або леткої; сульфатна сірка переходить у золу.

Волога подяляєтьяс на механічну (зовнішню) W3 s аналітичну (гігроскопічну) Wa.

Індекс „р” - робоча маса.

Приклад 3-2. Дається масова частка вуглецю в робочій масі Cp. Тоді масова частка вуглецю в органічній масі складає, % :

Топки для згорянняпалива поділяютьяс на наступні типи:

а) з нерухомим шаром палива;

б) з рухомим шаром палива;

в) камерні для твердого і рідкого палива і газоподібного палива.

В обертових печах, наприклад, топочний простір розміщується в печі. Топки бувають також виносними, газовими, напівгазовими та ін. Основною характеристикою топки є напруження топочного простору, (кДЖ/м3газ), або (кДЖ/м2год), де Q - теплова потужність, кДЖ/год, а VT, FT - об'єм поточного простору або площа колесникової решітки (дзеркало горіння).

Величина R є регламентованою для даного виду топок. Тому, наприклад, площа колесникової решітки (дзеркало горіння) визначається за формулою:

, (3.32)

- теплопровідність палива, кДж/кг або КДж/м3,

- витрати палива на годину, кг(т).

Приклад 3-3. Витрати вугільного порошку, який згоряє в поточному просторі цементної печі, складають 250кг на 1т клінкеру. Продуктивність печі складає 50т/год по клінкеру. Визначити теплове напруження 1м2 поточного простору обертової печі, футерованої вогнетривом, якщо діаметр печі в світлі складає 4,2м. Теплотворність вугільного порошку становить .

Теплова потужність поточного простору печі складає

або

Площа перерізу печі в світлі

Теплове напруження .

Приклад 3-4. Визначити необхідний об'єм шарової топки для спалювання вугілля, якщо витрати вугілля із теплотворністю 6300кДж/кг складають 250 кг щогодини. Допустиме теплове напруження топки складає .

Теплова потужність топки становить .

Необхідний об'єм топки складає .

Приклад 3-5. Автомобіль „Волга” має 4-х циліндровий двигун потужність . Визгачити ККД двигуна, якщо із швидкістю руху на відстані витрати бензину становлять .

Теплотворність бензину , густина

ККД (тут - час руху, - маса бензину).

Тоді або 32%.

В розрахунках матеріально-теплових балансів теплових агрегатів (печі випалу та ін.) витрати палива, як правило визанчаються як невідома складова, відносно якої позначається основна стаття надходення тепла - хімічне тепол палива . Відносно сумшарок можна як відомо позначати також вихідну кількість гріючих газів , ентальпія яких складає і являє собою основну статтю надходження тепла в сушарку.

Приклад 3-6. Визначити витрату гріючого газу на сушіня вапняку у млині-сушарці за наступних умов: вихвдна вологість вапняку - 8%, кінцева та гігроскопічна вологість, відповідно, 1,5 і 1%; вихідна температура гріючого газу (розбавлені повітрям димові гази із топки) - 250°С; температура відпрацьованих газів - 120°С; температура навколишнього середовища - 20°С.

Складаємо тепловий баланс установки на 1кг сухого вапняку (кДж/кг):

Надходження

Витрати

Ентальпія гріючого газу:

,

де 1,4 - теплоємність газу, кДж/(м3•К);

Фізичне тепло матеріалу:

,

де 0,836 - теплоємність вапняку,

4,19 - теплоємність води, кДж/(кг •К)

На випаровування води:

, де

(кількість випареної води); 2500кдж/кг - теплота випаровування;

- ентальпія води перед випаровуванням, кДж/кг

Втрати з матеріалом:

Втрати з відпрацьованими газами:

Втрати у навколишнє середовище крізь стінки установки:

Всього

Всього

Із рівняння теплового балансу

на 1 кг матеріалу (вапняку).

Щоб визначити годинні витрати гріючого газу, необхідно 2,04 помножити на годину продуктивності установки по сухому.

Приклад 3-7. Визначити питомі витрати природного газу на випал керамічного каменю у тунельній печі якщо відомо:

Теплотворна здатність природного газу складає 33000кДЖ/кг, його температура 18єС, теплоємність 1,34кДЖ/(м3•К).

Годинний вихід керамічного каменю складає 1875 шт/год або за масою 11250кг/год. Температура випалу 1100єС, вологість сирцю - 5%, маса сирцю 6 кг.

За формулами 3.18 і 3.22 визанчаємо кількість продуктів згоряння Vпз та теоретичну кількість повітря (наближений розрахунок):

(для тужельних печей надлишок повітря приймається високим - б=3...4 у відповідності з об'ємом повітря в зоні охолодження).

Складаємо матеріально-тепловий баланс випалу на 1 годину роботи печі.

- Фізичне тепло природного газу (тут - витрата природного газу, м3/год).

- Фізичне тепло повітря із зони охолодження печі (температура повітря 600оС):

- Вологовміст сирцевого каменю

кДж/год.

Разом 24,12х+25247х+151875=151875+25271х.

2) Витрати тепла (кДж/год)

Кількість вологи (5%) складає 300г на 1 камінь. Температура димових газів на виході із печі - 150 оС.

- Витрати тепла на випаровування вологи

- Витрати тепла на нагрівання матеріалу до 1100оС

- Витрати тепла на хімічні реакції - приймаємо 117 [2], а на годину Qхім=117•11250=1316250.

- Витрати у навколишнє середовище приймаємо (спрощено) - 20%, тобто .

Разом 1546898+13708125+0316250+5054=16571273+5054

Рівняння балансу: 151875+25271=16571273+5054

Для перевірки відповідності цієї цифри галузевому рівню витрат палива підрахуємо витрати газу на 1000 шт умовної цегли. Камінь (маса 6 кг) відповідає двом умовним цеглинам. Продуктивність печі 1875х2=3750 шт.Витрати газу складають м3 на 1000 шт умовної цегли, що перебуває на реальному галузевому рівні, тобто отримана цифра витрати газу на випал є коректною.

Вправи і задачі до самостійної роботи

1. Виходячи із хімічного складу твердого, рідкого та газоподібного палива, скласти хімічні реакції окислення хімічних речовин палива.

2. Розрахувати кількість кисню та повітря, необхідних для повного згоряння 1 кг вуглецю (карбону). .

3. Розрахувати кількість кисню та повітря, необхідних для повного згоряння вугдеводів гомологічного ряду.

4. Визначити величину пального, яке складається із 100% вуглецю (карбону), 100% вуглеводня гомологічного ряду

5. Розрахувати вихід продуктів згоряння від повного окислення 1 кг вуглецю (карбону) та 1 м3 вуглеводнів гомологічного ряду

6. Визначити максимальну температуру, яка може бути досягнутою при повному згорянні 1 кг вуглецю (карбону).

7. Визначити максимальну температуру, яка може бути досягнутою при повному згорянні 1 кг антрациту та бурого вугілля (прийняти будь-який склад з табл. Д15).

8. Визначити максимальну температуру, яка може бути досягнутою при повному згорянні 1 кг рідкого палива (прийняти будь-який склад з табл. Д15).

9. Визначити максимальну температуру, яка може бути досягнутою при повному згорянні 1 м3 газоподібного палива в якому переважає газ складу від

10. Розрахувати максимальну температуру, яка може бути досягнутою при згорянні 1 кг кам'яного вугілля (склад вугілля прийняти з табл. Д15) за умов здійснення 1) повітряного, 2) кисневого дуття.

11. Розрахувати максимальну температуру, яка може бути досягнутою при згорянні 1 кг мазуту (склад мазуту прийняти з табл. Д15) за умов здійснення 1) повітряного, 2) кисневого дуття.

12. Розрахувати максимальну температуру, яка може бути досягнутою при згорянні 1 м3 природного газу (склад газу прийняти з табл. Д15) за умов здійснення 1) повітряного, 2) кисневого дуття.

13. За даними аналізу димових газів підрахувать коефіцієнт надлишку повітря, якщо димові гази містили (%): СО2 - 20,5; О2 - 3,84; СО - 0,19; Н2 - 0,02; N2 - 75,42.

14. За даними газового аналізу сухих димових газів обертової цементної печі підрахувати наближені витрати палива, якщо склад димових газів наступний (%):СО2 - 25; О2 - 0,45; СО - 2,8; N2 - 72;

клінкеру; а=0,900895; n=16,441; СР - 64,35%; SР - 0,58%, b=1,0034.

15. Безпосередньо за обрізом обертової печі газоаналізатор показав наступний склад димових газів (%):СО2 - 25; О2 - 1,5; N2 - 73, а перед ексгустером - СО2 - 21; О2 - 3,5; N2 - 75. Визначити кількість повітря, підсмоктаного в систему аспірації печі.

16. Визначити об'єм та запроектувати розміри топки, якщо відомо, що витрати умовного палива повинні скласти біля 50 кг на годину. Допустиме теплове напруження топки прийняти не більш як 15•105 КДж/м3•год.

17. Підрахувати питомі витрати натурального палива на випал 1 т клінкеру в обертових печах мокрого способу, якщо відомо: на 1 т клінкеру витрачається біля 6700МДж теплоти; співвідношення калоритності ( умовного палива: натурального палива=/) складає

для природного газу - 0,78;

для мазуту - 0,82;

для кам'яновугільного палива - 1,27.

18. Визначити та порівняти максимальну температуру, яка може бути досягнутою при повному згорянні 1 м3 природного газу (обрати газ з будь-якого родовища, табл. Д15) за умов: 1) використовується 25% повітря без підігріву при температурі 15оС; 2) використовується 25% повітря без підігріву (первинне); 3) використовується 25% повітря без підігріву (первинне) і 75% (вторинне) підігрітого до 600оС.;

19. Концентрація пиловугільного палива у первинному повітрі, яке надходить в топочний простір обертової печі за допомогою вентилятора високого тиску, приєднаного до форсуночної труби, складає 200 г на 1 м3 повітря. Витрати палива складають 5 т на годину. Який діаметр форсунки необхідний, щоб забезпечити вихід пилоповітряної суміші в зону факела горіння із швидкістю 60 м/с.

20. Питома витрата тепла на випал клінкеру із шлаку вологістю 45% складає 8400 кДж/кг клінкеру. Як зміниться питома витрата тепла, якщо вологість за рахунок розріджувача шлаку знизити до 40%? Витрати сухої сировини складають 1,5 кг на 1 кг клінкеру.

21. Визначити геометричні розміри топки за наступних умов: за годину в топці згоряє 70 кг палива з теплотворністю 20000 кДж/(м3•год); висоту топки приймати 1,5 м.

Яке газове напруження буде буде мати топка (м3/с•м2), якщо вихід димових газів із 1кг палива складає біля 10 нм3/кг, а температура димових газів становить 1400оС.

22. Виходячи із хімічних стехіометрій реакцій окислювання розрахувати вихід СО2, Н2О при повному окисленні газів СН4, С2Н6, С3Н8, С4Н10, С5Н12.

23. Визначити хімічну неповноту згоряння газу СН4, якщо вихід СО2 склав 90 Нм3 на 100 м3 СН4 .

24. Визначити в якій пропорції слід шихтувати вугілля марки АК Донецького басейну і марки Г Львівсько-Волинського басейну, щоб калорійність шихти склала 26 тис.кДж/кг.

25. Визначити, в якій пропорції слід шихтувати вугілля Донецького басейну марки Б1, щоб вихід легких компонентів в шихті склав 25%. Яку калорийність буде буде мати шихта?


Подобные документы

  • Паливо як основне джерело теплоти для промисловості та інших галузей господарства, його різновиди та відмінні риси, особливості використання. Склад твердого та рідкого палива. Горіння палива і газові розрахунки. Тепловий баланс котельного агрегату.

    курсовая работа [250,1 K], добавлен 07.10.2010

  • Опис принципової схеми циклу ТЕЦ, визначення характеристик стану робочого тіла. Витрати палива при виробленні електроенергії на КЕС та в районній котельній. Економія палива на ТЕЦ в порівнянні з роздільним виробленням електроенергії та теплоти.

    курсовая работа [519,2 K], добавлен 05.06.2012

  • Підвищення ефективності спалювання природного газу в промислових котлах на основі розроблених систем і технологій пульсаційно-акустичного спалювання палива. Розробка і адаптація математичної моделі теплових і газодинамічних процесів в топці котла.

    автореферат [71,8 K], добавлен 09.04.2009

  • Технологія доменної плавки з застосуванням пиловугільного палива. Зміна рівня використання відновлюваної енергії газів і ступеня прямого відновлення оксиду заліза. Норми компенсації при вдування пиловугільного палива у сурму та технологічні розрахунки.

    реферат [30,2 K], добавлен 30.11.2010

  • Виробництво твердого біопалива з деревних відходів. Технологія та обладнання для виготовлення гранульованого палива - пиллет. Технологічний процес пресування. Виробництво паливних брикетів із соломи, його переваги. Вирощування біомаси для синтезу палива.

    реферат [1,3 M], добавлен 03.12.2013

  • Характеристика котла ТП-230. Розрахунок ентальпій повітря і продуктів згоряння палива. Коефіцієнт надлишку повітря. Тепловий баланс котельного агрегату. Геометричні характеристики топки. Розрахунок теплоти, яка сприймається фестоном, теплопередачею.

    курсовая работа [256,5 K], добавлен 18.04.2013

  • Розрахунок теплового балансу котла та визначення витрати палива. Температурний напір пароперегрівника. Коефіцієнт теплопередачі водяного економайзера. Аеродинамічний розрахунок газового тракту в межах парового котла. Розрахунок товщини стінки барабану.

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 19.05.2014

  • Обґрунтування вибору лігніну як альтернативного виду палива для котлоагрегату БКЗ-75-39. Розрахунок основного і допоміжного обладнання для котлоагрегату з врахуванням в якості палива відходів гідролізного виробництва. Виробництво брикетів з лігніну.

    дипломная работа [2,5 M], добавлен 18.11.2013

  • Водень як один з найбільш поширених елементів на Землі. Поняття водневої технології. Методи отримання водневого палива. Різновиди водню та їх характеристика. Роль водню і водневої технології у кругообігу речовин у природі. Водневі двигуни та енергетика.

    реферат [37,1 K], добавлен 25.09.2010

  • Розрахунок котельного агрегату, склад і кількість продуктів горіння. Визначення теплового балансу котла і витрат палива. Характеристики та розрахунок конвективної частини. Тепловий розрахунок економайзера і перевірка теплового балансу котельного агрегату.

    курсовая работа [677,6 K], добавлен 17.03.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.