Ціннісні аспекти соціально-філософського аналізу феномену українського бізнесу

Размещено на http://allbest.ru

Український державний університет імені Михайла Драгоманова

Ціннісні аспекти соціально-філософського аналізу феномену українського бізнесу

Ковбасюк Ю.В., аспірант кафедри соціальної філософії,

філософії освіти та освітньої політики

Україна, Київ

Анотація

Мета дослідження полягає у конкретизації застосування аксіологічного підходу у контексті соціально-філософського аналізу феномену українського бізнесу. Відповідно до вказаної мети у роботі реалізовано такі завдання як: (1) узагальнено сучасні підходи до розуміння змісту і сенсу аксіологічного підходу у науковому дослідженні та (2) визначено методологічний потенціал застосування відповідного підходу задля аналізу феномену українського бізнесу, зокрема його ділових стратегій.

У роботі представлено, що бізнес виступає як цікавий об'єкт для дослідження й соціально-філософського аналізу, зокрема, з точки зору його цінностей й ціннісних орієнтацій та їхнього впливу на ділові стратегії. Обґрунтовано думку, що розуміння ціннісних аспектів бізнесу має як теоретичне, так і практичне значення, адже воно може допомогти удосконалити соціально-інституційне оформлення відносин бізнесу з суспільством і державою.

За результатами проведеного дослідження вдалося: обґрунтувати актуальність аксіологічного аналізу ціннісних аспектів українського бізнесу; з'ясувати сутність та функції філософії бізнесу, її значення для розвитку та стійкості бізнесу; продемонстровано потенціал аксіологічного підходу для розуміння ціннісних орієнтацій українського бізнесу, його взаємозв'язків із суспільством та можливостей їхнього розвитку. Дослідження ціннісних аспектів українського бізнесу може сприяти удосконаленню його практики.

Ключові слова: цінності, аксіологія, бізнес, ділові стратегії, соціально-філософський аналіз.

Abstract

Value aspects of socio- philosophical analysis of the phenomenon of Ukrainian business

Kovbasiuk Yu. V.,

graduate student of the department of social philosophy, philosophy of Education and Educational Policy of Mykhailo Drahomanov

Ukrainian State University (Ukraine, Kyiv)

The aim of the research is to specify the application of the axiological approach in the context of the socio-philosophical analysis of the phenomenon of Ukrainian business.

In accordance with the stated objective, the following tasks have been accomplished:

(1) modern approaches to understanding the content and essence of the axiological approach in scientific research have been generalized, and

(2) the methodological potential of applying the respective approach for analyzing the phenomenon of Ukrainian business, particularly its business strategies, has been determined.

The study demonstrates that business serves as an interesting subject for investigation and socio-philosophical analysis, particularly concerning its values and value orientations and their influence on business strategies. It is argued that understanding the value aspects of business holds both theoretical and practical significance, as it can help improve the socio-insti- tutional framework of business relations with society and the state.

As a result of the conducted research, it was possible to: justify the relevance of axiological analysis of the value aspects of Ukrainian business; clarify the essence and functions of business philosophy, its significance for business development and sustainability; demonstrate the potential of the axiological approach for understanding the value orientations of Ukrainian business, its relationships with society, and opportunities for its development.

Research on the value aspects of Ukrainian business can contribute to the enhancement of its practices.

Keywords: values, axiology, business, business strategies, socio-philosophical analysis.

Драматичний етап розвитку української держави - агресія й геноцидна війна російської федерації проти України, як це не парадоксально звучить, стимулюють до переосмислення перспектив розвитку українського суспільства й ролі його окремих верств і соціальних груп. Серед принципово важливих драйверів життєздатності української держави сьогодні, а також у перспективі повоєнного відновлення і розвитку, очевидно доречно розглядати національний бізнес.

Сам по собі національний бізнес виступає доволі цікавим об'єктом філософського дослідження. При цьому, варто наголосити, що переважно поняття «філософія бізнесу» пов'язується з ідеологією і принципами, що їх сповідує й реалізує бізнес у контексті своєї діяльності - звідси похідні концепти «філософія максимізації прибутку», «філософія, орієнтована на клієнта», «філософія, орієнтована на інновації», які типово розглядаються у працях, що присвячені бізнесу. Водночас, визнаємо, що гуманістичні тренди минулих десятиліть, як і трендетизації різних сфер суспільного життя, також торкнулися сфери бізнесу й позначилися на його базових світоглядних концептах формалізувавшись у «філософії бізнесу, що орієнтована на етику» й «філософії бізнесу, що орієнтована на людей».

Вважаємо, що попри важливість зазначених концептів для розуміння феномену бізнесу, вони не вичерпують усю його складність і залишають поза увагою культурно-історичні й духовно-моральні грані відповідного явища. Зокрема, досі не надано належної уваги ціннісним аспектам ділових стратегій сучасного українського бізнесу, відсутні комплексні дослідження відповідної проблематики. Між тим, розуміння природи відповідних ціннісних аспектів, їхніх особливостей й факторіального значення у поточних суспільно-історичних умовах, становить не лише філософсько-теоретичний інтерес, але й має практичне значення, зокрема у контексті вдосконалення соціально-інституційного оформлення системи відносин бізнесу з суспільством і державою. Це тим більш цікаво, якщо взяти до уваги, що моделі економічної поведінки бізнесменів (очевидно ціннісно зумовленої) мають суттєвий впив і на систему економічних відносин, і на суспільство та стратегеми його розвитку загалом.

Окреслена перспективність соціально-філософського аналізу ціннісних аспектів ділових стратегій українського бізнесу зумовлює дослідницький інтерес до ціннісних аспектів соціально-філософського аналізу як способу дослідження процесів і феноменів суспільного буття. Фактично метою представленого дослідження можна вважати конкретизацію застосування аксіологічного підходу у контексті соціально-філософського аналізу феномену українського бізнесу.

Досягнення вказаної дослідницької мети передбачає реалізацію таких завдань як: (1) узагальнення сучасних підходів до розуміння змісту і сенсу аксіологічного підходу у науковому дослідженні та (2) визначення методологічного потенціалу застосування відповідного підходу задля аналізу феномену українського бізнесу, зокрема його ділових стратегій.

Зауважимо, що представлене дослідження має теоретичний характер і це детермінувало його методологічний апарат, тобто застосування переважно теоретичних, зокрема логічних методів дослідження. При цьому матеріалом для нашого дослідження стали роботи українських та зарубіжних дослідників, що присвячені аксіологічній проблематиці.

Для розуміння сутності аксіологічного підходу у науковому дослідженні важливими є праці й міркування аксіологічного спрямування, тобто ті, що розкривають зміст, особливості й функції сучасної теорії цінностей (аксіології), а також її категоріально-понятійний апарат. Відзначимо, що на академічному рівні аксіологія трактується як «теорія цінностей, розділ філософії, що з'ясовує природу та різновиди цінностей, взаємовідношення між ними (досліджує системи або множини взаємопов'язаних цінностей) [1]. Крім того наголошується, що аксіологія є розділом саме практичної філософії, здобутком якого є, вивчає висновок про множинний й неоднорідний характер цінностей [28], а також створення методологічного дослідження різноманітних питань - економічних, моральних, естетичних і навіть логічних, які часто розглядалися у відносній ізоляції [17]. Принциповим для нашого дослідження є визнання активної взаємодії аксіології як філософської дисципліни з широким спектром інших філософських дисциплін (від метаетики й гносеології до естетики та філософії релігії [20].

У зв'язку з цим відзначимо міркування Івана Зазюна, щодо структури аксіології, яка включає формальний й матеріальний елементи. Перший орієнтований на проблематику онтологічного змісту (зокрема питання буття цінностей, практики ціннісних відносин, тощо), а другий включає дослідження щодо ідентифікації цінностей та їхньої класифікації та ієрархізації [8]. Сукупно дослідження формальної аксіології й матеріальної надають уявлення про світ цінностей й його зв'язок зі світом людини й соціуму. При цьому, основними чинниками розгортання аксіологічних уявлень суб'єкта про світ і себе в цьому світі нині визначено його потреби і мотиваційні тенденції [12, с. 175].

Акцентуємо увагу і на класичній для сучасної аксіології позиції щодо розуміння цінностей як смислових орієнтирів життя індивідів і соціальних груп - відповідні міркування й аргументацію констатуємо у працях таких авторів як-от Карл-Отто Апель [2], Аласдер Макінтайр [23] і Мілтон Рокич [26]. На емпіричному рівні означене положення підтверджене масштабними дослідженнями міжнародної групи дослідників на чолі з авторитетним аксіологом Шаломом Шварцем. Дослідження встановило пряму кореляцію між цінностями, потребами й практикою особистісного зростання та самовдосконалення [27]. Відповідну кореляцію підтверджують і результати багаторічного «Світового дослідження цінностей» (World Values Survey) - міжнародної дослідницької програми, що присвячена науковому та академічному вивченню соціальних, політичних, економічних, релігійних та культурних цінностей народів світу, що була започаткована Рональдом Інглхартом. Спираючись на значний масив даних науковець вказує на залежність індивідуальної й суспільної траєкторії руху від цінностей, що їх актуалізують певні соціально-економічні процеси (модернізація й цифровізація, зокрема) [22].

Зрештою теоретичне й емпіричне обґрунтування впливу цінностей на те, як люди сприймають світ, формулюють проблеми та обирають шляхи їх вирішення зумовило широке застосування аксіологічного підходу у сучасній науці. Суть аксіологічного підходу у наукових дослідженнях полягає у вивченні цінностей, їх ролі та впливу на різні аспекти досліджуваного явища. Дослідження різноманітних соціокультурних явищ через призму аксіологічного підходу має практичним результатом появу нових предметних дослідницьких сфер: аксіологія соціальних відносин, аксіологія права, політична аксіологія, педагогічна аксіологія, тощо. Вважаємо перспективним застосування аксіологічного підходу у контексті соціально-філософського аналізу ділових стратегій сучасного українського бізнесу.

У зв'язку з відповідною дослідницькою перспективою привертають увагу наявні досі праці, якими представлені різні аспекти соціально-філософського аналізу бізнесу і підприємництва як неординарних соціокультурних явищ сучасності. Зокрема, Тетяна Глушко концептуалізувала позицію, щодо філософських підстав бізнесу як основи легітимації економіки, інструменту формування пріоритетів економічної діяльності та розвитку [4]; Ірина Шавкун феномен бізнесу аналізує в етичному контексті, наголошуючи, що етика є невід'ємним елементом сучасної практики ведення бізнесу [16]; Людмила Северин-Мрачковська акцентує увагу на потенціалі підприємництва у контексті гуманістичного удосконалення людини, адже воно створює умови для удосконалення життєдіяльності людини, розвитку її творчого потенціалу [15]; Надія Горішна концентрує у своєму дослідженні увагу на соціальному навантаженні підприємництва, в основі якого мають бути покладені гуманістичні орієнтири й демократичні підходи в управлінні [5]; Ганна Гулєвська й Людмила Адашис аналізуючи концепцію бізнесу у контексті сучасних глобальних трендів визначають бізнес, а також торгівлю та інвестиційну діяльність, як основні опори процвітання й миру, що корелює з головним глобальним трендом, яким є пошук більш справедливого, свідомого значущості спільних цінностей нового світового устрою [6]. Роботи згаданих дослідників підтверджують цікавість до бізнесу як специфічного соціального явища. Водночас, варто відзначити, що саме це явище в силу своєї багатоманітності продовжує і надалі привертати увагу науковців. Зрештою міркування згаданих авторів становлять теоретичну основу нашої позиції щодо перспективності застосування аксіологічного підходу у контексті соціально-філософського аналізу феномену українського бізнесу.

Щодо актуальності відповідного аналізу зауважимо, що сам бізнес є явищем філософського порядку. Таке його бачення ґрунтується на очевидному факті потужної морально-етичної складової економічних відносин, оскільки вони становлять сферу діяльності і спілкування людей. Між тим, діяльність людини вирізняється осмисленістю й вмотивованістю, що і виводить нас у площину практичної філософії й доречності застосування інструментарію соціально-філософського аналізу. З іншого боку, варто наголосити і на тому, що необхідність осмисленої підприємницької практики зумовлює необхідність напрацювання її світоглядних, філософських основ - того, що називають нині філософією бізнесу.

Серед розмаю визначень того, що собою являє філософія бізнесу, нашу увагу привернула дефініція, яку надано фахівцями всесвітньовідомої компанії з працевлаштування - Indeed: «Філософія бізнесу - це набір принципів, які компанія використовує, щоб вирішити, як працювати з різними сферами діяльності. Філософія бізнесу окреслює мету та цілі бізнесу. Вона також містить перелік конкретних цінностей, важливих для працівників, керівників або управлінців, які можуть допомогти бізнесу відчуватися більш особистим для цих людей» [21]. Наведене визначення доволі яскраво виражає функціональний сенс бізнесу - осмислена діяльність задля досягнення бізнес-мети, а також важливість ціннісних засад такої діяльності, що сприяє формулюванню цілей бізнесу (не лише у категоріях прибутку й вигоди). При цьому і сама філософія бізнесу здатна виконувати важливі функції в інтересах бізнесу й його розвитку (перспектив).

Зокрема, експерти відомої німецької консалтингової компанії Workpath виокремлюють такі функції філософії бізнесу у контексті діяльності певної компанії чи підприємства:

1) функція інтеграції (забезпечує почуття приналежності, підвищує мотивацію та відданість, розуміння мети компанії);

2) функція орієнтації (концептуалізуючи цінності, філософії бізнесу задає цілі й стандарти діяльності);

3) функція координації (бізнес-філософія, що її сповідує певна компанія надає відповідь на запитання: «Що собою являє ця компанія?»);

4) функція ухвалення рішень (філософія бізнеса закладає основу для короткострокових і довгострокових змін) [18].

Отже, значення філософії бізнесу важко переоцінити, що стимулює до інтелектуальної роботи у напрямку її розвитку й популяризації як в академічному середовищі, так у бізнес-просторі. Це тим більш актуально, якщо зважити, шо глобальні та регіональні бізнес-моделі стрімко змінюються і «дедалі більше інвесторів, виробників і споживачів у всьому світі вимагають більш стійкої та соціально відповідальної політики, більш етичного ведення бізнесу, більш екологічних і гідних робочих місць, гендерної рівності та рівних можливостей» [6, с. 52]. Зазначені тренди актуалізують питання щодо ціннісного обґрунтування світоглядних настанов і принципів, які становлять ядро філософії бізнесу й детермінують мету та цілі сучасного бізнесу. Ціннісній базис відіграє цілком практичну й функціональну роль, оскільки забезпечує соціальну спрямованість економічної (підприємницької) діяльності, відкритість до новаторських ідей, фінансову ефективність й демократичність прийняття рішень, що дозволяє власну й особливу соціальну місію [5]. Цінності у даному випадку набувають значення засобів конструювання економічної і, ширше, соціальної реальності. Іншими словами, виходимо на необхідність звернення до аксіологічного підходу у контексті соціально-філософського аналізу і власне бізнесу, і стратегем його розвитку.

На сьогоднішній день вважається, що «функціональний зміст застосування аксіологічного підходу ґрунтується на феномені цінностей як основи поведінки та ставлення особистості до різних сфер життєдіяльності» [11, с. 641]. При цьому, специфіка й завдання дослідження визначають релевантні методики й методи пізнавальної й перетворюючої діяльності з застосуванням «аксіологічної призми». Відзначимо також, що аксіологічний (або ціннісний) підхід прикметний динамічним характером сприйняття реальності, оскільки, за словами українського аксіолога Анатолія Ручки, «ціннісний підхід до навколишнього середовища постійно опосередковується тими змінами, що відбуваються як на макросоцієтальному, так і на індивідуально-особистому рівнях» [13, с. 173]. У цьому контексті аксіологічний підхід кореспондується з методологією латерального мислення, що її запропонувала застосовувати Ірина Лилик для осмислення людиною своєї бізнес-діяльності, спрямованої на виявлення й задоволення потреб. Дослідниця вказує на те, що «фундаментальним принципом латерального мислення є філософська позиція, що будь- який погляд на речі - лише один із багатьох можливих» [10, с. 125]. Відтак методологія латерального мислення надає можливість розглядати бізнес як соціальне явище у різних площинах й з урахуванням різних його аспектів, зокрема, ціннісного. Поєднання аксіологічного підходу з методологією латерального мислення відкриває цікаві перспективи в плані соціально-філософського аналізу бізнесу як феномену суспільного буття, що має значне ціннісне навантаження. економічний аксіологічний бізнес ціннісний

Емпіричним підтвердженням важливості наукової уваги до ціннісної проблематики у контексті аналізу феномену бізнесу, зокрема українського, можна вважати результати дослідження групи американських науковців - Дональда Сала, Стефано Тарконі і Шарліз Сал, які проаналізували значення цінностей для американських компаній [19]. Зокрема, дослідження проведене на базі півтисячі компаній, підтвердили наявність цінностей, що мають засадничий характер для бізнесу й бізнес-процесів - цей факт підтвердило 72% опитаних. При цьому, до топ-важливих цінностей включають: чесність, співпрацю, орієнтацію на потреби індивіда та повагу, а цінності загалом розглядаються як основа корпоративної культури. Тут варто згадати міркування іспанця Франсіска Парра-Луни щодо потенціалу цінностей, зокрема, консолідувати суспільство, підґрунтям чого є прагнення задоволення потреб, тобто досягнення цінностей: «все або майже все у сфері людських стосунків можна розглядати як величезний і складний каркас потреб та інтересів, які можуть бути задоволені лише шляхом досягнення цінностей» [24]. Отож, цінності є таким собі «сировинним матеріалом», що створюють простір для можливого вирішення суспільних проблем.

Водночас, як наголошував американський соціолог Толкотт Парсонс, цінності можуть бути розглянуті як якості та компоненти певних структурних утворень наприклад, соціальних інститутів, які зумовлюють відповідні моделі поведінки [25, с. 36-39]. Таким інститутом обґрунтовано вважати бізнес, що є «інституційним актором сучасної мережі соціальних відносин, який відстоює на рівноправній основі з іншими інститутами свої інтереси і несе корпоративну соціальну відповідальність перед суспільством» [7, с. 54 ]. Це й же соціальний інститут - бізнес, продукує й просуває зразки, ідеали та норми - сукупно цінності-норми, що мають особливо важливе значення і є підставами для сучасної бізнес-діяльності й для перспективних бізнес- стратегій. Логічно припустити, що на кожному етапі свого розвитку й зважаючи на наявні суспільно-політичні й соціокультурні умови, бізнес побутує з певними переважаючими ціннісними орієнтаціями, що також має бути предметом соціально-філософського аналізу.

Своєю чергою, американський дослідник Рональд Інглхарт на підставі значного обсягу фактичного матеріалу про значення цінностей для життєвих стратегій людини і суспільства дійшов висновку, що нераціональна (морально-ціннісна) мотивація має суттєвий вплив на економічні і соціальні стратегії людської поведінки, а реалізація багатьох ідей здійснюється всупереч раціональним розрахункам, а радше з емоційних та ціннісних мотивів [22]. Ще одна тенденція, що її засвідчує World Values Survey Інглхарт - це набуття мейнстримного характеру тенденції до соціоцентризму, з притаманними йому альтруїзмом, волонтерством, ком'юнітаризмом, краудфандингом, екоцентризмом тощо. Зауважимо, що відповідні ціннісні орієнтації надзвичайно виразно виявили себе, в тому числі і в українському бізнесовому середовищі, за час російсько-української війни, зокрема після масштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Означений момент є додатковим й вагомим аргументом спеціальної уваги до ціннісних аспектів ділових стратегій сучасного українського бізнесу.

З іншого боку, наявні дані спеціальних соціологічних досліджень доводять, що «ціннісно-культурне поле українського суспільства характеризується суперечливим та дуже повільним відходом від пострадянських орієнтацій у сферах розбудови державного та політичного устрою, економіки, формування міжособистісних стосунків, правовій системі тощо» [14, с. 13].

Очевидно у контексті розбудови національного економічного простору як невід'ємної складової європейського економічного простору, нагальними є ціннісні перетворення. Фундаментальними цінностями, у зв'язку з завданнями економічної євроінтеграції, логічно вважати такі європейські цінності як-от: верховенство права, самореалізація, толерантність, відкритість до змін, індивідуальна відповідальність, взаємодопомога. Відповідно до положень Договору про Європейський Союз (1992 р.) «ці цінності є спільними для держав-членів у рамках суспільства, що характеризується плюралізмом, недискримінацією, терпимістю, справедливістю, солідарністю і рівністю жінок і чоловіків» [9], а на підставі культурної, релігійної та гуманістичної спадщини Європи сформувалися універсальні для ЄС цінності: недоторканні та невідчужувані права людської особистості, свобода, демократія, рівність та правова держава.

Звернення до вказаних цінностей, як наріжних для сучасного українського бізнесу, доцільне ще й тому, що «криза в економічній свідомості пострадянського періоду - йдеться про тривалий перехідний період від планової господарської системи до ринкової економіки - сформувала недостатньо коректне розуміння сутності такого соціально-економічного феномену як бізнес та спричинила поширення дещо викривлених уявлень про економічну роль та специфіку правового регулювання останнього» [3, с. 185].

Викладене вказує на те, що аксіологічний підхід має значний потенціал для аналізу такого соціального явища як бізнес, зокрема українського бізнесу. Звернення до «аксіологічної призми» засноване на усвідомленні специфічного статусу цінностей як засадничих для реальної бізнес-поведінки й економічних відносин. Застосування аксіологічного підходу дозволяє глибше розуміти ціннісні орієнтації бізнесу, його взаємозв'язки з суспільством та можливості їхнього розвитку.

Висновки

У підсумку нашого дослідження і виходячи з сформульованої його мети - здійснити конкретизацію застосування аксіологічного підходу у контексті соціально-філософського аналізу феномену українського бізнесу, вважаємо за можливе зробити такі висновки:

1. Здійснений нами аналіз указує на те, аксіологічний підхід у сучасному науковому дослідженні набуває усе більшої актуальності, що зумовлено визнанням фундаментальної ролі цінностей для змісту й характеру поведінки та ставлення особистості до різних сфер життєдіяльності, зокрема бізнес-сфери. При цьому, поєднання аксіологічного підходу з методологією латерального мислення (різнобічного й плюрального по відношенню до об'єкта пізнання) відкриває значні перспективи щодо соціально-філософського аналізу бізнесу як феномену суспільного буття, що має значне ціннісне навантаження.

2. Звернення до аксіологічного підходу в контексті дослідження бізнесу засноване на усвідомленні специфічного статусу цінностей як засадничих для реальної бізнес-поведінки й економічних відносин. За допомогою аналізу цінностей, що лежать в основі філософії українського бізнесу, відкривається можливість розуміння як перспектив самого цього явища, так і його потенційного впливу на суспільно-політичні процеси в країні. Зрештою, окреслене нами значення філософії бізнесу стимулює до інтелектуальної роботи у напрямку її розвитку, зокрема її аксіологічної складової.

З точки зору наукової перспективи відзначимо, що застосування аксіологічного підходу (фактично - аксіологічний аналіз) до феномену українського бізнесу, і його потенціальних стратегій, надає можливість

(1) визначити реальний вплив цінностей на прийняття рішень,

(2) зрозуміти ціннісні орієнтації, які лежать в основі бізнес-процесів в Україні,

(3) окреслити стратегії, що відповідали б потребам суспільств й забезпечували позитивну перспективу національному бізнесу. Власне цьому і будуть присвячені наші подальші дослідження.

Список використаних джерел

1. Аксіологія. (2024). Енциклопедія сучасної України. [онлайн] Режим доступу: <https://esu.com. ua/article-43500> [Дата звернення: 16.03.2024].

2. Апель К.-О. (2009). Дискурс і відповідальність: проблема переходу до постконвенціональної моралі. Переклад з німецької В. Купліна. Київ: Дух і літера.

3. Глушко Т П. (2005). Філософія бізнесу як основа легітимації економіки. Філософські проблеми гуманітарних наук. 4, с. 85-89.

4. Глушко Т. (2022). Філософія бізнесу як міждисциплінарна освітня компонента. Philosophy of Education. 28 (1), с. 85-89.

5. Горішна Н. М. (2016). Феномен соціального підприємництва: сутність і критерії. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2 (39), с. 85-89.

6. Гулєвська Г., Адашис Л. (2021). Концепція бізнесу та прав людини в контексті сучасних глобальних трендів. Філософія права і загальна теорія права. 1. с. 48-63.

7. Єфіменко С. А. (2013). Бізнес як соціальний інститут: методологічний аналіз. Наукове пізнання: методологія та технологія. Філософія. 1. с. 53-57.

8. Зязюн I. A. (2010). Діалектика ціннісних суджень та відношень. В: Товажнянський Л. Л., Романовсь- кий О. Г., ред. (2010). Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти. V Кримські педагогічні читання «Педагогіка вищої школи 21-го століття та формування національної гуманітарно-технічної еліти». Харків: НТУ «ХПІ». 27 (31): в 3 ч. Ч. 1., с. 29-30.

9. (1991). Консолідовані версії Договору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу з протоколами та деклараціями, 1991. Законодавство України. [онлайн] Режим доступу: <https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_b06#Text> [Дата звернення: 17.03.2024].

10. Лилик І. В. (2008). Маркетинг як філософія бізнесу в Україні. Вісник ДДФА: Економіка. 1, с. 29-30.

11. Пелех Ю. В., Матвійчук А. В., Пелех В. Ю. (2023). Методологічний потенціал сучасної аксіології. Science and innovation of modern world. Proceedings of the 7th International scientific and practical conference. Cognum Publishing House. London, United Kingdom. p. 635-645.

12. Петрунько О. (2023). Аксіопсихологія та аксіогенез особистості в умовах соціальної кризи. Вчені записки Університету «КРОК». 1(69), с. 171-187.

13. Ручка А. (2013). Цінності та ціннісна зміна у сучасному суспільстві. Культурологічна думка. Щорічник наукових праць. 6. с. 172-179.

14. Український центр європейської політики, 2020. Світове дослідження цінностей 2020 в Україні. Київ: Український центр європейської політики.

15. Северин-Мрачковська Л. В. (2013). Суспільнозорієнтоване підприємництво: соціально-філософський аналіз. Гуманітарні студії. 20, с. 140-148.

16. Шавкун І. Г (2009). Методологічні проблеми концепції етичної компанії в бізнесі. Гуманітарний вісникЗДІА. 39, с. 44-54.

17. Axiology. Britannica. Feb 22, 2024. Available from: <https://www.britannica.com/topic/axiology>. [16.03.2024].

18. Workpath GmbH, 24.03.2024. Consultant Strategy Execution (all genders are welcome). Munich, Germany. Available from: <https://join.com/ companies/workpath/10914551-consultant-strategy- execution-all-genders-are-welcome>. [31.03.2024].

19. Donald, Sull, Stefano, Turconi, Charles, Sull. (July 21, 2020). When It Comes to Culture, Does Your Company Walk the Talk? Management review. Available from: <https://sloanreview.mit.edu/article/ when-it-comes-to-culture-does-your-company-walk- the-talk/?fbclid=IwAR2hM0SJMFDwJS2DSgMSgT ZMMKUIlx4r1wDVtMmIsISZ7cTyEJYn6lECs3g>. [18.03.2024].

20. Hirose I., Olson J. (2015). The Oxford Handbook of Value Theory (Oxford Handbooks). New York: Oxford University Press.

21. Indeed. (July 22, 2022). How to Create a Business Philosophy (With Examples). Available from: <https://www.indeed.com/career-advice/career- development/business-philosophy-examples>. [18.03.2024].

22. Inglehart, R. 2018. Cultural Evolution: People's Motivations are Changing, and Reshaping the World. Cambridge University Press.

23. MacIntyre A. (2007). After Virtue: A Study in Moral Theory. University of Notre Dame Press, 2007.

24. Parra-Luna Fr. (2008). Axiological Systems Theory: a general model of society. TripleC. 6 (1)., р. 1-23.

25. Parsons T. (1951). The social system. London: Lowe and Brydone Ltd.

26. Rokeach M. (1973). The nature of human values. New York: Free Press.

27. Schwartz S. H., Cieciuch J., Vecchione M., Davidov E., Fischer R., Beierlein C., Ramos A., Verkasalo M., Lonnqvist J.-E., Demirutku K., Dirilen- Gumus O., Konty M. (2012). Refining the Theory of Basic Individual Values. Journal of Personality and Social Psychology. 103(4), p. 663-688.

28. Smith B., Thomas A., (2024). Axiology. Routledge Encyclopedia of Philosophy. Available from: < URL: https://esu.com.ua/article-43500>. [18.03.2024].

References

1. Aksiologiya [Axiology]. (2024). Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini. [onlajn] Rezhim dostupu: <https://esu.com.ua/article-43500> [Data zvernennya: 16.03.2024]. [In Ukrainian].

2. Apel K.-O. (2009). Diskurs i vidpovidalnist: problema perehodu do postkonvencionalnoyi morali [Discourse and responsibility: the problem of the transition to post-conventional morality]. Pereklad z nimeckoyi V. Kuplina. Kiyiv: Duh i litera. [In Ukrainian].

3. Glushko T. P (2005). Filosofiya biznesu yak osnova legitimaciyi ekonomiki [Business philosophy as the basis of economic legitimation]. Filosofski problemi gumanitarnih nauk. 4, s. 85-89. [In Ukrainian].

4. Glushko T. (2022). Filosofiya biznesu yak mizhdisciplinarna osvitnya komponenta [Business philosophy as an interdisciplinary educational component]. Philosophy of Education. 28 (1), s. 8589. [In Ukrainian].

5. Gorishna N. M. (2016). Fenomen socialnogo pidpriyemnictva: sutnist i kriteriyi [The phenomenon of social entrepreneurship: essence and criteria]. Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu. Seriya: «Pedagogika. Socialna robota». 2 (39), s. 85-89. [In Ukrainian].

6. Gulyevska G., Adashis L. (2021). Koncepciya biznesu ta prav lyudini v konteksti suchasnih globalnih trendiv [The concept of business and human rights in the context of modern global trends]. Filosofiya prava i zagalna teoriyaprava. 1. s. 48-63. [In Ukrainian].

7. Yefimenko S. A. (2013). Biznes yak socialnij institut: metodologichnij analiz [Business as a social institution: methodological analysis]. Naukove piznannya: metodologiya ta tehnologiya. Filosofiya. s. 53-57. [In Ukrainian].

8. Zyazyun I. A. (2010). Dialektika cinnisnih sudzhen ta vidnoshen [Dialectics of value judgments and attitudes]. V: Tovazhnyanskij L. L., Romanovskij O. G., red., 2010. Problemi ta perspektivi formuvannya nacionalnoyi gumanitarno-tehnichnoyi eliti. V Krimski pedagogichni chitannya «Pedagogika vishoyi shkoli 21-go stolittya ta formuvannya nacionalnoyi gumanitarno-tehnichnoyi eliti». Harkiv: NTU «HPI». 27 (31): v 3 ch. Ch. 1., s. 29-30. [In Ukrainian].

9. Konsolidovani versiyi Dogovoru pro Yevropejskij Soyuz ta Dogovoru pro funkcionuvannya Yevropejskogo Soyuzu z protokolami ta deklaraciyami, 1991 [Consolidated versions of the Treaty on European Union and the Treaty on the Functioning of the European Union with Protocols and Declarations, 1991]. Zakonodavstvo Ukrayini. [onlajn] Rezhim dostupu: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_ b06#Text> [Data zvernennya: 17.03.2024]. [In Ukrainian].

10. Lilik I. V (2008). Marketing yak filosofiya biznesu v Ukrayini [Marketing as a business philosophy in Ukraine]. Visnik DDFA: Ekonomika. 1, s. 29-30. [In Ukrainian].

11. Peleh Yu. V., Matvijchuk A. V., Peleh V. Yu. (2023). Metodologichnij potencial suchasnoyi aksiologiyi [Methodological potential of modern axiology]. Science and innovation of modern world. Proceedings of the 7th International scientific and practical conference. Cognum Publishing House. London, United Kingdom. p. 635-645. [In Ukrainian].

12. Petrunko O. (2023). Aksiopsihologiya ta aksiogenez osobistosti v umovah socialnoyi krizi [Axiopsychology and axiogenesis of personality in conditions of social crisis]. Vchenizapiski Universitetu «KROK». 1(69), s. 171-187. [In Ukrainian].

13. Ruchka A. (2013). Cinnosti ta cinnisna zmina u suchasnomu suspilstvi [Values and value change in modern society]. Kulturologichna dumka. Shorichnik naukovihprac. 6. s. 172-179. [In Ukrainian].

14. Ukrayinskij centr yevropejskoyi politiki. (2020). Svitove doslidzhennya cinnostej 2020v Ukrayini [World Values Survey 2020 in Ukraine]. Kiyiv: Ukrayinskij centr yevropejskoyi politiki. [In Ukrainian].

15. Severin-Mrachkovska L. V. (2013). Suspilno zoriyentovane pidpriyemnictvo: socialno-filosofskij analiz [Community-oriented entrepreneurship: socio- philosophical analysis]. Gumanitarni studiyi. 20, s. 140-148. [In Ukrainian].

16. Shavkun I. G. (2009). Metodologichni problemi koncepciyi etichnoyi kompaniyi v biznesi [Methodological problems of the concept of an ethical company in business]. Gumanitarnij visnik ZDIA. 39, s. 44-54. [In Ukrainian].

17. Axiology. Britannica. (Feb 22, 2024). Available from: <https://www.britannica.com/topic/axiology>. [16.03.2024]. [In Ukrainian].

18. Workpath GmbH. (24.03.2024). Consultant Strategy Execution (all genders are welcome). Munich, Germany. Available from: <https://join.com/ companies/workpath/10914551-consultant-strategy- execution-all-genders-are-welcome>. [31.03.2024].

19. Donald, Sull, Stefano, Turconi, Charles, Sull. (July 21, 2020). When It Comes to Culture, Does Your Company Walk the Talk? Management review. Available from: <https://sloanreview.mit.edu/article/ when-it-comes-to-culture-does-your-company-walk- the-talk/?fbclid=IwAR2hM0SJMFDwJS2DSgMSgT ZMMKUIlx4r1wDVtMmIsISZ7cTyEJYn6lECs3g>. [18.03.2024].

20. Hirose I., Olson J. (2015). The Oxford Handbook of Value Theory (Oxford Handbooks). New York: Oxford University Press.

21. Indeed. (July 22, 2022). How to Create a Business Philosophy (With Examples). Available from: <https://www.indeed.com/career-advice/career- development/business-philosophy-examples>. [18.03.2024].

22. Inglehart R. (2018). Cultural Evolution: People's Motivations are Changing, and Reshaping the World. Cambridge University Press.

23. MacIntyre A. (2007). After Virtue: A Study in Moral Theory. University of Notre Dame Press, 2007.

24. Parra-Luna Fr. (2008). Axiological Systems Theory: a general model of society. TripleC. 6 (1)., p. 1-23.

25. Parsons T (1951). The social system. London: Lowe and Brydone Ltd.

26. Rokeach M. (1973). The nature of human values. New York: Free Press.

27. Schwartz S. H., Cieciuch J., Vecchione M., Davidov E., Fischer R., Beierlein C., Ramos A., Verkasalo M., Lonnqvist J.-E., Demirutku K., Dirilen- Gumus O., Konty M. (2012). Refining the Theory of Basic Individual Values. Journal of Personality and Social Psychology. 103(4), p. 663-688.

28. Smith B., Thomas A. (2024). Axiology. Routledge Encyclopedia of Philosophy. Available from: <https:// esu.com.ua/article-43500>. [18.03.2024].

Размещено на Allbest.ru