Інноваційні цінності і смисли як критерій ідентифікації суб’єкта історії

Аналіз суб'єкта історії у філософських текстах. Розуміння природи людини як розумної і творчої істоти. Критерії дефініції суб'єкта історії як ступінь інноваційності смислів і цінностей, які винаходяться, підтримуються та розвиваються в історичний період.

Рубрика Философия
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 25.03.2024
Размер файла 14,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Івано-Франківський фаховий коледж Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

Інноваційні цінності і смисли як критерій ідентифікації суб'єкта історії

Будз Галина Іванівна

кандидат філософських наук

Україна

Проблема суб'єкта історичного процесу є однією із найбільш актуальних у сфері філософії історії. Вона є складною для вирішення у методологічному сенсі, оскільки залежить від змісту вихідної онтологічної парадигми, яку приймає дослідник щодо онтологічних причин походження людини, суспільства, культури та історичного процесу. В такому аспекті тлумачення суб'єкта історії у сфері філософії історії є залежним від загальної філософської картини світу дослідника, зокрема від його онтологічних міркувань.

Існують різні підходи до тлумачення проблеми суб'єкта історії. Наприклад, А. Тойнбі веде мову про цивілізацію як суб'єкт історії, а саму історію інтерпретує як процес розквіту та занепаду цивілізацій [1]. Р. Колінгвуд вважає джерелом історії процес розвитку думки історичних діячів [2]. К. Ясперс схильний вбачати джерелом історичних подій психічно-духовне співвідношення між екзистенцією як людським існуванням та трансценденцією, яка визначає сенс і цінність людського існування і проявляється через форми суспільної свідомості [3]. Можна також вважати, що всі події відбуваються самоорганізовано на основі природи людини [4], або стверджувати, що такими причинами суспільних явищ є певні психічно-духовні фактори, які є основою не тільки історії, але й всіх соціальних процесів [5]. Таких підходів до інтерпретації суб'єкта історичного процесу є велика кількість, а тому доцільно виявити певні спільні риси, які поєднують ці підходи, та виявити за якими саме критеріями можна визначити суб'єкта історії як рушійну силу історичного процесу.

Так чи інакше розуміння суб'єкта історії у філософських текстах розглядається як таке, яке пов'язане із людиною та її діяльністю. При цьому у більшості випадків у дослідженнях домінує підхід до розуміння природи людини як розумної і творчої істоти. Загалом суб'єктами історії часто ідентифікуються: по-перше - визначні особистості (герої, винахідники, митці, науковці, релігійні і культурні діячі, полководці, політики, економісти); по-друге - малі соціальні групи (еліта, соціальні класи, касти, товариства, організації); 3) по-третє - великі соціальні групи (етнос, народ, нація, громадянське суспільство).

У цьому контексті можна стверджувати, що суб'єктом історії є визначні особистості та розмаїті впливові соціальні групи, які здійснили вагомий вплив на хід історичного процесу на основі певних мотивів і результатів їхньої діяльності. У той же час слід враховувати, що окремий визначний історичний діяч, який би геніальний і талановитий він не був у тій чи іншій сфері своєї діяльності, він завжди покладається у своїй діяльності на якусь певну референтну соціальну групу, яка його підтримує та захищає його ініціативу.

Крім того, якщо брати за вихідну позицію розуміння природи людини як розумної і творчої істоти, то визначні історичні діячі та впливові соціальні групи, які пов'язані з визначними історичними діячами мали б володіти певними психічно-духовними якостями, у залежності від яких вони отримують статус суб'єкта історії. У першу чергу тут мова може йти про те, що суб'єктами історії стають ті окремі особистості та ті соціальні групи, які є творцями, винахідниками, носіями та апологетами певних інноваційних цінностей і смислів. історія філософський істота цінність

Саме ці інноваційні цінності і смисли, які є альтернативними до вже існуючих, мотивують дію соціальних груп та є причинами кардинальних змін у способі життєдіяльності спільнот, починаючи від способу виробництва та завершуючи технологіями суспільних відносин. Саме на основі інноваційних цінностей і смислів окремі особистості стають визначними історичними постатями, а соціальні групи здобувають свій історичний вплив. Якщо ж дивитись на хід історичного процесу в цілому, то переважно суб'єктами історії можна вважати визначні історичні особистості, які є винахідниками і творцями інноваційних смислів і цінностей. Ці інноваційні смисли і цінності є настільки екзистенційно важливими для людей того чи іншого історичного періоду, що стають основними мотивами життєдіяльності цілих спільнот впродовж тривалого історичного періоду. Соціальні спільноти, які є апологетами інноваційних смислів і цінностей на їх основі отримують свій історичний вплив, а тому також можуть вважатися суб'єктами історичного процесу.

Висновки

Критеріями дефініції суб'єкта історії є ступінь інноваційності смислів і цінностей, які винаходяться, підтримуються та розвиваються в той чи інший історичний період. Загалом центром історичного процесу є цінності і смисли, які почергово змінюються, а суб'єктом історії є носії інноваційних цінностей і смислів.

Список використаних джерел

1. Тойнби, А. Дж. (2009). Исследование истории: возникновение, рост и распад цивилизаций (К. Я. Кожурин, пер. с англ.). Москва: АСТ.

2. Колінгвуд, Р. Дж. (1996). Ідея історії (О. Мокровольський, пер. з англ.). Київ: Основи.

3. Ясперс, К. (1991). Смысл и назначение истории (М. И. Левин, пер. с нем.). Москва: Политиздат.

4. Будз, В. П. (2019). Панантропологічна парадигма суспільної самоорганізації. Вісник

5. Львівського університету. Серія філософські науки, (23), 12 18.

6. Hoian, І. M. & Budz, V. P. (2021). Emotions as Self-Organizational Factors of Anthropogenesis, Noogenesis and Sociogenesis. Anthropological Measurements of Philosophical Research, (19), 75-87.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Історія в концепціях "філософії життя". Гносеологічні проблеми історії баденської школи неокантіанства. Проблеми історії в концепціях неогегельянства. Неопозитивістська теорія історії. Метод "віднесення до цінностей" і метод "оцінки" в теорії Ріккерта.

    реферат [30,1 K], добавлен 30.11.2010

  • Філософія історії як складова системи філософського знання, її сутність та розвиток. Шляхи трансформації поняття "філософія історії" від його Вольтерівського розуміння до сучасного трактування за допомогою теоретичної спадщини Гегеля, Шпенглера, Ясперса.

    реферат [32,2 K], добавлен 23.10.2009

  • Три основні напрями філософії історії. Специфіка філософського осмислення проблеми людини у філософії, сутність людини в історії філософської думки. Філософські аспекти походження людини. Проблеми філософії на сучасному етапі. Особистість і суспільство.

    реферат [40,2 K], добавлен 08.10.2009

  • Предмет історії філософії. Історія філософії та філософія історії. Філософський процес. Методи історико-філософського аналізу. Аристотель. Концепція історії філософії, історичного коловороту. Герменевтика. Західна та східна моделі (парадигми) філософії.

    реферат [24,1 K], добавлен 09.10.2008

  • Основа еволюції філософських уявлень про цінності. Філософія І. Канта, його вчення про регулятивні принципи практичного розуму як поворотний пункт у розвитку проблеми цінностей. Емоційні переживання, пристрасті та їх роль у ціннісному становленні.

    реферат [33,6 K], добавлен 27.03.2011

  • Дослідження поняття цінностей та їх структури, особливостей загальнолюдських, суспільних, соціально-групових цінностей. Головні цінності для життєдіяльності людини: рівність, справедливість, людське щастя. Ціннісні орієнтації людства на зламі тисячоліть.

    реферат [42,0 K], добавлен 24.07.2012

  • Критика пізнавальних здібностей Еммануїлом Кантом. Чиста діяльність абсолютного Я в теорії Іоганна Фіхте. Аналіз розвитку свідомості у філософській системі Геогра Гегеля. Характеристика людини як самостійного суб'єкта в роботах Людвіга Фейєрбаха.

    презентация [520,8 K], добавлен 17.05.2014

  • Питання про призначення людини, значимість і сенсу її життя в античності, в середні віки, в період Відродження та Нового часу. Щастя як вищий прояв реалізації сенсу життя особистості. Матеріалістичне осмислення історії людського суспільства Марксом.

    доклад [20,3 K], добавлен 03.12.2010

  • Дослідження специфіки цінностей, їх дуалістичної природи й суперечливої сутності. Виділення сфери юридичних цінностей, які являють собою предмет юридичної аксіології. Розгляд проблеми визначення категорії "цінність" в загальнофілософському дискурсі.

    статья [23,9 K], добавлен 17.08.2017

  • Умови формування філософських поглядів Т.Г. Шевченка. "Філософія трагедії" та спроби деміфологізації української історії. Ідеальне суспільство в уявленні Т.Г. Шевченка. Простір для розквіту ідеальних сил. Національна пам'ять й національна гідність.

    реферат [21,9 K], добавлен 20.05.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.