Ж. Бодріяр про феномен хаосу: до питання про особливості впровадження сучасної соціальної роботи в громаді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Ж. Бодріяр про феномен хаосу: до питання про особливості впровадження сучасної соціальної роботи в громаді

Оксана Олександрівна Осетрова,

доктор філософських наук, професор кафедри філософії, професор кафедри соціології, соціальної роботи, публічного управління та адміністрування,

м. Дніпро

Анотація

Сучасні реалії буття України, зануреної рф у війну, а також тих країн, які перебувають у стані онтологічної загрози, з новою силою актуалізують проблему, що розгортається у соціальній площині (йдеться про антиномію «хаос - стабільність»). Інакше кажучи, сучасні соціальні катаклізми - COVID-19 і війна - порушили стабільність повсякденного життя. Наявність загрози ядерної ескалації міжнародного конфлікту розширює метафізичні обрії танатологічної та суїцидологічної проблематики, загострення якої здатне зруйнувати усталений порядок цивілізованого світу, що опинився у межовій ситуації. З огляду на зазначене мета даного дослідження полягає у з'ясуванні сутності феномену хаосу та соціальних процесів, похідних від нього - кінець, катастрофа, згідно з філософськими поглядами французького мислителя Ж. Бодріяра. Дане дослідження сфокусовано на актуальній екзистенціальній проблемі перебування людини у межовій ситуації хаосу, детермінованого реальністю танатологічної ситуації, що уможливлює перспективу онтологічної загрози планетарного масштабу, витоки якої містяться, на думку мислителя-інтелектуала Ж. Бодріяра, у нав'язливій ідеї тотального контролю, зреалізація якого призводить до зникнення соціального та заміщенні реальності ілюзією, у т.ч. навіть ілюзією безпеки як фундаментальною засадою спас-економії, що чітко спостерігається в ідеології рф, яка ґрунтується на споживанні катастрофи у повсякденному житті. У подальшому усвідомлення фахівцем із соціальної роботи того, що хаос - не Кінець усього (радше означити цей феномен як кінець старого порядку, трансформованого у безладдя, прикладом якого може слугувати аномія), а - Початок нового упорядкування, безпосередньо сприятиме досягненню ефективних результатів у його професійній діяльності в громаді, зокрема, у напрямі мінімізації/ подолання наслідків аномії як різновиду хаосу.

Ключові слова: хаос, космос, кінець, початок, катастрофа, споживання катастрофи, економія спасіння (спас-економія), соціальне, фахівець із соціальної роботи.

Abstract

Oksana Osetrova

Doctor of Philosophical Sciences,

Professor of the Department of Philosophy, Professor of the Department of Sociology, Social Work, Public Management and Administration, Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro

J. Baudrillard about the phenomenon of chaos: to the question of the specifics of the implementation of modern community social work

The modern realities of life in Ukraine, plunged into war by the Russian Federation, as well as those countries that are in a state of ontological threat, with new force actualize the problem unfolding in the social plane (we are talking about the antinomy of «chaos - stability»). In other words, modern social cataclysms - COVID-19 and war - have disrupted the stability of everyday life. The presence of the threat of nuclear escalation of the international conflict expands the metaphysical horizons of thanatological and suicidal problems, the aggravation of which can destroy the established order of the civilized world, which has found itself in a borderline situation. In view of the above, the purpose of this study is to clarify the essence of the phenomenon of chaos and social processes derived from it - the end, catastrophe, according to the philosophical views of the French thinker J. Baudrillard. Achieving the specified goal will contribute to the development of modern methods and technologies of social work in the community to minimize/overcome difficult life circumstances determined by the war situation. J. Baudrillard was deeply convinced that chaos is not completely opposed to rationality. The thinker believed that the dominance of rationality over reality is limited, because in reality it is not the subject who dominates the objective world, but the competition between the subject and the object. This study is focused on the actual existential problem of a person being in a borderline situation of chaos, determined by the reality of a thanatological situation, which enables the perspective of an ontological threat of a planetary scale, the origins of which are contained in the obsessive idea of total control, the realization of which leads to the disappearance of the social and the replacement of reality with an illusion, including even the illusion of security as a fundamental basis of the rescue economy, which is clearly observed in the ideology of the russian federation, which is based on the consumption of disaster in everyday life. The social work specialist's awareness that chaos is not the end of everything (it is better to define this phenomenon as the end of the old order transformed into disorder, an example of which can be anomie), but the beginning of a new order, will directly contribute to the achievement of effective results in his professional activities in the community, in particular, in the direction of minimizing/overcoming the consequences of anomie as a type of chaos.

Keywords: chaos, cosmos, end, beginning, disaster, consumption of disaster, economy of salvation (saving economy), social, specialist in social work.

Основна частина

З давніх-давен людська думка поступово через міфологічне, релігійне та наукове осмислення дійсності (зокрема, йдеться про філософську рефлексію) розгорталася у двох діаметрально протилежних напрямах:

1) у модусі майбутнього (в усі часи й епохи продуковані футурологічні припущення, як правило, зреалізовувані у теоріях або утопічних, або есхатологічних, про що безпосередньо свідчить історія філософії та науки);

2) у модусі минулого (уявлення про золоте століття людства, сповненого ідилії, щастя, гармонії).

У даному контексті на особливу увагу заслуговує поняття гармонії, що у перекладі з грецької мови (harmonia) означає «зв'язок», «співрозмірність» (інакше кажучи, йдеться про узгодженість частин у розгалуженому цілому). У свою чергу, упорядкована єдність частин є космос, діаметральною протилежністю якого виступає хаос, позбавлений порядку. У даному разі безпосередньо йдеться про космогонічні учення, згідно з якими, незважаючи на їхнє різноманіття (Давня Індія, Давня Греція, праукраїнці тощо), світ як упорядкований космос виникає або Твориться Богом із хаосу.

Наразі сучасні реалії буття України, зануреної рф у війну, а також тих країн, які перебувають у стані онтологічної загрози (наприклад, Ізраїль, Сирія, Вірменія, Азербайджан, Грузія, Молдова, Тайвань та інші), з новою силою актуалізують проблему, що розгортається у площині вже не космогонічній, а безпосередньо соціальній (зокрема, йдеться не про антиномію «Хаос - Космос», а про антиномію «хаос - стабільність». Інакше кажучи, сучасні соціальні катаклізми - COVID-19 і війна - порушили стабільність повсякденного життя як Українців, так і інших жителів планети (не винятком є США, Німеччина, Польща та інші держави), занурюючи їх у ситуацію, відповідною до участі на Міжнародній арені мірою дестабілізовану економічно, політично, соціально, культурно, духовно, релігійно тощо. Крім того, наявність загрози ядерної ескалації міжнародного конфлікту з боку рф, а також КНДР непомірно розширює метафізичні обрії тана - тологічної та суїцидологічної проблематики, загострення якої здатне зруйнувати усталений порядок цивілізованого світу, що автоматично опиняється (й перебуває) у межовій ситуації, есхатологічним завершенням якої логічно виступає:

1) руйнація й знищення / самознищення;

2) зникнення онтологічних можливостей;

3) всеохопна влада Хаосу.

З огляду на зазначене у даній статті увагу

сфокусовано на філософському осмисленні феномену хаосу, який перебував у полі науково-дослідницького інтересу французького мислителя Ж. Бодріяра. Загалом такий фокус має практичне значення, оскільки сприятиме становленню світоглядно-ціннісних координат фахівців із соціальної роботи, які спрямовують свою професійну діяльність на мінімізацію (подолання) складних життєвих обставин, що розгортаються в атмосфері хаосу, зокрема - соціального. У свою чергу, досягнення ефективного результату соціальної роботи в громаді актуалізує онтологічні перспективи та можливості як особи, сім'ї, громади, суспільства, так і людства загалом, що прагнуть до стабільності та упорядкованості, несумісних із хаосом у будь-яких його виявах.

Аналіз стану дослідження.

Феномен хаосу привертає до себе увагу з того моменту, коли людина почала осягати світ/ Всесвіт, намагаючись збагнути його таємниці та шукаючи точку відліку, в якій зародився порядок = космос. Ці пошуки, притаманні міфологічній свідомості, не вщухають і зараз. Про дослідницьку увагу до даного феномену свідчать міфи й легенди народів світу, поема «Теогонія» Гезіода, філософський доробок античних мислителів, зокрема Піфагора, який першим означив світ як космос з акцентом на порядку й гармонії, що відрізняють його від хаосу; Анаксагора, Емпедокла; Платона та Аристотеля - прибічників Порядку та багатьох інших; праці філософів доби Середньовіччя, Відродження, Нового Часу… - і цей перелік безпосередньо продовжується до наших днів включно.

Серед сучасних вітчизняних істориків філософії глибиною наукових досліджень феномену хаосу вирізняється О. Кулик [Кулик 2014], який ретельно проаналізував філософські розвідки щодо сутності даного феномену, а також такі філософські стратегії взаємодії із хаосом XX-XXIст., як:

1) упорядкування хаосу;

2) перетворення хаосу;

3) уникнення хаосу;

4) запобігання хаосу;

5) керування хаосом;

6) злиття із хаосом (інакше кажучи, кон - флюенція) [Кулик 2014].

Важливо відмітити, що вітчизняний дослідник не тільки виявив закономірності розвитку філософських стратегій взаємодії із хаосом, але й окреслив перспективи розвитку означених стратегій. При цьому О. Кулик зробив наголос на важливості впровадження комплексного підходу до застосування різних філософських стратегій взаємодії із хаосом [Кулик 2014], що, у свою чергу, відкриває нові можливості соціальної роботи в громаді з огляду на сучасні умови буття українського народу, який рф марно намагається занурити у хаос, наприклад, енергетичний, економічний, соціальний, духовний, культурний, освітянський тощо.

Зважуючи стан дослідження філософського доробку французького інтелектуала Ж. Бодріяра, слід відмітити як численні праці зарубіжних науковців, зокрема, С.Дж. Коена, Дж. Култера, М. Бензера, Дж. Сміта, Дж. Тейн-ка, Дж. Болдуїна, С. Лайта, К. Вульфа та ін., так і низку робіт вітчизняних учених (С. Куцепал,

В. Лук`янець, В. Лях, В. Окороков, О. Соболь, О. Хома, В. Ярошовець, І. Вегеш, Н.Зінченко [Зінченко 2013] та ін., у розвідках яких зак - центовано увагу безпосередньо на феномені споживання, рекламі та симулякрах.

Загалом, незважаючи на історико-філо - софський аналіз низки проблемних питань, досліджуваних Ж. Бодріяром, феномен хаосу, наразі розповсюджуваний в українському соціальному, що детерміновано деструктивною ситуацією війни, потребує пильної науково-дослідницької уваги як у теоретичному плані (філософська рефлексія), так і у практичному (сучасна соціальна робота, зокрема в громаді, спрямована на упорядкування й мінімізацію складних життєвих обставин українців/українських сімей). З огляду на зазначене й було окреслено мету даного дослідження, яка полягає у з'ясуванні сутності феномену хаосу та соціальних процесів, похідних від нього - кінець, катастрофа, згідно зі світоглядно-ціннісною системою координат Ж. Бодріяра.

Досягнення зазначеної мети сприятиме розбудові сучасних методів і технологій соціальної роботи в громаді з мінімізації/подолання складних життєвих обставин, детермінованих ситуацією війни, тобто хаосу, який порушив усталений соціальний порядок.

Базою для даного дослідження слугують праці Ж. Бодріяра, процитовані виключно в авторському перекладі українською мовою.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Спробуймо усвідомити сутність і досі остаточно неусвідомленого з позицій науки феномену Хаосу, що, на перший погляд, найпростіше зробити через протиставлення та антиномії:

1) Хаос - Космос;

2) хаос - порядок;

3) хаос - закономірність;

4) хаос - стабільність;

5) хаос - норма;

6) хаос - форма;

7) хаос - ratioтощо (цей перелік можна довго продовжувати).

Починаючи наш аналіз, візьмімо за точку відліку твердження, притаманне цивілізованій людині (людині розумній): «Хаос - це кінець». Примордіально вважаю за доцільне зауважити, що дане твердження, розповсюджене серед пересічних громадян, не є вже таким явним і достовірним, яким видається на перший погляд. Однак розгляньмо діаметрально протилежні доводи. Так, з одного боку, на користь твердження «Хаос - це кінець» свідчить безліч прикладів, розповсюджених у цивілізованому світі, комфортному для суспільства споживання:

- світлофори, які забезпечують упорядкований рух автівок (однак не в усі часи світлофори існували, а збої в електропостачанні, детерміновані ракетними ударами, довели, що й без них рух не стає хаотичним);

- правила дорожнього руху: недотримання їх більшою мірою, ніж зіпсовані світлофори, призводять до автокатастроф (однак за бездоганного знання зазначених правил до автокатастроф призводять і стани сп'яніння, і серцеві напади тощо).

Дійсно, з огляду на наведені приклади слід зауважити, що і зіпсовані світлофори, і незнання правил дорожнього руху можуть стати причиною хаосу на дорогах, наслідком чого виступають катастрофи, смерть, кінець.

Однак цивілізована людина вже давно звикла до деякого ступеня божевілля, не тільки будучиготовою, але й наближаючи тим самим свій кінець. - І справа тут зовсім не у хаосі: в окремих, далеко не поодиноких, випадках означений «кінець» є логічним наслідком втоми від життя та звичного перебігу подій, що здатна занурити у депресію, породивши відразу до життя - упорядкованого, ретельно структурованого, передбачуваного через свою стабільність, максимально раціоналізованого, між іншим.

До слова, у даному контексті слід зауважити, що Ж. Бодріяр був глибоко переконаний у тому, що «хаос не є абсолютною протилежністю раціонального» [Бодрийяр 2006: 37] (переклад наш - О.О.). Французький мислитель вважав, що панування раціональності над дійсністю є обмеженим, оскільки насправді не суб'єкт опановує предметний світ, а відбувається змагання між суб'єктом та об'єктом [Бодрийяр 2006: 37]. До того ж, за Ж. Бодріяром, у полі віртуалізації об'єкт є невловимий [Бодрийяр 2006: 37]. На думку критика суспільства споживання (добробуту/ достатку), антагонізм метафізичного протистояння суб'єкта та об'єкта є подібний до боротьби, яка одвічно точиться між Еросом і Та - натосом. Інакше кажучи, хаос не антиномічний ratio: мабуть, це можна пояснити різними «вагомими» категоріями даних феноменів, що є наслідком немічності раціонального, про що яскраво свідчать досягнення природничих наук. адже, як зазначав мислитель, на певному рівні предметності фізичні закони, відкриті у їх межах, або істотно трансформуються, або загалом просто не діють [Бодрийяр 2006: 37].

З огляду на зазначене Ж. Бодріяр приходить до висновку про шлях до катастрофи, яким прямує суспільство споживання, що з метою володіння та панування світом безпосередньо базується на ідеї контролю, оскільки правила гри взаємодії зі світом (об'єктом) і зміни, які відбуваються в них, у жодний спосіб не контролюються людиною (суб'єктом) [Бодрийяр 2006: 38].

Проаналізуймо ретельніше сенс, який укладав Ж. Бодріяр у поняття катастрофи.

По-перше, на мою думку, важливо відмітити, що ілюзія, яка заміщує собою реальність, - це вже катастрофа, яка розгортається на тлі нестачі реальності, що трансформується у фантазм, неусвідомлюваний членом суспільства споживання. Як слушно зазначає НО.Зінченко, «людина-споживач живе ілюзією свободи, проте це саме ілюзія, адже це лише свобода спрямовувати власні бажання на вироблені товари і тішити себе примарним володінням речами, оскільки місце індивідуальних бажань займають машини виробництва бажання, речі перетворюються на симу - лякри, що експлуатують центри бажань індивідів» [Зінченко 2013: 252].

Коментар. Нестача реальності, як правило, відчувається наділеною розумом людиною на свідомому або підсвідомому рівні. Будучи тісно пов'язана із феноменологією бажання, вона здатна призвести людину до усвідомлення катастрофічності її ілюзорного життя, наслідком чого може стати асоціальна поведінка, яка, у свою чергу, являє собою ілюзію звільнення, тобто ілюзію свободи, що дорівнює свавіллю, зреалізовуваному через злочини, наприклад, убивства, завершені суїциди, суїцидальну поведінка тощо.

Порада фахівцю із соціальної роботи. Слід підвести клієнта соціальної роботи до усвідомлення різниці, наявної між ілюзією та реальністю, наприклад: пияцтво - це ілюзія страждання від втрати роботи; реальність - активний пошук роботи із застосуванням як власних ресурсів, так і ресурсів громади (зреалізація найкращого уміння людини; звернення до Державного центру зайнятості тощо).

По-друге, французький мислитель акцентував увагу на запаморочливому, карколомному споживанні катастрофи, у розповсюдженій ситуації якого місцем споживання є повсякденне життя, зокрема зазначаючи у даному контексті, що «насилля і бездушність зовнішнього світу потрібні не тільки для того, щоб безпека відчувалась глибше як така (це властиво економії насолоди), але також і для того, щоб кожен мав право обирати безпеку як таку (це властиво економії спасіння)» [Бодрийяр 2006: 17] (переклад наш - О.О.).

Коментар. Яскравий приклад карколомного споживання катастрофи у повсякденному житті - ідеологія рф, навіювана понад 100 років: йдеться, зокрема, про вибір права на безпеку без права відмови; інакше кажучи, місце політекономії посіла спас-економія, помножена на насолоду, що посилює ефект ілюзії могутності, яка єдина протистоїть насиллю зовнішнього світу - наразі уособлене Україною, позбавленою ілюзій щодо варварської терористської ідеології рф, породіллям якої є Хаос; загроза, у т ч. ядерна; ілюзія безпеки, що дорівнює смертельній небезпеці, тощо).

Компаративний коментар. рф притаманна ілюзія багатства, ідеологія контролю й, відповідно, пасивність мовчазної маси, а також сумнівна, але закріплена як у свідомості, так і на рівні підсвідомого «насолода» «від усвідомлення можливості жертв, що приносяться долі» [Бодрийяр 2006: 18] (переклад наш - О.О.) (йдеться про сотні тисяч ліквідованих загарбників, які, рухомі жагою насолоди, у т. ч. від крові й смерті, та наживи, самі є «гарматне м'ясо», «вартістю» якого бавляться й насолоджуються родичі).

На моє глибоке переконання, це і є хаос, який у рф сприймається за ілюзію порядку, але який насправді є катастрофа, що наближує кінець (зреалізація кінця розпочалася, адже наявність мовчазної маси вже свідчить про зникнення соціального).

На відміну від рф, Україна позбавлена ілюзії багатства, але наділена, економічним багатством, наприклад, у вигляді чорнозему, та духовно-душевним багатством національної ідеї. Попри прогнози Ж. Бодріяра в Україні не зникло соціальне: пасивна мовчазна маса - не є правило; загиблий військовий - не є жертва, принесена долі, але завжди - Герой-Патрі - от своєї Землі, свідомий Честі й Особистісної та Соціальної Відповідальності за Свободу й Життя, що зреалізовує екзистенціальні можливості невичерпності буття, наразі - буття українського народу.

Порада фахівцю із соціальної роботи. З огляду на зазначене варто мотивувати т.зв. «пасивні» сім'ї до активізації як власних зусиль, так і Особистісної та Соціальної Відповідальності, зокрема за долю дітей - майбутнє держави, розбудованої на засадах Свободи й Злагоди, Благополуччя й Добробуту, в якій

одиничне та загальне спів-існують у Гармонії.

І наостанок, замикаючи науково-дослідницьке коло, повернімося до твердження «Хаос - це кінець». Згадаймо, що упорядкований космос, згідно з міфами та давньогрецькою космогонією, виник/сТВОРений (від ТВОРець) із хаосу як первісного стану або першоречовини. На моє глибоке переконання, цей факт засвідчує те, що хаос - не Кінець усього (радше означити цей феномен як кінець старого порядку, зруйнованого чи то ззовні, чи то зсередини, чи то одночасно звідусіль, тобто порядку, трансформованого у безладдя, прикладом якого може слугувати аномія), а - Початок нового упорядкування.

Коментар. Пандемії (COVID-19) і війни (повномасштабне вторгнення рф на територію України) детермінують занурення людини й суспільства у хаос. Згадаймо, відключення електропостачання через ракетні удари. Однак хаосу не сталося через докладені зусилля та швидке реагування обізнаних професіоналів за чітко спланованим алгоритмом ремонт - но-відновлювальних дій.

Порада фахівцю із соціальної роботи. Слід обґрунтовано підвести клієнта соціальної роботи до усвідомлення того, що, доклавши тур - боту й зусилля, можна вирішити у цьому світі будь-яку проблему. Мати план, чітко окреслений шлях, ритмічно й систематично дотримуватися їх - це принципи стратегії, яка уможливлює упорядкування хаосу.

Дане дослідження було сфокусовано на актуальній екзистенціальній проблемі перебування людини у межовій ситуації хаосу, детермінованого реальністю танатологічної ситуації, що уможливлює перспективу онтологічної загрози планетарного масштабу, витоки якої містяться, на думку французького мислителя Ж. Бодріяра, у нав'язливій ідеї тотального контролю, зреалізація якого призводить до зникнення соціального та заміщенні реальності ілюзією, у т. ч. навіть ілюзією безпеки як фундаментальною засадою спас-економії, що чітко спостерігається в ідеології рф, що ґрунтується на споживанні катастрофи у повсякденному житті.

У перспективі усвідомлення фахівцем із соціальної роботи того, що хаос - не кінець, а початок нового порядку, сприятиме досягненню ефективних результатів у його діяльності з мінімізації/подолання наслідків аномії як різновиду хаосу.

Бібліографічні посилання

ядерний ескалація метафізичний хаос

1. Бодрийяр, Ж. (2006). Общество потребления. М.

2. Бодрийяр, Ж. (2006). Пароли. От фрагмента к фрагменту. Екатеринбург.

3. Зінченко, Н.О. (2013). Жан Бодрійяр про рекламу та споживання. Гуманітарний вісник ЗДІА, 56, 248254.

4. Кулик, А.В. (2014). Эволюция философских стратегий взаимодействия с хаосом. Днепропетровск.

References

1. Baudrihard, J. (2006). Obshchestvopotrebleniya [Consumer society]. M. (in Russian)

2. Baudrihard, J. (2006). Paroli. Otfragmentakfragmentu [Passwords. From fragment to fragment]. Ekaterinburg. (in Russian)

3. Zinchenko, N.O. (2013). Zhan Bodriyar pro reklamu ta spozhyvannya [Jean Baudrihard on advertising and consumption]. Humanitarnyy visnyk ZDIA, 56, 248-254. (in Ukrainian)

4. Kulik, A.V. (2014). Evolyutsiyafilosofskikh strategiy vzaimodeystviya s khaosom [The evolution of philosophical strategies for dealing with chaos]. Dnipropetrovsk. (in Russian)

Размещено на Allbest.ru