Майбуття безсмертя: філософський аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Майбуття безсмертя: філософський аспект

Добродум О. В.,

доктор філософських наук, професор кафедри філософії Київського національного університету будівництва та архітектури

Наукова проблема смерті і безсмертя традиційно знаходиться в центрі уваги дослідників і є нескінченно важливою, яка знову і знову актуалізується в працях футурологів. Трансгуманізм іноді навіть називають «релігією XXI століття» - у хід ідуть біохакінг, генетичні експерименти і навіть цифрове безсмертя. Мета статті: дослідити філософський аспект досягнення безсмертя. Серед методів дослідження: проблемно-хронологічний і міждисціплінарного синтезу, контент-аналіз та метод включеного спостереження, історико-ком- паративний і віртуальної антропології. Згідно з сучасними уявленнями, людина є такою, якою вона є, і за допомогою сучасних біомедичних, інфокому- нікаційних та інших технологій може продовжити своє існування фактично до нескінченності. Трансплантація та клонування, біоінженерія і кі- боргізація, протезування та перенесення на електронні засоби функцій головного мозку відкривають перспективи практичного безсмертя. безсмертя філософський трансгуманіст боргізація

Ключові слова: смерть, безсмертя, філософський аспект, трансгуманізм, постгуманізм, ки- боргізація.

THE FUTURE OF IMMORTALITY: A PHILOSOPHICAL ASPECT

The scientific problem of death and immortality is traditionally in the center of attention of researchers and is infinitely important, which is updated again and again in the works of futurologists. Transhumanism is sometimes even called the “religion of the XXI century” - biohacking, genetic experiments and even digital immortality are in progress. The purpose of the article: to explore the philosophical aspect of achieving immortality. Among the research methods: problem-chronological and interdisciplinary synthesis, content analysis and the method of included observation, historical-comparative and virtual anthropology. According to modern ideas, a person is what he is, and with the help of modern biomedical, information and communication technologies, he can continue his existence virtually indefinitely. Transplantation and cloning, bioingeneria and ciborgization, prosthetics and the transfer of brain functions to electronic means open the prospects of practical immortality.

Keywords: death, immortality, philosophical aspect, transhumanism, posthumanism, cyborgization.

Наукова проблема смерті і безсмертя традиційно знаходиться в центрі уваги дослідників і є нескінченно важливою, яка є перманентно актуалізованою в працях футурологів. Ця тематика розроблялася у творах космістів та ноосферологів (ноогеніків) (М. Федоров, К. Ціолковський, В. Вернадський, О. Чижев- ський, Е. Леруа, Т де Шарден, М. Моїсеєв та ін.), футурологів (М. Маклюен, Р. Курцвейл, А. Болонкін, Я. Пірсон, К. Уорвік, І. В. Бес- стужев-Лада та ін.). Видається важливим відзначити, що дана тематика є значною мірою мультидисциплінарною та міжпарадигмаль- ною в руслі сучасного етапу постнекласичних наукових досліджень: у ній присутні аспекти філософський та релігієзнавчий, політичний і економічний, соціокультурний та технологічний тощо.

В даний період інтенсифікації впливу інформаційних технологій на соціальне життя ми зважили за доцільне простежити дискурс щодо антропологічної ролі інформаційних технологій у моделюванні сценаріїв досягнення безсмертя в процесі формування «нової» людини (боголюдина, неолюдина, транслю- дина, біокібер-людина, - людина-кіборг, віртуальна, електронна, квантова, модифікована людина, Е-людина (О. Болонкін), еНОМО (О. Наріньяні), Homo immortalis - людина безсмертна (І. Вішев) тощо), розглянути відносно нову для філософії та релігієзнавства тематику віртуального безсмертя у ситуації, коли в деяких інтерпретаціях Інтернет постає певним прообразом ноосфери.

Загалом кажучи, проблематика безсмертя має дуже солідну та стійку міжнародну та українську історіографічну традицію [1-3]. Трансгуманізм іноді навіть називають «релігією XXI століття» - у хід ідуть біохакінг, генетичні експерименти і навіть цифрове безсмертя. Мета статті: дослідити філософський аспект досягнення безсмертя Серед методів дослідження: проблемно-хронологічний та міждисціплінарний синтез, контент-аналіз та метод включеного спостереження, історично- компаративний та віртуальної антропології.

Аксіоматично, людство мріяло про безсмертя з моменту усвідомлення смертності людини, осмислення свого буття і самоіден- тифікації у ньому, на відміну інших живих істот. Смерть традиційно мислилася як продовження того способу життя, який людина вела Землі. Слушно згадати про правила прийняття смерті та її ритуали - всі вони повинні допомогти людині в її потойбічному існуванні: від драхм у роті небіжчика для перевізника через річку Стікс аж до Книги Мертвих у Давньому Єгипті. Ймовірно, саме у представника homo sapiens виникає уявлення про потойбічне існування, що еволюціонувало з розвитком суспільства.

З філософсько-антропологічної точки зору, найбільш поширені варіанти потойбіччя на сьогоднішній день - уявлення християн і мусульман, буддистів та індуїстів, конфуціанців і представників інших релігій, конфесій, дено- мінацій. При всій своїй схожості та різноманітності існують принципово схожі моменти - поділ людського життя на до і після смерті, незважаючи на те, що по-різному вирішується питання про потойбічне існування, починаючи від передвизначення, свободи волі чи карми. Повсюдно поширеними є уявлення про те, що всередині людини є щось, іменоване в більшості сучасних релігій душею - загалом кажучи, мовиться про коротке її земне перебування та вічне позаземне існування.

Всі ці уявлення модифікувалися з часом досить кардинальним чином при тому, що вони залишаються так само актуальними в сучасну епоху для багатьох віруючих. В епоху нинішніх цифрових технологій з уявленнями про смерть відбувається такий самий переворот, який відбувся в епоху саморефлексії та усвідомлення свого земного кінця у осьовий час.

З біотехнологічної точки зору, вже зараз можна практично створити двійника людини. Оскільки ця наукова проблема набула міжнародного характеру, важливо зазначити, що існує цілий комплекс міжнародно-правових документів, які стосуються цієї сфери, які традиційно позитивно ставляться до терапевтичного клонування, хоча розробка клонування людських організмів заборонена практично у всіх країнах світу.

Як стверджують самі автори трансгуманіз- му, відбудеться новий осьовий час - момент, коли людство насправді зможе досягти безсмертного стану та подолати пута тілесності. До того ж, з біоетичної точки зору, ми не можемо на свідомість кіборга проектувати проблеми, які виникли після першого осьового часу. Адже ми наперед бачимо у майбутній людині саме те, що хвилює нас тут і зараз [4].

Людська нерівність - одна із ключових проблем сучасного світу: періодичні фінансові кризи, пандемія Covid-19, як і теперішня повномасштабна агресія військ Росії проти України, нерідко призводять до посилення поляризації миру та диференціації статків. Тобто існує припущення, згідно з яким безсмертні люди будуть відтворювати всі негативні риси сучасного світу, тож у цьому сенсі алібізація безсмертя є проблематичною, і теоретичні погляди консервативних критиків явищ постгу- манізму і трансгуманізму можуть переважати [5].

Сучасне антагоністичне суспільство, будучи технічним, потенційно готове до того, щоб перманентно прагнути продовження людського життя, проте воно виявилося не готове до того, щоб подолати нинішні бар'єри між людьми. Для сучасного світового співтовариства на його стадії розвитку, на наш погляд, мета обезсмертити людину є малодосяжною [6].

В даному випадку ми виходитимемо з того факту, що в прагненні визначити антропологічний образ людини майбутнього науковий світ дедалі ширше оперує поняттями: трансгума- нізм, Е-цивілізація, нетократія, дигіталізація, кіборгізація, секвенування - розшифровка геному кожної людини, uploading та downloading

- технології зчитування особистості та перенесення її з біологічної на комп'ютерну матрицю; сеттлеретика (англ. settler - переселенець)

- наука про переселення особистості, іммор- тологія - наука про безсмертя (І. В. Вішев), ювенологія (лат. juvenis - молодий) - наука про способи збереження та повернення молодості, геронтологія - наука про старіння живих істот, сингулярність - зумовлена точка в майбутньому, коли завдяки нанотехнології, біотехнології та штучному інтелекту виникне розум із набагато вищим рівнем швидкодії та новою якістю мислення тощо.

Засоби, які трансгуманісти збираються використовувати для перетворення людей на постлюдей: молекулярна нанотехнологія, генна інженерія, штучний інтелект, нейроінтер- фейс, програми для управління інформацією, комп'ютери, когнітивні технології, теломірна терапія, використання стовбурових клітин, перспективи, що відкриваються з розшифров- кою генома людини, пси-зв'язок, репарація ДНК, вплив на ювенільні гени тощо.

Вічне життя - вічна мрія людства ще з середньовіччя, коли виникає ідея чудового еліксиру безсмертя: всім відомі твори К. Чапека та багатьох інших авторів, хоча слід відзначити невдале закінчення різноманітних спроб знайти варіації еліксиру безсмертя та філософського каменю. На цьому етапі суспільного розвитку важко переоцінити біоетичні проблеми нових репродуктивних технологій, пренатальної (допологової) діагностики, аборту, контрацепції, експериментів на людині та тваринах, медичної генетики, трансплантації органів та тканин, донорства, реанімаційних методик, евтаназії, забезпечення прав пацієнтів, поінформованої добровільної згоди, кло- нування, стовбурових клітин, проведення клінічних випробувань, сурогатного материнства тощо.

Електронні технології ставлять проблему безсмертя на принципово інші позиції: так, втрачається уявлення про наявність двійників людини, душі, карми та інших атрибутів прийняття своєї смерті. Згідно з сучасними уявленнями, людина є такою, якою вона є, і за допомогою сучасних біомедичних, інфо-комунікаційних та інших технологій може продовжити своє існування фактично до нескінченності. Трансплантація та клонування, протезування та перенесення на електронні засоби функцій головного мозку відкривають перспективи практичного безсмертя.

Як бачимо, кореляція деяких ідей футурологів, які розробляють інноваційну тематику віртуального безсмертя, з філософськими і релігійними побудовами можлива. Тематика кі- боргизації, роботизації, штучного інтелекту у філософському та релігієзнавчому осмисленні потребує подальших досліджень.

Список використаних джерел

1. Beglin D. Should I choose to never die? Williams, boredom, and the significance of mortality. Philosophical Studies, 174(8), 2017, Р2009-2028.

2. Benatar D. The human predicament: A candid guide to life's biggest questions. New York: Oxford University Press,

2017.

3. Holdier A. G. The agony of the infinite: heaven as phenomenological hell. In Simon Cushing (ed.), Heaven and philosophy. Lanham, MD: Lexington Press, 2017. Р.119- 136.

4. Dobrodum O., Kyvliuk O. Transhumanism and Posthumanism: Reflection of the Human Civilization Future // Philosophy and Cosmology. - 2021. - Volume 26. - P.7789.

5. Мартынюк Э.И. Актуализация эсхатологии (гносеологический аспект) // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Історія. Філософія.

Політологія. - 2011. - Вип.2. - С.64-70. http://

nbuv. gov.ua/UJRN/Nvmgu_ifpo_2011_2_14

6. Мартынюк Э., Никитченко Е. Дадаизация эсхатологии в начале XXI века // Эсхатос-II: философия истории в контексте идеи «предела». Сб. статей. - Одесса: ФЛП «Фридман А. С.», 2012. - 280 с. - С.146- 164.

References

1. Beglin D. (2017). Should I choose to never die? Williams, boredom, and the significance of mortality. Philosophical Studies, 174(8), 2009-2028.

2. Benatar, D. (2017). The human predicament: A candid guide to life s biggest questions. New York: Oxford University Press.

3. Holdier, A. G. (2017). The agony of the infinite: heaven as phenomenological hell. In Simon Cushing (ed.), Heaven and philosophy. (pp.119-136). Lanham, MD: Lexington Press.

4. Dobrodum O., Kyvliuk O. (2021). Transhumanism and Posthumanism: Reflection of the Human Civilization Future // Philosophy and Cosmology. - 2021. - Volume 26. - P.77-89. https://doi.org/10.29202/phil-cosm/26/6

5. Marlynyuk E.I. (2011). Actualization of eschatology (epistemological aspect) // Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. History. Philosophy. Poli- tology. Vip.2. S.64-70. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_ ifpo_2011_2_14

6. Martynyuk E., Nikitchenko E. (2012). Dadaization of eschatology at the beginning of the 21st century // Eschatos- II: philosophy of history in the context of the idea of “limit”. Sat. articles. Odessa: FOP “Friedman A. S.” 280 s. pp.146164.

Размещено на Allbest.ru