Культурно марковані прояви алармізму в українському соціально-політичному дискурсі

КУЛЬТУРНО МАРКИРОВАННЫЕ ПРОЯВЛЕНИЯ АЛАРМИЗМА В УКРАИНСКОМ СОЦИАЛЬНО - ПОЛИТИЧЕСКОМ ДИСКУРСЕ

Статья посвящена анализу особенностей, культурно маркированных проявлений алармистического мировосприятия в социально-политическом дискурсе современности. Результаты, полученные в ходе исследования, позволяют сделать вывод, что на сегодняшний день алармизм в сознании представителей украинского социума тесно связан со своим этимологическим значением тревоги, осознанием человечеством себя на грани и попыткой противостоять вызовам. Под влиянием современных реалий, трансформаций социокультурной среды, связанных, прежде всего, с усилением процессов дигитализации, приводящих к изменениям каждого аспекта жизнедеятельности человека, концепт алармизма приобретает новые значения, измерения, начинает восприниматься как призыв, попытка противостоять экзистенциальным вызовам, связанным с многочисленными проблемами. Иначе говоря, на сегодняшний день происходит постепенное расширение семантической структуры исследуемого концепта, который приобретает новые эксплицитные и имплицитные значения, что позволяет сделать вывод, что алармистичность мировосприятия в современном глобальном социуме усиливается, осознание приближающейся катастрофы приобретает новые измерения, новые проявления, специфику воздействия на поведение человека, социальных групп, национальных обществ.

Ключевые слова: алармизм, концепт, социально-политический дискурс, украинское общество, украинская культура.

Постановка проблеми

На початку третього тисячоліття численні онтологічні проблеми, які супроводжують людство протягом історичного розвитку, призводять до посилення світоглядної кризи, формування алармістичного світосприйняття, яке впливає на всі аспекти життєдіяльності, знаходить своє відбиття в комунікативних практиках людини, в тому числі -- в соціально- політичному дискурсі сьогодення. Незважаючи на те, що на сьогоднішній день концепт «алармізм» широко функціонує в науковому, публіцистичному, соціально-політичному дискурсі, єдиний підхід до визначення концепту відсутній, кожен науковець вкладає в розуміння власний, суб'єктивно маркований зміст. Роботи, присвячені вивченню структури концепту, майже відсутні. Аналогічно відсутні роботи, присвячені виявленню особливостей функціонування концепту в різних дискурсах. Виникає протиріччя, обумовлене широким функціонуванням концептом в українському суспільстві на сучасному етапі його розвитку, з одного боку, та відсутністю єдиного підходу до розуміння концепту, з другого. У свою чергу, відсутність єдності у розумінні сутності, внутрішнього смислу (смислів) концепту призводить по «концептуальної плутанини» (Л. Вітгенштайн), суттєво ускладнює процеси виведення нового наукового знання щодо стану, світовідчуття сучасного українського соціуму, що обумовлює актуальність теми дослідження.

Метою дослідження виступає дослідження особливостей проявів алармізму у сучасному українському соціально-політичному дискурсі.

Алармізм як соціокультурний феномен. Як вже зазначалось віще, на сьогоднішній день алармізм виступає актуальним об'єктом рефлексії філософських студій. Прояви алармізму підлягають своєму вивченню у зав'язку з екологічними (Sullivan, Ozman-Sullivan, 2019), економічними (Wosnitza, 2019), демографічними (Korun, Yurdakok, Arslan, et al., 2020) та ін. проблемами. В 20202021 рр. спалахи алармізму привертають увагу дослідників у зв'язку з інфодемією, поширенням інформаційних повідомлень алармістичного змісту (Sackett, 2018), посиленням “false alarm effect (FAE)” або “crying wolf effect”(Thompson, Lin, Parsloe, 2017; Thompson et al., 2019).

Разом з тим, незважаючи на появу окремих робіт, концептуальна структура алармізму, особливості його прояву в соціально-політичній сфері, культурно марковані засоби репрезентації залишаються поза увагою науковців.

Важливо зазначити, що стаття виступає продовженням серії публікацій, присвячених дослідженню алармізму як одного з феноменів соціокультурного буття з позицій філософського концептуального аналізу (Малікова, 2013; Малікова, Шубін, 2020).

Результати попередніх досліджень дозволяють дефініювати алармізм як світоглядне відчуття інтуїтивного рівня, яке виникає внаслідок емпірії людини як прагнення до збереження життя в несприятливих умовах оточуючого середовища, як намагання вижити у ситуації наявності екзистенціальних загроз. Поширення концепту у другій половині минулого сторіччя було обумовлено загостренням екзистенціальних загроз, які набули глобального виміру, мотивуючи людство до пошуків виходу з кризи, мобілізуючи на протистояння загрозам та викликам. Алармізм, таким чином, містить конструктивну складову, раціональний момент: «він надає відповідним проблемам статус серйозних соціальних проблем, що потребують до себе серйозного відношення людського соціуму» (Горбатюк, 2011).

В структурі досліджуваного концепту можна умовно виділити етимологічний, базовий та асоціативний рівні (Стернин, 2001; Степанов, 2004; Карасик, Стернин, 2005). В етимологічному відношенні алармізм -- термін, який з'явився в старофранцузьській мові наприкінці XIV ст. задля номінації заклику до зброї перед обличчям небезпеки, ворога, «до зброї!». Походить від лат. illas + arma (зброя), букв. «знаряддя праці (війни)» (Online Etymology dictionary). На основі попередніх досліджень в структурі етимологічного рівня концепту були виявлені наступні складові: (1) боязнь, (2) острах, (3) переляк, (4) страх, (5) жах (Малікова, Шубін, 2020). Відповідно, страх, витоки алармізму у свідомості сучасної людини пов'язані з наведеними вище відчуттями, які в тій чи іншій формі відбиваються в різних комунікативних практиках людини. Разом з тим, зміст базового рівня концепту вимагає свого дослідження, вивчення.

Матеріал та методи дослідження

Зважаючи на сформульовану мету дослідження, спрямованість на виявлення особливостей проявів алармізму в соціально- політичному дискурсі сучасності, в якості матеріалу для аналізу було обрано Український веб-корпус Лейпцизького університету (Leipzig Corpora Collection, 2020). Звернення до зазначеного ресурсу обумовлено тим, що, за словами Oster (Oster, 2010), сучасні корпуси містять велику кількість даних, надають засоби опрацювання величезних масивів інформації, що робить їх ефективним інструментом дослідження. Додатковою перевагою звернення до Українського веб-корпусу Лейпцизького університету виступає той факт, що він розробляється з 2014 року, відповідно, (1) відбиває особливості сприйняття алармізму саме в українській ментальності; (2) відбиває особливості сприйняття зазначеного концепту саме на сучасному етапі розвитку українського суспільства (2014 -- 2021 рр.).

Матеріалом дослідження виступає український соціально-політичний дискурс. В рамках дослідження політичний дискурс розуміється у вузькому значенні як «дискурс політиків, реалізований у вигляді урядових документів, парламентських дебатів, партійних програм, промов політиків» (Дейк, 1989, с. 26), тобто дискурс, продуцентом якого виступають політики, публічні особи, які впливають на формування суспільної думки, обумовлюють особливості поведінки людини, призводячи до політичних або соціальних змін.

В процесі проведення дослідження передбачається застосування контент-аналізу як «методики вивчення, що припускає використання сукупності інструментів для вірного розуміння тексту» (Weber, 1990, р. 9); «методика... дослідження смислового значення тексту» (Ньюман, 1998, с. 120); «яка передбачає кількісне дослідження текстових записів, що базується на доктринальному підході» (Neuendorf, 2002, р. 10). Інакше кажучи, в основі контент- аналізу -- кількісна обробка даних, відібраних з корпусу текстів. Як зазначає Л. Ньюман, контент-аналіз дає відчутний результат у відношенні «проблемних питань, які потребують дослідження значних текстових обсягів» (Ньюман 1998, с. 121), що обумовлює вибір методу дослідження.

Процедура дослідження включала такі стадії:

1. Пошук джерел здійснювався на підставі запиту «алармізм» (маніфестне кодування). В якості обмежень в процесі пошуку були використані такі: (1) мова -українська; (2) хронологічні рамки обмежуються 2020 - 2021 рр., що дозволяє виявити особливості дефініювання, сприйняття, оцінювання концепту в сучасному соціально- політичному дискурсі. Пошук включав в себе всі морфологічні форми запиту, не обмежувався виключно формами називного відмінка. Важливо додати, що «маніфестне кодування характеризується максимальним ступенем надійності, так як словосполучення або є в наявності, або його немає» (Ньюман, 1998, с. 123), що дозволяє підвищити надійність, достовірність результатів кількісного аналізу.

2. Обґрунтування одиниць для аналізу, латентне кодування, яке «займається пошуком таємного» (Ньюман, 1998, с. 123). На даному етапі представляється можливим виявити оцінювання концепту як (+1) позитивне, (0) нейтральне, (-1) негативний ^еіЬеІ, Marinkova, 2013).

У той же час, краще розуміння особливостей сприйняття, оцінювання проявів алармізму вимагає вивчення не тільки кількісних характеристик, а й застосування якісних методів дослідження. За словами дослідників, «якісні методики відіграють найбільшу роль для усвідомлення непростих умов дійсності, необхідних для формування і впровадження гіпотез, що перевіряються за допомогою кількісного аналізу» (Ь^ем, 2012, с. 153; Чирикова, 2013, с. 69).

Таким чином, проведене дослідження відповідає дотриманню принципу тріангуляції - «поєднання кількісних і якісних методів, що сприяє консолідації сильних сторін обох методів» (Кошарна, Кошарний, 2016, с. 118).

Результати дослідження та їх обговорення

В якості прикладів функціонування концепту в соціально-політичному дискурсі можна навести наступні:

Він виявляється у таких найпоширеніших мінусах екологічного виховання школярів, як: --алармізм, як засіб екологічного виховання -- наслідки екологічних проблем подаються як жахливе майбутнє людства -- в наведеному прикладі алармізм сприймається як засіб екологічного виховання, спрямованість на подолання екологічних проблем. Значення сформувалось у 60-х роках минулого сторіччя, коли відбувалось «друге народження» алармізму як особливого світосприйняття, спрямованого на подолання екзистенціальних екологічних проблем. Відповідно, від мобілізації на протистояння військовій загрозі алармізм став закликом до протистояння нераціональному втручанню в систему «людина - природа». В наведеному випадку концепт не має вираженого оцінювання.

Слід зазначити, що саме у цьому значенні концепт широко функціонує в українському суспільно-політичному дискурсі, наприклад:

Існує дві полярні точки зору - технофобія, що постулює невичерпність природні ресурсів і панування людини над природою, і алармізм, який пропагандує невтручання у природні процеси -- значення алармізму пов'язане с наведеним вище, але в представленому контексті алармізм використано як опозицію технофобії. Концепт має нейтральне оцінювання.

Одним із найбільш поширених є алармізм (від фр. - аларм, що значить - тривога) -- сприйняття алармізму як тривоги актуалізує значення етимологічного рівня концепту, як прояву страху, тривоги. Традиційно тривога має негативне значення, містить негативні конотації.

Праві консерватори традиційно ставляться до ЄС взагалі та його практичної діяльності зокрема з великою часткою алармізму і підозри -- в наведеному прикладі алармізм сприймається як синонім підозри, значення тісно пов'язане з етимологічними.

Відповідно, у сучасному політико-правовому дискурсі алармізм може сприйматися як засіб екологічного виховання, який ставить своєю метою підвищення рівня екологічної культури людини на основі невтручання або обмеженого втручання людини в природу, систему взаємодій «людина - природа», алармізм протиставляється технофобії. У цьому випадку значення алармізму формуються під впливом сучасних реалій, проникнення технологій у кожен аспект життєдіяльності людини і соціуму, дигіталізації, що викликає алармістські острахи, актуалізує чисельні теорії змови як своєрідні інтерпретаційні схеми, фрейми, завдяки яким людина намагається зрозуміти, пояснити процеси соціокультурного середовища, внаслідок чого виникає так званий “crying wolf effect”(Thompson, Lin, Parsloe, 2017; Thompson et al., 2019), який пливає на нераціональну поведінку людини в соціумі, відбивається в соціально-політичному дискурсі.

В ситуації актуалізації значень етимологічного рівня концепту він пов'язується з відчуттями тривоги, страху, жаху, боязні, набуваючи негативних конотацій, відбиває страх людини перед неприборканими силами: як природними, так і спричиненими людиною.

Разом з тим, на сьогоднішній день в структурі концепту формуються якісно нові асоціативні значення:

Я не схильний до патетики, до алармізму, однак згоден із твердженням, що Україна стоїть на порозі національної катастрофи -- в наведеному прикладі алармізм виступає синонімом патетики, підвищеного, пафосного висловлювання, яке при цьому не супроводжується практичними діями. Наведене значення відбиває негативне сприйняття зусиль алармістів, підкреслює відсутність реальних дій, практичних наслідків.

Окремо слід зупинитися на демонстрації формування позитивних значень концепту:

Отже, позитивне значення алармізму полягає у тому, що він дає потужний імпульс подальшому практичному розв'язанню проблем, тобто сприяє переходу з ірраціонального на раціональний рівень -- наведений приклад акцентує увагу на конструктивній складовій алармізму, яка мобілізує людство на подолання екзистенціальних проблем, сприяє усвідомленню цих проблем як значущих, важливих.

Висновки

У цілому, результати дослідження дозволяють зробити висновок, що у сучасному суспільно- політичному дискурсі алармізм стає закликом до подолання екзистенціальних проблем, пов'язаних з втручанням людини в природу (починаючи з 60-х років минулого сторіччя). В останні роки алармістичні острахи пов'язані переважно з посиленням процесів дигіталізації, проникненням сучасних технології у всі аспекти життєдіяльності людини, радикальними змінами культури повсякдення.

Актуалізуються в соціально-політичному дискурсі етимологічні значення, пов'язані з тривогою, панікою, відчуттям наявності екзистенціальної неявної загрози, яка в силу відсутності визначеності набуває високої сили впливу на емоційний фон людини, її поведінку.

Частіше за все концепт використовується з нейтральною або негативною оцінкою, остання -- апелює до етимологічного рівня концепту. Разом з тим, в останні роки формується розуміння алармізму як спроби, намагання пошуку шляхів подолання екзистенціальних проблем.

Відповідно, на основі проведених досліджень структура етимологічного та базового рівнів алармізму (на матеріалі соціально-політичного дискурсу) може бути представлена на Мал.:

Малюнок. Структура етимологічного та базового рівнів алармізму

У цілому результати дослідження дозволяють зробити висновок, що семантична структура концепту постійно поширюється, залучає нові значення, формується під впливом нових реалій, нових загроз або того, що особистість сприймає як загрозу, що, у свою чергу, дозволяє зробити висновок про поширення впливу алармістичного світосприйняття на поведінку індивідууму в українському суспільстві.

Важливо зазначити, що в рамках дослідження підлягали вивчення особливості репрезентації алармізму в українському соціально-політичному дискурсі, у зв'язку с чим набуває актуальності проведення досліджень у руслі компаративістики, котрі дозволять виявити особливості проявів алармізму в інших культурах, країнах, національних суспільствах, різних типах дискурсів.

Список використаних джерел

1. Горбатюк, Т. В. Опозиція трансгуманізм і алармізм: перспективи розвитку// Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки». 2011. № 940. Вип. 42. URL: https://periodicals.karazin.ua/thcphs/artide/view/1990/1671 (date of access: 23.05.2021).

2. Дейк, Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация. Т. А. ван Дейк; составление В. В. Петрова; пер. с англ. яз. под ред. В. И. Герасимова ; вступ. ст. Ю. Н. Караулова, В. В. Петрова. / Пер. с англ. М., 1989. 310 с.

3. Карасик, В.И., Стернин, И.А. Антология концептов. Том 1. Волгоград: Парадигма, 2005. 352 с.

4. Кошарная, Г. Б., Кошарный, В. П. Триангуляция как способ обеспечения валидности результатов эмпирического исследования// Известия высших учебных заведений. Поволжский регион. Общественные науки. 2016. № 2 (38). С. 117 -- 122.

5. Малікова, Ю. Методологічні засади дослідження алармізму як культурного феномену // Культура народов Причерноморья. 2013. № 265. С. 143-146.

6. Малікова, Ю., Шубін, О. Алармізм: витоки формування в українській культурній моделі// Вісник Донбаського державного педагогічного університету. Серія: Соціально-філософські проблеми розвитку людини і суспільства: зб. наук. пр. / [заснов. Донбас. держ. пед. ун-т; редкол.: В.М. Скиртач (голов. ред.) та ін.]. - 2020, вип. 1 (12). Слов'янськ: ДДПУ, 2020. С. 105 - 129.

7. Ньюман, Л. Неопросные методы исследования// Социологические исследования. 1998. № 6. С.119 -- 129.

8. Степанов, Ю.С. Константы: Словарь русской культуры. 3-е. изд., испр. и доп. М.: Академ. проект, 2004. 991 с.

9. Стернин, И. А. Методика исследования структуры концепта // Методологические проблемы когнитивной лингвистики. Воронеж: Воронежский государственный университет, 2001. С. 58-65.

10. Чирикова, А. Е. Влияние статуса пациента на поведение врачей// Вестник Института социологии. 2013. № 6. С. 67 -- 98.

11. Korun, O, Yurdakok, O, Arslan, A., et al. The Impact of COVID-19 Pandemic on Congenital Heart Surgery Practice: An Alarming Change in Demographics// Journal of Cardiac Surgery. 2020. Р. 1-5. DOI: org/10.1111/jocs.14914

12. Leipzig Corpora Collection. Dataset. URL: https://corpora.uni- leipzig.de/de?corpusId=ukr_mixed_2014 (date of access: 23.05.2021).

13. Lievens, T. Понимание проблем трудовых ресурсов здравоохранения: пособие по некоторым вопросам использования качественных методов//Рук. по мониторингу и оценке кадровых ресурсов здравоохранения, адаптированное для применения в странах с низким и средним уровнем доходов /Под ред. Mario R. Dal. Poz, Neeru Gupta, Estelle Quain, Agnes L. B. Soucat. ВОЗ, 2012. С. 139-156.

14. Neuendorf, K. The Content Analysis Guidebook, Thousand Oaks, CA: Sage Publications, 2002. 301 р.

15. Oster, U. Using Corpus Methodology for Semantic and Pragmatic Analyses: What Can Corpora Tell Us about the Linguistic Expression of Emotions?// Cognitive Linguistics. 2020. No 21 (4). P. 727-763

16. Sackett, R. Liberal Alarms: West German Press Coverage of US Civil Rights, 1950s to 1966// German Life and Letters. 2018. Vol. 71, Iss. 3. Р. 308-330. DOI: org/10.1111/glal.12197

17. Steibel, F., Marinkova, M. Positive, Negative or Neutral? The “Appraisal” Variable in Content Analyses Studies of the Media// E-Compos, 2013. 16(2). Google Scholar. URL: https://scholar.google.com/citations?user=tF53qSwAAAAJ&hl=th (date of access: 23.05.2021).

18. Sullivan, G. T., Ozman-Sullivan, S. K. Alarming Evidence of Widespread Mite Extinctions in the Shadows of Plant, Insect and Vertebrate Extinctions// Austral Ecology. 2020. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/aec. 12932. DOI: org/10.1111/aec. 12932

19. Thompson, C. M., Romo, L. K., Ben-Israel, P., Owens, M., Keita, S. Social Network Members' Responses to Friends' Breakup False Alarms// Personal Relationships. 2019. Vol. 26. Iss. 3. Р. 383-539. DOI: org/10.1111/pere. 12291

20. Thompson, C. M., Lin. H., Parsloe, S. Misrepresenting Health Conditions Through Fabrication and Exaggeration: An Adaptation and Replication of the False Alarm Effect// Health Communication. 2017. Vol. 33. Р. 562-575. DOI: org/10.1080/10410236.2017.1283563

21. Weber, R. Basic Content Analysis (2nd ed.). Newbury Park, CA: Sage, 1990. 96 р.

22. Wosnitza, J. H. Alarm Index for Institutional Bank Runs// International Journal of Finance & Economics. 2019. Vol. 24, Iss. 3, 12541270. DOI: org/10.1002/ijfe.1715

References

1. Gorbatyuk, T. V. (2011). Opoziriya transgumanizm і alarmlzm: perspektivi rozvitku [Opposition of the Transhumanism and Alarmism: the Prospects of Development]. VisnikHarkivs'kogo nacional'nogo universitetu imeni V. N. Karazma. Sertya «Teoriya kul'turi i filosofiya nauki» [Bulletin of VN Karazin Kharkiv National University]. No 940 Iss. 42. URL: https://periodicals.karazin.ua/thcphs/artide/view/1990/1671 (date of access: 23.05.2021) [in Ukrainian].

2. Dejk, T.A. van. (1989). Yazyk. Poznanie. Kommunikaciya [Language. Cognition. Communication]/ Eds. V. V. Petrova, V. I. Gerasimova, Yu. N. Karaulova. Moscow [In Russian].

3. Karasik, V.I., Sternin, I.A. (2005). Antologiya konceptov [Anthology of Concepts]. Tom 1. Volgograd: Paradigma [In Russian].

4. Kosharnaya, G. B., Kosharnyj, V. P. (2016). Triangulyaciya kak sposob obespecheniya validnosti rezul'tatov empiricheskogo issledovaniya. [Triangulation as a Way to Ensure the Validity of the Results of Empirical Research]. Izvestiya vysshih uchebnyh zavedenij. Povolzhskij region. Obshchestvennye nauki [Proceedings of Higher Educational Institutions. Volga region. Social Sciences]. No. 2 (38): 117 -- 122. [In Russian].

5. Malikova, Yu. (2013). Metodologichni zasadi doslidzhennya alarmizmu yak kul'turnogo fenomenu [Methodological Principles of the Study of Alarmism as a Cultural Phenomenon]. Kul'tura narodov Prichernomor'ya / [Culture of the Peoples of the Black Sea Region]. No. 265. P. 143-146. [in Ukrainian].

6. Malikova, Yu., Shubin, A. (2020). Alarmizm: vitoki formuvannya v ukrains'kij kul'tumij modeli [Alarmism: Origins of Formation in the Ukrainian Cultural Model]. Visnik Donbas'kogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu. Seriya: Social'no-filosofs'ki problemi rozvitku lyudini i suspil'stva [Herald of Donbas State Pedagogical University. Series: Socio-philosophical Problems of Development of Man and Society]. Iss. 1 (12). Sloviansk, SHEI “Donbas State Pedagogical University”. P. 105 - 129. [in Ukrainian].

7. N'yuman L. 1998. Neoprosnye metody issledovaniya. [Nonquestioning Research Methods]. Sociologicheskie issledovaniya [SociologicalResearch]. No. 6. P.119 -- 129. [In Russian].

8. Stepanov, Y.S. (2004). Konstanty: Slovar' russkoj kul'tury [Constants: Dictionary of Russian Culture]. 3-e. izd., ispr. i dop. Moscow. Akadem. Proekt. [In Russian].

9. Sternin, I. A. (2001). Metodika issledovaniya struktury koncepta [Methodology for Studying the Structure of a Concept]. Metodologicheskie problemy kognitivnoj lingvistiki [Methodological Problems of Cognitive Linguistics.]. Voronezh: Voronezh State University, P. 58-65. [In Russian].

10. Chirikova A. E. (2013) Vliyanie statusa pacienta na povedenie vrachej. [Influence of the Patient's Status on the Behavior of Doctors]. Vestnik Instituta sociologii [Bulletin of the Institute of Sociology]. No 6. P. 67 -- 98. [In Russian].

11. Korun, O, Yurdakok, O, Arslan, A., et al. (2020). The Impact of COVID-19 Pandemic on Congenital Heart Surgery Practice: An Alarming Change in Demographics. Journal of Cardiac Surgery. P. 1-5. DOI: org/10.1111/jocs.14914 [In English].

12. Leipzig Corpora Collection. URL: https://corpora.uni-leipzig.de/de?corpusId=ukr_mixed_2014 (date of access: 23.05.2021) [In English].

13. Lievens, T. (2012). Ponimanie problem trudovyh resursov zdravoohraneniya: posobie po nekotorym voprosam ispol'zovaniya kachestvennyh metodov [Understanding the Problems of Health Workforce: A Guide to Some Issues of Using Qualitative Methods]. Ruk. po monitoringu i ocenke kadrovyh resursov zdravoohraneniya, adaptirovannoe dlya primeneniya v stranah s nizkim i srednim urovnem dohodov [Guidelines for Monitoring and Evaluating Human Resources for Health, Adaptedfor Use in Low- and Middle-income Countries]/Eds. Mario R. Dal. Poz, Neeru Gupta, Estelle Quain, Agnes L. B. Soucat. WHO. P. 139-156. [In Russian].

14. Neuendorf, K. (2002). The Content Analysis Guidebook, Thousand Oaks, CA: Sage Publications. [In English].

15. Oster, U. (201). Using Corpus Methodology for Semantic and Pragmatic Analyses: What Can Corpora Tell Us about the Linguistic Expression of Emotions? Cognitive Linguistics. No 21 (4). P. 727-763 [In English].

16. Sackett, R. (2018). Liberal Alarms: West German Press Coverage of US Civil Rights, 1950s to 1966. German Life and Letters. Vol. 71, Iss. 3. P. 308-330. DOI: org/10.1111/glal.12197

17. Steibel, F., Marinkova, M. (2013). Positive, Negative or Neutral? The “Appraisal” Variable in Content Analyses Studies of the Media. E- Compos. 16(2). Google Scholar. URL: https://scholar.google.com/citations?user=tF53qSwAAAAJ&hl=th (date of access: 23.05.2021) [In English].

18. Sullivan, G. T., Ozman-Sullivan, S. K. (2020), Alarming Evidence of Widespread Mite Extinctions in the Shadows of Plant, Insect and Vertebrate Extinctions. Austral Ecology. Retrieved from: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/aec. 12932. DOI: org/10.1111/aec. 12932 [In English].

19. Thompson, C. M., Romo, L. K., Ben-Israel, P., Owens, M., Keita, S. (2019). Social Network Members' Responses to Friends' Breakup False Alarms. Personal Relationships. Vol. 26. Iss. 3. P. 383-539. DOI: org/10.1111/pere. 12291 [In English].

20. Thompson, C. M., Lin. H., Parsloe, S. (2017). Misrepresenting Health Conditions Through Fabrication and Exaggeration: An Adaptation and Replication of the False Alarm Effect. Health Communication. Vol. 33. P. 562-575. DOI: org/10.1080/10410236.2017.1283563 [In English].

21. Weber, R. (1990). Basic Content Analysis (2nd ed.). Newbury Park, CA: Sage [In English].

22. Wosnitza, J. H. (2019). Alarm Index for Institutional Bank Runs. International Journal of Finance & Economics, Vol. 24, Iss. 3, 12541270. DOI: org/10.1002/ijfe.1715 [In English].

Размещено на Allbest.ru