Академічність і публічність як модуси поширення філософського знання в умовах сучасності

Варто підкреслити, що в сучасному філософському дискурсі змінюється ставлення до концепту "Просвітництво". У 2017 році в рамках круглого столу журналу "Філософська думка" франко- українська філософська спільнота обговорювала тему "Просвітництво: історія, культура, ідентичність", спільну думку якої висловив професор політичних наук правничого факультету Сорбонни (Париж), один із наукових керівників проекту "Європейський словник філософій" П. Рено (фр. P. Raynaud): "Необхідно вписати добу Просвітництва в подальшу європейську історію й політику, визначаючи зв'язки між політичним лібералізмом і необхідністю існування інституцій. Це стосується також моральних та громадських умов існування свободи" [7: 9]. Додамо, С. Пінкер (англ. S. Pinker), професор Гарвардського університету, котрий кілька років входив у рейтинг топ-100 світових мислителів за версією журналу Foreign Police, у своєму дослідженні "Просвітництво сьогодні. Аргументи на користь розуму, науки та прогресу", звертаючись до величезного масиву статистичних даних, які подекуди сягають XVII століття, переконує, що саме розум, наука та гуманізм створили ту платформу, завдяки якій людство перебуває "у найкращому періоді світової історії" [17]. Ця праця є яскравим прикладом популяризації науки, на чому наголошує і сам професор, що резонує з роздумами Р. Рорті. Ідеться про створення публічного дискурсу з нагальних проблем людства. Сучасність демонструє нові публічні форми презентації філософії поза академічними інститутами: бібліотеки, філософські кафе, бізнес-школи, клуби, тренінги, телепрограми тощо. Останні втілюють нову конфігурацію діалогу суспільства й філософської спільноти. На думку І. Ясни, відбувається публічний поворот ("Public turn") у філософії, чинниками якого є, по-перше, розширення предметного поля філософії; по-друге, зміна методів філософського пізнання; по-третє, різноманітність дисциплінарних і жанрових меж філософії (насамперед, зближення з літературою), по-четверте, криза університетської освіти; по-п'яте, суспільна потреба суспільства в філософії [14]. Зауважимо, публічний поворот віддзеркалює наслідки "шкільного відтворення філософської культури" (Л. Пенто), але водночас є своєрідною запорукою подолання "академічного гето" (С. Пролеєв). У цьому контексті варто звернутися до проблеми "спрощення" філософії, що артикулюється питанням: "академічна філософія versus популярна філософія", і є відповіддю на тиск процесів глобалізації.

Так, у сучасному дискурсі все частіше використовуються поняття "поп-культура", "поп-філософія", "белетристика", що усувають зловживання неясними і малозрозумілими мовними зворотами, монотонність та "сухість". Так, у західній культурі набуває поширення особливий літературний жанр нон-фікшн (англ. Non-fiction - наукова література). Цей жанр постає "новою журналістикою", що резонує із вже звичними журналістськими розслідуванням у медіапросторі. Ідеться про практичний характер літератури: остання все більше віддаляється від "уявного" й зосереджує увагу на фактах. З одного боку, відбувається популяризації наукової літератури, з іншого боку - популяризація сучасної науки. Усе частіше сучасний читач зустрічається з журналістськими розслідуваннями на сторінках світових бестселерів, де йдеться про проблеми майбутнього існування людства. Яскравим прикладом є книга "Змінюється все. Капіталізм проти клімату" канадської журналістки Н. Кляйн (англ. N. Klein) [3]. Як вказують видавці, ця книга "увійшла до сотні найважливіших книг 2014 року за версією The New York Times", є "переможець премії Hilary Weston Writer's Trust у жанрі нон-фікшн", цього ж року книга "Змінюється все" була екранізована. Відбувається поєднання, якщо застосовувати терміни М. Маклуена (англ. M. McLuhan), "старої media" (книги, філософії) й "нової media" (телебачення, теле-шоу). Відтак, тепер сучасні медіа не лише "вбудуються" у різні сфери суспільного життя, вони виступають "новою хвилею", що надає нові можливості співвідношенню "академічність - публічність" у просторі існування філософії як соціально- культурного явища, галузі наукового знання. Як справедливо зауважує А. Єрмоленко, саме філософи у цих нових реаліях є "хранителями раціональності" й повинні відповідати як за посилення дискурсу між фахівцями усіх напрямів, так і за збереження істинності вихідних концептів [8: 19].

Осмислення значення філософії в умовах сучасності, на нашу думку, може слугувати "своєрідним протектором бездуховності" (В. Андрущенко).

Сучасний світ - це світ глобальний світ, де відбувається трансформація сенсожититєвих засад людського існування. Так, французький письменник М. Уельбек (фр. M. Houellebecq) у творі "Світ як супермаркет" [12] наголошує, що сучасній людини відкриті безмежні можливості, проте вона прагне до постійного оновлення "асортименту". У цьому контексті світ постає єдиним "товарним світом", що вимагає зміни презентації / самопрезентації філософії. Дійсно, попит на наукову продукцію, у тому числі й на філософську, сьогодні переважно визначається ринком. Як наслідок, найбільш бажаними/популярними стають вже не глибокі знання і творча потенція вченого, оригінальні ідеї і потужність задуму дослідницького проекту, скільки презентація "товару", "магічні" слова й аргументи. У цьому контексті головним постає популяризація ідей, серед яких визначальними повинні бути роздуми як щодо збереження життя взагалі, так і збереження життєтворчості власне людини.

Таким чином, взаємодія "академічність - публічність" не лише фіксує зміну конфігурації поширення здобутків філософії у суспільстві, але окреслює перспективи розвитку філософії в умовах глобалізації та інформатизації сучасності.

Висновки та перспективи дослідження

Питання співвідношення академічності і публічності в поширенні філософського знання набуло особливої актуальності на межі двадцятого та двадцять першого століть. Ця ситуація зумовлена тими викликами сучасності, що не були притаманні попереднім епохам в символічному виробництві та обміні суспільства. Зараз філософія перестає бути чимось віддаленим і малозрозумілим для широкого загалу, філософська спільнота прагне заявляти про себе як активного учасника аналізу усіх сучасних колізій повсякденного існування соціуму. Ідеться про так звану відкритість філософії та її прагнення до активного діалогу з різними верствами суспільства, намагання вітчизняної філософії дієво заявити про себе серед колег з інших країн. Особливий вплив на зміну співвідношення "академічне/публічне" у поширенні здобутків філософії здійснив медіаповорот, під впливом якого відбувається трансформація соціального значення філософського знання й наукової репутації філософської спільноти. У зв'язку із цим постає питання про взаємодію мас-медіа й філософської спільноти, запобігання "баналізації" філософії (С. Пролеєв), так і стримування можливого послаблення внутрішньо корпоративного контролю за якістю її напрацювань (Л. Пенто). Тобто, ідеться про новий рівень діалогу суспільства й філософів у сучасному глобалізованому світі для вирішення нагальних проблем людства.

Подальший аналіз цих змін дозволить не лише простежити подальший шлях трансформації філософії, але й надасть можливість виробити найбільш сприятливі механізми взаємодії філософської спільноти та соціуму. Ідеться не тільки про вихід філософії у простір публічності, про "філософську активність" (І. Ясна), але й про відповідальне ставлення філософської спільноти, як професійної групи, до суспільства, що є запорукою швидкого "реагування" філософії / філософської спільноти на нагальні проблеми та кризові ситуації суспільства в умовах глобалізації та зростаючої інформатизації сучасного життя людей.

Література

1. Дениско Л. Н., Фролова О. В. Кафедра философии Харьковского университета в период 1933-1941 годов / Л. Н. Дениско, О. В. Фролова // Філософія спілкування: Філософія. Психологія. Соціальна комунікація. 2011. № 4. С. 199-207.

2. Квєк М. Місце філософії в університеті. Минуле, теперішнє, майбутнє [Електронний ресурс] / М. Квєк. Режим доступу: https: //repozytorium.amu.edu.pl/bitstream /10593/12969/1/Kwiek Ukrainian Philosophy University.pdf.

3. Кляйн Н. Змінюється все. Капіталізм проти клімату / Наомі Кляйн ; пер. з англ. Дмитра Кожедуба. К.: Наш Формат, 2016. 480 с.

4. Маклюэн М. Галактика Гутенберга: Сотворение человека печатной культуры / Маршалл Маклюэн ; пер. с англ. А. Юдина. К.: Ника-центр, 2004. 432 с.

5. Марков Б. В. Философия. Стандарт третьего поколения / Б. В. Марков. СПб.: Питер, 2013. 432 с.

6. Михайлин І. Л. Історія української журналістики XIX століття / І. Л. Михайлін. К.: Центр навчальної літератури, 2003. 720 с.

7. Просвітництво: історія, культура, ідентичність. Круглий стіл "Філософської думки" // Філософська думка. 2017. № 4. С. 6-46.

8. Публічна філософія: освітні та соціальні можливості. Круглий стіл "Філософської думки" // Філософська думка. 2019. № 1. С. 3-39.

9. Пэнто Л. Философская журналистика [Электронный ресурс] / Л. Пэнто // СоциоЛогос постмодернизма. М.: Институт экспериментальной социологии, 1996. С. 30-56. Режим доступа: http: //sociologos.net/textes/pinto/pinto1.ht m

10. Рорти Р. От религии через философию к литературе: путь западных интеллектуалов / Ричард Рорти ; [пер. с англ. С. Д. Серебряный] // Вопросы философии. 2003. № 3. С. 30-41.

11. Трансгуманітарність як чинник розвитку сучасної науки і освіти: "методологічний семінар" // Філософія освіти. 2011. № 1-2. С. 97-141.

12. Уэльбек М. Мир как супермаркет [Электронный ресурс] / Мишель Уэльбек. Мир как супермаркет. Режим доступа:http://www2.e-reading.club/bookreader.php/592 11/Uel'bek _-_Mir_kak_superm arket. htm l.

13. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики. Мир - конечность - одиночество / Мартин Хайдеггер; перевод: В. В. Бибихин, А. В. Ахутин, А. П. Шурбелев. Санкт-Петербург: Владимир Даль, 2013. 592 с.

14. Ясна І. Public turn: філософія в публічному просторі / Іламі Ясна / / Філософська думка. 2017. № 1. С. 28-41.

15. Emeri M., Emeri E. The Press and America: An Interpretive History of the Mass Media / Michael C. Emeri, Edwin Emeri. New Jersey: Prentice Hall, 1992. 715 p.

16. Pavlik J. New Media Technology: Cultural and Commercial Perspectives / John Vernon Pavlik. Boston: Allyn and Bacon, 1996. 434 p.

17. Pinker S. Enlightenment Now: The Case for Reason, Science, Humanism, and Progress / Stiven Pinker. New York: Viking, 2018. 576 p.

References

1. Denysko, L. N., Frolova, O. V. (2011). Kafedra fylosofyy Khar'kovskoho unyversyteta v peryod 1933-1941 hodov [Department of Philosophy of Kharkov University in the period 1933-1941]. Filosofiya spilkuvannya: Filosofiya. Psykholohiya. Sotsial'na komunikatsiya - Philosophy of communication: Philosophy. Psychology. Social communication. 4: 199207 (in Russian).

2. Kvek, M. (2002). Mistse filosofiyi v universyteti. Mynule, teperishnye, maybutnye [The place of philosophy at the university. Past, present, future]. Retrieverd from https: //repozytorium.amu.edu.pl/bitstream /10593/12969/1/Kwiek Ukrainian Philosophy University.pdf. (in Ukranian).

3. Klyayn, N. (2016). Zminyuyet'sya vse. Kapitalizm proty klimatu [Everything changes. Climate capitalism]. Kyyiv: Nash Format (in Ukranian).

4. Maklyuen, M. (2004). Galaktika Gutenberga: Sotvoreniye cheloveka pechatnoy kul'tury [The Gutenberg Galaxy: The Creation of Human Print Culture]. Kiyev: Nika-tsentr (in Russian).

5. Markov, B. (2003). Filosofiya. Standart tret'yego pokoleniya [Philosophy. Third generation standard]. Sankt-Peterburg: Piter (in Russian).

6. Mykhaylyn, I. (2003). Istoriya ukrayins'koyi zhurnalistyky XIX stolittya [The history of Ukrainian journalism of the XIX century]. Kyyiv: Tsentr navchal'noyi literatury (in Ukranian).

7. Prosvitnytstvo: istoriya, kul'tura, identychnist'. Kruhlyy stil "Filosofs'koyi dumky" [Enlightenment: history, culture, identity. "Philosophical Thought" Round Table] (2017). Filosofs'ka dumka Philosophical Thought]. 4: 6-46 (in Ukranian).

8. Publichna filosofiya: osvitni ta sotsial'ni mozhlyvosti. Kruhlyy stil "Filosofs'koyi dumky" [Public Philosophy: Educational and Social Opportunities. "Philosophical Thought" Round Table] (2019). Filosofs'ka dumka Philosophical Thought. 1: 3-39 (in Ukranian).

9. Pento, L. (1996). Filosofskaya zhurnalistika [Philosophical journalism]. Sotsio-Logos postmodernizma - The SocioLogos of postmodernism. Moscov: Institut eksperimental'noy sotsiologii, (pp. 30-56). Retrieverd from http: / /sociologos.net/textes/pinto/pinto1.htm (in Russian).

10. Rorti, R. (2003). Ot religii cherez filosofiyu k literature: put' zapadnykh intellektualov [From religion through philosophy to literature: the path of Western intellectuals]. Voprosy filosofii - Questions of Philosophy. 3: 30-41 (in Russian).

11. Trans-humanitarnist' yak chynnyk rozvytku suchasnoyi nauky i osvity: "metodolohichnyy seminar" [Transhumanities as a Factor in the Development of Modern Science and Education: A "Methodological Seminar"] (2011). Filosofiya osvity - Philosophy of Education. 1-2: 97-141 (in Ukranian).

12. Uel'bek, M. Mir kak supermarket. Retrieverd from http: //www.ereading.org.ua/bookreader.php /59211/Uel'bek_- _Mir_kak_supermarket.html (in Russian).

13. Khaydegger, M. (2013). Osnovnyye ponyatiya metafiziki. Mir - konechnost' - odinochestvo [Basic concepts of metaphysics. Peace - finitude - loneliness]. Sankt- Peterburg: Vladimir Dal' (in Russian).

14. Yasna, I. (2017) Public turn: filosofiya v publichnomu prostori [Public turn: philosophy in public space]. Filosofs'ka dumka Philosophical Thought. 1: 28-41 (in Ukranian).

15. Emeri, Michael C., Emeri, Edwin. (1992). The Press and America: An Interpretive History of the Mass Media. New Jersey: Prentice Hall (in English).

16. Pavlik, John V. (1996). New Media Technology: Cultural and Commercial Perspectives. Boston: Allyn and Bacon (in English).

17. Pinker, Stiven. (2018). Enlightenment Now: The Case for Reason, Science, Humanism, and Progress. New York: Viking (in English).

Размещено на Allbest.ru