Моральна свідомість особистості як чинник ставлення до грошей

Размещено на http://www.allbest.ru/

МОРАЛЬНА СВІДОМІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ЯК ЧИННИК СТАВЛЕННЯ ДО ГРОШЕЙ

А.В. Кульчицька

Анотація

Статтю присвячено вивченню соціально-психологічних особливостей взаємозв'язку моральної свідомості особистості та ставлення до грошей. Наростання нестабільності в суспільстві, погіршення економічної ситуації, зростання залежності незаможних верств населення від економічної політики висуває підвищені вимоги до моральних чинників у діловій та особистій активності. Саме це й зумовило вибір теми дослідження.

Узагальнено та систематизовано поняття моральної свідомості, моралі, етики; описано та узагальнено зміст грошової поведінки, психології грошей та ставлення до грошей; обґрунтовано проблему взаємозв'язку моральної свідомості особистості та ставлення до грошей.

У статті подано результати соціально-психологічного дослідження стосовно вимірювання рівня моральної свідомості особистості; визначення значущості і реалізації зовнішніх і внутрішніх цінностей особистості; виявлення грошових настанов особистості та визначення логічного й психологічного значення слова «гроші».

Для визначення значущих статистичних зв'язків між показниками грошової поведінки, ціннісної сфери, етичних ставлень та особливостей моральної свідомості особистості обчислено кореляційну матрицю та проведено якісний аналіз значущих кореляційних зв'язків. Узагальнені результати дослідження свідчать, що існує взаємозв'язок між показниками грошової поведінки, ціннісної сфери, етичних ставлень та особливостей моральної свідомості особистості.

Ключові слова: моральна свідомість, мораль, етика, зовнішні цінності, внутрішні цінності, гроші, грошова поведінка.

Annotation

цінність моральний свідомість гроші

Kulchytska A. V. Moral Consciousness of Personality as the Factor of Attitude to Money. The article is devoted to investigation of social and psychological peculiarities of interrelation of personality moral consciousness and attitude to money. The growth of instability in society, worsening of economic situation, growth of dependence of poor strata of population on the economic policy put out the increased demands to moral factors concerning business and personal activity. The above mentioned determined the choice of the subject-matter of study.

To find out the social and psychological peculiarities of the problem the author carried out a number of investigations with application of methodological instruments for different functions.

In the article we show the results of social and psychological study as to the following aspects: evaluation of the level of personality moral consciousness, determination of importance and realization of personality external and internal values, manifestation of personality money attitudes and determination of logical and psychological meanings of the word «money».

To find out the important statistic correlations with the indicators of money behavior, personality values, ethic attitudes and peculiarities of moral consciousness we carried out statistic quantitative analysis for correlation table and qualitative analysis for important correlation. The generalized results of investigation show the correlation of the indicators of money behavior, personality values, ethic attitudes and peculiarities of moral consciousness.

In conclusions we present the results of the carried out theoretical and empiric investigation as to the moral consciousness as the main factor of attitude to money and line out the ways for the further problem study.

Keywords: moral consciousness, morality, ethics, external values, internal values, money, money behavior.

Аннотация

Кульчицкая А. В. Моральное сознание личности как фактор отношения к деньгам. Статья посвящена изучению социально-психологических особенностей взаимосвязи нравственного сознания личности и отношения к деньгам. Нарастание нестабильности в обществе, ухудшение экономической ситуации, рост зависимости малоимущих слоев населения от экономической политики выдвигает повышенные требования к моральным факторам в деловой и личной активности. Именно это и обусловило выбор данной темы.

В статье обобщены и систематизированы понятия морального сознания, морали, этики; описано и обобщено содержание денежного поведения, психологии денег и отношения к деньгам; на основании анализа результатов проведенных методик обоснована проблема взаимосвязи нравственного сознания личности и отношение к деньгам.

С целью выявления социально-психологических особенностей данной проблемы автором был проведен цикл исследований с использованием методического инструментария различной направленности.

В статье приводятся результаты социально-психологического исследования по измерению уровня нравственного сознания личности; определению значимости и реализации внешних и внутренних ценностей личности; выявлению денежных установок личности и определению логического и психологического значения слова «деньги».

Для определения значимых статистических связей между показателями денежного поведения, ценностной сферы, этических отношений и особенностей нравственного сознания личности исчислена корреляционная матрица и проведен качественный анализ значимых корреляционных связей. Обобщенные результаты исследования показывают, что существует взаимосвязь между показателями денежного поведения, ценностной сферы, этических отношений и особенностей нравственного сознания личности.

Подводятся итоги проведенного теоретического исследования, результаты эмпирического изучения нравственного сознания как детерминанты отношения к деньгам, определяются пути дальнейшего изучения проблемы.

Ключевые слова: моральное сознание, мораль, этика, внешние ценности, внутренние ценности, деньги, денежное поведение.

Постановка наукової проблеми та її значення

Морально-психологічні чинники виступають суттєвими регуляторами активності індивіда, зокрема і його «грошової поведінки», ставлення до грошей та ділової активності загалом. Психологічні відносини моральності особистості переважно визначають вибір форми і виду активності, методів і засобів досягнення економічних цілей, ставлення до різних соціально-економічних феноменів (до грошей, ділового світу, праці, власності), а також специфіку відносин у діловій взаємодії.

Наукові підходи до вивчення проблеми грошей уже давно вийшли за межі суто економічних. У процесі взаємодії з грошима у людини формується суб'єктивне ставлення до них - грошові настанови. Окрім того, гроші беруть опосередковану участь у процесі інтеракції, набуваючи при цьому соціально-психологічних ознак.

Дослідження грошових настанов особистості є актуальними з огляду на те, що українське суспільство перебуває на шляху моральних, соціальних та економічних змін, що неодмінно позначається і на економічній моральній свідомості людей.

Слід також зазначити, що останнім часом посилилася увага до соціальної відповідальності суб'єктів суспільних відносин. Наростання нестабільності в суспільстві, погіршення економічної ситуації, зростання залежності незаможних верств населення від економічної політики висуває підвищені вимоги до моральних чинників у діловій та особистій активності особистості. Саме це й зумовило вибір теми нашого дослідження.

Аналіз досліджень цієї проблеми

В основі цієї розвідки лежать фундаментальні ідеї морального розвитку особистості Л. Виготського, Л. Кольберга, І. Кона, Я. Корчака, А. Макаренка, Ж. Піаже, Г. Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо, В. Сухомлинського, С. Якобсона та ін. Феномен моральної свідомості охоплюють дослідження, які присвячені детальному вивченню її структурно-функціональних складників (О. Целі- кова, І. Маренко, М. Борищевський, О. Бондаревська, О. Титаренко, Р. Павелків та ін.) [5; 6].

Важливий внесок у розробку теоретичних і прикладних проблем формування моральної свідомості особистості, зокрема її ціннісної, емоційної та когнітивної сфер, здійснили Л. Артемова, І. Бех, Л. Божович, М. Боришевський, М. Дригус, Б. Кобзар, О. Кононко, І. Мар'єнко, Н. Монахов, Л. Рувинський, О. Сухомлинська та ін. [7; 9].

В основу дослідження психології грошей та ставлення до грошей лягли праці А. Ферна, Т. Танга, Г. Голдберга, Р. Левіса, С. Ференці, тобто науковців, які вивчали психологічні аспекти ставлення людей до грошей, грошові типи особистості, психічні розлади, пов'язані з грошима. Серед українських учених ми виділяємо Г. Авер'янова, Л. Ка- рамушку, В. Комаровську, Г. Ложкіна, В. Москаленко, І. Зубіашвілі [3; 10].

Мета та завдання дослідження - узагальнити й систематизувати поняття моральної свідомості, моралі, етики; розкрити та узагальнити зміст грошової поведінки, психології грошей та ставлення до грошей; обґрунтувати проблеми взаємозв'язку моральної свідомості особистості та ставлення до грошей; зробити загальний висновок на основі отриманих даних.

Методи та методики

Для вирішення дослідницьких завдань були використані такі групи методів: теоретичні (аналіз проблеми на підставі вивчення наукової літератури: порівняння, абстрагування, систематизація та узагальнення одержаної наукової інформації); емпіричні (комплекс психодіагностичних методик: методика «Етичні ставлення менеджера», методика «Ціннісні орієнтації» (О. І. Мотків, Т. А. Огнєва), «Шкала грошових уявлень та поведінки» (А. Фермен, модифікація М. В. Сімків), методи математичної статистики (обчислення середніх величин, порівняльний аналіз достовірних відмінностей за допомогою 1-критерію Стьюдента), кореляційний аналіз (розрахунок коефіцієнтів кореляції Пірсона).

Основні результати дослідження можуть використати психологи- практики та економічні психологи у консультативній діяльності. Теоретичні аспекти можна застосувати під час викладання навчальних курсів: «Економічна психологія», «Соціально-психологічне консультування», «Соціальна психологія».

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Попри широкий спектр досліджень поняття моральної свідомості та її структурних компонентів, важко знайти систематизоване тлумачення сутності цього феномену. Вивчення явища моральної свідомості охоплює дослідження, які присвячені детальному вивченню її структурно-функціональних складників (О. Це- лікова, І. Маренко, М. Борищевський, О. Бондаревська, О. Титаренко та ін.).

Здійснивши теоретико-методологічний аналіз наукової літератури, присвяченої означеному феномену, можемо з впевненістю констатувати, що на сьогодні немає єдиної думки серед психологів, філософів, педагогів щодо структури моральної свідомості. Адже в роботах із цього питання вивчаються лише окремі її елементи, нерідко здійснюється ототожнення окремих елементів у її структурі. Саме тому важко отримати повне уявлення як про моральну свідомість, так і про її структуру.

Маємо на меті більш детально зупинитися на систематизації структурних компонентів моральної свідомості, що дасть можливість якомога точніше окреслити її сутність. Щоб бути послідовними у вивченні означеного питання, розглянемо деякі наукові підходи щодо цієї психологічної проблеми.

Й. Раншбург здійснює поділ моральної свідомості на два складники: моральну свідомість і моральну поведінку. Ці два компоненти моральної свідомості, на думку науковця, не завжди відповідають один одному.

На думку О. Целікової, моральна свідомість особистості складається з ієрархії моральних цінностей; моральних уявлень; моральних переконань; моральних мотивів; моментів раціонального та емоційного, що реалізуються у вчинках й поведінці особистості [2].

Цікавим на цю проблему є погляд І. Маренко. Досліджуючи проблему моральної свідомості, науковець виділяє такі структурні елементи: моральні уявлення; моральні знання; моральні переконання; ціннісні орієнтації; інтерес до моральних проблем; моральні мотиви; моральні стосунки [2].

Це питання досить ретельно досліджує М. Борищевський. Вчений відзначає, що «утвореннями, які в особистості становлять підсистему свідомості або органічно пов'язані з нею, є світогляд, переконання, ідеали, ціннісні орієнтації, спрямованість, соціальні потреби, мотиви та інтереси, прагнення, соціально орієнтоване мислення, почуття, воля» [1, с. 24].

Заслуговують на увагу основні елементи моральної свідомості, що їх описує О. Титаренко. На його думку, це насамперед ціннісні орієнтації (сфера аксіології) і поняття про імперативність моралі (сфера деонтології). О. Титаренко вважає, що ціннісні орієнтації - важливий елемент моральної свідомості особистості, який відображається у вчинках; вони тісно пов'язані з потребами й інтересами індивіда, емоційно-вольовими механізмами його психіки. Цю особливість ціннісних орієнтацій відзначають ще й такі дослідники, як Д. Узнадзе, С. Рубінштейн, В. Мясищев та ін.

Важко не погодитися із О. Титаренко, що центральним елементом етичної свідомості є цінності та ціннісні орієнтації, оскільки вони найбільш адекватно та повно відображають сутність цього феномену. «Ціннісні орієнтації - це стійкі, інваріантні, певним чином скоординовані утворення (одиниці) моральної свідомості - основні її ідеї, поняття, “ціннісні блоки”, що виражають суть етичного сенсу людського буття, а опосередковано - і найбільш спільні культурно-історичні умови і перспективи» [5].

О. Титаренко зауважує, що структура моральної свідомості - це не лише система рівнів, а й цілісність, де все взаємопов'язано між собою і де кожен елемент отримує сенс лише в особливому зв'язку з іншими елементами [4, с. 99-100].

Розглядаючи різні підходи вчених до визначення сутності та структури моральної свідомості особистості, приходимо до висновку, що моральна свідомість - це сукупність певних норм та вимог, які регулюють людську діяльність і поведінку. Можна виділити загальні структурні компоненти, що характерні для кожного із підходів, а саме ціннісні орієнтації, переконання, мотиви, діяльність та відносини, що зв'язують їх.

Слід підкреслити, що в межах нашого дослідження моральна свідомість розглядалася в контексті ставлення особистості до грошей. Як зазначалося вище, основою дослідження цього феномену стали праці як зарубіжних, так і вітчизняних науковців.

На думку О. Дейнеки, ставлення до грошей - один із структурних елементів економічної свідомості особистості. Науковець зазначає, що ставлення до грошей - це усвідомлене і суб'єктивно-вибіркове уявлення про гроші, що виявляється у грошовій поведінці особистості. Як еко- номіко-психологічний феномен, ставлення до грошей містить пізнавальний, емоційний та мотиваційно-вольовий компоненти, що супроводжують соціальний обмін і здатні виконувати компенсаторно- терапевтичну функцію [8, с. 24-26].

М. Семенова відзначає, що ставлення до грошей - це «компонент цілісної системи ставлень особистості, що відображає її індивідуальний, суб'єктивно-оцінний підхід до грошей як до об'єкта дійсності». Науковець підкреслює, що ставлення до грошей характеризується відносною стійкістю та узагальненістю, виявляючи певну життєву позицію людини стосовно грошей [8, с. 54].

Попри актуальність практичної значущості означеної проблематики, психологічні аспекти питання ставлення до грошей, а надто в поєднанні з моральною свідомістю особистості, вивчені недостатньо.

Обґрунтування моральної свідомості як детермінанти ставлення до грошей здійснювалося через вивчення грошових уявлень, ціннісних орієнтацій, етичних ставлень, що визначають поведінку людини.

Тому логіка побудови емпірико-діагностичної програми стосується грошової поведінки, ціннісної сфери, етичних ставлень та особливостей моральної свідомості особистості. Організація емпіричного дослідження включає в себе чотири етапи, які реалізовувалися протягом 2013-2014 рр.

Вибірку дослідження склали студенти спеціальності «Менеджмент організацій» Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (Інститут економіки та менеджменту) та Волинського інституту економіки та менеджменту. Загальна кількість досліджуваних - 109 осіб.

У ході дослідження ми використовували методику опитування «Етичні ставлення менеджера». Ця методика призначена для вимірювання рівня моральної свідомості особистості. Основна частина опи- тувальника - це опис шістнадцяти ситуацій, кожна з яких ілюструє ту чи іншу етичну дилему, пов'язану з реалізацією менеджерами етичних норм у професійній діяльності. Для вимірювання етичних ставлень учасники опитування мають зазначити правильну, на їхню думку, оцінку ситуації за семибальною шкалою, де «1» означає «абсолютно неприйнятне», а «7» - «абсолютно прийнятне». Опитувальник дає змогу виявити три рівні оцінки прийнятності етичних дилем: високий («ніколи неприйнятне»), середній («іноді прийнятне»), низький («завжди прийнятне»).

Отож, результати, які ми отримали за цією методикою, показують, що в загальній вибірці показник етичних ставлень має середній рівень вираження (відповідає ставлення «іноді прийнятне») (Хсер = 2,69). Це свідчить про те, що більшість досліджуваних оцінили твердження як такі, що можуть бути припустимими з погляду етичних міркувань.

Окрім того, ми використовували методику «Ціннісні орієнтації», що дає змогу вивчати значущість та реалізацію зовнішніх і внутрішніх цінностей (О. І. Мотків, Т. А. Огнєва).

Результати дослідження ціннісних орієнтацій студентів подано в таблиці 1.

Таблиця 1

Середньогрупові результати дослідження ціннісних орієнтацій у студентів