Невеличка екскурсія по філософських ландшафтах П. Слотердайка

Надмір пасивності у модерних суспільствах має прояв у їхньому лінґвістичному габітусі. Цьому моменту Слотердайк приділяє особливу увагу. Наведу його спостереження: «Привітання пасивності знаходить відбиток у численних варіантах, як-то: бути поінформованим, розважатись, обслуговуватись, отоварюватись, хвилюватись, лікуватись, будуватись, страхуватись, транспортуватись, заміщуватись, консультуватись, виправлятись. Ті форми пасивності, що їх не вітають, також приєднуються до цього шерегу. Передусім я тут назву “дозволяти-себе-виснажувати” (das Sich-Erpressen-Lassen), наприклад, через розроблений Марксом вимір невигідних трудових контрактів, у яких теоретик доданої вартості вбачав фактичний зміст “експлуатації”, з чого, до речі, виходить, що експлуатація, доки вона не стає хронічною, не відбувається без певної згоди на неї з боку пасивної сторони. Насамкінець треба назвати “дозволяти-себе-обманювати” (das Sich-Betrugen-Lassen). Це має місце у тих випадках, коли суб'єкт не в змозі покрити власними силами свою потребу у введенні себе в оману і для того, щоб не відмовитись від свого жадання, він звертається до постачальника ілюзій, який має необхідне напоготові» [Sloterdijk, 2009a: S. 591].

Соціальний і політичний статус тих суб'єктів, що обслуговують пасивних модерних суб'єктів і навіть їхні функціональні зобов'язання щодо клієнтів, у Слотердайка визначено недостатньо чітко. Щоправда, такі структурно зумовлені статусні позиції він метафорично закріплює за тренерами, вчителями, лікарями, священиками тощо. Всі вони займаються антропотехніками «на замовлення». При цьому ключовою метафорою у контексті проаналізованих тут міркувань є тренер. Тренерську діяльність зображено Слотердайком як ключову в усіх сферах суспільного і приватного життя. Модерні суспільства не можуть існувати без персональних тренерів різного рівня, бо вони обслуговують модерних пасивних суб'єктів, а відтак мають позиційну цінність. Безперечно, далеко не всі тренери, особливо політичні, є носіями постконвенційної моралі й уникають спокуси зловживати довірливістю пасивних суб'єктів. Але «механізм тренера» принципово відрізняється від «механізму короля» або «механізму вождя» у тоталітарних суспільствах, бо тренер перебуває у розпорядженні пасивного суб'єкта, утворюючи з ним тимчасові симбіотичні зв'язки під час тренувального процесу. Відбувається взаємна інструменталізація того, хто тренує, і того, кого тренують. Це стосується не тільки індивідів, а й соціальних груп і навіть соціумів, де антропотехніки застосовують свідомо і добровільно.

Антропотехнічний поворот, який Слотердайк констатує у сучасному людинознавстві, не обмежено встановленням аґгентів та адресатів антропотехнік. Він пропонує своєрідну філософію тренування як феномену модерної і постмодерної культури. В рамках цієї філософії він виявляє комплекси вправ і тренувальні програми в усіх сферах суспільного життя, передусім у політиці. Так, Європа, на його думку, перетворилась на величезний тренувальний табір [Sloterdijk, 2009a: S. 524]. Зрозуміло, що у такій філософії домінує спортивна метафорика. Так, він говорить про «філософське багатоборство», «акробатичну етику», «посткомуністичне догравання», «зміну тренерів» у різних політичних ситуаціях тощо. З цією метафорикою конкурує хіба що педагогічна лексика і символіка, яка вказує на тенденцію педагогізації політичного мислення і політичних практик як сухого залишку ідеології Просвітництва. Але вчитель і вчений вже не наділяються рисами досконалості, бо вони у Слотердайка також є тренерами на різних спортмайданчиках сучасного суспільного життя.

Вправи як процес розучування, повторення і технічного вдосконалення культурних, соціальних і політичних практик, на думку Слотердайка, забезпечують виживання людини. Образ людини, приреченої на тренування, у Слотердайка підпорядковано більш масштабному завданню -- обґрунтуванню специфіки буття людини як homo immunologicus. Він пише: «Я зібрав докупи матеріали до біографії homo immunologicus, що дає мені підстави зробити припущення, що я знайшов матеріал, який розкриває, що таке антропотехніки. Під ними я розумію ментальні та фізичні процедури виконання вправ, за допомоги яких люди різних культур намагаються поліпшити свій космічний і соціальний імунний статус відповідно до зростання життєвих ризиків і гострого відчуття впевненості у власній смерті» [Sloterdijk, 2009a: S. 23].

Завершуючи екскурсію по філософських ландшафтах Слотердайка, ще раз згадаймо оптику вікна, притаманну європейцям, про яку полюбляє говорити цей оригінальний філософ сучасності. Запропоновані нижче переклади фраґментів його творів є вікнами, крізь які можна роздивитись інтер'єр його теоретичних споруд, побудованих з матеріалу історії людства. Але повторю загальновідому сентенцію: у вікна ми зазираємо, але всередину входимо крізь двері. Отже, щоб увійти до філософської оселі Слотердайка, треба відкрити його книги.

Джерела

1. Култаєва М.Д. М.Гайдеггер у спогадах колег та учнів // Мартін Гайдеггер очима сучасників. -- К.: Стилос, 2002.

2. Die kulturwissenschaftliche Wende in den geisteswissenschaften und die Philosophie. Stellung- snahmen von Thomas Goller, Birgit Recki, Ralf Konermann und Oswald Schwemmer // Information Philosophie. -- August 2005. -- № 3. -- S.20 -- 32.

3. Glotz P. Die beschleunigte Gesellschaft. -- Munchen: Hanser Verlag, 1999.

4. Information Philosophie. -- Oktober 2013. -- № 3.

5. Heirichs H.-J. Peter Sloterdijk. Die Kunst des Philosophierens. -- Munchen: Carl Hansen, 2011.

6. Kann Menschenwurde die Menschenrechte begrunden? // Information Philosophie. -- Oktober 2013. -- № 3. -- S.30 -- 38.

7. Munch R. Offene Raume. Soziale Integration diesseits und jenseits des Nationalstaates. -- Frankfurt am Main: Suhrkamp, 2009.

8. Reheis F. Nachhaltigkeit, Bildung und Zeit. -- Erlangen: Schneider Verlag. 2005.

9. Safranski R. Wieviel Globalisierung ertragt der Mensch? -- Munchen: Carl Hanser, 2003. Sloterdijk P. Blasen, Spharen. Mikrospharologie. Bd. 1. -- Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1998.

10. Sloterdijk P. Der Anwalt des Teufels. Niklas Luhmamm und der Egoismus der Systeme. Vort- ragsmanuskript. -- Munchen: Karl Alber Verlag, 1999.

11. Sloterdijk P. Du muBt dein Leben andern. Uber Anthropotechniken. -- Frankfurt am Main: Suhrkamp, 2009a.

12. Sloterdijk P. Falls Europa erwacht. Gedanken zum Programm einer Weltmacht am Ende des Zeitaltersihrer politischen Absence. -- Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1994.

13. Sloterdijk P. Globen, Spharen. Makrospharologie. -- Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1999. Sloterdijk P. Im Weltinnerraum des Kapitals. Fur philosophische Theorie der Globalisierung. -- Frankfurt am Main: Suhrkamp, 2005.

14. Sloterdijk P. Philosophische Temperamente. Von Platon bis Foucault. -- Munchen: Diederich Verlag, 2009b.

15. SloterdijkP. Schaume, Spharen. Plurale Spharologie. Bd. 3. -- Frankfurt am Main: Suhrkamp, s.a. Sloterdijk P. Zorn und Zeit. Politisch-psychologischer Versuch. -- Frankfurt am Main: Suhrkamp, 2006.

16. SloterdijkP., Heinrichs H.-J. Die Sonne und der Tod. Dialogische Untersuchungen. -- Frankfurt am Main: Taschenbuchverlag, 2001.

17. Stichweh R. Der Fremde. Studien zu Soziologie und Sozialgeschichte. -- Berlin: Suhrkamp, 2010.

18. Wider die Verteufelung der Leistungstrager. Der Philosoph Peter Sloterdijk fordert eine Debatte uber die neue Rolle des Staates und Abschaffung der «Zwangssteuern» // Suddeutsche Zeitung. -- 2000. -- 5--6 Januar. -- S.26.

Марія Култаєва -- доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії Харківського Національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Царина наукових інтересів -- історія філософії, філософія політики, філософія освіти.

Размещено на Allbest.ru