Філософсько-освітні підходи до реалізації фахової компетентності особистості в системі вищої освіти як співвідношення "особистість - інформація – знання"

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 930.1+308:37.013.3

Філософсько-освітні підходи до реалізації фахової компетентності особистості в системі вищої освіти як співвідношення "особистість інформація - знання"

В.І. Мудрак,

кандидат філософських наук

Проаналізовано сучасні підходи до співвідношення «особистість інформація знання» на теренах вищої освіти, які розгортаються як інформаційне забезпечення фахової компетентності в системі останньої. Цей процес базується на філософськоосвітніх підходах до мобільного інформаційнопізнавального забезпечення фахової компетентності особистості. філософський особистість інформація знання

Інформація, компетентність, особистість, знання.

Проанализированы современные подходы к соотношению «личностьинформациязнания» в системе высшего образования разворачивающиеся как информационное обеспечение профессиональной компетентности в лоне последнего. Этот процесс базируется на философскообразовательных подходах к мобильному информационнопознавательному обеспечению профессиональной компетентности личности.

Информация, компетентность, личность, знания.

Modern approaches to the relation "personinformationknowledge" in higher education takes place as information provision of professional competence in the bosom of the latter. This process is based on the philosophical and educational trends to mobile informationknowledge ensure professional competence of the individual.

Information, professional competence, persona, knowledge.

Проблематика даного дослідження знаходиться в площині філософськоосвітніх підходів до вироблення засад кількісної та якісної оптимізації пізнавальної духовнокультурної, технікотехнологічної інформації у змісті й організації вищої освіти в умовах формування і становлення фахової компетентності для реалізації на глобальному ринку праці, реалізації останньої в інформаційнопізнавальному просторі, в обширі якого висуваються новітні вимоги щодо реалізації особистісного пізнавального і фахово спрямованого потенціалу.

Розробка і застосування таких підходів необхідно спираються на систему методологічного забезпечення процесу інтенсивного напрацювання новітніх знань, умінь і навичок професійної діяльності, що мають проективний характер у галузі фахової компетентності на базі вищої освіти стосовно реалій глобального світового ринку праці. Такий ракурс заявленої проблеми розгортається в річищі інтеграції інформаційнологічного забезпечення фахової компетентності вищої освіти у світовий освітньонауковопрофесійний простір, що в ньому розгортається особистісний потенціал (у системі відносин «особистість інформація професійні знання»), спрямування якому надане в межах вищої освіти. Це передбачає, перш за все, сконцентрованість зусиль усіх ланок вищої освіти щодо підвищення рівня вітчизняного науковопрофесійного потенціалу, а з іншого боку, пошук шляхів інтеграції останнього у світову систему ринку праці. Відповідальність за оптимальне узгодження вітчизняних вимог до підготовки майбутнього фахівця з глобальними світовими вимогами до його рівня фахової компетентності покладається на систему вищої освіти, що неухильно інтегрується в останні.

Саме тут виникають новітні підходи з точки зору філософськоосвітнього забезпечення такої інтеграції. З одного боку, для майбутнього фахівця відкриваються раніше небачені можливості доторкнутися до глибин інформаційнологічного забезпечення фахової підготовки, а з іншого, така особистість стикається зі світом відкритих проектів, що несуть масу викликів: духовних, психологічних, політикоспрямованих, економічних, інформаційнологічних тощо. Йдеться про адаптацію молодого фахівця до системи інтерактивних зв'язків у інформаційнопізнавальній галузі. На нашу думку, долучення особистості молодого фахівця до світового ринку праці потребуватиме креативних зусиль усієї системи вітчизняної вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розробка наукової проблеми базується на досягненнях як вітчизняних, так і зарубіжних вчених у галузі теорії інформації та управління нею в суспільносоціальних відносинах (В. Г. Афанасьєв, Бауер Фрідріх Л., І. Й. Блох, Д. І. Блюменау, М. Боніц, Н. Вінер, М. В. Вачевський, Леон Бріллюен, Т. Г. Геращенко, Н. Г. Джинчарадзе, У. Ешбі, Ю. М. Канигін, С. Г. Кулєшов, Л. Куффінал, М. М. Мойсеєв, Рейворд І. Бойд, А. Д. Урсул, Ю. А. Шрейдер, К. Шеннон та ін.). Разом із цим, швидкоплинний сучасний ринок інтегрованої світової праці і застосування на ньому новітньої пізнавальноцінніснофахової інформації передбачає новітнє теоретичне забезпечення руху такої інформації і залученості до неї майбутніх фахівців. Такий процес передбачає подальше дослідження означеної проблеми.

З погляду методології науки й освіти, соціальна інформація пізнавального характеру розглядається й аналізується як ресурс і потенціал їх розвитку в науковоосвітніх комунікаціях, технікотехнологічних структурах науковоосвітнього спрямування, системах, формах тощо як вітчизняними, так і зарубіжними вченими (Дж. Бернал, В. О. Виноградов, Г. М. Добров, Г. Клаус, О. М. Князєва, А. Й. Уйомов, Ф. М. Цирдя та ін.). У свою чергу, потребує подальшого дослідження процес реалізації таких комунікацій у системі «вітчизняна освіта міжнародний ринок праці».

Застосування соціальної інформації в освіті й науці на теренах інформаційного суспільства з погляду сучасної філософськоосвітньої думки і практики та їх трансформація на рівні знання, духовноціннісного досвіду людства, нації, особистості розглядаються як новітній етап їх розвитку (В. П. Андрущенко, В. П. Бех, М. Кастельс, В. Г. Кремень, Т. П. Малькова, М. І. Михальченко, В. А. Рижко та ін.). Саме тут, на нашу думку, полягає основний шлях сучасних філософськоосвітніх розробок на теренах співвідношення вітчизняних досягнень у галузі фахової компетентності вищої освіти з точки зору її інтеграції у світовий інформаційнопізнавальний простір й напрацювань із загальносвітового досвіду реалізації фахової компетентності на інтегрованому міжнародному ринку праці.

Функціонування, трансформація, управління пізнавальною соціальною інформацією в змісті й організації вищої освіти розглядаються на теренах філософії освіти, соціальної філософії, методології освіти, дидактики зокрема (Л. П. Буєва, Е. М. Гусинський, І. А. Зязюн, С. Ф. Клепко, В. С. Лутай, М. Малкей, Л. А. Мікешина, М. І. Романенко та ін.). Такі розробки, на наш погляд, необхідно інтегрувати в систему інтернаціонального досвіду впровадження результатів фахової компетентності, надбаної в системі вітчизняної вищої освіти. Проективним уявляється процес розширення поля підходів стосовно інтеграції вітчизняних напрацювань у систему світових розробок, що набули креативного значення.

Щодо розвитку вищої освіти в сучасному суспільстві, застосування соціальної інформації пізнавального характеру, спрямованого на підвищення фахової компетентності як вищої освіти в цілому, так і її вихованців, розглядається як методологія реалізації науковопрофесійного знання, його презентації; форма здійснення інтелектуального й емоційного розвитку особистості; процес розвитку управлінської освітньої системи на рівні подання навчального і практично спрямованого матеріалу, організаційнометодичних засад вищої освіти, методології програмованого навчання, інформатизації процесу наукового, освітнього пізнання, у якому реалізуються новітні технікотехнологічні засоби, спрямовані на активізацію процесу професійного і загальноосвітнього становлення особистості (А. М. Алексюк, В. І. Астахова, В. П. Безпалько, В. Ю. Биков, Я. Я. Болюбаш, А. В. Васильєв, О. О. Жук, Г. О. Козлакова, Массінга Венансіо, Іван Марєв, Н. В. Морзе, О. В. Оліфіров, С. А. Ракова, В. Г. Розумовський та ін.).

У контексті нашого дослідження йдеться про пошук шляхів оптимізації загальносвітової науковопрофесійнопізнавальної інформації стосовно розвитку потенціалу фахівців, які виходять на світовий ринок праці, маючи підготовку у вітчизняній освіті. Такий процес має багатоаспектний характер, що потребує подальших досліджень, які, у свою чергу, мають бути покладеними на філософськоосвітню методологію.

Мета дослідження показати процес розгортання сучасних підходів до розвитку співвідношення «особистість інформація професійне знання» у глобальному інформаційнопізнавальному просторі на основі інформаціологічного забезпечення фахової компетентності в межах вищої освіти, яка інтегрується в глобальний ринок освітніх послуг. Це передбачає напрацювання новітніх соціальнофілософських тенденцій у контексті «людина технологія вища освіта фахова компетентність».

Завданнями в річищі дослідження є: формування інтегрованого науковоосвітнього інформаційного середовища, у якому оптимально з точки зору співвідношення «людина інформація професійне знання» в умовах новітньої пізнавальної інформаційнопізнавальної ситуації реалізується потенціал особистості впроваджувача фахової компетентності, надбаної в річищі вищої освіти; створення оптимальної інформаційної інфраструктури в кожній зі складових ланок вищої освіти для здійснення науково обґрунтованого співвідношення особистісних зусиль і суспільних вимог щодо підготовки майбутнього фахівця; формування й раціональне використання індивідуалізованих пізнавальнодуховних інформаційних ресурсів з точки зору ентропійних і негаентропійних процесів у галузі технікотехнологічного обґрунтування пізнавального процесу; створення баз даних і знань, зорієнтованих на прогнозування інтегративних пізнавальноціннісних процесів розвитку вищої освіти на всіх рівнях від особистісного до загальнодержавного, планетарного тощо.

Виклад основного матеріалу. В умовах глобального інформаційного суспільства, глобального ринку праці, в якому головним ресурсом і потенціалом є людина у системі соціальної інформації пізнавальнотехнологічного характеру (фахівець із певним запасом знань, умінь та навичок), виникають новітні підходи до розвитку вищої освіти як креатора професійної компетентності своїх вихованців. Такі підходи з'являються з розуміння інформаційної ситуації, в якій знання, культурнодуховне надбання в системі пізнання як результат індивідуального й колективного науковотехнологічного опрацювання інформації, духовноціннісного досвіду інтегруються у загальносвітовий духовнопізнавальний простір, у якому розгортаються суперечності.

Головною суперечністю сучасної пізнавальноціннісної науковоосвітньої доби є розрив між індивідуалізацією й усуспільненням знання, соціальної інформації, духовноціннісного досвіду; між індивідуальними і загальносуспільними зусиллями у царині сучасних технікотехнологічних підходів до формування адекватної сучасним досягненням наукової картини світу, проектуючого і вмотивованого ринку праці, на якому застосовуються знання, уміння і навички фахівців, сформовані в системі вищої освіти. Вирішення її полягає: в уточненні мети вищої освіти для молодої особистості, її мотивів і смислів, особливо у галузі оволодіння фаховою компетентністю; модернізації змісту, організації вищої освіти відносно новітніх соціальнофілософських уявлень про світ, місце в ньому людини, специфікації вищої освіти щодо сучасної інформаційнофаховонауковопрофесійної світової ситуації, у якій індивід співвідноситься із глобальним усуспільненням знання і духовноціннісного досвіду, практичних настанов на подальше життя у світі швидкоплинних технологій й адаптації до інновацій, участі в них; застосування новітніх інформаційнологічних технологій пізнання, що сягають сутнісних глибин людського буття; створення оптимальної для особистості і суспільства методологотехнологічної системи входження і праці в глобальному інформаційному просторі, де антропологічний фактор розвитку пізнавальної сфери і сфери праці стає всеохоплюючим.

Інша сучасна суперечність полягає у незбігу національної належності знання, духовноціннісного досвіду, організації вищої освіти, професійної компетентності з глобальними викликами, у контексті яких останні перетворюються на всесвітній продукт споживання, безвідносний до коренів і витоків. Інтернаціоналізація і глобалізація суспільства призвели до того, що зміни в одній галузі дуже швидко переносяться на інші, посилюючи взаємовплив та взаємозв'язок цих сфер. За таких умов отримані знання втрачають свою індивідуальну цінність. І це викликає безліч питань стосовно подальших перспектив вкорінення здобутків вітчизняної освіти в інтернаціональний інформаційнопізнавальний, професійно орієнтований простір.

Вища освіта у такому ракурсі повинна вирішити такі завдання:

1) гуманізувати інформаційнологічні якісні і кількісні характеристики професійнонаукового, адаптованого знання у системі вищої освіти, загальносвітового ринку праці; надати технікотехнологічним характеристикам розвитку пізнавального процесу індивідуалізуючих рис, коли людина не є придатком техніки та інформаційних технологій, але є її спрямовуючим началом, наповнюючи ці характеристики різнобарв'ям виявів;

2) індивідуалізувати вплив освітньонаукової, професійно спрямованої інформації через її, з точки зору соціальної філософії, вияви на особистість як науково обгрунтованої оптимізації вибору особистісного пізнавального шляху; 3) фундаменталізувати зміст й організацію вищої освіти відносно цілісних уявлень про Всесвіт, людину, природу, суспільство, систему взаємодій «особистість інформація»; 4) спроектувати можливі конфігурації співвідносин у межах інтернаціональної системи «людина інформація техніка технології освіта ринок праці»; 5) оптимально індивідуалізовано технологізувати світньопізнавальний простір відносно застування медіазасобів, систем, прийомів, форм трансформації, модернізації науковоосвітньої інформації, маючи на меті повноцінний розвиток особистості в умовах глобальних суспільних викликів; 6) організувати технікотехнологічну підтримку особистісних розвивальних пізнавальноціннісних підходів контекстуальних, діалогічних, ігрових, комунікативнорольових, імітаційномоделюючих та ін. у системі вищої освіти; 7) інтегрувати зусилля всіх навчальних, виховних, культурних, соціальних інституцій, позанавчальних організацій, структур, ЗМіД, соціального оточення, з точки зору індивідуалізованого спрямування розвитку особистості ХХІ століття; 8) розробити глобальні системи оптимізації вироблення й застосування пізнавальноціннісної інформації, розрахованої на проективні підходи до спрямування чинника техніки і технологій у людино центроване річище, гармонійно узгоджуючи таке спрямування з буттям природи.

Висновки. Для досягнення інформаційнологічнопізнавальної оптимізації зусиль сучасної вищої освіти відносно становлення молоді в глобальному світі праці, необхідно реалізувати такі підходи: гармонізувати пізнавальні, духовні зусилля особистості в системі вищої освіти із загальносвітовим духовнопізнавальним простором; стимулювати науково обґрунтоване програмування інтелектуального, емоційного, нейронпсихофізіологічного розвитку особистості через розробку новітніх шляхів наукового, ціннісного пізнання світу в цілому, світу людини, що здійснюється через інформаціологічне забезпечення цього процесу; оптимізувати інформаційноціннісний простір пізнання особистістю світу в системі вищої освіти через навчання життю в умовах прогресуючого інформаційного середовища, особливо в умовах трансформацій на світовому ринку праці;

розробити проективні підходи до гармонізації стосунків людини і технікотехнологічних процесів, спрямованих на поступ суспільства в умовах глобальних викликів, що, у свою чергу, висуває новітні завдання у царині вищої освіти стосовно реалізації антропного принципу розвитку науки і техніки, інноваційних технологій у галузі пізнання світу природи, суспільства і людини.

Проективним баченням уявляється процес створення найновіших підходів до оптимального узгодження зусиль вищої освіти та професійнонаукових установ до вироблення шляхів сучасного входження особистості вихованця вітчизняної освіти до світового ринку праці; напрацювання новітніх філософськоосвітніх методологій щодо оперативного коригування процесу оволодіння професійно спрямованими знаннями, уміннями та навичками, що мають як стратегічний, так і тактичний характер стосовно реалізації особистісного потенціалу соціальної спільноти в умовах глобалізованого інформаційнопізнавального і науковопрофесійного простору.

Список літератури

1. Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации / Р. Ф. Абдеев. М. : Владос, 1994. 336 с.

2. Андрущенко В. П. Організоване суспільство. Проблема організації та суспільної самоорганізації в період радикальних трансформацій в Україні на рубежі століть : досвід соціальнофілософського аналізу В. П. Андрущенко. К. : Атлант ЮеМСі, 2006. 498 с.

3. Белл. Д. Грядущее постиндустриальное общество : опыт социального прогнозирования / Даниел Белл [пер. с англ.] ; ред. и вступ. статья В. Л. Иноземцева. М. : Наука, 1989. 345 с.

4. Гусинский Э. Н. Введение в философию образования : учеб. пособ. / Э. Н. Гусинский, Ю. И. Турчанинова. М. : Логос, 2001. 234 с.

5. Забродська Л. М. Інформатизація закладу освіти: управлінський аспект / Л. М. Забродська. Х. : Основа, 2003. 240 с.

6. Інтеграція вищої освіти України в європейську систему : зб. наук. праць : за матеріалами Міжнародної науковометодологічної конференції «Інтеграція вищої освіти України в європейську систему», Дніпропетровськ, 05 травня 2001 р. / Н. Є. Бойцун (ред.) ; Міжнародний фонд "Відродження". Дніпропетровськ : АртПрес, 2001. 108 с.

7. Кастельс М. Информационная эпоха. Экономика, общество и культура / М. Кастельс. М. : ИнтерПресс, 2000. 345 с.

8. Кулицький С. П. Основи організації інформаційної діяльності у сфері управління : навч. посіб. / С. П. Кулицький. К. : МАУП, 2002. 224 с.

9. Навроцький О. І. Вища школа України в умовах трансформації суспільства / О. І. Навроцький. Х. : Основа, 2000. 240 с.

10. Урсул А. Д. Модель ноосферноопережающего образования ІІІго тысячелетия / А. Д. Урсул // Сб. тезисов и материалов ІІІго Международного симпозиума «Открытое общество и устойчивое развитие». T.VN. Зеленоград, 2001. 456 с.

11. Фініков Т. В. Сучасна вища освіта: світові тенденції і Україна / Т. В. Фініков // Міжнародний фонд досліджень освітньої політики, Інститут економіки та права «КРОК». К. : Таксол, 2002. 176 с.

12. Яблонський В. А. Вища освіта України на рубежі тисячоліть: проблеми глобалізації та інтернаціоналізації / В. А. Яблонський. К., 1998. 278 с.

Размещено на Allbest.ru