Інтеграційні процеси в освіті (соціально-філософський аспект)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Інтеграційні процеси в освіті (соціально-філософський аспект)

09.00.10 - філософія освіти

Мельник Оксана Леонідівна

Київ 2013

АНОТАЦІЯ

Мельник О.Л. Інтеграційні процеси в освіті (соціально-філософський аспект). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.10 - філософія освіти. - Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Київ, 2013.

У дисертації досліджується комплекс проблем, пов'язаних із формуванням філософської концепції мережевої освіти, що передбачає розкриття впливу інтеграційних процесів в освіті на розвиток інформаційно-освітнього середовища та формування інформаційної освіти. Розкривається значення інтеграційних процесів в освіті для трансформації європейського та світового інформаційних просторів. З'ясовується роль національно-інфраструктурного розвитку науково-освітніх мереж в Україні для здійснення освітою впливу на становлення інформаційного суспільства як суспільства знання. Розкривається вирішальність розвитку національної системи освіти у здійсненні людинотворчої функції у мережевому середовищі. Інформаційно-освітнє середовище постає як основа інтегрованих видів діяльності та як знаннєорієнтоване середовище. Інтеграційні процеси досліджені як об'єктивні, самоорганізуючі полісуб'єктні процеси на соціально-інституційному, суспільному та цивілізаційному рівнях, як процеси діалектичного саморозвитку освітньої системи у мережевому середовищі. Обґрунтовано необхідність трансформації парадигми інформатизації освіти, переходу від розкриття інформатизації як інтегрування ІКТ у навчальний процес з позицій інформаційного обміну та дії інформаційних технологій до формування мережевої парадигми у межах постнекласичної парадигми освіти з позицій розкриття соціально-організаційного, соціально-інституційного, суспільного та цивілізаційного потенціалу інтеграційних процесів на основі науково-освітніх мереж. Основою мережевої парадигми є визнання антропософійності інформаційно-освітнього середовища, дистанційності як способу здійснення, просторовості як форм буття мережевої освіти, мережевості як способу буття людини та суспільства.

Ключові слова: інформаційна освіта, інформаційно-освітнє середовище, інтеграційні процеси в освіті, мережева парадигма, науково-освітні мережі.

АННОТАЦИЯ

Мельник О.Л. Интеграционные процессы в образовании (социально-философский аспект). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.10 - философия образования. - Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт», Киев, 2013.

В диссертации исследуется комплекс проблем, связанный с формированием философской концепции сетевого образования. Он предусматривает раскрытие влияния интеграционных процессов в образовании на развитие информационно-образовательной среды и формирование информационного образования. Информационно-образовательная среда на основе новых сетевых технологий превращается из среды хранения информационных ресурсов в среду формирования интегрированных видов деятельности и является знаниеориентированной средой, направленной на выработку знания и информации.

В диссертационной работе выясняется роль национально-инфраструктурного развития научно-образовательных сетей в Украине для осуществления образованием влияния на становление информационного общества как общества знания. Раскрывается решающая роль развития национальной системы образования в осуществлении человекотворческой функции в сетевой среде. Информационно-образовательная среда выступает как основа интегрированных видов деятельности и как знаниеориентированная среда. Раскрывается также значение интеграционных процессов в образовании для трансформации европейского и мирового информационных пространств.

Интеграционные процессы исследованы как объективные, самоорганизующиеся полисубъектные процессы на социально-институциональном, общественном и цивилизационном уровнях, как процессы диалектического саморазвития образовательной системы в сетевой среде. Обоснована необходимость трансформации парадигмы информатизации образования, перехода от раскрытия информатизации как интегрирования ИКТ в учебный процесс с позиций информационного обмена и действия информационных технологий к формированию сетевой парадигмы в пределах постнеклассической парадигмы образования с позиций раскрытия социально-организационного, социально-институционального, общественного и цивилизационного потенциала интеграционных процессов на основе научно-образовательных сетей.

Основой сетевой парадигмы является признание антропософийности информационно-образовательной среды, дистанционности как способа осуществления, пространственности как форм бытия сетевого образования, сети как способа бытия человека и общества. Пространственность является атрибутивной характеристикой интеграционных процессов, развивающихся на сетевой основе NREN - национальных исследовательских и образовательных сетей во многих странах Европы и мира. На основе трансформации методологии пространственного анализа раскрыто современный этап преобразования европейского образовательного пространства в европейское информационное научно-образовательное пространство, опирающееся на интеграцию науки, образования и культуры, развитие консьюмеризации, виртуальных университетов, лабораторий, групп и классов, е-науки, новых социально-институциональных проявлений дистанционного образования.

В диссертации показано, что национальные исследовательские и образовательные сети большинства европейских стран интегрируют десятки и сотни научных учреждений, учебных и культурных учреждений, университетов, технических университетов и библиотек. Выражением достижения такой интеграции являются разнообразные пространства, раскрывающие социальное бытие сетевых структур в виде интеграционных процессов на социально-организационном, социально-институциональном, общественном и цивилизационном уровнях. Выявление трансконтинентального уровня интеграционных процессов позволяет установить потенциал становления транснациональных связей между сетями, рассмотреть их как проявления формирования информационной цивилизации, обосновать изначальность национально-инфраструктурного уровня развития научно-образовательных сетей. Это позволяет перейти от рассмотрения интеграции в условиях глобализации как унификации и стандартизации к раскрытию диалектики глобального и локального, особенности глокализации на базе укрепления национальной сетевой основы для преодоления кризиса идентичности.

Ключевые слова: информационное образование, информационно-образовательная среда, интеграционные процессы в образовании, сетевая парадигма, научно-образовательные сети.

ANNOTATION

Melnyk Oksana. Integration in education (socio-philosophical aspect). - Typescript.

Thesis for a candidate's degree in philosophical science, specialty 09.00.10 - philosophy of education. - NTUU «KPI». - Kyiv, 2013.

The thesis examines the suite of problems associated with the formation of philosophical concepts of network education that involves opening the impact of integration processes in the formation of the development of information-educational environment and the formation of information education. Thesis reveals the importance of integration processes in education for transformation of European and global information spaces. Author explains the role of the national infrastructure of research and education networks in Ukraine for education impact on the development of the information society as a society of knowledge. Thesis reveals how decisively the development of the national education system in the implementation of people-development function in a network environment. Information and educational environment serves as the basis of integrated activities and how knowledge-oriented environment. Integration investigated both objective self organizing involving many processes on social and institutional, social and civilization levels as a dialectical process of self-development of the educational system in a network environment. The necessity of transforming the paradigm of education informatization, the transition from the disclosure of information as the integration of ICT in the learning process from the standpoint of information exchange and information technologies, based on the transition to the formation of a network paradigm within postnonclassical paradigm of education from the standpoint of the disclosure of social and organizational, social, institutional, social and potential of integration in civilization on the basis of scientific and educational networks. Basis network paradigm is the recognition antroposofiynosti of remote information-educational environment as a way to exercise, spatiality as forms of network education as a way of life of individuals and society.

Keywords: information education, information and educational environment, integration processes in education, networking paradigm, scientific and educational network.

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор філософських наук, доцент РУБАНЕЦЬ Олександра Михайлівна, Національний технічний університет України «КПІ», професор кафедри філософії

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор КОЧУБЕЙ Наталія Василівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, професор кафедри дитячої творчості Інституту розвитку дитини

кандидат філософських наук, доцент КУЗНЄЦОВА Інна Володимирівна, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури і туризму України вчений секретар Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, доцент кафедри теоретичної, прикладної культурології і музикознавства

Захист відбудеться «21» лютого 2013року о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.002.21 Національного технічного університету України «КПІ» за адресою: 03056, м. Київ, пр. Перемоги, 37, корп. 7, ауд.514.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного технічного університету України «КПІ» за адресою: 03056, м. Київ, пр. Перемоги, 37.

Автореферат розісланий «21» січня 2013 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат філософських наук, доцент Т.В. Щириця.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Актуальність дослідження соціально-філософського аспекту інтеграційних процесів в освіті зумовлена необхідністю розкриття соціального значення інформатизації освіти, зростанням значення освіти в інтеграційних процесах, що відбуваються в суспільстві, зростанням ролі освіти в людинотворчих і суспільнотворчих процесах, необхідність розвитку яких визначається стратегічною перспективою становлення суспільства знання. Необхідність розкриття інтегративного потенціалу науково-освітніх мереж продиктована потребою підвищення ефективності їх розвитку в Україні, розкриття їх суспільнотворчого та освітнього потенціалу у процесі становлення мережевого суспільства в Україні та його перетворення на суспільство освіти.

Інтеграційні процеси в освіті досліджувалися переважно як прояв євроінтеграції та породження Болонського процесу. Впровадження дворівневої системи навчання та дипломів європейського зразка супроводжувалося розумінням негативних сторін, пов'язаних із перетворенням інтегративних процесів на формальну технологію.

Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження становлять роботи таких авторів, як В. Андрущенко, О. Бражник, П. Друкер, М. Кастельс, В. Кремень, К. Левківська, А. Лиферов, Г. Почепцов, А. Сохнич, які розглядали інтеграційні процеси в освіті; специфіку інформаційно-освітнього середовища розглядали, М. Козяр, Л. Панченко, Н. Рибка; категорії освітнього простору - О. Марченко; структури єдиного інформаційного простору системи освіти України - А. Пилипчук; самореалізацію особистості в освітньому просторі - М. Ватьківська; специфіку інформаційної освіти - Є. Архипова, О. Рубанець; питання європейського освітнього та світового освітнього простору - Б. Вульфсон, О. Навроцький, Є. Пінчук, З. Слєпкань; освіти як мережевого соціокультурного середовища - І. Добронравова, Н. Кочубей; глобальних освітніх мереж - І. Малицька; інтеграції науки, освіти та культури в науково-освітніх мережах - М. Згуровський, А. Кравченко, М. Павленко, Ю. Якименко.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане на кафедрі філософії Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" відповідно до наукового напряму кафедри: "Дослідження методів розвитку творчої особистості" (№ 0107U0000981).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розкриття інтеграційних процесів в освіті як чинників її модернізації та соціально-інституційного, суспільного і цивілізаційного розвитку.

Досягненню поставленої мети підпорядковано розв'язання низки завдань:

- виявити та дослідити основні підходи до розкриття інтеграційних процесів в освіті;

- дослідити інтеграційні процеси, що відбуваються на основі науково-освітніх мереж в інформаційному освітньому просторі України;

- розкрити роль інтеграційних процесів в інформаційному освітньому просторі на соціально-інтеграційному та соціально-інституційному рівнях;

- з'ясувати роль національних дослідницьких та освітніх мереж (NREN) у перетворенні європейського освітнього простору, розкрити їх роль на трансконтинентальному рівні;

- з'ясувати роль науково-освітніх мереж у формуванні інформаційної освіти в Україні;

- з'ясувати вплив інтеграційних процесів на становлення інформаційної освіти України.

Об'єкт дослідження: інтеграційні процеси в освіті.

Предмет дослідження: соціально-філософське значення інтеграційних процесів як процесів суспільнотворення та людинотворення, розкриття соціально-інституційного виміру інформаційно-освітнього середовища та ролі науково-освітніх мереж у входженні до європейського та світового інформаційного освітнього просторів.

Методи дослідження. Програма дослідження ґрунтувалась на методологічних і теоретичних підвалинах сучасної філософії освіти. Для вирішення поставлених завдань у дисертаційному дослідженні використано: діалектичний підхід, який спирається на загальнофілософські принципи об'єктивності й цілісності, синергетичний підхід, системно-структурний підхід, аналітико-синтетичний та індуктивно-дедуктивний методи; історико-філософський підхід, що дає можливість простежити становлення філософії освіти на основі принципу історизму та методів єдності історичного й логічного.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше інтеграційні процеси в освіті розкриваються на основі інформатизації на інституційному, суспільному та цивілізаційному рівнях як чинники модернізації освіти у процесі формування інформаційної освіти в Україні;

- з'ясовано значення розвитку інтеграційних процесів для переходу від ізольованого інформаційно-освітнього середовища окремого навчального закладу до інформаційно-освітнього середовища науково-освітньої мережі, його значення для інтеграції в освіті педагогічної, дослідницької, управлінської та інших систем, розкрито сутність інформаційно-освітнього середовища як соціально-інституційної інтегративної системи, спрямованості інтеграції науки, освіти та культури на підвищення ефективності людського потенціалу;

- розроблено методологічні засади інформатизації освіти, обґрунтована необхідність переходу від технологічної та інформаційної парадигми освіти до розробки мережевої парадигми освіти на засадах гуманізації та гуманітаризації, розкриття соціально-інституційної інтегративності й дистанційності освіти, антропософійної спрямованості інформаційно-освітнього середовища, мережевості як способу соціального та соціокультурного буття;

- виявлено значення суспільно-інституційної інтеграційної спрямованості у розвитку національних дослідницьких та освітніх мереж для перетворення європейського освітнього простору у європейський науково-освітній інформаційний простір, у формуванні нових інтегрованих форм співпраці науковців, освітян і розвитку віртуальних університетів, віртуальних лабораторій, розвитку науки, культурної сфери тощо;

- розкрито значення інтеграційних процесів у пропаганді досягнень національної науки та освітніх послуг національної системи освіти у європейському та світовому інформаційному просторах, виявлено значення транснаціональних зв'язків, що формуються на основі науково-освітніх мереж, для становлення цивілізаційного рівня інтеграційних процесів в освіті;

- уточнено значення розвитку національної системи освіти як освітнього мережевого соціокультурного середовища; поглиблено зміст поняття інформаційної освіти як освіти в інформаційно-освітньому середовищі, як освіти інтегративної, спрямованої на розвиток людини, освіти на основі науково-освітніх мереж;

- набуло подальшого розвитку дослідження інтеграційних процесів в освіті в контексті розкриття парадигмального значення інтегративних трансформацій, які відкривають розвиток науково-освітніх мереж УРАН та УНРЕАН для становлення сучасної мережевої інфраструктури України; з'ясовано значення цих трансформацій для зростання впливу освіти на формування сучасних суспільних стратегій та становлення інформаційного суспільства в Україні як суспільства освіти.

Практичне значення отриманих результатів даної роботи полягає у тому, що основні теоретичні положення та висновки мають теоретичне значення для розвитку наукових досліджень мережевої основи інформаційної освіти і для подальшого розвитку філософських концепцій модернізації освіти на основі розвитку інтеграційних процесів та інтегрування в освіту інформаційних технологій. Практичне значення роботи полягає також у можливості реалізації запропонованих підходів для удосконалення функціонування освіти і науки у сучасних умовах, у розробці нових навчальних курсів. Дані матеріали роботи будуть корисними для розроблення та уточнення цілей державної освітньої політики, їх нормативного закріплення, у практиці створення та надання нових видів освітніх послуг.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою. Висновки та положення наукової новизни одержані автором самостійно. Розроблено філософську концепцію мережевої освіти, розкрито значення мережевої основи інтеграційних процесів в освіті, в перетворенні її на інформаційну освіту та трансформації європейського та світового освітнього просторів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були представлені дисертантом на міжнародних конференціях, зокрема: на міжнародних науково-практичних конференціях: IV Міжнародна науково-практична конференція "Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору" (2009, Київ), "Творчість як корисне здійснення блага через істину у красі" (2009, Київ), "Соціальна робота і сучасність: теорія та практика" (2010, Київ), "Дні науки філософського факультету" (2009, 2010, Київ), "Ильенковские чтения - 2010" (2010, Київ), VI Міжнародна науково-практична конференція "Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору" (2011, Київ) та VII Міжнародна науково-практична конференція "Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору" (2012, Київ).

Публікації. Основні результати дослідження відображено у двадцяти двох публікаціях, у т. ч. у 7 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях з філософії, затверджених ВАК України.

Структура дисертаційної роботи. Мета і завдання дослідження визначили послідовність викладу матеріалу та структуру роботи, яка складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків та списку використаної літератури.

Загальний обсяг роботи - 226 сторінок, із них 192 сторінки основного тексту. Список використаних джерел складає 330 найменувань і становить 33 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету та завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, вказується їх апробація, структура та обсяг дисертаційної роботи.

У першому розділі - «Теоретичні і методологічні засади дослідження інтеграційних процесів в освіті» - розкривається вплив інтегрування ІКТ в освіту на інтеграційні процеси в освіті та суспільстві, розроблено методологічні підходи до дослідження освіти у мережевому середовищі.

У першому підрозділі першого розділу «Інтеграційні процеси в освіті як складова суспільного та цивілізаційного розвитку. Стан і перспективи розробки проблеми» інтеграційні процеси в освіті розкриті як складова євроінтеграції, організаційно-структурні трансформації та як зміна нормативних і ціннісно-цільових орієнтацій. Здійснення модернізації освіти в умовах завершення організаційних перетворень внаслідок Болонського процесу потребує поєднання інформатизації освіти з формуванням нових інтеграційних стратегій у соціально-філософському вимірі, насамперед виявлення соціально-інституційного потенціалу розвитку освіти у сучасному мережевому середовищі, основою якого стають науково-освітні мережі. Розкриття інтеграційних процесів в освіті на основі науково-освітніх мереж дає змогу перейти від розгляду паралельних потоків міждержавної інтеграції та освітньої інтеграції до розкриття механізмів, що формуються у соціально-організаційному (взаємозв'язок між закладами освіти, науки й культури), соціально-інституційному (інтеграція науки, освіти і культури), суспільному (зростання впливу освіти на розвиток різних сфер суспільства і суспільство в цілому, перетворення становлення інформаційного суспільства у суспільство освіти) та цивілізаційному (інтеграція у європейський та світовий освітні простори) вимірах. Розкриття мережевої парадигми як основи інтеграційних процесів в освіті розкриває їх як механізм суспільних і цивілізаційних трансформацій. Управлінська й організуюча складова інтеграційних процесів, на відміну від дезінтеграційних, виходить на перший план. Внутрішня діалектична суперечливість інтеграційних процесів підкреслює збереження нерівномірності розвитку та наявність суперечностей. Розкриття інтеграційних процесів як вияву глобальної освіти, що веде до інтеграційної взаємодії освітніх систем, підкреслює значення трансформації національних освітніх систем. Переважання голістичних підходів показує, що розкриття інтеграційних процесів в освіті не може обмежитися, власне, рамками освіти чи розглядом взаємодії окремих сфер, насамперед економіки та освіти, вимагає підняття “товщі” соціально-економічних, соціально-культурних і цивілізаційних процесів, урахування діалектики інтеграційно-дезінтеграційних процесів. Подолання відокремленості внутрішніх і зовнішніх чинників інтеграційних процесів можливе на основі врахування впливу мереж на інтеграційні процеси в освіті. Обґрунтовується необхідність формування нової філософської концепції розвитку освіти на основі розкриття інтеграційного потенціалу науково-освітніх мереж в інтеграційних процесах на інституційному рівні - формування інформаційно-освітнього середовища системи освіти на основі інтеграції інформаційно-освітніх середовищ окремих навчальних закладів, інтеграції освіти, науки й культури, формування інформаційної освіти у мережному середовищі. Це дає змогу привернути увагу до недостатнього розвитку інформаційно-освітніх середовищ навчальних закладів, розкрити інтеграційні процеси в освіті як прояв внутрішнього соціально-інституційного, соціально-культурного та зовнішнього інтеграційного розвитку через інтегрування у відповідні освітні простори.

У другому підрозділі першого розділу «Сучасні трансформації методологічних засад дослідження інтеграційних процесів» показано, що методологічною основою дослідження інтеграційних процесів в освіті є голістичний підхід і просторовий аналіз. З'ясована необхідність трансформацій просторового аналізу у зв'язку з перетворенням європейського освітнього простору на простір, що трансформує всю систему суспільних відносин. Відсутність розробки соціально-філософського аспекту інтеграційних процесів в освіті стримує формування мережевої парадигми як методологічної основи інформатизації освіти. Звернення до мережевих технологій (зокрема Інтернет-мереж, віртуальної реальності тощо) не може повністю виявити людино- та суспільноперетворюючий потенціал мережевої парадигми інформатизації освіти. Мережева парадигма розкриває інтеграційні процеси в освіті як основу появи нових соціально-інституційних форм співпраці (віртуальні лабораторії, університети), що наближають світовий досвід до студентів, характеризує формування мережевого освітнього середовища з позицій антропософійної спрямованості інформаційно-освітнього середовища, дистанційності як виразу соціальної взаємодії, мережевості як способу соціального та соціокультурного буття, формування інтегрованої у сучасне мережеве середовище особистості.

Звернення до діалектики системи і середовища у розкритті інтеграційних мережевих процесів відкриває нові можливості дослідження системи освіти як автопоетичної системи та розгляду мережевого середовища як ризоми. В умовах ієрархізованості адміністративної освітньої системи методологічною основою модернізації освіти як мережевого соціокультурного середовища є діалектика взаємозв'язку системи та мережі з позицій синергетичного підходу на різних рівнях мережевої взаємодії. Врахування полісуб'єктності інтеграційних процесів в освіті на соціально-організаційному рівні взаємодії різних навчальних закладів та освітніх і культурно-освітніх установ зумовлює визначальність соціально-інституційного та національно-державного рівнів, які реалізуються через освіту як соціальний інститут та державну освітню політику. Діалектичний підхід при розкритті суспільного потенціалу мереж стає методологічною основою відтворення якісного оновлення системи, дає змогу розкрити перетворення системи освіти на ядро інтеграційних суспільних процесів.

У другому розділі - «Інформаційно-освітнє середовище як середовище соціально-інституційного розвитку людини» - з'ясовані особливості інфраструктурного розвитку мережевої основи інтеграційних процесів в освіті й досліджуються вплив формування інформаційної освіти та мережевої парадигми інформатизації освітніх процесів на здійснення людинотворчої функції в інформаційно-освітньому середовищі.

У першому підрозділі другого розділу «Інфраструктурна мережева основа інтеграційних соціально-інституційних процесів» розглядається перехід від інформаційно-освітнього середовища окремих навчальних закладів до єдиного інформаційно-освітнього середовища, формування інформаційного простору освіти як соціального інституту в умовах входження до європейського та глобального освітніх просторів. Показано, що інфраструктурний розвиток науково-освітніх мереж в Україні до рівня національної інформаційної інфраструктури створює якісно нову мережеву основу, яка на відміну від Інтернету як основи комунікаційних процесів у віртуальному середовищі, створює можливість увести у розгляд соціально-організаційні (взаємодія між навчальними закладами та освітніми й культурно-освітніми установами), інституційні (інтеграцію науки, освіти та культури) та інші суспільні інтеграційні процеси. Розкриття інтеграційних процесів як механізмів розвитку освіти дає змогу розкрити освіту не тільки як соціокультурне мережеве, а й як знаннєорієнтоване середовище, в якому створюються нові знання та виникає нова інформація.

Розкриття інфраструктурної мережевої основи розвитку інтеграційних процесів в освіті в Україні як соціального і суспільного явища стає вирішальним у перетворенні стратегії розвитку суспільства знання на суспільство освіти, розкриття вирішальної ролі освіти в реалізації нових суспільних стратегій розвитку. Перехід до національного інфраструктурного рівня мережевої основи інтеграційних процесів в освіті виходить за межі технічного та комунікаційного протиставлення локальних і глобальних мереж, розкриваючи визначальність соціально-філософського аспекту мережевих процесів і взаємодій на соціально-організаційному, соціально-інституційному, суспільному та цивілізаційному рівнях, водночас розкриваючи реальне мережеве підґрунтя для трансформації методологічної рефлексії інтеграційних процесів в освіті в концептах різноманітних освітніх просторів і розкриття сутності освітнього простору як феномену просторовості з позицій виявлення соціально-філософського змісту інтеграційних процесів в освіті.

У другому підрозділі другого розділу «Трансформація парадигми» формування нової парадигми розглядається як одне з важливих завдань філософії освіти. Введення у розгляд інтеграційних процесів як соціально-онтологічного підґрунтя трансформацій в освіті, інтеграції науки та освіти, освіти та культури у межах розвитку нового типу освітнього середовища на основі науково-освітніх мереж, формування нового образу освіти як основи суспільного мережевого розвитку актуалізує питання пошуків нової освітньої парадигми та її зв'язків із суспільними стратегіями розвитку. Взаємозв'язок формування постнекласичного освітнього простору із реалізованими в ньому парадигмами освітньої діяльності зумовлює заміну технократично-поведінкової парадигми освітньої діяльності гуманістичною (М. Ватьківська).

Розкриття особливостей нової освітньої парадигми на основі мережевої логіки нової інформаційної технології (М. Кастельс) пов'язується із розкриттям особливостей інформаційно-технологічної парадигми із зростаючою конвертацією технологій у єдину високоінтегровану систему (В. Лях). Розкриття інтеграційних процесів в освіті на новій мережевій основі, що досягає інфраструктури національного рівня, зумовлює необхідність переходу від інформаційно-технологічної парадигми та комунікативного бачення освіти до формування її мережевої парадигми з ознаками соціально-інституційної інтегративності та дистанційності як виразу соціальної взаємодії, антропософійної спрямованості інформаційно-освітнього середовища, мережевості як способу соціального та соціокультурного буття, нового погляду на мережу як поліонтологічну поліструктурну соціоінтегративну систему, що функціонує на різних рівнях - соціальної взаємодії організацій та установ; національно-інтегрованої інфраструктурності, що об'єднує різні центри, різні регіони й території в єдине мережеве середовище; соціальної та цивілізаційної взаємодії при входженні національних дослідницьких та освітніх мереж до європейського освітнього простору і трансконтинентальної взаємодії, що відкриває цивілізаційну багатомірність сучасного світу.

У третьому підрозділі другого розділу «Інтеграційні процеси та сучасні трансформації в освіті» проаналізовано якісні трансформації в системі освіти в контексті формування нового комунікативного підходу до управління освітою як управління розвитком на основі впровадження зарубіжного досвіду з надання мережевих послуг. Виявлені трансформації антропологічної складової онтології освіти у мережевому середовищі, що сприяє переходу від реалізації когнітивних інтенцій особистостей через комп'ютерно-технологічну взаємодію до формування інтегрованої особистості та її буття у мережевому середовищі, формування траєкторії особистісного розвитку у мережевому середовищі на основі якісно нової моделі наставництва, в якій наставник спрямовує, консультує, допомагає та підтримує розвиток особистості у мережевому середовищі. Інформаційна освіта як комплексна міждисциплінарна проблема передбачає появу нових форм - віртуальних університетів, лабораторій, нових інтегрованих видів діяльності, трансформацію управлінської, науково-дослідної та навчальної діяльності, формування комплексних моделей створення гіпертекстового навчаючого середовища, розвиток дистанційної освіти як особливої форми навчання, модернізацію освіти на основі розвитку інформаційно-освітніх середовищ навчальних закладів.

В третьому розділі - «Соціально-філософський цивілізаційний та соціокультурний смисл просторового аналізу сучасних інтеграційних процесів» - з'ясовано вплив мережевого розвитку інтеграційних процесів на сучасні трансформації європейського та світового освітнього просторів, розкрито значення цивілізаційного виміру інтеграційних процесів в умовах взаємодії глобального і локального.

У першому підрозділі третього розділу «Мережевий розвиток інтеграційних процесів і перспективи сучасних трансформацій освітнього простору» показано, що мережевою основою інтеграційних процесів у розвитку європейського освітнього простору є національні дослідницькі та освітні мережі окремих країн. Соціально-організаційне об'єднання в них університетів, технічних університетів, бібліотек, наукових установ, у тому числі на національному рівні, освітніх і культурно-освітніх закладів стає основою перетворення європейського освітнього простору на європейський інформаційний науково-освітній простір, появи і розвитку інтегрованих форм діяльності, розвитку е-науки, підвищення ефективності всіх видів діяльності в освітньому середовищі на основі інтенсифікації інформаційного обміну науковими даними.

У другому підрозділі третього розділу «Цивілізаційний вимір інтеграційних процесів» виявляється значення транснаціональних, трансконтинентальних зв'язків, що встановлюються між дослідницькими та освітніми мережами різних країн для формування нового типу цивілізаційного розвитку - інформаційної цивілізації як міжконтинентальної єдності. У формуванні трансконтинентальної, світової інформаційної цілісності на основі з'єднання національних дослідницьких та освітніх мереж у розкритті цивілізаційного виміру вирішальним для подолання кризи ідентичності стають національний та соціально-інституційний рівні. У становленні цивілізаційного виміру інтеграційних процесів в освіті на мережевій основі на перший план виходить ідентичність як подібність до іншого. Антропософійність інформаційно-освітніх середовищ розкриває ідентичність як тотожність самому собі на основі поєднання особистісної та цивілізаційної ідентичності. Національний аксіологічний вимір інформаційної цивілізації у формуванні освітнього мережевого середовища дає змогу підкреслити значення національної мережевої інфраструктурності, яка може стати національною за умов адекватної репрезентації національно-технологічної інфраструктури в інформаційній сфері країни, що передбачає розкриття національного статусу цієї інфраструктури. Розкриття діалектики національного та цивілізаційного вимірів мережевої інфраструктури, яка сьогодні на основі світових інтеграційних тенденцій стає трансконтинентальною, відбувається у межах протилежності цивілізаційної картини світу як однополюсного цивілізаційного домінування та картини світу як розмаїття цивілізацій та цивілізаційного діалогу.

У третьому підрозділі третього розділу «Взаємодія глобального та локального в інтеграційних процесах» показано, що інтеграція освіти України до світового простору в умовах глокалізаційного відтворення власної ідентичності та глобалізаційних процесів актуалізує підвищення ролі освіти як соціокультурного мережевого середовища у визначенні національної ідентифікації як вектора соціальної активності особистості. Проблема ідентичності у розкритті інтеграційних процесів в освіті стосується особливості формування персональної особистісної ідентичності у межах людинотворчої місії освіти. Мережеві технології роблять територіально віддалений світ аксіологічно більш вагомим, ніж безпосереднє соціокультурне оточення. У цих умовах зростає значення реалізації в інтеграційних процесах освіти у мережевому середовищі функцій національно-державної системи освіти.

інтеграційний філософський цивілізаційний соціокультурний

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дає можливість в узагальнено-теоретичній формі зробити наступні висновки:

1. На основі досліджень інтеграційних процесів розкрито інформаційну освіту, що розвивається в інформаційно-освітньому середовищі та у різних просторових формоутвореннях (інформаційному освітньому просторі, європейському та світовому освітньому просторах). Інформаційно-освітнє середовище на основі нових мережевих технологій перетворюється із середовища зберігання інформаційних ресурсів на середовище формування інтегрованих видів діяльності та є знаннєорієтованим середовищем, спрямованим на продукування знання та інформації. Його антропософійність стає виразом соціально-інституційного впливу національної системи освіти на здійснення людинотворчої функції у мережевому соціокультурному освітньому середовищі.

2. Розвиток інтеграційних процесів на новій мережевій основі зумовлює необхідність формування нової філософської концепції мережевої освіти як інформаційної освіти, трансформації парадигми інформатизації освіти, розвитку інформаційно-технологічної парадигми, що розкриває особливості інтегрування ІКТ у навчальний процес з позицій інформаційного обміну та дії інформаційних технологій, на основі переходу до формування мережевої парадигми у межах постнекласичної парадигми освіти з позицій розкриття соціально-організаційного, соціально-інституційного, суспільного та цивілізаційного потенціалу інтеграційних процесів на основі науково-освітніх мереж. Основою мережевої парадигми є визнання антропософійності інформаційно-освітнього середовища, дистанційності як способу здійснення, просторовості як форм буття мережевої освіти, мережевості як способу буття людини та суспільства.

3. Інтеграційні процеси розкривають вплив освіти на суспільні перетворення на інституційному, суспільному та глобальному вимірах. Розвиток мережевої основи інтеграційних процесів науково-освітніх мереж в Україні та дослідницьких і освітніх мереж в інших країнах до рівня національної інфраструктури, що об'єднує різні території, центри, університети, технічні університети, бібліотеки, наукові установи, в тому числі національного рівня, освітні та культурно-просвітні заклади з інтегруванням також промислових, управлінських та інших структур, стає основою взаємозв'язку інтеграційних процесів в освіті та суспільстві. Це дає змогу розглянути інтеграційні процеси як об'єктивні самоорганізуючі процеси, розкрити їх полісуб'єктність на різних рівнях, діалектику інтеграційних і дезінтеграційних тенденцій. Інтеграційні процеси розкриваються як процеси діалектичного саморозвитку освітньої системи у мережевому середовищі, що зумовлює зростання впливу національної системи освіти на виконання людинотворчої функції освіти та визначення векторності суспільних трансформацій, перетворення стратегії розвитку інформаційного суспільства як суспільства знання на суспільство освіти.

4. Просторовість є атрибутивною характеристикою інтеграційних процесів, що розвиваються на мережевій основі NREN - національних дослідницьких та освітніх мереж у багатьох країнах Європи та світу. На основі трансформації методології просторового аналізу розкрито сучасний етап перетворення європейського освітнього простору на європейський інформаційний науково-освітній простір, що спирається на інтеграцію науки, освіти й культури, розвиток консьюмеризації, віртуальних університетів, лабораторій, груп і класів, е-науки, нових соціально-інституційних проявів дистанційної освіти. Національні дослідницькі та освітні мережі більшості європейських країн інтегрують десятки й сотні наукових установ, навчальних і культурних закладів, університетів, технічних університетів та бібліотек. Виразом досягнення такої інтеграції є різноманітні простори, що розкривають соціальне буття мережевих структур у вигляді інтеграційних процесів на соціально-організаційному, соціально-інституційному, суспільному та цивілізаційному рівнях.

5. Виявлення трансконтинентального рівня інтеграційних процесів дає змогу встановити потенціал становлення транснаціональних зв'язків між мережами, розглянути їх як прояви формування інформаційної цивілізації, обґрунтувати визначальність національно-інфраструктурного рівня розвитку науково-освітніх мереж, що дає змогу перейти від розгляду інтеграції в умовах глобалізації як уніфікації та стандартизації до розкриття діалектики глобального і локального, особливості глокалізації на базі зміцнення національної мережевої основи для подолання кризи ідентичності.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРАЦІЇ

1. Мельник О. Л. Інформаційні технології як критерій нової системності якості освіти. / О.Л. Мельник // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 7: Релігієзнавство. Культурологія. Філософія : Збірник наукових праць / М-во освіти і науки України, НПУ ім. М.П. Драгоманова : НПУ, 2007. - Вип. 11(21). - С. 271-272.

2. Мельник О. Л. Розвиток науково-освітніх мереж як основа становлення інформаційної освіти в Україні / О.Л. Мельник // Нова парадигма. Філософія. Політологія. Соціологія : Журнал наукових праць / НПУ ім. М.П. Драгоманова, Творче об'єднання "Нова парадигма". - Київ : НПУ, 2007. - Вип. 65, Ч. 1. - С. 323-328.

3. Мельник О.Л. Інформаційне суспільство та суспільство знань - становлення та розвиток понять / О.Л. Мельник // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка: Зб. наук. Праць. - ІВЦ «Політехніка», 2007. - № 2(20) - Ч.2. - 158 с. - с. 57-60.

4. Мельник О.Л. Становлення нової парадигми освіти в контексті інформаційного суспільства на прикладі навчання ділової англійської мови / О.Л. Мельник, Огурцова О.Л. // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»: Науково-теоретичний збірник. - Переяслав-Хмельницький, 2007. - 460 с. - С. 221 - 226.

Особистий внесок дисертанта: досліджено становлення нової парадигми освіти, розглянуто етапи формування інформаційного суспільства та його зв'язок з новою парадигмою освіти.

5. Мельник О.Л. Інтеграційні процеси і формування науково-освітнього простору / О.Л. Мельник // Вісник національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Філософія. Психологія. Педагогіка: збірник / М-во освіти і науки України, Нац. техн. ун-т України Київський політехнічний інститут". - К. : Політехніка, 2009. - № 2 (26)/ 2009. С. 86-88.

6. Мельник О.Л. Інтеграційні процеси в освіті як складова суспільного та цивілізаційного розвитку: стан і перспективи розробки проблеми / О.Л. Мельник // Вища освіта України. - Додаток 2 до № 3, том VIII (33). - 2011 р. Тематичний випуск "Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору". - С. 194-203.

7. Мельник О.Л. Мережевий розвиток інтеграційних процесів і перспективи сучасних трансформацій освітнього простору / О.Л. Мельник // Гуманітарний вісник. - Додаток 1 до Вип. 27, том I (34): Тематичний випуск "Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору". - С. 252-260.

8. Мельник О.Л. Особливості трансформації вищої освіти України в контексті Болонського процесу / О.Л. Мельник // VII Міжнародна науково-практична конференція “Творчість та освіта у вимірах XXI століття”(12-13 травня 2005 р.). Мат. конф. - К.: ІВЦ “Видавництво “Екмо”, 2005. - с.114-115.

9. Мельник О.Л. Інформаційні технології - необхідна умова сучасної освіти / О.Л. Мельник // II Міжнародна науково-методична конференція “Болонський процес: трансформація навчального процесу у технологію навчання” (20-21 жовтня 2005 р.). Мат. конф. - К.: ДУІКТ, 2005. - С. 175-176.

10. Мельник О.Л. Процеси інтеграції у науковому та освітньому просторі України / О.Л. Мельник // Сучасні проблеми управління: Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конференції (29-30 листопада 2005р., м. Київ) / Уклад.: Б.В. Новиков, І.І. Федорова. - К.: ВПІ ВПК «Політехніка», 2005. - С. 214-215.

11. Мельник О.Л. Становлення інформаційної освіти як нової якості сучасного суспільства / О.Л. Мельник // Шлях України: колізії новітнього поступу. Матеріали всеукраїнської науково-теоретичної конференції, м. Тернопіль, 27 січня 2006 року. - Тернопіль, 2006. - С. 149-150.

12. Мельник О.Л. Проблеми трансформації вищої освіти України / О.Л. Мельник // Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 7-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 25 червня - 2 липня 2006 р., м. Сімеїз / Харків: Українська асоціація «Жінки в науці та освіті», Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2006. - С. 167.

13. Мельник О.Л. Інформаційні технології - необхідна умова навчання сучасного соціального працівника / О.Л. Мельник // Соціальна робота і сучасність: теорія та практика: Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції (18-19 травня 2006 р., м. Київ) / Уклад.: Б.В. Новиков, Л.М. Димитрова, І.І. Федорова. - К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2006. - С. 130-131.

14. Мельник О.Л. Створення єдиного освітнього простору - необхідна передумова інформаційного суспільства / О.Л. Мельник // III Міжнародна науково-методична конференція “Болонський процес: трансформація навчального процесу у технологію навчання” (26-27 жовтня 2006 р.). Мат. конф. - К.: ДУІКТ, 2006.

15. Мельник О.Л. Науково-освітні мережі - інструмент створення єдиного освітнього простору / О.Л. Мельник, К.В. Коперсак // Творчість та освіта в інтелектуальних пошуках та практиках сучасності: Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції (17-18 травня 2007 р., м. Київ) Уклад.: Б.В. Новіков, І.І. Федорова, - К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2007. - С. 96-97.

Особистий внесок дисертанта: досліджено значення науково-освітніх мереж для єдиного освітнього простору.

16. Мельник О.Л. Болонський процес та перспективи розвитку вищої освіти / Г.О. Нефедьева, О.Л. Мельник // Творчість та освіта в інтелектуальних пошуках та практиках сучасності: Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції (17-18 травня 2007 р., м. Київ) / Уклад.: Б.В. Новіков, І.І. Федорова, - К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2007. - С. 97-98.

Особистий внесок дисертанта: розглянуто значення Болнського процесу для розвитку сучасної вищої освіти.

17. Мельник О.Л. Крос-культурна комунікація як основна ознака сучасного соціального простору / К.В. Коперсак, О.Л. Мельник // Творчість та освіта в інтелектуальних пошуках та практиках сучасності: Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції (17-18 травня 2007 р., м. Київ) Уклад.: Б.В. Новіков, І.І. Федорова, - К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2007. - С. 167.

Особистий внесок дисертанта: розглянуто значення сучасного соціального та освітнього просторів у контексті крос-культурної комунікації.

18. Мельник О.Л. Науково-освітні мережі як крок до нового рівня освіти в умовах інформаційного суспільства / О.Л. Мельник // Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця: Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції, 22-23 березня 2007 р.: У 2 т. - Т. 1 / За заг. ред. А.Г. Гудманяна, О.В. Петренка. - К.: НАУ, 2007. - 392 с. - С. 29-30.

19. Мельник О.Л. Науково-освітні мережі як один з факторів формування науково-освітнього простору / О.Л. Мельник // Творчість як корисне здійснення блага через істину у красі: матеріали X Міжнародної науково-практичної конференції (14-15 травня 2009 р., м. Київ) / Уклад.: Б.В. Новіков. К.: ІВЦ "Видавництво "ПОЛІТЕХНІКА", 2009. - 448 с.

20. Мельник О.Л. Інтеграційні процеси і формування науково-освітнього простору (на прикладі науково-освітніх мереж) / О.Л. Мельник // "Людина. Світ. Суспільство". (До 175- річчя Філософського факультету). Дні науки Філософського факультету - 2009. Міжнар. наук. конф. (21-22 квітня 2009 р.): Матеріали доп. та виступів. - К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет", 2009. - Ч.4. - С. 89-90.

21. Мельник О.Л. Інтеграційні процеси в освітньому просторі / О.Л. Мельник Сучасні технології управління підприємством та можливості використання інформаційних систем: стан, проблеми, перспективи: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції (26-27 березня 2010 р.), м. Одеса, ОНУ ім. Мечникова. - Одеса, вид. Букаєв В.В., 2010. - 332 с. - С. 318- 319.

22. Мельник О.Л. "Взаємодія суспільства та систем державного управління в "електронну епоху" / А.О. Соловьова, О.Л. Мельник // Сучасні проблеми управління: перспективні ідеї та технології // Матеріали VI Міжнар. наук.-практ. конф. (01-02 грудня 2011). - К.: НТУУ "КПІ", 2011. - 252 с. - С. 236-238.

Размещено на Allbest.ru