Дихотомія історіософських та еволюціоністських вимірів у європейській та індійській філософській думці

Фактором прискорення «колективного виходу» Тейяр вважає обмежені розміри Землі, це впливало, на його думку, ще на процеси перших синтезів та полимеризації на молодій Землі. Саме округлість і обмежені розміри Землі, на думку Тейяра, лежало в основі всіх диференціацій й усього прогресу біосфери. Тейяр створив майже персоніфікований образ Матері-Землі (Деметри). Усієї цієї проблематики і подібних метафор немає у філософії більш схильних до поетичних замальовок Шрі Ауробіндо і Сатпрема. Проте, наприклад, існування Нації-Душі для Шрі Ауробіндо - не метафора, а реальність. еволюційний філософський історичний світогляд

Цікавою є альтернативні аспекти самого виходу людства на нові еволюційні обрії для обох мислителів. Шрі Ауробіндо говорить, що якщо людина не забажає бути свідомим співробітником Еволюції, Природа, щоправда більш повільно, буде все ж розгортати свої цикли. Тейяр не бачить можливості для людства призупинити або проігнорувати Еволюційний Процес. Проте він більш послідовно говорить про унікальність самого сезону переходу у Наджиття і стверджує, що жодний інший зоологічний вид не може замінити нас на цих шляхах, якщо Тейяр у «Божественному середовищі» пише про пекло і говорить про психологічно надскладну для нього, але конечну необхідність постулювати кінцеве розділення людей, то Шрі Ауробіндо з його оригінальною концепцією реінкарнаційних циклів говорить про необхідність і навіть обов'язковість загального спасіння. Саме в цьому відношенні неоведантист Шрі Ауробіндо виявляється ближчим до позиції Федорова, Соловйова, Бердяєва, Булгакова,

С.Семенової, О.Меня і навіть Григорія Нисського, ніж християнин Тейяр де Шарден. Усі названі християнські мислителі палко відстоювали концепцію загального спасіння. По-різному Шрі Ауробіндо і Тейяр де Шарден розглядали питання співвідношення Сходу і Заходу в історіософській перспективі. Шрі Ауробіндо сповідував своєрідний індійський месіанізм і необхідність засвоєння індійської йогічної традиції для супраментальної трансформації людства, хоча критика обмеженостей традиційного індійського світогляду у нього перегукується з відповідною критикою у «Феномені людини». Тейяр бачив переваги Заходу в історичній перспективі останніх тисячоліть. І нарешті, важливою є й питання часових термінів, які обидва мислителі відводили для виходу на новий еволюційний ступінь. Тейяр, постулюючи, що розгортання будь-якого біологічного виду на Землі потребує багато мільйонів років, бачив перед людством на шляху до Наджиття багатотисячолітню перспективу. Шрі Ауробіндо вважав, що весь процес переходу може зайняти всього лише триста років. Який величезний контраст! Можливо саме ним і пояснюється менша увага Тейяра до історіософських побудов, із двох полюсів людської думки - гуманітарного і природничого автор «Феномена людини» все ж віддав перевагу еволюційно-природничим побудовам. Поет, драматург та політичний діяч Шрі Ауробіндо присвятив власне історіософським побудовам значно більше уваги.

Література

1. Бердяев Н.А. Смысл истории. М., 1990.

2. Бердяев Н.А. Смысл творчества. Paris, 1991.

3. Мень А. О Христе и Церкви. М., 2007.

4. П. Тейяр де Шарден. Божественная среда. М., 2003.

5. П. Тейяр де Шарден. Феномен человека. М., 1987.

6. Сатпрем. Шри Ауробиндо или Путешествие сознания. Л., 1989.

7. Соловьев В. С. Собрание сочинений в 12-ти томах. Брюссель, 1966.

8. Шри Ауробиндо. Практическое руководство по интегральной йоге. К., 1993.

Анотація

Кіхно О.В. Дихотомія історіософських та еволюціоністських вимірів у європейській та індійській філософській думці

Стаття присвячена взаємодії історичних та еволюційних концепцій в історії світової філософської думки. Автор досліджує різні етапи становлення історичного світогляду. Він стверджує, що кожний новий світогляд - статичний, циклічний, літописний, генетичний та власне історичний аж ніяк не виникають лише як специфічні інтелектуальні концепції, кожен світогляд маніфестує новий своєрідний психологічний досвід, щось із часом змінюється в самій душевній структурі та переживаннях людської душі. Жодна з названих світоглядних форм не зникає з появою нової, вона модифікується і доживає до наших часів у формі то буденної, то природничо-наукової, то міфологічної свідомості.

Ключові слова: еволюційний, історичний, психологічний досвід, статичний, циклічний, літописний, генетичний, міфологічна свідомість.

Annotation

Kihno A. The dichotomy of historical and evolutionist measuring in the context of European and Indian philosophical idea.

The article is devoted to co-operation of historical and evolutional conceptions in the history of world philosophical idea. An author probes the different stages of becoming of historical world view. He asserts that every new world view - static, cyclic, chronicle, genetic and actually historical in no way arise up only as specific intellectual conceptions, every world view demonstrates new original psychological experience, something in course of time changes in a heartfelt structure and experiencing of the human soul. None of the adopted world view forms disappears with appearance of new, it is modified and lives so long to our times in both form workaday both naturally scientific or mythological consciousness.

Key words: еvolutional, historical, psychological experience, static, cyclic, chronicle, genetic, mythological consciousness.

Размещено на Allbest.ru