Соціальна історія науки: методологічні засади

11. Потіщук О.О. Проблема раціональності в контексті соціальної історії науки // Філософія гуманітарного знання: раціональність і духовність. Матеріали міжнародної наукової конференції 2-3 жовтня 2008 р. - Чернівці: Рута, 2008. - С.128-129.

12. Потіщук О.О. Практичне знання доби Відродження як чинник формування класичної науки // Людина. Світ. Суспільство (до 175-річчя філософського факультету). Дні науки філософського факультету - 2009. Міжнародна наукова конференція (21-22 квітня 2009 року) Матеріали доповідей та виступів. - К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2009. - Ч. ІІІ. - С.123-125.

13. Потіщук О.О. Наука в теологічному контексті культури середньовіччя // Наукове видання. Матеріали міжнародної конференції. VІ Харківські студентські філософські читання, 2009 р. - Харків, 2009. - С.124-126.

Анотації

Потіщук О. О. Соціальна історія науки: методологічні засади. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.02 - діалектика та методологія пізнання. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2009.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню становлення соціальної історії науки як міждисциплінарної галузі. Головну увагу приділено обґрунтуванню теоретико-методологічних та культурно-історичних особливостей цього процесу. Поглиблено розуміння соціальної історії науки як міждисциплінарної галузі, яка спирається на теоретичні та методологічні основи філософії науки, соціології науки, соціальної епістемології та соціальної антропології. Узагальнено існуючі концептуальні підходи до соціальної історії науки, на підставі чого виявлено три основні напрями: конструктивістський, діалектико-рефлексивний, етнографії науки. Доведено, що різні напрями соціальної історії науки висувають у якості стрижня методологічної програми специфічні методи: конструювання досліджуваної реальності, контекстуальності, принципи гуманістичності та критичності тощо. Розглянуто взаємовідношення науки як соціального інституту з іншими соціальними інститутами в межах макроаналітичної стратегії соціальної історії науки, а також особливості вивчення окремих випадків, аналіз неповторних, унікальних подій історії науки в межах мікроаналітичної стратегії та ситуативних досліджень. Обгрунтовано, що міждисциплінарність соціальної історії науки окреслила її коло проблем, забезпечила прогрес в пізнанні об'єкту дослідження, поставила центральним завданням співвідношення та ієрархію методів і результатів дослідження та можливості його розв'язання на основі єдиної методологічної схеми.

Ключові слова: соціальна історія науки, міждисциплінарність, соціокультурний контекст, методологія науки, історико-наукова реконструкція, ситуаційні дослідження, макроаналітична та мікроаналітична стратегії.

Потищук О.О. Социальная история науки: методологические основания. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.02 - диалектика и методология познания. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2009.

Диссертационная работа посвящена исследованию становления социальной истории науки как междисциплинарной области исследования. Основное внимание уделено обоснованию теоретико-методологических и культурно-исторических особенностей этого процесса. Углублено понимание социальной истории науки как междисциплинарной области, которая опирается на теоретические и методологические основы философии науки, социологии науки, социальной эпистемологии и социальной антропологии. Обобщены существующие концептуальные подходы к социальной истории науки, на основании чего выявлено три основных направления: конструктивистский, диалектико-рефлексивный, этнографии науки. Доказано, что разные направления социальной истории науки выдвигают в качестве основы методологической программы специфические методы: конструирование исследуемой реальности, контекстуальности, принципы гуманизма и критичности и т.д. Рассмотрены взаимоотношения науки как социального института с другими социальными институтами в пределах макроаналитической стратегии социальной истории науки, а также особенности анализа и изучения отдельных, неповторимых, уникальных событий истории науки в пределах микроаналитической стратегии и ситуативных исследований. Обосновано, что междисциплинарность социальной истории науки обозначила ее круг проблем, обеспечила прогресс в познании объекта исследования, сделала центральной проблемой соотношение и иерархию методов и результатов исследования, возможности ее решения на основе единой методологической схемы.

Современная наука понимается как совокупность парадигм, которые в историческом смысле равнозначны. На таком основании в истории науки используется ситуативный подход, в котором главный акцент делается на моменте сосуществования теорий и парадигм. активно развивается синергетичний подход, в пределах которого парадигмы воспринимаются как события, структурированные определенным образом в некоторую целостность именно как научную. Показано, что современная наука не исключает социальное как существующее за ее пределами, а рассматривает его как один из аспектов, один с составных частей своеобразной целостности науки. В диссертации обосновано, что для современной методологии науки история науки с многообразием ее процессов стала объектом исследования. В методологических разработках для анализа истории науки применяются определенные концептуальные схемы, модели, гипотезы, которые отображают представление исследователей о развитии науки. В соответствии с тем, какие средства избираются для исследования, один и тот же историко-научный материал описывается и объясняется с точки зрения разных методологических схем. Но при всем их многообразии современная методология не может отказаться от рациональной реконструкции истории. В диссертационном исследовании проведен анализ множества современных методологических программ и подходов, которые составляют методологические основы социальной истории науки.

Ключевые слова: социальная история науки, междисциплинарность, социокультурный контекст, методология науки, историко-научная реконструкция, ситуационные исследования, макроаналитическая и микроаналитическая стратегии.

Potishchuk Olga. Social history of science: methodological foundations. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of philosophy on specialty: 09.00.02 - Dialectics and Methodology of Cognition. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2009.

Dissertation is dedicated to becoming of the social history of science as an interdisciplinary field of investigation. The main attention is paid to substantiation of theoretical and methodological, cultural and historical features of the process. Depth understanding of the social history of science as an interdisciplinary field, that draws on theoretical and methodological foundations of the philosophy of science, sociology of science, social epistemology and social anthropology. Generalized existing conceptual approaches to the social history of science, on this basis revealed three main areas: constructivist, dialectics-reflexive, ethnography of science. It is shown that different areas of the social history of science put forward as a core methodological application specific methods: design researched reality, contexts method, humanity and criticality principles etc. We consider the relationship of science as a social institution with other social institutions within makroanalysis strategy of social history of science, and especially the study of individual cases, analysis of the unique events in the history of science within microanalysis strategies and situational research. Substantiated that as an interdisciplinary of social history of science, outlined its range of problems, ensure progress in the knowledge of research, put the central task and relationship hierarchy of methods and results of the study and its possible solution to a common methodological scheme.

Keywords: social history of science, interdisciplinary, social and cultural context, methodology of science, reconstruction of the history of science, case studies, makroanalysis and microanalysis strategy.

Размещено на Allbest.ru