Сучасні політичні трансформації як предмет філософської рефлексії

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний тЕХНІЧНИЙ університет УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

УДК 1:303.442.4:32

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

СУЧАСНІ ПОЛІТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ

ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФСЬКОЇ РЕФЛЕКСІЇ

09.00.03 - соціальна філософія

та філософія історії

ДЄВОЧКІНА Наталя Миколаївна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії Запорізького Національного Університету та кафедрі філософії Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент Ніколаєва Тетяна Євгенівна, Запорізький Національний Університет, завідувач кафедри політології.

Офіційні опоненти:доктор філософських наук, доцент Андрущенко Тетяна Іванівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри етики, естетики;

кандидат філософських наук, доцент Іщенко Олена Миколаївна, Київський національний університет імені Т.Г. Шевченко, доцент кафедри філософії гуманітарних наук.

Захист відбудеться «15» жовтня 2009 р. о 14іє годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.002.21 у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» за адресою: 03056, м. Київ, проспект Перемоги, 37, корп. 7, ауд. 514.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» за адресою: 03056, м. Київ, проспект Перемоги, 37.

Автореферат розісланий «___» вересня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В. Романовська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Соціально-політичні процеси, що відбуваються у світовому і вітчизняному просторі зумовили зрушення в людській свідомості, викликали природну потребу людини пізнати їх сутність, осмислити минуле і сучасне, об'єктивно оцінити всю складність цих проблем. Загальносвітові та регіональні тенденції сучасного розвитку викликають необхідність зміни смислових орієнтирів та стратегій філософського осмислення політичної трансформації. Йдеться насамперед про потенціал філософської рефлексії щодо визначення перспектив раціоналізації політичного дискурсу, що має принципове значення у пізнанні закономірностей суспільного життя, чинників його розвитку та можливостей його наукового осмислення. Зважаючи на це, філософська думка може бути позитивно продуктивною, якщо провадитиме критично-аналітичну діяльність нового стану суспільства, зокрема у його політичному вимірі.

Трансформаційні процеси, притаманні сучасному суспільству висувають на перший план інтелектуального життя комплекс саме соціально-політичних питань, тим самим надаючи важливості соціальній філософії як фундаментальній парадигмі для визначення смислових орієнтирів сучасного теоретичного осмислення процесів трансформації.

Сучасне українське суспільство перебуваючи у стані перетворень, соціально-політичних, економічних та духовно-культурних трансформацій актуалізує проблему теоретичної рефлексії змін з позиції соціальної філософії.

Значною мірою актуальність дослідження обумовлюється відсутністю цілісної теорії щодо наслідків трансформації на індивідуальному та суспільному рівнях. Здебільшого зарубіжні та вітчизняні науковці зосереджуються на проблемах розуміння природи трансформації, зокрема, дана проблема висвітлена у наукових доробках західних дослідників М. Алле, М. Блауг, В. Вінценц, Дж. Гелбрейт, Г. Граматцкі, Є. Гоффман, А. Зіденберг, Дж. Кейнс, П. Козловські, Дж. Колінгвуд, Я. Корнаї, К. Маркс, Д. Рікардо, Дж. Сакс, П. Самуельсон, А. Сміт, Дж. Сорос, А. Тойнбі, А. Тоффлер, С. Хантінгтон, М. Фрідман, Ф. Фукуяма, Й. Шумпетер та інші. Серед сучасних досліджень російських вчених слід назвати праці Л. Абалкіна, І. Бистрякова, А. Грачова, В. Іноземцева, М. Колєсова, В. Коллонтай, С. Кузьміна, В. Медведєва, Ю. Ольсевича, Ю. Осіпова, В. Черковця, Ю. Яковця та інших.

Значну увагу проблемам сутності політичних трансформацій, особливостями їх здійснення приділяють українські науковці О. Білорус, В. Будкін, В. Варналій, В. Вергун, А. Гальчинський, В. Геєць, В. Голіков, А. Гриценко, М. Дудченко, Г. Климко, В. Клочко, А. Кредісов, І. Лукінов, Ю. Павленко, М. Павловський, Н. Паніна, Ю. Пахомов, О. Рогач, А. Румянцев, М. Савлук, В. Степаненко, А. Чухно, В. Черняк, А. Філіпенко, О. Шнирков та інші.

Окремі аспекти визначення ознак демократії та загальні проблеми демократизації суспільства розглядалися у працях І. Бекешкіної, Є. Головахи, Р. Даля, Т. Заславської, А. Пшеворскі.

Для порушеної теми важливим є розуміння співвідношення процесів модернізації та трансформації суспільства, а також розмежування відповідних понять. Для цього використовувались роботи С. Катаєва, Д. Штарка, В. Цапфа та інших. Зробити детальний аналіз сучасної ситуації в Україні допомогли праці В. Андрущенко, В. Кременя, М. Михальченко, Д. Табачника, В. Ткаченко та інших.

Проте, більшість сучасних досліджень переважно торкаються вивчення ціннісних орієнтацій політичних процесів, які, поза сумнівом, пов'язані зі змінами у суспільстві, чи дослідженням громадської думки, в якій, зокрема, відображено уявлення про бажаний стан суспільства, і яке має на увазі оцінку певних реалій. Разом з тим, на нашу думку, недостатньо вивченими залишаються саме тенденції формування сучасного суспільства і його політичної складової. Тому наше дослідження, в першу чергу спрямоване на аналіз філософської рефлексії над трансформаціями політичного простору сучасного суспільства, що дозволяє, певним чином, заповнити значні прогалини у пізнанні процесів, що відбуваються в суспільній свідомості у зв'язку з динамікою політичних процесів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлена дисертаційна робота є завершеним дослідженням, яке виконане на кафедрі філософії Запорізького національного університету (відповідно до комплексної цільової програми Міністерства освіти і науки України № 0194У043134 «Вдосконалення змісту і методики викладання філософських дисциплін у ВНЗ як фактор формування свідомості молодого спеціаліста незалежної України») та кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету біоресурсів і природокористування України (номер державної реєстрації (00493706).

Мета і завдання дослідження полягає у тому, щоб розкрити сутнісні ознаки політичної трансформації в цивілізаційному процесі та продемонструвати потенціал філософських підходів як до розуміння полісемантичного виміру даного поняття, так і до аналізу реальних процесів життєдіяльності людської спільноти в цілому.

Для досягнення поставленої мети у дослідженні необхідно розв'язати наступні завдання:

- уточнити соціально-філософський зміст поняття «політична трансформація» і встановити його зв'язок з суміжними поняттями;

- розглянути філософську ретроспективу становлення політичної трансформації як соціального явища;

- виявити зв'язок між індивідуальною та суспільною свідомістю в умовах політичної трансформації;

- визначити роль політичної соціалізації як фактору впливу на політичну трансформацію;

- дослідити зв'язок політичних та економічних трансформацій українського суспільства;

- проаналізувати проблеми формування громадянської свідомості в контексті політичної трансформації сучасної України.

Об'єктом дослідження є процес політичної трансформації суспільства.

Предметом дослідження виступає сутність політичної трансформації та її світоглядно-практичний вплив на формування та розвиток цивілізаційного процесу.

Методи дослідження. Складна багаторівнева природа об'єкта дисертаційного дослідження обумовила застосування комплексного підходу.

Методологічну основу дослідження складають соціально-філософські, соціологічні, економічні, історико-політологічні напрацювання вітчизняної та зарубіжної науки, присвячені проблемам трансформації та її впливу на процеси в українському суспільстві. Значну увагу приділяють зарубіжні: У. Бек, М. Бірюкова, О. Вебер, М. Кастельс, С. Перегудов, Н. Рогожина, Р. Шпорлюк - і вітчизняні вчені: В. Абрамов, В. Ананьїн, В. Андрущенко, А. Гальчинський, І. Добропас, Ф. Канак, А. Карась, П. Кравченко, В. Лобас, В. Лук'янець, Т. Рудницька, О. Соболь, В. Тарасенко.

Обрана теоретико-методологічна база використовувалася у межах діалектичного підходу, який спирається на загально-філософські принципи об'єктивності і цілісності, системно-структурний філософський принцип, аналітико-синтетичний та індуктивно-дедуктивний методи; дослідження категоріального апарату та визначення сутності понять "трансформація", "політична трансформація", здійснювалося на базі історико-філософського підходу, в т.ч. принципу історизму, методів єдності історичного та логічного та ін.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертаційній роботі на основі соціально-філософського аналізу феномену політичної трансформації доведено, що остання, більшою мірою, ніж всі інші виміри суспільної трансформації, впливає на тенденції розвитку суспільного життя та формування особистості громадянина. Проблема формування демократичної свідомості українців - це ключове завдання трансформації вітчизняного політичного простору. Результати, які виносяться на захист, сформульовані у наступних положеннях:

- надано авторське уточнення соціально-філософського змісту поняття «політична трансформація», яке фіксує зміст інтерсуб'єктивного феномену, що характеризується перетворенням базових політичних стратегій певного соціуму. Його сутнісний вимір розкривається у зв'язку з такими поняттями як «трансформація», «соціальна трансформація», «суб'єкт політичної трансформації», «ідеологічний вимір політичної трансформації», «теоретичний вимір політичної трансформації»;

- поглиблено аналіз філософської ретроспективи становлення політичної трансформації як соціального явища, яка дозволила з'ясувати, що його проблематизація стає можливою в ситуації глобалізації, коли всі національні спільноти включаються в єдину логіку цивілізаційного процесу;

- виявлено кореляцію індивідуальної та суспільної свідомості в умовах політичної трансформації. Відносна самостійність індивідуальної свідомості від суспільної дозволяє їй стати самостійним фактором розгортання політичної трансформації, природа якої прояснюється крізь призму соціального конфлікту, зокрема ціннісного;

- визначено роль політичної соціалізації як фактору впливу на політичну трансформацію, це процес введення людини в контекст політичних процесів, провідною формою становлення політичної культури, а, відповідно, вона виступає механізмом адаптації до політичної трансформації. Адаптативна функція політичної соціалізації покликана зменшити роль соціального напруження в процесі політичних трансформацій;

- набуло подальшого розвитку дослідження зв'язку політичних та економічних трансформацій українського суспільства. З'ясовано, що економічні трансформації являють собою процеси, які вимагають взаємного упорядкування, а політична діяльність і полягає саме в тому, що формує програми їхнього упорядкування. Суперечливість процесів вітчизняного соціуму обумовлює дисфункціонування обох зазначених вимірів трансформації;

- встановлено, що амбівалентність політичної свідомості української громадянської спільноти, з одного боку, збільшує ступінь спорадичності трансформацій вітчизняного політичного простору, а, з іншого, надає повноту політичної влади українській політичній еліті та державі. В свою чергу зазначені тенденції посилюють кризу політичної ідентифікації українців.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що дозволяє більш системно виявити сутність, значення та наслідки політичної трансформації суспільства в сучасній Україні. Основні ідеї та висновки дисертації можуть бути використані у процесі розробки, вдосконалення та викладання загального нормативного курсу з філософії, спецкурсів та семінарів з філософія соціального управління, соціальної філософії у вищих навчальних закладах. А також при підготовці відповідних підручників, посібників та різноманітних навчально-методичних розробок з даної тематики.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням, яке виконане на кафедрі філософії Запорізького національного університету та кафедрі філософії Національного університету біоресурсів і природокористування України. Висновки та положення наукової новизни зроблені та отримані автором завдяки власній дослідницькій роботі.

Апробація результатів дисертації. Положення і висновки здійсненого дослідження використовувалися дисертантом під час проведення лекційних та семінарських занять у Запорізькому національному університеті та Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Головні ідеї дисертації апробовані в доповідях на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях: «Сучасне студентство України: досвід, проблеми, перспективи» (Запоріжжя, 2004); V Міжнародній науково-практичній конференції «Людина, культура, техніка в новому тисячолітті» (Харків, 2005); Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Методологія соціального пізнання: здобутки й проблеми» (Запоріжжя, 2005); XVIII Міжнародній науково-практичній конференції «Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості» (Донецьк, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Духовна культура, як домінанта українського життєтворення» (Київ, 2005); Міжнародній науковій конференції «Україна: шляхи культурного розвитку та формування духовної цілісності» (Чернігів, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції «Україна - Світ: від культурної своєрідності до спорідненості культур» (Київ, 2006); VI Міжнародному форумі «Етичні та духовні аспекти розвитку людини і суспільства» (Київ, 2006); VI Міжнародному семінарі «Релігія і громадянське суспільство: цивілізаційні виклики і можливі відповіді» (Ялта, 2006). трансформація свідомість політичний економічний

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладені автором у 15 публікаціях, серед яких 4 статті у фахових виданнях з філософії, рекомендованих ВАК України, та 11 публікацій-тез - у збірниках матеріалів конференцій.

Структура і обсяг дисертації зумовлені логікою дослідження, що випливає з поставленої мети та визначених завдань. Робота складається зі вступу, трьох розділів (шести підрозділів), висновків та списку використаних літературних джерел. Обсяг основного тексту дисертації становить 183 сторінки. Список використаних літературних джерел включає 192 найменування і складає 17 сторінок.

основний зміст дисертації

У вступі розкрито актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, його зв'язок з науковими програмами, викладено теоретико-методологічні засади, наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, наведені дані про їх апробацію та публікації.

У першому розділі «Теоретико-методологічні аспекти дослідження політичної трансформації» розкривається проблематичність функціонування поняття «трансформація» як категорії пізнання соціальної реальності у філософському дискурсі.

У підрозділі 1.1 «Сутність та особливості дослідження процесу політичної трансформації» надається дефініція поняття «політична трансформація» і уточнюється її зв'язок з суміжними поняттями.

Філософський аналіз політичної трансформації показав, що її родову основу - термін «трансформація» - можна розуміти як якісне перетворення структур, форм суспільства в процесі змін. Необхідний перехід до поняття «політична трансформація» забезпечує і категорія «соціальна трансформація», що дає змогу поглибленого з'ясування сутності процесів, які відбуваються в суспільстві. Її зміст розкриває процес набуття суспільством нових рис, що відповідають вимогам часу у результаті чого відбуваються зміни у життєвих стандартах, зразках поведінки і потребах, в усіх сферах життя суспільства, що сповнені не лише позитивним змістом, а й негативними проявами. Рушійними силами трансформаційного процесу є всі елементи соціальної структури суспільства, але форми, механізми й ефективність їх участі в цьому процесі не однакові.

Аналіз соціальної трансформації передбачає дослідження її модусів, зокрема «економічна трансформація», «культурна трансформація», «політична трансформація». Остання є її істотним моментом, оскільки інтегрує інші виміри соціальної трансформації на декількох рівнях. Дисертант показав, що у понятті «політична трансформація» поєднано ідеологічний і теоретичний компоненти позначення. Ідеологічний вимір виявляється провідним в умовах суспільства, яке проголошує свою «перехідність», «великий перелом», «розбудову», «рух до чого-небудь». Теоретичний - є рефлексією громадянської спільноти над базовими параметрами соціуму. Він має більший ступінь автономності відносно соціального буття і дозволяє свідомо впливати на процес суспільного цілепокладання.

Загалом, долаючи некритичне використання поняття «політична трансформація» стосовно суспільної реальності сучасних суспільств, автор встановлює, що поняття «політична трансформація» має відношення і до процесу, і до його характеристик. В свою чергу, тематизація політичної трансформації має різні причини і наслідки, що відбито як в самому понятті, так і на практиці його функціонування в філософському дискурсі.

У підрозділі 1.2 «Сучасні концепції й моделі політичних трансформацій: соціально-філософський аналіз» проаналізовано використання терміну «політична трансформація» західними, російськими та українськими дослідниками; доведено, що даний термін актуалізується в добу глобалізації.

В. Альфатер бачить результати політичної трансформації у ліквідації традиційної системи розподілу праці, інтеграції в систему світового господарства; А. Коцек - у фазах вироблення інститутів демократичної держави та політичних партій, запровадження ринкового господарства. Б. Юнг необхідними умовами трансформацій назвав створення прозорих ринків капіталу, які пропонували б підприємцям значні стимули, з прийнятними затратами, які б приваблювали інвестиції.

У підрозділі здійснено аналіз окремих теорій другої половини XX сторіччя, в межах яких формуються концепції «інформаційного суспільства», «суспільства знань», «постіндустріального суспільства», «суперіндустріального суспільства», «технотронного суспільства», «суспільства модерну», «суспільства постмодерну» (Д. Белл, Р. Кац, Ф. Махлуп, Т. Стонієр), в яких досліджуються політичні трансформації глобалізаційного періоду розвитку західної цивілізації.

Особлива увага приділена аналізу співвідношення глобалізаційних та локальних процесів у сучасному світі (О. Богомолов, А. Горелик), впливу сучасних глобалізаційних процесів на перебіг формування нових форм демократії (Ф. Кирилюк, І. Кресіна, Г. Світа), розвитку соціальних інституцій (А. Андрющенко, Є. Головаха, М. Михальченко, Ю. Наєнко, Н. Черниш).

На підставі поглибленого аналізу теоретичної бази, пов'язаної з проблемою політичної трансформації, автор доходить до висновку, що легітимація терміну «політична трансформація» відбувається в філософському дискурсі саме в епоху глобалізації, оскільки всі поняття, що функціонували в попередній період (політичний рух, політичний розвиток) не можуть адекватно відобразити специфіку та характер тих кардинальних змін політичного простору, що відбулися наприкінці ХХ - початку ХХІ століття. Їх вивчення потребує розрізнення індивідуального і суспільного рівнів політичної трансформації.

У другому розділі «Індивідуальний та суспільний рівні прояву політичної трансформації» автор дослідив політичної трансформації у зв'язку в умовах її становлення.

У підрозділі 2.1 «Зміни індивідуальної та суспільної свідомості в умовах політичної трансформації» складність та суперечливість структури політичної свідомості автор пояснює різними методологічними та ідеологічними підходами до розгляду політичної сфери життя суспільства. Дослідження специфіки функціонування свідомості в умовах політичної трансформації є метою даного підрозділу.

Зважаючи на те, що свідомість є елементом соціальної реальності, вона може змінюватись так само, як трансформується соціальна реальність. Відповідно, її можна розглядати і як таку, що перебуває в умовах трансформації, і як елемент самої трансформації. У цьому зв'язку можна говорити про деякі особливості нинішньої трансформаційної свідомості та виділити два взаємопов'язані чинники. По-перше, особливості трансформації свідомості можна прослідити у світовому контексті, а по-друге, - у контексті соціальних змін окремого суспільства. Взаємозв'язок природи соціальної свідомості з динамікою політичних процесів вивчалися різними дослідниками, зокрема В. Городянко, І. Попова, А. Сіленко та ін. Одним з перших поняття суспільної свідомості застосував К. Маркс стосовно проблеми пізнання соціальної дійсності. Він запропонував розглядати суспільну свідомість як елемент соціальної системи.

Структурованість політичної свідомості дає змогу чітко виділити функціональний критерій її суспільного та індивідуального призначень. Виходячи з цього, визначають психологічну, ідеологічну та діяльнісну функції політичної свідомості.

Таким чином, філософський аналіз політичної трансформації дозволяє зробити висновок, що різні компоненти соціальної структури відмінні за своєю реакцією на процеси політичної трансформації, а тому є джерелом соціальних суперечностей і конфліктів. Суперечності в соціальній структурі можуть існувати тільки при наявності єдиної ціннісної основи. Зокрема, конфлікт форм власності виникає лише у випадку, якщо носії власності сприймають її як цінність, маючи неоднакові погляди щодо неї. Отже, ціннісний конфлікт виступає атрибутом політичної трансформації.

У даному підрозділі поглиблено поняття суспільної та індивідуальної свідомості, соціальних уявлень під час політичної трансформації суспільства, визначено місце соціальних уявлень в структурі суспільної свідомості. Зокрема, вказується, що соціальне буття, політична сфера, правова культура перебувають в органічній єдності, взаємодоповнюючи та взаємозбагачуючи одне одного. Наголошується, що політична трансформація перебуває в прямій залежності від розвитку політико-культурних процесів у суспільстві, які впливають на політичну соціалізацію.

Підрозділ 2.2 «Політична соціалізація як фактор впливу на політичну трансформацію» розкриває зміст поняття політичної соціалізації в ракурсі дослідження політичної трансформації.

Політична соціалізація є частиною політичної культури, політико-культурним процесом, який забезпечує збереження суспільства та політичної системи, або ж навпаки, призводить до радикальних змін у суспільстві, до трансформації існуючої політичної системи.

В межах проблематики даного підрозділу автор показав традиції дослідження соціалізації у філософії, засвідчивши, що явище соціалізації розглядається у зв'язку з проблемою сутності людини та її призначення в світі (традиція від вчень Ж.-Ж. Руссо, Т. Гоббса, П. Сартра, М. Шелера, Х. Плесснера, М. Хайдеггера).

Окрім цього у дослідженні використано міждисциплінарний підхід, який дозволяє вивчення політичної соціалізації як суспільно організованого процесу на масовому рівні з використанням теоретичних і емпіричних методів та узагальнень. Наголошується особлива роль у дослідженні оцінок й соціальних цінностей, механізмів підтримки або руйнування масової політичної ідентичності, відіграють інститути та канали соціалізації.

Таким чином, поняття політичної соціалізації і політичної культури тісно взаємопов'язані між собою. Політична культура суспільства є складовим компонентом політичної соціалізації особистості. Але в результаті політичної соціалізації суб'єкт залучається до певної політичної культури і здатний її розвивати, отже, змінювати. Особливості політичних трансформацій сучасної України потребують особливої уваги.

У третьому розділі «Динаміка процесу політичної трансформації в сучасній Україні» автор досліджує специфіку трансформацій у вітчизняному політичному просторі.

У підрозділі 3.1 «Зв'язок політичної та економічної трансформації українського суспільства у контексті євроінтеграції» автором досліджено особливості взаємовпливу вітчизняних параметрів економічних і політичних трансформацій.

Трансформація економічного та політичного компонентів у соціальному організмі України спричинена тим, що вони перебувають в онтологічній єдності не тільки між собою, а й із двома іншими компонентами, а саме: соціальним та ідеологічним, які потребують від них змін певного характеру. На етапі переходу сучасного вітчизняного соціуму до інформаційної фази функціонування, економічні і політичні елементи не можуть змінюватися в напрямку, що суперечить тенденціям світового розвитку.

Автор стверджує, що своєрідність перебігу демократичних транзитів в Україні та їх результати зумовлюються впливом цілого комплексу внутрішніх та зовнішніх чинників, які, в свою чергу, змінюються - глобальні процеси демократизації в окремих країнах і регіонах та архітектоніку сучасного світу, зазнають взаємних впливів. До таких належать - виникнення нового міжнародного інституційного середовища, демократизація, делегітимація альтернативних моделей розвитку, зміна конфігурації міжнародної системи, зрушення в світовій економіці, зниження зацікавленості з боку міжнародних структур.

Вплив внутрішніх чинників на специфіку перебігу трансформаційних процесів визначається, серед іншого, ступенем сформованості інституційно-нормативної системи суспільства. Про це свідчить наявність суверенної держави, рівень сформованості системи представницького правління, характеристики партійної системи, громадсько-політичних рухів і груп інтересів, визначеність конституційно-правового поля взаємодії політичних акторів, особливістю процесів націотворення України, до яких можна віднести рівень сформованості модерної нації, особливості регіональної та національної ідентифікації, економічним рівнем розвитку і модернізації суспільства, характеристиками соціальної структури суспільства та її конфігурацією (ступінь соціальної диференціації й розвитку взаємовідносин між соціальними групами, особливості домінуючого типу стратифікації та індивідуальної мобільності; наявність середнього класу та його питома вага в соціальній структурі; етнічний, конфесійний, демографічний виміри соціальної структури); соціокультурні й ціннісні чинники (домінуючі в суспільстві культурно-політичні цінності й орієнтації, сформовані політичні традиції та звичаї); індивідуальні, особистісні політико-психологічні чинники.

Сьогодення українського соціуму формується в процесі технологічного обслуговування економіки політикою та політики економікою. Економічні трансформації є визначальними у формуванні соціального цілого, а політичні - у процесі функціонування. Генетичний зв'язок економічних і політичних трансформацій можна пояснити тим, що в соціальному організмі України економіка обумовлює динаміку соціального розвитку, що в свою чергу впливає на вітчизняну специфіку політичних трансформацій. Це означає, що перетворення в трансформаційному алгоритмі починаються у сфері економіки, а потім, залежно від накопичених суперечностей, починають розвиватись у політичній сфері. Зокрема, формування економічного простору України у тісному зв'язку з політикою є фактором становлення громадянської свідомості української спільноти.

Підрозділ 3.2 «Проблеми формування громадянської свідомості в контексті політичної трансформації сучасної України» присвячений аналізу стану та тенденцій політичної трансформації, а саме, метаморфозам сучасної політичної свідомості громадян України. Автор зупинився на ментальності та історичній спадщині українського народу. Дослідження і осмислення особливостей української ментальності пов'язане з нагальною потребою досягнення відповідності державотворчих процесів формі політичної трансформації, та її репрезентації у громадянській свідомості українців.

Аналізуючи проблему ідеології в умовах сучасного розвитку України М. Михальченко, зазначив, що крихка етнічна, культурно-аксіологічна, світоглядна, орієнтальна й навіть етична архітектоніка сучасного українського суспільства вимагає реалістичної, відповідальної реконструкції українського соціуму.

В Україні амбівалентність політичної свідомості значною мірою зумовлена конфліктом між високою ціною демократії як мети перетворення суспільства та оцінкою низької результативності «демократизованої» політики. Наголошується відсутність в суспільстві об'єднуючої ідеї, яка містить в собі категорії «розбудова суверенної держави», «національна ідея», оскільки вони для сучасних громадян України є занадто абстрактними, відірваними від конкретного повсякденного життя. На підставі систематизації соціологічних досліджень, які проводилися в різні часові проміжки, автор доходить висновку, що з одного боку, громадяни України підтримують політику реформ, а з іншого - у масовій свідомості вкорінюється інертність та песимізм, стійке бажання убезпечити себе від несподіванок у майбутньому.

Іншими словами в суспільстві існує стан амбівалентної свідомості, який неминуче призводить до руйнівних психологічних наслідків, як на індивідуальному, так і суспільному рівнях. Вирішення конфлікту амбівалентної свідомості можливе або через однозначну прихильність до авторитарної форми правління, або до демократичного ідеалу, тобто до підтримки свободи і як мети, і як засобу.

Політична трансформація суспільства в Україні є одним із ключових явищ у сучасну епоху глобалізації, розуміння сутності та особливостей якого є необхідним для ефективної стратегії вирішення нагальних завдань забезпечення національної безпеки та захисту національних інтересів.

ВИСНОВКИ

У дисертації сформульовані основні підсумки проведеного дослідження, які висвітлюють проблематику та загальну структуру роботи. Вони конкретизовані в наведених нижче положеннях:

На основі соціально-філософського аналізу феномену політичної трансформації доведено, що вона, більшою мірою, ніж всі інші виміри суспільної трансформації, впливає на тенденції розвитку суспільного життя та формування особистості громадянина. Проблема усвідомлення громадянської свідомості в народу - це ключове завдання створення демократичного суспільства.

Поглиблено зміст поняття «політична трансформація», визначено його структурні особливості, характерні прояви в умовах суспільних трансформацій. Вперше запропоновано у розумінні політичної трансформації визначати базовими ідеологічний і теоретичний компоненти. Аргументовано, що ідеологічний сенс поняття часто виявляється провідним в умовах суспільства, яке проголошує свою «перехідність», «великий перелом», «розбудову», «рух до чого-небудь». Політична трансформація є невід'ємним елементом суспільної трансформації, оскільки її витоки криються в сфері політичних відносин - об'єктивних людських контактах і стосунках, що виникають водночас з проблемою використання політичної, державної влади в суспільстві. Як система політична трансформація має складну структуру, всі елементи якої перебувають у тісному взаємозв'язку, у діалектичній єдності і взаємозалежності. В цьому зв'язку виокремлено наступні рівні політичної трансформації:

а) залежно від соціального суб'єкта - політична трансформація на індивідуальному рівні, групи, класу, нації, суспільства;

б) залежно від суб'єкта політичної дії - спеціалізована (трансформація партій, політичних організацій) і масова (специфічним проявом її є зміна громадської думки) політична трансформація.

Досліджено та узагальнено механізми взаємодії політичної свідомості під час політичної трансформації з іншими формами суспільної свідомості та суспільно-політичною практикою: 1) політична свідомість займає особливе місце серед форм суспільної свідомості оскільки в ній безпосередньо проявляються інтереси різних верств суспільства, соціальні зв'язки і економічні відносини; 2) соціально-перетворюючий потенціал політичної свідомості зумовлений тим, що вона торкається державної і владної сфер, охоплює відносини усіх соціальних спільнот з державою, впливає на економічну боротьбу та політику, взаємовідносини різних верств населення, формує вплив на інші форми суспільної свідомості, тому результати її дослідження є дуже важливими під час політичної трансформації; 3) політична свідомість тісно пов'язана з філософією, історичною свідомістю, правосвідомістю та мораллю, зміни в політичній сфері суспільства швидко усвідомлюються політично активною частиною громадян, а оновлення правосвідомості потребує додаткових заходів, які найефективніше може мобілізувати правова держава.

Проблеми та шляхи якісної політичної трансформації українського суспільства залишаються поза увагою як держави і суспільства в цілому, так і науково-експертних і дослідницьких кіл. Розв'язання проблеми становлення в Україні нового суспільства повинно здійснюватися як один з ключових напрямів формування загальної соціальної конструкції.

В межах науково-теоретичного підходу визначено, що в умовах переходу України до демократично орієнтованого суспільства, будівництво суверенної національної держави, трансформація політичних і економічних систем відбувається у короткий термін, а формування нової індивідуальної свідомості та суспільна соціалізація потребують тривалого періоду. Ці процеси впливають один на одного і одним із результатів їхнього пристосування до нових вимог є криза суспільних цінностей.

Набуло подальшого розвитку розуміння впливу ментальності та історичної традиції на стан і перспективи розвитку політичної свідомості сучасного українського суспільства. На підставі аналізу встановлено, що: 1) традиційний природний демократизм, гостре відчуття свободи та прагнення до соціальної справедливості, психологічне несприйняття деспотичного характеру влади при створенні сприятливих умов для їх самореалізації забезпечують позитивний фон для державотворчого процесу та демократичної трансформації суспільства; 2) перевага емоційного чуттєвого над волею та інтелектом, ірраціональність, егоцентризм, невизнання авторитетів породжує соціально-політичну пасивність українського соціуму, у масовій свідомості посилює тенденцію до анархізму, творення різноманітних міфологем, настороженість і повільність у сприйнятті радикальних змін.

Встановлено нові параметри розуміння зв'язку стереотипів минулого у свідомості громадян українського суспільства з сучасними умовами політичної трансформації. Вихована в умовах тоталітаризму конфронтаційність масової свідомості, етатизм, пристосованість, інерція провінційності, периферійності українства, відчуття власного безсилля перед могутньою державою проявляються сьогодні у звичці бачити дійсність лише у двох кольорах, у пошуках «ворогів» - винуватців як затяжної суспільної кризи, так і своїх власних негараздів, у пануванні песимістичних настроїв і соціальних фобій, у небажанні брати відповідальність на себе, у невірі в перспективу успіху процесу державотворення, у кризі самоідентифікації, у відсутності дієвих механізмів реалізації принципів політичного і культурного плюралізму.

На основі аналізу впливу соціально-економічного становища в Україні, реформістського курсу українського уряду, політики держави виокремлено особливості формування політичної свідомості та якісні її характеристики:

1) затяжна соціально-економічна криза, що супроводжує всі роки незалежності України, нездатність уряду забезпечити ефективність реформування, стабілізації економіки поглиблюють економічний, соціальний та політичний розкол суспільства затягують кризу політичної ідентифікації, гальмують формування громадянських ціннісних орієнтацій, створюють стан перманентної делегитимізації існуючого режиму;

2) несформованість на державному рівні політичної ідеології, як усвідомленої мети суспільної діяльності, затримує процеси інтеграції українського суспільства, його цілеспрямованого руху до демократії та громадянського суспільства на основі власної національної ціннісно-нормативної системи, враховуючи, але не копіюючи незаперечні здобутки західного суспільства; 3) запровадження в Україні демократичних інститутів і демократичних процедур створили умови для пробудження активної політичної свідомості в народі, виховання духовно вільних, суверенних і свідомих взаємин з державою, обумовлених демократичним законом, незалежного громадянина - основи громадянського суспільства.

Трансформація українського суспільства - тлумачиться не лише як результат творчої праці людини, а й як продукт самостійного, стихійного розвитку людської культури у межах, що формують способи життя українського етносу, діяльність та мислення пересічного українського громадянина. Світогляд в умовах політичної трансформації забезпечує вибір соціального ідеалу для суспільства.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Почерніна Н.М. (Дєвочкіна Н.М.) Особливості процесів трансформації сучасного суспільства / Почерніна Н.М. // Нова парадигма: Журнал наукових праць / Гол. ред. В.П. Бех. - К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2004. - Випуск 40. - С. 44-54.

2. Дєвочкіна Н.М. Визначення об'єкта і суб'єкта трансформаційних процесів / Н.М. Дєвочкіна // «Наука. Релігія. Суспільство». - Донецьк: Вид-во ІПШІ «Наука і освіта», 2006. - № 1. - С.220-225.

3. Дєвочкіна Н.М. Ідеологія та індивідуальна свідомість в умовах політичної трансформації суспільства / Н. Дєвочкіна // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць. - Чернівці: Рута, 2008. - Вип. 414-415 «Філософія». - С. 53-57.

4. Дєвочкіна Н.М. Політична соціалізація як політико-культурний процес трансформації суспільства / Н.М. Дєвочкіна // Мультиверсум. Філософський альманах: зб. наук. праць / гол. ред. В.В. Лях. - Вип. 73. - К., 2008. - С. 105-114.

5. Дєвочкіна Н.М. Нариси до теорії трансформаційних процесів / Дєвочкіна Н.М. // Нова парадигма: Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції 8-9 лютого 2006 р. / Укл. Г.О. Несторенко / За ред. В.П. Беха. - Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. - С. 329-331.

6. Почерніна Н.М. (Дєвочкіна Н.М.) Поняття трансформації суспільства та його сутність / Почерніна Н.М. // Збірник матеріалів наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених 2004 р. - Запоріжжя: ЗДУ, 2004. - С. 108-113.

7. Почерніна Н.М. (Дєвочкіна Н.М.) Роль студентської молоді в політичній трансформації суспільства / Почерніна Н.М. // Збірник матеріалів регіональної науково-практичної конференції «Сучасне студентство України: досвід, проблеми, перспективи» 2004 р. - Запоріжжя: ЗДУ, 2004. - С. 50-52.

8. Почерніна Н.М. (Дєвочкіна Н.М.) Вплив політичних технологій на політичну еліту / Почерніна Н.М. // Матеріали VІ Міжнародної науково-практичної конференції «Людина, культура, техніка в новому тисячолітті». - Харків: НАУ «ХАІ», 2005. - С. 110-111.

9. Дєвочкіна Н.М. Характерні риси феномена трансформації / Дєвочкіна Н.М. // Методологія соціального пізнання: здобутки й проблеми. Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції 25 травня 2005 року. - Київ-Запоріжжя: «Просвіта», 2005. - С. 57-58.

10. Дєвочкіна Н.М. Вплив політичних трансформацій на національно-відроджувальний процес / Дєвочкіна Н.М. // Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості: Матеріали XVIII Міжнародної науково-практичної конференції. - Донецьк: ІПШІ «Наука і освіта», 2006. - С. 68-71.

11. Дєвочкіна Н.М. Духовна культура під впливом політичних трансформацій / Дєвочкіна Н.М. // Духовна культура, як домінанта українського життєтворення: Зб. матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції 22-23 грудня 2005 р. - К.:ДАКККІМ, 2005. - Частина І. - С. 172-174.

12. Дєвочкіна Н.М. Принцип формування транзитивного суспільства / Дєвочкіна Н.М. // Україна: шляхи культурного розвитку та формування духовної цілісності. Матеріали першої Міжнародної наукової конференції (Чернігів, 18-19 травня 2006 р.) - Чернігів, 2006. - С. 80-81.

13. Дєвочкіна Н.М. Соціокультурні зміни у суспільстві, що трансформується / Дєвочкіна Н.М. // Україна - Світ: від культурної своєрідності до спорідненості культур: Зб. матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 26-26 травня 2006 р. - К.:ДАКККІМ, 2006. - Частина І. - С. 113-115.

14. Дєвочкіна Н.М. Аспекти політичної трансформації в Україні / Дєвочкіна Н.М. // Тези доповідей VI Міжнародного форуму «Етичні та духовні аспекти розвитку людини і суспільства» - Київ, 2006. - С. 17-18.

15. Дєвочкіна Н.М. Взаємовідносини політики та релігії в сучасному українському суспільстві / Дєвочкіна Н.М. // Релігія і громадянське суспільство: цивілізаційні виклики і можливі відповіді. Матеріали VI Міжнародного семінару 1-3 листопада 2006 р., м. Ялта / Під ред. Т.О. Сенюшкіної. - Сімферополь: Таврія, 2007. - С. 42-43.

АНОТАЦІЯ

Дєвочкіна Н.М. Сучасні політичні трансформації як предмет філософської рефлексії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. - Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут». - Київ, 2009.

У дисертації досліджується процес сучасної політичної трансформації суспільства, а саме, його вплив на інші сфери суспільства та його прояв на рівні індивідуальної та суспільної свідомості. Показано, що політична трансформація є невід'ємним елементом суспільної трансформації, оскільки її витоки криються в сфері політичних відносин - об'єктивних людських контактах і стосунках, що виникають водночас з проблемою використання державної влади в суспільстві.

Проаналізовано політичні відносини та розкрито зміст політичної трансформації українського суспільства. Показано, що політичні партії є фактично організаційним оформленням механізму реалізації інтересів суспільства. Безперечно, у своїй діяльності політичні партії не можуть не враховувати інтереси основних соціальних груп і прошарків. Аморфність і несформованість соціальної структури сучасного українського суспільства зумовлює недостатню оформленість зазначених інтересів як скільки-небудь цілісної системи. Через це в Україні фактично відсутні політичні ідеології як дієвий політичний інструмент, а, відповідно, існуючі політичні партії не мають скільки-небудь чітких і системних ідеологічно-програмних настанов.

Виділено рівні політичної трансформації: а) залежно від соціального суб'єкта - політична трансформація на індивідуальному рівні, групи, класу, нації, суспільства; б) залежно від суб'єкта політичної дії - спеціалізована (трансформація партій, політичних організацій) і масова (специфічним проявом її є зміна громадської думки) політична трансформація.

Ключові слова: сучасні політичні трансформації, політична трансформація, суспільна трансформація, рівні політичної трансформації.

АННОТАЦИЯ

Девочкина Н. Н. Современные политические трансформации как предмет философской рефлексии. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 - социальная философия и философия истории. Киевский национальный технический университет «Киевский политехнический институт. - Киев, 2009.

В диссертации исследуется процесс политической трансформации общества, а именно, его влияние на другие сферы общества и его проявление на уровне индивидуального и общественного сознания. Показано, что политическая трансформация является неотъемлемым элементом общественной трансформации, поскольку ее истоки кроются в сфере политических отношений - объективных человеческих контактах и отношениях, которые возникают в то же время с проблемой использования политической, государственной власти в обществе.

Проанализированы политические отношения и раскрыто содержание политической трансформации украинского общества. Показано, что политические партии являются фактически организационным оформлением механизма реализации интересов общества. Безусловно, в своей деятельности политические партии не могут не учитывать интересы основных социальных групп и прослоек. Аморфность и несформированность социальной структуры современного украинского общества предопределяет недостаточную оформленность отмеченных интересов как целостной системы. Из-за этого в Украине фактически отсутствуют политические идеологии, как действенный политический инструмент, а, соответственно, существующие политические партии не имеют четкие и системные идеологически-программные установки.

Автором выделено уровни политической трансформации: а) в зависимости от социального субъекта - политическая трансформация на индивидуальном уровне, группы, класса, нации, общества; б) в зависимости от субъекта политического действия - специализирована (трансформация партий, политических организаций) и массовая (специфическим проявлением ее является изменение общественного мнения) политическая трансформация.

Таким образом, философский анализ политической трансформации разрешает сделать вывод, что разные компоненты социальной структуры различны по своей реакции на процессы политической трансформации, а поэтому являются источником социальных разногласий и конфликтов. Разногласия в социальной структуре могут существовать только при наличии единой целостной структуры. Так конфликт форм собственности возникает только в случае, если собственники воспринимают его как ценность, поэтому конфликт выступает атрибутом политической трансформации.

Проанализировано использование термина «политическая трансформация» западными, русскими и украинскими исследователями, доказано, что данный термин актуализируется в период эпохи глобализации.

Настоящее украинского социума формируется в процессе технологического обслуживания экономики политикой и политики экономикой. Генетическую связь экономических и политических трансформаций можно объяснить тем, что в социальном организме Украины экономика обуславливает динамику социального развития, что в свою очередь влияет на отечественную специфику политических трансформаций. Это означает, что изменения в трансформационном алгоритме начинаются в сфере экономики, а потом, в зависимости от накопленных разногласий, начинают развиваться в политической сфере. В частности, формирование экономического пространства Украины в тесной связи с политикой, есть фактором становления гражданской сознательности украинского общества.

Ключевые слова: современные политические трансформации, политическая трансформация, социальная трансформация, уровни политической трансформации.

SUMMARY

Devochkina N. Modern Political Transformations as the Object of Philosophical Reflection. -- Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Philosophy, specialty 09.00.03 -- social philosophy and philosophy of history. Kyiv National Technical University “Kyiv Polytechnic Institute”. -- Kyiv, 2009.

The thesis investigates the process of political transformation of society, especially its influence on other spheres of society and its manifestation at individual and social conscience levels. It is shown that political transformation is an inseparable element of social transformation, as its origins are in the sphere of political relations -- objective human contacts and relations, which appear at the same time as a problem of the state power use in society.

The political relations are analyzed and the content of political transformation of Ukrainian society is revealed. Incomplete formation of modern Ukrainian society social structure determines non sufficient organization of the above mentioned interests as the whole system. That is why political ideologies are absent in Ukraine as an effective political instrument.

The author has distinguished the next levels of political transformation: a) depending on social subject -- political transformation on the levels of individual, group, class, nation, society; b) depending on subject of political activity -- specialized (transformation of parties, political organizations) and mass (its specificity lies in the change of social opinion) political transformation.

Key words: modern political transformations, political transformations, social transformation, levels of political transformation.

Размещено на Allbest.ru