Тибетська традиція Карма Каг’ю у європейській ментальності: соціально-філософський аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК: 294.3:159.964(4)

09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

ТИБЕТСЬКА ТРАДИЦІЯ КАРМА КАГ'Ю У ЄВРОПЕЙСЬКІЙ МЕНТАЛЬНОСТІ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

Капріцин Ігор Ілліч

Запоріжжя - 2008



Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі соціальної філософії та управління Запорізького національного університету Міністерства освіти та науки України

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор ВОЛОВИК Віталій Іванович, Запорізький національний університет, завідувач кафедри соціальної філософії та управління

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор ЖАДЬКО Віталій Андрійович, Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри суспільних дисциплін

кандидат філософських наук, доцент ПЛАКСІНА Оксана Іванівна, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, доцент кафедри філософії та політології

Захист відбудеться 22.10.2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.05 в Запорізькому національному університеті МОН України за адресою: 69600, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. 6, аудиторія № 411.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Запорізького національного університету за адресою: 69600, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. 2.

Автореферат розісланий 21.09.2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, О. С. Александрова кандидат філософських наук, доцент



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах розбудови української державності важливим є питання формування її духовних засад. З обранням курсу на європейські стандарти демократії українська суспільна свідомість опинилася перед необхідністю переосмислення старих і формування нових духовних цінностей.

Криза державності та сцієнтизму обумовили десекуляризацію європейської та української культури. У цих умовах християнство отримує шанс до відродження, але його власні проблеми викликають невдоволеність ним як традиційною формою релігійності (К. Баллестрем). Унаслідок цього в сучасній Україні фіксується збільшення кількості релігійних напрямків, що засвідчує суспільну активність у пошуку нових ціннісних орієнтирів і руйнує міф про Україну як виключно православну державу, а також створює умови для поліконфесійного переосмислення її статусу.

Картина сучасної нетрадиційної релігійності західної частини світу вкрай строката, беручи тільки орієнталістичний сегмент, ми маємо: йогу, даосизм, суфізм та ін. Буддизм загалом і тибетський буддизм зокрема вже має на Заході свою історію і вважається стійким компонентом у структурі європейського неоорієнталізму (О.Софронова). Існуючі на Заході буддійські традиції мають різний ступінь синкретизації з європейською культурою, а деякі з буддійських положень навіть увійшли до філософських, соціально-політичних, психологічних, релігійних систем західного світогляду.

Науковий інтерес Європи до буддизму, втілений у буддології, налічує більше ста років. Буддизм знайшов своє відображення у філософських поглядах А.Шопенгауера, Ф.Ніцше, Р.Вагнера, О.Шпенглера, І.Ґете, В.Соловйова, А.Уайтхеда, К.Ясперса, А.Тойнбі та ін. Прикладним проблемам буддизму у західному світі присвятили свої праці З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм, Д.Судзукі та ін. З різних питань соціальної взаємодії у дисертації використані розробки В.Андрущенка, І.Бичка, М.Поповича, С.Кримського, О.Шевнюка, В.Горського, В.Воловика, Л.Кривеги, В.Тарана, Р.Додонова, О.Плаксіної та ін. Порівняльні релігієзнавчі дослідження, що були поладені в основу роботи, належать О.Софроновій, Є.Торчінову, С.Лепехову, В.Лисенко, А.Терентьєву, В.Шохіну, А.Парибку, А.Ігнатовичу та ін.

Серед течій тибетського буддизму на Заході традиція Карма Каг'ю є однією з найчисельніших, вона поширилась у більш ніж тридцяти країнах європейської культури. Найбільшою кількістю громад Каг'ю вирізняються: Німеччина (75), Польща (50), Росія (75), більше п'ятнадцяти громад Карма Каг'ю в Україні. Уникаючи перебільшення в оцінці поширення буддизму на Заході та в Україні зокрема, необхідно визнати: в країнах європейського світу він є очевидним соціокультурним феноменом, що актуалізує його систематичне дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до комплексної цільової програми № 0194У043134 Міністерства освіти і науки України «Вдосконалення змісту і методики викладання філософських дисциплін у вузі як фактор формування свідомості молодого спеціаліста незалежної України» і планів науково-дослідницької роботи Запорізького національного університету.

Мета та завдання дослідження. Мета роботи полягає в соціально-філософському розкритті детермінантів інтеграції тибетського буддизму традиції Карма Каг'ю у західноєвропейську культуру, що дає змогу усвідомити рушійні сили, напрями розвитку та ймовірні наслідки цього процесу. карма каг'ю тибетського філософський

Для досягнення мети потрібно реалізувати такі завдання:

здійснити соціально-філософську аналітику розвитку буддизму в європейському середовищі;

визначити методологічний комплекс дослідження процесу інтеграції буддизму Карма Каг'ю в західну культуру на підставі сучасних джерел;

розкрити соціальну сутність буддизму;

сформулювати специфіку тибетської традиції Карма Каг'ю в буддизмі;

вивчити соціальний зміст буддійської тибетської традиції Карма Каг'ю в умовах Заходу;

виокремити засади культурних запозичень європейської культури;

розкрити вплив буддійської тибетської традиції Карма Каг'ю на західну ментальність, детермінацію інтеграції Каг'ю до європейської традиції в цілому, української культури зокрема;

визначити місце і значення Карма Каг'ю як репрезентації буддизму в європейській та українській культурі, висунути антиципацію розвитку буддійської тибетської традиції Карма Каг'ю в європейській культурі.

Об'єкт дослідження - інтеграція буддійсько-тибетської традиції Карма Каг'ю в західноєвропейську духовну культуру.

Предмет дослідження - детермінанти оптимізації інтеграції буддизму тибетської традиції Карма Каг'ю в європейську ментальність.

Методи дослідження обумовлені суперечливим характером інтеграції буддійської тибетської традиції Карма Каг'ю в європейський соціокультурний простір. Розгляд Каг'ю як соціокультурного явища за методологічне підґрунтя визначає використання соціокультурного підходу, специфіка якого полягає в увазі до інституційних і неінституційних сторін суспільного життя. Міжкультурний діалог, властивий сучасному суспільству, зумовлює залучення компаративістського підходу, метою якого є культурний синтез. Більш ширший, ніж релігійний, спектр активності Каг'ю в західному світі потребує розширення рамок його розгляду, залучення холістичного підходу. Діалектика суперечностей інтеграції буддійської традиції Карма Каг'ю у європейську культуру обумовлює використання діалектичного підходу. Застосування принципу поєднання соціальної теорії та соціальної практики допомогло висвітити викривлення теоретичної моделі буддизму в європейській науці, а принципу сходження від абстрактного до конкретного дозволило відмовитися від механічного поєднання таких категорій, як «буддизм» і «релігія». З одного боку, структурність предмета, його різнобічні прояви передбачають використання системного та детерміністського підходів, з іншого, - потенціал трансформаційності, здатність входити в нові соціальні контексти обумовлює залучення діяльнісного підходу. Для запобігання перебільшення впливу складників процесу введений принцип компліментарності, тобто аналізу всіх чинників інтеграційного процесу як взаємодоповнюючих. Прогностична частина роботи, виконана в аналітичному вигляді, здійснювалась із використанням методів антиципації, екстраполювання та історичної аналогії.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації

вперше розкрито місце буддизму Каг'ю в європейській та українській культурі як нескомпрометованого засобу ірраціональної практичної духовності, що висвітлює традицію Каг'ю на Заході як реновативний стиль життя, який сприяє оновленню суспільства, на новому рівні повертаючи втрачені та породжуючи нові суспільні цінності та моделі поведінки;

започатковано вивчення впливу традиції Каг'ю на європейську ментальність, обумовленого особливостями західних носіїв Каг'ю, ментальний склад яких є постмодерновою еклектикою. Каг'ю на Заході визначається як європейська інтерпретація буддійської тибетської духовної традиції, що у купі з європейським напрямом приходу буддизму Каг'ю в Україну знімає розбіжність менталітетів у світогляді західного буддиста; детермінанти інтеграції буддизму Каг'ю у європейську ментальність, визначаються як пов'язані між собою загальнолюдські, європейські, державні та індивідуальні фактори, аналіз яких уможливлює визначення детермінант оптимізації міжконфесійних відносин: загальної стабілізації державно-суспільних відносин; у сфері освіти та науки - адаптування до нових реалій викладання курсів з гуманітарних дисциплін; у галузі інформаційної політики - надання рівних можливостей всім суб'єктам релігійної діяльності;

систематизовані засади європейської культури, детермінуючі культурні запозичення (парадоксальність, абстрактність, критичність та ін.), які визначаються на базі аналізу розвитку світоглядних складових західної культури (філософії, релігії та науки);

поглиблено уявлення про періодизацію розвитку буддизму в західноєвропейській культурі, виділені носії та рушійні сили сучасного поширення буддизму, які розкриваються через об'єктивацію суб'єктивних потреб західних носіїв буддійсько-тибетської традиції Карма Каг'ю; обґрунтована антиципація розвитку буддійської тибетської традиції Каг'ю в умовах європейської культури;

збагачено методологічний апарат вивчення соціокультурної інтеграції: розгляд інтеграції як системи дозволив усвідомити її власні структурні компоненти та механізми, а розподіл глобалізації на «державний» та «культурний» етапи уможливив осмислення соціокультурної бази процесу інтеграції різнокультурних суб'єктів;

дістало подальшого розвитку розкриття соціальної сутності буддизму, а саме: відзначена невідповідність західної мисленевої моделі буддизму його автентичній суті; розкрито діалектичний взаємозв'язок східної та західної ментальності у розвитку глобального духовного простору;

розширене розуміння специфіки традиції Карма Каг'ю в буддизмі, що полягає в її приналежності до традицій ваджраяни та визначається системністю, застосовуванням усього загалу буддійських практик, функціональністю, використанням енергетичного потенціалу повсякденності, позаконцептуальністю у віддзеркаленні світу;

конкретизоване розуміння соціального змісту буддизму Карма Каг'ю в умовах Заходу, який з рівня одиничного (Каг'ю), через особливе (тибетський буддизм) розкривається як найбільш активний репрезентант буддійського загалу; у діяльності Каг'ю на Заході, виділені найбільш затребувані соціальні сфери: релігійно-практична, морально-етична, соціально-психологічна, філософська, що дозволяє відійти від однозначного поєднання категорій «буддизм» і «релігія».

Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає в перенесенні акцентів з абстрактно-метафізичної побудови знань про сутність буддизму на розгляд конкретної форми соціальної практики Карма Каг'ю. Наслідком є суттєве поглиблення методології соціально-філософського розуміння та теоретичного аналізу процесів сучасного суспільного життя в умовах його кардинальної трансформації.

Висновки роботи можуть бути використані при формуванні цілісних довгострокових програм гармонізації міжконфесійних відносин, слугувати методологічною основою для розробки соціологічних, соціально-політичних і соціально-психологічних прикладних досліджень соціальних процесів у перехідному суспільстві, використовуватися філософами, соціологами, політологами, релігієзнавцями для перспективного прогнозування й пошуку оптимальних моделей суспільного розвитку. Результати дослідження можуть бути використані при викладанні курсів соціальної філософії, культурології, релігієзнавства, політології, новітньої всесвітньої історії та новітньої історії України.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки дисертації обговорювалися на проблемних семінарах Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (м. Запоріжжя, 2003-2007), засіданнях кафедри соціальної філософії та управління Запорізького національного університету (м. Запоріжжя, 2008). На конференціях: міжнародній «Цирендорджиєвські читання - 2003» (м. Київ, 2003); регіональній науково-практичній «Толерантність у контексті міжрелігійних відносин» (м. Запоріжжя, 2004); Всеукраїнських науково-практичних «Толерантність у контексті міжрелігійних відносин» (м. Запоріжжя, 2005), «Толерантність у контексті міжрелігійних відносин» (м. Запоріжжя, 2007); Всеукраїнській науково-теоретичній «Методологія соціального пізнання: здобутки і проблеми» (м. Запоріжжя 2005); на розширених засіданнях комісії сприяння додержання законодавства України про свободу совісті та релігійні організації при Запорізькій облдержадміністрації (м. Запоріжжя 2000-2006).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження представлені у шести наукових публікаціях, чотири з яких - у фахових виданнях, одна стаття - у збірнику наукових статей, одні тези доповіді. Всі праці написані без співавторів.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об'єднують вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг дисертації - 205 с. Список використаних джерел (229 найменувань) займає 22 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У «ВСТУПІ» обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання, визначено об'єкт і предмет дослідження, розкриваються методи вирішення проблем і наукова новизна роботи, теоретичне та практичне значення дисертаційної роботи.

Перший розділ «СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ БУДДИЗМУ КАРМА КАГ'Ю В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ КУЛЬТУРІ» включає в себе два підрозділи. У підрозділі 1.1 «Історія філософського дослідження буддизму в європейській культурі» розглядається питання поширення ідей буддизму в країнах європейської культури. Періоди підвищеного інтересу до буддизму на Заході позначаються як буддійські «хвилі».

Перша хвиля - «інтерпретаторська» (XVIII-XIX ст.). Носії: християнські місіонери, сходознавці, західна інтелектуальна і творча еліти (А.Шопенгауер, Ф.Ніцше, Р.Вагнер, О.Шпенглер, І.Ґете). Наслідки: включення аспектів буддизму в різні сфери західної культури. Методологічні вади цього періоду (європоцентризм, відсутність зв'язку соціальної теорії з соціальною практикою та ін.) породили певні викривлення у сприйнятті буддійської доктрини на Заході.

В українській орієнталістиці XІХ-XX ст., однією з провідних постатей якої був І.Франко, буддологія в окрему дисципліну не виділялася, дослідження концентрувалися на порівняльному мовознавстві. Характерною рисою української індології кінця ХІХ ст. є вивчення індійської культури в ракурсі самопрезентації української культури як феномена загальнолюдської культури.

Друга хвиля - «молодіжна» (середина-кінець ХХ ст.). Носії: радикальна молодь, виразниками якої були Г.Гессе, Х.Борхес, «бітницький» рух і безпосередні носії тантричних традицій. Наслідки: вкорінення в Європі й Америці буддійських традицій (зокрема, Карма Каг'ю), кількісне зростання буддистів-європейців, адаптація вчення під розуміння сучасного західного споживача, відмова від зовнішніх, несуттєвих рис.

У підрозділі 1.2 «Методологічні засади дослідження інтеграції тибетського буддизму традиції Карма Каг'ю в західноєвропейську культуру» зазначається, що процес інтеграції Карма Каг'ю у європейський соціокультурний простір має суперечливий характер, включаючи зовнішні та внутрішні прояви.

У зовнішньому бутті Каг'ю постає у протиріччях розвитку в дихотомічній культурі та наукової невизначеності змісту тибетського буддизму. Інтеграція буддизму Карма Каг'ю у європейську культуру розкривається через поняття «глобалізації», яка як процес включає два етапи: «державний», ключова роль в якому належала державі, та «культурний», що визначається поширенням глобалізації на інші сфери буття. Розгляд Каг'ю на Заході як діалектичного явища, що «знімає» певні суспільні протиріччя, зумовлює застосування діалектичного підходу.

Внутрішня суперечність предмета дослідження, що виявляється у зіставленні історико-культурної локальності Каг'ю, з одного боку, та масштабом європейської цивілізації, з іншого, зумовлює ототожнення буддизму із категорією загального, його тибетську гілку - з категорією особливого, а традицію Карма Каг'ю - із унікальним. Завдяки цьому Каг'ю на Заході виступає як частина, що уособлює ціле, є його репрезентантом, що уможливлюється специфікою ваджраяни, яка є якісним вираженням попередніх рівнів буддизму.

Структурність предмета передбачає використання системного методу, демонстрація здатності входити в нові соціальні контексти зумовлює залучення діяльнісного підходу. Для запобігання перебільшенню впливу різних складників процесу введено принцип компліментарності.

Відсутність у науковій літературі розгляду інтеграції як системи спонукає до виділення її власних структурних компонентів і механізмів. Джерелом процесу виступає протиріччя «інтеграція - дезінтеграція».

Умовно перший період визначається як власне інтеграційний, якому властивий ріст продуктивних сил на базі компільованих раніше систем, розвиток яких є підґрунтям для критичного осмислення соціальної дійсності. Під впливом критичної оцінки виникають відцентрові тенденції, котрі визначають другий період функціонування інтегративного процесу - критичний, в якому накопичується і переходить в якісну фазу критика як заперечення соціальної системи. Виникнення усвідомленої необхідності зміни цієї реальності започатковує третій період - еклектизму, представлений пошуком і проліферацією (П.Фейерабенд) альтернатив, перевіркою їхньої функціональності в нових соціокультурних умовах. Зіткнення еклектичних моделей із традиційною парадигмою звільняє останню від історично неактуальних компонентів, запозичення життєздатних форм іншокультурного досвіду дає початок наступному циклу соціального розвитку.

Як діяльність інтеграція носить суспільний характер, має об'єктивні причини, найважливішою з яких є розвиток соціальних відносин. Протиріччя «інтеграція - дезінтеграція» є атрибутом соціально значимої діяльності, в якому відтворюється дихотомія процесу розвитку.

У другому розділі «ТИБЕТСЬКА ТРАДИЦІЯ КАРМА КАГ'Ю ЯК НАПРЯМОК РОЗВИТКУ БУДДИЗМУ» шляхом соціально-філософського аналізу визначається зміст західної мисленевої моделі буддизму та її відповідність мисленевої моделі «автентичного» вчення Будди (дхарма). У підрозділі 2.1 «Сутнісна характеристика буддизму» виявляться, що «буддизм», який фігурує у буддології, є європейським уявленням про дхарму Будди Гаутами, яке частково збігається з первісним явищем, що зумовлює необхідність корекції цієї мисленевої моделі.

Окрім традиційного для Заходу розгляду дхарми крізь європоцентристську парадигму, аспекти осмислення буддизму пов'язані з такими проблемами буддології: проблема визначення, коли буддизм визначається як «релігія», хоча відрізняється від класичних релігій; проблема змісту як спотворення сутності вчення зведенням системи до рівня підсистеми (А.Н. Ігнатович); проблема адекватності як наслідку порушення принципу зв'язку соціальної теорії і практики.

При дослідженні поняття дхарми у першоджерелах відзначається його багатозначність, охоплення теоретичного та практичного досвіду. Буддизм визначається нами як суспільна та гносеологічна альтернатива моделі жорстко структурованого суспільства, що сформувалася в атмосфері діалогічності та взаємозбагаченні з іншими системами думки.

У сфері соціального досвіду буддизм виступає як багаторівнева функціональна система гармонізації відносин людини зі світом, його підсистема надзвичайно розгалужена, найбільш затребуваними у західному світі є релігійно-практична, морально-етична, соціально-психологічна, філософська складові.

У підрозділі 2.2 «Зміст і форми прояву буддійської традиції Карма Каг'ю» вони розкриваються через окреслення місця тибетського буддизму. У зв'язку з тривалою самоізоляцією Тибету та вказаними буддологічними проблемами, сходознавство тільки-но формує об'єктивний образ тибетського буддизму. Функціонування традиції Карма Каг'ю гносеологічно розділяється на східне й західне, що виявляє зміни у функціонуванні традиції в епоху модерну.

Збереження традиції спонукало носіїв Каг'ю активізувати популярний та академічний рівні діяльності. Змістовно Карма Каг'ю, як практика тантричної ваджраяни, ґрунтується на новоутвореннях попередніх рівнів (хінаяни - розуміння обумовленості явищ (пустоти) та махаяни - прагнення присвятити себе іншим (бодхічіта)), та йде до опанування енергетичної складової буття, що ставить її на межу відносного сприйняття світу, зумовлює низку особливостей, зокрема: провідну роль вчителя, визначне місце медитації, суб'єкт-суб'єктну передачу досвіду досягнення стану Будди, філософську базу мадхьямаки, основою точки зору якої є невідокремленість двох істин - відносної й абсолютної.

Прозорість стилю традиції Каг'ю, забезпечуючи безпосередній контакт із метою духовної практики (лама), спрощує шукачу самовизначення прийнятності для нього даного напрямку духовної діяльності.

У підрозділі 2.3 «Специфіка буддійської тибетської традиції Карма Каг'ю в умовах західноєвропейського суспільства» західне побутування Каг'ю поділяється на

буддизм письмовий;

буддизм традиційний.

Конкретизується специфіка розвитку Карма Каг'ю на Заході та визначаються два проблемні напрямки. Перший представлений «проблемою форми», яка передбачає виклад матеріалу в прийнятній для розуміння рядового європейця формі. Це виводить на наступний рівень питань адаптації, що виступають як проблеми:

1) протиставлення інтелектуального потенціалу східних та західних Каг'ю;

2) адекватність трансляції досвіду у змінених умовах;

3) об'єктивного інтерпретування традиції в європейській уяві.

Другий проблемний напрямок передбачає інтеграцію Каг'ю з явищами західної соціальної дійсності. На Заході Каг'ю відобразився у найбільш затребуваних рівнях соціального досвіду.

Теоретичний рівень представлений Міжнародним буддійським інститутом Кармапи (м. Нью-Делі, Індія). Популярний і практичний рівні маніфестують буддійські «подорожуючі вчителі». Видається популярна буддійська література в авторстві лам традиції. На академічному рівні розробляється низка дисертацій з історії та філософії буддизму Карма Каг'ю.

Відзначається вплив буддизму Каг'ю на європейську свідомість: у родинах буддистів-європейців досягло зрілості перше і зросло друге покоління, що стало ґрунтом до формування третьої «хвилі» європейського буддизму - «хвилі середнього класу суспільства».

Традиція Каг'ю також зазнає впливу західного менталітету, взаємодія з суспільством веде до бюрократизації її відносно меритократичної структури, але харизматичний лама Оле Нідал, котрий безпосередньо керує перенесенням буддизму Каг'ю на Захід, поки що «знімає» більшу частину протиріч.

Інтегруючись у європейський культурний простір, Каг'ю визначається як інституційно-впорядковане умовно релігійне явище, тому що, виконуючи типово релігійні функції, Каг'ю вдовольняє попит на позбавлену культовості «релігійність», що не дає підстав вважати релігійну частку домінуючою.

Соціальна значущість Карма Каг'ю для західного світу розкривається як різновид релігійної культури, у якій специфічно релігійні проблеми соціальної інтеграції вирішуються за рахунок актуалізації деяких світських форм традиційної практики.

Третій розділ «ІНТЕГРАЦІЯ БУДДИЗМУ КАРМА КАГ'Ю В ЄВРОПЕЙСЬКУ МЕНТАЛЬНІСТЬ» складається з трьох підрозділів. У підрозділі 3.1 «Причинно-наслідкова обумовленість інтеграції буддизму Карма Каг'ю у європейську ментальність» розглядаються внутрішні (європейські) та зовнішні чинники, що викликають інокультурні запозичення.

Виявляється низка парадоксів (виникнення античної філософії, впровадження християнства, розвиток науки на тлі релігії), що з давнини характеризує європейську культуру як парадоксальну. Загальною у формуванні філософії, християнства та науки як суттєвих елементів західної культури відзначається роль особистостей, які тяжіли до самостійності; переводили об'єктивне в суб'єктивне, роблячи значущими для себе завдання суспільного розвитку.

Простежується становлення таких рис європейської цивілізації, як еклектичність, раціональність, розщепленість тощо, які, разом із нагальними потребами, формують специфічний «запит» Заходу до Карма Каг'ю. Зазначається, що до залучення інокультурних агентів Європу спонукають і зовнішні чинники, серед яких специфіка культурної фази глобалістичного процесу.

За змістом інтеграція Карма Каг'ю у європейську культуру має недержавний характер, йде як неформальний пошук прийнятних форм духовності. У свою чергу, буддійська тибетська традиція Карма Каг'ю виходить із зустрічним «запитом» до Заходу, який забезпечує виживання традиції. Динаміка досліджуваного процесу ґрунтується на взаємодії інтересів Заходу та Каг'ю.

У підрозділі 3.2 «Буддизм Карма Каг'ю та європейська ментальність» розглядаються зміни у ментальних проявах Заходу, обумовлені взаємовідносинами з буддійсько-тибетською традицією Карма Каг'ю. У дослідженні стану ментальності європейського буддиста, приділено увагу суперечностям західних міфів, що поділяються на:

«міфи стосовно себе»;

«міфи стосовно інших».

Для конкретизування змін у ментальності західних носіїв буддизму Каг'ю та прояснення потенціалу традиції досліджується західно-буддійське соціальне середовище, яке представляє міська інтелігенція - критично мислячий соціальний шар, що має потребу в духовно-практичній складовій життя. Буддизм Каг'ю привертає демократизмом, можливістю бачити в Будді віддзеркалення власного потенціалу.

У ситуації протистояння традиційного для Заходу християнства та новітніх релігій, буддизм Каг'ю втілює світоглядну компліментарність: головною причиною відсутності релігійного антагонізму є практичний характер Каг'ю, який нівелює складові релігійної віри та місіонерства. Каг'ю не має протиріч із сучасною європейською картиною світу. Частково це пов'язано із великою кількістю контекстуальних ідей буддизму, сприйнятих західною психологією і психотерапією (психоаналіз, аналітична психологія, психосинтез та ін). Західного буддиста Каг'ю в ідеалі визначає світоглядний оптимізм, інтегрованість у світ, що забезпечує різнорівневу компліментарність, високий рівень функціональності.

При дослідженні зворотного впливу західної ментальності на Каг'ю йдеться не стільки про вплив як зміну традиції, скільки про залучення тих методів, які менше задіяні на Сході та є більш дієвими на Заході.

З боку Каг'ю з європейською культурою інтегрується не сама тибетська традиція, а система її методів. Таким чином, ми маємо справу із інтеграцією європейської культури з європейською інтерпретацією буддійської тибетської традиції Карма Каг'ю, що зближує ці дихотомічні світи.

Мотивація, об'єм та інтенсивність практики дхарми різняться залежно від культурних умов. Західні буддисти Каг'ю, на відміну від традиційних буддистів, не приділяють увагу обрядовості, цікавляться практичною стороною вчення. Самоорганізація діяльності Каг'ю на Заході ведеться на засадах меритократії.

У розрізі соціальної діяльності Карма Каг'ю на Заході визначається як громадська позиція, реновативний стиль життя, який сприяє оновленню європейського суспільства. Будучи вираженням потреб певної верстви населення, Каг'ю має певні об'єктивні (криза духовності та ін.) та суб'єктивні засади (пошуки сенсу існування тощо), тобто, вона є природним компонентом сучасного буття європейської культури.

З боку Каг'ю детермінантами є опікування про збереження традиції, зацікавленість в інтелектуальному позиціонуванні в рамках європейської культури, розвиток не затребуваних на Сході повчань і методів.

Підрозділ 3.3 «Карма Каг'ю в духовному просторі України: детермінанти інтеграції та перспективи розвитку традиції» конкретизує розвідки вкорінення тибетської традиції Карма Каг'ю на теренах української культури, що актуалізувало розгляд особливостей української ментальності.

При дослідженні рис української ментальності в культурному «тяжінні» по вісі «Захід - Схід» зазначається їх збалансоване співвідношення. Буддизм Каг'ю, як представника буддійського загалу, та українську культуру зближують система гуманістичних цінностей, архетип серця, духовно-практичне спрямування, тяжіння до енергетичної природи буття, пріоритет вільної самодіяльної особистості. Ці аспекти виступають провідними детермінантами інтеграції духовних традицій України та буддійської тибетської школи Каг'ю.

Розкриваючи міжконфесійні відносини Каг'ю в Україні та західному світі, зазначимо їх конструктивний характер. При прогнозуванні розвитку Каг'ю в Україні як сприятливі чинники виділяються: етатична несанкціонованість, глибинність європейсько-українського запиту до Каг'ю; несприятливою є бюрократизація західного побутування традиції. Тобто, несприятливий прогноз стосується тільки сучасних тенденцій розповсюдження Каг'ю у Європі.



ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено соціально-філософське розкриття детермінантів інтеграції тибетського буддизму традиції Карма Каг'ю у західноєвропейську культуру, що полягає у визначенні рушійних сил, напрямів розвитку та ймовірних наслідків цього процесу. Головні результати дослідження можуть бути визначені у таких положеннях:

У розвитку буддизму на Заході виокремлено три періоди. Розгляд мотивації носіїв, рушійних сил і наслідків цих періодів розкриває активність західних популяризаторів буддизму в пошуку засобів протидії назріваючій кризі європейської духовної культури. Рушійними силами поширення буддизму виступають інтереси активної верстви західного суспільства, а саме:

оновлення духовного змісту європейської культури;

розширення арсеналу протидії кризі духовних орієнтирів;

пошук нових форм духовної практики в сучасних умовах та ін.

Наслідком процесу стало включення буддійських ідей в соціальні сфери Заходу, таким чином, комплекс об'єктивно-суб'єктивних причин та зацікавленість певної верстви населення створили передумови для поширення буддизму на Заході.

Методологічним доробком дисертації є структурування інтеграційного процесу з виділенням його фаз: критичної, еклектичної, власне інтеграційної, що, вкупі з гносеологічним розподіленням ходу глобалізації на «державний» та «культурний» періоди, створює засади до пояснення розвитку буддизму Карма Каг'ю в країнах європейської культури.

Невідповідність наукового поняття буддизму автентичному феномену, зумовлена розглядом вчення виключно в категоріях релігійної парадигми, що спрощує поняття буддизму на Заході, потребуючи розширення змісту дефініції. У соціальному досвіді буддизм виступає системою духовно-практичної діяльності, стрижнем якої є вчення Будди; затребуваними на Заході є його релігійно-практична, морально-етична, психологічна та філософсько-соціальна складові.

Тибетську традицію Карма Каг'ю вирізняє поєднання усіх рівнів буддійського вчення. Ознаками Каг'ю як традиції ваджраяни є: прямий контакт із метою духовної практики, передача досвіду розкриття людського потенціалу, практичність, теоретична база Шентонгу Мадхьямаки, що реалізується медитаційним осягненням.

Існування традиції Карма Каг'ю умовно розподілено на східне та західне побутування. Традиційний буддизм Карма Каг'ю на Заході реалізується на теоретичному та практичному рівнях, основою практичного рівня є соціальний шар із відчуттям вакууму у «європейських» засобах духовної самореалізації, що визначає специфіку західного побутування буддизму Каг'ю.

Соціальний зміст буддизму Карма Каг'ю в умовах західного суспільства зумовлений його функцією репрезентанта буддійського загалу через особливу інтегруючу форму (тибетський буддизм), який апелює до людськості, функціональності, компліментарності.

На етатичному рівні Каг'ю виступає засобом зняття суспільної напруги, соціалізуючи критично-практичну верству населення, на індивідуальному рівні - дає систему методів подолання особистих проблем, що відводить Карма Каг'ю місце медіатора суспільних процесів західного світу.

На ґрунті розгляду провідних складників західної культури (релігії, філософії, науки) систематизовано детермінанти її культурних запозичень. Серед них: загальна парадоксальність культури, відчуження мислення від практики, «розщепленість», яка відтворилася у християнізації культури, формуючи такі риси, як історичність, європоцентризм тощо.

Вплив традиції Каг'ю на західну ментальність визначається через соціально-практичну діяльність її західних носіїв: переважно це міська інтелігенція, ментальність якої представлена постмодерновою сумішшю, що робить потенційних носіїв Каг'ю несприйнятливими до духовних пропозицій, обмежуючих особисту свободу.

Каг'ю на Заході визнається європейською інтерпретацією буддійсько-тибетської духовної традиції, що згладжує боротьбу менталітетів; в українському випадку це положення посилюється європейським напрямом розповсюдження буддизму Карма Каг'ю. Вплив західної ментальності привносить у Каг'ю інтелектуальність, нехтування церемоніальністю, залучення методів не задіяних на Сході.

Детермінанти інтеграції буддизму Каг'ю у європейську ментальність визначаються пов'язаними між собою. На загальному рівні вони розподілені на загальнолюдські (глобалізація, «релігійний ренесанс» та ін.), європейські (криза європейської цивілізації та ін.), державні (криза цінностей, ментальні особливості українців та ін.), індивідуальні фактори (прагнення до самореалізації та ін.). На європейському рівні головною детермінантою є пошук мотивацій до суспільності. На рівні традиції Каг'ю детермінантами є збереження традиції, зацікавленість в інтелектуальному та практичному позиціонуванні в межах європейської культури. На українському рівні ці детермінанти зумовлюють оптимізацію регулювання міжконфесійних відносин, насамперед загальну стабілізацію державно-суспільних відносин; у сфері освіти й науки - адаптування до нових реалій викладання курсів з гуманітарних дисциплін; у галузі інформаційної політики - надання рівних можливостей всім суб'єктам релігійної діяльності. На індивідуальному рівні виявляють зацікавленість соціуму методологією реалізації людського потенціалу.

Зроблено узагальнюючий аналіз місця буддизму Каг'ю у євро-українському суспільстві як засобу ірраціонально-практичної духовності, що в умовах європейського суспільства має урбаністичний характер та поєднує в собі авторитетність, новизну, функціональність, загалом визначає традицію Каг'ю на Заході як громадську позицію, реновативний стиль життя, який сприяє оновленню європейського суспільства.

Сприятливу антиципацію Каг'ю на Заході дає етатична несанкціонованість, глибинність європейсько-українського запиту до Каг'ю; несприятлива виявляється у процесі бюрократизації західного побутування традиції.

Для подальшого опрацювання дисертантом плануються питання застосовування потенціалу буддизму ваджраяни у соціальній рефлексії форм і способів теоретичного освоєння соціальної реальності та проблема збереження автентичності в умовах мультикультуралізму.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях:

1. Капріцин І. І. До проблеми соціально-філософського визначення терміну «буддизм» / І. І. Капріцин // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. - Вип.17. - Запоріжжя: «Просвіта», 2006. - С .158-161.

2. Капріцин І. І. Історіософія осягнення тибетського буддизму у європейській культурі / І. І. Капріцин // Збірник наукових праць: Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. - Випуск №27. - Запоріжжя: ЗДІА, 2006. - С. 127-136.

3. Капріцин І. І. Соціально-філософський аналіз поняття «тибетський буддизм» / І. І. Капріцин // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. - Вип. 19. - Запоріжжя: «Просвіта», 2007. - С.184-188.

4. Капріцин І. І. Буддійська тибетська традиція Карма Каг'ю у умовах сучасної європейської культури / І. І. Капріцин // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. - Вип. 20. - Запоріжжя: «Просвіта», 2008. - С.173-178.

Публікації в інших виданнях:

5. Каприцын И. И. Буддизм в европейской культуре / И. И. Каприцын // Цирендоржиєвські читання - 2003: Матеріали міжнародної наукової конференції, Київ, 26-27 травня 2003 року: К.: Стилос, 2003. - С.159-169.

6. Каприцын И. И. Гносеологические параллели науки и религии/ И. И. Каприцын // Методологія соціального пізнання: здобутки і проблеми: Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції. - Запоріжжя, 25 травня 2005 року, Запоріжжя - 2005. - С.63-64.



АНОТАЦІЯ

Капріцин І. І. Тибетська традиція Карма Каг'ю у європейській ментальності: соціально-філософський аналіз. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.03. - соціальна філософія та філософія історії. - Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2008.

Дисертацією є соціально-філософське дослідження інтеграції буддійської тибетської традиції Карма Каг'ю у європейську ментальність. Розгляд генезису буддизму на Заході визначив носіїв та рушіїв поширення буддизму. В умовах Європи традиція Каг'ю виступає найбільш активним репрезентантом буддизму. Детермінанти інтеграції буддизму Каг'ю в європейську ментальність визначаються як пов'язані між собою загальнолюдські, європейські, державні та індивідуальні фактори, аналіз яких уможливлює оптимізацію міжконфесійних відносин. Карма Каг'ю на Заході визначається європейською інтерпретацією буддійської тибетської духовної традиції та виступає громадською позицією, реновативним стилем життя, що сприяє оновленню суспільства.

Ключові слова: буддизм, традиція Карма Каг'ю, інтеграція, культура, ментальність, глобалізація, релігія, духовність.



АННОТАЦИЯ

Каприцын И.И. Тибетская традиция Карма Кагью в европейской ментальности: социально-философский анализ. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03. - социальная философия и философия истории. -Запорожский национальный университет, Запорожье, 2008.

Диссертация представляет собой социально-философское исследование интеграции буддийской тибетской традиции Карма Кагью в европейскую ментальность. На базе новых источников выдвинута оригинальная периодизация развития буддизма в западноевропейской культуре. Выделены носители и движущие силы современного распространения буддизма, которые раскрываются через объективацию субъективных потребностей западных носителей буддийско-тибетской традиции Карма Кагью.

Рассмотрение интеграции как системы позволило определить ее собственные структурные компоненты и механизмы, а деление глобализации на «государственный» и «культурный» этапы сделало возможным осмысление социально-культурной базы процесса интеграции разнокультурных субъектов.

Опираясь на сравнительный анализ содержания понятия «буддизм» в буддологии и аутентичного учения Будды, исследуется их несоответствие, что актуализирует необходимость коррекции содержания понятия «буддизм» в европейской науке. Углубление представления о системности буддизма позволило отказаться от синонимизации категорий «буддизм - религия». Раскрыта диалектическая взаимосвязь восточной и западной ментальности в развитии глобального духовного пространства.

Расширено понимание специфики традиции Карма Кагью в буддизме, которая заключается в её принадлежности к традициям ваджраяны и определяется использованием всего потенциала буддийских практик, функциональностью, использованием энергетического потенциала повседневности, внеконцептуальности в отражении мира.

Конкретизировано понимание социального содержания буддизма Карма Кагью в условиях европейской культуры, где Кагью, как категория единичного, через тибетский буддизм, как особенное, выступает наиболее активным репрезентантом общего - буддизма.

Структурировано функционирование традиции Карма Кагью на Западе, выделены наиболее востребованные социальные сферы: религиозно-практическая, морально-этическая, социально-психологическая, философская.

Систематизированы основания западноевропейской культуры, детерминирующие культурные заимствования (парадоксальность, абстрактность, критичность, иррациональность, элитарность и др.), выделенные на основе анализа развития мировоззренческих составляющих западной культуры (философии, религии и науки).

Изучено влияние тибетской традиции Кагью на европейскую ментальность, которое обусловлено особенностями западных носителей Кагью (преимущественно городской интеллигенции), ментальность которых характеризуется как постмодернистская эклектика.

Кагью на Западе определяется как европейская интерпретация буддийской тибетской духовной традиции, эта позиция способствует стиранию антагонизма менталитетов в мировоззрении западного буддиста. Отсутствию внутреннего противостояния в менталитете «украинских Кагью» способствует европейское направление прихода буддизма Кагью на Украину.

Детерминанты интеграции буддизма Кагью в европейскую ментальность, определяются как связанные между собой общечеловеческие, европейские, государственные и индивидуальные факторы, рассмотрение которых создает предпосылки для определения детерминант оптимизации духовного пространства Украины: в сфере политики - общей стабилизации государственно-общественных отношений; в сфере образования и науки - адаптации к новым реалиям изложения курсов гуманитарных дисциплин; в отрасли информационной политики - предоставления равных возможностей всем субъектам религиозной деятельности.

Буддизм Кагью в европейской и украинской культурах определяется как форма иррациональной практической духовности, объединяющая в себе авторитетность, неортодоксальную религиозность, приближенную к уровню идеалистической философии, что в целом характеризует буддийскую традицию Кагью на Западе как гражданскую позицию, реновативный стиль жизни, содействующий обновлению общества, на новом уровне возвращающий в западный мир ценности и модели поведения, которые некоторым образом были утрачены (альтруизм, открытость, общинность, личную связь с реализованным потенциалом).

Ключевые слова: буддизм, традиция Карма Кагью, интеграция, культура, ментальность, глобализация, религия, духовность.



SUMMARY

Kapritsin І. І. Tibet Tradition of Karma Kag'yu in European Mentality: Social-Philosophical Analysis. - Manuscript.

Dissertation for Candidate Degree in Philosophy, specialty 09.00.03. - Social Philosophy and Philosophy of History. Zaporizhzhya National University, Zaporizhzhya, 2008.

The thesis is devoted the social-philosophical research of Buddhistic Tibetan Karma Kag'yu tradition. The integration of this tradition into European mentality is investigated. The reasons, that determinate the spread of Budddhistic ideas in Western cultures, are discovered. Into the European context Kag'yu tradition is the leading form of Buddhism. The system of human, national and individual factors plays the role of determinates which improve and keep positive aspects of Kag'yu spiritual way. The analysis of this system promotes the optimization of relations between different confessions. Kag'yu Karma may be defined as the European interpretation of Buddhistic Tibetan tradition. This conceptual view determinates the special style of life that provides social renovation.

Key words: buddhism, tradition Karma Kag'yu, integration, culture, mentality, globalization, religion, spirituality.

Размещено на Allbest.ru