В контексті проблеми виховання толерантності у молоді головна увага приділяється особистості молодої людини, яка є одним із провідних суб'єктів моделі. Іншими суб'єктами є соціальні інститути (сім'я, заклади освіти, церква), де особистість формується. Таким чином, процес становлення толерантної особистості в полікультурному суспільстві розглянутий як комплексний, де його складові знаходяться у тісному взаємозв'язку.

В даній моделі запропоновано новий підхід, який характеризується групуванням факторів, які впливають на соціалізацію особистості: особистісні, соціальні умови і соціальні обставини. Проаналізовано роль названих факторів у процесі формування толерантності у молоді.

Доведено, що модель має включати соціо-культурний та історичний контекст полікультурного середовища, у якому проходить соціальне становлення молоді, а також соціальні, освітньо-культурні і організаційно-педагогічні чинники формування толерантної особистості.

В другому підрозділі «Соціальні, освітньо-культурні і педагогічно-організаційні чинники формування толерантної особистості» розглянуті головні чинники становлення особистості в полікультурному середовищі.

Доведено, що соціальні чинники - явища, або процеси, що зумовлюють ті або інші соціальні зміни, відіграють рушійну силу розвитку суспільства. Їхній вплив на процес становлення толерантної молоді у полікультурному суспільстві розглянуто на основних рівнях: мікрорівні, який складають конкретні умови життя, оточення людини: сім'я, родинно-сусідське суспільство, середовище друзів, класний чи трудовий колектив, суспільна думка (у колективі, родинно-сусідському суспільстві), вуличне співтовариство, педагогічний колектив (чи окремі педагоги).

Показано, як на мікрорівні забезпечується розвиток нормативно-ціннісної сфери особистості: засвоєння ціннісних настанов, у тому числі і ті, що мають пряме відношення та значення для існування в полікультурному середовищі: цінність іншої особистості, цінність культури, принципи комунікацій тощо. На цьому ж рівні відбувається формування соціального статусу і репутації особистості та продуктивні умови спілкування.

З'ясовано, що на мезорівні (тип поселення, релігійна громада і сама релігія, традиції, ЗМІ, громадські організації) вплив на особистість відбувається не прямо, а опосередковано - через певні соціальні інститути і механізми. Доведено, що фактори мезорівня відіграють ведучу роль у соціалізації особистості в умовах полікультурного суспільства. Це пов'язано з тим, що вони обумовлюють освітні орієнтації, формування культурних цінностей та їх відповідність загальносвітовим стандартам.

Підкреслено, що соціальні фактори макрорівня мають значення для людини полікультурного суспільства та виражаються через обставини та умови життя в глобальному плані: відносини між країнами, ставлення до певних культурних груп, характерне для певної країни певного часу.

В якості освітньо-культурних чинників процесу становлення молоді проаналізовані особливості системи освіти в полікультурному соціумі, причини та умови проявів толерантності та інтолерантності у представників таких вікових категорій, для яких характерні підвищена конфліктність, легка збудженість та існує загроза проявів інтолерантності у самих різких формах - старших підлітків та молоді.

Виокремлено та проаналізовано найбільш розповсюджені прояви нетерпимості в молодіжному середовищі: глузування, вираження зневаги, ігнорування; образа, упередження, забобони; пошук ворога; переслідування, залякування, погрози, дискримінація.

Серед педагогічно-організаційних чинників розглянуто такі психологічні механізми, як: установка на сприйняття іншої людини, гетерогенні стереотипи тощо. Наведено приклади найбільш поширених етнокультурних стереотипів в полікультурному середовищі Автономної Республіки Крим та показано шляхи їх подолання. Простежено особливості міжособистісного спілкування в полікультурному просторі.

У четвертому розділі «Освітні технології виховання толерантності у молоді в полікультурному середовищі Автономної Республіки Крим» здійснено технологічний підхід до виховання толерантності у молоді, на базі якого було опрацьовано декілька технологій, спрямованих на досягнення мети - формування толерантної особистості.

У першому підрозділі «Філософсько-освітній потенціал технологій виховання толерантної особистості в умовах полікультурного суспільства» розглянуто можливості, які надають технології виховання толерантності для успішності становлення особистості в полікультурному просторі.

На початку нового тисячоліття вчені та практики освіти відображали у своїх висновках той факт, що настає час, коли в основу технологій в освіті повинно бути покладено принципи гуманістичного світогляду, які передбачають формування таких якостей особистості, як відмова від авторитарного стилю взаємодії, тоталітаризму; шанобливе ставлення до іншої особистості та інших культур, цінностей та віри; толерантності, як інтегративної якості особистості. В заданій парадигмі описані декілька технологій, спрямованих на виховання толерантності у молоді в умовах полікультурного середовища, які пройшли апробацію в полікультурному просторі Автономної Республіки Крим.

В філософсько-освітню конструкцію даних технологій включено особистісно-орієнтований та суб'єкт-суб'єктний підходи, які зумовлюють концентрацію на суб'єктах освіти, при особливості ролей педагога, який є активною особистістю, носієм певної культури свого часу, своєрідним культурним комунікатором, більш того - культурним діячем (за П.Фрейре), в той же час, спроможним вийти за рамки власного досвіду - за межі своєї культури, своєї позиції «ментора», носія істини - бути толерантним до інших учасників процесу.

Другим важливим аспектом запропонованих технологій виведено те, що стосується процесуального боку - єдність виховного і культуротворчого процесів, в яких молодь виступає співтворцем культури. Її повноцінні представники продовжують відтворювати свою національно-культурну ідентичність, але в процесі міжкультурних комунікацій створюються і нові якості та цінності. Тому стверджено, що процес міжкультурних комунікацій має великий виховний потенціал і спонукає до толерантності в освіті і суспільстві.

В ході дослідження підтверджено необхідність створення стратегії побудови толерантного суспільства в Україні, яка б включала:

Введення у системі загальної і вищої освіти спецкурсів, часів виховання, тренінгів, використання наочності та технічних засобів навчання за темами «Основи толерантності», «Толерантність як універсальний спосіб життя», «Світова глобалізація та толерантність» тощо.

Спеціальну підготовку вчителів та викладачів з метою використання принципів існування в суспільстві з багатьма культурами в навчальних дисциплінах.

Підготовку спеціалістів педагогічного напряму з урахуванням додаткових елементів освіти, які дозволять бути ефективними в полікультурному середовищі.

Допомогу формуванню правової, громадянської культури керівників освіти та соціальної сфери, що підвищить їх рівень толерантності.

Сприяння створенню комплексу умов для об'єднання різних сфер: державної влади, освіти, Церкви, громадськості, бізнесу з метою осмислення та реалізації створення суспільства з реально толерантними стосунками.

У другому підрозділі «Технології формування культури гуманних відносин в сім'ї, як соціальному інституті і профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі» розглянуто теоретичне підґрунтя та алгоритми двох важливіших соціально-освітніх технологій, реалізація яких зумовлена сутністю полікультурного середовища та проблемою співіснування різних національно-культурних традицій в єдиному просторі.

У процесі розробки даних технологій з'ясовано необхідність урахування особливостей історичних коренів сучасної родини в процесі соціального проектування, оскільки специфіка взаємодії між різними культурними групами у полікультурному суспільстві неодмінно пов'язана з особливостями сімейного виховання в основних етнічних групах, які мешкають у регіоні.

Проаналізовано низку проблем сім'ї, які зумовлені полікультурністю регіону та її функціями, як соціального інституту, наприклад: міжнаціональні шлюби, сімейне насильство, сімейне виховання, взаємодія сім'ї з оточуючим середовищем.

Розглянуті філософсько-освітні основи профілактики негативних явищ у полікультурному молодіжному середовищі, на яких базується стратегія полікультурного виховання, тобто виховання особистості з урахування фактору полікультурності регіону. Серед головних ідей, які стали підґрунтям даної технології виокремлено наступні:

· визнання унікальності кожної особистості та кожної культури, яка представлена у полікультурному регіоні;

· мінімізація шкоди і ризику для морального, фізичного і соціального здоров'я та розвитку особистості;

· забезпечення безпеки особистості, яка є цінністю, безпеки України, що містить у собі і безпеку життєдіяльності.

З'ясовано, що результатом реалізації соціальної і освітньої діяльності з профілактики негативних явищ у полікультурному середовищі повинні бути:

зниження агресивності представників різних етнічних та конфесійних груп одне до одного, конфліктності на ґрунті національного і релігійного неприйняття; підвищення соціального імунітету молоді щодо негативних впливів: екстремізму, агресивності, а також попередження явищ екстремізму й агресії на етнічному і конфесіональному ґрунті; гармонійна взаємодія національних, релігійних і загальнолюдських рівнів в процесі соціалізації особистості, окремих етнічних груп і всього народу України; зниження ризику соціальної виключності особистості і групи.

В третьому підрозділі «Авторські технології толерантизації молодіжного полікультурного середовища» запропоновано технології, які розроблені авторкою дослідження і спрямовані на виховання толерантності у молоді в полікультурному суспільстві.

Показано, як технологія створення позитивних комунікативних установок базується на соціально-психологічному тренінгу, що істотно полегшує і прискорює процес оволодіння знаннями, уміннями і навичками ефективної соціальної поведінки, сприяє формуванню комунікативних здібностей людини, необхідних для організації повноцінної продуктивної взаємодії з іншими людьми в гетерогенному середовищі, в практичній діяльності і міжособистісних відносинах; створює можливості для більш повного самопізнання і самовизначення, що в сукупності спрямовує розвиток індивіда на шляху формування толерантної особистості.

Продемонстровано, що технологія формування толерантності в молодіжному середовищі, як спосіб профілактики конфліктів на національному ґрунті базувалася на основі розробленого та впровадженого під керівництвом авторки тренінгу толерантності. На підставі апробації даної технології з'ясовано, що прояви нетерпимості та підвищеної конфліктності на ґрунті міжнаціональної взаємодії мають місце в молодіжному середовищі, тому існує необхідність цілеспрямованого формування толерантності молоді по відношенню до проявів особливостей іншої культури, національних груп та культурних меншин.

Підкреслено, що молодіжний вік характеризується підвищеною емоційною нестабільністю та несформованістю світоглядних позицій, що вимагає обов'язкової спеціальної роботи освітян з формування основ толерантності, як цінності, як основи гуманістичного світосприйняття у молоді.

На прикладі наступної технології - Міжнародного фестивалю в «Артеці» «Змінимо світ на краще!» продемонстровано комплексний підхід до вирішення проблеми виховання толерантності у молоді, в умовах інтенсивної міжкультурної взаємодії.

Стверджено, що в формах і методах даних технологій повинні переважати інтерактивні, зорієнтовані на самобутність учасників, на активність, критичність та вільність мислення і комунікативну озброєність. Тому запропоновані технології містять значну частку таких методів як дискусії, дебати, тренінги, змагання, рольові ігри. Дані методи і форми, також здібні сприяти сублімації молодіжної інтолерантності, перетворюючи енергію агресії на конструктивність комунікацій.

На підставі аналізу результатів застосування запропонованих технологій, доведено, що, оскільки толерантність не є заданим порядком речей, необхідно технологічно створювати її для оптимізації відносин в полікультурному молодіжному середовищі.

У п'ятому розділі «Праксеологічні аспекти формування толерантності у молоді в полікультурному середовищі» в першому підрозділі «Особливості професійної підготовки фахівців педагогічного напряму до роботи у полікультурному середовищі» показано, що підготовка спеціалістів педагогічного напряму (викладачів, педагогів, соціальних педагогів, психологів та практичних психологів), які можуть реально допомагати молоді в процесі її соціалізації у полікультурному середовищі, є актуальним завданням для вітчизняної освіти. Запропоновано реалізувати дану мету, виходячи з сучасного рівня розвитку науки та освіти і урахування специфіки полікультурного середовища України та світу взагалі та сприяти тому, щоб підготовка таких спеціалістів стала складовою державної стратегії освіти та виховання.

Специфіка підготовки фахівців для роботи в полікультурному середовищі розглядалася в контексті підготовки спеціалістів в вищій школі України, виходячи з концептуальних положень, стверджених провідними науковцями країни (В. Андрущенко, В. Бех, В. Бондар, І. Звєрєва, І. Зязюн, М. Євтух, Л. Кондрашова, М. Култаєва, Л. Міщик, М. Михальченко, О. Романовський, І.Предборська, В. Семіченко, С. Сисоєва, О. Пєхота та інші).

Доведено, що філософсько-освітнє підґрунтя сучасної педагогічної освіти базується на рефлексії процесів відтворення людських ресурсів суспільства. Проаналізовано як такі ознаки, як мінливість, багатоваріантність, плюралистичність, нестабільність зумовлюють перехід від старого однозначного - раціонального розуміння людини і всесвіту, їхнього лінійного трактування до нових нетрадиційних підходів. Підкреслено, що освітня парадигма характеризується посиленням гуманістичної компоненти, її антропологічною спрямованістю, яка спирається на наступні постулати синергетики: модель саморозвитку людини в світі, який сам постійно змінюється та саморозвивається, проблему пошуку людиною свого місця в мінливому світі, постійні трансформації і невпинний розвиток процесу пошуку.

Показано як в синергетичному розумінні людина - самодостатня у своїх відносинах з іншими людьми, але постійно шукає гармонії у стосунках зі всесвітом. Для неї характерні такі признаки як нелінійність мислення та трансгресивність. Спираючись на синергетичний підхід, в педагогічній освіті засадничими виведено наступні принципи:

· формування цілісного світобачення,

· виховання власної причетності особистості до всесвіту і власної відповідальності за свій вибір і дії,

· діалогічність процесу пізнання та навчання.

Основу системи підготовки майбутніх фахівців в заданому напрямі складають теорії полікультурної та міжкультурної освіти (Г. Ауенхаймер, Д. Бенкс, П. Бателаан, Г. Дмитрієв , А. Кочергіна, Р. Хенві).

Доведено, що професійна підготовка означених фахівців ґрунтується на світоглядній та історико-культурній підготовці, а також переконанні в необхідності збереження миру і стабільності в регіоні, країні, світі; включаючи повагу до особистості, готовність відстоювати її права та інтереси, незалежно від її культурної приналежності. Підкреслено, що, крім того, означений спеціаліст характеризується особливим полікультурним мисленням, для якого характерні когнітивна складність, нелінійність, посибілізм, трансгресивність. Він повинен володіти такими видами розумової діяльності як-то: інтерпретація, ідентифікація, рефлексія, проектування, моделювання.

Показано, що для якісної підготовки спеціаліста до роботи в полікультурному середовищі необхідне створення системи формування особистості такого фахівця, який усвідомлює особливості полікультурного соціуму та здатний здійснювати професійну діяльність з їхнім урахуванням. Показано, що головне навантаження в системі педагогічної підготовки несе вищий навчальний заклад. Важливими складовими цієї системи визначено соціальні служби для молоді, установи позашкільної освіти та заклади післядипломної освіти. Кожна із складових підготовки спеціалістів має своє завдання: ВНЗ - підготовку і післядипломну освіту фахівців, соціальні служби для молоді, та установи позашкільної освіти - придбання фахівцем соціального досвіду роботи у відкритому соціальному середовищі, застосування отриманих знань і умінь в практиці життя полікультурного суспільства.

У другому підрозділі «Гуманітарна експертиза системи формування толерантності у молоді в Україні» проаналізовано результати гуманітарної експертизи, яка була проведена з метою оцінки доцільності запропонованої інноваційної системи виховання толерантності молоді в полікультурному просторі України, для чого вирішувались наступні завдання: по-перше - отримати експертну оцінку сучасного стану виховання толерантності у молоді в полікультурному середовищі України; по-друге - отримати прогноз можливого розвитку процесу виховання толерантності в полікультурній Україні та його наслідків.

Показано, що в філософському плані підставами для гуманітарної експертизи стала позиція дослідника, яка є провідником ідеї втручання, дії, експерименту, зміни. Практикоорієнтована філософія сучасності має на увазі можливість зміни світу, його посибілізм, що передбачає бажаність інновацій, що в свою чергу спричинює необхідність визначення механізмів проведення експертизи з метою оцінки наслідків та ефективності інновацій.

Об'єктом гуманітарної експертизи стала інноваційна система виховання толерантності молоді, яка включає низку освітніх технологій щодо виховання толерантності в закладах освіти, в позашкільній діяльності та в сім'ї. Доведено, що дана система володіє властивостями цілісності та комплексності та дозволяє застосувати випереджаюче реагування на зміни в полікультурному середовищі.

Для реалізації задуманого, групі експертів було запропоновано відповісти на питання стосовно стану формування толерантності молоді у сучасній Україні та оцінити можливості соціальних інститутів і впливу соціальних факторів щодо виховання толерантності у молоді в процесі її соціального становлення при умові функціонування системи формування толерантності в Україні. Репрезентативною була визначена група експертів, яка складалася з 70 учасників. На основі зроблених експертних оцінок за допомогою способів математичної статистики та якісного аналізу отриманих результатів зроблено висновок про те, що експертами було підтверджено необхідність сприянню процесу цілеспрямованого виховання молоді в полікультурній Україні, особливо - під час активізації інтеграційних процесів. Експертиза підтвердила ефективність запропонованої системи формування толерантності у молоді в полікультурному суспільстві України. Крім того, експертиза виявила низький рівень виховання толерантності у сучасному суспільстві України, що сприяє таким негативним явищам як ксенофобія, агресивність, соціальна напруженість, які, в свою чергу, загрожують перспективам демократичного розвитку України.

Підтверджено, що головними шляхами виховання толерантності у молоді є виховання у сім'ї, закладах освіти, по-перше, загальноосвітніх, та закладах позашкільної освіти, в більшому ступені, у дитячих та молодіжних оздоровчих таборах. Серед тих, що мають великі можливості щодо виховання толерантності у молоді, експертизою були підтверджені такі соціальні фактори, як середовище ровесників та засоби масової інформації.

Зафіксовано нагальну потребу у побудові системи виховання толерантності у молоді в полікультурному середовищі України, як шляху до збереження миру у країні та можливості повноцінного інтегрування України в світову спільноту.

Висновки

1. За умови етно-культурного ренесансу, який переживає Україна, та її інтеграції у світову спільноту питання виховання і освіти молоді у координатах толерантності, поваги до різноманітності світу виходять на одне з важливих місць. Це зумовлено і тим, що одним з соціальних феноменів сучасного українського суспільства виступає полікультурність середовища.

2. В полікультурному суспільстві толерантність є умовою формування молоді, оскільки саме від молоді в кризовому суспільстві, яке характеризується великою кількістю загроз життю, залежить виживання людства у найближчому майбутньому. Толерантність як основа світосприйняття молоді, шляхом домінування в комплексі цінностей повинна виконувати регулюючу функцію в діяльності молоді.

3. Толерантність є одним з чинників, який пронизує собою ключові компетентності особистості. Так, у автономній діяльності, де здатність захищати та піклуватись про права та потреби інших та діяльності у широкому, глобальному контексті, толерантність людини є невід'ємною характеристикою соціально компетентної людини. Інтерактивне використання засобів, як соціальна компетентність, також потребує від людини відомої міри толерантності при інтерактивному використанні мови та інших засобів комунікації, при застосуванні різноманітних інтерактивних технологій. Ще більшою мірою толерантність як якісна риса особистості задіяна у комплексі такої соціальної компетентності як вміння функціонувати в соціально гетерогенних групах, що дозволить успішно взаємодіяти, співробітничати та конструктивно вирішувати конфлікти з іншими.

4. Визнано, що наступила епоха, яка однією з головних ідей несе в собі прийняття індивідуальної несхожості, що зумовлює толерантність у стосунках, повагу прав особистості та необхідність сприймати світ у його різноманітності. На основі компаративістського аналізу проаналізовано закордонний досвід і виявлено його основні здобутки, які можуть бути використані у вітчизняній освітній практиці, зокрема варіативність навчальних програм, різноманітність освітніх послуг та рівний доступ до них, врахування соціокультурних відмінностей регіону, індивідуалізація навчального процесу та інші, які базуються на цінностях демократичного суспільства.

5. Виокремлено комплекс проблем молоді, пов'язаних з сутністю соціалізації особистості в полікультурному середовищі, таких як: національно-культурна ідентичність, адаптація до умов кризового мінливого середовища, інтеграція в культурне середовище. На підставі його філософсько-освітнього осмислення створено цілісну концепцію формування толерантності молоді з метою поліпшити стан життєдіяльності сучасної молоді в Україні та стабілізувати ситуацію в суспільстві.

6. Визначено потенціал полікультурного суспільства щодо виховання молоді, який сприяє: використанню гуманістичних та демократичних ідеалів різних культур, їх досвіду виховання, знайомству на практиці з іншими культурами, засвоюванню кращих культурних зразків, формуванню толерантності як особистісної якості. Виокремлено фактори, які допомагають підростаючим поколінням ідентифікуватися та розвинути адаптивні здібності: сім'я, релігія (релігійна спільнота), освіта, суспільство (соціальні умови, обставини, суспільні інститути, середовище ровесників, ЗМІ). Створено систему цілеспрямованого впливу цих факторів на особистість в процесі її адаптації до нових соціальних умов та інтеграції в полікультурне середовище, що сприяє інтенсивному накопичуванню соціальних компетентностей, здібності захищати свої права - вчитися жити у гетерогенному суспільстві.

8. На підставі аналізу головних проблем молоді, характеру соціально-освітньої технології і особливостей полікультурного середовища України, використано технологічний підхід в процесі формування толерантності у молоді. З метою чого створено та впроваджено в полікультурному середовищі Автономної Республіки Крим низки соціально-освітніх технологій, спрямованих на допомогу молоді в процесі її соціалізації в полікультурному соціумі:

Виховання толерантної особистості в умовах полікультурного суспільства, як базова позиція у відношенні до інших технологій роботи з молоддю в полікультурному середовищі.

Формування культури гуманних відносин засобами сімейного виховання.

Виховання толерантності в профілактиці негативних явищ у полікультурному середовищі.

А також авторські технології:

Створення позитивних комунікативних установок у молоді.

Формування толерантності в молодіжному середовищі як спосіб профілактики конфліктів на національному ґрунті.

Міжнародний фестиваль «Змінимо світ на краще!» в «Артеці».

Визначено головні принципи даних освітніх технологій, які забезпечують ефективність: цілеспрямованість, технологічність, безперервність, комплексність, компетентність, цілісність.

9. Стверджено, що високий рівень теоретичної складності та широкий спектр практичних вмінь зумовлюють необхідність певних компетентностей, як професійних, так і особистісних у тих спеціалістів, які будуть здібні ефективно реалізувати запропоновані технології. Тому підготовка педагогічних кадрів (викладачів, педагогів, психологів, практичних психологів, соціальних педагогів), які можуть реально допомагати молоді в процесі соціалізації у сучасному полікультурному середовищі визнана актуальним завданням для Українського суспільства. На фахівців педагогічного напряму падає головне навантаження з формування толерантності у підростаючих поколінь.

10. На підставі результатів гуманітарної експертизи підтверджено, що стан сучасного українського суспільства та розвиток держави вимагають формування довгострокового стратегічного партнерства у всіх сферах соціального життя з метою побудови соціуму, де б культивувались толерантні стосунки. Визнано за необхідне втілення ідей толерантності та сприйняття різноманітності світу в Україні через просвітницькі та освітянські програми у всіх верствах суспільства.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

Монографії

1. Грива О.А. Соціально-педагогічні основи формування толерантності у дітей і молоді в умовах полікультурного середовища: Монографія. - К.: ПАРАПАН, 2005 - 228 с.

2. Грива О.А. Толерантність молоді у полікультурному середовищі: Монографія. - К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 2007. - 275 с.

Статті, опубліковані в наукових фахових виданнях України та Росії

1. Грива О.А. «Артек» в международном образовательном пространстве// Мир образования - образование в мире. - 2001. - № 2. - С.100-111.

2. Грива О.А. Психолого-педагогическое сопровождение воспитательного процесса в детском оздоровительном лагерне (тренинг) // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. - 2003. - № 1. - С. 98-106.

3. Грива О.А. Соціально-педагогічна модель формування толерантності у дітей та молоді в полікультурному суспільстві // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб. наук. праць. - Вип. 6., Кн. 1. - Київ-Житомир: Вид-во ЖДУ, 2004. - С. 46-52.

4. Грива О.А. Теоретико-методологічні основи соціально-педагогічної роботи з молоддю в полікультурному середовищі // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб. наук. праць. - Вип.5., Кн. 1. - Київ-Житомир: Вид-во ЖДУ, 2003. - С. 102-107.

5. Грива О.А. Аналіз соціально-культурних проблем молоді у полікультурному регіоні (на прикладі Автономної Республіки Крим) // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. Серія 7: Релігієзнавство, культурологія, філософія. - 2006.-Вип. 9 (22). - С. 58-64.

6. Грива О.А. Толерантність як складова життєвої компетентності особистості // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. Серія 7: Релігієзнавство, культурологія, філософія. - 2005.-Вип. 6 (19). - С.58-67.

7. Грива О.А. Реалізація ідей формування толерантності у дітей та молоді в сучасній системі освіти в Україні // Нова парадигма. - 2006. - Вип.52.- С.24-32.

8. Грива О.А. Особливості вузівської підготовки фахівців гуманітарного профілю до роботи з формування толерантності у молоді в умовах полікультурного середовища // Нова парадигма. - 2006. - №55. - С. 71-79.

9. Грива О.А. Толерантність як життєва компетентність // Практична філософія. - 2006. - №4 - С. 34-38.

10. Грива О.А. Толерантність як основа культури самовизначення молоді в полікультурному суспільстві. - Культура народов Причерноморья // 2006. - №79. - С. 106-109.

11. Грива О.А. Аналіз теоретичних підходів щодо освіти в умовах полікультурності // Практична філософія. - 2006. - №2. - С.87-91.

12. Грива О.А. Експертна оцінка ефективності шляхів формування толерантності у молоді в полікультурному середовищі // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. Серія 7: Релігієзнавство, культурологія, філософія. - 2007. - Вип. 12 (25). - С. 81-89.

13. Грива О.А. Толерантність як цінність освіти й виховання в християнській та мусульманській традиціях // Вища освіта України. - 2007. - №1 (24). - С.112-116.

14. Грива О.А. Значение святоотеческого учения об образе Божием в человеке и личности в разных культурных средах // Ученые записки Таврического Национального университета им. В.И.Вернадского. Философия. Социология. Т. 20 (59). - 2007. - №2. - С.220-226.

15. Грива О.А. Процедури оцінки ефективності шляхів формування толерантності у молоді в полікультурному середовищі // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченко. Серія «Філософія. Політологія». - 2007. - Вип. 87. - С. 25-28.

16. Грива О.А., Куртаметова Е.М. Отношение к жизни и смерти в разных культурных средах // Нова парадигма. - 2007. - № 70. - С. 90-96.

17. Грива О.А. Толерантність освіти як передумова толерантного суспільства // Мультиверсум. - 2007. - № 66. - С. 3-11.

18. Грива О.А. Технологія виховання толерантної особистості в контексті нової парадигми освіти // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. Серія 7: Релігієзнавство, культурологія, філософія. - 2007. - Вип. 16 (29). - С. 122-128.

19. Грива О.А. Філософсько-освітній зміст поняття «полікультурність» // Гілея. Науковий вісник.: Збірник наукових праць: Історія. Політологія. Філософія. - 2007. - Вип. 10. - С. 325-331.

20. Грива О.А. Проблема толерантності молоді в філософсько-освітній парадигмі // Мультиверсум. Філософський альманах. - 2008. - Вип. 68. - С. 234-243.

21. Грива О.А. Професійна підготовка фахівців педагогічного напряму до формування у молоді культури толерантних відносин в сім'ї // Нова парадигма. - 2008. - № 75. - С. 51-61.

Анотація

Грива О.А. Толерантність в процесі становлення молоді в умовах полікультурного середовища. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук із спеціальності 09.00.10 - філософія освіти. Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. - Київ, 2008.

Дисертація містить дослідження методологічних та теоретичних підходів до толерантності в процесі становлення молоді в умовах полікультурного середовища. На основі вивчення теоретичних підходів та досвіду роботи з виховання толерантності, порівняльного аналізу виховання терпимості в різних культурах визначено сучасні тенденції, актуальні проблеми та особливості формування толерантності у молоді в умовах полікультурного середовища України на прикладі Автономної Республіки Крим. Визначивши головні проблеми молоді, та виходячи з характеру соціальної технології, особливостей полікультурного середовища України і специфіки соціальної роботи з молоддю, автором запропоновано ряд соціально-освітніх технологій для допомоги молоді в процесі її соціалізації в полікультурному соціумі. Розроблені і апробовані авторські моделі формування толерантності особистості в полікультурному середовищі, та професійної підготовки фахівців до роботи з формування толерантності у молоді. Основні результати дослідження впроваджено у практику роботи закладів вищої освіти, позашкільної та післядипломної освіти, соціальних служб для молоді в ряді регіонів України.

Ключові слова: толерантність, молодь, цінності, соціалізація, полікультурне середовище, теоретична модель, освітня технологія, полікультурна освіта, освітня стратегія.

Аннотация

Грива О.А. Толерантность в процессе становления молодежи в условиях поликультурной среды. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора философских наук по специальности 09.00.10 - философия образования, Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова.- Киев, 2008.

В диссертации впервые в Украине приведено теоретическое обоснование толерантности в процессе становления молодежи в современном поликультурном обществе, а также новое решение научного задания формирования толерантности у молодежи в условиях поликультурной среды. Исследование проведено на материалах Автономной республики Крым - региона, в котором проживает более 125 национальностей, имеющего богатую и сложную историю, места, где накопился целый ряд проблем и противоречий, связанных с его поликультурностью. Крым интересен для исследования и как потенциальный полигон, на котором вырабатываются и апробируются социальные технологии взаимодействия представителей значительного количества различных групп.

Феномен толерантности рассмотрен автором в контексте современного философско-образовательного дискурса: как философская категория, а также толерантность впервые рассматривалась в контексте жизненных компетентностей личности. Исследование базировалось на основании междисциплинарного подхода. В нем использовались методы, характерные для философии, педагогики, психологии, теологии.

Процесс становления толерантной личности был рассмотрен автором как философская проблема. Понятие «поликультурность» охарактеризовано с точки зрения философии образования. Проанализированы механизмы взаимодействия и взаимовлияния поликультурного общества и личности. Показаны возможности, которые поликультурное общество предоставляет для личности в плане расширения культурного опыта, умений вести диалог, развивать самостоятельность и критичность мышления. Показано, что в контексте философии образования феномен поликультурности является важным для всех категорий населения, но наибольшее значение оказывает на молодежь - граждан, которые находятся в процессе активного социального становления.

Осуществлен сравнительный анализ традиций воспитания терпимости в христианской и мусульманской культурах. Изучен опыт формирования толерантных взаимоотношений в поликультурных странах, которые раньше Украины испытали трудности развития, связанные с фактором поликультурности. А также проанализировано состояние реализации идей воспитания толерантности в современной национальной системе Украины.

На основе изучения и анализа различных теоретических концепций поликультурного воспитания и формирования толерантности, а также анализа проблем молодежи в современной Украине, обусловленных фактором поликультурности общества, выделен комплекс проблем, связанных с сутью социализации личности в поликультурной среде, таких как национально-культурная идентичность, социальная адаптация, интеграция в культурную среду, взаимоотношения и взаимодействие в молодежной среде, вопросы прав и защиты прав молодежи в поликультурном обществе. В ходе изучения и анализа специфических проблем молодежи, обусловленных фактором поликультурности, было учтено значение исторической перспективы в поликультурном обществе, проведен краткий историко-культурный анализ прошлого региона, что позволило проследить некоторые истоки современной ситуации в обществе.

С учетом зарубежного и отечественного опыта была разработана теоретическая модель системы формирования толерантности молодежи в условиях поликультурного общества, которая включила помимо социо-культурного и исторического контекста, социальные, культурные и педагогически-организационные составляющие формирования толерантности молодежи.

Автором предложен к рассмотрению ряд образовательных технологий формирования толерантности молодежи в поликультурной среде Автономной республики Крым, среди которых: формирование культуры гуманных отношений средствами семейного воспитания, воспитание толерантности в профилактике негативных явлений в молодежной среде и авторские технологии, такие, как, Международный фестиваль в Международном детском центре «Артек» «Изменим мир к лучшему!».

Разработка и внедрение в практику соответствующих технологий показали необходимость специальной подготовки педагогических кадров, которые осознают теоретические посылки поликультурного общества и владеют технологическими навыками работы с молодежью. На основании чего автором была предложена модель профессиональной подготовки специалистов, которые целенаправленно и эффективно могут заниматься формированием толерантности личности.

Праксеологические аспекты формирования толерантности были поддержаны экспертной оценкой эффективности апробированной модели системы формирования толерантности у молодежи в Украине. В диссертационном исследовании впервые осуществлена гуманитарная экспертиза системы воспитания толерантности в поликультурной Украине и дан прогноз ситуации возможного развития уровня толерантности в Украине с учетом того, что толерантность будет признана предпосылкой социального становления молодежи.

Обобщение результатов исследования позволило сформулировать ряд выводов и рекомендаций для органов образования, социальных служб для молодежи и семьи, государственных органов, общественных организаций относительно построения системы формирования толерантности молодежи в условиях поликультурной Украины.

Ключевые слова: толерантность, молодежь, ценности, социализация, поликультурная среда, теоретическая модель, образовательная технология, поликультурное образование, стратегия образования.

Summary

Griva O.A. Tolerance in the process of becoming of young people in the conditions of multicultural environment. - Manuscript

The thesis on gaining of scientific degree of doctor of philosophy science from in speciality 09.00.10 - philosophy of education, National Pedagogical Dragomanov University - Kyiv, 2008.

The thesis contains research of methodological and theoretical approaches of forming of tolerance at young people in the conditions of multicultural environment. On the basis of studying of theoretical approaches and experience in work and education of tolerance, comparative analysis of bringing of experience of education of tolerance in different cultures of modern tendencies, actual problems and features of the forming of tolerance, are determined certain of young people in the conditions of multicultural environment of Ukraine on the example of Autonomous Republic of the Crimea. The author models forming of tolerance of personality in multicultural environment, and model of social-pedagogical preparation of specialists, to work forming tolerance of young people are developed and experimentally tested. The main results of research are inculcated in practice of work in establishments of higher education, out-of-school and postgraduate, of social services for young people in many regions of Ukraine.

Key words: tolerance, young people values, socialization, multicultural environment, social model, educational technology, multicultural education, strategie of education.

Размещено на Allbest.ru