Моральна цінність праці: філософсько-культурологічний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В. Н. КАРАЗІНА

УДК 130.2

МОРАЛЬНА ЦІННІСТЬ ПРАЦІ: ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

09.00.04 - філософська антропологія, філософія культури

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

БОРДЮГОВА тЕТЯНА ГЕОРГІЇВНА

Харків 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі філософії Харківського національного університету радіоелектроніки Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Штанько Валентина Ігорівна, Харківський національний університет радіоелектроніки, завідувач кафедри філософії

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Проценко Ольга Петрівна, Харківська державна академія культури, професор кафедри філософії

кандидат філософських наук Дяченко Катерина Анатоліївна, Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, доцент кафедри філософії

Захист відбудеться “28” січня 2009 р. о 15.15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.051.06 при Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна за адресою 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 2-49.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий “23” грудня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В. Українець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розвитку суспільства характеризується змінами у світоглядних уявленнях та ціннісних орієнтаціях як суспільства в цілому, так і окремої людини. Науково-технічний прогрес, автоматизація й комп'ютеризація виробництва, зниження ролі й частки продуктивної праці, розширення сфер дозвілля й споживання змінило саме розуміння праці, її роль у житті людини й суспільства. Розвиток і поширення інформаційно-комп'ютерних технологій трансформують характер і зміст праці, змінюють ставлення людини до праці, дозвілля, освіти.

Руйнування етичних систем, що ґрунтуються на звичаях і традиціях, релігійному світогляді, криза раціональних моральних систем, закладених у «проекті модерну», призводять до того, що проблема моральної цінності праці втрачає ясність і однозначність. Це зумовлює актуальність і необхідність всебічного вивчення й осмислення трансформацій, що відбуваються в царині моральної оцінки праці.

Ступінь наукової розробки теми. Проблема визначення моральної цінності праці не нова, у тій або іншій формі вона була предметом дослідження різних мислителів протягом усієї історії людства. Певні уявлення про моральну цінність праці в житті людини й суспільства з'являються вже в античній філософії в роботах Гесіода, Платона, Аристотеля, Епіктета.

У період середньовіччя питання, пов'язані з моральною оцінкою праці, піднімаються в роботах теологів того часу Августина Блаженного, Фоми Аквінського й інших богословів. Аналіз цінності праці в середньовічній культурі представлений у дослідженнях стосовно праці, власності й багатства, проведених історико-антропологічною школою «Анналів» (Ф. Бродель, Ж. Ле Гофф та ін.) і А.Я. Гуревичем.

Моральна оцінка праці широко представлена в протестантизмі (М. Лютер, Ж. Кальвін). Про виняткову роль протестантської трудової етики в розвитку капіталізму свідчать роботи багатьох дослідників, серед яких М. Вебер, П. Бергер, Д. Рісмен та ін. У свою чергу, критика даного напряму представлена, наприклад, у роботах В. Зомбарта.

Проблема цінності праці осмислюється також в економічній науці (В. Петі, А. Тюрго, А. Сміт, Д. Рікардо та ін.).

Фундаментальне методологічне й теоретичне значення для аналізу моральної цінності праці мають роботи К. Маркса, Ф. Енгельса, Е. Дюркгейма, Г. Зіммеля. Випереджає дані дослідження Г.В.Ф. Гегель, що визначив працю як відчуження духу в предметність (результати праці й сама праця) і як спосіб самовідтворення людини, її піднесення над природою, яку вона одухотворяє в процесі праці. Не менш важливим для розуміння культурно-історичної специфіки праці є введене Г.В.Ф. Гегелем розрізнення абстрактної й конкретної праці, згодом по-новому переосмислене К. Марксом.

Соціалісти-утопісти ХІХ століття (К.А. Сен-Сімон, Ш. Фур'є, Р. Оуен) прагнули повернути праці гідність, перетворити її із прокляття на справжній громадський обов'язок. До аналізу їхніх робіт і самої проблеми мінливості моральної цінності праці звертається в ХХ столітті історик Л. Февр.

Питання моральної цінності праці досліджувалися також у російській та українській філософії. Показовою щодо цього є концепція «спорідненої» праці Г.С. Сковороди, відповідно до якої праця, яка не суперечить «природі» людини, зі способу існування перетворюється на найпершу потребу й найвище задоволення особистості. Проблема співвідношення праці й творчості розглядалася в роботах М.О. Бердяєва. Серед радянських авторів, які досліджували моральні аспекти праці, можна назвати І.І. Чанглі, Є.І. Суіменко, В.Г. Подмаркова, Т. Котарбинського.

Конкретні проблеми мотивації, інтересів і потреби у праці, цінності й оцінки праці вивчаються в соціології праці та економіці праці (В.О. Ядов, Ж.Т. Тощенко, А.І. Кравченко, І.М. Шуклін, А.Г. Ісхаков, С.Б. Каверін). Корисним для дослідження виявився аналіз праці із соціально-економічної точки зору Ю.Н. Поповим і А.В. Шевчуком. Серед західних авторів, що вивчають потреби й мотиви поведінки людини в трудовій діяльності, можна назвати Х. Арендт, Г. Маркузе, Е. Фрома, Ж. Бодрійяра. Ціннісні й етичні характеристики праці в контексті проблеми моралі й життєвого світу, формування нових екзистенціальних цінностей, що визначають ставлення до праці, розглядаються в рамках сучасної комунікативної практичної філософії К.-О. Апелем, Ю. Габермасом, Г. Ленком, Г. Йонасом, В. Гьосле, П. Ульріхом.

Тема праці досить широко представлена в психології (Є.О. Клімов, О.Г. Носкова, М.С. Пряжніков та ін.), у якій досліджуються, насамперед, індивідуально-особистісні прояви трудової поведінки.

Проблема визначення моральної цінності праці залишається актуальною в сучасній науковій зарубіжній літературі у зв'язку зі зміною статусу праці в постіндустріальній й інформаційній культурі. Процеси трансформації моральної цінності праці розглядаються в роботах Р. Дарендорфа, А. Горца, Д. Бела, А. Турена, О. Тофлера, З. Баумана, У. Бека, П. Козловські, Дж. Ріфкіна, П. Дракера, Дж. Гелбрейта, Р. Інглегарта, Ф. Фукуями й ін. У російській літературі дана проблема вивчається В.Л. Іноземцевим, Н.Л. Поляковою, Є.Д. Вільховченко, Ю.О. Васильчуком, а також І.Ю. Алексеєвою, О.М. Арестовою, О.Є. Войскунським. Нова система цінностей в інформаційному суспільстві розглядається деякими сучасними західними авторами крізь призму інноваційної субкультури хакерів (П. Хіманен, Л. Товальдс, М. Кастелз), однак вони зачіпають лише окремі питання становлення сучасної трудової етики.

Таким чином, існує багато як філософських, так і конкретно-наукових досліджень, що стосуються моральної цінності праці. Разом із тим, це питання залишається багато в чому дискусійним. До того ж, цілісного й комплексного філософського осмислення проблеми трансформації моральної цінності праці в західноєвропейській культурі на цей час у вітчизняній філософській літературі немає.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в рамках науково-дослідницької держбюджетної теми кафедри філософії Харківського національного університету радіоелектроніки «Соціокультурні трансформації в процесі становлення інформаційної цивілізації» (державна реєстрація № 0100U001347).

Мета й завдання дослідження. Мета роботи - філософсько-культурологічний аналіз трансформації уявлень про моральну цінність праці в західноєвропейській культурі.

Досягнення поставленої мети вимагає рішення наступних задач:

- провести узагальнюючий філософський аналіз основних етапів еволюції уявлень про моральну цінність праці в західноєвропейській культурі;

- дослідити основні чинники, що впливають на формування моральної цінності праці в індустріальному суспільстві;

- проаналізувати роль споживання і споживацтва у формуванні моральної цінності праці;

- визначити тенденції трансформації моральної цінності праці в постіндустріальному суспільстві масового споживання;

- виявити особливості й перспективи трансформації трудової етики в умовах становлення інформаційного суспільства.

Об'єктом дослідження є моральна цінність праці як соціокультурного феномену. моральний цінність філософський споживання

Предметом дослідження є трансформація філософських та культурологічних уявлень про моральну цінність праці в західноєвропейській культурі.

Методологічні й теоретичні основи дослідження. Методологічною базою дисертаційного дослідження є феноменологічний, структурно-функціональний і аксіологічний підходи, а також методи компаративістського й історико-культурного аналізу, що дозволяють простежити еволюцію уявлень про моральну цінність праці в різні епохи розвитку західної цивілізації. У роботі також були використані методи контекстуального аналізу понять, методи абстрагування, узагальнення, систематизації, аналізу й синтезу.

Теоретичною базою дослідження стали роботи класиків філософії К. Маркса, Ф. Енгельса, М. Вебера, Е. Дюркгейма, які досліджували сутність і природу праці, а також роботи філософів ХХ століття Х. Арендт, Г. Маркузе, Е. Фрома, Ж. Бодрійяра, З. Баумана, У. Бека, Дж. Ріфкіна й ін. Крім того, використані матеріали досліджень процесу формування потреб і ціннісних орієнтацій людини в постіндустріальному й інформаційному суспільствах Г. Ленка, Р. Інглегарта, В.Л. Іноземцева, М. Кастелза, П. Хіманена, Л. Товальдса й ін.

Наукова новизна отриманих результатів. У результаті проведеного дослідження всебічно проаналізовано процес трансформації уявлень про моральну цінність праці в західноєвропейській культурі та виявлено основні особливості цього процесу в різні культурно-історичні епохи. Отримані в ході дослідження результати представлені в наступних положеннях, які виносяться на захист:

1. Виявлено особливості процесу формування та трансформації уявлень про моральну цінність праці в різні періоди розвитку західноєвропейської культури (античне суспільство, період Середньовіччя, Відродження, Реформації, Просвітництва, індустріальне й постіндустріальне суспільство) на основі узагальнюючого філософського аналізу різних інтерпретацій праці. Показано, що уявлення про моральну цінність праці безпосередньо пов'язані зі змістом поняття «праця», що також змінювалися протягом історичного розвитку західноєвропейського суспільства під впливом соціокультурних чинників, набуваючи то вкрай широкого значення (діяльність як така), то досить вузького змісту (діяльність для заробітку).

2. Обґрунтовано переважний вплив на формування уявлень про моральну цінність праці в західноєвропейському індустріальному суспільстві технологічних, соціально-економічних і організаційних чинників, а також протестантської трудової етики. Показано, що протестантизм, підвищивши моральну цінність продуктивної праці, ототожнив працю саме із продуктивною працею - вона стала сприйматися як виробнича діяльність, а практична користь, ефективність і продуктивність праці стали визначальними критеріями людської життєдіяльності, внаслідок чого праця набула винятково економічної спрямованості. Виявлено, що перевага гранично вузького розуміння самої праці (наймана оплачувана праця у «просторі фабрики») у сукупності з технізацією праці, граничним поділом трудових функцій, відчуженим характером праці, формують негативне (або байдуже) ставлення до праці лише як до вимушеної діяльності, засобу заробітку.

3. З'ясовано роль споживання і споживацтва у формуванні моральної цінності праці. Обґрунтована теза, що споживання як процес задоволення певних потреб людини, характерний для будь-якого суспільства, у розвиненому індустріальному суспільстві перетворюється на інтенсивний безперервний процес вибору та регулярного оновлення побутових речей - споживацтво, у якому потреба більше не є мотивом споживання, таким мотивом виступає бажання, що постійно продукується економічною системою у вигляді споживчих звичок. Показано, що в умовах постіндустріального суспільства масового споживання споживацтво як масове явище впливає на зниження моральної цінності праці, яка сприймається як засіб задоволення споживацьких потреб.

4. Доведено, що на формування уявлень про моральну цінність праці в постіндустріальному суспільстві масового споживання істотно впливають, насамперед, зміни в характері й організації праці, структурі економічної зайнятості, а також ріст споживання й розвиток культури дозвілля. Показано, що в умовах поширення гнучких і мінливих форм зайнятості (неповний робочий день, тимчасова робота, робота “без робочого місця”, робота за сумісництвом, самозайнятість та ін.), а також альтернативних економічній зайнятості видів діяльності (волонтерство, освіта, активне дозвілля та ін.) зникають конкретне місце праці, конкретний суб'єкт праці, конкретний час суспільної праці - праця перетворюється на спосіб життя.

5. З'ясовано, що для сучасних філософських та культурологічних уявлень про працю характерним є розширення самого поняття «праця», зникають межі між працею і не-працею, працею і споживанням. Змінюється ставлення до праці - вона сприймається як засіб самореалізації, завдяки цьому згладжуються протиріччя між працею й творчістю, працею й розвагою, працею й грою. При цьому моральна цінність праці все більшою мірою залежить від суб'єктивного сприйняття людиною умов самої праці, ступеня задоволення від трудового процесу і його результатів.

6. Виявлено, що з розповсюдженням постматеріалістичної системи цінностей, у якій матеріальне благополуччя поєднується з турботою про якість життя, прагненням до самореалізації, творчого самовираження, стає можливим сприйняття праці як усвідомленої творчої активності, зумовленої внутрішньою цілераціональністю. На основі аналізу хакерської трудової етики, головними принципами якої є захопленість своєю діяльністю, самореалізація, свобода творчості, розвиток власних здібностей, визначені перспективи розповсюдження постматеріалістичної системи цінностей за межі інформаційно-комп'ютерної сфери.

Теоретична й практична значимість отриманих результатів. Отримані в роботі результати дозволяють значно розширити існуючі у філософії, соціології, економіці й психології праці уявлення про місце й роль праці в індустріальному, постіндустріальному й інформаційному суспільствах, окреслити проблеми й особливості формування ціннісних орієнтацій сучасної людини.

Проведений аналіз може стати основою для наступних філософських, культурологічних, соціально-економічних і психологічних досліджень ролі праці й трудової діяльності в сучасному суспільстві.

Результати дослідження використовуються й можуть знайти подальше застосування при розробці навчально-методичних матеріалів і програм спецкурсів, присвячених вивченню проблем філософської антропології, філософії культури, соціальної філософії. Матеріали дисертації використані в навчальному процесі при викладанні таких спецкурсів, як «Інформатизація суспільства» та «Тенденції розвитку постіндустріального суспільства».

Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на науково-практичних семінарах кафедри філософії Харківського національного університету радіоелектроніки.

Положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію на вісьмох наукових конференціях:

- 8-му, 9-му і 10-му Міжнародних молодіжних форумах «Радіоелектроніка й молодь в XXI столітті» (Харків, квітень 2004-2006 рр.);

- V та ІХ Міжнародних науково-практичних конференціях «Людина, культура, техніка в новому тисячолітті» (Харків, квітень 2004, 2008 рр.);

- 7 Міжнародному філолофсько-культурологічному конгресі «Динаміка ціннісних орієнтацій у сучасній культурі: пошук оптимальності в екстремальних умовах» (Санкт-Петербург, серпень 2004);

- Всеукраїнській науковій конференції «ІІ Харківські студентські філософські читання» (Харків, квітень 2005);

- Філософсько-антропологічних читаннях «Філософська антропологія й сучасність», присвячених пам'яті В.Г. Табачковського (Київ, 6 квітня 2007 року).

Публікації. Результати дослідження відображені у 5 наукових статтях, опублікованих у наукових спеціалізованих виданнях, а також 6 тезах наукових конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, 12 параграфів, висновків і списку використаної літератури (189 найменувань). Повний обсяг роботи становить 176 сторінок, з яких 161 сторінка основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтована актуальність теми дослідження, окреслені ступінь розробки проблеми й теоретичні джерела, визначені мета й задачі дослідження, теоретико-методологічні основи дисертаційної роботи, сформульовані елементи наукової новизни, визначена можливість теоретичного й практичного використання результатів.

У першому розділі - «Моральна цінність праці: історико-філософський аспект» - досліджуються смислове навантаження поняття «праця» й уявлення про моральну цінність праці в різні періоди розвитку західноєвропейської цивілізації. У підрозділі 1.1 визначаються теоретичні й методологічні проблеми вивчення моральної цінності праці, відзначається взаємозв'язок між процесом формування моральної цінності праці й змістом самого поняття «праця», що має культурно-історичний характер.

У підрозділі 1.2 «Відношення до праці в античному суспільстві» висвітлені особливості інтерпретації праці давньогрецькими й давньоримськими філософами Гесіодом, Платоном, Аристотелем, Епіктетом. Показано, що моральна цінність праці в античну епоху залежить насамперед від інтерпретації самої праці, серед визначень якої виділяємо два: гранично широке розуміння праці, що характеризує будь-яке діяння, при цьому моральна цінність праці визначається досить високо - праця розглядається як онтологічна умова життя людини, умова її існування; друге визначення праці стосується сфери виробництва, яку класики античної філософії трактують широко, не обмежуючись лише виробництвом матеріальних благ, а включають у неї й виробництво досконалої людини (праця по створенню душі), що обумовлено самим розумінням людини - суперечливою єдністю божественного й тілесного (матеріального) начал, яким відповідає споглядальна діяльність душі й матеріальна діяльність - господарська праця. Продуктивна (господарська) праця оцінювалась негативно з моральної точки зору завдяки уявленню про те, що заняття таким видом діяльності передбачало несвободу у виборі діяльності (рабство) або переслідування мети задовольнити свої тілесні потреби, тому не є гідним вільної людини, проте, за нею визнається корисність та необхідність. Показано, що власне активністю давньогрецькі мислителі вважали споглядальну діяльність (активність розуму, інтелекту, інтуїції), присвячену пошуку істини й здатну привести до справжнього щастя - саме споглядальна діяльність в античності одержує найвищу моральну оцінку.

Підрозділ 1.3 присвячений аналізу уявлень про працю та її моральну цінність у середньовічному суспільстві, що формувалися переважно церквою. Встановлено, що в середньовіччі набуває актуальності уявлення про працю як необхідне заняття людини в земному житті, у якому розкривається діяльна природа людини. Зразком праці стає чернеча праця, метою якої є найкраща відповідність поведінки монаха споглядальним ідеалам. Працю називають «богоугодною справою», тому що першим працівником був сам творець світу: працюючи, людина не тільки спокутує гріх, але й прославляє творця, а отже, трудова діяльність так само священна, як і споглядальна. У релігійно-моральному аспекті праця протиставлялася ледарству, оскільки цінність праці бачилася, головним чином, у вихованні духу й чеснот, а не як практична користь (тому засуджувалося перетворення праці на засіб збагачення).

У підрозділі 1.4 «Трансформація моральної цінності праці в епоху Відродження й Реформації. Протестантська трудова етика» аналізується зміна уявлень про моральну цінність праці під впливом культури епохи Відродження, протестантизму й становлення ринкових відносин (капіталізму). Показано, що в антропоцентричній культурі Відродження праця розуміється як природна потреба людини, праця у всіх своїх проявах одержує позитивну суспільну оцінку й визнання як основний чинник досягнення людиною гідного життя. Крім того, залишається характерне для християнської етики протиставлення праці й ледарства, розуміння праці як необхідної умови морального вдосконалення людини (хоча більшою мірою це стосувалося інтелектуальної творчої діяльності).

Важливим чинником формування морально-позитивного відношення до праці в цю епоху є релігійне виправдання праці протестантизмом, де на перше місце виходять цінності працьовитості, ощадливості, справедливості, скромності, які стосувалися не тільки трудової діяльності, а й життя людини в цілому. Освятивши будь-яку працю, незалежно від сфери діяльності, протестантська релігія схвалювала придбання й нагромадження капіталу, але лише з тією умовою, що він буде спрямований на розширення справи (збільшення капіталу), а не на розкіш і розваги. Протестантизм підвищив моральну цінність продуктивної праці, а сама праця набула значення способу реалізації людини у світі. Згодом релігійна складова трудової етики протестантизму втратила своє значення, мотивацією до праці й накопичення стало прагнення людини забезпечити себе необхідними споживчими благами.

У підрозділі 1.5 аналізуються уявлення про моральну цінність праці в епоху Просвітництва. Після реабілітації моральної цінності праці в епоху Відродження й освячення праці протестантською етикою в період Реформації, а також широкого поширення протестантизму серед підприємців, праця й виробнича діяльність остаточно утверджуються як пріоритетні в ціннісній системі західного суспільства, що вступило на шлях розвитку капіталістичних відносин. Це знаходить своє відображення й у тому, що практична користь, ефективність і продуктивність стають найважливішими критеріями людської життєдіяльності.

У рамках економічного детермінізму утверджується ринкове значення праці, яка розглядається як основа вартості й виступає як товар поряд з іншими товарами, що створює підстави для подальшого зниження моральної цінності виробничої праці. К. Маркс, розглядаючи працю, з одного боку, як доцільну виробничу діяльність, а з іншого - як природну умову існування людини та суспільства та позитивну творчу діяльність, наголошує на різниці між високою моральною цінністю праці як засобу справжньої самореалізації та низьким моральним статусом найманої відчуженої примусової праці, умовою існування якої є приватна власність.

У теоретичній думці XVIII-XIX століть, зокрема в роботах Г.В.Ф. Гегеля, праця, по-перше, розглядається як загальна субстанція людського буття, форма реалізації духу. По-друге, під працею стали розуміти доцільну людську діяльність, спрямовану на виробництво продукту або надання послуг. При цьому праця мала характер обов'язковості й необхідності, і була пов'язана із певним завданням, яке необхідно було виконати, у той час, як інші види діяльності, які раніше сприймалися як праця (хатня робота, неоплачувана суспільна праця, праця для себе), втратили статус праці в повному розумінні слова, розмежування між працею й не-працею стало більш чітким. Таке розуміння праці, що домінувало протягом XVIII-XIX і навіть першої половини ХХ століття, формувало сприйняття праці суспільством тільки як засобу виживання й заробітку (оплачувана праця), незалежно від моральних цілей даної діяльності.

У підрозділі 1.6 «Моральна цінність праці в індустріальному суспільстві першої половини ХХ століття» аналізується процес формування індустріальної трудової етики й чинники, що впливають на неї. Показано, що в умовах масового індустріального виробництва пануючим є уявлення про працю як доцільну діяльність людей по створенню матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб людини й суспільства в цілому, що сприяє морально-позитивному сприйняттю праці. У той же час, існуючий характер й організація праці, технізація виробничого процесу, і як наслідок, відчуження людини від процесу та результатів своєї праці, призводять до формування «байдужого» ставлення до праці (лише як засобу заробітку).

Цінність праці в індустріальному суспільстві першої половини ХХ століття все ще визначається практичною користю, ефективністю праці, метою максимізації прибутку, але при цьому ключовою відмінністю індустріальної культури праці від протестантського ставлення до праці є орієнтація основної маси населення на споживання матеріальних благ, за допомогою якого відбувається самоствердження людини.

У другому розділі - «Трансформація моральної цінності праці в умовах постіндустріального суспільства масового споживання» - виявляються напрямки трансформації моральної цінності праці в постіндустріальному суспільстві під впливом технічних і технологічних факторів, соціально-економічних складових трудової діяльності (зміна структури зайнятості, економіка послуг), зростання сфери споживання та розвитку знаково-символічної економіки.

У підрозділі 2.1 «Криза індустріальної трудової етики й формування нового ставлення до праці» розглядаються причини зміни моральної цінності праці в постіндустріальному суспільстві масового споживання. Показано, що праця вже не є основою формування системи цінностей західноєвропейського суспільства, втрачає свою домінуючу роль у суспільстві, що підтверджується на практиці в зміні мотивації до праці.

Показано, що основними чинниками трансформації моральної цінності праці є автоматизація праці, зміна структури зайнятості, трансформація культури (гедоністична культура миттєвого задоволення, у якій орієнтація на накопичення замінюється потребами насолоди й розваги), зміни характеру праці, перенесення уваги на дозвілля і споживання. У західній соціологічній і філософській літературі відображенням існуючих змін (кризи індустріальної трудової етики) стала теорія смерті трудового суспільства, що, на нашу думку, можна розглядати як зниження моральної цінності праці.

У підрозділі 2.2 «Споживацтво як фактор трансформації моральної цінності праці» обґрунтовується вплив споживацтва як однієї з основних характеристик постіндустріального суспільства на процес трансформації моральної цінності праці. Показано, що споживацтво - це процес безперервного споживання, у якому потреба більше не є мотивом споживання. Таким мотивом виступає бажання, що постійно продукується економічною системою у вигляді споживчих звичок. Проаналізований взаємозв'язок виробництва й споживання на підставі виділення виробництва бажання, що саме по собі є споживанням (Ж. Дельоз). Показано, що праця й споживання зливаються у єдиний уніфікований вид діяльності, для якого властиві характеристики й праці, й споживання одночасно. Це відбувається завдяки, по-перше, зближенню характеристик праці й споживання у вигляді споживацтва як виробничого процесу (виробництво бажання), і, по-друге, на основі «вимушеного» характеру як праці, так і споживання (відсутність у споживанні «дійсної» свободи вибору). Як наслідок, змінюється моральна цінність праці - праця сприймається як засіб задоволення споживацьких потреб.

У підрозділі 2.3 «Праця та її моральна цінність у постіндустріальному суспільстві масового споживання» розглядається процес трансформації самої праці й зміна її моральної цінності в ході даної трансформації. Показано, що в постіндустріальному суспільстві праця (здебільшого) стає більш кваліфікованою, індивідуалізованою, підвищується творча складова, у той же час спостерігається регламентованість, автоматизація й фрагментація трудового процесу.

Поява нових форм організації праці (креативні корпорації, дистанційна робота), розповсюдження нестандартних (гнучких і змінюваних) форм зайнятості - неповний робочий день, тимчасова робота, робота “без робочого місця”, робота за сумісництвом, самозайнятість, - стимулюють самостійність, відповідальність працівника, підвищення його зацікавленості в кінцевому результаті, сприяють творчій, інноваційній діяльності, що стає передумовою ставлення до праці як засобу самореалізації та творчості. У свою чергу, нові умови праці призводять до зникнення конкретних місць праці, конкретного суб'єкта праці, конкретного часу суспільної праці: праця стає способом життя (Ж. Бодрійяр). Як наслідок, зникають межі між працею й не-працею, працею й споживанням, інтелектуально-творча праця постіндустріальної епохи наближується до дозвілля і розваги. Ця продуктивна активність (і її потенційна можливість), невідчужена активність (за Е. Фромом), що є проявом людських талантів, і є проявом людини у своїй праці (праця як екзистенціальна самореалізація). Спостерігається тенденція розширення самого поняття «праця»: під працею розуміють діяльність зі створення будь-чого, незалежно від мети і результатів.

У третьому розділі «Тенденції зміни моральної цінності праці в умовах становлення інформаційного суспільства» виявляються основні напрямки трансформації моральної цінності праці в інформаційному суспільстві. Визначено роль у цьому процесі інформаційно-комунікаційних технологій, що безпосередньо впливають на трансформацію характеру й форм організації праці, проаналізований вплив постматеріалістичної системи цінностей, зокрема хакерської трудової етики, на формування ставлення до праці.

Підрозділ 3.1 «Постматеріалістична система цінностей: проблеми становлення й розвитку» присвячений проблемам становлення й розвитку постматеріалістичної системи цінностей у західноєвропейському суспільстві, у якому роль трудової діяльності як засобу заробітку зменшується, більшого значення набувають цінності самореалізації, самовдосконалення, творчої реалізації. Показано, що постматеріалістична система цінностей, яка формується у західноєвропейських країнах, прагне об'єднати нематеріалістичні цінності з досягненнями сучасної цивілізації: прагнення матеріального благополуччя об'єднані з турботою про якість життя, мотивами самореалізації, творчого самовираження й іншими «нематеріалістичними» цінностями. Виявлено, що основною умовою розвитку постматеріалістичної системи цінностей є трансформація ставлення до праці, яка можлива лише в умовах покращення якості життя та якості трудової діяльності, розвитку інтелектуальних та творчих здібностей працівників, що на сучасному етапі є наслідком розвитку, перш за все, інформаційно-комп'ютерних технологій. Зроблено висновок, що в умовах розширеного розуміння праці, необхідно розглядати проблему відповідальності не лише в контексті виробництва, а й споживання (В. Гьосле).

У підрозділі 3.2 розглядаються напрямки зміни моральної цінності праці в умовах становлення інформаційного суспільства. Показано, що в цих умовах на уявлення про працю і її моральну цінність найбільше впливають такі особливості інформаційної економіки, як гнучкість трудового процесу, розмаїття схем зайнятості й умов роботи, індивідуалізація трудових відносин. Головним діючим суб'єктом в інформаційній економіці стає новий тип працівника - високоосвічена ініціативна людина, яка здатна «перепрограмувати» себе в знаннях, навичках і способі мислення відповідно до мінливого ділового та економічного середовища, що розвивається (так звана робоча сила, що самостійно програмується - М. Кастелз). Відповідно, високої моральної оцінки в суспільстві набуває висококваліфікована інтелектуальна творча праця, що асоціюється із працею як такою.

Завдяки поширенню сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, трудова діяльність людини не прив'язана до якогось місця, не укладається в межі регламентованого робочого часу, трансформуються форми зайнятості (вони стають «гнучкими»), що зближує працю й саме життя людини, призводячи до формування нового балансу між вільним часом та засобами заробітку. Ч. Хенді називає таку можливість формувати власну діяльність «портфельним способом життя», під яким він розуміє нелінійний характер біографій, коли замість того, щоб йти шляхом кар'єрного росту та вузькоспеціалізованої діяльності, людина створює «портфель робіт» у вигляді набору товарів і послуг та шукає для них покупців. Такий самостійний спосіб планування власного життя та кар'єри переноситься й на інші сфери діяльності.

За цих умов, розуміння праці тільки як економічної зайнятості не відповідає дійсності, більш доречним є розширене тлумачення праці, що дозволяє включити в дане визначення будь-яку іншу діяльність, що приносить задоволення (самоосвіта, хобі, волонтерство та інші види неекономічної зайнятості). При цьому моральна цінність праці все більшою мірою залежить від суб'єктивного сприйняття людиною умов самої праці, ступеня задоволення від трудового процесу і його результатів.

У підрозділі 3.3 «Хакерська трудова етика як приклад реалізації постматеріалістичної системи цінностей в інформаційному суспільстві та перспективи її розвитку» проаналізовані основні принципи трудової етики хакерів - захоплення своєю діяльністю, самореалізація, свобода творчості - і їхній вплив на загальне сприйняття ролі праці в процесі становлення інформаційного суспільства. Розуміння праці як будь-якої активної творчої діяльності викликане в першу чергу самим характером і змістом праці хакерів, що займаються перш за все створенням й удосконаленням комп'ютерних програм - діяльністю, що передбачає творчість та самореалізацію.

Показано, що основною відмінністю хакерського ставлення до праці від індустріального є активне прагнення реалізувати свої здібності в діяльності, що подобається й приносить задоволення (це не обов'язково інформаційно-комп'ютерна сфера). Саме творча самореалізація, а не прагнення до максимізації грошових доходів, є головним мотивом діяльності хакерів. Крім того, об'єднання в трудовій етиці хакерів колективних цінностей (співробітництва, взаємодопомоги) з індивідуальними цінностями (прагненням людини до самореалізації, розвитку власних здібностей, творчої вільної діяльності), свідчить про становлення постматеріалістичної системи цінностей серед хакерів. В умовах становлення інформаційного суспільства, коли відбувається збільшення питомої ваги, насамперед, працівників інформаційної сфери, хакерське ставлення до праці стає все більш поширеним, основні життєві інтереси працівників переорієнтовуються зі сфери безпосереднього споживання матеріальних благ у сферу самореалізації й всебічного розвитку особистості.

У висновках дисертаційного дослідження узагальнені його результати. Проведене дослідження дозволяє простежити зміни в розумінні самої праці і її моральної цінності у західноєвропейській культурі й виявити основні напрямки трансформації моральної цінності праці в сучасному суспільстві.

Узагальнено й систематизовано різні інтерпретації праці як соціокультурного феномена в західноєвропейській філософській думці, з'ясовано їхній вплив на формування уявлень про моральну цінність праці в різні періоди розвитку західної цивілізації (античне суспільство, період Середньовіччя, Відродження, Реформації, Просвітництво, індустріальне та постіндустріальне суспільство). Виявлено, що характеристика моральної цінності праці виступає похідним поняттям від смислового навантаження поняття «праця», що, у свою чергу, відображає різні його аспекти й прояви в житті людини й суспільства. Розуміння праці є історичним і пов'язане із проблемою розмежування праці й інших видів діяльності. Так, для доіндустріального типу суспільства характерним є досить широке тлумачення праці і як господарської (матеріальної), і як духовної діяльності людини, моральна цінність якої визначалася виходячи з мети праці. З розвитком капіталістичної економіки та індустріального суспільства праця стала все більше розумітися як наймана оплачувана праця у «просторі фабрики», при цьому найвищу моральну цінність мала продуктивна праця.

Обґрунтовано, що переважний вплив на формування цінності праці в індустріальному суспільстві відіграли соціально-економічні, технологічні та організаційні чинники, які в сукупності із процесом розповсюдження протестантської трудової етики, зробили критерії ефективності, економічної раціональності й практичної користі визначальними критеріями людської життєдіяльності, внаслідок чого праця набула виняткової економічної спрямованості. Виявлено, що зміна характеру праці в суспільстві масового виробництва, відчуження праці, технологізація процесу праці спричинили формування негативного ставлення до праці лише як до вимушеної діяльності, засобу заробітку. Показано, що особлива роль у цьому процесі належить споживанню як масовому явищу індустріального, а потім і постіндустріального суспільства.

Доведено, що споживання як процес задоволення певних потреб людини, характерний для будь-якого суспільства, у розвиненому індустріальному суспільстві перетворюється на інтенсивний безперервний процес вибору та регулярного оновлення побутових речей - споживацтво, у якому потреба більше не є мотивом споживання, таким мотивом виступає бажання, що постійно продукується економічною системою у вигляді споживчих звичок. Показано, що праця та споживання зливаються у єдиний уніфікований вид діяльності, для якого стають властивими характеристики і праці, і споживання одночасно. Це відбувається завдяки, по-перше, зближенню характеристик праці та споживання у вигляді споживацтва як виробничого процесу (виробництво бажання) та, по-друге, на основі «вимушеного» характеру як праці, так і споживання (відсутність у споживанні дійсної свободи вибору). При цьому знижується моральна цінність праці, яка сприймається як засіб задоволення споживчих потреб.

З'ясовано, що в постіндустріальному суспільстві масового споживання на формування уявлень про моральну цінність праці істотно впливають, насамперед, зміни в характері й організації праці, структурі економічної зайнятості, а також ріст споживання й розвиток культури дозвілля. Поширення гнучких і мінливих форм зайнятості (неповний робочий день, тимчасова робота, робота “без робочого місця”, робота за сумісництвом, самозайнятість та ін.), а також альтернативних економічній зайнятості видів діяльності (волонтерство, освіта, активне дозвілля та ін.), викликане в першу чергу технологічними й соціально-економічними перетвореннями, в умовах постіндустріального суспільства масового споживання призводять до зникнення конкретних місць праці, конкретного суб'єкта праці, конкретного часу суспільної праці, праця перетворюється на спосіб життя. Спостерігається тенденція до розмивання межі між працею й не-працею, працею й споживанням, інтелектуально-творча праця постіндустріальної епохи наближується до дозвілля й розваги, завдяки чому праця сприймається як засіб самореалізації.

Показано, що в умовах становлення інформаційного суспільства найбільший вплив на уявлення про працю та її моральну цінність здійснюють такі особливості інформаційної економіки, як гнучкість трудового процесу, розмаїтість схем зайнятості й умов роботи, індивідуалізація трудових відносин. Підвищення самостійності працівника, індивідуальний характер праці (в основному інтелектуальної), збільшення інноваційної (творчої) складової праці сприяють сприйняттю праці як джерела самореалізації й саморозвитку, підвищуючи її моральну цінність. Відповідно, високу моральну оцінку в суспільстві здобуває висококваліфікована інтелектуальна творча праця, що асоціюється в інформаційному суспільстві із працею як такою. При цьому моральна цінність праці все більшою мірою залежить від суб'єктивного сприйняття людиною умов самої праці, ступеня задоволення від трудового процесу і його результатів.

Виявлено, що розповсюдження постматеріалістичної системи цінностей, у якій матеріальне благополуччя поєднується з турботою про якість життя, прагненням до самореалізації, творчого самовираження, сприяє сприйняттю праці як усвідомленої творчої активності, зумовленої внутрішньою цілераціональністю. Показано, що основною умовою розвитку постматеріалістичної системи цінностей є трансформація ставлення до праці, яка можлива лише в умовах покращення якості життя та якості трудової діяльності, розвитку інтелектуальних та творчих здібностей працівників, що на сучасному етапі є наслідком розвитку, перш за все, інформаційно-комп'ютерних технологій.

На основі аналізу хакерської трудової етики, що поєднує в собі колективні цінності (співробітництва, взаємодопомоги) з індивідуальними цінностями (прагненням людини до самореалізації, розвитку власних можливостей, творчої вільної діяльності), виявлено тенденцію формування уявлення про працю як діяльність, що подобається й приносить задоволення (це не обов'язково інформаційно-комп'ютерна сфера); праця стає способом творчої самореалізації, не зводячи розуміння праці тільки до продуктивної діяльності. Відсутність орієнтації до максимізації грошових доходів за допомогою праці й широке тлумачення праці свідчать про постматеріалістичну спрямованість трудової етики хакерів і перспективи її розвитку за межами власне інформаційно-комп'ютерної сфери.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Чернобаева Т. Г. Нравственная ценность труда: к истории вопроса / Т. Г. Чернобаева // Вісн. Харк. нац. ун-ту. Сер.: Теорія культури й філософія науки. 2004. № 644. С. 63-68.

2. Чернобаева Т. Г. К проблеме становления постматериалистической системы ценностей / Т. Г. Чернобаева // Вісн. Харк. нац. ун-ту. Сер.: Теорія культури та філософії науки. 2005. № 700: POST OFFICE: Образи часу - образи світу. С. 128-139.

3. Чернобаева Т. Г. Концепция трудовой этики Пекки Химанена / Т. Г. Чернобаева // Вісн. Нац. техн. ун-ту “ХПІ”. Тем. вип. “Філософія”. 2005. № 8. С. 114-118.

4. Чернобаева Т. Г. Предмет компьютерной этики: история становления / Т. Г. Чернобаева // Вісн. Харк. нац. ун-ту. Сер.: Теорія культури й філософія науки. 2005. № 708. С. 106-111.

5. Бордюгова Т. Г. Современная трудовая этика: направления развития / Т. Г. Бордюгова // Вісн. Харк. нац. ун-ту. Сер.: Теорія культури й філософія науки. 2006. № 764-2. С. 34-39.

6. Чернобаева Т. Г. «Хакерская рабочая этика»: новая этика информационного общества? / Т. Г. Чернобаева // 8-й міжнародний молодіжний форум “Радіоелектроніка та молодь в XXI столітті”: Зб. матеріалів. Харків, 2004. Ч. 1. С. 271.

7. Чернобаева Т. Г. Труд или удовольствие: ориентации и ценности современного человека / Т. Г. Чернобаева // Людина, культура, техніка в новому тисячолітті: матеріали V міжнар. наук.-практ. конф., Харків, 27-28 квіт. 2004 р. Харків, 2004. С. 221-222.

8. Чернобаева Т. Г. Фактор свободного времени в трудовой этике постиндустриального общества / Т. Г. Чернобаева // ІІ Харківські студентські філософські читання: матеріали Всеукр. наук. конф. Харків, 2005. С. 99-101.

9. Чернобаева Т. Г. Творчество и труд в постэкономическом обществе / Т. Г. Чернобаева // 9-й міжнародний молодіжний форум „Радіоелектроніка та молодь у ХХІ ст”: Зб. матеріалів. Харків, 2005. С. 618.

10. Чернобаева Т. Г. «Принудительный» труд в современном обществе потребления / Т. Г. Чернобаева // 10-й ювілейний міжнародний молодіжний форум «Радіоелектроніка й молодь у ХХІ ст.»: Зб. матеріалів. Харків, 2006. С. 686.

11. Бордюгова Т. Г. Проблема определения нравственной ценности труда в современных условиях / Т. Г. Бордюгова // Матеріали ІХ міжнар. наук.-практ. конф. “Людина, культура, техніка в новому тисячолітті”, Харків, 22-23 квіт. 2008 р. Харків, 2008. С. 5.

АНОТАЦІЯ

Бордюгова Т.Г. Моральна цінність праці: філософсько-культурологічний аналіз. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.04 - філософська антропологія, філософія культури. - Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2008.

У дисертації досліджується процес трансформації філософських та культурологічних уявлень про моральну цінність праці під впливом соціокультурних чинників. Визначаються основні тенденції у зміні моральної цінності праці в постіндустріальному та інформаційному суспільствах.

Проблема трансформації моральної цінності праці розглядається крізь призму зміни смислового навантаження самого поняття «праця», що є історичним і пов'язане із проблемою розмежування праці й інших видів діяльності. Показано, що споживання та споживацтво, які набувають масового характеру в постіндустріальному суспільстві масового споживання, сприяють зниженню моральної цінності праці та сприйняттю праці як засобу задоволення головним чином матеріальних потреб. Виявлено тенденцію до розширення самого поняття «праця», розмивання межі між працею й не-працею, працею й споживанням, інтелектуально-творча праця постіндустріальної епохи наближується до дозвілля й розваги. Праця сприймається як засіб творчої самореалізації в тому числі завдяки розповсюдженню хакерської трудової етики.

Ключові слова: праця, моральна цінність, трудова етика, ціннісні орієнтації, самореалізація, творчість, споживання, дозвілля, розвага, гра, постіндустріальне суспільство, інформатизація.

АННОТАЦИЯ

Бордюгова Т.Г. Нравственная ценность труда: философско-культурологический анализ. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.04 - философская антропология, философия культуры. - Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2008.

В диссертации исследуется процесс трансформации философских и культурологических представлений о нравственной ценности труда под влиянием социокультурных факторов. Определяются основные тенденции изменения нравственной ценности труда в постиндустриальном и информационном обществах.

Проблема трансформации нравственной ценности труда рассматривается сквозь призму изменения смысловой нагрузки самого понятия «труд», которое является историческим и связано с проблемой разграничения труда и других видов деятельности. Показано, что для доиндустриального типа общества характерна достаточно широкая трактовка труда и как хозяйственной (материальной), и как духовной деятельности человека, нравственная ценность которой определялась исходя из цели труда. По мере развития капиталистической экономики и индустриального типа производства труд стал все больше пониматься как оплачиваемый труд в «пространстве фабрики», при этом наивысшую нравственную ценность приобретает производительный труд.

Обосновано, что преобладающее влияние на формирование ценности труда в индустриальном обществе оказывали социально-экономические, технологические и организационные факторы, которые в совокупности с процессом распространения протестантской трудовой этики, сделали критерии эффективности, экономической рациональности и практической пользы определяющими критериями человеческой жизнедеятельности, вследствие чего труд приобрел исключительно экономическую направленность. Выявлено, что изменение характера труда в обществе массового производства, отчуждение труда, технологизация процесса труда способствовали формированию негативного отношения к труду лишь как к вынужденной деятельности, средству заработка. Показано, что особая роль в этом процессе принадлежит потреблению как массовому явлению индустриального, а потом и постиндустриального общества. Потребительство, представляющее собой процесс непрерывного потребления материальных благ, стимулом к которому является желание, постоянно производимое экономической системой в виде потребительских привычек, способствует снижению нравственной ценности труда и восприятию труда как средства удовлетворения материальных потребностей.

Установлено, что основными тенденциями трансформации нравственной ценности труда в постиндустриальном обществе массового потребления являются расширения трактовки самого понятия «труд», размывание границы между трудом и не-трудом, трудом и потреблением, интеллектуально-творческий труд постиндустриальной эпохи сближается с досугом и развлечением, благодаря чему труд воспринимается как средство самореализации. Данным процессам способствуют, прежде всего, изменения в характере и организации работы, структуре экономической занятости, а также рост потребления и развитие культуры досуга.