Філософсько-освітні засади становлення модернової жіночої ментальності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний заклад

«Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»

УДК 37.013.79

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Філософсько-освітні засади становлення модернової жіночої ментальності

09.00.10 - філософія освіти

Мікулак Наталія Михайлівна

Одеса - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі культури здоров'я Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник - доктор філософських наук, професор, Романенко Михайло Ілліч, Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, ректор

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор, Єршова-Бабенко Ірина Вікторівна, Одеський національний медичний університет професор, завідувач кафедрою філософії

кандидат філософських наук, Іванова Наталія Володимирівна, Луцький національний університет, доцент кафедри філософії, політології та права.

Захист відбудеться «23» червня 2011 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.053.02 при Державному закладі «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26, ауд.29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 36.

Автореферат розіслано «20»травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.В. Балашенко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Однією з характеристик суспільства ХХІ ст. є радикальне зростання ролі жінок в усіх сферах суспільного життя. Це явище було детерміновано ще ідеями Нового часу, внаслідок чого в умовах суспільства модерну сформувався новий активний тип жінки з модерновою ментальністю. Проектування все більшого зростання значущості жінок в управлінні, в економіці і соціокультурному розвитку вимагає детального обґрунтування соціальних та когнітивних складових цього процесу. З іншого боку, в контексті глобальних проблем сучасності гостро актуалізується питання ментальної несумісності як основної детермінанти існуючих сьогодні загроз для людства та всього живого на землі, тому вироблення поліментальних основ спільної життєдіяльності є першочерговим завданням.

В даному контексті доцільним є використання для подолання деструктивних світових тенденцій жіночої ментальної толерантності, миролюбності, терпимості у всіх сферах життя як потужного та до цього часу так і не використаного соціально-духовного потенціалу людства для створення більш гармонійного, безпечного світопорядку. Жіноча ментальність є носієм ненасильницьких форм комунікації та управління, що може сприяти більш ефективному урегулюванню глобальних проблем, конфліктів у світі. Враховуючи зазначені аспекти, а також всю палітру питань, проблем, процесів, які так чи інакше пов'язані з «жіночим фактором», еволюційними тенденціями, слід визнати необхідність системного та комплексного дослідження ментальності жінки, визначення найбільш перспективних напрямків щодо її становлення. Для здійснення цієї роботи найбільш придатною є освітня сфера, а найбільш ефективним засобом - філософсько-освітні засади становлення модернової жіночої ментальності.

Процес становлення світоглядно-діяльнісних пріоритетів жінок освітніми засобами вимагає адекватного, системного та цілеспрямованого проектування на всіх рівнях освіти, з одного боку, а з іншого, - має враховувати глобальні освітні й соціокультурні особливості, історичні традиції та внутрішні ментальні передумови жіночої особистості, стратегії її діяльності для створення цілісної системи неперервного освітнього впливу на ментальність жінки у напряму пристосування її як до вимог часу, суспільства, еволюційного розвитку, так і з урахуванням власних сутнісних характеристик, потреб самореалізації, саморозвитку. Такий цілісний підхід може забезпечити якраз філософське бачення становлення освітньо-виховного аспекту вирішення сучасної «жіночої проблеми». Тому дане дослідження здійснюється в рамках саме філософії освіти.

Однак все ще немає цілісного й однозначного розуміння поняття «жіноча ментальність» у сучасній філософській думці. Поняття «модернова жіноча ментальність» також не є поширеним у науковій термінології, тому потребує додаткового пояснення й філософського обґрунтування.

Актуальність та важливість вищезазначених проблем, недостатня їх розробленість й відсутність цілісного дослідження модернової жіночої ментальності в межах філософії освіти детермінують необхідність постановки наукового завдання: дослідити та обґрунтувати філософсько-освітні засади становлення модернової жіночої ментальності в умовах соціокультурних трансформацій України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота виконувалася на кафедрі культури здоров'я Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти у межах Державної цільової програми роботи з обдарованою молоддю на 2007-2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 року №1016. Представлена дисертація також є складовою частиною виконання регіональної програми роботи над основною науковою проблемою системи освіти Дніпропетровської області «Педагогічні стратегії розвитку інноваційної особистості».

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - обґрунтувати філософсько-освітні засади становлення модернової жіночої ментальності. Мета дослідження обумовила вирішення наступних завдань:

- визначити філософсько-освітню проблематику досліджень жіночої ментальності як соціального та когнітивного феномену;

- обґрунтувати поняття «модернова жіноча ментальність», розкрити його зміст та аксіологічні аспекти у сучасних освітніх і соціальних реаліях;

- здійснити історико-філософський аналіз взаємодії жіночої ментальності та освіти;

- визначити спрямованість активізму жіночої ментальності у контексті гендерної рівності та освіти;

- обґрунтувати зміст та роль гендерної освіти у соціокультурному проектуванні демократичного суспільства як механізму становлення жіночої ментальності;

- виділити специфіку проектування засобами освіти модернової жіночої ментальності в Україні;

- визначити роль креативного потенціалу жіночої ментальності для сучасного суспільства у контексті цілепокладання освітньої діяльності.

Об'єкт дослідження - модернова жіноча ментальність.

Предмет дослідження - філософсько-освітні засади становлення модернової жіночої ментальності.

Методи дослідження. Використання методів дослідження обумовлено специфікою об'єкта, предмета дослідження та особливостями філософсько-освітнього підходу. Жіноча освіта та жіноча ментальність розглядалися за допомогою історико-філософського аналізу. При вивченні основ жіночої ментальності використовувалися ціннісний та соціокультурний підхід. Активне начало в ментальності жінки розглядалося на основі феміністської критики, гендерного аналізу. У ході дослідження залучалися дослідження Даррела Франкена про вищі цінності, робота П. Андрєєвої щодо архетипу Матері як основи жіночої ментальності, розглядалася концепція освіти Мері Уолстонкрафт тощо. Для дослідження модернової жіночої ментальності у контексті модернізації вітчизняної освіти використовувалися принципи системного та цілісного підходів до вивчення освітніх процесів; концептуальні ідеї про зв'язок свідомості й поведінки людини; концептуальні положення щодо становлення жіночої особистості в єдності всіх її аспектів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в роботі обґрунтовуються філософсько-освітні засади становлення модернової жіночої ментальності як соціального та когнітивного феномену. Наукова новизна відображається в наступному.

Вперше:

- обґрунтовано, що філософсько-освітня проблематика ментальності як соціального та когнітивного феномену формується навкруги питання взаємозумовленості процесів в освітньому середовищі суспільними змінами й досліджується у межах інтерпретації ментальності через її взаємодію з культурою та цінностями індивіда й суспільства, а відтак освітня проблематика досліджень жіночої ментальності пов'язана з аналізом її проявів, об'єктивованих у культурі, а також самим процесом трансляції культури у освітній діяльності, орієнтованим на трансформацію індивіда-особистості як об'єкта чи носія ментальності у особистість-індивідуальність як власника та користувача семантичних полів ментальності;

- показано, що активізм жіночої ментальності, передусім у вигляді фемінізму, сформувався як протидія соціокультурній традиції культивування спрощеної моделі пріоритетності чоловічого над жіночим й орієнтований на формування рівноправно-партнерської моделі взаємодії фемінного-маскулінного, яка значною мірою опирається на реалізацію гендерної освіти та освітніх проектів становлення модернової жіночої ментальності; при цьому обґрунтовано та введено поняття модернової жіночої ментальності як духовно-практичної форми жіночої самосвідомості суспільства модерну, що акумулює в собі позитивний культурнобіосоціальний потенціал традиційних (фемінних) та модерних (феміністських) цінностей, і реалізує його на основі усвідомленого вибору в умовах певного соціокультурно-освітнього простору.

- доведено, що гендерно врівноважена освіта є атрибутом демократичного суспільства та механізмом освітнього проектування суспільства сталого розвитку, оскільки дозволяє використовувати феміністську критику й деконструкцію стереотипів для формування особистісно орієнтованої освіти, що спирається на розвивальну філософсько-освітню парадигму, забезпечує адаптацію системи освіти до організації навчально-виховного процесу в контексті статевої приналежності та потреб особистісної самоактуалізації, що позитивно впливає на використання моделюючого потенціалу освітньої системи.

Уточнено:

- що освіта в гендерному контексті є спосіб реалізації особистісного начала жінки, що зберігає в собі природні стійкі характеристики, і в той же час формує сучасні цінності щодо досягнення життєво значущих цілей та завдань; при цьому освітній процес має бути зорієнтований на пізнання жінкою своїх особливостей і розширення зони самоусвідомлення власної ментальності, а поєднання цінностей «традиційної» та «модернової» жінки має здійснюватися за допомогою спеціальної освіти через поступове особистісне зростання на основі традиційних жіночих цінностей, укорінених в ментальності жінки у формі найдревнішого архетипу Матері;

- що цілями освітнього проектування є розвиток у підростаючого покоління модернової жіночої ментальності, що ґрунтується на життєвій активності, особистісній самореалізації, толерантності, відповідальності та материнській любові; при цьому до найбільш серйозних завдань в умовах України відноситься здійснення статевого виховання й здоров'язберігаючої освіти на основі розвитку високодуховної модернової жіночої ментальності з використанням інноваційних освітніх технологій, передусім навчання на основі розвитку життєвих навичок та вищих цінностей.

Отримало подальший розвиток:

- положення, що в історичному контексті принцип роздільного навчання виступав дискримінуючою ознакою стосовно жіночої освіти, яка обмежувала ментальність жінки вузько-приватною сферою та сімейно-материнськими обов'язками, і лише потужний жіночий рух боротьби за свої права ХІХ-ХХ ст. дозволив використовувати можливості і загальної і роздільної освіти щодо розширення зони жіночої самосвідомості освітніми засобами та становлення модернової жіночої ментальності, здатної постійно трансформовуватися, водночас зберігаючи цінність жіночого неповторного світу;

- положення, що використання креативного потенціалу жінок як соціальної спільноти є вирішальним для рішення глобальних проблем людства, оскільки жінки є більш адаптивними, гнучкими, та здатними в екстремальних умовах легко перебудовуватися, а глибинний зв'язок жінки з природою обумовлює її позитивну діяльність щодо подолання екологічної кризи й духовного відродження людства; освіта ж має допомогти жінці розкрити свій потенціал креативності на основі створення у неї модернової ментальності та через становлення відповідної системи цінностей особистості й суспільства спроектувати соціум, сприятливий для розкриття її потенціалу.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження доцільно застосовувати при розробці навчальних курсів для вищої та середньої школи, зокрема, курсів з філософії освіти, філософії здоров'я, гендерної, жіночої, статевої освіти, культури здоров'я, а також спеціалізованих курсів з гендерного навчання. На основі його концептуальних узагальнень можна розробляти інструментально-технологічні проекти щодо становлення модернової жіночої освіти.

Дослідження є важливим кроком у створенні методологічних та концептуальних засад сучасної гендерно-рівної жіночої освіти в Україні, спрямованої на становлення модернової жіночої ментальності на основі упровадження технології освіти на основі розвитку життєвих навичок. Здійснене дослідження дозволяє уточнити та систематизувати практичні напрями реформування вітчизняної освіти щодо забезпечення здоров'язберігаючого, творчого середовища у освітніх закладах, особливо стосовно впровадження програмних курсів здійснення статевого, зокрема жіночого навчання та виховання.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації обговорювалися на наукових, теоретичних семінарах, засіданнях кафедри культури здоров'я Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, а також знайшли відображення у доповідях, матеріалах на наукових міжнародних та всеукраїнських конференціях: «Андрагогічні засади післядипломної освіти педагогічних працівників» (Луганськ, листопад 2006 р.); «Реалізація концепції освіти з БЖД: сучасні проблеми та ефективність інноваційної освітньої діяльності» (Тернопіль, лютий 2008 р.); «Традиція та інновація в науці та освіті» (Одеса, жовтень 2008 р.); «Наступність у діяльності загальноосвітньої та професійної школи в профільному навчанні» (Донецьк, січень 2009 р.); «Соціалізація особистості і суспільні трансформації: механізми взаємовпливу та вияви» (Чернівці, травень 2009 р.;); «Філософія освіти як методологічна основа реформування школи» (Дніпропетровськ, квітень 2009 р.); «Освіта і здоров'я: формування здоров'я дітей, підлітків та молоді в умовах навчального закладу» (Суми, березень 2010 р).

Публікації. Матеріали дослідження висвітлені у 10 публікаціях. Серед них: 3 статті у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 7 - тези та матеріали конференцій.

Структура дисертації та її обсяг. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Матеріал викладено на 179 сторінках. Список використаних джерел - 230 найменувань, нараховує 24 сторінки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначається мета, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, сформульовані положення, які становлять наукову новизну роботи, розкривається значення дисертаційної роботи, вказується апробація дослідження, структура й обсяг дисертації.

У першому розділі - «Філософсько-освітній зміст поняття «модернова жіноча ментальність» - розкриті когнітивні та аксіологічні аспекти філософсько-освітніх досліджень поняття «модернова жіноча ментальність».

У першому підрозділі «Жіноча ментальність як проблема філософсько-освітніх досліджень» обґрунтовано філософсько-освітні методологію та проблематику дослідження ментальності та жіночої ментальності.

В науці окремі аспекти жіночої ментальності розглядали: Є. Ільїн, І. Єршова-Бабенко (філософсько-методологічні), І. Маяк, В. Макаров, Н. Недзельська, Н. Пушкарьова, В. Успенська (історико-соціальні), Є. Корабліна, О. Мірошниченко (психологічні), О. Артемьєва, Т. Власова, І. Жеребкіна, О. Стрельник (гендерні), Т. Клименкова, Т. Крупа, М. Рабжаєва К. Шалаєва (феміністські дослідження), В. Гупаловська А. Корецька, Л. Рибцова, Г. Сілласте, А. Юрциня, (духовно-ціннісні, особистісні).

Найбільш ефективним для нашого дослідження підходом є інтерпретація ментальності через її взаємодію з культурою та цінностями індивіда і суспільства. Освітня проблематика жіночої ментальності пов'язана з аналізом її проявів, об'єктивованих у культурі, а також самим процесом трансляції культури у освітній діяльності. Відповідно ментальність стає розглядом філософії освіти, що орієнтується на культурологічну парадигму освітньої діяльності. Саму ментальність доцільно розглядати як комплекс уявлень, образів, архетипів, що складають собою психологічне оснащення особистості та її чуттєво-розумовий інструментарій і виявляються в системі ціннісних пріоритетів та реалізаціях глибинних програм життєактивності особистості та різних спільнот.

У філософсько-освітньому плані ментальність має розглядатися як результат творення образу світу, як чинник способу творення картини світу й методології пізнавальних стратегій особистості, як семантична матриця свідомості, як синкретичний пізнавальний механізм навколишньої дійсності, що відображає як свідомий, так і несвідомий рівні когнітивної діяльності особистості. жіночий ментальність гендерний модерновий

Актуальним є аналіз наявних аспектів використання поняття ментальності у філософії освіти, визначення у цьому контексті проблемного поля досліджень жіночої ментальності. Методологічно значущими тут є кілька положень. По-перше, саме у царині освіти формується всецивілізаційна ментальність ХХІ століття. По-друге, в сучасному суспільстві саме освітня сфера виконує моделюючі функції щодо соціуму загалом та його ментальності зокрема й відповідно зорієнтована на перспективу, а не лише актуальні проблеми. По-третє, тенденції розвитку суспільства опираються на глибинні духовно-моральні, культурно-історичні цінності і це визначає статус менталітету як їх носія в якості пріоритетного об'єкта філософсько-освітнього аналізу. По-четверте, менталітет є похідним від культури та освіти, життєві цінності та ідеали залежать від освітніх потенцій суспільства.

У другому підрозділі «Модернова жіноча ментальність: аксіологічний вимір у сучасних освітніх та соціальних реаліях» розкрито досліджуваний об'єкт як соціальну цінність, що транслюється освітою.

Модернізація освіти прямо пов'язана з формуванням менталітету на основі загальнолюдських цінностей. В контексті даної проблематики мають значення праці вітчизняних філософів: А. Кавалерова, Н. Іванової, М. Коноха, С. Кримського, О. Пунченка, М. Романенка, М. Цибри. Освіта займає центральне місце в становленні особистості сучасної жінки як спосіб гармонізації співвіднесеності природного й духовного начала. Суспільство XXI століття зацікавлено в формуванні такого типу жінки, яка створилася в умовах суспільства модерну, і яка здатна адаптуватися до сучасної ситуації, зберігаючи своє природне начало, природні цінності.

Жіноча ментальність як специфічна риса особистості жінки відображає накопичені століттями етичні та естетичні цінності, такі як: м'якість, ніжність, доброта, сердечність, терпіння, милосердя, вміння створювати красу навколо себе. Важливим компонентом жіночого менталітету є форма комунікацій, образи мислення, сприйняття навколишнього світу, де характерний примат почуттів, інтуїція, особистісне сприйняття. В освіті ці особливості мають обов'язково враховуватися, передусім на рівні освітніх технологій психолого-педагогічного впливу, зорієнтованих на пізнання жінкою своїх особливостей та позитивну корекцію на основі розширення зони самоусвідомлення власної ментальності. При проектуванні становлення сучасної ментальності жінки засобами освіти слід враховувати і гендерні моральні стереотипи. Моральні якості жінки своїм корінням сягають архетипу Матері й ґрунтуються на підвищеній відповідальності жінки за моральне здоров'я дітей, сім'ї, суспільства в цілому. Процес поєднання цінностей «традиційної» та «модернової» жінки має здійснюватися за допомогою спеціальної освіти для жінок, яка була б чітко спрямована на їх ментальні особливості й органічно розвивала у неї нові якості, нову модернову жіночу ментальність через поступове особистісне зростання на основі традиційних жіночих цінностей, укорінених в ментальності жінки у формі найдревнішого архетипу Матері.

У другому розділі «Соціокультурні та когнітивно-освітні характеристики жіночої ментальності у історико-генезисному контексті» проаналізовано генезис соціально-освітніх детермінант та змісту жіночої ментальності.

У першому підрозділі «Історико-філософський аналіз жіночої освіти та ментальності» розкрито генезис філософських поглядів на досліджуваний об'єкт.

«Жіноча освіта» характеризується як самостійна галузь освіти, яка виникла у зв'язку з нерівноправним положенням жінки в суспільстві. Поступово в освіті були сформульовані моделі, побудовані за статевою ознакою, які здебільшого мали дискримінаційний характер щодо жінок. Саме принцип роздільного навчання в епоху античної цивілізації лежав в основі перших освітніх систем та технологій. Середньовіччя «прославилося» найбільш жорстоким ставленням до жінки. Відродження характеризується посиленням ролі освіти. Однак, як і раніше ментальність жінки в основі своїй відображає її значущість лише як продовжувачки роду, в умовах виключеності з активного суспільного життя

Розвитку жіночої освіти сприяв дух епохи Нового часу, епохи Модерну, й особливо потужний жіночий рух боротьби за свої права - фемінізм. Саме з фемінізму відзначаються масові зміни у жіночій свідомості, що виводиться, в першу чергу, з їх неймовірної активності в усіх сферах суспільного життя. Саме жіночий рух піднімає і допомагає вирішити проблему допуску жінок до освіти. Освіта має використовувати можливості і загальної і роздільної освіти щодо жінок. Важливим є шлях розширення зони жіночої самосвідомості освітніми засобами для того, щоб жінка стала володарем, користувачем власного ментального джерела. Таку ментальність ми називаємо модерновою, тобто оновленою і здатною постійно трансформовуватися, водночас зберігаючи цінність жіночого неповторного світу.

У другому підрозділі «Активізм жіночої ментальності у проблемному полі гендерної рівності та освіти» показана еволюція жіночої ментальності під впливом соціальних та освітніх чинників.

Протягом всього розвитку цивілізації прослідковуються явні і неявні ціннісні установки, згідно з якими все чоловіче означає домінуюче, позитивне, значиме, жіноче ж - негативне, вторинне, субординаційне. В античний час розум починає асоціюватися з рядом позитивних характеристик (духовність, свідомість, раціональність, активність, зовнішнє), носієм яких виступає чоловіче начало, а тіло - з серією негативних характеристик, які репрезентовані жіночим началом (чуттєвість, несвідоме, нераціональне, пасивне, внутрішнє), відповідно вимальовуються рамки цього конфлікту: чоловіче-жіноче. У середньовічній філософії ця тенденція ще посилюється.

В епохи Відродження та Просвітництва відбувається легалізація чуттєвості й визнання того, що жіноче начало володіє цілим рядом позитивних якостей, які відсутні у чоловіків. Виникає фемінізм, однією з базових цілей якого стає право на освіту, що гарантує жінкам рівні можливості з чоловіками. Активність феміністок найбільше доводила самодостатність, різноманітність, інтелектуальність, соціальну небайдужість та ментальну варіативність жіночої статі.

Феміністичного руху, а разом з ним і ефективного вирішення ґендерних проблем в Україні сьогодні ще немає. У прогнозах майбутнього України великі надії покладаються саме на «жіночий варіант», або шведський: тобто створення майже матріархального суспільства з домінуючою роллю жінки та пріоритетом саме «жіночих» цінностей: збереження життя, стабільний розвиток, суспільний спокій, ґендерна рівність, гармонійне та безконфліктне існування у колі розвинених європейських країн.

У третьому розділі «Міждисциплінарний підхід до розуміння поняття модернової жіночої ментальності в освіті» обґрунтовується методологія становлення модернової жіночої ментальності освітніми засобами.

У першому підрозділі «Гендерна освіта як механізм становлення модернової жіночої ментальності» показана роль гендерної освіти для становлення самосвідомості сучасної жінки.

Гендерно врівноважена освіта визнається атрибутом дійсно демократичного суспільства та механізмом освітнього проектування суспільства сталого розвитку, передбачає особистісно-соціальний підхід до проблем навчання й виховання з орієнтацією на самоактуалізацію та набуття здатності до «адаптивної активності», що сприяє і становленню сучасної жінки з модерновою ментальністю.

Введення гендерних освітніх програм є феноменом, здатним трансформувати політику тоталітарної освіти у напрямі толерантності та соціально-культурного партнерства. Їхній зміст має системно-модернізуючий характер, оскільки дозволяє використовувати феміністську критику й деконструкцію стереотипів для формування особистісно орієнтованої освіти, що спирається на розвивальну філософсько-освітню парадигму.

Сьогодні в освітньому просторі відсутні ефективні моделі, адекватні соціальним очікуванням суспільства й особливостям культури нового тисячоліття. Гендерний підхід, побудований на ідеї єдності диференціації навчання та інтеграції гендерних культур у вихованні, дозволяє адаптувати традиційну систему освіти до організації навчально-виховного процесу в контексті статевої приналежності.

У другому підрозділі «Проектування засобами освіти модернової жіночої ментальності в Україні» розкриті цілі і методи освітнього проектування жіночої ментальності.

Методологічною основою проектування модернової жіночої ментальності є гуманізація освіти. «Практичному гуманізму» якнайкраще відповідає саме жіноча ментальність. Цілями освітнього проектування є розвиток у підростаючого покоління модернової жіночої ментальності, що ґрунтується на життєвій активності, особистісній самореалізації, толерантності, відповідальності та материнській любові.

Стосовно «жіночої» освіти позитивно зарекомендував себе комплексний підхід. Найбільш перспективним напрямом проектування модернової жіночої ментальності є використання інноваційної освітньої технології навчання на основі розвитку життєвих навичок та вищих цінностей (ООЖН) у формі тренінгового діяльнісного навчання, яка найбільше відповідає і ментальним особливостям жінки. Злитість з життям узгоджується з жіночою ментальною природою, яка дозволяє жінці саме через життєві ситуації найбільш ефективно і швидко здобувати освіту. Важливо, що ООЖН базується на обов'язковому розвитку в першу чергу вищих цінностей, і ці цінності майже повністю співпадають з традиційними жіночими цінностями добра, любові, милосердя, толерантності. Ця обставина дозволяє органічно вписувати в ментальні потреби жінки цілі, завдання й зміст обраного освітнього напрямку.

У третьому підрозділі «Значення креативного потенціалу ментальності жінки для суспільства у контексті освітньої діяльності» обґрунтована значущість становлення модернової ментальності жінки для розвитку суспільства.

Використання потенціалу жіночої спільноти є вирішальним для формування суспільства ХХІ століття. Жінки за самою своєю природою, апріорно креативною, є більш адаптивними, гнучкими, і здатними в екстремальних умовах легко перебудовуватися відповідно до вимог часу. У світовому співтоваристві вже склалися сприятливі передумови для рівного й рівноправного утвердження жінки нарівні з чоловіком в усіх сферах соціального життя, більш того, у багатьох країнах світу вже створені умови для утвердження паритетності жінки та чоловіка.

Жіноча половина людства є підготовленою і готовою до активної ролі у суспільному розвитку, до вирішення глобальних світових проблем, проблем виживання. Креативна жіноча здатність глибинно відчувати внутрішній світ людей, здатність до емпатії може стати і найважливішим аспектом духовного відродження людства у сенсі поширення емпатичності як основи ментальної сумісності. Активна участь жінок у вирішенні і локальних, і глобальних проблем людства - це чи не найбільший потенціал сучасної цивілізації. Освіта має допомогти жінці розкрити свій потенціал креативності та через формування відповідної системи цінностей особистості й суспільства спроектувати соціум, сприятливий для розкриття цього потенціалу.

Висновки

У дисертаційному дослідженні вирішене важливе наукове завдання - досліджені та обґрунтовані філософсько-освітні засади становлення модернової жіночої ментальності. На основі проведеного аналізу можна зробити наступні висновки:

1. Сучасна філософсько-освітня проблематика ментальності як соціального та когнітивного феномену формується навкруги питання взаємозумовленості процесів в освітньому середовищі суспільними змінами. Аналіз наукових розвідок у сфері ментальності в контексті проблематики філософії освіти показує, що найбільш ефективним для нашого дослідження підходом є інтерпретація ментальності через її взаємодію з культурою та цінностями індивіда й суспільства. Освітня проблематика досліджень жіночої ментальності, створюваної зокрема і в умовах суспільства модерну, пов'язана з аналізом її проявів, об'єктивованих у культурі, а також самим процесом трансляції культури у освітній діяльності. Ментальність стає розглядом філософії освіти, що орієнтується на культурологічну парадигму освітньої діяльності.

2. Індивід-особистість виступає об'єктом ментальності чи у кращому випадку носієм ментальності, тоді як особистість-індивідуальність є власником, володарем, користувачем семантичних полів ментальності певної культури. В рамках освітньої проблематики завдання має полягати в тому, щоби перевести особистість з першого рівня на другий, що можливо лише через активізацію процесів самопізнання та самоусвідомлення у межах розвивальної філософсько-освітньої парадигми. Таке завдання є особливо актуальним для жінок в силу наявності додаткових гендерних проблем у процесі їх соціалізації та самоактуалізації. Відповідно ментальні процеси виступають потужним фактором формування освітньої культури. Жіноча ментальність є одним з конкретних аспектів предметно-понятійного поля її філософсько-освітнього дослідження.

3. «Жіноча освіта» характеризується як самостійна галузь освіти, яка виникла у зв'язку з нерівноправним положенням жінки в суспільстві. Ментальність античної жінки була обмежена вузько-приватною сферою і сімейно-материнськими обов'язками, що детермінувало її невисокий рівень загальної культури і самосвідомості. У Середньовіччя стереотипи в системі освіти посилилися ще більше, постулюючи абсолютний і необмежений характер патріархатної влади. Розвитку жіночої освіти сприяв дух епохи Нового часу, епохи Модерну, і особливо потужний жіночий рух боротьби за свої права - фемінізм. Сучасна освіта має використовувати можливості і загальної і роздільної освіти щодо жінок. Важливим є шлях розширення зони жіночої самосвідомості освітніми засобами для того, щоб жінка стала володарем, користувачем власного ментального джерела. Таку ментальність ми називаємо модерновою, тобто оновленою і здатною постійно трансформовуватися, водночас зберігаючи цінність жіночого неповторного світу.

4. Освіта в гендерному контексті є спосіб реалізації особистісного начала жінки, що зберігає в собі природні стійкі характеристики, а, разом з тим, і спосіб набуття високого соціального статусу, досягнення життєво значущих цілей та завдань. В освіті ментальні особливості мають враховуватися, передусім на рівні освітніх технологій психолого-педагогічного впливу, зорієнтованих на пізнання жінкою своїх особливостей і позитивну корекцію на основі розширення зони самоусвідомлення власної ментальності. При проектуванні сучасної ментальності жінки засобами освіти слід враховувати і гендерні моральні стереотипи. Моральні якості жінки своїм корінням сягають архетипу Матері й ґрунтуються на підвищеній відповідальності жінки за моральне здоров'я дітей, сім'ї, суспільства в цілому.

5. Протягом всього розвитку цивілізації прослідковуються явні та неявні ціннісні установки, згідно з якими все чоловіче означає домінуюче, позитивне, значиме, жіноче ж - негативне, вторинне, субординаційне. Як альтернатива таким поглядам виникає фемінізм, однією з базових цілей якого стає право на освіту, що гарантує жінкам рівні можливості з чоловіками. Фемінізм довів, що «відмінності» в діаді фемінне-маскулінне, культивовані традиційною культурою, мають гендерний вектор, суспільство надбудовує над фізіологічною реальністю жінки соціокультурний конструкт, що пригнічує її розвиток. Перетворення суспільства має відбуватися через вирівнювання положення щодо прав та можливостей чоловіків і жінок, як в публічній, так і в приватній сферах. Реалізація таких завдань бачиться в рамках філософсько-освітнього проекту становлення модернової жіночої ментальності.

6. Гендерно врівноважена освіта визнається атрибутом дійсно демократичного суспільства та механізмом освітнього проектування суспільства сталого розвитку. Гендерна освіта передбачає особистісно-соціальний підхід до проблем навчання та виховання з орієнтацією на самоактуалізацію й набуття здатності до «адаптивної активності». Введення гендерних освітніх програм є феноменом, здатним трансформувати політику тоталітарної освіти у напрямі толерантності та соціально-культурного партнерства. Досягнення сучасних об'єднавчих цілей українського соціуму можливе лише на основі системного та комплексного соціокультурного проектування з використанням моделюючого потенціалу освітньої системи.

7. У процесі проектування модернової жіночої ментальності на основі принципів гуманізації освіти формуються такі її риси, як материнство, любов, терпимість, турбота, відданість тощо. Цілями освітнього проектування є розвиток у підростаючого покоління модернової жіночої ментальності, що ґрунтується на життєвій активності, особистісній самореалізації, толерантності, відповідальності та материнській любові. До технологій освітнього проектування доцільно віднести розвиваюче навчання, педагогіку партнерства, особистісно орієнтоване навчання, інтерактивне навчання, освіту на основі розвитку життєвих навичок (ООЖН), інтенсивне тренінгове навчання, превентивне навчання та виховання. Загалом найбільш серйозною проблемою є здійснення статевого виховання і здоров'язберігаючої освіти на основі формування високодуховної модернової ментальності. На основі гендерної освітньої стратегії щодо спеціальної підготовки до майбутньої ролі жінки-матері нами було розроблено освітню програму виховання дівчат 15-18 років «Берегиня роду» для педагогів.

8. Креативна жіноча здатність глибинно відчувати внутрішній світ людей, здатність до емпатії може стати і найважливішим аспектом духовного відродження людства. Освіта України має допомогти жінці розкрити свій потенціал креативності та через розвиток відповідної системи цінностей особистості й суспільства спроектувати соціум, сприятливий для розкриття цього потенціалу. Найкраще це можна здійснити через становлення у жінки модернової ментальності, орієнтуючись на сучасні досягнення філософсько-освітнього знання та потреби соціального розвитку. У роботі запропоновано практичні рекомендації щодо становлення модернової жіночої ментальності через гендерно врівноважену освіту, спеціальну жіночу освіту, гендерні програми розвитку жіночої особистості, освіту на основі розвитку життєвих навичок та вищих цінностей.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Мікулак Н. М. На передньому плані еволюції та суспільного розвитку: жіночий вимір / Н. М. Мікулак // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил.-- Харків. -- 2009. -- Вип. 1 (32). -- С. 155-164.

2. Мікулак Н. М. Загальноцивілізаційний та національний аспекти соціокультурних трансформацій / Н. М. Мікулак // Філософія. Культура. Життя. -- 2009. -- Випуск 32. -- С. 29-34.

3. Мікулак Н. М. Філософсько-освітні проблеми самореалізації сучасної жінки: міфи і реальність / Н. М. Мікулак // Практична філософія. -- 2009. -- № 3. -- С. 73-79.

4. Мікулак Н. М. Вищі цінності як основа виховання здорової особистості / Н. М. Мікулак // Наукове пізнання: методологія та технологія.-- 2008. -- №1. -- С. 110-113.

5. Мікулак Н. М. Інноваційні аспекти виховання здорового способу життя на основі розвитку життєвих навичок / Н. М. Мікулак // Андрагогічні засади післядипломної освіти педагогічних працівників: Всеукр. наук.-практ. конф., 28 лист. 2006р. // Освіта на Луганщині. -- 2007. -- №1. -- С. 83-86

6. Мікулак Н. М. Проблеми виховання стійкої мотивації у дівчат 15-18 років на здорове і безпечне майбутнє материнство / Н. М. Мікулак // Реалізація концепції освіти з БЖД: сучасні проблеми та ефективність інноваційних освітніх технологій: Перша міжгалуз. міжнар. наук.-практ. конф., 22-23 лют. 2008р. -- Тернопіль: «Терно-граф», 2008. -- С. 167-168

7. Мікулак Н. М. Сучасні гендерні проблеми професійної самореалізації жінок в Україні / Н. М. Мікулак // Наступність у діяльності загальноосвітньої та професійної школи в профільному навчанні: V Міжнар. наук.-практ. конф., 27-28 січн. 2009р. -- Донецьк: ІПО ІПП УМО. -- С. 98-99.

8. Мікулак Н. М. Гендерні проблеми жіночої самореалізації та просвіти: Стаття / Н. М. Мікулак // Філософія освіти як методологічна основа реформування школи: Всеукр. наук.-практ. конф., 14-15 квіт. 2009 р. -- Дніпропетровськ: «Інновація», 2009.-- С. 143-149.

9. Мікулак Н. М. Гендерні аспекти соціалізації особистості в умовах суспільних трансформацій / Н. М. Мікулак // Міжнар. наук.-практ. конф. «Соціалізація особистості і суспільні трансформації: механізми взаємовпливу та вияви», Чернівці, 14-15 трав. 2009 р. -- К.: «КРОК», 2009. -- С. 188-190.

10. Мікулак Н. М. Материнство як цінність: сучасні підходи до вивчення та формування здорової жіночої особистості / Н. М. Мікулак // «Освіта і здоров'я: формування здоров'я дітей, підлітків та молоді в умовах навчального закладу»: III Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, Суми, 25-26 березня 2010. -- Суми, 2010 -- С. 98-101.

Анотація

Мікулак Н. М. Філософсько-освітні засади становлення модернової жіночої ментальності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.10 - філософія освіти. - Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» - Одеса, 2011.

Дисертація присвячена актуальній проблемі філософії освіти - дослідженню теоретико-методологічних засад становлення модернової жіночої ментальності освітніми засобами.

У роботі обґрунтовано філософсько-освітню методологію аналізу модернової жіночої ментальності як складової та механізму трансформації освітньої системи та всього суспільства. Визначено специфіку модернової жіночої ментальності у контексті освітньої методології її становлення як духовно-практичну форму жіночої самосвідомості, що акумулює в собі позитивний культурнобіосоціальний потенціал традиційних (фемінних) та модерних (феміністських) цінностей, і реалізує його на основі усвідомленого вибору в умовах певного соціокультурно-освітнього простору.

Дослідження дозволяє систематизувати методологічні і концептуальні засади становлення гендерно рівної освіти в Україні, а також проектування модернізаційних змін у вітчизняній системі освіти на основі врахування особливостей навчання жінок, адаптуючи освітню діяльність до існуючих європейських та світових стандартів гендерної рівності.

Ключові слова: модернова жіноча ментальність, активізм жіночої ментальності, креативний потенціал жіночої ментальності, гендерна освіта, гендерна рівність, самоактуалізація.

Аннотация

Микулак Н. М. Философско-образовательные основания становлення модерновой женской ментальности. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.10 - философия образования. - Государственное учреждение «Южноукраинский национальный педагогический университет имени К. Д. Ушинского» - Одесса, 2011.

Диссертация посвящена актуальной проблеме философии образования - исследованию теоретико-методологических оснований становлення модерновой женской ментальности образовательными средствами.

В работе обосновано философско-образовательную методологию анализа модерновой женской ментальности как составляющей и механизма трансформации образовательной системы и всего общества. Определена специфика модерновой женской ментальности в контексте образовательной методологии ее становлення как духовно-практической форми женского самосознания, которая аккумулирует в себе положительный культурнобиосоциальный потенциал традиционных (феминных) и модерных (феминистских) ценностей, и реализует его на основе осознанного выбора в условиях определенного социокультурно-образовательного пространства.

Образовательная проблематика женской ментальности связана с анализом ее проявлений, объективируемых в культуре, а также самим процессом трансляции культуры в образовательной деятельности. Ментальность становится предметом рассмотрения философии образования, которая ориентируется на культурологическую парадигму образовательной деятельности.

Образование в гендерном контексте есть образ реализации личностного начала женщины, которая сохраняет в себе естественные стойкие характеристики, а, вместе с тем, и образ обретения высокого социального статуса, достижение жизненно значащих целей и задач. При проектировании современной ментальности женщины средствами образования следует учитывать гендерные моральные стереотипы. Моральные качества женщины своим корням достигают архетипа Матери и основываются на повышенной ответственности женщины за моральное здоровье детей, семьи, общества в целом. Процесс объединения ценностей «традиционной» и «модерновой» женщины может осуществляться с помощью специального образования для женщин, которое было бы четко направленно на их ментальные особенности и органически развивало у них новые качества, новую модерновую ментальность через постепенный личностный рост на основе традиционных женских ценностей, укоренившихся в ментальности женщины в форме древнего архетипа Матери.

Гендерное образование предусматривает личностно-социальный подход к проблемам обучения и воспитания с ориентацией на самоактуализацию и обретение способности к «адаптивной активности». Введение гендерных образовательных программ является феноменом, способным трансформировать политику тоталитарного образования в направлении толерантности и социально-культурного партнерства.

Целями образовательного проектирования есть развитие у подрастающего поколения модерновой женской ментальности, которая основывается на жизненной активности, личностной самореализации, толерантности, ответственности и материнской любви. К технологиям образовательного проектирования целесообразно отнести развивающее обучение, педагогику партнерства, личностно ориентированное обучение, интерактивное обучение, образование на основе развития жизненных навыков, интенсивное тренинговое обучение, превентивное обучение и воспитание.

Исследование позволяет систематизировать методологические и концептуальные принципы становления гендерно равного образования в Украине, а также проектирование модернизационных изменений в отечественной системе образования на основе учета особенностей обучения женщин, адаптируя образовательную деятельность к существующим европейским и мировым стандартам гендерного равенства.

Ключевые слова: модерновая женская ментальность, активизм женской ментальности, креативный потенциал женской ментальности, гендерное образование, гендерное равенство, самоактуализация.

Annotation

Mykulak N. M. Philosophical and educational foundations of modern features female mentality.-Written copy.

Dissertation for candidate`s degree of philosophical sciences on the speciality 09.00.10 - philosophy of education. State institution «The South Ukrainian National K. D. Ushinsky Pedagogical University». - Odessa, 2011.

The problems of philosophy of education - research theoretic and methodological principles of modern features female mentality educational means.

It is grounded philosophical analysis of modern features educational methodology as part of women`s mentality and the mechanism of transformation of the educational system and the whole society.

The specificity of modern features women's mentality in the context of educational methodology as its spiritual and practical form of female identity, which accumulates the positive potential biosociocultural traditional (feminine) and modern (feminist) values, and sells it on the basis of informed choice in a social and cultural-educational space.

The study allows to systematize the methodological and conceptual backgrounds of gender-equal education in Ukraine, as well as modernization design changes in the national education system taking into account the peculiarities of women's education, adapting educational activities to existing European and international standards of gender equality.

Keywords: modern features female mentality, аctivism of women's mentality, the creative potential of women's mentality, gender education, gender equality, self-actualization.

Размещено на Allbest.ru