Філософія як джерело розвитку науки
Історія розвитку природничих наук та формування наукової картини світу. Функції філософії в забезпеченні світоглядної, методологічної та етичної основи відповідних рішень з боку природничих наук. Аспекти філософського осмислення глобальних проблем.
Рубрика | Философия |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.11.2014 |
Размер файла | 15,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Філософія як джерело розвитку науки
Актуальність дослідження зумовлюється тим, що сьогодні наука є особливою сферою духовної, зокрема, інтелектуальної діяльності людини і людства, ціллю якої є вироблення достовірного знання про оточуючу нас дійсність. Разом із тим, наукою є також і сам результат цієї діяльності, система більш чи менш достовірних знань про певну галузь дійсності в вигляді сукупності кількох законів, загальних ідей принципів, закінчених теорій, а також нових робочих гіпотез. З іншого боку, для науки характерне поступове накопичення ядра більш стійких знань, куди входять загальні закони, принципи, що так чи інакше перетинає науку з філософією.
Питання визнання поняття філософії як джерела розвитку науки і її взаємовідношення з наукою складне і в даний час обговорюється як філософами, так і представниками наук, передусім природничих. Разом із тим історія природничих наук говорить про існування впродовж довгих періодів часу певної стійкої ідейної «атмосфери» із загальних понять про властивості дійсності, під впливом яких розвивалась наука даного часу. Цю атмосферу прийнято називати «науковою картиною світу» [4, с. 78 ]. Вона визначає межі «розумних» з точки зору даної епохи гіпотез, а тому стимулює постановку одних наукових проблем, і навпаки, не сприяє і навіть перешкоджає появі інших. Тим самим наукова картина світу задає визначений напрямок для розвитку і теорії (направляючи зусилля на дослідження в цьому напрямку), і спостережень (для розвитку їх технічної бази). природничий наука філософія
Виклад матеріалів дослідження.
Бурхливий розвиток науки впродовж 20 століття виявляє все нові й нові риси та характеристики наукового знання, які багато років були предметом дослідження логіків, методологів та філософів науки. Серед нових явищ у методологічній свідомості науки слід, насамперед, назвати інтенсивне заповнення прірви між природним та соціальним (ідея ноосфери, соціобіологія,екологія), між буттям і розумом (синергетика, універсальність феноменів, що поєднують інформаційні та енергетико-речові процеси), між природним і штучним, живим і неживим (кібернетика, штучний інтелект, стикові галузі наукового знання), між формальним і змістовним, теоретичним і практичним (проектування та прогнозування, планування та програмування, конструювання та моделювання) тощо.
У вирішенні складних завдань , на допомогу людині завжди приходила наука, яка допомагала з часом долати їх. Однак, якщо будь-які конкретні проблеми можуть бути досліджені окремою наукою, то глобальні проблеми в цілому являють собою складну систему, що охоплює людину, суспільство і природу в їх багатоманітних взаємозв'язках і взаємозалежностях, що робить їх вивчення неможливим окремими науками, рамки яких занадто вузькі, щоб бачити ту чи іншу проблему- об'єкт їх дослідження- в контексті інших глобальних проблем. А тому, незалежно від того, які конкретні задачі вирішує та чи інша наука у вирішенні глобальних проблем, необхідною умовою є філософський погляд, філософське осмислення як причин виникнення, загострення, так і основних передумов розв'язання глобальних проблем сучасності.
Без такого широкого, що виходив би за рамки конкретної дисципліни цілісного погляду на проблеми, що стоять перед людством, в якому були б відображені також всі наступні досягнення в різних галузях знання, неможливі ні фундаментальні відкриття, ні розвиток науки взагалі, ні тим більше ефективне розв'язання глобальних суперечностей сучасності. При цьому головна функція філософії полягає не в тому, щоб безпосередньо розглядати природничо-наукові чи технічні аспекти глобальних проблем, а в тому, щоб забезпечити світоглядну, методологічну, культурологічну і етичну основу відповідних рішень з боку цих наук.
Спираючись на досягнення конкретних наук в цій галузі, філософське дослідження відволікається від окремого і розглядає глобальні проблеми лише тією мірою, в якій вони обумовлюють одна одну. Іншими словами, філософський підхід передбачає розгляд глобальних проблем в їх єдності, цілісності і взаємозв'язку з точки зору їх суспільної значимості і соціальної обумовленості. Як цілком слушно зазначає П. Сорокін, таке дослідження передбачає як виявлення сутності глобальних проблем, так і встановлення їх справжньої природи і генезису, тим самим багато в чому визначаючи шляхи їх подальшого наукового і практичного вирішення [2, с. 54].
Загалом філософське осмислення глобальних проблем відкриває нам такі перспективи:
- формуючи світогляд, філософія задає певні ціннісні установки, які значною мірою визначають направленість людської діяльності, а відповідно і її результат;
- узагальнюючи дані окремих наук і теорій, які виникають у їх надрах, філософія дає таким чином інтегральний погляд на проблеми;
- філософія пояснює суспільні явища і процеси в історичному контексті, формуючи таким чином найбільш загальні закони розвитку суспільства і природи, тому в дослідженнях глобальних проблем націлює на розуміння їх як закономірного явища і органічно пов'язаних з суспільним прогресом;
- з філософських позицій можна побачити загальну тенденцію розвитку науки, динаміку взаємодії проблем сучасності;
- виконуючи культурологічну функцію, філософія дає можливість розвивати культуру людського мислення, у тому числі і наукового, а також знайомитися з культурою окремих народів, в якій формуються певні цінності, що спрямовують людину на певну діяльність, зокрема і наукову;
- філософія ставить питання сенсу життя людини, смерті і безсмертя, надає людині духовної підтримки, яку нічим не можна замінити. Адже з майбутнім людина пов'язує всі свої бажання і надії, а тому вона хоче знати, наскільки її суб'єктивні очікування «вписуються» в реальні перспективи майбутнього; філософія здійснює розробку цілого ряду категорій, що мають безпосередній зв'язок з сучасними актуальними проблемами людства і які відіграють велику роль в осмисленні і розумінні об'єктивних тенденцій світового розвитку: «природа», «культура», «суспільство», «цивілізація», «науково-технічна революція» (НТР), «суспільний прогрес» тощо, без яких поступ науки неможливий.
Висновки
Досвід показує, що у розвитку науки філософія завжди відігравала значну роль. Як не збагачувалась наука, як не розширювався її предмет і методологічний потенціал, у її царині завжди накопичувалися завдання і проблеми, що можуть бути розв'язані тільки з допомогою філософії. Це означає, що ніякі інші форми суспільної свідомості, навіть такі високорозвинуті як наука, не спроможні витіснити філософію. Філософія завжди була і буде залишатися, допоки існуватиме людина, здатна мислити, прогресувати, змінювати себе і світ навколо себе.
Список використаних джерел
1. Кохановский, В. П. і ін. . Основи філософії науки. ? Феникс, 2007 р. ? 608 с.
2. Проблеми філософії: Респ. міжвід..наук. зб. Вип. 88: Суспільна діяльність, нове мислення і пізнання. -К. - Либідь, 1991. - 128 с.
3. Філософія. Курс лекцій: Навч. Пос./ І.В. Бичко, Ю.В. Осічнюк- К.: Либідь, 1991. - 456 с.
4. Стьопін В. С., Кузнєцова Л.Ф . Наукова картина світу в культурі техногенної цивілізації. -- М., 1994 .- 274 с.
5. Філософські проблеми сучасного природознавства. Вип. 77. Екологія, культура і соціальна практика: Респ. між від. Наук.. зб. -К. Либідь, 1991.- 117с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття філософії права та історія її виникнення. Філософія права в системі філософії, юриспруденції та інших соціальних наук. Гегелівське трактування предмета. Метод мислення про державу і право. Сфера взаємодії соціології, енциклопедії і теорії права.
реферат [27,8 K], добавлен 09.03.2012Історичний аналіз розвитку наукового знання з часів античності. Питання виникнення і розвитку науки і філософії. Наявність грецьких термінів у доказовій давньогрецькій науці. Розвитко доказових форм наукового знання. Формування філософського світогляду.
реферат [32,0 K], добавлен 26.01.2010Формування філософських ідеї в Древній Індії, осмислення явищ світу у "Упанішадах". Філософська думка в Древньому Китаї - творчість Лаоцзи і Конфуція. Періоди розвитку грецької філософії. Духовні витоки Росії, їх особливості, історичні етапи становлення.
реферат [49,9 K], добавлен 14.03.2010Проблеми філософії, специфіка філософського знання. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. Українська філософія XIX - початку XX століть. Філософське розуміння суспільства. Діалектика та її альтернативи. Проблема людини в філософії.
шпаргалка [179,5 K], добавлен 01.07.2009Розвиток філософської думки України. Становлення українського неоплатонізму XIX–XX ст. Академічна філософія України в XIX ст.: Куліш, Шевченко, Юркевич. Філософія обґрунтування нової картини світу: Ф. Бекон, Р. Декарт, Кант, Гегель, Гегель, Фейєрбах.
дипломная работа [38,4 K], добавлен 18.12.2007Зміст поняття "Філософія", її специфіка та шлахи її розвитку. Філософія як світогляд. Міфологія, релігія, філософія і наука. Напрямки філософської думки. Система образів і понять, які розкривають відношення людини до світу. Горизонти філософського пошуку.
дипломная работа [20,5 K], добавлен 28.02.2009Виникнення, предмет філософії та його еволюція. Соціальні умови формування та духовні джерела філософії. Філософські проблеми і дисципліни. Перехід від міфологічного мислення до філософського. Специфіка філософського знання. Філософська антропологія.
реферат [27,4 K], добавлен 09.10.2008Причини та основи соціального розвитку держав світу, відображення даних питань та проблем в філософських пошуках. Сутність концепції суспільно-економічних формацій, її основні евристичні можливості і недоліки. Технократичні концепції суспільного процесу.
контрольная работа [20,4 K], добавлен 27.09.2010Предмет історії філософії. Історія філософії та філософія історії. Філософський процес. Методи історико-філософського аналізу. Аристотель. Концепція історії філософії, історичного коловороту. Герменевтика. Західна та східна моделі (парадигми) філософії.
реферат [24,1 K], добавлен 09.10.2008Історія виникнення та розвитку герменевтики як науки. Процес єволюции таких понять, як герменефтичий метод та герменефтичне коло. Формування герменевтичної філософії. Трансцедентально-герменевтичне поняття мови. Герменевтична філософія К.О. Апеля.
реферат [48,0 K], добавлен 07.06.2011