Патерналізм як об'єкт соціально-філософської рефлексії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запорізький НАЦІОНАЛЬНИЙ університет

УДК: 141.7: 364

ПАТЕРНАЛІЗМ ЯК ОБ'ЄКТ СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОЇ РЕФЛЕКСІЇ

09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

Масюк Олег Петрович

Запоріжжя 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

- кандидат філософських наук, доцент Лепський Максим Анатолійович, Запорізький національний університет, декан факультету соціології та управління, завідувач кафедри соціології.

Офіційні опоненти:

- доктор філософських наук, професор Воронкова Валентина Григорівна, Запорізька державна інженерна академія, завідувач кафедри менеджменту організації;

- кандидат філософських наук, Жданенко Світлана Борисівна Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, доцент кафедри філософії.

Провідна установа:

- Центр гуманітарної освіти НАН України, кафедра філософії (м. Київ).

Захист відбудеться “26” червня 2006 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.17.051.05 в Запорізькому національному університеті за адресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. VI, ауд. 114.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького національного університету за адресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. II.

Автореферат розісланий “25” травня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С. Александрова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Соціально-філософське осмислення суспільної, економічної, політичної, духовної життєдіяльності, особливостей сучасного світового співіснування визначає необхідність перенесення спектра детермінант суспільного розвитку від втілення споживацьких форм організації суспільних відносин до розбудови гармонійних моделей як у матеріальній, так і в духовній сферах суспільної життєдіяльності. Встановлення нової спрямованості суспільного життя визначає актуальність дослідження патерналізму як різновиду владних суспільно-державних і світових відносин.

Генезис глобальних процесів світового розвитку потребує реорганізації патерналістських відносин. Розвиваючись від залежних до рівноправних, всеохоплюючих інтеграційних засад взаємодії, вони повинні забезпечувати й захищати прийнятні умови існування для кожного суб'єкта сучасних суспільних відносин. Вироблення і зміна зовнішніх і внутрішніх орієнтирів життя суспільства розрізняється спрямованістю на патерналістські або партнерські відносини. Створення якісної та ефективної взаємодії між цими проявами владної взаємодії є запорукою гармонійності й збалансованості розвитку суспільного життя, що сприяє виробленню конкурентоспроможності представників сучасної глобальної взаємодії та співробітництва.

Українська дійсність має свою специфіку, визначену патерналістським характером взаємодії системи “держава-суспільство”. Авторитет державної влади виходив, зокрема, з того, що патерналізм розглядався як ідеологія і практика управління людьми, особлива форма здійснення влади.

Упродовж тривалого часу Україна розвивалась у межах радянського державного управління, де розглядалася як підконтрольний учасник державної взаємодії. З одного боку, за радянських часів в українській суспільній свідомості сформувалися та ефективно функціонували такі патерналістські норми суспільної взаємодії, які заперечуються умовами сучасного суспільного життя, потребуючи переосмислення в напрямку розробки новітньої суспільно-державної ідеології. З іншого боку, нині утверджується дуалістичне розуміння власної стратегічної моделі розвитку, в основі якого наслідування дій “патрона” у практиці взаємодії Росії та країн СНД, або західних зразків суспільного розвитку.

Унікальне геополітичне розташування на межі західного та східного регіонів Євразійського континенту дозволяє засвоювати як західні, так і східні ідеологічні моделі організації суспільного життя з урахуванням власних історико-культурних особливостей. Сьогодні наша країна знаходиться якнайближче до вступу в “єдину європейську родину”, проте шлях цього вступу повинен бути власним, з урахуванням ментальних особливостей суспільної взаємодії, існуючих в Україні. Виходячи з цього, пошук автентичної координати суспільно-державного розвитку розкриває важливість обґрунтування місця патерналізму в сучасному українському суспільстві на новому глобальному рівні світової взаємодії.

У зв'язку з цим набуває актуальності методологічна складова проблеми, яка включає в себе оновлення категоріального апарату дослідження феномена патерналізму в суспільних відносинах, уточнення змісту самого поняття патерналізму, пошук його якісної типології, періодизації, порівняльного аналізу з іншими суспільними явищами владного характеру та їх впливу на сучасну суспільну свідомість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до комплексної цільової програми кафедри філософії Запорізького національного університету “Удосконалення змісту і методики викладання філософських дисциплін у вузі як фактор формування свідомості молодого спеціаліста незалежної України” (шифр державної реєстрації № 0194У043134), планів кафедри соціології, факультету соціології та управління Запорізького національного університету.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в соціально-філософському осмисленні сутності патерналізму та напрямків вдосконалення форм організації сучасного суспільного життя.

Для реалізації визначеної мети дисертаційної роботи необхідно вирішити такі наукові завдання:

- проаналізувати генезис дослідження патерналізму в соціально-філософській думці;

- вдосконалити категоріальний апарат, систематизувати принципи та методи соціально-філософського дослідження патерналізму;

- розкрити особливості розвитку феномена патерналізму в процесі суспільно-історичного розвитку;

- дослідити механізм взаємодії “патерналізм - партнерство” в сучасних суспільних відносинах;

- виявити шляхи вдосконалення взаємодії “патерналізм - партнерство” в процесі світового розвитку;

- визначити напрямки оптимізації взаємодії “патерналізм - партнерство” в українському суспільстві.

Об'єктом дослідження є сукупність мисленнєвих моделей, які відображають сутність патерналізму як феномена владної суспільної взаємодії. патерналізм філософський партнерство відносини

Предметом дослідження є детермінанти оптимізації взаємодії “патерналізм - партнерство” в процесі сучасного суспільного розвитку.

Методи дослідження. Висвітлення патерналізму як складової системи суспільних відносин, його відображення в суспільній свідомості та вплив на суспільні процеси встановлює необхідність залучення комплексу філософських і загальнонаукових методів дослідження. В дисертаційній роботі аналіз генезису дослідження патерналізму в соціально-філософській думці проводився на основі герменевтичного підходу, який дозволив визначити відмінність його розуміння на різних етапах соціально-філософської дослідницької діяльності. Уточнення категоріального апарату, принципів і методів дисертаційної роботи базувалося на засадах системного підходу, який вплинув на впорядкування методологічного апарату, дослідження генезису, структури та функцій патерналістських відносин. Розкриття поетапної трансформації патерналізму в процесі сучасного світового розвитку від залежних до партнерських відносин відбувалося за допомогою пізнавального потенціалу структурно-функціонального підходу. Відмінність суб'єктів, що вступають у патерналістські відносини на правах патрона та клієнта, особливості їх взаємодії, пошук напрямків вдосконалення сучасних суспільних і світових патерналістських відносин спонукали до застосування елементів діалектичної методології пізнання.

Наукова новизна одержаних результатів. До здобутків дисертації, які претендують на статус нових наукових результатів, можна віднести те, що в ній:

- вперше отримано визначення патерналізму в суспільній свідомості як метафори і змісту організації “опікунського” обміну в функціонуванні суспільних утворень та при розбудові ідеологічних моделей здійснення владних патерналістських відносин в процесі сучасної суспільної практики;

- набуло подальшого розвитку системне дослідження генезису патерналізму в соціально-філософській думці за допомогою аналізу атрибутів його видозмінення: латентного етапу - з відображенням патерналізму як метафори “відносини з батьками в родині”; термінологічного - з обґрунтуванням використання поняття патерналізму в аналізі суспільного простору; трансформаційного - відображення зміни механізму патерналізму у відносинах “держава-суспільство” в напрямку суспільного розвитку; етапу розгалуження використання поняття патерналізм в різних сферах суспільного життя;

- розширено методологічний статус поняття патерналізму як різновиду владних відносин, спрямованих на організацію патерналістського обміну матеріального та духовного ресурсу, необхідного для життєдіяльності суспільного утворення, на легітимність владних суб'єктів і на зменшення дистанції в суспільних відносинах, що впливають на становлення форм і проявів патерналізму в різних сферах суспільно-державної та світової взаємодії;

- поглиблено дослідження феномена патерналізму в процесі суспільно-історичного розвитку, що дозволяє визначити перехід патерналістської активності від суспільства до певної спільноти і зумовлює актуалізацію значення деталізації дистанції між суб'єктами патерналістських відносин, конкретизує характер патерналістського обміну;

- дістало подальшого розвитку переосмислення процесу вдосконалення взаємодії “патерналізм-партнерство” як вироблення колективної ідеологічної моделі владної світової взаємодії та підтримки конкурентоспроможності моделі суспільного розвитку кожного члена цієї взаємодії на рівноправних засадах;

- обґрунтована необхідність підтримки процесу виховання й захисту суб'єктивного усвідомлення сучасних процесів суспільного розвитку українськими громадянами, потрібного для становлення їх повноцінної суспільно-державної суб'єктності, включно до міждержавних відносин.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертаційному дослідженні висновки дозволяють осягнути загальний стан практичного відображення сучасних суспільних і світових патерналістських відносин, а також перспективи їх функціонування при розбудові громадянського суспільства в цілому, громадських організацій, політичних, економічних державних і недержавних об'єднань зокрема. Крім того, отримані результати можуть використовуватися в рамках підготовки викладання різноманітних теоретичних дисциплін, таких як “Соціальна філософія”, “Філософія політики”, “Політологія”, “Основи геополітики”, “Основи держави та права”, “Менеджмент організацій”, “Державне управління”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи, що розкривають зміст дослідження, пройшли апробацію на засіданнях кафедри філософії Запорізького національного університету, методологічних семінарах при кафедрі суспільно-гуманітарних дисциплін Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, а також в співпраці з управлінням регуляторної політики та підприємництва Запорізької обласної державної адміністрації.

Крім того, принципові аспекти дисертаційної роботи були оприлюднені на п'яти науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: II Всеукраїнській науково-практичній конференції “Православ'я - наука - суспільство: проблеми взаємодії” (Черкаси, 2004); Конференції студентів, аспірантів та молодих вчених (Запоріжжя, 2004); Всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Методологія соціального пізнання: здобутки й проблеми” (Запоріжжя, 2005); VI Міжнародній науково-практичній конференції “Людина, культура, техніка в новому тисячолітті” (Харків, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції “Основні тенденції розвитку ґендерної політики у XXI столітті”(Запоріжжя, 2005).

Публікації. Основні аспекти дисертаційної роботи сформульовані у 9 наукових статтях, 5 з яких опубліковані у фахових виданнях. Всі роботи написані без співавторів.

Структура і обсяг роботи. Структура дисертаційної роботи, яка сформована на основі визначеної мети та поставлених завдань, складається зі вступу, трьох розділів, кожний із яких містить по два підрозділи, висновків і списку використаних джерел. Робота містить 190 друкованих сторінок, з яких 168 складають текст дисертаційної роботи, список використаних джерел (250 найменувань) представлений на 22 сторінках.

Основний зміст роботи

У ВСТУПІ - розглядається актуальність дисертаційної роботи, розкривається зв'язок роботи з практичними науковими програмами, формулюються основні структурні елементи роботи: об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження, способи їх вирішення; визначаються основні тезисні положення, які складають наукову новизну роботи та виносяться на захист, розкривається наукова цінність дисертаційної роботи, висвітлюються заходи, які вживалися для апробації результатів наукового дослідження.

У першому розділі - “МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПАТЕРНАЛІЗМУ” міститься історико-філософське осмислення дослідження патерналізму, спрямоване на з'ясування генезису та основних проблем його розуміння протягом історії філософії. Понятійне визначення проводиться за допомогою порівняльного аналізу патерналізму з іншими проявами суспільних відносин владного характеру.

У першому підрозділі - “Аналіз генезису соціально-філософського дослідження патерналізму” розкривається семантичне та соціокультурне походження патерналізму. Історія соціально-філософської думки виокремила в цьому феномені декілька етапів. На латентному етапі філософського осмислення виділяються та закладаються передумови формування патерналізму на родових засадах (Конфуцій, Мен-цзи, Платон, Аристотель); за допомогою метафоричної форми “відносини з батьками” характеризується владний патерналістський обмін в суспільних утвореннях того часу.

На етапі Середньовіччя, відбувається понятійно-термінологічне оформлення патерналізму, на релігійному підґрунті розробляється його дослідницька база. Представники патристики (Василь Великий, Григорій Богослов, Григорій Ниський, Аврелій Августин) запропонували ідеальну картину патерналізму, засновану на атрибутах стабільності й визначеності, забезпечених домінуючою роллю церкви як опікунського інституту суспільства.

Із часом відбувається змістовна трансформація соціально-філософського розуміння патерналізму, яка розкривається в період Відродження та Нового часу (Н.Макіавеллі, Ж.Боден, Т.Гоббс, Дж.Локк). Заперечення релігійних постулатів патерналізму компенсується тим, що основний спектр патерналістських відносин переноситься у сферу взаємодії суспільно-державних утворень.

Докорінну зміну в дослідження патерналізму привнесло поглиблення аналізу взаємодії матеріальної та духовної сторін у структурі суспільних відносин (Г.В.Ф.Гегель, К.Маркс), що вплинуло на становлення методу диференційованого аналізу патерналізму в суспільному бутті та його відображення в суспільній свідомості. В свою чергу, визначаються також процесуальні особливості суспільної взаємодії (М.Вебер, Ф.Тьонніс), які впливають на функціонування патерналізму в суспільному середовищі тим, що акцентують увагу на відмінності дистанцій між суб'єктами суспільних відносин владного характеру.

Унікальний феномен конкуренції теоретичних поглядів щодо змісту патерналізму в суспільному житті (В.Ленін, пізніше Д.Белл) розкривається в побудові моделей суспільного розвитку. Ці конструкції стають основою для подальшого становлення протилежних соціально-філософських поглядів на місце патерналізму в суспільному житті.

Історико-філософське осмислення генезису конструювання владних суспільних відносин в Україні (В. Горський, М. Попович) стає фундаментальною основою дослідження патерналізму. На увагу заслуговує також аналіз впливу пізнавальних, світоглядних, ідеологічних конструкцій на суспільні відносини (І.Бичко, В.Волович, М.Михальченко, В.Табачковський). Вказані розробки являють собою неабияку цінність для розкриття цілісної картини наукового відображення патерналізму як об'єкта соціально-філософської рефлексії. Розкриття ієрархічних і стратифікаційних аспектів в системі сучасних суспільних відносин та їх відображення в суспільній свідомості (В.Бех, В.Воловик, В.Воронкова, Р.Додонов, В.Жадько, Л.Кривега, В.Таран) стало передумовою виявлення сутнісних ознак патерналізму в суспільному просторі. Встановлення розуміння оптимізації в системі суспільної взаємодії (І.Цехмістро, М.Лепський, В.Котельников) допомогло у визначені шляхів вдосконалення взаємодії “патерналізм - партнерство” в суспільному просторі.

Зазначимо, що основний спектр уваги соціально-філософського аналізу в Україні зосереджується на процесах і явищах, пов'язаних із функціонуванням патерналізму, але безпосередньо до цього різновиду владних відносин не відносяться (О.Бондаренко, Л.Верецька, Б.Голота, С.Жданенко, В.Корженко, М.Ніколко). Тому, слід зазначити, що дослідження патерналізму як об'єкта соціально-філософської рефлексії залишається практично поза увагою.

Аналіз досліджень патерналізму в соціально-філософській думці демонструє заперечення вертикального характеру розвитку владних патерналістських відносин, які дискредитували себе під час їх практичного застосування в недемократичних державах. На цій підставі визначається необхідність соціально-філософського переосмислення патерналізму в сучасних суспільних умовах.

У другому підрозділі - “Сутність, зміст, форми та принципи соціально-філософського дослідження патерналізму” уточнюється визначення патерналізму за допомогою аналізу науково-термінологічного доробку, здійснюється відокремлення родових і видових ознак патерналізму. Визначальною родовою ознакою патерналізму є владне опікунство, яке пов'язується з безпекою існування системи взаємодії суб'єктів патерналізму, що займають різні щаблі соціальної стратифікації. При цьому відповідний стан взаємодії між ними закріплюється за допомогою процедури легітимації. Видовою ознакою патерналізму, що відокремлює його від інших владних відносин, є турбота з боку суб'єкта влади, який володіє ресурсами, недоступними для підлеглих. На основі цього аналізу формулюється визначення патерналізму як різновиду владних відносин, спрямованих на регулювання діяльності їх суб'єктів у формі надання ресурсів, які забезпечують стабільне функціонування системи в обмін на визнання легітимності її владних представників.

Різновиди патерналістських відносин виокремлюються в різних сферах суспільного життя відповідно до характеру обміну та дистанції між їх суб'єктами. Так, наприклад, існує економічний патерналізм. До нього належать форми організації владних відносин: патерналізм менеджерів і професійний патерналізм, меценатство і спонсорство. Сутність патерналізму в цій сфері розкривається у співвідношенні альтруїстичної та егоїстичної активності як факторів наближення або віддалення суб'єктів цих відносин і ступеня гармонізації обміну обмеженими ресурсами.

Патерналізм існує і в соціальній площині як явище соціальної взаємодії. Він є свого роду загальною формою інших проявів патерналістських відносин. При розгляді суспільного патерналізму з позиції безпеки для функціонування суспільного утворення розкривається дихотомія “безпечного” та “небезпечного” патерналізму, які розрізняються відповідно до рівня і якості втручання патрона в дії свого підлеглого.

Наступним різновидом є державно-політичний патерналізм. На загальнодержавному рівні право та воля як особливі ознаки обміну між патроном і клієнтом різною мірою відображаються в політичних режимах: тоталітарному, авторитарному, ліберальному та демократичному. На рівні безпосереднього державно-політичного регулювання суспільних відносин патерналізм розкривається відповідно до особливостей його реалізації на практиці як декларативний і такий, що визначає практичні дії суб'єктів подібних відносин. При розгляді сутності патерналістських проявів крізь призму етнічно-національних відносини відслідковується здатність патерналістських конструкцій до конкурування.

Як окрема форма патерналізм виступає у духовній сфері. Він розкривається у варіантах організації обміну життєво важливими знаннями, нормами, цінностями, навичками, що забезпечують ефективний характер суспільної взаємодії. Він реалізується через навчальний, культурний та інформаційний патерналізм. Ці прояви патерналістських відносин по-різному акцентують увагу на суб'єктах, середовищі та предметі патерналістської взаємодії в духовній сфері сучасного суспільного та світового життя. Вказані форми та прояви патерналізму обумовили застосування комплексного філософського та загальнонаукового методологічного апарату дослідження.

У другому розділі - “ПАТЕРНАЛІЗМ ЯК ФОРМА ВЛАДНОЇ СУСПІЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ” розкрито феномен патерналізму через встановлення функціональних основ патерналістської взаємодії в процесі суспільно-історичного розвитку. Встановлена специфіка генезису цього феномена стимулювала дослідження основних аспектів механізму взаємодії “патерналізм - партнерство” в сучасних суспільних відносинах.

У першому підрозділі - “Феномен патерналізму в процесі суспільно-історичного розвитку” визначаються особливості функціонування патерналізму в процесі суспільно-історичного розвитку. На початку формування патерналізму - за родових відносин - складається головна сукупність його функцій: внутрішнього піклування “патрона” по відношенню до підконтрольного, зовнішнього захисту від небезпек навколишнього середовища та цільове спрямування розвитку міжлюдських відносин. Ці функції визначають різні вектори внутрішнього та зовнішнього регулювання патерналістських відносин у функціонуванні родових утворень, які в подальшому змінюються та деталізуються в процесі суспільно-історичного розвитку.

Соціальне становлення системи патерналістських відносин у період Середньовіччя актуалізує дихотомію сакральних і суспільно-державних функцій патерналізму, що відображає особливості взаємодії церкви та державних установ як соціальних патерналістських інститутів у часи феодалізму. На цьому етапі розвитку патерналізм переважно втілюється як суб'єкт-об'єктні відносини зі спрямованістю від “патрона” до “клієнта”.

Визначення основних засад і модернізація суспільних процесів в умовах Відродження та Нового часу сприяють втіленню й розвитку патерналістських відносин у суспільно-державній взаємодії, що відображається в становленні регуляторних і контрольних функцій патерналізму. Вони закладають фундамент для утвердження суб'єкт-суб'єктних відносин на основі гуманістичного підходу. В них патерналістські функції регуляції та контролю доповнюються стимулюванням та обмеженням, які поглиблюються й деталізуються в усіх сферах людської взаємодії.

В процесі суспільно-історичного розвитку під впливом поглиблення інтенсивності соціальних процесів розвиваються рудименти патерналізму. Відбувається заперечення суб'єктності “клієнтів” у патерналістських відносинах, що збільшує дистанцію взаємодії між “патроном” і “клієнтом”. Зняття цієї конфліктної ситуації відбувається шляхом переходу патерналістських відносин на новий рівень суспільної взаємодії - партнерства. Разом з цим, на рівні практичної регуляції суспільних відносин під впливом ситуаційності та змінності патерналістських відносин на основі “бюрогамії” і “трудогамії” відбувається перенесення сучасної патерналістської активності від суспільства до спільноти, що зменшує дистанцію між учасниками суспільних відносин і переорієнтовує основні механізми зазначеного обміну.

Патерналізм у сфері світових відносин об'єднує в собі значний досвід еволюції патерналізму в суспільних відносинах, включає основні засоби його здійснення, які знаходяться в діалектичній взаємодії та різняться відповідно до характеру суб'єкта визначених відносин: дипломатичний захист та ембарго у відносинах з державою і дипломатичний притулок та екстрадиція у відносинах з окремою людиною. Патерналізм у цій сфері розкривається в протиріччі державно-національної та глобальної безпеки.

У другому підрозділі - “Механізм взаємодії “патерналізм - партнерство” в сучасних суспільних відносинах” сутність механізму функціонування патерналізму розкривається через його діалектичну взаємодію з партнерством. Підвищення інтенсивності “розпорошення” суб'єктів суспільної взаємодії спонукає до появи потреби у використанні патерналізму, а його викривлення, завдяки перебільшенню суспільного значення одного учасника - патрона, стимулює необхідність розвитку відносин на рівноправних засадах партнерства. Формування партнерства відбувається завдяки підтримці розвитку дієздатності кожного суб'єкта взаємодії, а патерналізм, в свою чергу, виникає лише за умови визначення правової межі регулювання владного впливу в процесі обміну ресурсами життєдіяльності для забезпечення ефективності функціонування цього суб'єкта в суспільному просторі. Зняття протиріччя між патерналізмом і партнерством визначається в цілісності й спрямованості суспільних відносин на розвиток людини, а також збалансованості функціонування в них кожного учасника суспільно-гуманістичної взаємодії.

Взаємодія різновидів владного впливу в сучасній суспільній свідомості має в собі складну структуру обміну, що включає ідеологів - виробників конструкцій організації суспільних відносин, а також напрямки і засоби трансляції їх ідей в суспільну свідомість споживачів. Напрямки та засоби трансляції ідей владного впливу в сучасній суспільній свідомості відрізняються за спрямованістю дій на стан суспільного утворення.

Сучасні зразки цих засобів представлені як діалектична взаємодія напрямків розбудови системи соціальних гарантій та підтримки дієздатності суб'єктів суспільних відносин, які відрізняються обсягами й характером владного ієрархічного впливу. Залежно від обраного напрямку визначається спрямованість процесу обміну ресурсами життєдіяльності, яка розкриває суб'єкт-об'єктний або суб'єкт-суб'єктний характер дистанції між учасниками цієї взаємодії.

На цій основі виникає практична взаємодія “патерналізм - партнерство”, характер функціонування якої залежить від специфіки суспільного виробництва та рівня розвитку суспільних відносин. Означена ситуація спонукає до пошуку детермінант оптимізації взаємодії “патерналізм - партнерство”.

У третьому розділі - “ДЕТЕРМІНАНТИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВЗАЄМОДІЇ “ПАТЕРНАЛІЗМ - ПАРТНЕРСТВО” охарактеризовані основні шляхи оптимізації вказаної взаємодії різновидів владних відносинах у процесі світового розвитку. Особлива увага приділяється встановленню специфіки оптимізації цієї взаємодії в українському суспільстві.

У першому підрозділі “Вдосконалення взаємодії “патерналізм - партнерство” в процесі світового розвитку” розглядаються напрямки вдосконалення владних відносин і, в першу чергу, визначаються архаїзми патерналізму, які ґрунтуються на асиметрії вказаних відносин. Ці архаїзми проявляються в системній замкненості владно-ієрархічної взаємодії та самозамкненості суб'єктів патерналізму.

Фактори генезису патерналізму в процесі сучасного світового розвитку розкриваються в трансформації патерналізму від суб'єкт-об'єктних до суб'єкт-суб'єктних відносин, які розбудовуються на засадах партнерства. Виходячи з цього, одним із основних перспективних напрямків вдосконалення взаємодії “патерналізм - партнерство” є організація ефективного вироблення, накопичення та розподілу матеріального й духовного ресурсу в контексті рівноцінного обміну ресурсами життєдіяльності суб'єктами міждержавних відносин.

Сучасна система світових відносин розкривається через відмінності розвитку окремих геополітичних і геоекономічних регіонів. Вектори розвитку країн цих регіонів спрямовані на споживацьку організацію суспільних відносин; накопичення ресурсів, необхідних для соціальної життєдіяльності, та розгалуження патерналістської активності в нових сферах суспільного життя. Виникає необхідність переосмислення організації управління обміном результатами матеріального та духовного виробництва у формі вироблення загальної моделі сучасного світового розвитку заради людини. Патерналізм розкривається як форма гуманізації глобальної міждержавної взаємодії на шляху до становлення між ними партнерських відносин.

Важливим структурним аспектом вдосконалення взаємодії “патерналізм - партнерство” є створення ефективної конкурентоспроможної моделі суспільного розвитку кожного учасника визначених відносин, яка б забезпечувала ефективну репрезентацію країни в сучасному світовому просторі. Цей процес має відбуватися з урахуванням автономності та відкритості функціонування всіх представників цієї взаємодії при збереженні матеріальної та духовної цілісності їх існування. Таким чином, перспективне бачення управління організацією світового співіснування слід пов'язувати з розробкою моделей відносин на засадах партнерства та рівноправності всіх суб'єктів цієї взаємодії.

У другому підрозділі “Напрямки оптимізації взаємодії “патерналізм - партнерство” в українському суспільстві” визначається, що функціонування патерналізму в українському суспільстві обтяжене архаїчними та авторитарними формами патерналістської взаємодії, що мають пострадянський характер. За часів існування Радянського союзу в Україні патерналістські відносини будувалися в межах суб'єкт-об'єктної взаємодії. На сучасному етапі розвитку окреслена ситуація потребує переходу на новий рівень суспільних відносин суб'єкт-суб'єктного характеру, гармонізації патерналізму і партнерства. Відтак, оптимізація взаємодії “патерналізм - партнерство” передбачає наближення до гармонійності співвідношення альтруїстичної та егоїстичної форми організації суспільного життя, які відображали б визначення ефективної дистанції в цих відносинах щодо обміну ресурсами життєдіяльності.

Розвиток владної взаємодії від патерналізму до партнерства в сучасному українському суспільстві передбачає визнання субсидіарності всіх його членів, деталізацію та децентралізацію владних суспільних відносин в економічній і політичній сферах на засадах трипартизму, а також підтримку солідаризму як засобу досягнення єдності та взаємної заінтересованості учасників суспільної взаємодії. В цьому випадку постає необхідність розробки та втілення загальної стратегічної моделі розвитку України, яка б гарантувала дотримання демократичних умов для кожного представника суспільно-державної взаємодії.

Розгляд нормативно-правової бази в Україні розкриває функціонування ідеологічного суспільно-державного виробництва на основі класичного напрямку розбудови соціальної держави з урахуванням радянського спадку з рудиментами деформованої патерналістської організації суспільного життя. В цьому правовому фундаменті патерналізм виконує компенсаторну, виховну і підтримуючу функції, а партнерство - регулюючу і об'єднуючу, які стимулюють формування солідарності.

Виходячи з проведеного аналізу, ми вважаємо за необхідне здійснення оптимізації взаємодії “патерналізм - партнерство” в українському суспільстві за допомогою вдосконалення основних важелів процесу адаптації людини, які б забезпечували засвоєння та регулювання суспільних відносин на рівноправних засадах. Визначальною особливістю оптимізації взаємодії “патерналізм - партнерство” є потреба у вихованні й підтримці суб'єктності учасників суспільних відносин, підвищенні рівня гуманізації їх функціонування у вітчизняному соціумі.

Реорганізація основних важелів адаптації людини в навколишньому суспільному середовищі, розбудова суспільно-державних відносин в Україні, наближених до партнерства, стають фундаментом для впровадження ефективної системи заходів у нових багатофункціональних сферах сучасної суспільної взаємодії.

Висновки

Соціально-філософський аналіз патерналізму дозволяє сформулювати такі положення:

1. Дослідження патерналізму в соціально-філософській думці включає окремі етапи генезису дослідження цього явища: латентний, в якому патерналізм відображається на основі метафори “відносини з батьками”; етап його термінологічного оформлення та обґрунтування; трансформаційний етап, що відображається в зміні механізму патерналізму у відносинах “держава - суспільство” в напрямку суспільного розвитку заради людини; а також етап розгалуження використання поняття “патерналізм” в різних сферах суспільного життя. Різноспрямованість досвіду дослідження патерналізму потребує його систематизації та подальшого соціально-філософського переосмислення.

2. Всебічний аналіз феномена патерналізму дозволив розширити методологічний статус поняття “патерналізм” як різновиду владних відносин, спрямованих на регулювання діяльності їх суб'єктів за допомогою надання матеріальних і духовних ресурсів, які забезпечують стабільне функціонування системи в обмін на визнання легітимності її владних представників і зменшують дистанцію між учасниками взаємодії. Форми і прояви патерналізму розрізняються за допомогою встановлення відмінності характеру обміну ресурсами життєдіяльності відповідно до встановленого вектора спрямованості дій в цих формах на “патрона” або “клієнта”. Розкриття сукупності форм і проявів патерналістських відносин вплинуло на обрання системного методологічного підходу в дослідженні патерналізму.

3. Генезис феномена патерналізму в процесі суспільно-історичного розвитку являє собою трансформацію форм регуляції суспільних відносин, що включає в себе розвиток патерналістських функцій регуляції та контролю, які передбачають стимуляцію та обмеження розвитку суспільних відносин, а також розгалужуються в сучасній життєдіяльності в умовах диференціації суспільних процесів. Із ходом суспільно-історичного розвитку у патерналістській взаємодії відбувається перехід від суспільства загалом до певної спільноти, що зумовлює зменшення дистанції між учасниками відносин та конкретизує обмін засобами життєдіяльності в ній.

4. Механізм функціонування патерналізму в сучасних суспільних відносинах розкривається через його взаємодію з партнерством. Патерналізм виступає як засіб підтримки та захисту суб'єктів суспільних відносин на шляху до становлення партнерства і, навпаки, партнерство є важливою умовою виховання суб'єктності в патерналістських відносинах. Ця взаємодія знаходить своє відображення в суспільній свідомості, а також визначає необхідність пошуку детермінант оптимізації між цими проявами владних відносин.

5. Спираючись на перенесення акцентів до суб'єкт-суб'єктного характеру сучасного міждержавного співіснування, виділяються два перспективні напрямки вдосконалення взаємодії “патерналізм - партнерство” в процесі світового розвитку: вироблення ідеологічної моделі організації світової взаємодії, спрямоване на рівноцінне регулювання обміну ресурсами життєдіяльності, та підтримка конкурентоспроможності суспільного розвитку кожного члена цієї взаємодії, яка повинна відбуватися на рівноправних засадах.

6. Визначені основні напрямки оптимізації взаємодії “патерналізм - партнерство” в українському суспільстві, які передбачають наближення патерналістських відносин до стану партнерства та патерналістського соціального захисту дезорієнтованих суб'єктів. Це:

- впровадження заходів досягнення рівноправної взаємодії за рахунок використання субсидіарності, трипартизму і солідаризму для гуманізації розвитку суспільних відносин;

- реорганізація нормативно-правової бази функціонування сучасного українського суспільства за допомогою гармонійного і збалансованого поєднання процесу розбудови системи соціальних гарантій та підтримки дієздатності громадян у напрямку розвитку суб'єкт-суб'єктних суспільних відносин;

- виховання та підтримка суб'єктності в суспільних відносинах у сучасному українському суспільстві має будуватися на засадах партнерства як засобу подальшого якісного розвитку організації суспільного життя.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у фахових виданнях: