Інформатизація в контексті філософсько-методологічного дослідження інформатики

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Онопрієнко Михайло Валентинович

УДК 091:681(3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Інформатизація в контексті філософсько-методологічного дослідження інформатики

09.00.09 - філософія науки

Київ 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії та методології науки філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. епістемологічний інформатика людиновимірність освітній

Науковий керівник - доктор філософських наук, професор ЧУЙКО Вадим Леонідович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри філософії і методології науки.

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор ОЖЕВАН Микола Андрійович, Національний інститут проблем міжнародної безпеки, завідувач відділу інформаційної безпеки і міжнародних інформаційних відносин;

кандидат філософських наук МОРОЗ Олексій Якович, Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, старший науковий співробітник відділу філософських проблем природознавства та екології.

Провідна установа - Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться "27" березня 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.017 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033 м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 330.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033 м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий "24" лютого 2006 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.О. Шашкова.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Виникнення інформатики, як комплексного науково-дослідницького напрямку і як виду діяльності, в 60-х роках минулого сторіччя пов'язане з інформаційною кризою - суперечливим впливом значного росту потоків науково-технічної інформації, яка потребує своєї обробки. Виявилося що, науковий і соціальний прогрес неможливі без зростання об'ємів інформації, одночасно, це зростання стає на заваді прогресу.

Впровадження мікропроцесора стало підгрунтям для інформаційної революції, коли змінюється онтологічний статус інформації. В результаті людина отримує високоефективний засіб підсилення інтелектуальної діяльності, який стає предметом безпаперової інформатики. Процеси інформатизації і комп'ютеризації докорінно змінюють сутнісні характеристики самого суспільства, воно дістає назву інформаційного, головною ознакою якого є отримання, переробка, розповсюдження та зберігання інформації, кількість та швидкість зміни якої все наростає. Радикальних змін при цьому зазнає й сама наука, виявляється тенденція до з'єднання розрізнених ланок знання - природничого і гуманітарного на основі застосування інформаційного підходу, і ці нові зв'язки вимагають філософського осмислення для вироблення експертної оцінки позитивних та негативних наслідків інформатизації суспільства. Розроблювані в межах філософії концепції дослідження інформатизації, як правило, обмежуються вивченням соціальних аспектів комп'ютеризації, логіко-гносеологічних питань. Проблеми пов'язані зі зміною способу існування інформації, процесів її творення, зберігання, переробки, обміну, поширення залишилися за межами спеціалізованого філософсько-методологічного дослідження. Цим і пояснюється актуальність теми дисертаційного дослідження, а також теоретична його значущість.

Перші спроби систематичного обміркування перспектив, що відкриває розвиток комп'ютерної техніки, був зв'язаний з кібернетикою, при дослідженні філософських проблем якої використовувались певні фрагменти теорії пізнання. Цей підхід був характерним для праць В.М. Глушкова, Б.В. Бирюкова, В.С. Тюхтіна, О.І. Кочергіна, Н.Т. Абрамової, А.Д. Урсула, М.І. Сєтрова, О.К. Тихомирова, О.В. Брушлінського, С.М. Шалютина, Ю.А. Шрейдера, присвяченим проблемам інформації та управління, відображення, мислення і штучного інтелекту.

На визначення авторської позиції дисертанта найбільший вплив справили праці вчених далекого зарубіжжя Д. Белла, Л.Р. Грехема, У.Р. Ешбі, О. Тоффлера, І. Пригожина, Я. Хінтіки, російських авторів І.Ю. Алексєєвої, О.Б. Бондалєтової, Б.А. Глінського, Л.Г. Голубєвої, К.А. Зуєва, М.М. Моісєєва, Г.С. Поспєлова, Д.А. Поспєлова, О.І. Ракітова, А.Д. Урсула, українських філософів та фахівців з інформатики І.С. Добронравової, Л.Г. Дротянко, Ю.М. Канигіна, О.О. Корінного, В.С. Лук'янця, О.Я. Мороза, М.А. Ожевана, В.А. Рижка, О.М. Ральчука, І.В. Сергієнка, Е.Ф. Смерічевського, Л.А. Солов'я, І.З. Цехмістра, В.А. Цикіна, В.Л. Чуйко. Наскрізним контекстом роботи стали дослідження з постнекласичної науки В.С. Стьопіна, М.О. Розова, В.М. Розіна, В.Г. Горохова, В.В. Кізіми та ін.

Важливе значення для здійснення дослідження мали здобутки концепції інформаційного суспільства, а також усвідомлення тенденції в рефлексії над знанням, що пов'язані з їх представленням в компьютерних системах. Саме вони створили передумови для того, щоб, використовуючи ресурси філософського знання, обміркувати принципові питання інформаційної методології та інформаційного підходу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає національній програмі розвитку науки й ефективного втілення її результатів у різні напрямки діяльності українського суспільства. Робота висвітлює результати наукових досліджень автора, що отримані ним при виконанні тем: Комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Наукові проблеми державотворення України", НДР № 01БФ041-01 філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Філософська та політологічна освіта в Україні на перетині тисячоліть"; "Дослідження методологічних та історико-соціальних аспектів становлення і розвитку інформатики в Україні” (№ 0103U007808) Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки НАН України, а також проекту Державного фонду фундаментальних досліджень “Дослідження методологічного впливу інформатики як чинника подальшого розвитку науки та інформатизації суспільства” (реєстраційний № 09.07/0008).

Мета й завдання дослідження. Основною метою є обгрунтування розгляду інформатизації в контексті предмету інформатики, що дозволяє забезпечити її ефективну реалізацію у вирішенні різноманітних завдань сучасного суспільства.

Для досягнення мети дисертант ставить такі задачі:

- експлікувати характер трансформації науково-пізнавальної діяльності і освітнього процесу, що відбуваються у зв'язку з процесами інформатизації сучасного суспільства;

- встановити особливості, притаманні інформаційній методології, окреслити епістемологічну і методологічну специфіку знання в інформатиці та засоби його моделювання;

- із множини концепцій інформації визначити таку, яка має найбільш конструктивний зміст для застосування інформаційного підходу в різних галузях науки;

- проаналізувати роль інформаційно-комунікаційних технологій в модернізації і трансформації освітнього процесу та обгрунтувати принципи досягнення його “людиновимірності”.

- виявити параметри інформаційного підходу та інформатизації в різних сферах наукового знання, когнітивне і соціокультурне їх значення;

Об'єкт дослідження - інформаційно-комунікаційні технології, творення, зберігання, переробка, обмін, поширення інформації.

Предмет дослідження - епістемологічні та методологічні аспекти інформатизації в контексті філософсько-методологічного дослідження інформатики.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження ґрунтується на класичній філософській традиції розгляду знання і методологічних засобів в контексті суб'єкт-об'єктних відносин. Методологічною передумовою при цьому виступає принцип розуміння сучасної науки в широкому соціально-культурному контексті, який репрезентується її зв'язками з іншими формами знання і соціальної практики. При вирішенні конкретних завдань дослідження дисертант керувався фундаментальними дослідницькими засадами наукового аналізу - принципами об'єктивності, системності, цілісності, сходження від абстрактного до конкретного, герменевтичними процедурами, для виявлення найбільш продуктивних та ефективних наукових процедур застосовував методи логічної та методологічної реконструкції наукового знання

Наукова новизна дисертаційного дослідження визначається розробкою теоретичного уявлення про єдність буття предмета інформатики. Головний зміст цього уявлення полягає у визначенні інформатизації як такого процесу, що формує цілісний спосіб існування процесів творення, зберігання, переробки, обміну, поширення інформації.

Наукова новизна розкривається в наступних положеннях:

введено визначення інформатики, відповідне теоретичному уявленню про єдність буття предмета інформатики, яке конкретизується положенням, що інформатика являє собою, з одного боку, комплексний науково-дослідницький напрямок і, з іншого, вид діяльності. Саме концепція єдності буття предмета інформатики складає онтологічну умову процесів інформатизації науки і суспільства;

обґрунтовано, що на основі уявлення про єдність буття предмета інформатики інформатизація характеризується як спосіб буття, існування інформації і стає предметом філософсько-методологічного дослідження. Інформатизація, як спосіб існування інформації являє собою суперечливу єдність аспектів сталості (послідовним відтворенням процесів творення, зберігання, переробки, обміну, поширення інформації), та мінливості (оперуванням інформацією, яке складає зміст цих процесів);

визначено, що основу інформаційного підходу викладеного в дисертації може скласти різноманітнісна концепція інформації Ешбі, відповідно до якої інформація - це те, що усуває (знімає) невизначеність, обмежує розмаїтість. Ці положення складають основу принципу збереження інформації як методологічного ресурсу, що дозволяє з позицій інформаційного підходу виявити базову інформаційну єдність природних і штучних систем;

виявлено, що термін “знання” в інформатиці має такі властивості як внутрішня інтерпретативність, структурованість, зв'язаність, семантична метричність, активність. Саме ці характеристики відрізняють знання в інформаційних системах від даних, визначають ту межу, за якої дані перетворюються в знання, а бази даних переростають у бази знань.

доведено, що з розвитком інформатизації здійснюється перехід від пасивного характеру представлення даних у комп'ютерних системах до активного придбання знань та їх інтерпретації. Встановлено, що в комп'ютерному моделюванні з переходом від рівня агрегування даних до рівня представлення знань гносеологічно змінився принцип обробки інформації. Рефлексивний характер знання в інформатиці визначається як важливий методологічний ресурс інформаційної методології.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. У дисертації розроблено й застосовано філософсько-методологічний і соціокультурний підхід до аналізу інформатизації наукової діяльності в контексті постнекласичної науки. Результати дисертаційного дослідження надають концептуальні ресурси для гуманітарної експертизи наукових і технічних проектів. Матеріали, положення, висновки дисертації можуть бути використані для подальшої наукової розробки проблем соціальних наслідків глобальної інформатизації та комп'ютеризації усіх сфер буття людства. Матеріали дослідження можуть бути використані для розробки і викладання загальних і спеціальних навчальних курсів студентів і аспірантів, а також в системі підготовки і підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою автора. Висновки, положення наукової новизни зроблені автором на основі власних результатів, отриманих в процесі дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження викладались автором на засіданнях ХІХ (листопад 2002 р.) та ХХ (жовтень 2004 р.) Міжнародних київських симпозіумів з наукознавства, міжнародної конференції “Людина і Космос” (Житомир, вересень 2002 р.), міжнародного симпозіуму “Молоді вчені і спадкоємність поколінь в науці” (листопад 2005 р.), Добровських читаннях 2003 і 2004 рр., міжнародної конференції “Людина. Світ. Культура. Актуальні проблеми філософських, політологічних і релігієзнавчих досліджень (Київ, квітень 2004 р.), теоретичних семінарах кафедри філософії і методології науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка і відділу методології і соціології науки Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки НАН України. У 2004 р. як переможця конкурсу молодих вчених дисертанта нагороджено Почесною грамотою Президії НАН України за цикл наукових робіт, присвячених аналізу специфіки методології інформатики.

Публікації. Результати дисертації опубліковані у 12 наукових статтях і брошурі, з них 6 у наукових фахових виданнях із спеціальності дисертації.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатку. Загальний обсяг дисертації 184 сторінок, з них 14 сторінок перелік використаної літератури, до якого входять 299 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається ступінь її наукової розробки, формулюються мета і основні задачі дослідження, викладаються методологічні засади й принципи дослідження, розкривається наукова новизна його результатів, теоретичне і практичне значення, подаються апробація та публікації результатів дисертації.

Зміст першого розділу “Cтановлення основних філософсько-методологічних питань інформатики” презентує поступ постановки та формування філософських проблем як у вітчизняній, так і у світовій традиції.

У підрозділі 1.1 "Філософський аналіз розвитку і сучасного стану інформатики" доводиться, що основні філософсько-методологічні проблеми, які викликають процеси інформатизації та кібернетизації були такі: необхідність математизації науки; питання про можливість пізнання закономірностей розумових процесів; вивчення можливості логічного аналізу науки і про відношення формальних і змістовних засобів такого аналізу; визначення співвідношення емпіричного і теоретичного рівнів наукового знання; експлікація сенсу і значення системно-структурного підходу до науки і його специфіки при застосуванні в конкретних областях знання; створення людино-машинних систем, методологія інформаційного моделювання. Останні серед зазначених проблем, дістали сьогодні подальшого розвитку завдяки появі інформаційних систем нового покоління і розвитку глобальної мережі.

У підрозділі 1.2 "Методологічне значення історичного досвіду інформатизації" доводиться, що в радянський період історії в Україні існувала певна наукова традиція дослідження проблем управління, організації і самоорганізації, яка може розглядатися як передумова подальшого виникнення і розвитку кібернетики та інформатики та їх інституціалізації. Рубіжне значення у постановці і вирішенні низки філософсько-методологічних питань кібернетики та інформатики мали праці В.М.Глушкова, що були проведені на етапі зростання кібернетичного руху в країні і мали широкий суспільний резонанс.

Разом з тим вітчизняна кібернетика та інформатика завжди знаходилась в напруженому ідеологічному полі, що наклало відбиток на постановку і вирішення філософсько-методологічних питань. Це виявилось, з одного боку, в ідеологічних заборонах на етапі становлення нової галузі наукового знання, з іншого - в перебільшених сподіваннях її значення для вирішення актуальних народногосподарських проблем, коли програма створення мережі автоматизованих систем управління соціалістичною економікою повинна була подолати безладдя і стагнацію вичерпавшого ресурси розвитку суспільства. Ідеологічний тиск на професійне наукове співтовариство відбився в оцінках перспектив розвитку наукової галузі та її поняттєвому апараті, загальмував перспективні напрямки, невірно скорегував пріоритети.

Отже, доводиться констатувати, що ідеологічна інтерпретація кібернетики сприяла обговоренню дійсно актуальних філософсько-методологічних проблем, але разом з тим був упущений перехід у світі до персональної комп'ютерної техніки, у результаті чого відставання радянського і пострадянського світу від західних інформаційних технологій і залежність від них набули системного характеру.

У підрозділі 1.3 "Рефлексивний характер знання в інформатиці" йдеться про розвиток сучасних інформаційних технологій, які поставили питання про вирішення філософських проблем знання, що дістали свій розвиток від досліджень мислення і інтелекту. Фахівці з розробки напрямків штучного інтелекту розглядають як головні задачі "представлення" і "придбання" знань. Інформаційно-комп'ютерна революція, розвиток глобальних інформаційних мереж сприяв появі віртуального феномену, який уособлює явища рефлексії та саморефлексії та потребує філософського обміркування у площині суб'єктно-об'єктних відносин для виявлення методологічної цілісності аналізу віртуальних процесів як інформаційної парадигми прогресу людства. У комп'ютерному моделюванні з переходом від рівня агрегування даних до рівня представлення знань гносеологічно змінився принцип обробки інформації, з'явилася рефлексивна властивість "усвідомлювати" свої інтелектуальні можливості. Рефлексія виступає в інформатиці як один з головних інструментів побудови поводження систем. Рефлексивний характер знання в інформатиці слід розглядати як важливий методологічний ресурс інформаційної методології.

Матеріал другого розділу "Епістемологічна характеристика інформатизації" присвячений визначенню особливостей системи знань в інформатиці.

У підрозділі 2.1 "Інформатизація як предмет філософського дослідження" мова йде про те, що процес інформатизації суспільства сприяє не тільки позитивним зрушенням у суспільстві, а й несе такі наслідки, підсилені глобалізацією, тенденціями побудови постіндустріального суспільства, які поглиблюють протиріччя сучасного світу. Такі позитивні і прогресивні ознаки інформатизації, як перетворення виробництва нових технологій, особливо інформаційно-комп'ютерних, на ключовий фактор прогресу; витіснення індустрії сферою послуг; зміна природи та системи управління виробництвом; новий характер управління і самоуправління у громадянському суспільстві; перетворення критерію професіоналізму на один з головних параметрів розвитку тощо, знецінюються новими формами відчуження людини в сучасному світі. Але вони ніяк не відміняють реальний здобуток інформаційного суспільства - утворення світової інформаційної цілісності, а також реальних методологічних і епістемологічних потенцій інформатизації, які треба використати в науці і освіті (зокрема, інформаційно-текстуальне і семантичне моделювання на основі Інтернет).

У підрозділі 2.2 "Зміст інформаційного підходу та інформатизація" доводиться, що уявлення про інформацію як фактор, що обмежує розмаїтість, приводить до проблеми співвідношення понять "інформація", "упорядкованість", "організація", "складність", "структура". Іноді ці поняття розглядаються як синоніми, однак, якщо виходити з уяви про інформацію як фактор, що обмежує розмаїтість, можна дати більш глибоке трактування інформації, що виступає в якості деяких об'єктивно існуючих стійких принципів системної організації, що визначають упорядкованість, цілісність, структурованість усього сущого і які ускладнюються з розвитком розмаїтості дійсного світу. Різноманіття способів обчислення кількості інформації пояснюється неможливістю дати позитивне єдине і несуперечливе визначення поняття "інформація", що пов'язане з фундаментальною обставиною, що це поняття розкривається через праксеологічні предикати, в той час як обчислення кількості інформації здійснюється на основі теорії дескрипцій.

У підрозділі 2.3 "Особливості інформаційної епістемології" показано, що принципову важливість для дослідження інформатизації має розуміння системного характеру інформації, яка наявна лише за умови існування інформаційної системи, відповідності організації джерела інформації й адресата. Епістемологічна система понять "джерело інформації" - "шум" - "адресат-приймач інформації" - "потенційна інформація" - "актуальна інформація" уточнює розуміння системності інформації. Методологічне значення змісту інформаційного підходу у визначенні специфіки інформаційної епістемології та методології, полягає в протиставленні технологічного підходу до знання екзистенційному ("знаю як" на відміну "знаю").

Матеріал підрозділу 2.4 "Інформаційне моделювання в контексті епістемології" присвячений виявленню специфіки моделювання в інформатиці. В комп'ютерному моделюванні з переходом від рівня агрегування даних до рівня представлення знань змінюється принцип обробки інформації, виникає необхідність враховувати свої інтелектуальні можливості. Суб'єкт, як елемент інформаційної системи, на основі моделювання реалізує рефлексивний характер знання, який можна розглядати як важливий методологічний ресурс інформаційної методології.

У підрозділі 2.5 "Феноменологія і аксіологічний аспект інформатизації" доведено, що вимір цінності інформації з філософської точки зору розкривається в вирішенні проблем оцінки апріорної чи адаптивної цінності інформації. Цінність інформації розглядається, як прагматичне відношення між системою, її метою й інформацією. Ціннісним компонентом інформації є її зміст, ефективність людської діяльності, крім того, естетичне, емоційне відношення до інформації (мистецтво, література, музика тощо). Серед різних теорій інформації лише деякі основані на змістовному компоненті інформації, але для всіх концепцій характерна фіксація інформації як відображення упорядкованості. У процесі становлення соціальної системи вона породжує не тільки себе, але й умови свого існування. Тому виділено такі основні ціннісні характеристики інформації, як-то мінімізація речовинно-енергетичного компонента в процесі людської діяльності; повнота як засіб забезпечення і репрезентативності використовуваних пізнавальних моделей; побудова області можливого у вигляді інформаційних структур. В соціальних системах інформація виконує такі функції: логіко-гносеологічну, комунікативну, світоглядну й управлінську, які взаємозалежні і проникають одна в одну і не можуть існувати без цього взаємозв'язку.

Зміст третього розділу “Методологічні можливості інформатизації” присвячений питанням застосування методології інформатики в науці. Інформатизація та інформаційна методологія в різних ареалах наукового знання стикаються з різними проблемами і перешкодами. В дисертації розглядаються проблеми інформатизації природничих, гуманітарних і прикладних наук.

Підрозділ 3.1 "Принцип збереження інформації як методологічна основа здійснення інформатизації у природознавстві" демонструє можливості та перспективи використання інформаційної методології в галузі природознавства на прикладі еволюційної біології. Інформаційний підхід дозволяє шляхом усунення протиріч різних еволюційних концепцій побудувати єдину концептуальну основу еволюційної теорії, включаючи положення як класичної теорії еволюції, так і сучасної генетичної парадигми. Інформаційний підхід дозволяє не тільки знайти шляхи побудови загальнобіологічної методології (що дуже актуально на сучасному етапі розвитку біологічних знань), але й уявити її як частину загальнонаукової системи теоретичного знання.

На основі обґрунтованої в першому і другому розділах концепції експліковано поняття еволюції, яка супроводжується постійним збільшенням інформаційного фонду інформаційних систем, яке відбувається за принципом збереження інформації, згідно якого властивості природних об'єктів зв'язані зі збереженням визначених типів обмеження розмаїтості. Констатовано, що спираючись на емпірично встановлену причинну обумовленість можна "передбачати" утворення тих чи інших природних об'єктів з "визначених" елементів у конкретних умовах середовища. І, навпаки, по природним об'єктам можна судити про процеси й умови їхнього виникнення.

У підрозділі 3.2 "Зміст інформатизації прикладних досліджень" показано, що з філософської точки зору важливо, що інформаційний підхід, який все більше набуває цілісного і несуперечливого методологічного утворення, складає умови для оцінки явищ і процесів у галузях фізичного, хімічного, біологічного, геологічного, соціального, психологічного знання на єдиних теоретичних засадах.

Констатується, що на основі інформатизації відбувається зв'язок технічних наук не тільки з проектуванням техніки, але і з її виготовленням, експлуатацією, підтримкою надійності і ефективності її функціонування.

Особливість методологічних проблем прикладного наукового знання, яка накладає відповідні вимоги на процес його інформатизації, полягає в тому що функціонування існуючих прикладних і технічних наук безпосередньо узгоджується з методологічним фальсифікаціонізмом, який в цих науках знаходить сферу свого предметного застосування. Це стає очевидним в освіті. В сучасних умовах розглядається дві концепції розвитку освіти технократична і гуманітарна. Стратегічна мета інформатизації освіти полягає в глобальній раціоналізації інтелектуальної діяльності, радикальному підвищенні ефективності і якості підготовки спеціалістів різних галузей, тобто прикладне вирішення проблеми підготовки кадрів, які відповідають вимогам постіндустріального суспільства. У результаті досягнення цієї мети у суспільстві має забезпечуватись комп'ютерна грамотність та формування нової інформаційної культури мислення шляхом індивідуалізації освіти. Інформатизація покликана підготувати фахівців до повноцінної і ефективної участі у суспільній, соціальній і професійній галузях, життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства.

У підрозділі 3.3 "Своєрідність інформатизації соціогуманітарних досліджень" доведено, що на шляху застосування в гуманітарних знаннях одного з наймогутніших надбань інформатизації - інформаційного моделювання - постає проблема формалізації їх методологічного апарату як стратегії розвитку соціогуманітарних наук. Тобто, вивчення прикладних аспектів інформатизації в контексті розвитку соціогуманітарних наук виявляє концептуальну тотожність дисертаційного підходу з відомою методологічною тезою про необхідність формалізації і математизації гуманітарного знання.

ВИСНОВКИ

У висновках подано основні теоретичні підсумки роботи щодо осмислення феномена інформатизації в контексті інформатики. Розкрита наукова новизна дисертаційного дослідження, яка визначається розробкою теоретичного уявлення про єдність буття предмета інформатики, головний зміст якого полягає у визначенні інформатизації як такого процеса, що формує цілісний спосіб існування процесів творення, зберігання, переробки, обміну, поширення інформації.

Інформатика не лише є характерною складовою постнекласичної науки, а й уособлює собою інтелектуальний стан сучасної епохи, виступає символом сучасної цивілізації, створюючи її ідеали. Формуємий нею стиль мислення отримує статус зразка наукової творчості, за її аналогіями існують спроби побудувати теорії пізнання, її розвиток визнається основою соціально-економічного розвитку суспільства. Інформаційна технологія в її глобальному контексті і значенні при переорієнтації її в людиновимірні координати є передумовою переходу людства до сталого суспільного розвитку. Разом з тим з інформатизацією, яка стає визначальним чинником глобалізаційних процесів у світі, пов'язане наростання самовідчуження людини і людства, зумовлене безпрецедентною експансією інформаційних технологій, ускладненням його інструментального базису.

Інформатика охоплює всі аспекти розробки інформаційних технологій, створення, “вбудовування” їх у суспільне середовище, використання, а також комплекс економічного, культурного, політичного впливу на розвиток суспільства. З розвитком інформатики відбувається перехід від системи обробки даних до системи обробки знань. Інформатика не замінює собою кібернетику, теорію інформації, електроніку, системотехніку, а взаємодіє з ними, маючи ряд загальних наукових і філософсько-методологічних проблем.

Кібернетика -- наука про загальні закони перетворення інформації в складних керуючих системах. Маючи свій специфічний предмет дослідження (системи керування), кібернетика впроваджує і принципово новий метод дослідження - інформаційне моделювання, що охоплює значно більшу, ніж класичні дедуктивні математичні методи, область можливих застосувань, включаючи практично всі науки -- природничі, технічні і гуманітарні. Поява обчислювальних машин і методу машинного моделювання призводить до того, що теорія складних систем керування стає одним з основних розділів кібернетики, а в подальшому загально-науковою логіко-методологічною формою міркувань.

Основу інформаційного підходу в різних галузях наукового знання може скласти різноманітнісна концепція інформації Ешбі. Таке тлумачення інформації дозволяє зв'язати її з принципами системної організації, що визначають упорядкованість, цілісність, структурованість сущого і які ускладнюються з розвитком розмаїтості дійсного світу. Але слід додати, що в аспекті інформатизації не існує інформації поза інформаційною системою, і найважливішою умовою її однозначної передачі (сприйняття) є відповідність принципів системної організації інформації джерела й адресата. Інформація виступає як логіка характеру взаємозв'язку елементів, що утворюють той чи інший об'єкт (систему), вона визначає (в залежності від взаємодії системних властивостей елементів і середовища) появу тієї чи іншої структурної композиції, у межах можливості даного набору елементів і рівня системної організації; це - фактор, що визначає появу того чи іншого (обмеженого) комплексу властивостей (функцій), зв'язаних з тими чи іншими структурними композиціями; основа взаємодії структурних властивостей елементів і системних властивостей середовища; вона визначає характер системного перетворення структури і функцій систем у процесах еволюції.

В дисертації дістала подальшого розвитку концепція специфіки інформаційної методології, на основі якої здійснюються спроби обґрунтування нової загальнонаукової методології. З розвитком інформатики, інтелектуальних технологій здійснюється перехід від пасивного характеру представлення даних у комп'ютерних системах до активного придбання знань та їх інтерпретації. Для рівня знань в інформатиці характерні такі ознаки як наявність спеціальних процедур узагальнення.

У комп'ютерному моделюванні з переходом від рівня агрегування даних до рівня представлення знань гносеологічно змінився принцип обробки інформації, з'явилася рефлексивна властивість "усвідомлювати" свої інтелектуальні можливості. Рефлексія виступає в інформатиці як один з головних інструментів побудови поводження систем зворотнього зв'язку. Специфікою інформаційного моделювання як форми знакового моделювання виступає альтернативність розумових операцій, що веде до виявлення широкої розмаїтості можливостей, що містить у собі дійсність у кожен момент часу. Ця риса комп'ютерного моделювання цілком корелює з програмами постнекласичної науки і має перспективний характер.

Рефлексія виступає в інформатиці як один з головних інструментів побудови поведінки систем. Рефлексивний характер знання в інформатиці зближує останню з типами знань, що формуються у філософії і математиці, і тим самим створює умови обґрунтування на базі інформаційного підходу нової методології.

Інформатизація та інформаційна методологія в різних ареалах наукового знання стикаються з різними проблемами. Гуманітарні науки для цілей інформатизації мають трансформуватись, за допомогою застосування формалізації і модельного підходу. Інформатизація прикладного знання реалізується на основі застосування аксіологічної і праксеологічної складових системи знання.

З філософської точки зору важливо, що інформаційний підхід, який все більше набуває цілісного і несуперечливого методологічного утворення, складає умови для оцінки явищ і процесів у галузях фізичного, хімічного, біологічного, геологічного, соціального, психологічного знання на єдиних теоретичних засадах. Положення принципу збереження інформації неусвідомлено використовується при всіх історичних реконструкціях (метод актуалізму, заснований на принципі уніформізму), переносячи основні структурні і функціональні особливості будови живих об'єктів на подібні (за збереженими ознаками) об'єкти далекого геологічного минулого. Практично всі палеозоологічні, палеогеографічні реконструкції ґрунтується на уявленні про незмінність основних істотних закономірностей, процесів і явищ.

Процеси інформатизації суспільства відбиваються також у комунікаційних відносинах, в тому числі в науці. Комунікація в сучасному глобалізованому світі постає як одна з найважливіших його характеристик, як специфічна форма взаємодії людей у процесах їх пізнавально-трудової діяльності. Наукові комунікації розкривають механізми самоорганізації наукового співтовариства. Ці механізми виробляються спонтанно, незалежно від усвідомлюваних цілей, намірів та мотивів того чи іншого дослідника. Кожна наукова дисципліна не засновується єдиним актом якогось фундатора, а створюється дією низки факторів та умов, як інтелектуальних, так і соціальних, що діють всередині самої науки або віддзеркалюють взаємини науки та суспільства, тобто складається в процесі формування наукових комунікацій між ученими. Можливості доступу до світових інформаційних ресурсів суттєво змінюють усю систему комунікаційних зв'язків, а також соціальні взаємини в науці - вирішення питань щодо пріоритету, визнання наукових результатів, наукового престижу.

Вплив інформатизації на суспільне буття має глобальний характер, що засвідчують зміни в процесах, які традиційно відбувалися в межах локальних інформаційних систем. Сучасні дані зарубіжної та вітчизняної педагогіки свідчать по те, що йде мова про створення нового типу навчання, способу здобування знань. Є очевидним зв'язок між новими інформаційними технологіями і розширенням евристичного, розвиваючого підхода в освіті. Змінюються цільові засади освіти, уявлення про природу знання, місце і роль викладача і т. і. Створення освітніх середовищ різного рівня надає студентам і викладачам якісно нові можливості для творчого навчання. Перспективна концепція навчання повинна враховувати зміну ідеалів освіченості, цілей і методів навчання, “поставити” в центр навчальних процесів на всіх рівнях освіти самого учня, його мотиви, цілі, психологічний склад, психофізичні можливості. Таку проблему можливо вирішити лише за допомогою інтелектуальних технологій, шляхом значного росту технологічності навчального процесу. Нове освітнє середовище суттєво змінює функції вчителя, перетворюючи його на навігатора ефективної роботи зі знанням. Широке використання інформаційно-комунікаційних технологій, нова парадигма освіти, відхід від традиційних схем навчального процесу, його всі більша технологізація роблять абсолютно необхідним більш глибоке і більш конкретне розуміння суті самого навчального процесу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Онопрієнко М.В. Соціально-економічне значення Internet-технологій // Наука та наукознавство. - 2001. - № 4. - Додаток. Матеріали 1 Добровської конференції з наукознавства та історії науки. 13-14 березня 2001 р. - С. 182-188.

2. Онопрієнко М.В. Статистика захистів дисертацій з інформатики у 1992-2000 рр. // Статистика України. - 2002. - № 4. - С. 78-84.

3. Онопрієнко М.В. До історії формування поняття “інформаційне суспільство” // Історія української науки на межі тисячоліть. - Вип. 6. - К., 2001.- С. 122-125.

4. Онопрієнко М.В. Інформаційне моделювання в контексті постнекласичної науки // Наукові та освітянські методології та практики. - Київ: ЦГО НАН України, 2003. - С. 176-180.

5. Оноприенко В.И., Оноприенко М.В. Вклад В.М.Глушкова в разработку философских и методологических проблем кибернетики и информатики // Наука и науковедение. - 2003. - № 3. - С. 65-77.

6. Онопрієнко М.В. Інформаційна методологія і рефлексивний характер знання в інформатиці // Вісник Дніпропетровського ун-ту. - Історія і філософія науки і техніки. - 2003. - Вип. 10. - С. 53-56.

7. Онопрієнко М.В. Зародження інформаційної методології та її перспективи в науці // Наука та наукознавство. - 2003. - № 4. - Додаток. Матеріали Ш Добровської конференції з наукознавства та історії науки. 3-11 березня 2003 р. - С. 117-121.

8. Онопрієнко М.В. Машина Т'юринга як теоретична модель // Людина. Світ. Культура. Актуальні проблеми філософських, політологічних і релігієзнавчих досліджень. Матеріали міжнародної конференції 20-21 квітня 2004 р.- Київ, 2004. - С. 233.

9. Оноприенко В.И., Ващенко Т.В., Оноприенко М.В. Социологическое исследование состояния разработки методологических вопросов информатики и кибернетики // Проблеми науки. - 2004. - № 10. - С. 39-43.

10. Онопрієнко М.В. Методологічні аспекти інформатизації науки (на прикладі гуманітарних галузей) // Наукові і освітянські методології і практики. - Вип. 2. - К., 2004. - С. 212-219.

11. Онопрієнко В.І., Соловйов В.П., Онопрієнко М.В. Інформатика в Україні: історія, наукові школи, сучасні проблеми // Наука та наукознавство. - 2004. - № 4. -С. 148-150.

12. Онопрієнко М.В. Феномен прикладної науки // Наука та наукознавство. - 2004. - № 4. - Додаток. - С. 152-157.

АНОТАЦІЇ

Онопрієнко М.В. Інформатизація в контексті філософсько-методологічного дослідження інформатики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.09 - філософія науки. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2006.

Дисертація присвячена визначенню і обґрунтуванню ролі інформатизації, виявленню механізму її реалізації в сучасному суспільстві. Новизна роботи полягає в розробці філософської концепції єдності буття предмета інформатики. Головний зміст даної концепції полягає у визначенні інформатизації, як такого процесу, що утворює субстанціалізоване існування процесів творення, зберігання, переробки, обміну, поширення інформації. Дістала подальшого розвитку концепція специфіки інформаційної методології, на основі якої здійснюються спроби обґрунтування нової загальнонаукової методології з більш широкою сферою впливу, ніж ті, що вже відомі. З розвитком інформатики, інтелектуальних технологій здійснюється перехід від пасивного характеру представлення даних у комп'ютерних системах до активного придбання знань та їх інтерпретації. Демонструються можливості та перспективи використання інформаційної методології в галузі природознавства, гуманітарних та технічних наук. Інформаційний підхід складає умови для оцінки явищ і процесів у галузях фізичного, хімічного, біологічного, геологічного, соціального, психологічного знання на єдиних теоретичних засадах.

Ключові слова: інформація, наука, епістемологія, методологія науки, інформатика, кібернетика, інформатизація, інформаційне суспільство, постнекласична наука.

Оноприенко М.В. Информатизация в контексте философско-методологического исследования информатики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.09 - философия науки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2006.

Диссертация посвящена обоснованию роли информатизации, выявлению механизма ее реализации в современном обществе. Новизна работы связана с разработкой философской концепции единства бытия предмета информатики. Главное содержание данной концепции состоит в определении информатизации как процесса, образующего субстанциализированное существование процессов создания, сохранения, переработки, обмена, распространения информации.

Доказано, что информатика охватывает все аспекты разработки информационных технологий, создание, “встраивание” их в общественную среду, использование, а также комплекс экономического, культурного, политического влияния на развитие общества. С развитием информатики происходит переход от системы обработки данных к системе обработки знаний. Информатика не заменяет собою кибернетику, теорию информации, электронику, системотехнику, а взаимодействует с ними, имея ряд общих научных и философско-методологических проблем.

Сделан вывод в том, что основу информационного подхода в разных областях научного знания может составить разнообразнастная концепция информации Эшби. Такое толкование информации позволяет связать ее с принципами системной организации, которые определяют упорядоченность, целостность, структурированность сущего и которые усложняются с развитием разнообразия реального мира.

В диссертации получила дальнейшее развития концепция специфики информационной методологии, на основе которой осуществляются попытки обоснования новой общенаучной методологии. С развитием информатики, интеллектуальных технологий осуществляется переход от пассивного характера представления данных в компьютерных системах к активному приобретению знаний и их интерпретации. Для уровня знаний в информатике характерные такие признаки как наличие специальных процедур обобщения и рефлексии.

Спецификой информационного моделирования как формы знакового моделирования выступает альтернативность умственных операций, ведущая к выявлению широкого разнообразия возможностей действительности в каждый момент времени. Информационную модель нельзя считать системой полноценной без умения оценивать, "понимать" свои действия, то есть рефлексировать. Рефлексия выступает в информатике как один из главных инструментов построения поведения систем.Эта черта компьютерного моделирования коррелирует с программами постнеклассической науки и имеет перспективный характер. Рефлексивный характер знания в информатике сближает последнюю с типами знаний, которые формируются в философии и математике, и таким образом создает условия обоснования на базе информационного подхода новой методологии.

С развитием информатики происходит переход от системы обработки данных к системе обработки знаний. Информатика не заменяет собою кибернетику, теорию информации, электронику, системотехнику, а взаимодействует с ними, имея ряд общих научных и философско-методологических проблем.

В отличие от любых других товаров, информация не теряет своего качества и не обесценивается в процессе потребления, в том числе и многоразового. С другой стороны, информация быстро устаревает, обесценивается в результате научно-технического прогресса. Поэтому относительно информации неприменимая тактика накопления информации. Выгоду получает не тот, кто владеет информацией, а тот, кто ею постоянно обменивается.

Принцип сохранения информации неосознанно используется при всех исторических реконструкциях (метод актуализма, основанный на принципе униформизма) При этом осуществляется перенос основных структурных и функциональных особенностей строения живых объектов на подобные (с сохраненными признаками) объекты далекого геологического прошлого. Практически все палеозоологические, палеогеографические реконструкции, большинство палеонтологических построений основываются на представлении о неизменности основных закономерностей, процессов и явлений.

Информатизация и информационная методология в разных ареалах научного знания сталкиваются с разными проблемами. Исследование проблем информатизации гуманитарных наук обнаружило, что гуманитарные науки для целей информатизации должны трансформироваться с помощью применения формализации и модельного подхода. Информатизация прикладного знания должна учитывать аксиологические и праксеологические аспекты этого типа знаний.

Информатика охватывает все аспекты разработки информационных технологий, создание, “встраивание” их в общественную среду, использование, а также комплекс экономического, культурного, политического влияния на развитие общества. Влияние информатизации на общественное бытие носит глобальный характер, о чем свидетельствуют кардинальные изменения в процессах, которые традиционно происходили в границах локальных информационных систем.

В диссертации показаны эффекты информатизации в области системы образования, где речь идет о формировании нового типа обучения и способа приобретения знаний.

Ключевые слова: информация, наука, эпистемология, методология науки, информатика, кибернетика, информатизация, информационное общество, постнеклассическая наука.

Onopriyenko M.V. Informatization in context of philosofico-methodological research of informatics. - Manuscript.

Thesis for the candidate's degree of Philosophical Sciences by specialty 09.00.09 - Philosophie of Science. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2006.

The work is dedicated to determination and substantiation of the role of informatization, to exposure the mechanism of its realization in modern society. The novelty of this work consists in elaboration of philosophical conception of informatics subject united being. The main sence of this conceptiopn consists in definition of informatization as the process which forms substantiolized existence of conservating, remaking, information spreading processes. Conception of specific information methodology, which is the base of substantiation of the new general scientific methodology, obtained subsequent development. With the development of informatics and intellectual technologies proceeds the transition from passive nature of hangin-in information in computer systems to active aquiring knowledge and their interpretation. The potentialities and prospects of information methodology utilization in the fields of natural science, humanities, technical sciences are demonstrated. Information approach creates conditions for estimation of phenomena and processes in the sphere of physical, chemical, biological, geological, social, psychological knowledge on the same theoretical grounds.

Key words: information, science, epistemology, methodology, methodology of science, informatics, cybernetics, informatization, information society, post-non-classical science.

Размещено на Allbest.ru