Осмислення смерті і безсмертя як ціннісних вимірів людського буття (соціально-філософський аналіз)

Постмодерністська парадигма смерті стала формою самоідентифікації сучасної цивілізації в умовах кризи. Вона затвердила поліваріантні ціннісні орієнтири, вказала на загрозливий ступінь деформації соціуму, але так і не стала парадигмою-екзистемою, тобто домінуючою формою соціального досвіду. Авторка робить висновок, що для практичного втілення цієї установки необхідно подолати постмодерністську відмову від ідеї цілого, універсального і абсолютного. Урахування скінченності людини в аналізі соціальних процесів, розробка багатомірних уявлень про пріоритети і цінності повинні бути зв'язані єдиним стрижнем. Це сприяло б нормалізації соціальних відносин, відвело смертельну небезпеку, що нависла над людством, забезпечило його подальший розвиток від дисбалансу до стабільності.

У підрозділі 2.4 «Глобальний рівень осмислення скінченності людини, людства, світу і проблема виживання» досліджується взаємозв'язок загрози самознищення сучасної цивілізації і формування глобальної (планетарної) ідентичності, пошуків єдиного ціннісного початку, здатного об'єднати всіх людей на планеті, не дивлячись на їх культурні, релігійні, національні і інші відмінності. У пункті 2.4.1 Розвиток ідей про духовну єдність людства. Початок формування глобальної свідомості і глобальної ідентичності» показано, що деформації, які відбуваються в колективній свідомості в «помежовому» стані, приводять до активізації колективного несвідомого і підсилюють архетипічні реакції. Авторка вказує на закономірність сприйняття колективною свідомістю краху стійких соціокультурних структур як синоніма загибелі, занепаду, смерті. Осмислення теорії І.Пригожина з огляду на учення К.Юнга дозволило зробити висновок, що саме включення колективного несвідомого додає стану хаосу нову спрямованість і певну організованість, стимулює прагнення до духовного об'єднання перед загрозою небуття. Воно активізує пошук об'єднуючого сенсу-мети, здатного вивести людей з кризи, орієнтуючи їх на універсальні цінності. Розглядаються не просто «цінності-покажчики», а символи, що позначають те або інше розуміння остаточного підсумку, цілі людської історії. Аналізується теорія Кассирера про сенс символіки «кола» і «лінії». Різноманітні вчення про духовну єдність людства, його об'єднання в глобальному масштабі класифікуються і розглядаються з позицій цієї теорії. Також виділяється третій напрям, в якому історичний розвиток є нескінченним процесом домінування символів «кола» і «лінії», що поперемінно змінюються. Він характеризується чергуванням стабільних і нестабільних періодів, коли час хаосу, біфуркації, вибору орієнтирів і апеляції до абсолютних цінностей буття змінювався періодом детермінованого, цілеспрямованого розвитку відповідно до обраних цінностей.

У пункті 2.4.2 «Філософія глобалізму і сучасні теорії прогнозування про вибір єдиної ціннісної стратегії в умовах загрози самознищення. Універсальні цінності людського буття як противага роз'єднаності і хаосу в аксіологічній сфері і основа гармонізації всіх типів відносин» показано, що переживання сучасної глобальної кризи передбачає певні корективи в методології наукового прогнозування майбутнього. Синергетика вносить поправки до традиційної для футурології методики і переносить акцент на пошук «заборонених» станів, тобто виявлення заборон на деякі стратегії взаємодії, що потенційно містять в собі катастрофічні наслідки. Глобальне філософське прогнозування виходить з того , що людство це система, яка саморозвивається, вона складноорганізована та вписана у Вселенський контекст. Воно враховує особливу крихкість цієї системи і вказує на ті види реформування і необмеженого маніпулювання навколишньою дійсністю, в результаті яких вона може прийти до саморуйнування. Базою для такої рефлексії виступає весь той досвід, що накопичений людством в його спробі протистояти темпоральності, скінченності свого існування. Теорії глобалізму орієнтуються на відшліфоване в цьому багаторівневому процесі ціннісне ядро, що здатне забезпечити саморозвиток і саморегуляцію людини як в соціокультурному середовищі, так і в космічному просторі. Йдеться про універсальні парадигми, які здатні гармонізувати всі типи відносин: ставлення людини і природи; відносини між соціальними спільнотами і всередині них; ставлення до особи і взаємини між людьми; відношення до минулого, історії, предків; ставлення до майбутнього, до розуміння мети, сенсу, призначення людини в космічному масштабі.

За підсумками Розділу 2 зроблено висновок, що проблема скінченності людського буття, яка періодично постає перед індивідом, суспільством, людством, є універсальним механізмом, способом залучення людей до роздумів про сутність людини, її можливості, сенс і призначення її буття. Засноване на цьому знанні нове розуміння духовності передбачає мудрість, «раціоналізацію ірраціонального» як показник зрілості людства, його цілісності і усвідомленості його існування. Через свою трансцендентність смерть і безсмертя зв'язують різні світи, долають розрив між «поцейбічним» світом явищ і «потойбічним» світом абсолютних абстракцій, вищих, духовних цінностей, архетипів свідомості, ідеальних сутностей. Смертність людини як предмет осмислення активізує свідомість на всіх рівнях, бо, осягаючи смерть, вона виходить на духовні плани буття (одухотворюється). Усвідомлення скінченності людського існування виступає як трансформаційний світоглядний процес взаємопереходів суб'єктивного і об'єктивного, унікального і універсального, індивідуального і колективного і т.д. Воно передбачає об'єднання знань і мудрості як універсальну ідеологію майбутнього, що зберігає самобутність кожної «одиниці», яка складає людство.

У висновках сформульовано основні теоретичні підсумки дисертаційного дослідження. Підкреслюється, що тлумачення смерті як крайньої, граничної межі людського буття вимагає виходу за його рамки в царину сакрального, де матеріальна організація життя зливається з духовною. Це робить смерть недосяжною для повноцінного пізнання суто раціонально-логічними методами, бо її розкодування лежить за межами різноманітної наявної дійсності, у сфері трансцендентального синтезу. Виявлено, що апеляція до Абсолюту є архетипічною реакцією на зіткнення із смертю, знищенням, небуттям на всіх рівнях свідомості. Ця реакція визначається як універсальний механізм сенсоутворення. Використання синергетичної парадигми у дослідженні духовного осягнення смерті і безсмертя демонструє специфічну нелінійність цього процесу, а також динамізм і різноваріантний характер його протікання. У добровільному прийнятті трансцендентного, у «внутрішньому очікуванні» кінця відкривається неповторність і динаміка кожного індивіда, суспільства, культури, людства. У той же час через зустріч з Іншим, природою, часом, смертю, розкривається загальнолюдська формула єдиної поведінки, ті цінності та ідеали, які демонструють універсальність, зв'язаність всіх людей, їх включеність в багаторівневу, складноорганізовану систему-людство і її інтегрованість в Універсум. На відміну від усіляких раціоналізацій смерті, що ведуть до суперечливих устремлінь і їх протистояння, «духовне бачення», «раціоналізація ірраціонального», апеляція до Абсолюту, трансцендентної сфери в осмисленні темпоральних умов людського буття сприяє об'єднанню усіх тих, що живуть на планеті, на єдиній ціннісній основі і забезпечує ефективні форми співпраці, не дивлячись на індивідуальні, соціальні, національні, політичні, релігійні, етичні і світоглядні особливості.

Основні положення дисертації викладенi в наступних публiкацiях

1. Мальцева О.В. Смисл на гранi життя і смерті // Інтелект. Особистість. Цивiлiзацiя: Темат. зб. наук. пр. iз. соц.-фiлос. пробл. Вип. З. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. С. 49-64.

2. Мальцева О.В. Есхатологічний напрямок філософських мандрівок Г.Сковороди як шлях до формування універсальних ціннісних орiєнтирiв людського буття // Наука. Релiгiя. Суспільство. 2005. № 3. С. 132-141.

3. Мальцева О.В. Переведення теми смерті з онтологічної у соціальну та iдеологiчну площину у захiдноєвропейськiй фiлософськiй думці ХХ ст. // Наука. Релiгiя. Суспільство. - 2005. №4. С.58-74.

4. Мальцева О.В. Мотиви долi та смертi в культурi й повсякденнiй культуротворчiй дiяльностi людини // Матерiали IV-ї Мiжнародної науково-практичної конференцiї студентiв, аспiрантiв i молодих учених ,,Людина, культура, технiка в новому тисячолiттi”. -- Харкiв: ХАI, 2003. С. 21-23.

5. Мальцева О. В. Свiтогляднi засади життєтворчостi як буття перед обличчям смертi // Матерiали 7-ї Мiжнародної науково-практичної конференцiї ,,Творчiсть врятує свiт”. -- К.: ІВЦ ,,Видавництво ,,Полiтехнiка”, 2003. - С. 61-62.

6. Мальцева О. В. Свобода вибору сенсу життя як соцiально-фiлософська проблема // Матерiали Х Харкiвських мiжнародних Сковородинівських читань ,,Проблема свободи у теоретичнiй та практичнiй фiлософiї.” В 2 ч. Ч. 2. - Харкiв: ,,Екограф”, 2003 - С.57-59.

7. Мальцева О.В. Темпоральність людського буття як детермінанта українскої національної ідентичності // Ідентичність у сучасному соціумі // Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції. - Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, ЛТД», 2006. - С. 290-292.

Анотацiя

Мальцева О.В. Осмислення смерті і безсмертя як ціннісних вимірів людського буття (соцiально-фiлософський аналiз). Рукопис. Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата фiлософських наук. Спецiальнiсть 09.00.03 - соцiальна фiлософiя та фiлософiя історії. - Донецький нацiональний унiверситет. - Донецьк, 2008 р.

У дослiдженнi проведено системний аналiз змiсту, структури, основних механiзмiв становлення, засобiв формування та дiалектики iндивiдуального, суспiльного, глобального рiвней усвiдомлення людської скiнченностi. Визначено особливостi цього процесу на кожному з означених рiвней свiдомостi, спiльнi риси й закономiрностi його протiкання. На цiй пiдставi еволюцiя поглядiв, уявлень, оцiнок смертi і безсмертя розглядається як цiлеспрямований процес пошуку універсальної цiннiсної iєрархії, яка має цiлком задовольняти загальнолюдськi очiкування, слугувати ядром задля розбудови полiварiантних цiннiсних структур, що вiдповiдали б iсторико-культурним обставинам, iнтересам конкретного суспiльства та конкретної особистості. Установлено, що невiд'ємною складовою процеса осмислення смертностi людини на всiх рiвнях свiдомостi є кризовi явища, якi розцiнюються як ,,перехiднi перiоди”, час перекодування смислiв, цiнностей, iдеалiв, а також виходу на духовнi параметри буття. Запропоновані шляхи i форми позитивного використання досвіду переживання кризових станів задля досягнення якiсно нового рiвня самоiдентичностi, самовизначеностi та самовiдповiдальностi людини та людства.

Ключовi слова: темпоральнiсть; скiнченнiстъ людського буття; смерть і безсмертя; iндивiдуальний, суспiльний, глобальний рiвень свiдомостi; особистiснi, соцiальнi, загальнолюдськi цiнностi; свiтоглядна криза; конфлiкт цiнностей; криза iдентичностi; iндивiдуальна, соцiальна, глобальна iдентичнiсть; унiверсальнi цiннiснi орiєнтири; духовний вимiр буття; загальнолюдська цiннiсна iєрархiя.

Аннотация

Мальцева О.В. Осмысление смерти и бессмертия как ценностных измерений человеческого бытия (социально-философский анализ). Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук. Специальность 09.00.03 - социальная философия и философия истории. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2008 г.

В исследовании проведен системный анализ содержания, структуры, основных механизмов становления, способов формирования и диалектики индивидуального, общественного, глобального уровней осознания конечности человеческого бытия. Определены особенности этого процесса на каждом из обозначенных уровней сознания, общие черты и закономерности его протекания. На этой основе эволюция взглядов, представлений, оценок смерти и бессмертия рассматривается как целенаправленный процесс поиска универсальной ценностной иерархии, которая должна удовлетворять общечеловеческие ожидания, служить ядром для построения поливариантных ценностных структур, отвечающих историко-культурным обстоятельствам, интересам конкретного общества и конкретной личности. Установлено, что неотъемлемой составляющей процесса осмысления смертности человека на всех уровнях сознания являются кризисные явления, которые расцениваются как «переходные периоды», время ,,перекодирования” смыслов, ценностей, идеалов, а также выхода на духовные параметры бытия. Предложены пути и формы позитивного использования опыта переживания кризисных состояний для достижения качественно нового уровня самоидентичности, самоопределения и самоответственности человека и человечества.

Ключевые слова: темпоральность; конечность человеческого бытия; смерть и бессмертие; индивидуальный, общественный, глобальный уровень сознания; личные, социальные, общечеловеческие ценности; мировоззренческий кризис; конфликт ценностей; кризис идентичности; индивидуальная, социальная, глобальная идентичность; универсальные ценностные ориентиры; духовное измерение бытия; общечеловеческая ценностная иерархия.

Summary

Maltseva O.V. The Sensibility of Death and Immortality as Valuable Measurements of Human Existance (Social Philosophic Analysis). Manuscript. Thesis for a scientific degree of the candidate of philosophic science. Specialty 09.00.03 - social philosophy and philosophy of history. - Donetsk national University. - Donetsk, 2008.

The system analysis of contest, structure main mechanisms of beings, methods of formation and dialectics of individual, social, and global levels of consciousness of human death is established. On this basis evolution of opinions ideas, values of death and immorality are examined as direct process of searching universal valuable model, which has to satisfy human expectation in conditions of modern changers, to serve as a kernel for creation polivariantal valuable structures. Crisis phenomena are proved to be an integral part of the process of sensibility of human death at all levels of consciousness. They are considered to be as “transition periods”, time of recording of sense and ideals. The ways and the forms of positive using of crisis for achievement of new level of selfidentity, selfdetermination and selfresponsibility of man and making are offered.

Keywords: temporality; extremity of human being; death and immortality; individual, social and global level of consciousness; individual social human value; world outlook crisis; conflict of values; crisis of identity; universal valuable orients; spiritual measuring of being (existence); all human valuable model.

Размещено на Allbest.ru