Універсальні функції соціально-політичного міфу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

УНІВЕРСАЛЬНІ ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО МІФУ

СТАВИЦЬКИЙ Андрій Володимирович

УДК 101.1:316

спеціальність 09.00.03 - соціальна філософія і філософія історії

Сімферополь - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Таврійському національному університеті імені В.І.Вернадського Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор політичних наук, доцент Юрченко Сергій Васильович,

Таврійський національний університет iм. В. I. Вернадського,

професор кафедри нової та новітньої історії закордонних країн

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор Кальной Ігор Іванович, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, завідувач кафедри соціальної філософії, м. Сімферополь;

кандидат філософських наук, професор Тупчієнко Леонід Сидорович, Національний авіаційний університет, в.о. завідувача кафедри історії та політології, м. Київ

Провідна установа

Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, відділ. соціальної філософії, м. Київ

Захист відбудеться “9” грудня 2003 р. о 14 годинi на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.01 Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за адресою: 95007, м. Сімферополь, вул. В. І. Вернадського, 4, конференцзал.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського за адресою: 95007, м. Сімферополь, вул. В. І. Вернадського, 4.

Автореферат розісланий “5” листопада 2003 р.

Вчений секретар Кремінський А. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

соціальний політичний міф

Актуальність теми дослідження. Інтенсивне посилення глобальної інформатизації, яке ми спостерігаємо за останні роки, настійно потребує вивчати її соціальну роль і механізми впливу на суспільну свідомість. Сучасний соціально-політичний міф є одним із найважливіших механізмів впливу на свідомість суспільства, і через це він стає важливим фактором не тільки національної політики, але і національної безпеки.

Становлення проблеми сучасного міфу і його функціонування в суспільстві вимагає поширювального тлумачення міфу, так як традиційне уявлення про міф, як про продукт фантазії древніх народів не може істотно допомогти в дослідженні міфу сучасного. Згідно йому, міф не зводиться до сказань про богів і героїв, так як властивий людині і його свідомості на всіх етапах розвитку суспільства, складаючи основу і сутність будь-якої культури, уявляючи не дологічне, незріле розуміння світу, а інший аспект відображення реальності; один із способів (поряд з наукою і релігією) її пізнання і переживання, який охоплює всю почуттєво сприйману і в образно-символічних формах відображену і діючу реальність. Міф - особлива "мова", у термінах якого людина з найдавніших часів моделювала, класифікувала і інтерпретувала себе, суспільство, світ. Він являється способом духовної самоорганізації; представляє собою осмислене знання культури, яке вплетене в структуру життєвих цінностей і переживань, що не тільки дає визначене пояснення дійсності, але і надає життю людини деякий вищий сенс. В тому ступені, у якому сучасний міф торкається різних аспектів розвитку суспільства, влади, політичної культури, проблеми їхніх взаємин, виявляється його соціально-політична сутність.

Зміна відношення до міфу викликала підвищений інтерес науки до сучасної соціальної і політичної міфології, зокрема до причин, основ, джерел та механізмів виникнення і функціонування міфов, що підтвердило, що вони переповнюють наше суспільство. Всупереч загальноприйнятому уявленню міфи у сучасному суспільстві живуть, функціонують, трансформуються, перетікаючи з однієї форми в іншу, а їхній вплив на суспільну свідомість у багатьох випадках виявляється вирішальним. Тому ігнорувати цей факт не можуть зараз ні наука, ні суспільство, ні влада.

Особливу роль у зміні розуміння значення міфу в суспільстві зіграла т.зв. "інформаційна хвиля", що почалася в другій половині ХХ століття, коли по мірі розвитку і поширення інформаційних технологій ставало усе очевидніше, що інформаційні фактори усе більш впливають на розвиток сучасного світу, визначаючи якість і життєздатність суспільства, його керованість і безпеку; що влада тримається на суспільній думці, а суспільна думка живе міфами, що формують духовне та інтелектуальне середовище суспільства, його інформаційно-символічне поле. І той, хто контролює це поле, хто формує міфи, той контролює розуми і душі людей, отже, править світом.

Зрозуміло, світ інформації аж ніяк не зводиться до суми міфів. І в політичній свідомості суспільства, і в ідеології, і в сфері цінностей можна говорити лише про міфологічну складову, виділити яку з інших чинників іноді буває досить складно. І в кожному конкретному випадку це вимагає спеціального дослідження.

В Україні інтерес до сучасного міфу виник недавно і став помітним, по мірі розповсюдження у Радянському Союзі "перебудови" та "гласності", коли став здійснюватися курс на "демократизацію" політичної влади, який привів до розвалу СРСР і створення нових незалежних держав.

У країнах Західної Європи та США важливість вивчення сучасних міфів зрозуміли раніше, про що свідчить факт появи великої кількості досліджень в області психології мас, "public relations", нейро-лінгвістичного програмування. Особливий розвиток при цьому набули прикладні дослідження, де, в першу чергу, враховуються і розробляються сугестивні основи міфу, його здатність вселяти, кодувати, регулювати, направляти. Відзначається його здатність "віртуалізувати" політиків, партії, цінності та ідеали, "демократичні" і "тоталітарні" режими.

Існуюча ситуація вимагала визначити інші пріоритети влади, форми і механізми інформаційного впливу і взаємодії, які побудовані не на прямому тиску і відкритому примусі, а на знанні і використанні схованих, нерідко неусвідомлених бажань і мотивів людей, на технологіях маніпулювання інформацією і політичної "зваби". Адже, щоб керувати масами, необхідно знати міфи, по яких маса живе і діє, знати їхні властивості і роль у суспільстві; знати, як вони впливають на суспільство, як функціонують у ньому, уміти контролювати їх, формувати і використовувати в інтересах людини, суспільства, держави.

Особливу роль грають міфи в вирішенні проблем національної безпеки, в який на перше місце виходять не війни за території і матеріальні ресурси, а проблема контролю внутрішнього і зовнішнього інформаційного простору. Оскільки основна боротьба переміщується в область інформаційних відносин і ресурсів, коли переможцю зовсім не обов'язково захоплювати нові території або знищувати внутрішню опозицію, а досить регулювати інформаційні потоки і контролювати інформаційний простір, особливу роль починають грати психологічні, ідеологічні та інформаційні війни, як усередині країни, так і за її межами. Так боротьба за сфери впливу (головна мета усіх відомих нам війн) була поступово перенесена в інформаційну сферу, досить ясно показавши, що той править світом, хто контролює інформаційний простір і творить його міфи.

Усе це вказує на актуальність дослідження соціально-політичного міфу, механізму його формування і функціонування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося відповідно до комплексної теми кафедри філософії Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського "Філософські підстави сучасної соціокультурної парадигми" (номер державної реєстрації теми № 0100U001117).

Мета та завдання дослідження. Метою даного дослідження є вивчення специфіки і природи сучасного соціально-політичного міфу, його властивостей, ролі і місця в соціальному, політичному і духовному житті суспільства, його впливу на формування суспільної свідомості.

Для виконання поставленої мети необхідне вирішення наступних завдань:

огляд основних підходів у дослідженні міфу;

систематизація функцій сучасного міфу, що дозволяє відтворити міф через систему його функціонування;

виділення та проведення аналізу універсальних функцій соціально-політичного міфу, їхньої якісної характеристики, характеру та ступені наслідків впливу цих функцій на суспільство і людину;

виконання аналізу особливостей міфу, досліджуючи його універсальні функції, і розкриття сутності міфу як сучасного соціокультурного феномену.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дисертаційного дослідження є сучасний соціально-політичний міф, а предметом - його універсальні функції, як спосіб впливу міфу на суспільство, людей та їхній світогляд.

Методологія дослідження. У роботі застосовувалися методи, які вироблені галузями гуманітарного знання, до яких відносяться:

системний підхід, що дозволяє розглядати міф як цілісну, складно організовану, саморегулюючу систему, що знаходиться у постійній взаємодії з суспільством і людиною;

історичний метод, що потребує вивчення всіх явищ життя у послідовному часовому розвитку і який виявляє зв'язки минулого, теперішнього і майбутнього, що розглядає міф у розвитку, як явище історичне;

порівняльний метод, заснований на зіставленні однотипних явищ для виділення їхніх загальних рис і специфіки, що дозволяє плідно використовувати досвід інших для знаходження оптимальних шляхів досягнення поставлених при дослідженні міфу завдань;

інтервальний підхід, що забезпечує розгляд сучасного міфу, як багатомірного феномена, що має різні смислові рівні і виміри;

структурно-функціональний метод, якій розглядає суспільство як систему, що володіє складною структурою, кожен елемент якої діє відповідно до програми, заданою самою структурою, виконуючи свої особливі функції, що задовольняють визначені потреби і очікування системи.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна даного дослідження полягає в систематизації та аналізі функцій соціально-політичного міфу, що дозволяють виявити принципи структурного розподілу функцій, вибудовування їхньої внутрішньої ієрархії.

У результаті проведеного дослідження:

- вперше в соціологічній літературі показана специфіка та особливості сучасного міфу (на відміну від її класичної, архаїчної форми), побудованого на виразно тлумачних фактах, які по-своєму логічні і "перевіряються" емпірично, опираються на наукові теорії свого часу і виражені у визначеній ідеологічній доктрині, яка зберігає повну видимість правдоподібності;

запропонована основа класифікації і загальної структури функцій сучасного міфу, яка дозволяє розділити їх на три основних групи: функції універсальні, соціально-політичні та прикладні, використані для безпосереднього впливу на свідомість;

проведена структурна систематизація і детальний аналіз загальних універсальних функцій сучасного соціально-політичного міфу, що охоплює всю сукупність уявлень, які проявляються у рамках світоглядної сфери, дана їх якісна характеристика;

визначено характер функцій і ступінь наслідків впливу міфу на суспільство та особистість.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Дослідження проблеми функціонування міфу, його впливу на суспільство, має як теоретичне, так і практичне значення, оскільки дозволяє:

зрозуміти міф, в інтеграції соціальних, психологічних, мовних факторів, як результат психо-соціальних мотивацій поведінки людей;

визначити роль соціально-політичного міфу в сучасному суспільстві через аналіз його універсальних функцій;

досліджувати міф, як ефективне знаряддя ідеологічної, психологічної та інформаційної боротьби, роль якого, у міру розвитку інформаційних технологій, швидко і неухильно зростає.

Матеріали і висновки дисертації можуть бути використані:

при читанні лекцій по соціальній філософії, філософії культури, політології, соціології, культурології, психології, історії;

при аналізі політичної діяльності партій, державних і суспільних структур, ідеологічних і наукових установ, засобів масової інформації;

при розробці окремих проблем національної безпеки.

Особистий внесок здобувача. Основні положення та результати дисертаційної роботи одержані автором самостійно. В надрукованій суспільно з Никифоровим А. Р., Омельчуком Д. В. та Юрченко С. В, навчальному посібнику [9] автору належить узагальнюючий аналіз по другому, третьому, шостому, восьмому и десятому тематичним розділам.

Апробація дослідження. Основні положення наукового дослідження деякою мірою відображені у виступах автора на міжнародних наукових конференціях "Проблеми духовності наприкінці ХХ століття" (Севастополь, вересень 1999 р.); "Ялта 1945-2000: Проблеми міжнародної безпеки на порозі нового сторіччя" (м. Ялта, лютий 2000 р.); "Людина: дух, душа, тіло" (м. Суми, вересень 2000 р.), "Ломоносовські читання" (Севастополь, Чорноморська філія МДУ, квітень 2002 р., квітень 2003 р.).

Окремі положення роботи були розкриті на наукових конференціях "Культура в професійній діяльності сучасного фахівця" (Севастополь, травень 2000 р.), "Лазаревські читання" по темі: "Причорномор'я: історія, екологія, культура" (Севастополь, жовтень 2002 р.), а також, у ході викладацької діяльності.

Матеріали дослідження стали основою спецкурсів "Соціально-політичний міф і його функції" і "Сучасна політична міфологія як соціокультурний феномен", які підготовлені для читання у Севастопольській філії Санкт-Петербурзького гуманітарного університету профспілок. Окремі положення даної дисертації використовувалися автором при підготовці навчального посібника по новітній історії для 10-х класів (1999 р.).

Дисертація обговорювалася на методологічних семінарах і засіданнях кафедри філософії Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського.

Публікації. За темою дисертації виконано дев'ять публікацій, із яких чотири - у наукових фахових виданнях України, чотири - матеріали конференцій, та один навчальний посібник, виданий у співавторстві.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів та висновків, а також, додатка та списку використаних джерел. Обсяг дисертації складає 180 сторінок. Список використаних джерел нараховує 275 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми; позначені об'єкт, предмет, мета, завдання, методи дослідження, його новизна, практичне значення; дані зведення про апробацію результатів, про структуру дисертації і публікації автора по темі.

Перший розділ "Соціально-політичний міф як об'єкт наукового дослідження. Історіографія проблеми" присвячений історіографічному аналізу вивчення міфу.

У ньому розглянуті ступінь вивченості теми, наукові досягнення сучасної філософської думки, що торкаються теми даного дослідження; визначені основні підходи у вивченні міфу і відзначені основні висновки, яких дотримуються представники тих чи інших наук, що вивчають міф; виділені найбільш типові омани, які пов'язані з вивченням сучасного міфу; виявлене коло основних проблем дослідження і помічені перспективи їхнього можливого рішення.

Будучи об'єктом постійного інтересу з боку науки і суспільства, міф здавна притягував увагу вчених. Проблемам міфу присвячені роботи філософів, культурологів, соціологів, політологів, антропологів, етнологів, психологів, лінгвістів, семіологів, та істориків. В них міф розглядається, як продукт фантазії доісторичних народів (М. Мюллер), поетична метафора первісного способу мислення (Я. Грим), примітивна спроба пояснити природний світ (Дж. Фрэзер), вихователь людства (Г. В. Ф. Гегель), вираження життєвого інстинкту (А. Бергсон), загальнонародної мудрості (Ф. Ніцше) і ірраціональної волі (М. Еліаде); соціальний феномен (Е. Дюркгейм), регулятор життя архаїчного колективу (Б. Маліновський); колективне сновидіння (З. Фрейд), прояв архітипічних спонукань, що ховаються в глибинах людської психіки (К. Юнг); синкретична колиска людства (Е. М. Мелетинський), багаторічна традиція, що упакована в образах і метафорах (М. К. Мамардашвілі); спосіб духовної самоорганізації (О. Ф. Лосєв), особливий тип раціональності (К. Хюбнер) та інші.

За кожним з цих визначень стоять дослідження в рамках різних філософських парадигм, які можна умовно розділити на ряд підходів. До них відносяться: історико-культурний підхід (Дж. Кемпбелл, С. С. Аверінцев, Ф. К. Кессиді, Е. М. Мелетинський та ін.), що розробляє поняття міфу стосовно до древніх і традиційних суспільств; філософсько-культурологічний підхід (О. Ф. Лосєв, К.Хейзинга, М. К. Мамардашвілі, К. Хюбнер, П. С. Гуревич та ін.), що розглядає міф як закономірне явище культури; психоаналітичний підхід (З. Фрейд, К. Юнг, Э. Фромм, В. Франкл, С. Гроф та ін.), що займається розробкою проблеми нерозривного зв'язку та активної взаємодії між міфом та свідомістю, дослідженням несвідомих основ міфологічної символіки; символічний підхід (Э. Кассирер, П. Рикер та ін.), що досліджує міф як одну зі своєрідних символічних форм відображення дійсності; лінгвістичний підхід (А. А. Потебня, Э. Бенвеніст, Л. Єльмслев, Н. С. Трубецькой, Р. О. Якобсон та ін.), який вивчає міф як мовний феномен свідомості; семіологічний підхід (К. Леві-Строс, Р. Барт, М. М. Бахтін, Ю. М. Лотман та ін.), який розглядає міф як особливу знакову систему, що наділяє дійсність особливою вагою.

Значне поширення у світлі сучасної історії отримав соціально-філософський підхід, у рамках якого проводяться дослідження з антропології міфу (А. М. Лобок, Ю. С. Осаченко та ін.); загальної теорії політичної міфології (I. I. Кравченко, В. Г. Ібрагімова, А. А. Мішучков); радянської міфології (М. С. Восленський, Г. В. Осипов, А. I. Щербінін та ін.); окремим аспектам вивчення міфу (С. Антоненко, О. Єремеєва та ін.); використанню міфів у психологічній, ідеологічній та інформаційній війні (Г. Г. Почепцов, В. А. Лисичкін, Л. А. Шелепін та ін.).

Про різноманітність поглядів і підходів до сучасного міфу свідчить, зокрема, збірник статей "Міфи і міфологія в сучасній Росії", виданий у Москві (2000 р.), у якому були опубліковані дослідження з теорії міфу (С. Неклюдов, А. Топорков), міфів масової свідомості (О. Левкиєвська, М. Хагемейстер) і міфології влади (А. Левандовський, Т. Філіппова, С. Антоненко).

Особливою увагою зараз користуються дослідження в області прикладних аспектів міфології: систем комунікативного впливу, іміджменту, паблик рилейшнз, нейро-лінгвістичного програмування та т.п.

Останнім часом в Україні з'явилося досить багато наукових праць, які торкаються теми епістемології міфу (С. Б. Кримський, В. М. Мейзерський, Б. О. Парахонський, О. Д. Шоркін), присвячених вивченню міфів Київської Русі і теорії міфу як специфічної форми символізації в культурі (В. С. Горянський, М. В. Попович, В. Г. Табачковський), радянської міфології (Я. Н. Бронштейн. А. А. Форманчук), соціальної сутності сучасного міфу (Н. І. Соболєва), формування і поширення політичних міфів (Г. Г. Почепцов, О. А. Габріелян), окремих проблем розвитку міфології влади (М.Д.Міщенко). Але, незважаючи на значущість і актуальність дослідження універсальних функцій сучасного соціально-політичного міфу, його впливу на суспільну свідомість, в сучасній науковій літературі дана проблема функціонування міфу вивчена недостатньо. В жодній з опублікованих робіт на тему сучасного міфу універсальні функції соціально-політичного міфу не досліджувалися системно, у комплексі. Розгляду даної проблеми і присвячене це дослідження.

Слід особливо підкреслити, що серед дослідників міфу нерідкі спроби звузити поле діяльності міфу, обмежив його архаїчним і традиційним суспільством або областю літератури; сферою підсвідомості, ірраціонального (ніби міф несумісний зі здоровим сенсом, раціоналізм відторгає міф); світом повсякденного (неначе міф аполітичний); тоталітарними режимами (ніби міф чужий демократії, так як вона побудована на діалозі, різних думках і т. п.) або "демократичними режимами" (так як тоталітаризм на відміну від демократії придушує, а не маніпулює, і тому не потребує міфу, як засобу впливу на маси); сферою конкретно чуттєвого сприйняття (міф простий, ясний, зрозумілий, конкретний, наївний, йому чужа будь-яка складність); областю мистецтва, культури (наука користується раціональними методами пізнання і тому вона міф відкидає).

Найбільш типовим заблудженням в дослідженні міфу являється ствердження, що міф:

простий, наївний, зрозумілий, так як осмислений та освоєний;

спосіб примітивного, нерозвинутого, дологічного сприйняття, частина первісної свідомості, свідоцтво "дитячого" рівня сприйняття;

наслідок "хвороби" людини, суспільства, його мови;

шкідливий, так як неправдивий та уводить людей від реальності, являючись засобом маніпуляції свідомістю;

вижив себе і витісняється раціональним і науковим мисленням.

Іншої позиції притримуються прихильники "поширювального тлумачення" міфу, які рахують, що міф властивий людині та її свідомості на всіх етапах розвитку суспільства, складаючи основу і сутність любої культури, представляючи не дологічне, незріле розуміння світу, а другий аспект відображення реальності; один із способів (поряд з наукою та релігією) її пізнання та переживання. В їх уяві міф - реальність, яка чутливо сприймається і в образно символічних формах відображується і відтворюється; спосіб духовної самоорганізації суспільства: особлива мова опису, в термінах якого людина з найдавніших часів моделювала, класифікувала та інтерпретувала себе, суспільство, світ. Для них міф - осмислене знання культури, що вплетене в структуру його життєвих цінностей та переживань, що дають не тільки певне пояснення дійсності, але й придають життю людини деяке вище значення.

В заключній частині розділу дається стислий аналіз сучасного міфу через порівняння його з міфом традиційним. У числі основних ознак, що поєднують міфи архаїчні і сучасні, можна назвати наступні. По-перше, вони по-своєму пояснюють навколишній світ, створюючи особливий символічно пофарбований уявлюваний образ реальності, звернений у минуле, теперішнє і майбутнє, що втілює мрії і надії людей, їх самі потаємні мотиви і бажання, що закріплює пануючі в суспільстві забобони та ілюзії. По-друге, вони виправдовують і, отже, узаконюють існування тієї спільності, тієї культури, що цей міф сповідає, наділяючи їхнє існування надзвичайно важливим для них сенсом. По-третє, вони є організуючою силою суспільства, способом його духовної самоорганізації, визначаючи відносини в суспільстві (колективі) і поведінку людей, реалізуючи в суспільних відносинах, зміцнюючи соціальні зв'язки, втілюючи в цінностях та ідеалах, закріплюючи в нормах і ритуалах, визначаючи основні параметри людського буття, відмінного від інших співтовариств і культур. Таким чином, вони придають свідомість усьому людському існуванню, гармонізуючи та упорядковуючи його, культивуючи своє бачення світу, свої цінності та ідеали, свої варіанти соціального поводження і рішення назрілих проблем.

При цьому, на відміну від архаїчних, сучасні міфи побудовані на виразно тлумачних фактах, по-своєму логічні і "перевіряються" емпірично. Вони опираються не тільки на наукові теорії свого часу, але на весь "досвід" культури, виражені у визначеній ідеологічній доктрині, зберігаючи повну видимість правдоподібності і науковообразності для тих, хто їх приймає і ними живе. Вони функціонують у суспільстві як складна знаково-символічна система, що саморозвивається, що включає в себе всю сукупність працюючих на неї міфів (соціально-політичних, економічних, національних, культурних, побутових), що складають одне ціле, побудованих у визначеній заданості і відповідно до визначеної ієрархії.

У другому розділі "Світоглядна функція соціально-політичного міфу та її складові" дана загальна характеристика всіх основних функцій міфу; здійснений розподіл функцій міфу на основні групи і дана їхня коротка характеристика; проаналізовані універсальні функції міфу, їхні основні особливості і запропонована їхня можлива класифікація; виділена і всебічно розглянута перша універсальна функція міфу (світоглядна функція), на базі якой будується функціонування інших.

При аналізі функцій сучасного міфу і проведенні їхньої систематизації відмічено, що по функціональному застосуванню міф різноманітний і універсальний. Він не функціонує в одній строго визначеній площині, реалізуючи свої можливості відразу на всіх рівнях і у всіх областях життя суспільства і держави (політика, економіка, соціальні та національні відносини, наука, релігія, культура, мова). І оскільки його соціальне призначення богатофункціонально, на практиці мова повинна вестись про взаємосплетення функцій міфу та їх пучкової, цілеспрямованої взаємодії. Тому запропонований їхній розподіл досить умовний.

Згідно до запропонованої класифікації усі функції міфу можна розділити на три основних групи: функції універсальні, завдання яких - пізнання, відображення образно символічно сприйманої реальності і формування свідомості; функції рольові, соціально-політичні, що займаються збереженням чи зміною, руйнуванням і перетворенням у суспільстві міфічних уявлень; функції прикладні (інструментальні), використані для безпосереднього впливу на свідомість.

Особливу роль серед них грають універсальні функції, що приводять в одну систему всю сукупність наявних знань, наукових та інтуїтивних уявлень, інтелектуальних умінь і навиків, що лежать в основі психофізичної і соціальної діяльності кожної людини, даючи йому обґрунтування тих чи інших його вчинків протягом усього життя; сприяють соціалізації особистості, визначаючи сенс і доцільність духовної роботи кожного, підлеглої головної мети суспільства на даний історичний момент; визначають формування людської свідомості, формують цілі культури і цивілізації.

Далі в першу чергу була розглянута функція, основне завдання якої полягає в тому, щоб зформувати визначену систему поглядів на світ, природу, суспільство, людину, що складає основу світогляду кожної людини, закріплену в пануючій у суспільстві т.зв. міфологічній картині світу; здійснювати міфологічне осмислення духовного і практичного досвіду, формуючи свідомість, що побудована на якомусь затвердженому в часі і закріпленому в просторі смисловому порядку, цілісність якого є заставою єдності духовної спільності та стабільності соціальної системи, її ефективності і захищеності; зрозуміти духовний сенс буття і місце людини в ньому, дозволити вибудовувати визначені відносини зі світом, середовищем, соціумом, оточуючими людьми та орієнтуватися в житті, надходячи відповідно до вироблених принципів та ідеалів; додати людському світогляду космічний характер і розмах.

В свою чергу слід зазначити, що світоглядна функція не вичерпується тільки цим і у визначених умовах починає працювати як функція символізаії, що дозволяє вирішити проблему наповнення світу значимим сенсом, коли усе, що для людини і суспільства важливо і значимо, повинно бути осмислено відповідно до попереднього духовним і соціальним досвідом, пропущене через людину і "обмірюване" їм, освячене його відношенням, його бажаннями, почуттями, і через це відношення наповнене життям, тобто, одухотворене. За його допомогою міфи визначають символічне значення будь-якої події, явища, соціальної поведінки, включаючи символічні аспекти почуттів, дій, думок, ситуацій, активізуючи особливий пророчий сенс символів, що дозволяє формувати символічну картину світу, побудовану на символічному перекручуванні реальності, де знак тієї чи іншої ситуації для масової свідомості важливіше, ніж сама ситуація.

Крім цього світоглядна функція може виявити себе як функція соціального моделювання, основні завдання якої в тому, щоб моделювати погляди на минуле і майбутнє людей, їх відношення до навколишнього світу, формуючи стереотипи психологічних реакцій і форм соціальної поведінки, створюючи такі образи минулого, теперішнього і майбутнього, що змогли б розташувати, зачарувати, згуртувати, об'єднати, зв'язати і захоплювати людей в ім'я їх майбутнього. З його допомогою міфи дозволяють формувати загальну для членів суспільства модель поведінки, що включає в себе визначені важливі для них цінності і норми. Вона формує моделі поведінки різних соціальних і вікових груп; сплавляє, з'єднує чуттєво-символічний колективний досвід соціальних груп, народів, співтовариств, усього людства з емоційним настроєм мас, створюючи в суспільстві емоційний консенсус, що є найважливішою умовою його розвитку і керованості.

У третьому розділі "Епістемологічна функція міфу" проаналізована функція, що відповідає за процес пізнання світу, суспільства, людини засобами міфу. До нього відносяться функція пізнання і різні форми міфічного відображення людською свідомістю соціальної реальності.

В цьому розділі розглянута одна з основних функцій міфу, що допомагає людині пізнавати світ, суспільство, речі, процеси, явища, людей, сприймаючи їх персоніфіковано, у "містичних" відносинах, у духовному (психічному) зв'язку зі світом, у діалозі з тим, що пізнає, де речі і явища "діють" і "говорять". Природно, у даному випадку мова не йде про строго наукове пізнання, але в житті людина, як правило, використовує ті форми пізнання, що будуються на діалектичній взаємодії раціонального та ірраціонального, логічного і поза-логічного, підсвідомо розкритого і свідомо вибудованого, інтуїтивно оформленого і логічно продуманого, що дозволяє знайти і зрозуміти відчутий і вистражданий людиною символічний сенс буття.

При цьому варто обмовити, що, будучи включеним у процес пізнання, міф здатний відбивати реальність, але у властивих йому формах. Задовольняючи бажання людини відбиватися в різних "дзеркалах" - історії, політиці, мистецтві - він виступає як організована система образів, що відображає світ у властивих йому формах, де правдоподібність відображення закладена не тільки, і навіть не стільки, у правдивості образа, скільки в бажанні бачити світ саме таким. Відбувається це тому, що будь-яке сприйняття так чи інакше підлегле пошуку сенсу, але яким він буде, залежить уже від почуттів, настроїв і мотивацій сприймаючого, від пануючої традиції і підсвідомих потягів. Так у міфах світ реальний трансформується у світ символічний, але неминучі при цьому перекручування дозволяють побачити прояву речей у їхніх символічних зв'язках з усім світом і допомагають зрозуміти або створити правду життя, де головне - не правда факту, а правда думок, почуттів, сенсу.

У закінченні розділу розглядаються проблеми персоніфікації речей і явищ, де міф виступає способом фетишизації дійсності, відображення її як мислячої сутності, здатної думати, почувати, переживати, вибудовувати деякі відносини з людиною, вести діалог з ним. Так у міфі звичайні речі, неживі об'єкти, природні і соціальні явища "взаємодіють" з людиною і його підсвідомістю, створюючи повторювані символічні ситуації і насичуючи світ тією енергією, без якої він, можливо, не зміг би існувати. А міфи, через речі і явища, з їх допомогою, "говорять" з людьми, із суспільством, ставлять перед ними складні, важливі, значимі для них питання і намічають бажану для них відповідь. Так міф, за допомогою ритуалу, мистецтва і мови, містифікує і сакралізує дійсність, додаючи їй карнавальний вимір міфу, і тим перетворює "об'єктивність" в одну з форм уявлюваного, коли неможливе - не є немислиме, а все мислиме - думкою можливо.

Так, через цю функцію міф виступає як відображення глибинних переживань, символіки реальності, психічної єдності всього матеріального; як відображення-пам'ять, що зв'язує нас з минулим, коли світ, одухотворений нашим зацікавленим сприйняттям нас же і відображає, концентруючи енергію почуттєвого сприйняття і роблячи світ людинозалежним; виступає як засіб вільної інтерпретації, де обмеження можливі лише унаслідок визначених соціальних установок. Він перетворює предмет в образ, що володіє конкретними властивостями і, разом з тим, що втілює в собі цілий світ і з'єднаний зі світом; образ, що веде з людиною безмовний, але важливий для нього діалог, де міф з'являється як життя, відображене в собі самому.

В четвертому розділі "Функція засвоєння і передачі уявлень масової свідомості" дається характеристика функції, що сприяє формуванню людських уявлень про світ і суспільство в єдину, органічно цільну систему, що дозволяє об'єднати світ і людину, їхні властивості і помисли в одне ціле.

Особливо важливим є аналіз розглянутої функції, яка дозволяє організувати існуючі в суспільстві міфи в єдину цільну, ієрархічно вивірену систему відповідно до її логіки, обумовленої не стільки формальними законами мислення, скільки традицією, помноженою на особливості сприйняття і мови. Завдяки їм відбувається упорядкування тих кодів, за допомогою яких йде виникнення і розвиток сенсів, здійснюється переклад їх у стереотипні формули, які гармонізують суспільні відносини, що допомагають засвоєнню "порядку культури", а через нього - і порядку суспільства і влади.

Далі аналізується здатність міфу за допомогою даної функції до раціоналізації міфічного й ірраціонального, завдяки яким міф дозволяє не тільки відобразити, але і пояснити навколишню реальність, у тому чи іншому ступені раціоналізувавши його. І тому, що кожну, отриману значиму інформацію, людина повинна піддати логічному аналізу, міф задовольняє його потребу в раціоналізації, використовуючи ті засоби, що йому, здавалося б, абсолютно не властиві і відрізняють не міф, а науку. При цьому раціоналізація виступає не тільки як спосіб логічного пояснення, але як механізм упорядкування, підпорядкування і примуси думок і діяльності, зв'язування себе законами свідомого життя, побудованої на незаперечності логічно вивірених і перевірених практикою висновків. Така раціоналізація дає людині опору при осмисленні соціального життя і робить міф надзвичайно стійким переконанням.

У закінченні розділу розглянута здатність міфу робити своєрідне психологічне настроювання людини на відповідну їй епоху, соціальну, етнічну або релігійну групу, ідентифікація з визначеною епохою, суспільством, середою, владою.

Настроюючи на загальноприйняте, ця функція дозволяє відділяти чужих і об'єднувати своїх, надає допомогу людині у визначенні свого місця в житті і суспільстві; допомагає йому обґрунтуватися в суспільстві, пустити корені в цьому світі; визначає "систему координат", "крапки відліку", історичні, культурні, моральні, соціальні "опори", щодо яких оцінюються сучасні і минулі історичні події, функціонування соціальних систем, дії організацій і поведінки людей. Завдяки їй людина підсвідомо вже готова прийняти або відкинути ті чи інші ідеї, гасла, процеси, факти, у залежності від того, наскільки вони чи відповідають, чи суперечать тому, що йому вже навіяло соціальне середовище, даючи моральну оцінку тому, що відбувається, визначаючи і культивуючи головні цінності та ідеали, пропонуючи норми буття, виявляючи вищі життєві цілі, звіряючись з якими суспільство і людина будуть жити. І оскільки, установки ці йдуть від суспільства, від соціуму, від середовища, їх засвоєння і дотримання допомагає людині в даному суспільстві виживати.

У висновках дисертації підведені загальні підсумки проведеного дослідження, що допомагають розібратися в сутності сучасного соціального міфу та його основних властивостях; функціональної ролі міфу та його впливу на формування поглядів людини і його соціальну поведінку.

Роль соціально-політичного міфу для людини і суспільства унікальна, універсальна, незамінна і, у міру демократизації і посилення ролі в житті суспільства інформації, стає багато в чому вирішальною тому, що саме в рамках міфу йде формування людської свідомості, відбувається соціалізація особистості і суспільство знаходить своє особливе "обличчя". Але головна заслуга його в тому, що він забезпечує функцію духовної самоорганізації суспільства, гармонізуючи відносини, виявляючи і засвоюючи соціальні цінності і пріоритети, з'єднуючи розум і підсвідомість, логіку і почуття, утілюючи їх в особливому психофізичному стані єдності зі світом, що робить світ людинозалежним.

Міф - тип соціального кодування, форма і спосіб людського переживання, що є типовим і, отже, що повторюється; модель і почасти виправдання усього, що людина у своєму житті робить; визначений зразок поведінки. Він - особливий тип знання, що охоплює світогляд у всій сукупності природних, культурних, людських вимірів і формуючих т.зв. міфологічну картину світу, одухотворену особистими почуттями і переживаннями, і що втілює життя у всім його багатстві, глибині, насиченості і різноманітності, яка породжує особливу смислову реальність, щоб додати сенс вищим цінностям і причастити ними через причетність. Він - спосіб освоєння культурного простору в рамках визначеної соціальної системи; спосіб духовного освоєння світу, його символізації; найважливіша складова людського світогляду, що забезпечує особливий смисловий порядок, спосіб означення, що відкриває гру сенсів, породжуваних культурою, і формуючий Текст культури: багатомірний символічний простір, у якому чутно багатоголосся думок, образів, знаків, прихованих і явних цитат, що відсилають до тисяч культурних джерел, що ховаються в минулому, що ожили, до часу забутих; спосіб соціального моделювання, що формує моделі реальності, що поєднує людей минулим і майбутнім; результат своєрідної "гри" культури, вільної гри культурних кодів безлічі структур, занурених у культуру і людину, за яких коштує схований досвід століть, що виступає заставою єдності духовної спільності і стабільності.

До універсальних функцій соціально-політичного міфу відносяться світоглядна функція, епіместологічна функція, а також функція засвоєння і передачі уявлень масової свідомості.

Завдяки універсальним функціям міф перериває штучну роздробленість знання, відкриваючи і розширюючи духовні і психічні межі, надаючи знання не конкретних фактів, але розумінь, почуттів, переживань, правду духовного досвіту, натхненого знання, образно втіленої всеєдності, формує відчуття цілісності та єдності в почутті і переживанні; указує на світ у його цілісності через одну з його частин. Використовуючи здатність символів збагачуватися в ході людської історії, формує міфологічну картину світу, духовне і соціальне середовище, наповняючи людину тією інформацією, що дозволяє почувати себе природно і комфортно; співвідноситься із середовищем, мотивами і бажаннями; звертається не просто до бадьорої свідомості, але до всього психологічного життя, перетворюючи особистий досвід у духовний акт, що забезпечує відкритість духу і доступ до загального; культивує і насаджує звичні в суспільстві духовні, етичні і естетичні цінності та ідеали; будується і функціонує як закінчена система значень, висікаючи з життя "іскру пережитого"; забезпечує відтворення значимих для людини духовних сутностей у конкретних і зрозумілих для нього формах, з'єднуючи їх у духовності, традиції і соціальній інтуїції; стимулює і регулює діалог культур і епох, забезпечує зв'язок часів і просторів, формуючи відчуття причетності.

Універсальні функції дозволяють міфу сформувати визначену систему поглядів на світ, природу, суспільство, людину; привести в одну систему всю сукупність наявних знань, побудовану на синтезі наукових і інтуїтивних уявлень, соціальних і інтелектуальних умінь і навиків, що лежать в основі психофізичної і соціальної діяльності людей, які дозволяють знайти обґрунтування їх поглядів і вчинків протягом усього їхнього життя; не просто сприймати світ, але переживати його; зрозуміти духовний сенс буття і місце людини в ньому; вибудувати визначені відносини зі світом, середовищем, соціумом, оточуючими людьми; орієнтуватися в житті, надходячи відповідно до загальноприйнятих норм, виробленими принципами та ідеалами; створити середовище, сприятливу для формування визначених образів і ідей; засвоїти морально-етичні і соціальні принципи і пріоритети і керуватися ними у своєму житті; забезпечити ту частку ірраціональності і творчої надмірності, що робить наше життя насиченим і плідним.

Так, незалежно від їхньої соціальної спрямованості, міфи формують коло соціальних бажань і політичних інтересів; виховують, навчають, "ставлять" думки і сприйняття в суспільстві, визначаючи, про що і як будуть думати люди, яка інформація буде вирішальною у формуванні їхнього світогляду; формують і контролюють інформаційний простір, впливаючи на долі війни і миру, сприяючи відродженню або занепаду суспільства, нації, її культури; формують суспільну думку, визначаючи відношення людей до найважливіших проблем, регулюючи відносини в суспільстві, і через це стають важливим фактором не тільки національної політики, але і національної безпеки.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ПУБЛІКАЦІЯХ:

Ставицкий А.В. Некоторые проблемы политической мифологии в международных отношениях второй половины ХХ века // Вестник СевГТУ. Вып. 17: Философия и политология: Сб. науч. тр.; Севастоп. Гос. техн. ун-т. - Севастополь, 1999. - С. 99-113.

Ставицький А. В. Деякi проблеми соцiальноп мiфотворчостi // Мультиверсум. Фiлософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В. В. Лях. - Вип. 22. - К.: Украпнский центр духовноп культури, 2001. - С. 166-176.

Ставицкий А. В. Наука и миф: некоторые проблемы взаимоотношения // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, №33, октябрь 2002. - С. 200-205.

Ставицкий А. В. Социально-политический миф и проблема отношения к нему в современной науке // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, №35, декабрь 2002. - С. 135-140.

Ставицкий А. В. Роль социальной мифологии в процессе социального прогнозирования будущего Украины // Людина: дух, душа, тiло. Матерiали Мiжнародноп науково-теоретичноп конференцiп. - Наукове видання. - Суми: “Собор”, 2000. - С.132-134.

Ставицкий А. В. Мифологизация причин холодной войны (Концепция универсализма против концепции баланса интересов) // Ялта 1945-2000: Проблемы международной безопасности на пороге нового столетия. Междунар. науч. симпозиум (4-7 февр. 2000 г., Ялта): Материалы / Под ред. В. П. Казарина. - Симферополь: Крымский Архив, 2001. - С. 189-196.

Ставицкий А. В. Некоторые аспекты политической мифологии в условиях генезиса политической культуры в Украине и странах СНГ // Культура в профессиональной деятельности современного специалиста: Материалы научно-практической конференции. - Севастополь: Рибэст, 2001. - С. 48-52.

Ставицкий А. В. Миф архаичный и современный (опыт сравнительного анализа) // Материалы международной научной конференции "Ломоносовские чтения 2003 года" / Под ред. В. А. Иванова, В. И. Кузищина, А. Н. Новичихиной, В. А. Трифонова. - Севастополь: НПЦ ЭКОСИ - Гидрофизика, 2003. - С. 124-126.

Никифоров А.Р., Омельчук Д.В., Ставицкий А.В., Юрченко С.В. Всемирная история 1918 - 1945. - Севастополь: Ахтиар, 1998. - С. 90-92, 126-128, 213-215, 243-245, 317-322.

АННОТАЦИЯ

Ставицкий А. В. Универсальные функции социально-политического мифа. - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03. - социальная философия и философия истории. Таврический национальный университет им. В. И Вернадского, Симферополь, 2003.

Диссертация является исследованием социально-политического мифа через анализ его универсальных функций. В ней рассмотрены степень изученности темы, научные достижения современной философской мысли, затрагивающие тему данного исследования; определены основные подходы в изучении мифа и отмечены основные выводы, которых придерживаются представители тех или иных изучающих миф наук; выделены наиболее типичные заблуждения, связанные с изучением современного мифа; выявлен круг основных проблем исследования и намечены перспективы их возможного решения.

Научная новизна данного исследования заключается в рассмотрении специфики и особенностей современного мифа, отличающих его от мифа архаичного; в систематизации и анализе функций социально-политического мифа, позволяющих выявить принципы структурного деления функций, выстраивания их внутренней иерархии. Благодаря этому, в диссертации дана общая характеристика всех основных функций мифа, определены общие критерии их систематизации; осуществлено разделение функций мифа на основные группы и дана их краткая характеристика; проанализированы универсальные функции мифа, их основные особенности и предложена их возможная классификация.

Основное место в диссертации отведено анализу универсальных функций современного социально-политического мифа, охватывающих всю совокупность представлений, проявляющихся в рамках мировоззренческой сферы, позволяя определить характер функций и степень последствий воздействия мифа на общество и личность. Функции мифа приводят в одну систему всю совокупность имеющихся знаний, научных и интуитивных представлений, интеллектуальных умений и навыков, лежащих в основе психофизической и социальной деятельности каждого человека, давая обоснование тех или иных его поступков на протяжении всей жизни. Они способствуют социализации личности, определяя смысл и целесообразность духовной работы каждого, подчиненной главной цели общества на данный исторический момент; определяют формирование человеческого сознания и формируют целые культуры и цивилизации.

Функции мифа позволяют осуществлять специфическое осмысление духовного и практического опыта человека, формируя сознание, построенное на неком утвердившемся во времени и закрепленном в пространстве смысловом порядке, цельность которого является залогом единства духовной общности и стабильности социальной системы, ее эффективности и защищенности; понять духовный смысл бытия и место человека в нем, помогающие выстроить определенные отношения с миром, средой, социумом, окружающими людьми и ориентироваться в жизни, поступая в соответствии с выработанными принципами и идеалами. Они позволяют моделировать взгляды на прошлое и будущее людей, их отношение к окружающему миру, формируя стереотипы психологических реакций и форм социального поведения, создавая такие образы будущего, которые смогли бы расположить, очаровать, сплотить, объединить, связать и увлечь людей во имя их будущего. В результате их действия мифические представления о мире и обществе формируются в единую, органически цельную систему, гармонизирующую общественные отношения, осуществляющую усвоение "порядка культуры", а через него - и порядка общества и власти, объединяющую мир и человека в одно целое.

Универсальные функции помогают познавать мир средствами мифа, позволяя мифу отражать окружающую реальность в свойственных ему формах, персонифицируя вещи, процессы, явления, воспринимая их в "мистических" отношениях, в духовной (психической) связи с миром, в активном диалоге познаваемого с познающим. Так, через них миф выступает как отражение глубинных переживаний, символики реальности, психического единства всего материального; как отражение-память, связывающее нас с прошлым, когда мир, одухотворенный нашим заинтересованным восприятием нас же и отражает, делая мир человекомерным. Он превращает предмет в образ, обладающий конкретными свойствами, и вместе с тем, воплощающий в себе целый мир и соединенный с миром; образ, ведущий с человеком безмолвный, но важный для него диалог, где миф предстает как жизнь, отраженная в себе самой.

Исследование механизма функционирования мифа позволяет определить роль социально-политического мифа в современном обществе через анализ его универсальных функций; исследовать миф, как эффективное орудие идеологической, психологической и информационной борьбы, роль которого, по мере развития информационных технологий, быстро и неуклонно возрастает.

Ключевые слова: социально-политический миф, функции мифа, мифология власти, мифологизация.

АНОТАЦІЯ

Ставицький А.В. Універсальні функції соціально-політичного міфу. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за фахом 09.00.03. - соціальна філософія і філософія історії. Таврійський національний університет ім. В. І Вернадського, Сімферополь, 2003.

Дисертація є дослідженням сучасного міфу, здійсненим через аналіз його універсальних функцій. У ній закладені основи класифікації і загальної структури функцій сучасного міфу; проведені структурна систематизація і детальний аналіз універсальних функцій соціально-політичного міфу, що охоплюють усю сукупність уявлень, що виявляються в рамках світоглядної сфери, дана їхня якісна характеристика; визначені характер і ступінь наслідків впливу міфу на суспільство та особистість.

Дослідження проблеми функціонування міфу, його впливу на суспільство дозволяє краще зрозуміти міф, його соціальну, психологічну, мовну природу; визначити роль соціально-політичного міфу в сучасному суспільстві через аналіз його універсальних функцій; досліджувати міф, як ефективне знаряддя ідеологічної, психологічної та інформаційної боротьби, роль якого, у міру розвитку інформаційних технологій, швидко і неухильно зростає.

Ключові слова: соціально-політичний міф, функції міфу, міфологія влади, міфологізація.

SUMMARY

Stavitsky A.V. Universal functions of socio-political myth. - Manuscript.

The thesis for the candidate of the Philosophy sciences in specialty 09.00.03. - social philosophy and philosophy of history. Tavrichesky National University honored to V. I. Vernadsky, Simferopol, 2003.

The thesis is a research of modern myth realized through analyses of its universal functions. The thesis includes classification principles and general structure essentials of modern myth. The thesis provides structural systematization and detailed analysis of socio-political myth universal functions. The functions cover the whole ideas of the world ideology. The thesis gives the quality characteristics of the universal functions of modern myth; reveals the degree and nature of the influence of myth consequences on human beings.

The research of myth existence its influence on society allows to understand the myth, to understand its social, psychological and linguistic nature. The research gives an opportunity to define the role of socio-political myth in modern sociaty trough analyses of its universal functions; to investigate the myth as effective means of ideological, psychological and informational struggle. The role of myth is increasing constantly while informational technology is developing.

Key words: socio-political myth, functions of myth, symbol, mythology of power, mythologization.

Размещено на Allbest.ru