Наукова революція

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Поясніть еволюційне переростання наукових революцій в науково промислові, науково-технічні та науково технологічні

науковий революція пізнання корпорація

Наукова революція -- назва для позначення докорінних змін в ідеях про природу, в динаміці наукового пізнання, що відбулися в європейському інтелектуальному житті з серед. XVI -- до кінця XVII ст. Це був час формування вільної від церковних догматів, грунтованої на накопичених упродовж півтори тисячі років фактах та узагальненнях нової наукової картини світу. Різко зросла кількість наукових відкриттів і визначних технічних винаходів.

Головний результат наукової революції -- народження сучасної науки, початок процесу диференціації наук, формування нових галузей знань, фундаментальних та прикладних наук, професійного поділу праці, спеціалізації досліджень.

Технологічна революція -- скасування або ж заміна дійсних та загальновизнаних законів чи загальноприйнятої практики на нові методи та відкриття. Технологічні революції - корінні, якісні зміни в способах організації людської діяльності та техніці. Технології - це обумовлені станом знань та суспільною ефективністю способи досягнення цілей, що поставлені суспільством.

Промислова революція, яка відбулася в умовах вільної конкуренції, викликала небачений вибух технічного прогресу. А він у свою чергу докорінно змінив структуру капіталістичного господарства та його організаційні форми. Промислова революція внесла два нових компоненти: капіталоємність і енергоємність. НТР доповнила їх наукоємністю. Великі витрати на наукові дослідження в масовому виробництві стрімко знижуються в розрахунку на одиницю продукції.

Науково-технічна революція почалася в середині ХХ століття. Це був стрімкий стрибок, який зробила всесвітня наука, а за нею і техніка, докорінно змінивши продуктивні сили, що існували до цих пір в суспільстві. За 20 років НТР економіка більшості розвинених країн зросла кілька разів, що дало підставу для переростання науково-технічної революції в науково-технічний прогрес.

Науково-технічна революція здійснюється у тісній взаємодії наукового середовища з технічної, що призводить до розвитку та вдосконалення технологій, в результаті застосування яких зростає продуктивність праці і відбувається становлення нових методів управління економічними процесами. Цей процес в будь-якій країні має свої особливості, обумовлені загальними рисами, на яких потрібно зупинитися докладніше.

Отже, найважливіші загальні риси, якими володіє науково-технічна революція, полягають у наступному:

1. Наука перетворюється на безпосередню продуктивну силу, зростає кількість наукових досліджень, на які країни витрачають величезні матеріальні кошти. Наукомісткі процеси вимагають відповідних фахівців, які цілеспрямовано готуються новими системами освіти.

2. Широко використовуються ЕОМ, інформаційні та інноваційні технології, інтенсифікуються старі і відкриваються нові джерела і види енергії. У зв'язку з цим зростають вимоги до підвищення кваліфікації робочої сили і росту ефективності їх праці.

3. Науково технічна революція призводить до різкого збільшення частки промисловості, відбувається індустріалізація сільського господарства. Особливе місце в економіці країн займають видобувні і обробні галузі, а також машинобудування, хімічна промисловість та електроенергетика.

4. Особливе місце під час НТР приділяється менеджменту як мистецтва управління персоналом в сучасних виробничих підприємствах.

2. В чому полягає значення методології наукового пізнання? Що виступає головним завданням методології наукового пізнання

Методологія -- наука про структуру, логічну організацію, методи та засоби діяльності. Вона дає змогу усвідомити природу, принципи і методи, що лежать в основі пізнання дійсності та відтворення її в мисленні.

При розробці теорії визначальну роль відіграють такі моменти (етапи) наукового пошуку: виникнення ідей; формулювання принципів, законів, закономірностей, категорій; узагальнення наукових фактів; використання аксіом; висунення гіпотез; доведення теорем.

Методологія -- це філософське вчення про методи пізнання. У широкому розумінні методологія -- це спосіб усвідомлення будови науки і методів її роботи, а у вузькому -- сукупність принципів, методів, прийомів та процедур дослідження, що застосовуються в тій чи іншій спеціальній галузі знань (конкретна наукова методологія).

Предметом вивчення методології є методи науки, тобто способи дослідження явищ, які визначають підхід до їх вивчення, планомірний шлях їх пізнання та встановлення істини, а також сфера їх застосування.

Методологія може бути загальною і частковою. Загальна методологія науки -- це матеріалістична діалектика і теорія пізнання розвитку наукового знання в цілому. Часткова методологія базується на законах окремих наук, особливостях пізнання конкретних процесів. Вона виявляється в існуванні, з одного боку, теоретичних узагальнень і принципів цих наук, а з іншого -- часткових методів дослідження.

Пізнання -- це процес руху думки до об'єктивного знання, повного і всебічного розкриття сутності явища, що вивчається. Пізнання складається з багатьох аспектів взаємодії людського мислення і об'єктивно існуючої природи, головний із яких -- здатність мислення відображати об'єктивну дійсність. Уся пізнавальна діяльність ґрунтується на відображенні, яке пов'язує буття і свідомість.

Основні принципи методології пізнання:

· принцип єдності теорії та практики, що є взаємообумовленим;

· принцип об'єктивності, що потребує врахування усіх факторів, які характеризують те чи інше явище;

· принцип конкретності, що вказує на суттєві сторони та закономірності об'єктивних процесів і конкретні підходи до їх оцінки;

· принцип розвитку, що полягає у формуванні наукового знання із відображенням суперечностей, кількісних та якісних змін об'єкта пізнання;

· принцип закономірності, що потребує обумовленості явищ із врахуванням відносин та зв'язків між ними.

Найважливішим для методології науки є визначення проблеми, побудова предмета дослідження і наукової теорії, перевірка істинності результатів.

Методологія наукового дослідження розглядає найсуттєвіші особливості та ознаки методів дослідження, розкриває їх за спільністю і глибиною аналізу. Наприклад, вивчаючи конкретні способи проведення експерименту, спостережень, вимірювання, методологія науки виділяє ті ознаки, які властиві будь-якому експерименту.

Науковий пошук має кілька рівнів:

· Інформаційний (проблемно-пошуковий) - виявлення та усвідомлення інформації про існуючі знання.

· Критичний - виявлення рівня розробленості обраної проблематики.

· Аналітико-синтетичний - занурення у проблематику та узагальнення отриманих знань.

· Науково-дослідний - теоретико-експериментальна розробленість обраної проблематики.

· Прогностичний - узагальнюючий із визначенням перспектив у подальшому вивченні обраної проблематики.

Практичне завдання:

На підставі огляду ряду спеціалізованих видань та літературних джерел необхідно здійснити критичний аналіз формулювання поняття "корпорація" та дати авторське трактування.

Корпорація (запозичення: фр. corporation, від лат. corporari -- формування в організмі) за українським законодавством -- це юридична особа, що створена суб'єктами господарювання з метою регулювання своєї діяльності.

В Україні також похідними термінами від "корпорація" як правило позначаються явища, що пов'язані з акціонерними товариствами та господарськими товариствами.

Корпорацією в Україні визнається договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації. Державні і комунальні господарські об'єднання утворюються переважно у формі корпорації або концерну, незалежно від найменування об'єднання (комбінат, трест тощо).

В Україні корпорація є організаційно-правовою формою об'єднань підприємств і є різновидом господарського об'єднання. Таким чином, в Україні корпорації не здійснюють безпосередньо виробничу діяльність (хоча це і не заборонено), а є лише об'єднанням виробничих та інших юридичних осіб з метою централізованого регулювання. Діяльність корпорацій в Україні регламентується Господарським кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України. Утворення корпорації може потребувати попередньої згоди Антимонопольного комітету України відповідно до Положення про концентрацію.

Корпорація - це форма спільного ведення бізнесу, при якій утворюється нова штучна (юридична) особа, відмінна від своїх засновників, але відповідно до законодавства вона має всі права і привілеї особистості, включаючи право і обов'язок платити податки.[1]

Корпорація - юридична особа, яка може самостійно продавати і купувати, позичати гроші, виробляти товари та послуги і вступати у контрактні відносини; має право обмеженою відповідальності, відповідно до якого інвестиції кожного із власників корпорації обмежені строго певним чином [4].

Корпорація - об'єднання юридичних і фізичних осіб або тих і інших разом, на правах юридичної особи, в який учасники входять на засадах членства [2].

Корпорація - колективне об'єднання осіб і капіталів, визнаних юридичними особами, що здійснюють яку-небудь соціально корисну діяльність [3]. Тобто корпорація -- це об'єднання не тільки людей, але і капіталів (у некомерційних корпораціях - внесків).

Размещено на Allbest.ru