Феномен політичного міфу в соціальному просторі сучасності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. І.І. МЕЧНИКОВА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Феномен політичного міфу в соціальному просторі сучасності

Спеціальність: Соціальна філософія та філософія історії

Безнісько Вікторія Станіславівна

Одеса, 2006 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Тема даного дослідження - “Феномен політичного міфу в соціальному просторі сучасності”.

Актуальність теми дослідження. Політичний міф є однією з найбільш розповсюджених форм прояву міфологічного мислення в сучасній соціальній свідомості. Міфологічне мислення, що породжує міфи, у тих або інших аспектах свого існування є об'єктом дослідження у філософії, культурології, психології, літературознавстві, етнографії. Проте сам механізм міфологічного мислення, а саме концепти, що визначають його дію, а також постійно виникаючі нові форми, у яких даний різновид мислення знаходить матеріальне втілення, досліджені мало. Також недостатньо вивчений вплив сучасних міфів, у цілому, і політичного міфу, зокрема, на різні соціальні процеси, суб'єктами яких є носії свідомості, у якій виявляє себе міфологічне мислення, що породжує міф. Саме цим обумовлений вибір даної теми кандидатської дисертації. Хоча про міфи і міфологічне мислення до сьогоднішнього дня написана величезна кількість наукових праць, ця тема не вичерпала себе, тому що міф, що є продуктом міфологічного мислення - унікальний феномен, породжений колись архаїчною свідомістю, спочатку знайшов втілення в первісній культурі, але не зник разом з нею, а продовжував жити в підсвідомості і свідомості людей усіх наступних епох, набираючи нових форм. Протягом XIX-XX століть представниками різних сфер наукового знання фундаментально вивчені закономірності первісного мислення, що проявилося в архаїчній свідомості, яка втілилася в первісній культурі, зокрема в міфах стародавніх народів. Але міфологічне мислення, що породжує міф, продовжує жити і у свідомості сучасної людини, співіснуючи і взаємодіючи з іншими видами мислення. Із сучасних форм міфу з 90-х років ХХ століття представниками гуманітарних наук активно досліджується політичний міф, але крім даної форми сучасній соціальній свідомості властиві також і інші форми міфу, такі як соціальний, історичний, релігійний, що мало досліджені, крім того, недостатньо вивчені зв'язки між сучасними формами міфу і механізм їхнього взаємовпливу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження узгоджена з загальною проблематикою філософського факультету ОНУ ім. І.І. Мечникова, розроблялася в межах комплексної теми "Філософсько-методологічні дослідження гуманітарного знання" кафедри філософії та основ загально-гуманітарного знання (наказ ОНУ ім. І.І. Мечникова № 855-18 від 18 травня 2001 р.), остаточне формулювання теми затверджене на засіданні кафедри (протокол засідання кафедри № 2 від 29 вересня 2004 року), дана тема входить у загальну програму підготовки аспірантів і здобувачів філософського факультету ОНУ ім. І.І. Мечникова, одним з виконавців якої і є дисертантка.

Мета дослідження полягає у виявленні закономірностей становлення і функціонування політичного міфу як одного з феноменів сучасної свідомості, що є однією з форм прояву міфологічного мислення на сучасному етапі його розвитку, котра, в свою чергу, знаходить матеріальне втілення в різних сферах соціального простору.

Об'єктом дослідження є феномен політичного міфу, що реалізується в сучасному соціальному просторі і представляє собою одну з можливих форм прояву міфологічного мислення на сучасному етапі його розвитку.

Предметом дослідження є соціальні і психологічні фактори, що активізують у свідомості механізми міфологічного мислення, які сприяють становленню та буттю політичного міфу. Крім того, щоб зрозуміти природу феномена “політичний міф”, дослідженню підлягає і зворотний зв'язок, а саме сам безпосередній вплив політичного міфу, який функціонує у свідомості, на соціальні, політичні, культурні процеси, що мають місце в суспільстві.

Методи. Для рішення поставлених задач найбільш адекватним є системно-структурний метод, сполучений з логічним і історичним підходами, що дозволяють представити еволюцію міфологічного мислення на різних історичних етапах і визначити логічні закономірності даної еволюції. Системно-структурний метод адекватний самій природі сучасного політичного міфу як феномена свідомості. А саме, якщо розглядати політичний міф як систему, то концептом даної системи є міфологізована ідея, її структуру утворюють ціннісні орієнтири (система цінностей), зміст і спрямованість яких обумовлені відповідними параметрами концептуальної ідеї, а також системно утворюючими відносинами, що визначають форми реалізації даної ідеї на повсякденному та спеціалізованому рівнях політичної свідомості.

Елементами системи виступають конкретні уявлення, які репрезентують систему цінностей, сформовану міфологізованою політичною ідеєю. Особливість політичного міфу як системи полягає в тому, що він має дворівневу структуру, функціонування якої визначають два різні за спрямованістю структуроутворюючі відношення.

У зв'язку з цим, політичний міф здатний виявлятися в різноманітних формах, у залежності від того, на якому з двох рівнів політичної свідомості він реалізується і відповідно, яке з двох структуроутворюючих відношень є визначальним у конкретній ситуації. Так, на повсякденному рівні політичної свідомості структуроутворюючим відношенням, що забезпечує становлення та функціонування політичного міфу, виступає віра суб'єкта міфу в уявлюваний ним ціннісний ідеал, який є організуючим центром системи цінностей, що переважає в його свідомості. Суть даної віри в тім, що уявлюваний суб'єктом міфу ідеал стає однією з реалій об'єктивної дійсності. Тому вже в самому цьому акті віри людина думкою переносить створений нею ідеал в умови об'єктивної дійсності, таким чином, роблячи його частиною об'єктивної реальності.

На спеціалізованому рівні політичної свідомості структуроутворююче відношення, що забезпечує становлення і функціонування політичного міфу, інше, а саме ціль, суть якої складається в керуванні іншою свідомістю, за допомогою включення в цю свідомість міфологізованої ідеї соціально-політичного характеру - організуючого центра політичного міфу.

Взаємозв'язок структуроутворюючих відношень політичного міфу виявляється в тім, що реалізація цільової спрямованості політичного міфу, що має місце на спеціалізованому рівні політичної свідомості, можлива тільки за умови активізації потреби віри в ідеал, що обумовлює буття міфу як такого на повсякденному рівні свідомості.

Зі створених раніше теорій до розкриття теми даного дисертаційного дослідження найбільш близькі концепції ідеального соціально-політичного державного устрою Платона і Аристотеля. Протягом XIX-XX століть механізм міфологічного мислення і, відповідно, трансформації міфів, що діють у людській свідомості протягом всієї історії її розвитку, з різним ступенем інтенсивності досліджувалися в сфері соціології (Э. Дюркгейм, Л. Леви-Брюль, Б. Маліновський), політології (С. Кара-Мурза, Г. Почепцов, М. Мамардашвили, Л. Сауленко), культурології (Э. Кассирер, Й. Хейзинга, М. Бубер, Дж. Кэмпбелл, К. Поппер), релігійної думки (Дж. Фрезер, А.Ф. Лосев, М. Эліаде, А. Мень), структуралізму (К. Леви-Стросс, Р. Барт, В.Я. Пропп, Ю.М. Лотман), постструктуралізму (І. Ільїн), етнології (Э. Тайлор), психології (З. Фрейд, К. Юнг), філології (М. Мюллер, А. Потебня, А. Веселовський, Е. Мелетинський, М. Стеблин-Каменський, Я. Голосовкер).

Наукова новизна отриманих результатів полягає в розумінні політичного міфу як цілком реального феномена свідомості, що має місце в сучасній соціальній дійсності. Існування даного феномена підтверджує актуальність міфологічного мислення для сучасної свідомості. Основні положення трактування політичного міфу, пропонованого в даному дослідженні наступні:

1. За своєю суттю сучасний політичний міф є споконвічно запрограмованим утворенням, що реалізується в сучасній політичній свідомості.

2. За своєю будовою політичний міф являє собою систему, керовану двома взаємозалежними і взаємообумовленими концептами: вірою на повсякденному рівні свідомості і метою на спеціалізованому рівні свідомості. Множинність концептів обумовлює дворівневу структуру політичного міфу як системи.

3. Та або інша модифікація політичного міфу, функціонуючи в сучасній суспільній свідомості, як правило, знаходиться у відносинах взаємозв'язку та взаємовпливу з іншими різновидами сучасних міфів: релігійними, історичними, соціальними міфами. Суть взаємозв'язку і взаємовпливу між зазначеними різновидами міфів полягає в тім, що як політичний міф за певних умов може бути основою релігійного, історичного або соціального міфу, так і дані різновиди міфів, у свою чергу, можуть за певних обставин виступати фундаментом тієї або іншої модифікації політичного міфу.

4. Основною функцією політичного міфу є керування свідомістю, у якій він втілюється, з метою зміцнення в даній свідомості потрібної творцеві міфу (творцем міфу може виступати як конкретна особистість, так і суспільство в цілому) оцінки соціально-політичних процесів, що мають місце в тому або іншому суспільстві у певний історичний період.

5. Неординарність політичного міфу як явища сучасної суспільної свідомості полягає в тім, що він, виступаючи результатом певних соціальних і психологічних процесів, у той же час здатний самостійно продукувати різні суспільні процеси.

Практичне значення отриманих результатів. Вивчення закономірностей дії механізму міфологічного мислення на сучасному етапі дозволить визначити існуючі нові можливості мислення як позитивного, так і негативного характеру, а також усвідомити реальність функціонування міфів, зокрема політичних міфів, у сучасній соціальній свідомості, дія яких, у свою чергу, визначає спрямованість процесів сприйняття і оцінювання тих або інших соціальних і культурних реалій об'єктивної дійсності. У даній ситуації усвідомлення сучасною людиною реальності буття міфу саме як міфу у своїй свідомості є першою і основною перешкодою можливому негативному впливу цього явища. Крім того, висновки даного дослідження можуть виявитися корисними в процесі розв'язання проблеми зомбованої свідомості, актуальної і досліджуваної сьогодні в сфері філософії (зокрема, у сфері соціальної філософії) і суміжних з нею наук, таких як психологія, соціологія. Відносно зомбованої свідомості, політичний міф виступає одним із можливих засобів зомбування масової та індивідуальної свідомості.

Апробація результатів дисертації. Результати та основні положення дисертаційної роботи були представлені автором у доповідях, що увійшли до складу матеріалів десяти наукових конференцій, з яких вісім є міжнародними, одна - загальноукраїнською, одна - кафедральною: Міжнародна наукова конференція “Проблеми сучасної інтерпретації творчості Н.В. Гоголя” (12-13 квітня 2002 р., м. Одеса), Науковий форум “Ігровий простір культури” (16-19 квітня 2002 р., м. Санкт-Петербург), Міжнародна наукова конференція “Філософські проблеми гуманізації освіти” (2002 р., м. Одеса), Міжнародна наукова конференція “Біографічний метод у сучасному гуманітарному знанні” (21-22 березня 2003 р., м. Одеса), Науковий форум “Культурний простір подорожей” (8-10 квітня 2003 р., м. Санкт-Петербург), Міжнародна наукова конференція “Естетика наукового пізнання” (21-23 жовтня 2003 р., м. Москва), “58-а наукова конференція професорсько-викладацького складу та науковців ОНУ їм. І.І. Мечникова” (21 листопада 2003 р., м. Одеса), Міжнародна наукова конференція “Про природу сміху” (2 квітня 2004 р., м. Одеса), Загальноукраїнська наукова конференція "Філософська і культурологічна думка в Україні в контексті сучасного світового соціокультурного процесу" (24-25 червня 2004 р., м. Одеса), Науковий форум “Глобальний простір культури” (12 - 16 квітня 2005р., м. Санкт-Петербург).

Публікації. Матеріали дисертаційного дослідження відображені в дев'ятьох публікаціях дисертантки, з яких п'ять - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, і чотири у виданнях філософських факультетів Московського і Санкт-Петербурзького державних університетів Загальний обсяг даних публікацій складає 3, 71 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, семи підрозділів, висновків і списку використаної літератури. Обсяг основного змісту дисертації складає 164 сторінки. Список використаної літератури - 234 найменування, нараховує 17 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтована актуальність теми дослідження, сформульована суть мети дослідження, а також позначені об'єкт, предмет та методи дослідження, визначені наукова новизна і практична значимість дослідження, його структура.

Перший розділ “Суть і принципи міфологічного мислення на сучасному етапі. Політичний міф” присвячений обґрунтуванню положення, суть якого полягає в тому, що міфологічне мислення не припинило своє існування на архаїчній стадії розвитку свідомості, навпаки, даний різновид мислення, приймаючи нові форми, продовжував функціонувати в силу конкретних факторів на всіх наступних етапах розвитку людської свідомості. Підтвердженням даній тезі служать народження нових форм міфів. Процес становлення і функціонування міфів у сучасній соціальній свідомості обумовлений дією таких механізмів як потреба віри в ідеал, що має місце у свідомості щодо її повсякденного рівня і цільовою спрямованістю, суть якої складається в прагненні керувати іншою свідомістю, програмуючи її за допомогою міфу, щодо спеціалізованого рівня свідомості. Буття міфу в архаїчній свідомості визначено тими ж механізмами. Відмінність полягає в тому, що в архаїчній свідомості в процесі творення міфу цільові настанови були незмінно поєднані з вірою творця міфу в ідеал, втілений ним у даному міфі. Що стосується сучасної свідомості, а саме її спеціалізованого рівня, то цільова спрямованість породженого нею міфу реалізується, як правило, самостійно і не завжди перетинається з вірою творця міфу в ідею, що міфологізується ним. Таким чином, у даному дослідженні міфологічне мислення представлене як цілком закономірна реалія сучасної соціальної свідомості. Однією з найбільш розповсюджених сучасних форм міфологічного мислення є політичний міф - об'єкт даного дисертаційного дослідження. Даний різновид сучасного міфу реалізується у політичній свідомості, на її повсякденному та спеціалізованому рівні. У першому розділі роботи дане визначення поняття “політичний міф”, досліджуються передумови його виникнення, форми реалізації, що мають місце на повсякденному і спеціалізованому рівнях свідомості, а також механізми, що обумовлюють появу даних форм; позначені наслідки впливу політичного міфу на свідомість його суб'єкта. Під поняттям “суб'єкт політичного міфу” розуміється його творець, у якості якого може виступати як суспільство в цілому, так і конкретний індивід, а також адресат міфу.

У першому підрозділі “Міфологічне мислення як об'єкт дослідження гуманітарного знання” представлений огляд робіт, що мають місце в різних сферах гуманітарного знання, об'єктом яких є міфологічне мислення на різних стадіях його розвитку.

У другому підрозділі “Міфологічне мислення в сучасній соціальній свідомості: політичний міф як одна з форм його реалізації” міфологічне мислення представлене як цілком закономірна реалія сучасної свідомості, в якій вона співіснує з іншими видами мислення. Свідомість носія міфологічного мислення характеризують наступні стійкі властивості, що притаманні зазначеному різновиду мислення в цілому: міф, що функціонує у свідомості, сприймається як частина об'єктивної дійсності; реальність, укладена в міфі сакральна як для творця, так і для адресата міфу; міфологізованій свідомості властива не розчленованість понять “я”, “не я”, відсутність у свідомості протиставлення між внутрішнім та зовнішнім світом, суб'єктивним та об'єктивним, духовним та фізичним, нематеріальним та матеріальним. Міфологічне мислення, переломлюючись в людській свідомості, здатне виявлятися в теоретичній і практичній іпостасях. Суть теоретичної реалізації міфологічного мислення складається безпосередньо у продукуванні свідомістю міфів. Однією з теоретичних форм утілення сучасного міфологічного мислення є фабрикація свідомістю політичних міфів. Політичний міф являє собою психологічно і соціально обумовлений феномен політичної свідомості, що реалізується на повсякденному та спеціалізованому рівнях даної свідомості. Відповідно до своєї будови, даний феномен є системою, що має концепт (будь-яка міфологізована ідея політичного характеру), дворівневу структуру (система цінностей, обумовлена спрямованістю концептуальної ідеї, що виявляється на повсякденному і спеціалізованому рівнях свідомості) і елементами (конкретні уявлення, що репрезентують дану систему цінностей). Суть практичної реалізації міфологічного мислення складається в практичному застосуванні тих або інших його властивостей. У сучасній дійсності даний процес знаходить втілення, наприклад, у нетрадиційній медицині (метод іпотерапії).

В третьому підрозділі “Соціальні і психологічні передумови виникнення політичного міфу” досліджуються соціальні та психологічні передумови, що визначають виникнення тієї або іншої модифікації політичного міфу. Важливо відзначити, що дані дві групи передумов тісно взаємозалежні між собою. Суть їхнього зв'язку і взаємовпливу полягає в тому, що, як правило, будь-які зміни в соціальній сфері життя суспільства спричиняють певні зміни в психологічній сфері, що, у свою чергу, є чинником, що обумовлює формування у свідомості того або іншого різновиду міфу, зокрема політичного міфу. Так, наприклад, такі процеси як нестабільність або, навпаки, застій у соціальній і політичній сферах життя суспільства активізують у свідомості потребу віри в ідеал, що є основною психологічною передумовою буття міфу у свідомості. Потреба віри в ідеал, у свою чергу, обумовлена іншими психологічними передумовами, що також сприяють функціонуванню у свідомості конкретного різновиду міфу. А саме, пробудженню у свідомості даної потреби часто передує бажання індивіда визначити для себе суть тих або інших соціальних процесів, що поєднано з прагненням зрозуміти, яка роль відведена йому самому в даних процесах.

У цілому ж характер того або іншого різновиду міфу, що домінує в масовій і індивідуальній свідомості у певний історичний період, визначений генетичними особливостями соціальної спільноти, у лоні якої зародився конкретний різновид міфу. Таким чином, у даному контексті ці генетичні особливості також виступають як передумови виникнення конкретного різновиду міфу, поєднуючи в собі соціальні та психологічні характеристики.

У четвертому підрозділі “Форми буття політичного міфу у свідомості” досліджуються механізми, що визначають форми реалізації політичного міфу, які мають місце на повсякденному та спеціалізованому рівнях політичної свідомості. Форми реалізації політичного міфу у свідомості обумовлені самою системною природою даного явища, а саме спрямованістю взаємодіючих між собою структуроутворюючих відношень, які обумовлюють буття політичного міфу на повсякденному та спеціалізованому рівнях політичної свідомості. Так, структуроутворюючим відношенням політичного міфу на повсякденному рівні політичної свідомості є віра, суть якої складається в самій потребі носія свідомості вірити в ідеал, створений за допомогою його власної або чужої уяви. Пробуджена потреба віри в ідеал активізує у свідомості життєздатність таких розумових механізмів як абсолютизація збігу об'єкта і образу, пряме ототожнення бажання і дійсності, себе і навколишнього світу. Абсолютизація відторгнення від себе своїх власних якостей, їхнє узагальнення і додання їм статусу самостійності. Дія даних механізмів з'єднана з дією механізмів художнього мислення, таких як метафоризація, алегоризація, гіперболізація. У цілому, дія на повсякденному рівні свідомості комплексу зазначених механізмів сприяє формуванню міфів, що самі по собі є передумовою проникнення в цю свідомість професійних політичних міфів, створених на спеціалізованому рівні політичної свідомості. Це - міф про можливості створення віртуальної реальності, альтернативної об'єктивної дійсності, а також специфічні форми прояву даного міфу, такі як міфи про золоте століття, міфи, об'єктом яких є різного роду кумири.

На спеціалізованому рівні політичної свідомості структуроутворюючим відношенням, що обумовлює становлення і функціонування політичного міфу, є його цільова спрямованість, суть якої полягає в керуванні іншою свідомістю. Дана інтенція найчастіше виявляється в міфах, що функціонують на спеціалізованому рівні політичної свідомості як соціально-політичні утопії. Уживляння даних міфів в іншу свідомість і наступне їхнє функціонування супроводжується зміною даної свідомості. Суть змін у наступному. У сприймаючій свідомості відбувається викорінювання поняття “внутрішня воля”, що виступає фундаментом особистості як такої. Даний акт пов'язаний зі знищенням у свідомості здатності до вільного мислення, тому що саме ця здатність виступає основним проявом наявності внутрішньої волі у свідомості. Знищення здатності вільно мислити досягається за допомогою підміни ціннісних орієнтирів у свідомості сприймаючих. Даний процес здійснюється за допомогою формування у свідомості адресата міфу певних понять. Нові поняття особливо активно опановують свідомістю через вербальну сферу, тому що саме ця сфера визначає механізм їхнього становлення. А саме, механізм формування нових понять складається в підміні змісту вже існуючих у свідомості понять, що досягається зміною, а саме звуженням семантичного поля слів, які фіксують ці поняття, що спричиняє розрив зв'язку між поняттям і словом, котре його позначає. У результаті свідомість адресата міфу трансформується, що виражається в статичному мисленні, відповідно якому оцінювання будь-яких реалій об'єктивної дійсності відбувається через певну кількість заданих стереотипів, і, таким чином, свідомість стає відкритою для проникнення міфів.

Політичний міф у процесі своєї реалізації на повсякденному та спеціалізованому рівнях свідомості проходить три основні етапи: творення, впровадження та сприйняття. Має місце також і четвертий етап - руйнування міфу, котрий виявляється лише частково, тому що позбавлення свідомості від міфу будь-якого різновиду повною мірою відбувається дуже рідко, частіше одна форма міфу трансформується в іншу. У зв'язку з зазначеними особливостями структури політичного міфу, ступінь інтенсивності реалізації кожного з названих етапів функціонування політичного міфу різний на повсякденному і спеціалізованому рівнях свідомості. Так, у зв'язку з тим, що на повсякденному рівні свідомості значеннєвим центром, що визначає форми буття політичного міфу, є віра, а точніше сама людська потреба віри в ідеал, із усіх названих етапів, що визначають процес функціонування політичного міфу, щодо повсякденного рівня свідомості особливого значення набуває етап сприйняття міфу. На спеціалізованому рівні свідомості, де структуроутворюючим відношенням, що обумовлює дію політичного міфу, є його цільова спрямованість, особливе значення набувають етапи творення та впровадження, функціонування яких перетинається з етапом сприйняття, що має місце на повсякденному рівні свідомості. Таким чином, функціонування політичного міфу у свідомості як таке виявляється єдиним процесом, що реалізується на двох взаємозалежних і тісно взаємодіючих між собою рівнях політичної свідомості.

У п'ятому підрозділі “Наслідки функціонування політичного міфу” досліджуються наслідки дії політичного міфу у свідомості як його творця, так і сприймаючого. Основним наслідком функціонування політичного міфу у свідомості є деградація особистості. Особливо інтенсивно зазначений процес виявляється у свідомості в процесі сприйняття міфів, створених іншою свідомістю. Результатом гноблення особистості є утворення свідомості тоталітарного типу, що здатна легко продукувати та сприймати міфи. Основною характеристикою даної свідомості є статичне мислення, відповідно до законів якого процес оцінювання реалій об'єктивної дійсності відбувається не спонтанно, у залежності від особливостей об'єкта оцінки, а за допомогою заздалегідь сформованих у свідомості розумових стереотипів. Статичний розумовий процес, що характеризує тоталітарну свідомість, виявляється в трьох видах відношень, властивих свідомості в цілому: „Я - Світ”, „Я - Ти”, „Я - Я”. Відношення “Я - Світ” реалізується в уявленнях носія міфологічної свідомості про світ. Так, в основі міфологічного бачення світу лежить уявлення про подвійність світу, котре, в свою чергу, репрезентує одну з властивостей міфологічного мислення, суть якої в тім, що носій даної властивості як світ у цілому, так і будь-яке явище, що є частиною цього світу, оцінює за допомогою бінарних опозицій “добро - зло”, “свій - чужий”. На повсякденному рівні свідомості функціонування зазначених опозицій міфологічного мислення виявляється в неусвідомленій ідеалізації індивідом своєї країни і культури та відторгненні іншої культури. В умовах сучасної дійсності можлива інша форма прояву зазначених опозицій міфологічного мислення, коли ідеалізація спрямована на чужу країну і чужу культуру, а відторгненню піддається рідна країна і культура індивіда - носія міфологічного мислення. Функціонування зазначених опозицій міфологічного мислення можливо також і на спеціалізованому рівні свідомості. Відношення „Я - Ти” реалізується в уявленнях людини про іншу культуру та іншу особистість яка є носієм іншої культури.

У міфологізованій свідомості, де процес оцінювання реалій об'єктивної дійсності здійснюється за допомогою зазначених раніше бінарних опозицій, реалізація даного відношення неможлива, тому що даний процес не припускає взаємодії різних культур. Носій тоталітарної (міфологізованої) свідомості сприймає „Ти” як продовження власного „Я”, відкидаючи в цьому „Ти” усе, що не погоджується з концептуальною ідеєю, котра організує його систему цінностей. У зв'язку з цим у тоталітарній свідомості стає неможливою реалізація відношення „Я - Я”, тому що відкидаючи інше „Я” („Ти”), носій тоталітарної свідомості нездатний пізнати, зрозуміти та оцінити всі потенційні можливості власного „Я”.

В другому розділі “Роль механізмів художнього мислення в процесі творення і функціонування політичного міфу” досліджується суть взаємодії механізмів художнього мислення і загальних механізмів мислення, що організують буття політичного міфу, у процесі втілення даного різновиду сучасного міфу в художньому образі.

У першому підрозділі “Можливості художнього мислення в процесі функціонування політичного міфу” досліджуються параметри, за якими співвідносяться загальні механізми мислення, що відповідають за функціонування політичного міфу, і механізми художнього мислення, що беруть участь у процесі реалізації політичного міфу у формі художнього образу. Політичний міф, втілений у формі художнього образу, являє собою модель віртуальної реальності, включену в іншу модель віртуальної реальності. У даній ситуації міф і художній образ суть взаємодіючі між собою моделі віртуальної реальності, які є відображенням об'єктивної реальності, створені за допомогою роботи уяви. Але при цьому художній образ не є тотожним міфу, втіленому в ньому, він є лише однією з можливих форм реалізації міфу. Таким чином, політичний міф, сам виступаючи специфічною системою і моделлю визначеної форми мислення, здатний переломлюватися в художньому творі і художньому образі як свого роду системі і моделі соціального простору.

У цілому, художній образ як ірреальна модель дійсності може сприяти як зміцненню політичного міфа у свідомості, так і його руйнуванню. У даній ситуації підсумок співіснування двох зазначених моделей визначений спрямованістю художнього образу. Перша подібність між моделлю дійсності, укладеної в міфі, і моделлю дійсності, що складає суть художнього образу, у тім, що обидві дані моделі укладають у собі віртуальну реальність, саме існування якої є результатом активізації у свідомості її творця, а згодом і у свідомості адресата, сфери бажань. Суть другої подібності полягає в тім, що організуючим центром обох віртуальних моделей є гра, а точніше ігрова здатність, властива людині, що у даній ситуації виявляється на трьох рівнях. Перший рівень - ігровий акт, що реалізується у свідомості творця однієї або обох моделей у процесі їхнього творення. Другий рівень - ігровий акт у свідомості адресата в момент сприйняття ним міфу, оформленого у вигляді художнього образу. Суть механізму, що обумовлює дію ігрового акта у свідомості як творця, так і адресата міфу, реалізованого у формі художнього образу, у тім, що як у процесі творення, так і в процесі сприйняття даних форм, у свідомості їхніх суб'єктів має місце вихід за рамки реалій об'єктивної дійсності (основна ознака будь-якого різновиду гри), що досягається роботою їхньої уяви. Третім рівнем реалізації феномена гри в процесі творення комплексу “міф-художній образ” є ігровий акт, що має місце в самому міфі або художньому образі, який визначає природу виникнення самих механізмів даних форм, що відповідають за їх творення. Маються на увазі механізми художнього мислення, що беруть участь у процесах творення та сприйняття як міфу, так і художнього образу.

В другому підрозділі “Реалізація політичного міфу у вербальних видах мистецтва” досліджуються закономірності функціонування політичного міфу в таких жанрах вербального мистецтва як байка, політичний анекдот, казка, утопія, антиутопія, а також значне місце в роботі відведено дослідженню механізмів, що сприяють буттю політичного міфу в породженнях сучасної масової культури. У цілому, у творах вербальних видів мистецтва, а саме в текстах, політичний міф реалізується на трьох тісно взаємозалежних і взаємодіючих між собою рівнях: на ідейному (філософському) рівні тексту, на рівні його композиційної структури, а також на рівні змісту безпосередньо художніх образів, що функціонують у тексті. Основна увага приділена процесам творення і руйнування політичного міфу, що реалізуються в конкретних творах вербального мистецтва. Так, основним механізмом, що обумовлює функціонування політичного міфу в будь-якому творі вербального мистецтва, є моделювання, якому супроводжують всі інші зазначені раніше художні та нехудожні розумові механізми, які визначають буття міфу у свідомості. А художній твір, у якому з тією або іншою метою функціонує конкретний політичний міф, у даному випадку виступає тільки однією з можливих форм його реалізації.

У висновках сформульовані центральні положення дисертації, що зводяться до наступних:

1. Міфологічне мислення, що породжує міф, є цілком закономірною реалією людської свідомості на сучасному етапі її розвитку. Даний різновид мислення в сучасній соціальній свідомості особливим образом співіснує з іншими різновидами мислення (науковим, художнім, релігійним), втілюючись в численних специфічних формах.

2. Однією з найбільш розповсюджених різновидів сучасного міфу виступає політичний міф, що є соціально і психологічно обумовленим утворенням, яке становить собою систему, котра функціонує у свідомості. Концептом даної системи є ідея політичного характеру. Структурою політичного міфу як системи є ціннісні орієнтири, що утворюють, у свою чергу, систему цінностей, яка реалізується у свідомості конкретного індивіда або суспільства в цілому. Елементами системи є конкретні уявлення, що репрезентують дану систему цінностей.

3. Реалізується політичний міф на двох рівнях свідомості, а саме політичної свідомості - повсякденному та спеціалізованому, що визначає дворівневий характер його структури.

4. На кожнім із зазначених рівнів політичної свідомості буття політичного міфу організують два різні за змістом та спрямованістю, але разом з тим тісно взаємозалежні між собою структуроутворюючі відношення. Так, на повсякденному рівні політичної свідомості структуроутворюючим відношенням, що обумовлює буття політичного міфу, є людська потреба віри у віртуальну реальність, що укладена безпосередньо в міфі. У даній ситуації потреба віри в уявлювану віртуальну реальність обумовлена бажанням, суть якого в тім, щоб реальність, відображена в міфі, існувала в об'єктивній дійсності. На рівні політичної свідомості структурним відношенням, що визначає буття політичного міфу, є спрямованість, суть якої складається в керуванні іншою свідомістю, за допомогою включення в дану свідомість віртуальної реальності, що складає саму суть міфу. Дія даного відношення реалізується, визначаючи послідовність дій творців політичного міфу. А саме, керування свідомістю адресата міфу стає можливим за умови зміни змісту даної свідомості, відповідно до визначеного, бажаного при цьому, світогляду.

5. Результат дії політичного міфу очевидний - гноблення у свідомості як його творця, так і реципієнта здатності вільно мислити, яка є основою внутрішньої волі, необхідної умови для формування і розвитку творчого неординарного мислення - ознаки гармонійної особистості.

6. Повний цикл буття міфу складається з двох взаємозалежних процесів, що постійно змінюють один одного, а саме - творення та руйнування міфу.

7. Особливою системою, що синтезує в собі всі можливі форми існування сучасних міфів, є мистецтво, зокрема його вербальні види. Механізми художнього мислення, взаємодіючи з механізмами міфологічного мислення, сприяють найбільш активному проникненню у свідомість міфів, а також не менш активно сприяють дії зворотного процесу - руйнуванню міфів, модель дійсності яких не погоджується з моделлю дійсності, укладеною в художньому образі, створеному за законами художнього мислення. У цілому, механізми художнього мислення, що обумовлюють функціонування міфу у свідомості, націлені на активізацію такого механізму свідомості адресата міфу як віра, а точніше - потреби віри в ідеал, що визначає як дію механізмів мислення, що сприяють проникненню міфу у свідомість, так і дію розумових механізмів, сформованих безпосередньо міфом.

8. Міф, дія якого у свідомості, сприяє зміні цієї свідомості, є відображенням актуальних реалій часу, що відповідають духу, та особливостям соціального простору, тому людина не усвідомлено тягнеться до такого міфу.

9. Процес творення міфів у людській свідомості нескінченний у силу самої будови цієї свідомості, яка за своєю природою є суб'єктивною, тому що будь-яке явище, елемент об'єктивної реальності, ми оцінюємо крізь призму системи наших цінностей, що визначають духовний світ людини, отже, у самому цьому процесі ми вже суб'єктивні. І саме ця суб'єктивність, що властива свідомості кожної людини, у даній ситуації є джерелом творення і руйнування міфів. Таким чином, людина включена в безперервний процес “творення-руйнування” міфів: старі міфи замінюються новими.

10. Наслідки дії міфів у свідомості можуть мати як позитивний, так і негативний характер. Позитивна функція міфу (маються на увазі побутові міфи) реалізується в тих випадках, коли міф активізує у свідомості механізми, що творять тіло і душу людини, наприклад, міфологічні, з погляду навколишніх, стимули про можливість одужання, створені людиною, котра бореться з будь-якими своїми тілесними недугами. Дані стимули дарують людині надію, необхідну їй для перемоги над хворобою; у деяких випадках дані міфи збуваються, перестаючи бути міфами. Негативна функція міфу реалізується в тому випадку, коли міф зомбує свідомість, руйнуючи її, блокуючи саму можливість виникнення варіантів оцінки будь-якого явища - об'єкта міфу, що не погоджується з оцінкою, яка утримується в міфі. Дана теза відноситься до характеру дії у свідомості релігійних та політичних міфів. Але, щоб зберегти об'єктивність, необхідно відзначити, що політичні і релігійні міфи, крім домінуючої негативної функції, мають також і позитивну функцію, що виявляється досить рідко, в основному в екстремальних ситуаціях. Наприклад, в умовах війни міфологізована ідея релігійного або політичного характеру, що діє у свідомості, може служити організуючим центром позитивних стимулів, які допомагають людині перебороти численні духовні та фізичні труднощі.

11. Отже, враховуючи багатофункціональність сучасного міфу, завдання вчених полягає не у виробленні засобів, що сприятимуть звільненню свідомості від міфів, а в розробці методів, що допоможуть формуванню правильного ставлення індивідуума до міфів, що функціонують у його свідомості. Основним механізмом, що сприяє формуванню правильної оцінки міфів, є усвідомлення носієм свідомості їхньої дійсної сутності. Процес усвідомлення можливий за умови постійного розвитку людиною рівня власної духовної та інтелектуальної культури.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Риси чарівної казки в повісті Н.В. Гоголя “Вій” // Філософські пошуки. Біля витоків вітчизняного гуманізму. Вип. XIII. Львів - Одеса: Cogito - Центр Європи, 2002. - 320 с. - С. 137-144.

2. Казка як гра // Ігровий простір культури. 16-19 квітня 2002 р. Тези форуму. - Спб.: Євразія, 2002. - 384 с. - С. 146-149.

3. Функції біографічного методу при вивченні міфу. - Філософські пошуки. - Вип. XIY-XY. - Львів-Одеса: Cogito - Центр Європи, 2003. - 396 с. - С. 92-98.

4. Віртуальна подорож як реальність і стимул до творчості // Культурний простір подорожей. 8-10 квітня 2003 р. Тези форуму. - Спб., ЦЕНТР ВИВЧЕННЯ КУЛЬТУРИ: 2003. - 350 с. - С. 99-103.

5. Реалізація естетичних категорій “прекрасне”, “потворне” у сучасному політичному міфі // Естетика наукового пізнання: Матеріали міжнародної наукової конференції 21-23 жовтня 2003 року. - М.: Сучасні зошити, 2003. - 200 с. - С. 100-102.

6. Політичний анекдот як форма викриття політичного міфу. - // Докса. Збірник наукових праць з філософії та філології. Вип. 5. Логос і праксис сміху. - Одеса: ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2004. - 392 с. - С. 206-215.

7. Безнісько В. Роль політичного міфу в сучасному суспільстві // Філософські пошуки. - Вип. XYII - XYIII. - Львів - Одеса: Cogito - Центр Європи, 2004. - 740 с. - С. 121-132. міфологічний архаїчний свідомість

8. Безнісько В. Специфіка і взаємозв'язок концептів політичного міфу на рівнях свідомості // Філософські пошуки. - Вип. XYII - XYIII. - Львів - Одеса: Cogito - Центр Європи, 2004. - 740 с. - С. 278-285.

9. Політичний міф як одна з форм реалізації процесу глобалізації на сучасному етапі // Глобальний простір культури: Матеріали міжнародного наукового форуму 12 - 16 квітня 2005 р. - Центр вивчення культури, 2005. - 526 с. - С. 114-118.

Размещено на Allbest.ru