Філософський аналіз морально-світоглядних мотивацій насильства і терору

Розділ 6 “Історико-філософське дослідження тероризму” містить чотири підрозділа. У підрозділі першому “Тероризм як соціально-історичне явище. Трансформація моральної парадигми як передумова виникнення терористичної діяльності” аналізується процес історичного розвитку тероризма та роль морально-світоглядних факторів у цьому процесі. Зазначається, що початок історії тероризма слід розглядати з огляду на характер терористичної діяльності: у випадку її спорадичності таким можна вважати діяльність секти “сикаріїв” (концепціяУ.Лакера), якщо ж йдеться про системний терор специфічного антиетатичного змісту, таким початком є терористична практика в Росіїї, починаючи з другої половини XIX століття. В якості передумови терористичних акцій розглядається суттєва трансформація моральних скрижалей суспільної та індивідуальної свідомості. Це і необгрунтовано розширені уявлення щодо застосування насильства з боку влади, і перетворення світогляду, пов”язане з розподілом людей на “своїх” та “чужих” та “обгрунтування” фізичного знищення своїх супротивників; і “примітивізація суспільних відносин”; і уявлення щодо “припустимості порушення правових норм”, пов”язане з “занедбанням загальнолюдської моралі”; і месіанські претензії лідерів окремих суспільних груп, засновані на хибній вірі у справедливість неправедних вчинків. Надзвичайна уповільненість суспільно-економічного та політичного розвитку, і ситуація загальної нерозворотливості та консерватизму, помножені на переконання неможливості раптових змін, відсутність розуміння, компромісу між різними соціальними верствами, взаємна ненависть - сформували ситуацію, де політичне вбивство в моральній системі таких “теоретиків” тероризму як Морозов, Степняк-Кравчинський, Савінков перетворилося на найбільш справедливу із усіх існуючих “форм захисту” ідеалів революції. У другому підрозділі “Проблеми розуміння та історико-філософської інтерпретації феноменів “терор” і “тероризм” стверджується розбіжність у сутнісних характеристиках класичних форм досліджуваних явищ та необхідність її ліквідації в теорії. Терор, як акції насильства, що здійснювалися заради пристрашення, паралізації волі, придушення опору супротивника, завжди в історії відзначався: системністю і періодичністю застосування; підвищеною жорстокістю і безумовністю виконання; особливим, додатковим вибором спільності людей, до яких застосовувалося насилля; специфічним станом суб”єкта насильницьких дій. Тероризм - це історично, навпаки, рух застосування насильства приниженою, слабшою стороною по відношенню до представників владних структур. Для терору є не обов”язковим конфлікт інтересів внутрішнього плану (наприклад, морально-психологічного). Але обов”язково потрібен конфлікт ситуації (як правило, - “зовнішій конфлікт”, що носить міждержавний або міжкласовий характер). Тероризм у своїй “родовій формі”, навпаки, як домінантний передбачає конфлікт інтересів та цінностей (конфлікт “внутрішнього плану”), який відбувається всередині певної спільноти (суспільства, громади, об”єднання). Такий конфлікт може носити соціальне, культурологічне, конфесійне (релігійне) забарвлення. Але насамперед він є конфліктом морального і психологічного плану. Історично терор здійснювався суспільно-легітимними особами, які очолювали, або приймали участь у діяльності військових підрозділів, або ж спеціальних організацій. Тероризм натомість історично був започаткований легітимно невизнаними у функціонуючій системі державної (суспільної) організації та суспільної ієрархії індивідами. Тероризм - це передусім протестна, нелегітимна форма насильницьких дій. І звідси - як нелегітимна форма захисту інтересів поневоленої, обійденої у своїх правах верстви у відповідній суспільній структурі. Терор, навпаки, - засіб заради ствердження інтересів пануючих верств, завжди - нав”язування волі, інтересів та цінностей, і тому історично він виступає насамперед як легітимне насильство. Конфлікт, внаслідок якого виникають терористичні угруповання, як правило, носить специфічний характер. Він є конфліктом непрямим. Прямим конфліктом, з іншого боку, можна назвати конфлікт між державами, що вдаються для його вирішення до військових акцій, відкритого протиборства і терору. Характер прихованості основ конфлікту у випадках терористичної практики обумовлюються суспільною неочевидністю тих істин, які стверджуються суб”єктом терористичної діяльності. Ці істини поділяє тільки частина суспільства, як правило та, що знаходиться у переважній меншості. Вони існують як не визнані у функціонуючій, пануючій системі цінностей та офіційній світоглядно-ідеологічній системі. Разом з тим і терор, і тероризм - це завжди історично застосування насилля всупереч загальнолюдським критеріям гуманізму. Тероризм - це ще й застосування насильства в ситуації розпаду загальносуспільної ціннісної парадигми та норм моралі. Тому по відношенню до практики терору, практика тероризму містить в собі, крім відповідної політичної та ідеологічної мотивації, ще й яскраво виражений моральний (або ж морально-психологічний) компонент. У третьому підрозділі “Методологічні проблеми дослідження терорризму” аналіз спеціальної літератури, присвяченої дослідженню різноманітних аспектів сучасного тероризму (праці В.В. Вітюка, О.С. Грачова, С.А. Ефірова, І.П. Блишенко, П.М. Валєєва, Л.Н. Галенської, М.В. Жданова, І.І. Карепеца, Є.Г. Ляхова, Л.А. Моджорян, Ю.М. Рибакова, Г.В. Старушенко, В.Ф. Антипенко, В.О. Глушкова, В.Б. Глущенка, В.В. Крутова) засвідчує, що численні протиріччя теоретичного характеру виникають через неспівпадіння у відображенні нормами кримінального права філософсько-соціологічних концептів розуміння сутності феномену тероризм. У багатьох випадках поняття “тероризму” навіть не відокремлюється від поняття “терору”. Вони позначають тут однаково з”інтерпретовані і зведені у змісті поняття нетотожні феномени суспільного буття. Формальність і видимість зовнішніх ознак, покладена в основу багатьох типів класифікації та визначень сучасного тероризму, призводить до явного протиріччя висновків і понять. І як наслідок - зіткнення з проблемами ціннісно-психологічного, світоглядного характеру (наприклад, з визначенням сутності мотивації суб'єктів терористичної діяльності). Зазначається, що фіксація інферналізації суспільства і активне заперечення суб'єктами терористичної діяльності загальнолюдських цінностей, права інших людей на втілення їхнього життя може виникати і через прагнення відстояти свої цінності, своє право, хоча б тільки гіпотетично можливе у структурі наявних групових або суспільних відносин. Мотиви ж самоствердження, самоідентифікації, подолання відчуження, конформізму, знеособлювання, стандартизації, маргінальності, пересичення у діях суб'єктів терористичної діяльності набувають характеру утвердження або захисту знеособлених соціальною реальністю цінностей. Звідси в дослідженні сучасного тероризму виникає потреба застосування такої методології аналізу, яка б дозволила адекватно представити сутність соціальних процесів, пов'язаних з самореалізацією суб'єкта, суспільною реалізацією престижу окремих соціальних груп, з широким полем ціннісно-психологічних відносин, які у підсумку і формують структуру соціального конфлікту. У четвертому підрозділі “Передбачення терорризму в сучасному світі” відзначається, що технологічна розвинутість, високий рівень життя не гарантують позбавлення суспільства від тероризму. НТР з її зламом старих структур, падінням престижу багатьох професій, зниженням статусу учора, здавалося б, привілейованих верств населення впливає на процес виникнення люмпенізованих груп, схильних до екстремістських форм виразу власного протесту. Комп”ютерна революція, збільшуючи раціоналістичне підгрунтя життєдіяльності суспільства, породжує у людей і прагнення звільнити своє природнє єство від раціоналізації та регламентації. Різноманітні постаті сучасного тероризму залишаються наслідком кризи різноманітних соціальних відносин. Особа, що вдається до терору, у багатьох випадках висловлює неадекватним чином свій протест проти “соціальної незаангажованості”, соціального знецінення, захищає доступні їй форми самореалізації. Хвороблива неприйнятність пристосування, стремління до незвичного, заперечення існуючого стану речей, пов”язана з потребою ствердження власної значимості, надзвичайно низький поріг терпимості, помножений на суттєву трансформацію морально-світоглядних компонентів індивідуальної свідомості і все це - як комплекс “типових характеристик сучасного терориста”, - повинні спрямувати увагу дослідників на проблему самореалізації особи, яка, на думку дисертанта, виступає одним з найкращих “ключей” до розкриття шифрів соцільної обумовленості процесів звернення соціально “ображених” осіб до акцій терору. Сучасна ситуація з огляду на можливі наслідки терористичних акцій, потребує змінити парадигму мислення, виробити нові підходи до розуміння можливостей взаємодії різних соціальних, суспільних і громадських структур, значно поліпшити узгодження обопільних дії у випадку можливого зіткнення інтересів і ціннісних орієнтацій.

насильство мораль терор світогляд

Висновки

Філософський аналіз історично різних контекстів соціальних дій насильства, терору і тероризму засвідчує існування не тільки відмінного змісту і сутності таких дій, але й різного їх усвідомлення, розуміння та інтерпретації. Феномен такої різноманітності приховується відмінністю морально-світоглядного змісту відповідних парадигм свідомості та мислення, в межах яких історично формувалися підходи до оцінювання та інтерпретації насилства. Дослідження мотивації насильства і терору в історико-філософському знанні, різноманітних історико-філософських підходах виявляє також різну методологію аналізу, різні культурологічні підходи.

З огляду на утвердження морально-гуманістичної тенденції світоглядного відтворення сутності мотивацій насильства і терору принциповим в історії філософії виступає розмежування християнсько-релігійної традиції світорозуміння та об'єктивістсько-матеріалістичного світобачення, особливо у його наукоподібній марксистській інтерпретації.

Широкомасштабне застосування насильства і терору, здійснюване в історії на державному рівні, засвідчує наявність важливих передумов, найсуттєвішою з яких виступають процеси негативної трансформації історично сталих форм християнської та гуманістичної моралі і світогляду в суспільній та індивідуальній свідомості суб'єктів соціальних дій.

Психоаналітичні, біхевіористичні, екзистенцалістські та інші варіанти інтерпретації мотивацій суб'єктів дій насильства не заперечують, а лише підтверджують вагомість морально-світоглядних чинників в процесах мотивування. Між відтворенням причин насильства в інстинктивізмі, біхевіоризмі та психоаналітичних концепціях існує особлива лінія взаємозв'язку, яка визначає процеси розвитку уявлень від фізіологічних, біологічних і генетичних аспектів до факторів “зовнішнього середовища”, чинників морально-психологічного, культурологічного і світоглядного характеру.

Шлях створення дійсно наукової концепції дослідження такого сучасного різновиду насильства, яким є тероризм, пролягає через інтерпретацію і вилумачення реального змісту категорій терології з огляду на складність генези понять, що цими категоріями відтворюються у різних морально-світоглядних парадигмах мислення та свідомості.

Основні результати дисертаційного дослідження викладені в наступних друкованих працях автора:

1. Остроухов В.В. Філософські проблеми дослідження насильства і терору. - К.: Український Центр духовної культури, 2000. - 248с.

2. Остроухов В.В. Насилля як предмет філософських рефлексій. - К.: Український Центр духовної культури, 2000. - 92с.

3. Остроухов В.В. Проблема насилля: визначення сутності і методології дослідження // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. - К.: Інститут філософії ім.Г.С.Сковороди НАН України, 1998. - Вип.1. - С.162 - 172.

4. Остроухов В.В. Проблема розуміння та інтерпретації феноменів “терор” та “тероризм” // Philosophia Prima: метафізичні питання. - Київ: Інститут філософії ім.Г.С.Сковороди НАН України, 1999. - С.126 - 137.

5. Остроухов В.В. Тероризм: соціально-філософські аспекти дослідження // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. - К.: Український Центр духовної культури, 1999. - Вип.3. - С.216-224.

6. Остроухов В.В. Насильство як смертна кара та флагеляція в соціально-історичному контексті // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. - Вип.5. - С.144-153.

7. Остроухов В.В. Розуміння насильства та агресії в психоаналітичних концепціях, інстинктивізмі та біхевіоризмі // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. - Вип.6. - К.: Український Центр духовної культури, 1999. - С.110-124.

8. Остроухов В.В. Компаративістський аналіз поняття насильства в філософії К.Юнга та Е.Фромма // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб.наук. праць. - Вип.7. - К.: Український Центр духовної культури, 1999. - С.116-129.

9. Остроухов В.В. Десакралізація розуміння феномена насилля в марксизмі // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. - Вип.8. - К.: Український Центр духовної культури, 1999. - С.137 - 146.

10. Остроухов В.В. Щодо історичної ролі насильства у філософських розробках К.Маркса та Ф.Енгельса // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. - Вип.9. - Український Центр духовної культури, 1999. - С.140-149.

11. Остроухов В.В. Поняття насилля і терору в філософії А.Камю // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Збірник наукових праць. - К.: Вид. центр КДЛУ, 2000. - С.83-89.

12. Остроухов В.В. Ніцшеанське заперечення сенсу релігійно-філософської дихотомії “добра” і “зла” // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. - Вип.10. - К.: Український Центр духовної культури, 2000. - С.121-130.

13. Остроухов В.В. Поняття насилля у філософії Е.Фромма // Вісник Харківського національного університету.- Харків, 2000. - № 465. - Серія “Теорія культури та філософія науки. - Вип.23. - С.15-24.

14. Остроухов В.В. Практика застосування насильства і терору в період встановлення пролетарської диктатури в СРСР // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. - Вип.11. - К.Український Центр духовної культури, 2000. - С.179-190.

15. Остроухов В.В. Практика застосування насилля і терору в період існування пролетарської диктатури в СРСР. Більшовизм по-сталінські // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. - Вип.12. - К.: Український Центр духовної культури, 2000. - С.112-123.

16. Остроухов В.В. Особливості сталінського терору у суспільно-політичній сфері // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. - Вип.13. - К.: Український Центр духовної культури, 2000. - С.179-192.

17. Остроухов В. “Зло” та “насилля” в релігійно-філософських концепціях // Філософська думка. - № 2. - 2000. -С.82-94.

18. Остроухов В.В. Асинхронія суспільно-економічного розвитку і духовний занепад Росії як передумова тиранції Івана IV Грозного // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. - Вип.14. - К.: Український Центр духовної культури, 2000. - С.178-189.

19. Остроухов В.В. Криза відносин суспільства та особистості в суспільній свідомості середньовічної Росії // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. - Вип.15. - К.: Український Центр духовної культури, 2000. - С.190-198.

20. Остроухов В.В. М. Бердяєв про передумови виникнення революційного насильства в Росії // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. - Вип.16. - К.: Український Центр духовної культури, 2000. - С.113-124.

21. Остроухов В.В. Онтологічний сенс революції та насильства // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. - Вип.17. - К.:Український Центр духовної культури, 2000. - С.54-59.

22. Остроухов В.В., Райда К.Ю. Проблема історико-філософських інтерпретацій в дослідженнях насилля і терору А.Камю // Постмодернізм у філософії, науці та культурі. - Вісник Харківського університету. - № 464. - Харків, 2000. - С.269-275.

23. Остроухов В.В., Райда К.Ю. Проблема розуміння та інтерпретації філософії Ф.Ніцше // Сіверянський літопис.Всеукраїнський науковий журнал. - 2000. - № 6. - С.134-138.

24. Остроухов В.В. Історико-філософські та соціально-філософські аспекти дослідження проблем насильства // Історія філософії: досвід теоретичної саморефлексії.- Зб.статей. - Вип.1. - К.: Заповіт, 1998. - С.61-63.

25. Остроухов В.В. Насильство в інформаційному суспільстві та філософсько-методологічні проблеми його дослідження // Історія філософії: досвід теоретичної саморефлексії. - Зб. статей. - Вип.1. - К.: Заповіт,1998. - С.82-84.

26. Остроухов В.В. Проблема суб'єкт-об'єктного відношення у дослідженні тероризму як проблема виправдання насильства в теорії міжнародного права // Цивілізація на роздоріжжі: пошуки філософсько-світоглядних орієнтирів. - Зб. статей. - Вип.2. - К.: Заповіт, 1998. - С.23-26.

27. Остроухов В.В. Суб''єкт-об'єктне відношення у соціально-філософському дослідженні проблеми насильства // Цивілізація на роздоріжжі: пошуки філософсько-світоглядних орієнтирів. - Зб. статей. - Вип.2. - К.: Заповіт, 1998. - С.52-55.

28. Остроухов В.В. Насильство як феномен сучасної соціальної реальності та проблеми його дослідження // Цивілізація на роздоріжжі: пошуки філософсько-світоглядних орієнтирів. - Зб. статей. - Вип.2. - К.: Заповіт, 1998. - С.83-87.

Анотації

Остроухов В.В. Філософський аналіз морально-світоглядних мотивацій насильства і терору. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.05. - історія філософії. - Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Київ, 2001.

Дисертація присвячена аналізу трансформації моралі, світогляду і суспільної свідомості як чинників та передумови процесу щирокомасштабного застосування насильства. Досліджується сутність розуміння насильства в гуманістичних концепціях зарубіжної філософії і методологія дослідження сучасного тероризму.

Ключові слова: світогляд, мораль, насильство, терор, тероризм.

Ostrouchov V.V. Philosophical analysis moral-worldoutlook motivation of violence and terror. - Manuscript. Thesis for Doctor's degree in Philosophy by speciality 09.00.05. - History of Philosophy. - The Institute of Philosophy named after G.S.Scovoroda. National Academy of Science. - Kiev, 2001.

The dissertation is dedicated to the analysis of the transformations of morality, world-outlook and social consciousness as factors of the process of the wide-scale implementation of the violence. The dissertation contains the analysis of the humanistic conceptions of the foreign philosophy and methodology of the contamporary terrorism research.

Key words: world-outlook, morality, violence, terror, terrorism.

Остроухов В.В. Философский анализ морально-мировоззренческих мотиваций насилия и террора. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора философских наук по специальности 09.00.05. - история философии. - Институт философии НАН Украины, Киев, 2001.

Диссертация посвящена исследованию изменений морали, мировоззрения и общественного сознания как условий и предпосылок широкомасштабного насилия и террора, применяемых на общегосударственном уровне.

Анализ отдельных аспектов исторического процесса в существенных значениях взаимосвязей социальных, моральных, культурных и мировоззренческих факторов дает возможность осознать его как феномен, изменяющийся под влиянием духовних сил и волеизьявления общества. Модель исследования, осуществляемого в рамках морально-мировоззренческих парадигм, позволяет более корректно представить эмоционально-психологические причины применения насилия и логику субьектов анализируемых действий.

Исследование построено по принципу дихотомии морально-мировоззренческого ряда религиозно-христианского и материалистически-обьективистского миропонимания. Процессы развития христианства, отход от пантеистических представлений анализируются в русле традиций формирования уникального синтеза общественного сознания и духовной культуры, где социальная активность оценивалась в границах специфически гуманистической иерархии норм и ценностей.

Трансформация морали и мировоззрения, связанная с утверждением неизбежности столкновения интересов различних классов и общественных групп, и последующим оправданием социального, политического и экономического насилия, исследуется в качестве длительного исторического процесса на примере российской действительности: постепенных изменений морали, нравственности и духовной жизни народа, связанных со спецификой развития особенных форм общественной жизни, общественно-экономических, политических, религиозных и иных форм отношений.

В диссертации осуществляется историко-философский анализ концепций зарубежной гуманистической философии, представляющих процессы возникновения и развития в российской действительности специфических форм духовности, связанной с раскольнической, фанатичной моралью и революционным деспотизмом. Представлены и варианты развития “обратной взаимосвязи” между моралью, мировоззрением и насилием, когда морально-мировоззренческие парадигмы общественного сознания выступают обьектом идеологического общегосударственного воздействия.

В диссертации исследуется специфическая линия взаимосвязи, отражающая понимание феномена насилия в инстинктивизме, бихевиоризме и психоаналитических концепциях, которая определяет развитие представлений от физиологических, биологических и генетических параметров до факторов внешней среды, различных составляющих морально-психологического, культурологического и мировоззренческого характера.

Специфическим предметом исследования выступают проблемы современной “террологии”: концептуальная неопределенность и методологическая несостоятельность различных исследований террористической деятельности в современном мире. Диссертантом подчеркивается отсутствие понимания различий исторической специфики смысла феноменов “террор” и “терроризм” в категориальных определениях этих понятий в качестве общего и наиболее распространенного недостатка исследуемой научной дисциплины. Предлагается введение в теоретическую модель исследования современного терроризма специального уровня “мета-теории”, который бы отражал проблемы методологического и мировоззренчески-философского характера, предполагая исследование различных аспектов самореализации личности, конфликтологии, специфики общественных отношений и т.д.

Размещено на Allbest.ru