Literacy: a lifelong process through a balanced literacy approach

44. National Early Literacy Panel. (2008). Developing early literacy: A scientific synthesis of early literacy development and implications for intervention. Jessup, MA: National Institute for Literacy. URL: http://www.nifl.gov/publications/pdf/

45. NELPReport09.pdf

46. National Institute of Child Health and Human Development (NICHHD). (2000). Report of the National Reading Panel. Teaching children to read: An evidence-based assessment of the scientific research literature on reading and its implications for reading instruction. Reports of the subgroups (NIH Publication No. 00-4769). Washington, DC: U.S. Government Printing Office.

47. OECD. (2010). PISA 2009 Results: Learning to Learn - Student Engagement, Strategies and Practices (Volume III). Paris: OECD.

48. Paris, S.G. (2008). Constrained skills - so what? National Reading Conference, Orlando, FL.

49. Paris, S.G. (2005). Reinterpreting the development of reading skills. Reading Research Quarterly, 40, 184-202. https://doi.org/10.1598/RRQ.40.2.3

50. Pearson, P.D., Raphael, T.E., Benson, V.L., & Madda, C.L. (2007). Balance

51. in Comprehensive Literacy Instruction: Then and Now. In B.G. Linda, L.M. Morrow, & M. Pressley (Eds.), Best practices in literacy instruction. New York: Guilford Publications.

52. Porpodas, C., (2001). Cognitive processes in first grade reading and spelling in Greek.

53. Psychology, 8, 384-400.

54. Scull, J., Nolan, A., & Raban, B. (2013). Young learners: interpreting literacy practice in the preschool years. Australian Journal of Language & Literacy, 36, 38-47. https://doi.org/10.1007/BF03652088

55. Shatil, E., & Share, D.L. (2003). Cognitive antecedents of early reading ability: A test of the modularity hypothesis. Journal of Experimental Child Psychology, 86 (1), 1-31. https://doi.org/10.1016/S0022-0965 (03) 00106-1

56. Shaw, D., & Hurst, K. (2012). A balanced literacy initiative for one suburban school district in the United States. Education Research International.https://doi.org/ doi:10.1155/2012/609271

57. Smith, F. (2006). Understanding Reading. A psycholinguistic Analysis of Realing and Learing of Reading. A. Aidinis (Trans.). Thessaloniki: Epikentro.

58. Snyder, I. (2008). The literacy wars: Why teaching children to read and write is a battleground in Australia. Sydney: Allen and Unwin.

59. Suggate, S. (2016). A Meta-Analysis of the Long-Term Effects of Phonemic Awareness, Phonics, Fluency, and Reading Comprehension Interventions. Journal of learning disabilities, 49 (1). https://doi.org/10.n77/0022219414528540

60. Suggate, S., Schaughency, E.A., & Reese, E. (2013). Children learning to read later catch up to children reading earlier. Early Childhood Research Quarterly 28 (1), 33-48.https://doi.org/10.1016/j.ecresq.2012.04.

61. Torgerson, C., Brooks, G., & Hall, J. (2006). A systematic review of the research literature on the use of phonics in the teaching of reading and spelling. Research Report 711. London: DfES. URL: http://www.standards.dfes.gov.uk/research/data/ uploadfiles/RR711.pdf

62. Tracey, D.H. (2016). Balanced Literacy in an Elementary Classroom. Culminating Projects in Teacher Development. URL: https://repository.stcloudstate.edu/ed_etds

63. Tracey, D.H., & Morrow, L.M. (2007). Fostering early literacy development. In B. Guzzet (Ed.), Literacy for the New Millennium: Adult literacy (pp. 111129). Praegers Publishers.

64. UNESCO (United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization). (2016). Literacy for life: shaping future agendas and education for democracy. General Assembly resolution 69/141. A/71/177. Paris: UNESCO.

65. UNESCO (United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization). (2017). Fostering a culture of reading and writing Examples of dynamic literate environments. Hamburg: UNESCO, Institute for Lifelong Learning. AvaKT^h^Ke стц22 Ionvmn 2019, ano URL: http://www.unesco.org/open-access/terms-use - ccbysa-en

66. UNESCO (United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization). (2015). Education for All 2000-2015: Achievements and Challenges. Paris, 2015.

67. UNICEF (2019). A world ready to learn: Prioritizing quality early childhood education: Global report. New York: UNICEF. AvaKT^h^Ke cxi^ 28 Ionvmn 2020, ano URL: https://www.unicef.org/sites/default/files/2019-08/A-world-ready - tolearn-2019.pdf

68. Whitehurst, G., & Lonigan, C. (1998). Child development and emergent literacy. Child Development, 69, 848-872. https://doi.org/10.1111/j. 1467-8624.1998.tb06247.x

69. Xefteris, E. (2017). Elementary School Literacy Using Alternative Approaches: A Teaching Intervention Based on the Top-Down Teaching Model. Unpublished PhD Thesis. Department of Primary Education, Aristotle University of Thessaloniki.

70. Xue, Y, & Meisels, S.J. (2004). Early literacy instruction and learning in kindergarten: Evidence from the early childhood longitudinal study - kindergarten class of 1998-1999. American Educational Research Journal, 41 (1), 191-229. https://doi. org/10.3102/00028312041001191

71. Zhang, L., Liu, N., Ma, X., & Jiang, L. (2013). The transcriptional control machinery as well as the cell wall integrity and its regulation are involved in the detoxification of the organic solvent dimethyl sulfoxide in Saccharomyces cerevisiae, FEMS Yeast Research, 13 (2), 200-218. https://doi.org/10.1111/1567-1364.12022

АНОТАЦІЯ

Вступ. У статті зроблено спробу критичного аналізу проблеми набуття грамотності дітьми дошкільного віку за допомогою збалансованого підходу до навчання грамоти - змішаного методу, який поєднує в собі елементи методу з акцентом на код та методів з акцентом на значенні. Зокрема, представлено наочні приклади збалансованого підходу до навчання грамотності, як це відбувається (або не відбувається) на заняттях у грецьких дошкільних освітніх закладах.

Мета. Окремі питання, виклики та перспективи, які відкриває цей метод, розглядаються у порівнянні та відповідно до традиційного і застарілого розуміння поняття «грамотність», яке пов'язане з навчанням читання та письма. Акцент зроблено на сильних і слабких сторонах збалансованого підходу до навчання грамотності, щоб висвітлити перспективи його застосування в освіті дітей раннього віку в більш широкому масштабі.

Результати. Піднімаються питання і висловлюється занепокоєння щодо розширення і застосування методу та його прийняття грецькими вихователями дитячих садків. Однак відображено необхідність застосування збалансованого підходу до навчання грамоти на заняттях з дошкільної освіти, як єдиного методу, що поєднує, приймає і використовує елементи багатьох методів, здатного запропонувати маленьким дітям достатні ресурси в процесі оволодіння грамотністю. Підсумовуючи та чітко посилаючись на вищесказане, можна зазначити, що балансування грамотності як поєднання традицій викладання мови для підвищення природної грамотності та викладання шкільної грамотності має бути зрозумілим у грецьких класах для дітей раннього віку та прийнятим педагогами дошкільних закладів. Можна стверджувати, що педагоги, виключаючи або відхиляючись від того, що зазначено в офіційних текстах, здійснюють власний освітній акт у діалозі зі своєю педагогічною ідентичністю, а також з ідентичностями своїх дітей (Apostolouetal., 2020).

У цьому контексті виникає потреба в безперервній, ґрунтовній, систематичній і цілеспрямованій підготовці вихователів дитячих садків з питань грамотності (Apostolou, 2021). Це також підкреслює необхідність уточнення та збагачення теоретичних засад і методичних рекомендацій офіційних текстів чіткими посиланнями на збалансований підхід до грамотності.

Висновки. Виходячи з припущення, що для зміцнення грамотності та навчання мови вирішальну роль відіграє дошкільне середовище, педагог визнається найважливішим з усіх факторів навчання мови. Оскільки навчальне середовище і роль педагога формуються під впливом низки соціокультурних чинників різної сили, які впливають і визначають тип грамотності, що пропагується в шкільному класі (освіта, особистість учня, сім'я, місцевість, навчальна програма, шкільні підручники тощо), протягом останніх років була зроблена спроба простежити, яким чином вони впливають на вибір вчителем методів викладання.

Ключові слова: дошкільна освіта, мова, збалансована грамотність,

читання, письмо.