Рефлексивний характер освітньої діяльності як ціннісний фактор професійного становлення сучасного фахівця

Динаміку змін показників рефлексивності ми відстежували за методикою визначення рефлексивності А.В. Карпова - В. В. Пономарьової, котру проводили на усіх курсах. Порівняльний аналіз динаміки процесів рефлексивної діяльності студентів першого - п'ятого курсів теж показав істотні покращення показників рефлексивності лише у студентів-магістрів (табл. 2)

Рівень розвитку рефлексивності студентів спеціальності 053-Психологія, одержані за опитувальником «Визначення індивідуального виразу рівня рефлексивності» А. В. Карпова - В. В. Пономарьової

Таблиця 2.

В результаті проведеної роботи було виявлено, що ефективність розвитку рефлексії залежить від умов рефлексивної діяльності учасників освітнього процесу.

Для ефективного стимулювання її розвитку необхідне створення особливого рефлексивно насиченого простору освітньої діяльності та застосування навичок рефлексивної діяльності студента. Під останнім розуміємо спрямованість на розвиток навичок аналізу і оцінки власних стратегій та дій, зокрема - рефлексивне спостереження, рефлексивну інтерпретацію власного внутрішнього досвіду та досвіду інших людей, рефлексивну проекцію навчальних завдань у формат вирішення фахових завдань майбутньої професії. Сукупність зазначених властивостей формує рефлексивну компетентність майбутнього психолога, тобто здатність продуктивно вирішувати поставлені завдання завдяки ефективному використанню власних рефлексивних дій та процесів.

Дослідження показало, що рефлексивна діяльність є стимулятором до самостійної творчості, винахідливості, прогнозування свого шляху освіти. Її формування визначається зовнішніми (цілі, зміст, технології, засоби навчальної діяльності) і внутрішніми факторами (пошук особистісних смислів діяльності і сенсів свого життя). Потреба в здійсненні рефлексивної освітньої діяльності назріває або як результат об'єктивного розвитку діяльності, або як результат виникнення протиріч у свідомості особистості. Її об'єктивним показником є вміння займати рефлексивні позиції. Чим більше позицій людина здатна зайняти в процесі аналізу об'єкта, тим вищий рівень її рефлексії. За спеціально створених умов організації рефлексивної діяльності студентів значно зростає рівень розвитку таких їх рефлексивних якостей, як схильність до усвідомлення труднощів, їх аналіз та знаходження конструктивних способів виходу з них, здатність до критичної реконструкції своєї діяльності, схильність до кооперативної рефлексії, реалізації особистісних функцій самостійності, відповідальності та творчості. Особливо важливим є те, що в студентів розвивається здатність самостійно і усвідомлено вибудовувати свій внутрішній духовний світ, переміщуючи точку опори морального вчинку всередину себе, зростає усвідомлення, що моральний вибір потрібно буде робити самостійно протягом усього життя, не перекладаючи відповідальність на інших.

Висновки та перспективи подальших розвідок

Ціннісним орієнтиром сучасної вищої освіти є формування в майбутнього спеціаліста здатності до рефлексивного аналізу і осмислення своїх дій, вчинків, якостей, прагнення до особистісного та професійного самовдосконалення. Розвиток рефлексивних здібностей і компетентностей студентів не відбувається автоматично, а потребує цілеспрямованого культивування через створення в освітньому просторі рефлексивно збагаченого середовища. Ключовою особливістю зазначеного середовища є наявність паритетної рівності, освітнє співробітництво та співпраця, рефлексивний тип взаємодії викладача і студента, котрі створюють максимально сприятливі можливості для внутрішнього звільнення особистості, її самореалізації, досягнення соціальної зрілості та індивідуально-ціннісного зростання.

Створення рефлексивного освітнього простору вимагає від навчального закладу вищої освіти переходу від традиційних форм викладання окремих дисциплін і курсів до інноваційних методів навчання, активного використання і впровадження рефлексивних технологій, інтерактивних форм організації освітньої взаємодії, діалогових методів навчання, проектно- дослідницької діяльності тощо. Основними методико- інструментальними засобами, котрі найбільш ефективно допомагають «запустити» рефлексивний механізм освітньої діяльності студентів є: виконання навчальних завдань, які передбачають рефлексію і спрямовані на самоаналіз навчальних дій; використання рефлексивних методів контролю (рефлексивні самозвіти, листки контролю, портфоліо та ін.); фіксування студентами свого навчального просування (саморозвитку) після кожної навчальної одиниці (лекція, практичне заняття, тренінг, вивчення предметної дисципліни в цілому) у формі заповнення спеціальних таблиць, складання графіків, введення в них умовних позначень та їх аналіз; проведення спеціальних занять із розвитку навичок рефлексії.

Основною метою і результатом створення рефлексивно збагаченого освітнього середовища навчального закладу є розвиток рефлексивної компетентності студентів - здатності виходити в активну дослідницьку позицію стосовно своєї діяльності і себе як її суб'єкта. Формування рефлексивної компетентності студентів містить чотири етапи: 1) формування потреби у реф- лексуванні, 2) досвід власної рефлексивної діяльності студента, 3) розвиток здатності до рефлексивного виходу, вміння займати рефлексивну позицію, 4) використання рефлексивних практик смислотвірного і ціннісного ставлення до навколишнього. Завдяки розвитку здатності учасника освітнього процесу (діяльності) займати рефлексивну позицію стосовно себе та взаємозв'язків з оточенням, відбуваються внутрішні зміни психодуховного світу особистості, активізується її ціннісне ставлення до світу.

Створена модель рефлексивного освітнього середовища ЗВО дозволила організувати навчальний процес підготовки психологів-магістрів таким чином, щоб враховувати індивідуальну ієрархічну систему потреб конкретного студента, створити необхідні умови для їх трансформації у життєві цілі, спрямовані на осо- бистісний, ціннісно-смисловий, професійний розвиток та саморозвиток учасників освітньої взаємодії. Організація освітньої діяльності в групі студентів-магістрів спеціальності 053-Психологія в Західноукраїнському національному університеті здійснювалася за допомогою використання рефлексивно-діалогових і проблемних лекцій, рефлексивно-ігрових форм проведення практичних занять (ОДІ, кейс-стаді («стиснута» в часі ділова гра), навчальні дебати, рефлексивні диспути, рефлепрактикуми), проведення тренінгу розвитку рефлексивних вмінь. Результати психодіагностики засвідчили ефективний розвиток рефлексивних здатностей студентів-магістрів, зокрема, зростання їх показників внутрішньої мотивації, рівня рефлексивності мислення та індивідуального виразу рівня особистісної рефлексивності.

Перспективою подальших розвідок у даному напрямі є вивчення механізмів створення і функціонування рефлексивно-контекстного освітнього середовища, в якому максимально швидко і дієво-активно відбувається трансформація навчальної діяльності в професійну та розробка рефлексивних технологій розвитку ціннісно-смислової сфери особистості майбутнього фахівця.

References

1. Meier, L., Cho, E., Dumani, S. (2016). The effect of positive work reflection during leisure time on affective well-being: Results from three diary studies. Journal of Organizational Behavior, 37 (2), 255-278 [English].

2. Rominger, C., Reitinger, J., Seyfried, C., Schneckenleitner, E., Fink, A.

3. (2017). The Reflecting Brain: Reflection Competence in an Educational Setting Is Associated With Increased Electroencephalogram Activity in the Alpha Band. Mind, Brain, and Education, 11 (2), 54-63 [English].

4. Cain T., Brindley S., Brown C., Jones G., Riga F. (2019). Bounded decision-making, teachers' reflection and organisational learning: How research can inform teachers and teaching.

5. British Educational Research Journal, 45 (5), 1072-1087 [English].

6. Hura, T. Ie. (2012). Refleksyvne seredovyshche yak chynnyk rozvytku profesiinoi kompetentnosti praktychnykh psykholohiv u systemi pisliadyplomnoi osvity [Reflective environment as a factor in the development of professional competence of practical psychologists in the postgraduate education system].

7. Rezvan, O. O. (2015). Refleksyvne osvitnie seredovyshche yak chynnyk rozvytku osobystosti maibutnoho fakhivtsia [Reflective educational environment as a factor in personality development of the future specialist]. Pedahohika ta psykholohiia - Pedagogy and psychology, 50, 290-299 [in Ukrainian].

8. Nosko, L.A. (2016). Refleksyvne osvitnie seredovyshche yak zasib profesiinoho stanovlennia maibutnikh psykholohiv [Reflective educational environment as a means of professional development of future psychologists]. Young Scientist, 7, 377380 [in Ukrainian].

9. Tkach, T. V. (2014). Novi subiektni smysly suchasnoho osvitnoho prostoru osobystosti [New subjective meanings of the modern educational space of the individual]. Aktualni problemy psykholohii -- Actual problems of psychology, 37(7), 186-194 [in Ukrainian].

10. Fedorova, M.A. (2017). Refleksyia kak osnova uchebnoi samostoiatelnoi deiatelnosty studentov [Reflection as the basis of student's independent learning activities]. Psykholoho-pedahohycheskyi zhurnal Haudeamus - Gaudeamus Psychological and Pedagogical Journal, 1(16), 21-25 [in Ukrainian].

11. Furman, A.A. (2017). Psykholohiia smyslozhyttievoho rozvytku osobystosti: monohrafiia [Psychology of life meaning personality development]. Ternopil : TNEU [in Ukrainian].

12. Tkach, T. V., Bocheliuk V. Y. ta in. (2009). Osvitnii prostir osobystosti v ekonomitsi znan : monohrafiia [The educational space of the individual in the knowledge economy] T. V. Tkach (Eds.). Zaporizhzhia : Vyd-vo KPU [in Ukrainian].

13. Zhelanova, V.V. (2020). Refleksyvna kompetentnist maibutnoho pedahoha: sutnist, struktura, lohika refleksiohenezu [Reflective competence of the future teacher: essence, structure, logic of reflexiogenesis]. Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka. Psykholohiia. Pedahohika. Zbirnyk naukovykh prats - Pedagogical education: theory and practice. Psychology. Pedagogy, 33, 17-23 [in Ukrainian].

14. Hirniak, A. N. (2021). Psykholohichni zasady modulno-rozvyvalnoi vzaiemodii uchasnykiv osvitnoho protsesu ZVO [Psychological bases of modular-developmental interaction of participants of educational process of ZVO]. Extended abstract of Doctor's thesis. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].

15. Marusynets, M. M. (2018). Sformovanist profesiinoi refleksii u studentiv- mahistriv: empirychnyi aspekt [Formation of professional reflection among master's students: empirical aspect]. Zbirnyk naukovykh prats. Pedahohika - Collection of scientific works. Pedagogy, 140, 116-127.

16. Lehendzevych, H. Ya. & Malynovych, L. M. (2015). Formuvannia refleksyvnykh umin maibutnikh psykholohiv [Formation of reflective skills of future psychologists]. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav -- Scientific bulletin of the Lviv state university of internal affairs, 1, 99-108 [in Ukrainian].

17. Savchenko O.V. (2016) Refleksyvna kompetentnist yak vazhlyvyi faktor orhanizatsii systemy refleksyvnoho dosvidu na osobystisnomu rivni [Reflective competence as an essential factor in organizing the system of reflective experience at the personal level]. Naukovyi visnykKhersonskoho derzhavnoho universytetu - Scientific Bulletin of Kherson State University, 1 (1), 98105 [in Ukrainian].

18. Shaposhnykova Yu.H. (2019). Refleksyvni komponenty u profesiinomu stanovlenni praktychnykh psykholohiv yak predmet psykholohichnoho analizu [Reflective components in the professional formation of practical psychologists as a subject of psychological analysis]. Aktualni problemy psykholohii -- Actual problems ofpsychology, 47 (7), 301-313 [in Ukrainian].

19. Chuiko, O. V. (2013) Osobystisne stanovlennia subiektiv profesiinoi diialnosti u sotsionomichnykh profesiiakh: Monohrafiia

20. [Personal development of subjects of professional activity in socionomic professions]. Kyiv : ADEF-Ukraina [in Ukrainian].

21. Furman, A. V. (2002). Rozvyvalna diahnostyka psykholohichnoi hramotnosti pedahoha. Test «Khto pidnime papirets?» [Developmental diagnostics of the teacher's psychological literacy. Test "Who will pick up a piece of paper?"] Psykholohiia i suspilstvo -- Psychology and society, 1, 119-153 [in Ukrainian].

22. Buherko, Ya. (2008). Doslidzhennia psykholohichnykh osoblyvostei rozvytku refleksyvnosti osvitnoi diialnosti [Study of psychological features of the development of reflexivity of educational activity]. Psykholohiia i suspilstvo --

23. Psychology and society, 3, 67 [in Ukrainian].

24. Buherko, Ya. (2019). Rozvyvalnyi potentsial innovatsiinykh metodiv diahnostuvannia [The development potential of innovative diagnostic methods]. Teoriia i praktyka suchasnoi psykholohii - Theory and practice of modern psychology, 1 (2), 17-21 [in Ukrainian].

25. Stepanov, S. Yu., Varlamova, E. P. (1995). Refleksyvno-ynnovatsyonnbii podkhod k podhotovke upravlencheskykh kadrov [Principles of reflective psychology of pedagogical creativity]. Voprosu psykholohyy - Questions of psychology, 1, 60- 68 [in Russian].

Размещено на Allbest.ru