Методологічні засади формування хмаро орієнтованих систем відкритої науки у закладах вищої педагогічної освіти

Забезпечення якості - це гарантує визнання відкритої науки як частини прогресу у підвищенні кваліфікації вчителя.

Отже, інноваційні принципи відкритої науки повинні бути інтегровані в курси підвищення кваліфікації вчителів та курси перепідготовки вчителів так само, як Європейська університетська асоціація інтегрувала Зальцбурзькі принципи у відкриту науку [3].

Компетентності відкритої науки загалом можна класифікувати за чотирма категоріями, які відповідають Моніторингу відкритої науки ЄС [3, с. 17]. Це:

Навички та знання, необхідні для публікацій з відкритим доступом. Бібліотечні та дослідницькі інформаційні навички (технічна / бібліотечна підтримка досліджень); навички грамотності у відкритих публікаціях (на рівні користувача).

Навички та досвід щодо відкритих даних досліджень та відкритого доступу, збирання, управління даними, аналізу / використання / повторного використання, розповсюдження та зміни парадигми з «захищені дані за замовчуванням» на «відкриті дані за замовчуванням». Технічні навички, зокрема інженерія даних, наука про дані та навички управління даними.

Навички та досвід роботи у власній науковій та дисциплінарній спільноті та поза нею. Відкриті наукові навички, що дозволяють проводити професійну наукову діяльність, яка передбачає навички управління науковими дослідженнями; цілісність дослідження та навички етики; юридичні навички.

Навички та досвід, що випливають із загальної та широкої концепції науки, доступної пересічному громадянину, коли дослідники взаємодіють із широкою громадськістю, щоб посилити вплив науки та досліджень.

Слід підкреслити, що не можна очікувати, що вчителі будуть повноправними експертами з усіх цих питань, особливо тих, що стосуються публікацій з відкритим доступом та відкритих даних. Дослідникам усіх рівнів потрібні необхідні компетентності, достатні для того, щоб вони могли дотримуватись принципів відкритої науки, припускаючи, що існує фізична інфраструктура для зберігання та управлінням публікацій та даних. З цієї причини вкрай важливо використання Європейської хмари відкритої науки. Для цього також знадобиться відповідний допоміжний персонал, який проводить детальну експертизу з управління даними та програмним забезпеченням. Більше того, установи повинні мати штатний персонал, який має необхідний досвід навчання викладачів та вчителів використовувати хмарні сервіси відкритої науки [3].

Важливо розуміти, що на різних етапах кар'єри потрібні різні типи навичок відкритої науки. Більше того, це повинно бути підкріплене національною політикою, а потім реалізовуватись за рахунок фінансування досліджень та виконавців досліджень [3].

Існує велика активність з приводу формування компетентностей відкритої науки, і багато спільних елементів та взаємодоповнення існують в межах наданих знань, наприклад, у галузі інформаційної грамотності, дослідницької етики, цілісності досліджень, наукового спілкування та управління даними. Ці компетентності зазвичай надаються як частина професійних компетентностей, наприклад, у програмах підготовки докторів філософії, магістрів. Це, своєю чергою, повинно призвести до ситуації, коли буде імплементована Європейська матриця кваліфікацій для відкритої науки [3]. Така структура перетворила б нинішню на високо інтегровану розробку відкритої науки для дослідників. Слід визнати, що можуть існувати альтернативи офіційному навчанню, а вчителі та викладачі також можуть набувати навичок у галузі відкритої науки завдяки проведенню та організації досліджень слухачів чи учнів. Вони також повинні бути визнані частиною процесу формування компетентностей відкритої науки.

Застосування та апробація запропонованих підходів

Для подальшої апробації наукових здобутків, впровадження принципів відкритої науки, з'ясування сучасного стану використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки, проведення опитувань була створена група для вчителів «Відкрита наука в освіті» на базі сервісу Google групи (електронна адреса: open_science_ua@googlegroups.com, посилання на опис групи: https://groups.google.eom/g/open_science_ua/about). Група є відкритою і зараз налічує 469 учасників (охоплені всі області України). Кожного дня група збільшується за рахунок залучення нових учасників. Після наповнення групи більшою кількістю учасників буде проведено додаткове опитування для з'ясування сучасного стану досліджуваної проблеми та визначення шляхів її вирішення, а саме: впровадження хмаро орієнтованих систем відкритої науки в навчальний процес ЗЗСО.

У результаті опитування з'ясовано, що більшість учителів (80%) не були знайомі з концепцією відкритої науки, її принципами та не знають про Європейську хмару відкритої науки (EOSC). Усі респонденти (100%) відповіли, що для пошуку навчальної літератури користуються виключно відкритими електронними ресурсами.

У результаті було розроблено дистанційний навчальний курс «Хмарні сервіси відкритої науки для освітян» (у межах проведення експерименту). Курс проходив з 18 травня 2020 року по 22 травня 2020 року. Курс успішно завершили 643 слухачі, серед них 395 вчителів. Усього на курс зареєструвався 921 слухач. Для проведення курсу було розроблено методику використання хмарних сервісів відкритої науки в навчанні вчителів.

З метою навчити вчителів основам використання хмарних сервісів відкритої науки була розроблена методична система, спрямована на їх професійний розвиток, розширення доступу до безкоштовних хмарних сервісів, підвищення рівня їх ІКТ- компетентності.

Під час навчання застосовувались такі методи навчання: практичний; проблемне викладання; дослідницький; частково-пошуковий; проблемно-пошуковий; пояснювально-ілюстративний. Загалом навчання було спрямовано на ознайомлення і практичне застосування інструментарію (окремих хмарних сервісів) Європейської хмари відкритої науки (EOSC).

У якості форм навчання застосовувались лекції, самостійні роботи, комп'ютерний практикум, навчальні і тренінгові заняття; семінари-практикуми, вебінари, пояснення, індивідуальні консультації, дистанційні курси.

Засоби навчання передбачали використання інструментарію (окремих хмарних сервісів: 3DBionotes-WS, Infrastructure Manager (IM), Astronomical Online Data Analysis (AstroODA), Дослідницького графіка OpenAIRE) Європейської хмари відкритої науки (EOSC) та платформи (чи системи) для організації та проведення дистанційних курсів (наприклад, Moodle чи Google Classroom).

Вебплатформа 3DBionotes-WS інтегрує кілька вебслужб та інтерактивний вебпереглядач, щоб забезпечити єдине середовище, у якому біологічні анотації можна аналізувати в їх структурному контексті.

Infrastructure Manager (IM) - це служба з відкритим кодом, яка розгортає складну та індивідуальну віртуальну інфраструктуру на кількох серверних пристроях.

Astronomical Online Data Analysis (AstroODA). Послуга дозволяє користувачам використовувати хмарні наукові процеси аналізу даних астрофізичних обсерваторій/експериментів: місії INTEGRAL та POLAR (з подальшими ресурсами, що розробляються), забезпечуючи перевірені результати, готові до публікації.

Дослідницький графік OpenAIRE дозволяє розробникам реалізовувати послуги для наукової комунікації та аналітики досліджень.

Практичні завдання були орієнтовані на ознайомлення з основними етапами наукового дослідження; вивчення ІКТ задля подальшого використання на кожному етапі наукового дослідження; ознайомлення з сервісами спільного опрацювання даних та сервісами спільної роботи над навчальними проєктами; вивчення структури хмари відкритої науки та класифікації її сервісів; опанування навичок роботи зі спеціалізованими хмарними сервісами як інструментами відкритої науки.

Результативний компонент: розширення доступу до хмарних сервісів для підтримки навчання, підвищення рівня організації навчального процесу, зокрема його науковості, підвищення рівня ІКТ-компетентності.

Стан сформованості компетентностей відкритої науки

Рис. 3. Стан сформованості компетентностей відкритої науки у вчителів предметів природничо-математичного циклу ЗЗСО

Для визначення рівня сформованості компетентностей відкритої науки в учителів предметів природничо-математичного циклу (вчителі ЗЗСО - 395 респондентів), виконувалися констатувальні зрізи наступних складників компетентностей відкритої науки: навички та досвід роботи у власній дисциплінарній спільноті та поза нею; навички та досвід щодо даних досліджень, управління, аналізу / використання / повторного використання, розповсюдження. Кожний складник розглядався окремо та обчислювався за рівнями: високий, достатній, середній та низький. По завершенню курсу також були виконані зрізи цих самих складників стану сформованості компетентностей відкритої науки (рис. 3). Аналізуючи отримані результати, можна зробити висновок, що високий рівень сформованості навичок та досвіду щодо даних досліджень, управління, аналізу / використання / повторного використання, розповсюдження зріс на 8%, а достатній рівень на 15%. Водночас спостерігається збільшення кількості учасників курсу, які мають достатній рівень навичок та досвіду роботи у власній дисциплінарній спільноті та поза нею, на 3%.

Рекомендації щодо запровадження систем відкритої науки в закладах вищої педагогічної освіти та інститутах післядипломної педагогічної освіти

Багато існуючих інструментів відкритої науки можуть покращити взаємозв'язки між дослідниками та вчителями за рахунок підтримування дослідницького процесу на всіх його етапах та полегшення впровадження практичних розробок у галузі освіти та педагогіки. Співпраця може призвести до того, що новий програмний продукт створюватиметься шляхом обміну ідеями, щоб збалансувати потреби різних секторів освіти та установ (навчальних та наукових). Поступове вдосконалення існуючих методик та методичних систем призведе до якісної зміни навчального процесу та професійного розвитку вчителів, що, своєю чергою, модернізує в шкільній практиці засоби та методи навчання. Для вдосконалення та стандартизації нових освітніх і наукових практик у педагогічній науці потрібні систематичні підходи до документування, каталогізації та обміну інформацією щодо існуючих даних і сервісів. Нові підходи також залежать від формування відповідних довідкових бібліотек та колекцій хмарних сервісів відкритої науки. Цілісність довідкових бібліотек значною мірою залежить від якості метаданих та документування матеріалів на основі наданих зразків. Тому слід використовувати принципи відкритої науки для забезпечення того, щоб нові методи впроваджувались на всіх етапах освіти.

Хмаро орієнтовані системи відкритої науки спираються на відкриті дані наукових джерел для створення інновацій у сфері педагогіки. Відкриті інноваційні практики, що базуються на використанні відкритих наукових результатів, слугують для впровадження інновацій у сфері освіти та за межами навчальних закладів. Використання принципів відкритої науки - це великий потенціал для прискорення як внутрішньо академічних, так і зовнішніх суспільних процесів навчання та створення нових знань, пришвидшення дослідницьких та інноваційних процесів для пошуку рішень для досягнення цілей сталого розвитку та подолання головних викликів суспільства, а також вдосконалення процесу навчання і професійного розвитку вчителів.

Основна увага має бути зосереджена на інтеграції відкритої наукової освіти та відповідних навичок і компетентностей у процес підготовки та підвищення кваліфікації вчителів. Варто також відзначити, що освітня спільнота та науково-дослідні організації повинні працювати разом для того, щоб забезпечити належний доступ дослідників та освітян до тренінгів з відкритої науки. Крім того, самі дослідники на всіх рівнях є ключем до практик відкритої науки, тому важливо, щоб їх кар'єрне зростання в будь -якому закладі освіти відповідало вимогам відкритої науки.

Для того, щоб перейти до повної і докорінної зміни пріоритетів у бік принципів і підходів відкритої науки, безпосереднього залучення дослідників до сповідування цих принципів, необхідна докорінна зміна культури та мислення в науковому співтоваристві та освітній спільноті. Зокрема традиційні, доцифрові механізми наукової комунікації та визнання глибоко закладені в сучасній академічній практиці, а нові технології до недавнього часу не були впроваджені (зокрема це стосується виникнення і поширення сервісів EOSC, інших Європейських та міжнародних ініціатив). Для здійснення цих змін потрібен комплексний, багатогранний підхід, який передбачатиме [3, с. 27]:

запровадження в освітню практику, зокрема в закладах вищої педагогічної, післядипломної педагогічної освіти, постійних тренінгів, навчальних курсів з підвищення кваліфікації у сфері відкритої науки (зокрема навчання за новими напрямками управління даними фахівців з інформатики та науковців). Це має передбачати змішаний підхід до опанування базовими навичками поряд з активним, незалежним, проблемним навчанням;

підтримка освітньої діяльності на основі наявності відповідної технічної та допоміжної інфраструктури;

заохочення та визнання працівників та дослідників, що сповідують принципи відкритої науки, оцінка їх досягнень шляхом запровадження альтернативних показників.

постійне сприяння розвитку відкритої науки та керівництво нею на всіх рівнях.

зосередження фокусу уваги суспільства на залученні до практик відкритої науки та визнання їх пріоритетності;

запровадження і визнання необхідності дотримання практик відкритої науки в закладах освіти та науково-педагогічних дослідженнях.

Учителям всіх категорій потрібно пропонувати можливості або на офіційних курсах, або під час професійної практики, розвивати різні аспекти навичок, що відповідають принципам відкритої науки, наприклад, вимоги до відкритого доступу до даних досліджень та відкритого доступу до публікацій. Оскільки потреби вчителів\викладачів будуть різнитися залежно від їх дисциплінарних вимог та досвіду, у плані розвитку їх особистої кар'єри має бути визначений список визначених потреб у навчанні. Це особливо важливо для вчителів які планують працювати в наукових ліцеях. Окрім того, ці навички повинні постійно розвиватися вчителями на їх кар'єрних траєкторіях. Зазвичай підготовка докторів філософії вимагає високої концентрації. Інші категорії вчителів, які не планують здобувати науковий ступінь, також потребують постійного навчання та розвитку. Хоча наукова підготовка має стати частиною підготовки вчителів наукових ліцеїв протягом усієї кар'єри (наприклад, участь у конференціях, проведення наукових днів та спеціальних навчальних курсів), набуття додаткових навичок, які пов'язані з відкритою наукою, на даний момент не передбачено під час навчання на курсах)підвищення кваліфікації.

У вчителів ЗНЗ рекомендується формувати компетентності відкритої науки на заняттях з курсів підвищення кваліфікації чи курсів перепідготовки вчителів усіх категорій. Мається на увазі, що надані навички матимуть пряме і практичне застосування вчителями у своїй дисциплінарній галузі. Замість того, щоб бути просто загальним «доповненням» до існуючих курсів, для реального залучення викладачів до відкритої науки важливо, щоб цей тип навчання був контекстуалізованим і мав безпосереднє значення для їх роботи. Слід також визнати, що багато з цих навичок слід формувати в межах дослідницького процесу. Тому важливо, щоб це було враховано та визнано. Адже вчителі сприймають можливості для розвитку компетентностей набагато краще на практиці, ніж на навчальних курсах. Для цього підходу рекомендуються режим проблемного навчання та реалізація практичних завдань, наближених до реальних навчальних ситуацій. Комбіноване навчання за допомогою онлайн-курсів та наставництва також може спрацювати, але лише настільки, наскільки застосовується вбудований підхід. Слухачі курсів підвищення кваліфікації повинні розглядати компетентності відкритої науки як частину набору інструментів та рівня знань, що очікуються від будь-якого професіонала в галузі досліджень. Тому ці курси повинні бути інтегровані з програмами розвитку кар'єри науковців.

Для вчителів, у яких уже сформовані на базовому рівні компетентності відкритої науки, рекомендується додатково розвивати та вдосконалювати їх, можливо, на рівні аспірантури (чи самостійно), посилюючи базові навички з відкритої науки з більш глибоким акцентом на дослідження відкритого доступу. розповсюдження та управління даними, а також додавання тренінгів з питань впливу на дослідження, інновацій та оцінки досліджень (початковий рівень) Знову ж актуальність є ключовою для залучення дослідників. Тому слід пропонувати структуровану підготовку в дисциплінарному контексті дослідника.

Для вчителів, що досягли середнього рівня компетентностей відкритої науки, рекомендується додатково розвивати та вдосконалювати обов'язкові навички відкритої науки шляхом посилення базових навичок відкритої науки щодо розповсюдження досліджень відкритого доступу та управління даними . Крім того, слід зробити більший додатковий акцент на відстеженні та аналізі результатів досліджень, інноваціях та оцінці досліджень на середньому та високому рівнях (відповідні показники досліджень та альтметрика). Рекомендується проводити навчання через дистанційні курси професійного навчання за підтримки викладачів спільноти науковців.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Під час дослідження було визначено теоретико-методологічні засади проєктування хмаро орієнтованих систем відкритої науки в закладах вищої педагогічної, післядипломної педагогічної освіти.

Визначено принципи формування хмаро орієнтованих систем відкритої науки в закладах педагогічної освіти. Це принципи свободи вибору науковця, гнучкості, інваріантності, незалежності наукових досліджень у часі, екстериторіальності, еквівалентності процедур оцінювання якості досліджень, гуманізації досліджень, інтернаціоналізації досліджень, пріоритетності, досконалості, економічної привабливості, несуперечності, легітимності, престижності, маркетингу, системності. Окремо було встановлено принципи проєктування відкритих наукових систем. Було уточнено специфічні принципи, що характерні для хмаро орієнтованих систем.

На основі аналізу Європейської матриці компетентностей відкритої науки уточнено ключові категорії цих компетентностей, які доцільно формувати в процесі навчання і професійного розвитку вчителів. Зокрема це такі категорії, як: навички та знання, необхідні для публікацій із відкритим доступом; навички та досвід щодо відкритих даних досліджень та відкритого доступу, збирання, управління даними, аналізу / використання / повторного використання, розповсюдження; навички та досвід роботи у власній науковій та дисциплінарній спільноті та поза нею; навички та досвід, що базуються на загальній та широкій концепції науки.

Наведено результати експериментального дослідження з вимірювання рівня сформованості компетентностей відкритої науки у вчителів, що навчались за спеціально розробленою методичною системою і підтверджують зростання рівня сформованості цих компетентностей.

На основі проведеного дослідження запропоновано рекомендації щодо запровадження систем відкритої науки в закладах вищої педагогічної освіти та інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Перспективою подальших досліджень у цьому напрямку є розвиток методик формування компетентностей відкритої науки в учителів, а також інших категорій учасників освітнього процесу, їх ширше запровадження у закладах вищої педагогічної, післядипломної педагогічної освіти.

Список використаних джерел

1. “Open Science Monitor. Draft Methodological Note”, Brussels, April 30th 2018. [Електронний ресурс].

2. “Realising the European Open Science Cloud. First report and recommendations of the Commission High Level Expert Group on the European Open Science Cloud”, 2016. [Електронний ресурс].

3. C. O'Carroll, B. Hyllseth, R. Berg, R., et al. Providing researchers with the skills and competencies they need to practise Open Science. Publications Office. 2017. [Електронний ресурс].

4. V. Bykov, O. Spirin, M. Shyshkina, “Corporate information systems supporting scientific and educational activities based on cloud-based services”, Problems and prospects of formation of the national humanitarian and technical elite, Ed. By L.Tovazhnyansky, O.Romanovsky, vol. 43 (47), Part.2, Kharkiv, NTU “KhPI”, pp. 93-121, 2015.

5. S. Svetsky, and O. Moravcik, “The empirical research on human knowledge processing in natural language within engineering education,” in WEEF& GEDC 2016: The world engineering education forum & The global engineering deans council, Seoul, 2016, pp. 10-12.

6. “Budapest Open Access Initiative”. [Електронний ресурс].

7. S. Svetsky, O. Moravcik, and P. Tanuska, “The Knowledge Management IT Support: From Personalized to Collaborative Approach”, in Proceedings of the 14th International Conference on Intellectual Capital, Knowledge Management & Organisational Learning. ICICKM 2017. UK: Academic Conferences and Publishing International Limited, 2017, pp. 253-260.

8. R. Lakshminarayanan, B. Kumar, and M. Raju, “Cloud Computing Benefits for Educational Institutions”. Second International Conference of the Omani Society for Educational Technology, Muscat, Oman: Cornell University Library, 2013, [Електронний ресурс].

A. Smith, J. Bhogal, and M. Sharma, “Cloud Computing: Adoption Considerations for Business and Education”, 2014 International Conference on Future Internet of Things and Cloud, 2014, pp. 302-307

9. “European Cloud Initiative - Building a competitive data and knowledge economy in Europe”,

10. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions, Brussels, 19.4.2016, 13 p., [Електронний ресурс].

11. В. Ю. Биков, Моделі організаційних систем відкритої освіти : монографія. Київ, Україна: Атіка , 2009.

12. O. G. Glazunova, O. G. Kuzminska, T. V. Voloshyna, T. P. Sayapina, and V. I. Korolchuk, “Е- environment based on Microsoft SharePoint for the organization of group project work of students at higher education institutions”, Information Technologies and Learning Tools, vol.62(6), 2017, pp.98-113, [Електронний ресурс].

13. N. Harefa, N. F. D. Silalahi, E. Sormin, L. S. L. Purba, and S. Sumiyati, “The difference of students' learning outcomes with project based learning using handout an d sway Microsoft 365”, Jurnal Pendidikan Kimia, vol. 11 (2), 2019, pp. 24-30.

14. P. Mirowski, “The future (s) of open science”, Social studies of science, vol. 48 (2), 2018, pp. 171-203.

15. K. I. J. Maex, Digital University Act.pdf. University of Amsterdam / Amsterdam University of Applied Sciences. Presentation, 2021. [Електронний ресурс].

16. C. Allen, and D. M. Mehler, “Open science challenges, benefits and tips in early career and beyond”, PLoS biology, vol. 17 (5), 2019, pp. e3000246

17. M. V. Marienko, “Tools and Services of the Cloud-Based Systems of Open Science Formation in the Process of Teachers' Training and Professional Development”, Lecture Notes in Business Information Processing book series (LNBIP), Vol. 429, pp. 108-120.

18. V. Bykov, and M. Shyshkina, “Theoretical and Methodological Principles of the Formation of the Cloud - Based Environment of a Higher Educational Institution”, The theory and practice of social systems management, No. 2, pp. 30-52, 2016.

19. O. Lavrentieva, R. Horbatiuk, L. Skripnik, O. Kuchma, V. Penia, and M. Pahuta, “Theoretical and methodological bases of designing the educational institution information and consulting environment”, Journal of Physics: Conference Series, vol. 1840, No. 1, 2021, pp. 012060.

20. O. Kuzminska, M. Mazorchuk, N. Morze and O. Kobylin, “Attitude to the Digital Learning Environment in Ukrainian Universities”, CEUR Workshop Proceedings, vol. 2393, 2019, pp. 53-67.

21. O. Spirin, V. Oleksiuk, N. Balyk, S. Lytvynova, S. Sydorenko, “The Blended Methodology of Learning Computer Networks: Cloud-based Approach”, in Proceedings of the 15th International Conference on ICT in Education, Research and Industrial Applications. Integration, Harmonization and Knowledge Transfer. Volume II: Workshops, vol. 2393, 2019, pp. 68-80, [Електронний ресурс].

22. S. Lytvynova, “Model of cloud oriented learning environment (CO LE) of comprehensive educational establishments (CEE) teacher”, Journal of Information Technologies in Education (ITE), vol. 20, 2014, pp. 117-127.

I. Ivaniuk, O. Ovcharuk, “The response of Ukrainian teachers to COVID-19: challenges and needs in the use of digital tools for distance learning”, Information Technologies and Learning Tools, vol. 3 (77), 2020, [Електронний ресурс].

A. Offerman, “500,000 data scientists needed in European open research data”, 2016. [Електронний ресурс].

23. European Commission. “Communication on the European Research Area: Progress Report 2014 (575 Final)”. European Commission, Brussels. 2014.

24. “Doctoral Training Principles”. [Електронний ресурс].

References (translated and transliterated)

1. “Open Science Monitor. Draft Methodological Note”, Brussels, April 30th 2018. [Online].

2. “Realising the European Open Science Cloud. First report and recommendations of the Commission High Level Expert Group on the European Open Science Cloud”, 2016. [Online].

3. C. O'Carroll, B. Hyllseth, R. Berg, R., et al. Providing researchers with the skills and competencies they need to practise Open Science. Publications Office. 2017. [Online].

4. V. Bykov, O. Spirin, M. Shyshkina, “Corporate information systems supporting scientific and educational activities based on cloud-based services”, Problems and prospects of formation of the national humanitarian and technical elite, Ed. By L.Tovazhnyansky, O.Romanovsky, vol. 43 (47), Part.2, Kharkiv, NTU “KhPI”, pp. 93-121, 2015. (in English)

5. S. Svetsky, and O. Moravcik, “The empirical research on human knowledge processing in natural language within engineering education,” in WEEF& GEDC 2016: The world engineering education forum & The global engineering deans council, Seoul, 2016, pp. 10-12. (in English)

6. “Budapest Open Access Initiative”. [Online].

7. S. Svetsky, O. Moravcik, and P. Tanuska, “The Knowledge Management IT Support: From Personalized to Collaborative Approach”, in Proceedings of the 14th International Conference on Intellectual Capital, Knowledge Management & Organisational Learning. ICICKM 2017. UK: Academic Conferences and Publishing International Limited, 2017, pp. 253-260. (in English)

8. R. Lakshminarayanan, B. Kumar, and M. Raju, “Cloud Computing Benefits for Educational Institutions”.

9. Second International Conference of the Omani Society for Educational Technology, Muscat, Oman: Cornell University Library, 2013, [Online].

A. Smith, J. Bhogal, and M. Sharma, “Cloud Computing: Adoption Considerations for Business and Education”, 2014 International Conference on Future Internet of Things and Cloud, 2014, pp. 302-307,

10. “European Cloud Initiative - Building a competitive data and knowledge economy in Europe”, Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions, Brussels, 19.4.2016, 13 p., [Online].

11. V. Bykov Models of Organizational Systems of Open Education. Kyiv, Ukraine: Atika, 2009. (in Ukrainian)

12. O. G. Glazunova, O. G. Kuzminska, T. V. Voloshyna, T. P. Sayapina, and V. I. Korolchuk, “Е- environment based on Microsoft SharePoint for the organization of group project work of students at higher education institutions”, Information Technologies and Learning Tools, vol.62(6), 2017, pp.98-113, [Online].

13. N. Harefa, N. F. D. Silalahi, E. Sormin, L. S. L. Purba, and S. Sumiyati, “The difference of students' learning outcomes with project based learning using handout and sway Microsoft 365”, Jurnal Pendidikan Kimia, vol. 11 (2), 2019, pp. 24-30. (in English)

14. P. Mirowski, “The future (s) of open science”, Social studies of science, vol. 48 (2), 2018, pp. 171-203.

15. K. I. J. Maex, Digital University Act.pdf. University of Amsterdam / Amsterdam University of Applied Sciences. Presentation, 2021. [Online]. Available: https://doi.org/10.21942/uva.13553825.v1. Accessed on: May 24, 2022. (in English)

16. C. Allen, and D. M. Mehler, “Open science challenges, benefits and tips in early career and beyond”, PLoS biology, vol. 17 (5), 2019, pp. e3000246

17. M. V. Marienko, “Tools and Services of the Cloud-Based Systems of Open Science Formation in the Process of Teachers' Training and Professional Development”, Lecture Notes in Business Information Processing book series (LNBIP), Vol. 429, pp. 108-120.

18. V. Bykov, and M. Shyshkina, “Theoretical and Methodological Principles of the Formation of the C loud- Based Environment of a Higher Educational Institution”, The theory and practice of social systems management, No. 2, pp. 30-52, 2016. (in English)

19. O. Lavrentieva, R. Horbatiuk, L. Skripnik, O. Kuchma, V. Penia, and M. Pahuta, “Theoretical and methodological bases of designing the educational institution information and consulting environment”, Journal of Physics: Conference Series, vol. 1840, No. 1, 2021, pp. 012060. (in English)

20. O. Kuzminska, M. Mazorchuk, N. Morze and O. Kobylin, “Attitude to the Digital Learning Environment in Ukrainian Universities”, CEUR Workshop Proceedings, vol. 2393, 2019, pp. 53-67. (in English)

21. O. Spirin, V. Oleksiuk, N. Balyk, S. Lytvynova, S. Sydorenko, “The Blended Methodology of Learning Computer Networks: Cloud-based Approach”, in Proceedings of the 15th International Conference on ICT in Education, Research and Industrial Applications. Integration, Harmonization and Knowledge Transfer. Volume II: Workshops, vol. 2393, 2019, pp. 68-80, [Online].

22. S. Lytvynova, “Model of cloud oriented learning environment (COLE) of comprehensive educational establishments (CEE) teacher”, Journal of Information Technologies in Education (ITE), vol. 20, 2014, pp. 117-127.

I. Ivaniuk, O. Ovcharuk, “The response of Ukrainian teachers to COVID-19: challenges and needs in the use of digital tools for distance learning”, Information Technologies and Learning Tools, vol. 3 (77), 2020, [Online].

A. Offerman, “500,000 data scientists needed in European open research data”, 2016. [Online].

23. European Commission. “Communication on the European Research Area: Progress Report 2014 (575 Final)”. European Commission, Brussels. 2014. (in English) “Doctoral Training Principles”. [Online].

Размещено на Allbest.ru