Методика інтегрованих занять із фізичної культури на екологічній стежині в закладі дошкільної освіти

2,0±0,7

1,9±0,6

>

Після експерименту

3,1±0,5

3,8±0,5

<

Для перевірки ефективності інтегрованих занять із фізичної культури впродовж дев'яти місяців заняття з фізичної культури в контрольній групі проводилися в традиційній формі, а в експериментальній групі - одне заняття на тиждень проводилося інтегроване за розробленою методикою на екологічній стежині в умовах природного середовища. Згідно з результатами хронометрії моторна щільність занять із фізичної культури в експериментальній групі складала 68-82% залежно від завдання і типу заняття. У контрольній групі моторна щільність складала 52-68%, що підтверджує результати досліджень М. Рунової, відповідно до яких моторна щільність різних типів занять із фізичної культури в закладах дошкільної освіти складає менше 70% (Рунова, 2003). Дані пульсометрії свідчать, що під час усіх частин інтегрованих занять із фізичної культури навантаження відповідало можливостям дітей і загальноприйнятим рекомендаціям (Лях, Мейксон, Копилов, 1999). В експериментальній групі середній рівень ЧСС під час занять складав 130-140 уд./хв, а в контрольній групі - 110-130 уд./хв. Отримані результати підтверджують результати дослідження М. Рунової, яка стверджує, що однією із причин недосконалості рухового режиму в закладах дошкільної освіти є слабкий тренуючий ефект від різних типів занять із фізичної культури (Рунова, 2003). Порівняльний аналіз показників фізичної підготовленості дітей експериментальної групи виявив достовірну різницю результатів із шести контрольних вправ із восьми: біг на 30 м, біг на 500 м, стрибок у довжину з місця, статична рівновага, згинання та розгинання тулуба (табл. 2).

Діагностика рівня екологічної освіти включала визначення рівня екологічних знань, виявлення характеру ставлення дошкільників до природи, особливостей екологічних уявлень і умінь здійснення діяльності з об'єктами природи. Вивчення рівня екологічних знань дітей здійснювалося за п'ятибальною системою за методикою З. Плохій (Плохій, 2010). До експерименту порівняльний аналіз показників знань дітей з екологічної культури не виявив достовірної різниці. Після експерименту в дітей контрольної і експериментальної груп спостерігалося зростання рівня знань про природу, однак у дітей експериментальної групи рівень знань про природу вище (табл. 3).

Отже, заняття за експериментальною методикою сприяли не тільки розвиткові фізичного потенціалу дошкільників, але й формуванню знань та уявлень про природу.

Висновки

Підсумовуючи зазначене вище, можемо констатувати, що заняття за запропонованою методикою інтегрованих занять із фізичної культури на екологічній стежині в закладі дошкільної освіти забезпечують рівень навантаження, який відповідає можливостям дітей дошкільного віку та чинить позитивний вплив на підвищення рівня фізичної підготовленості. Також експериментальна методика сприяє підвищенню рівня екологічної культури дошкільників.

Перспективними напрямками подальшого дослідження є обґрунтування ефективності експериментальної методики у процесі фізичного виховання на наступних ступенях освіти (діти молодшого шкільного віку), розроблення та встановлення міжпредметних зв'язків між фізичним вихованням та іншими розділами програми дошкільної освіти.

Список використаних джерел

1. Богініч О. Пріоритети у сфері фізичного розвитку дитини дошкільного віку. Оптимізація фізичного розвитку дитини у вітчизняній системі освіти. Запоріжжя: ЗОІППО, 2010. С. 124-148.

2. Вільчковський Е. С., Курок О. І. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. 428 с.

3. Лях В. І., Мейксон М., Копилов Ю. А. Оцінка успішності з фізичної культури. Фізична культура у школі. 1999. № 1. С. 8.

4. Плохій З. П. Формування у дітей дошкільного віку екологічної культури: (теоретичний та методичний аспекти). Київ: Видавничий дім «Персонал», 2010. С. 91-101.

5. Рунова М. А. Двигательная активность ребенка в детском саду. Москва: Мозаика-Синтез, 2004. 256 с.

6. Спенсер Г. Воспитание умственное, нравственное, физическое. Москва: Либроком, 2013. 223 с.

7. Фізичне виховання, основи здоров'я та безпеки життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку / О. Л. Богініч, Н. В. Левінець, Л. В. Лохвицька, Л. А. Сварковська. Київ: Генеза, 2013. 127 с.

1. Bohinich O. Priorytety u sferi fizychnoho rozvytku dytyny doshkilnoho viku. [Priorities in the field of physical development of preschool children]. Optymizatsiia fizychnoho rozvytku dytyny u vitchyznianii systemi osvity. Zaporizhzhia: ZOIPPO, 2010. рр. 124-148. [in Ukrainian].

2. Vilchkovskyi E. S., Kurok O. I. Teoriia i metodyka fizychnoho vykhovannia ditei doshkilnoho viku. [Theory and method of physical education of children of preschool age]. Sumy: VTD «Universytetska knyha», 2008. 428 р. [in Ukrainian].

3. Liakh V. I., Meikson M., Kopylov Yu. A. Otsinka uspishnosti z fizychnoi kultury. [Assessment of success of physical culture]. Fizychna kultura u shkoli. 1999. №1. рр. 8. [in Ukrainian].

4. Plokhii Z. P. formuvannia u ditei doshkilnoho viku ekolohichnoi kultury: (teoretychnyi ta metodychnyi aspekty). [Formation of ecological culture in preschool children: (theoretical and methodological aspects)]. Kyiv: Vydavnychyi dim «Personal», 2010. рр. 91-101. [in Ukrainian].

5. Runova M. A. Dvyhatelnaia aktyvnost rebenka v detskom sadu. [Physical activity of the child in kindergarten]. Moskva: Mozayka-Syntez, 2004. 256 р. [in Russian].

6. Spenser H. Vospytanye umstvennoe, nravstvennoe, fyzycheskoe. [Mental, moral, physical education]. Moskva: Lybrokom, 2013. 223 р. [in Russian].

7. Fizychne vykhovannia, osnovy zdorovia ta bezpeky zhyttiediialnosti ditei starshoho doshkilnoho viku. [Physical education, basics of health and safety of life of older preschool children]. / O. L. Bohinich, N. V. Levinets, L. V. Lokhvytska, L. A. Svarkovska. Kyiv: Heneza, 2013. 127 р. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru