Альтернативні системи навчання у сучасній зарубіжній педагогіці
Альтернативна освіта як педагогічне поняття. Альтернативні та експериментальні школи у провідних країнах світу. Вальдорфська школа - навчання по системі Р. Штайнера. Дослідження освітньої системи Р. Штайнера як приклад сучасного підходу до викладання.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.03.2019 |
| Размер файла | 57,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2.4. Вальдорфська школа в Україні
Вальдорфскі школи в Україні існують досить давно, і основний акцент в них робиться на те, щоб розвинути творчий підхід, креативність у дитини. Велика увага приділяється музикуванню, танцям, шиттю, в'язанню, вишивці та ліпленню. Цьому навчаються і дівчатка, і хлопчики. Випускники вальдорфських шкіл відрізняються від дітей із загальноосвітньої школи тим, що вони більш креативні, з великим задоволенням пізнають світ, їм все цікаво, вони нестандартно мислять. Саме такі співробітники в попиті у сучасних компаніях. У цій школі не оцінюються знання, що дає мотивацію дізнаватися щось нове із задоволенням, а не заради гарної оцінки. Так як тривалий період дитину веде один вчитель і в середній, і в старшій школі, він добре знає свого підопічного, може індивідуалізувати підхід, акцентуватись на тому, що він вважає за краще для конкретного учня. Навчання ведеться таким чином, щоб учень не боявся допускати помилок і мав комплексне бачення.
До прикладу можемо взяти конкретний приклад школи із Вальдорфською ініціативою “Явір”, яка почала свою роботу у державній школі №203 з вересня 2017 року, і одразу 70 учнів почали навчання за вальдорфськими програмами. Вищеназвана методика в Україні затверджена державним стандартом. Діти проходять атестацію у відповідності до стандартних вимог і отримують документи про освіту державного зразка. Вальдорфська школа сьогодні у повній мірі відповідає концепції Нової української школи. В українських вальдорфських школах вже працюють принципи, які в загальноосвітніх школах тільки збираються впровадити.
Дана школа позиціонує себе як освітній заклад, що бере до уваги підліткову кризу а забезпечує гармонійне зростання дитини. Якщо ми детальніше візьмемо до розгляду середню школу, тобто 5-9 класи, то побачимо, що “Явір" демонструє вікові зміни крізь призму “зростання” людства з різних точок зору. Вперше з'являється історичний погляд на великі епохи - давньоіндійську, давньоперсидську, давньоєгипетську. Кульмінація цього проходу - стародавня Греція з її містами-полісами: Афінами, Спартою. У п”ятому класі діти з вальдорфських шкіл їдуть на справжні Олімпійські ігри, змагатися між собою у стародавніх видах спорту (уроки фізкультури в цьому році - це тренування до них). Врешті вони розглядають Рим, розбійників, що його заснували, і переживають цей період розвитку свідомості людства. Як людство потроху дорослішає, так і діти переживають своє, ще недовге життя як період вростання в земне буття.
Так само і епоха ботаніки: вивчаючи рослини, дитина бачить кроки дорослішання в рослинному світі - гриби як немовля, папоротники як маля і далі до величних розкішних дерев - дорослих.
Звичні нам дисципліни - мова та математика. До цього віку дитина ще купалась та гралась в цьому. Тепер в мові заглиблюємось в граматику, як найдуховнішу частину мови, в математиці з'являється геометрія від руки (опора цьому - малювання форм, чому навчались діти в попередні роки), світ чисел розкривається з різних сторін. Продовжується вивчення дробів. Перші епохи садівництва, роботи з деревом. Епоха тварин - діти занурюються у світ птахів. Поглиблюється бачення кольору та форми в живописі. Є музикальні та театральні проекти, що визначає вчитель, дивлячись на те, що саме потрібно дітям конкретного класу.
Вчитель і учні не протиставлені один одному, а об"єднані у спільний процес. Вчитель бере участь у всіх діях дітей, пробуджуючи наслідувати його приклад. Разом з дітьми він робить відкриття, малює, бігає, може підключити свою уяву і наповнити предмет власною творчістю.
Нерозривними є процеси поглинання нової інформації, вражень та творення свого. Дітей заохочують ставити питання і самим знаходити відповідь. Пробуджується дослідник. Новий матеріал подається лише тоді, коли вчитель бачить готовність дітей його сприйняти. Діти самі малюють та пишуть свої підручники.
Школа являє собою відкриту систему, що має зв"язки з іншими сферами життя. Її головна мета - розкрити людські можливості, які створюють основу для вирішення всіх життєвих ситуації та конфліктів.
Але при усіх перевагах хочеться тверезо проаналізувати таку систему навчання та підкреслити, що вальдорфська школа все-таки не замінила загальноосвітню. Одна з причин в тому, що дітям, оскільки вони не отримують оцінок, складніше в подальшому вступати до вузів. Ця школа розвиває, формує особистість, але не ставить за мету вступ до ВНЗ, в той час як багато батьків вважають пріоритетним отримання диплома про вищу освіту. Крім цього, дитині все одно доведеться отримати атестат державного зразка, де потрібні оцінки з предметів, а дитина буде не підготовленою до оцінки своїх знань. До того ж вальдорфский підхід не підходить дітям, у яких схильність до більш точних наук.
Висновки
Розглянувши з концептуальних позицій поняття "альтернативна освіта", ознайомившись із сучасними дослідженнями в цій галузі, а також ураховуючи логіку нашого дослідження, ми прийшли до такого робочого визначення розглянутого поняття: альтернативна освіта являє собою напрям у педагогічній теорії та практиці, орієнтований на забезпечення в спеціально організованих, відмінних від загальноприйнятих і традиційних, педагогічних умовах справжньої внутрішньої свободи й самореалізації особистості, задоволення її потреб та інтересів, розкриття й розвиток природних задатків у процесі освоєння нею навколишнього світу.
У зв'язку з цим важливо відзначити, що доктрина альтернативної освіти в якості одного зі своїх основних методологічних джерел має уявлення, які характерні, насамперед, основним рисам духовного життя суспільства, а саме: розвиток здібностей особистості, розширення суб'єкт-суб'єктних взаємин, заміщення трудової діяльності проявами творчої активності. При цьому гуманістичний потенціал, закладений у різних видах альтернативного навчання й виховання, насамперед, виключає зі своєї сутності суто технократичну доктрину, розвиваючи тим самим у собі багатоаспектну соціальну основу. Ось чому незгасний інтерес суспільства до альтернативної освіти сьогодні набуває характеру феномена.
Хочеться вірити, що суперечки навколо питання альтернативного та консервативного підходів навчання дійдуть консенсусу та, все ж, дадуть результат у вигляді заохочення дітей до навчання, самодисципліни, прагнення пізнавати себе як особистість та невід'ємну частину соціуму, не відхиляючи та не ігноруючи точні науки, як це спостерігалось у багатьох системах, що, тим не менш, дали поштовх до надзвичайно корисного підходу до навчання.
Не слід ігнорувати той факт, що проблематика будь-якої системи навчання є актуальною і для педагога. Ми є свідками шаленого розвитку технологій, заміщення друкованої літератури девайсами, використання електронних пристроїв замість вербального контакту, що також має свої переваги та недоліки. Грамотний підхід до їх застосування дасть неймовірний ефект та продуктивно позначиться та результативності учнів.
Наразі альтернативна освіта в Україні знаходиться на початковому рівні. Існуючу, діючу школу треба вдосконалювати, а запозичену підлаштовувати під безліч факторів, щоб вона мала сенс до існування. Мається на увазі, що. Наприклад, згідно з методом проектів, ні держава, ні вчитель не можуть заздалегідь виробляти шкільну програму. Вона створюється дітьми разом із вчителем у процесі навчання і ґрунтується, насамперед, на навколишній дійсності. При такій побудові навчального процесу учні виявляються в різних життєвих ситуаціях, стикаються з труднощами й переборюють їх за допомогою інстинктів і звичок, а також тих знань, що потрібні для досягнення цієї практичної мети. З одного боку це має позитивний характер, але як нам відомо, в Україні освітню програму затверджує Міністерсво освіти та науки, тобто люди із вищою освітою, великим багажем знань та досвіду, особистості, які мають точне уявлення, які підручники, матеріали, методи мають застосовуватись впродовж навчального року.
Ми провели дослідження школи С. Френе, якій притаманне культивування успіхів дитини для самоствердження особи; максимальний вільний розвиток особистості за допомогою розумно організованого товариства, яке являє собою шкільну співдружність дітей і дорослих, об'єднаних спільними завданнями, діяльністю, способом життя і гуманними стосунками.
- Провідними ідеями, на яких базується виховна робота, за С. Френе, є: концентрація уваги на дитині й керування у своїй діяльності потребами дитини, підпорядкування їм своєї техніки, технології, змісту освіти та методів виховання; дитина сама створює свою особистість за допомогою дорослого; школа повинна готувати людину ХХI ст., використовуючи з цією метою найсучасніші технічні засоби; виховання повинно базуватись на природних засадах, тобто на природі, у сім'ї, через духовний досвід людства; На даному етапі наша школа все ще знаходиться під впливом радянського виховання, і те, що здається загальним, обов`язковим правилом наразі сприймається як умови альтернативної школи. Можемо зробити висновок, що для України такий вид освіти є необхідним як ніколи, не зважаючи на деформовану ментальність різними чинниками, сприйняття освіти має бути дещо змінено та переформатоване, аби нове покоління мало зможу адаптуватись в будь-яких умовах.
Також, у цей період у багатьох країнах світу досліджується і ефективність відкритого навчання. Маючи такі недоліки, як значні варіації у навчальних програмах, характері планування навчального простору, кількості учнів, розбіжності в їхньому соціокультурному статусі, значному витраті часу на зміну видів діяльності, шуму в класі - даний експеримент не набув особливої популярності і не приніс очікуваних результатів. У дітей через відсутність постійного керівництва з боку вчителя спостерігався стан тривожності.
Для порівняння хочеться взяти до прикладу Вінницьку школу “АІСТ”.
Це перша в Україні приватна сімейна школа з елементами системи Монтессорі. У школі практикується демократизація процесу управління (співпраця, аналіз, колективна відповідальність).
За таким принципом працюють наступні структури:
§ Рада засновників
§ Рада директорів
§ Учительська колегія
§ Команди класів
§ Творчі проектні команди
§ Рада батьків
Основними педагогічними засобами є: сімейна атмосфера школи, пізнання, творчість, мистецтво, спорт, туризм, активна діяльність, спрямована на добро та красу. Базуючись на досвіді, отриманому під час проходження навчальної практики у вищеназваній школі можу з упевненістю сказати, що мотиви школи не відрізняються категорично від Вальдорфської. Тобто дитину перша за все сприймають як особистість, на перше місце ставлять її духовні цінності, сприймають учня як таким який він є, аби направити його здібності у правильному напрямку, спілкуються з ним та не ігнорують будь-які побажання та зауваження. У школі “АІСТ" присутня ранкова молитва, яка є, наголосимо, не примусовою. Загальношкільні заходи, присвячені різноманітним святам, у яких беруть участь не тільки учні, а й педагогічний склад. Діти не відірвані від природи, в їх житті присутнє навколишнє середовище, контакт з натуральними матеріалами, активна пряця на моторну роботу Разом з тим школа не відмовляється від раннього розвитку дитини, застосування книг, навчальних матеріалів, сучасних гаджетів, завдань на логіку, мислення та розвиток пам'яті. Як і у школі О. Ніла однією з форм соціалізації особистості, що застосовуються у школі, є "щирі бесіди" між учнем і директором (персональні уроки). Особлива увага приділяється шкільному самоврядуванню, оскільки без нього, як вважав А. Ніл, школа не може бути прогресивною.
Можемо зробити висновок, що для забезпечення оптимального розвитку та навчання дитини не обов'язково вдаватися до крайнощів, є альтернативні, можна навіть сказати, змішані способи освітніх програм, які б якнайліпше пристосували учня до реалій та майбутнього без втрати загальної освітньої бази.
Список використаної літератури
1. Алексюк А.М. Методи навчання в сучасній буржуазній педагогіці США / А.М. Алексюк, В.М. Чорний. - К.: Рад. шк., 1983. - 140 с.
2. Амонашвили Ш.А. Размышления о гуманной педагогике / Ш.А. Амонашвили. - М.: ИД Шалвы Амонашвили, 1995. - 496 с.
3. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Р. Бернс. - М.: Прогресс, 1986. - 422 с.
4. Брунер Дж. Процесс обучения / Дж. Брунер. - М.: Прогресс, 1962. - 356 с.
5. Вульфсон Б.Л. Мировое образовательное пространство на рубеже векав: учебное пособие / Б.Л. Вульфсон. - М.: Из-во Московського психолого-социального ин-та, 2006. - 235 с.
6. Вульфсон Б.Л. Сравнительная педагогика / Б.Л. Вульфсон, З.А. Малькова. - М.: Ин-т практ. Психологи; Воронеж: НПО”МОДЗК”, 1996. - 236 с.
7. Галус О.М. Порівняльна педагогіка: навчальний посібник / О.М. Галус, Л.М. Шапошнікова - К.: Вища шк., 2006. - 215 с.
8. Глассер У. Школы без неудачников / У. Глассер. - М.: Прогресс, 1991. - 176 с.
9. Капранова В.А. Сравнительная педагогика. Школа и образование за рубежом: учебное пособие / В.А. Капранова. - Минск: Новое знание, 2004. - 222 с.
10. Кічук Н.В. Освіта у сучасному світі: навчальний посібник / Н.В. Кічук. - Ізмаїл, 2001. - 88 с.
11. Кларин М.В. Инновации в мировой педагогике: обучение на основе исследования, игры и дискуссии: Анализ зарубежного опыта / М.В. Кларин. - Рига: НПЦ „Експеримент”, 1995. - 176 с.
12. Корсак В. Вимірювання ефективності освіти - нерозв'язана проблема / В. Корсак // Шлях освіти. - 1998. - №4. - С. 16-19.
13. Левківський М.В. Історія педагогіки: підручник / Левківський М.В. - К.: Центр навч. літ-ри, 2003. - 360 с.
14. Лузан П.Г. Методи і форми організації навчання у вищій аграрній школі: навчальний посібник / П.Г. Лузан. - К.: Аграрна освіта, 2003. - 224 с.
15. Лузан П.Г. Теорія і методика формування навчально-пізнавальної активності студентів / П.Г. Лузан. - К.: НАУ, 2004. - 272 с.
16. Інна Завгородня. “Вальдорфська педагогіка - з Німеччини в Україну" https: // p. dw.com/p/19VOV
17. Тетяна Корякіна. “Види альтернативної освіти - плюси та мінуси” http://clc. am/BjJ9Mg
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Ідейно-концептуальні і правові аспекти альтернативної освіти, її основні напрями. Альтернативні дисципліни для учнів з руйнівними схильностями, терапевтичні програми. Екстернат і індивідуальне навчання — альтернативні форми отримання середньої освіти.
реферат [348,1 K], добавлен 21.09.2009Досвід профільної диференціації навчання в країнах західної Європи, США та Росії. Аналіз провідних напрямів організації профільного навчання. Особливості допрофільного навчання в школі. Етапи модернізації профільного навчання в гімназійній освіті.
дипломная работа [88,2 K], добавлен 28.12.2011Три великих принципа. Ритм навчання. Цикл навчання. Чотири етапи навчання. Дошкільна освіта. Початкова школа. Вторинна школа (середня). Вища освіта. Університет. Довгострокові програми університетського навчання. Доктрина про будівництво школи.
реферат [19,1 K], добавлен 27.01.2003Сучасні підходи до організації навчання в початковій школі. Дослідження процесу запровадження інтерактивних технологій в навчальний процес в зарубіжній і вітчизняній педагогіці. Технології колективно-групового навчання та опрацювання дискусійних питань.
курсовая работа [76,0 K], добавлен 23.04.2014Характеристика розвитку системи інклюзивного навчання в Україні. Вплив освітньої діяльності на процеси здобуття освіти неповносправними дітьми в країні. Організація першої школи для хлопчиків з порушеннями опорно-рухового апарату у 1865 році в Лондоні.
статья [23,3 K], добавлен 07.02.2018История создания "вальдорфских школ". Теоретико-методологические основы педагогики Рудольфа Штайнера. Кэмпхиллское движение как ветвь педагогики Рудольфа Штайнера. Примерный учебный план штайнеровской школы. Цели и задачи кэмпхиллского движения.
реферат [28,8 K], добавлен 15.03.2012Вивчення структури і основних компонентів системи освіти в Україні. Аналіз організаційних засад діяльності загальноосвітніх навчально-виховних закладів, методів управління шкільною справою. Поняття про альтернативні школи. Нові типи навчальних закладів.
презентация [5,6 M], добавлен 17.03.2014Досвід профільної диференціації навчання в країнах Європи, США та Росії, аналіз напрямів та форм його організації. Особливості організації допрофільного навчання в сучасній школі. Концепція модернізації управлінської інфраструктури профільної школи.
дипломная работа [124,9 K], добавлен 03.12.2011Ефективність системи диференційованого навчання. Підготовка вчителів до диференційованого навчання школярів. Значимість диференційованого навчання в початковій школі. Міжнародне дослідження рівня знань школярів. Групові та тривалі домашні завдання.
курсовая работа [37,8 K], добавлен 17.12.2012Суть методу навчання Центрального інституту праці, загальна оцінка його досвіду у трудовому навчанні. Застосування інструкцій, технічних засобів, режиму праці у системі профтехосвіти. Пропозиції щодо створення нової системи виробничого навчання.
курсовая работа [769,9 K], добавлен 26.10.2010
