Технологія розвитку критичного мислення у навчальному процесі

«Рибна кістка» є дієвим інструментом у застосуванні до соціальних тем, на зразок «шкідливі звички», «підліткова злочинність» тощо.

Порядок роботи:

1. Після спільного обговорення проблемної теми під модерацією вчителя учні записують її чітке формулювання в полі «Проблема».

2. Після аналізу інформації за темою (з текстових матеріалів, фільмів тощо) учні виділяють причини та аргументи, що їх підтверджують. Часто причин знаходиться більше, ніж аргументів. У такому випадку варто пояснити дітям, що це - нормально, адже бувають ситуації, коли причини ще не мають логічного пояснення і залишаються у якості припущень.

3. Встановивши зв'язок «причин-аргументів» діти формулюють висновок, який записується в останній частині малюнку.

31. Стратегія «INSERT» (ІНСЕРТ) - інтерактивна система запису для ефективного читання і розмірковування.

Це техніка дає можливість дитині глибше осмислити запропонований для опрацювання текст. Учні читають текст і ставлять на полях відповідні позначки біля окремих слів чи фраз:

+ Я це знав.

- Я це не знав.

? Я думав інакше. Це мене здивувало.

! Це мене зацікавило. Я хотів би дізнатися про це більше, детальніше.

Далі учні заповнюють таблицю, куди вписують ключові слова чи речення, що їх зачепили, - у відповідну з 4-х колонок.

32. Стратегія «Ромашка Блума».

Цей інструмент розроблений за педагогічним принципом таксономії американського психолога Б.Блума та його шести рівнів учбових цілей в когнітивній сфері: знання - розуміння - застосування - аналіз - синтез - оцінка.

Після першого знайомства з інформацією, вчитель пропонує учням запитання:

1. Прості, фактичні (на перевірку пам'яті): Що…? Де…? Коли…?

2. Уточнюючі: Ти вважаєш, що…? Тобто ти сказав, що…? Ти бачиш це так …?

3. Пояснюючі: Чому…? Що мається на увазі…?яка головна ідея…?

4. Творчі, де є елемент прогнозування, припущення: А що, якби…? Як би покращили…? Запропонуйте альтернативу… тошо.

5. Оцінювальні: Чим щось відрізняється від іншого? Наскільки цінними є…? Як би ви визначили, аргументували…? Яке судження ви можете зробити з приводу…? тощо.

6. Практичні, що мають висвітлити зв'язок теорії з життям: Де це застосовується у повсякденному житті? Як це можна використати на практиці?

Запитання можна оформити у вигляді «ромашки», де на кожній пелюстці - відповідне запитання, та запропонувати на опрацювання в командах.

33. Стратегія «Логічний ланцюжок».

Учням дається завдання, де є уривки з тексту, цитати, факти, події, визначні персони тощо. Все це потрібно поєднати, або записати в хронологічному порядку, згідно з логікою.

34. Стратегія «Карусель» - це командна робота. Вчитель формулює проблемні питання відкритого характеру - стільки, скільки є команд. Заздалегідь потрібно приготувати кольорові маркери, листки А4 з питаннями (по 1 на кожному). За сигналом вчителя листки передаються між командами за годинниковою стрілкою. Група спільно записує відповідь на запитання. Відповіді не мають повторюватися. Далі можна вивісити листки на дошку та проголосувати за найкращу командну відповідь на кожне запитання (останнє відноситься до етапу - «Рефлексія»).

35. Стратегія «Кути».

Ця техніка навчання використовується, щоб навчити дітей самовизначенню та відстоюванню своєї точки зору. Назву він отримав від форми проведення-учні формулюють різні точки зору щодо теми та розходяться по різних «кутах», щоб знайти відповідні аргументи. Вчителю потрібно так організувати цей процес, щоб учні самостійно визначили спірні питання та напрям дискусії, самі розходилися по кутах. Найкраще для такої дискусії підходять тексти, статті, випадки з життя, що мають світоглядний багатозначний контекст та пов'язані з буденними уявленнями, моделями поведінки, соціальними й екологічними проблемами, колективними міфами та упередженнями. Схема проведення «кутів» включає всі фази уроку розвитку критичного мислення - «Виклик», «Осмислення» та «Рефлексію»:

Знайомство з текстом. Вчитель має вибрати такий текст, який від початку може наштовхувати на багато різних інтерпретацій.

Діти формують свою ключову думку щодо отриманої інформації та обговорюють текст в парах, малих групах. При цьому завдання може звучати по-різному, наприклад: «Запишіть свою думку стосовно прочитаного», «Оцініть поведінку героїв», «Поясніть, чому так могло статися», «Запропонуйте свій варіант вирішення проблеми» тощо.

В кожній групі якийсь один учень має стати аналітиком, завдання якого - виявляти протилежні одна одній точки зору. Також вчитель ставить перед ним конфіденційне завдання - виявити, як члени кожної групи здійснюють свій вибір на користь якоїсь з точок зору, якими аргументами користуються. Тож аналітики переміщаються між командами та роблять особисті записи.

Групи озвучують перед усіма присутніми головні тези свого обговорення - так виявляються кілька відмінних між собою точок зору, які повторилися у різних групах. Вчитель допомагає дітям сформулювати різні ключові позиції, за якими діти групуються в нові команди і розходяться «по кутах». Аналітики становлять окрему групу. Діти, чия точка зору не співпадає з жодним з кутів, мають вибір - приєднатися до найбільш підходящого «кута», або ж увійти в групу аналітиків.

Далі кожна з груп спільно шукає аргументи та готується до відстоювання своєї точки зору. Також в командах обираються доповідачі.

Паралельно група аналітиків випрацьовує критерії для оцінки виступів команд. Основне завдання - відслідкувати етапи розвитку ідей та відповісти на важливе питання: як насправді відбувається вибір на користь певної точки зору? Вчитель може допомагати їм у цьому нелегкому завданні.

Доповідачі від команд презентують свою ключову ідею та її аргументацію. Після чого аналітики за допомогою вчителя мають оцінити виступи груп за тими критеріями, які вони виділили (максимальна кількість критеріїв - 5). Пріоритет має надаватися не лише команді, що найбільш чітко аргументувала точку зору (з теоріями, фактами, даними та прикладами), але й тій групі, яка змогла узагальнити точки зору інших команд та врахувала їх у своєму виступі.

Результат оцінювання має озвучуватися максимально толерантно, з акцентом на позитивні моменти у кожному виступі. Про це аналітики мають бути попереджені заздалегідь

36. Стратегія « К-таблиці».

Концептуальні таблиці використовують для порівняння трьох чи більше понять, аспектів, питань (по горизонталі розташовується те, що потрібно порівняти, по вертикалі - різні властивості, риси чи якості, за якими учні мають порівнювати).

Зведена таблиця має важливу особливість - характеристики для порівняння учні мають придумати самі, шляхом спільної роботи. Спершу всі пропозиції характеристик записуються на дошку та узагальнюються. Потім учні мають вибрати найважливіші - аргументувати при цьому, чому саме ці, а не інші критерії важливі для порівняння. Далі дані з опрацьованого матеріалу заносяться в таблицю.

Інструментів і стратегій для розвитку критичного мислення на сьогодні відомо набагато більше. Їх можна легко знайти в інтернеті, або ж створити самостійно. Важливо при цьому пам'ятати, що розвивати критичне мислення - це значить вчити дітей не тому, що вони повинні думати, а як вони мають думати - розвивати навички аналізу, синтезу, пошуку та переосмисленню інформації, навчити ставити перед собою додаткові запитання, знаходити нестандартні рішення, аналізувати свої вчинки та дії. І чим ширше поле для самостійних думок та дій з правом на деякі помилки в процесі засвоювання нових знань отримають наші учні,- тим ефективнішим буде навчання.

Одне китайське прислів'я говорить: «Скажи мені - і я забуду, покажи мені - і я запам'ятаю, дозволь мені діяти самому - і я навчуся». Навчити дитину мислити і діяти самостійно, брати відповідальність за свої думки й рішення - чи ж не це є одним з найважливіших завдань вчителя!

4. Як планувати урок за технологією розвитку критичного мислення

«Часто і порізному запитувати -- це і означає набувати точних знань»

Платон

Пропонуємо матрицю планування уроку з допомогою запитань, яку надають у методичній системі «Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів» Джинні Стіл, Курт Мередіт, Чарльз Темпл [26]. Вона буде дуже корисною для вчителів, які працюють над впровадженням технології розвитку критичного мислення у навчальний процес. Ці запитання педагог повинен поставити собі й відповісти на них під час планування уроку.

Готуючись до уроку:

Мотивація:

Чому цей урок є важливим?

Як він пов'язаний з тим, чого я вже навчав, і з тим, чого буду навчати?

Як тема уроку може бути пов'язана з особистим досвідом учнів та з їх інтересами?

Які можливості надає урок для критичного мислення?

Що учні зможуть зрозуміти, чого навчаться робити в майбутньому завдяки уроку?

Яку цінність має урок для вчителя? для учня?

Завдання уроку:

Які конкретні знання, розуміння яких проблем будуть досягнуті учнями?

Оцінювання:

Яку методику оцінювання я буду використовувати?

Які буде знайдено докази того, що учні дійсно навчилися того, що я запланував?

Ресурси та використання часу:

Яким чином розподіляються ресурси та час, необхідні для процесу навчання?

Чи потрібні спеціальні тексти, роздаткові матеріали?

Скільки часу потребує кожна стратегія, що буде використовуватися?

Групування:

Як повинні бути згруповані учні для навчального процесу?

Під час уроку:

Актуалізація:

Як сфокусувати думку учнів на темі уроку?

Як зацікавити учнів?

Як відновити у пам'яті попередні знання?

Яким чином можна підвести учнів до формулювання запитань та мети навчання, а також до оцінки власних попередніх знань?

Усвідомлення змісту:

Яким чином учні досліджуватимуть зміст уроку?

Як вони будуть відстежувати усвідомлення змісту?

Який матеріал їм слід надати?^:

Як залучити їх до активного навчання?

Рефлексія:

Як учні будуть обмірковувати нові знання, шукати відповіді на запитання, що залишилися?

Як учні можуть застосувати вивчене на уроці?

Закінчення:

Яких результатів необхідно було досягти на уроці?

Наскільки розв'язання проблем є бажаним?

Наскільки це можливо зробити у зв'язку з темою?

Чи є такі проблеми, які залишилися нерозв'язаними, принаймні зараз?

Після уроку:

· Яка діяльність учнів, що продовжує роботу, розпочату на уроці, може бути запланована на позаурочний час?

· До якого подальшого навчання може вести цей урок?

· Що повинні робити учні після закінчення уроку?

· Які ще питання можна досліджувати?

Що ще варто порадити вчителю, що впроваджує у своїй роботі технологію розвитку критичного мислення?

1. Використовуйте різноманітні форми та методи організації роботи учнів, що дозволяють розкрити зміст їх досвіду відносно запропонованої теми.

2. Створюйте атмосферу зацікавленості та успіху кожного учня в роботі.

3. Стимулюйте учнів до пошуку різноманітних способів виконання завдання на уроці.

4. Застосовуйте завдання, які дозволяють учню самому обирати тип, вид і форму предметного матеріалу (словесну, графічну, умовно-символічну тощо).

5. Створюйте педагогічні ситуації спілкування, які дозволяють учню, незалежно від його готовності до уроку, проявляти ініціативу, самостійність, активність у доборі способів роботи.

6. Обговорюйте з учнями наприкінці уроку не тільки те, „що ми дізналися на уроці”, але й те, що сподобалось (не сподобалось) і чому; що хотілося б виконати ще раз, а що зробити інакше.

7. При виставленні оцінок аналізувати на лише правильність відповіді, але й її самостійність, оригінальність, прагнення учня шукати й знаходити різноманітні способи виконання завдання.

8. При визначенні домашнього завдання враховуйте не тільки його зміст та об'єм, але й розробляйте детальні рекомендації з раціональної та ефективної організації самостійної роботи.

Робота над певною проблемою може продовжуватися і в позаурочний час. Вона розглядається на засіданнях гуртка, під час написання наукових робіт, проведення досліджень, підготовці до турнірів, олімпіад тощо.

5. Конструктор уроків розвитку критичного мислення

«Мозок, добре налаштований, вартий більше, ніж мозок, добре заповнений»

М. Монтень

У методичній літературі для вчителів не достатньо рекомендацій і розробок уроків за технологією розвитку критичного мислення. Це спонукало до створення конструктора уроку з використанням цієї технології. Маючи такий конструктор, можна легко розробити урок з будь-якого предмета за ТРКМ.

Урок № Дата Клас
Тема уроку: ___________________________________
Мета:
Завдання: Навчальні____________________________________ Розвивальні _________________________________ Виховні_____________________________________
Тип уроку
Наочність і обладнання
Очікувані результати
№	Фази Уроку	Стратегії, які можна використати
1.	Виклик	Розминка Асоціативний кущ Знаю - хочу дізнатись - дізнався ПРЕС Недостатньо інформації Правильно чи неправильно Закінчи (розпочни) речення Усний рахунок Тонкі, товсті запитання Алфавіт Прогнозування за ілюстрацією Дерево припущень Задача-проблема Мозковий штурм Кути Сенкан
2.	Осмислення	ПРЕС Робота в парах Дискусія Мозковий штурм Мозаїка Дерево рішень Знаю - хочу дізнатись - дізнався Діаграми Венна Несподівана заборона Рибна кістка Інсерт 6 кольорових капелюхів Ромашка Блума К - таблиці М - таблиці РОФТ Зигзаг Логічний ланцюжок Задача-помилка Карусель Кластер Кути
3.	Рефлексія	Знаю - хочу дізнатись - дізнався Кластер ПРЕС Сенкан Сюрприз Рюкзак Есе РОФТ 6 кольорових капелюхів Кути Алфавіт Самооцінка



ВИСНОВКИ

«Навчання без міркування - марна праця»

Конфуцій

У педагогічних колах усього світу активно обговорюються питання: що таке школа XXI століття? Як організувати безперервне навчання педагогів, щоб їхні знання відповідали вимогам сучасності? Які навички потрібні нашим вихованцям, щоб бути успішними у житті? Ці і подібні запитання давно хвилюють освітян. Педагоги розуміють, що сучасним дітям потрібен зовсім інший набір умінь та компетентностей, ніж їхнім попередникам. Тож виникло збірне поняття «навички XXI століття», до яких відносять: креативність; критичне мислення; комунікативні навички; ІКТ-обізнаність, використання інформації та медіа; здатність самонавчатися та адаптуватися до умов в інших культурах та суспільствах; інноваційність тощо.

Для сучасного інформаційного суспільства, що швидко розвивається і базується на сучасних технологіях, характерні новітні політичні технології, новітні засоби інформації, здатні формувати громадську думку, активно впливати на суспільну та індивідуальну свідомість, а іноді й змінювати усе життя суспільства. Усе це потребує від людей здатності не лише орієнтуватися в інформаційних потоках, а й відбирати та оцінювати усе, що надходить ззовні, потребує критичного мислення.

Розвиток критичного мислення найбільш актуальний в часи інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного знаходження відповідей на запитання, значну частину яких неможливо передбачити. Тому очевидна надзвичайна важливість того, щоб люди XXI століття вміли мислити критично. У цьому сенсі критичне мислення виступає як фундамент сучасної освітньої системи. І вже сьогодні завдання оволодіння стратегіями і навичками критичного мислення визнано першочерговим у багатьох країнах світу.

На думку відомого американського психолога Д.Халперн, освіта, розрахована на перспективу, має забезпечити формування в учнів двох основних груп умінь: швидко орієнтуватися у зростаючому потоці інформації та уміння осмислити і застосувати отриману інформацію. Це одне із завдань Нової української школи, яку ми розбудовуєм. А технологія розвитку критичного мислення є інноваційною, інтерактивною, актуальною і доцільною в навчальному процесі та в житті кожного з нас.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андерсон Дж. Когнитивная психология. - СПб.: Питер, 2002. - 496 с.

2. Блум Б. Таксономия образовательных целей: сфера познания. [Електронный ресурс] / Режим доступа: http://еn.wikipedia.org/wiki/Bloom's Taxonomy.

3. Брунер Дж. Психология познания. За пределами непосредственной информации / Под ред. А.Р.Лурия. - М.: Прогресс, 1977. - 412 с.

4. Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П., Сущенко І.М. Критичне мислення: як цьому навчати: Науково-методичний посібник / За наук. ред. О.І.Пометун. - Харків, 2007. - 190 с.

5. Дьюи Дж. Психология и педагогика мышления / Пер. с англ. Н.М.Никольской. - М.:Совершенство, 1997. - 208 с.

6. Загальна психологія : підручник / за заг. ред. С.Д. Максименка. - Вінниця : Нова Книга, 2004.-704 с.

7. Зоркина Н. В. Критическое мышление - мышление XXI в. // Методичний вісник історичного факультету №1. - Харків: Консум, 2002. - C. 77-82.

8. Клустер Д. Что такое критическое мышление? [Електронный ресурс] / Режим доступа: http://testolog.narod.ru//Other15.html.

9. Колосова Н.С. Технологія формування критичного мислення на уроці географії. - Х.: Вид. група «Основа», 2008.

10. Липман М. Рефлексивная модель практики образования // Пер. с англ. А.В.Колотвина.- Кембридж, 1991. - С. 7-25.

11. Макаренко В.М., Туманцова О.О. Як опанувати технологію формування критичного мислення. - Х.: Вид. група «Основа», 2008.

12. Маркова І.С., Біловол Г.О. Урок математики в сучасних технологіях: теорія і практика. Розвиток критичного мислення. -- X.: Вид. група «Основа», 2007.

13. Миллер С. Психология развития: методы исследования. - СПб.: Питер, 2002.- 464 с.

14. Михайлов Ф.Т. Эмпирическое и диалектическое понимание личности / Михайлов Ф. Т. // Философско-психологические проблемы развития образования ; под ред. В. В. Давыдова / Российская Академия образования. -- М. : ИНТОР, 1994.

15. Навчаємо мислити критично: пос. для вчителів / автори-укладачі О.І.Пометун, І.М.Сущенко. - Дніпро: ЛІРА, 2016. - 144 с.

16. Надлер Дж., Хибино Ш. Мышление прорыва: Пер. с англ. Ананин С.И. - Минск: Попури, 1999. - 496 с.

17. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник. - К.: Видавничий центр «Просвіта», 2000. - 368 с.

18. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін. - К.: А.С.К., 2001. - 256 с.

19. Основи критичного мислення: метод. пос. для вчителів / О.І.Пометун, І.М.Сущенко. - Дніпро: ЛІРА, 2016. - 156 с.

20. Пєхота О.М., Кіктенко А.З. Освітні технології. - К.: А.С.К., 2004.

21. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід.- К.:А.П.Н., 2002.

22. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2005.

23. Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. - X.: Вид. група «Основа», 2003. Бібліотека журналу «Управління школою»; вип. 3.

24. Сухарєв П. Б. Інноваційна педагогічна технологія “Читання та письмо для розвитку критичного мислення” // Методичний вісник історичного факультету №1. - Харків: Консум, 2002. - C. 100-106.

25. Солсо Р. Когнитивная психология. - СПб.: Питер, 2000. - 592 с.

26. Стіл Дж., Мередіт К., Темпл Ч. Методична система “Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів”: Підготовлено для проекту “Читання та письмо для розвитку критичного мислення” / Науково-методичний центр розвитку критичного та образного мислення “Інтелект”. - К.: Міленіум, 2001. - 104 с.

27. Терно С.О. Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії / С.О. Терно: посібник для вчителя. --Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2012.--70 с.

28. Терно С.О. Теорія розвитку критичного мислення (на прикладі навчання історії) / С. О. Терно : посібник для вчителя. -- Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. -- 105 с.. -- Режим доступу до праці: http://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab/125.ukr.html.

29. Такман Б. В. Педагогическая психология: от теории к практике / Пер. с англ. -- М. : Прогресс, 2002. -- 572 с.

30. Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д. / Наук. ред., передм. О.І.Пометун. - К.: Плеяди, 2006. - 220 с.

31. Тягло О. В. Критичне мислення: навчальний посібник / О. В. Тягло. - Х. : Вид. група «Основа», 2008. - 189 с. - (Б-ка журн. «Управління школою». Вип. 1 (61)).

32. Фачоне П. Критическое мышление: отчёт об экспертном консенсусе в отношении образовательного оценивания и обучения / [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://evolkov.net/critic.think/basics/delphi.report.html.

33. Халперн Д. Психология критического мышления. - СПб.: Питер, 2000. - 512 с.

34. Штернберг Р.Дж. Интеллект, приносящий успех / Пер. с англ. - Минск: Попурри, 2000. - 368 с.



КОРИСНІ РЕСУРСИ

Бібліотека Міжнародного центру Критичного мислення (корисні матеріали англійською): http://www.criticalthinking.org/pages/index-of-articles/1021/

Матеріали та вправи для розвитку критичного мислення: https://sites.google.com/site/nacalnyeklnizneudinsk/picasa-veb-albomy/animoto http://festival.1september.ru/articles/573737/

http://www.mozliceum.na.by/mr_proekt_critic.php http://www.kmspb.narod.ru./posobie/priem.htm http://ppt4web.ru/pedagogika/ispolzovanie-tekhnologii-kriticheskogo-myshlenija-v-nachalnojj-shkole.html http://ext.spb.ru/2011-03-29-09-03-14/137-preschool-literature/3669-2013-10-20-03-35-23.html

Лекції І. Загашева з детальним описом інструментів, вправ, а також конкретні приклади з практики навчання критичного мислення: https://lib.1september.ru/2004/17/15.htm http://lib.1september.ru/2004/20/13.htm http://lib.1september.ru/2004/22/13.htm http://lib.1september.ru/2004/23/26.htm

Розвиток критичного мислення засобами ІКТ: https://sites.google.com/site/mkiktkm/razberemsa-v-ponatiah-1/kriticeskoe-myslenie

Приклади уроків з використанням інструментів для розвитку критичного мислення:

http://festival.1september.ru/articles/628005/http://nsportal.ru/nachalnaya-shkola/obshchepedagogicheskie-tekhnologii/2013/02/05/ispolzovanie-tekhnologii-razvitiya http://74214s002.edusite.ru/p66aa1.html

Размещено на Allbest.ru