Етапи розвитку теорії та практики педагогіки життєтворчості особистості у вітчизняній освіті протягом другої половини ХХ - початку ХХІ ст
Особливості періодизації розвитку освіти України. Сутнісні ознаки етапів розвитку педагогіки життєтворчості особистості. Процес вдосконалення забезпечення виробничого навчання, ідеї самовиховання особистості та організації учнівського самоврядування.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.07.2018 |
| Размер файла | 44,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Результати подальших теоретичних та емпіричних досліджень проблем педагогіки життєтворчості викладено у виданнях “Виховання життєтворчості: моделі виховних систем” (2006 р.), “Феномен інноваційної школи: життєтворчі пріоритети” (2010 р.), “Теорія і практика життєвого проектування саморозвитку особистості” (2011 р.), “Українська наукова школа психології і педагогіки життєтворчості: досягнення та орієнтири для ХХІ століття” (2013 р.) тощо.
Висновки
Використовуючи соціальний, методологічний і педагогічний критерії, спираючись на розроблені періодизації розвитку педагогічної теорії та практики в Україні (Л. Березівська, О. Сухомлинська), ми виділяємо чотири етапи розвитку теорії та практики педагогіки життєтворчості особистості у вітчизняній освіті протягом другої половини ХХ - початку ХХІ ст.
На першому, інструментально-методичному, етапі (1950-1985 рр.) відбувався розвиток нових форм і методів навчально-виховної роботи в системі загальної середньої освіти (виробничого навчання як форми соціальної практики учнів, екскурсій, лабораторно-практичних занять, методу виробничих завдань, дослідницького методу, проблемного навчання, учнівського самоврядування тощо), які пізніше були інтегровані в технолого- методичний арсенал педагогіки життєтворчості. Хоча концепт життєтвор- чості особистості в педагогічному дискурсі ще не використовували, прогресивні педагоги й психологи (В. Сухомлинський, Г. Костюк, В. Роме- нець) у своїх наукових працях і практичній діяльності розвивали ідею вільного проектування та творчого здійснення людиною свого життя.
На трансформаційному етапі (1985-1991 рр.) унаслідок переломних процесів демократичного реформування загальної середньої освіти, відновлення плюралізму у вітчизняній педагогіці, переосмислення комуністичної міфологеми домінування колективізму з'явилася можливість для активізації дослідницьких розвідок за раніше непріоритетними напрямами суспільно-гуманітарних наук, зокрема, за напрямом індивідуальної життєтво- рчості особистості. Видання в 1985 р. колективом українських учених монографії “Жизнь как творчество (социально-психологический анализ)” започаткувало концептуальну артикуляцію феномену життєтворчості особистості, а демократичні зміни уможливили його реальне забезпечення.
Значення інтеграційного етапу (1990-ті рр.) полягало в інтеграції структурних елементів педагогіки життєтворчості навколо методологічного ядра - концепту життєтворчості особистості. Видання Інститутом системних досліджень освіти Міністерства освіти України науково-методичного збірника “Школа життєтворчості особистості” (1995 р.) відкрило нову сторінку розвитку педагогіки життєтворчості, зумовило її позиціонування в науці не тільки як сукупності евристичних ідей, але і як системи теоретичних положень, що підтверджуються фактологічними даними педагогічних експериментів.
На етапі концептуалізації педагогіки життєтворчості (з 2000-х рр.) відбувся перехід кількісних змін (локальних теоретичних досліджень окремих аспектів життєтворчого потенціалу освіти, експериментально апробованих інновацій у практиці роботи шкіл життєтворчості) у нову якість - концептуальне оформлення педагогіки життєтворчості, що репрезентовано в підготовці та виданні ряду науково-методичних збірників і практико зорієнтованих посібників: “Життєтворчість особистості: концепція, досвід, проблеми” (2006 р.), “Українська наукова школа психології і педагогіки життєтворчості: досягнення та орієнтири для ХХІ століття” (2013 р.) тощо.
Список використаної літератури
1. Адаменко О. В. Розвиток педагогічної науки в Україні в другій половині ХХ століття (1950-2000 рр.) : автореф. дис. ... д-ра пед. наук. Луганськ, 2006. 46 с.
2. Алексюк А. Магістральні напрямки навчання. Здобутки народної освіти Української РСР / упор. М. І. Ковбасюк ; ред. кол.: Є. С. Березняк та ін. Київ, 1976. С. 74-86.
3. Березівська Л. Періодизація реформування шкільної освіти в Україні за радянської доби (1919-1991). Історико-педагогічний альманах. Умань, 2011. Вип. 1. С. 44-48.
4. Бех І. Ідея життєтворчості особистості у виховному універсумі В. Сухо- млинського. Наукові записки КДПУ. Серія: Педагогічні науки / ред. кол.: В. В. Радул та ін. Кіровоград, 2013. Вип. 123. Т. І. С. 5-7.
5. Бобрышов С. В. Методология историко-педагогического исследования развития педагогического знания : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.01. Ставрополь, 2006. 480 с.
6. Гончаров М. К. Деякі теоретичні основи систем виховної роботи в школі. Радянська школа. 1965. № 4. С. 15-21.
7. Жизнь как творчество (социально-психологический анализ) : монография / В. И. Шинкарук, Л. В. Сохань, Н. А. Шульга и др. ; под ред. Л. В. Сохань, В. А. Тихонович. Киев, 1985. 301 с.
8. З'їзд учителів Української РСР 14-16 жовтня 1959 року / Міністерство освіти УРСР. Київ, 1960. 304 с.
9. За дальше удосконалення виробничого навчання. Радянська школа. I960. № 3. С. 3-9.
10. Костюк Г. С. Здібності та їх розвиток у дітей. Київ, 1963. 80 с.
11. Костюк Г. С. Навчання і розвиток особистості. Київ, 1968. 48 с.
12. Костюк Г. С. Поєднання навчання з продуктивною працею - найважливіша умова всебічного розвитку школяра. Радянська школа. 1960. № 8. С. 10-20.
13. Костюк Г. С. Принцип развития в психологии. Методологические и теоретические проблемы психологии. Москва, 1969. С. 118-152.
14. Невмержицька О. В. Мистецтво життєтворення у педагогічній спадщині В. Сухомлинського. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія “Педагогіка і психологія”. Дніпропетровськ, 2015. № 2. С. 21-26.
15. Пироженко Л. В. Реформування змісту загальної середньої освіти (середина 60-х - початок 80-х рр. ХХ століття) : монографія. Київ, 2013. 304 с.
16. Помагайба В. І. Нові вимоги до форм і методів навчання. Радянська школа. 1961. № 2. С. 19-25.
17. Республіканська нарада працівників народної освіти України. Радянська школа. 1952. № 3. С. 56-60.
18. Роменець В. А. Психологічні особливості формування мрії у старшокласників. Радянська школа. 1960. № 6. С. 26-31.
19. Роменець В. А. Фантазія, пізнання, творчість. Київ, 1965. 152 с.
20. Сахаров А. Мир, прогресс, права человека : статьи и выступления. Ленин град, 1990. 128 с.
21. Сухомлинский В. А. Избранные произведения : в 5 т. / редкол: А. Г. Дзеверин (пред.) и др. Киев, 1980. Т. 5: Статьи. 678 с.
22. Сухомлинська О. В. Історико-педагогічний процес: нові підходи до загальних проблем. Київ, 2003. 68 с.
23. Творчо розв'язувати питання перебудови школи. Радянська школа. 1959. № 6. С. 3-11.
24. Удовиченко П. П. Сучасна школа і її завдання. Київ, 1969. 45 с.
25. Чавдаров С. Х. За активізацію та удосконалення методів навчання. Радянська школа. 1959. № 8. С. 20-29.
26. Чамата П. Р. Про самовиховання учнів та шляхи педагогічного керівництва цим процесом. Радянська школа. 1963. № 4. С. 44-48.
27. Шаталов В. Ф. За чертой привычного: Ответы учителя-новатора на заданные журналистом Н. Столяровым вопр. по пробл. перестройки общеобразоват. шк. Донецк, 1988. 69 с.
28. Шморгун В. Ф. Удосконалення методів навчання - важлива проблема педагогічної науки. Радянська школа. 1961. № 7. С. 29-33.
Архівні джерела
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, м. Київ
Ф. 166. Міністерство освіти УРСР. Оп. 15.
29. Спр. 5384. Звіт про роботу Міністерства освіти УРСР у 1966-1967 н. р. 131 арк.
30. Спр. 5387. Стенограма республіканської наради активу працівників народної освіти УРСР про завдання по виконанню постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР “Про заходи по подальшому поліпшенню роботи середньої загальноосвітньої школи” (28-29 березня 1967 р.). 327 арк.
31. Спр. 9280. Документи засідань колегії Міністерства освіти УРСР (29 січня - 19 лютого 1986 р.). 137 арк.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Предмет і завдання педагогіки. Роль вітчизняних педагогів у розвитку педагогічної думки. Емпіричні методи педагогічного дослідження. Вікові етапи розвитку особистості школяра, мета національного виховання. Самовиховання вчителя і професійна майстерність.
шпаргалка [1,2 M], добавлен 01.12.2010Сутність, основні категорії педагогіки - науки, яка вивчає процеси виховання, навчання та розвитку особистості. Виховання, як цілеспрямований та організований процес формування особистості. Вчитель, його функції, соціально-педагогічні якості і вміння.
реферат [19,1 K], добавлен 30.04.2011Духовність як невід’ємна частина розвитку рис особистості. Критерії та рівні сформованості духовних якостей в учнях. Особливості розвитку творчої особистості в позашкільній освіті. Етичне і трудове виховання як основа процесу духовного розвитку дитини.
методичка [312,1 K], добавлен 21.02.2014Розвиток педагогіки, як науки. Педагогіка - наука, що вивчає процеси виховання, навчання і розвитку особистості. Предмет, завдання і методологія педагогіки. Методи і порядок науково-педагогічного дослідження. Зв’язок педагогіки з іншими науками.
реферат [40,9 K], добавлен 02.02.2009Система освіти в Україні під владою Російської імперії другої половини XVIII – першої половини XIX століть. Становлення виховних традицій на сучасному етапі розвитку вітчизняної педагогіки. Ідея народності та природовідповідності виховання Г. Сковороди.
курсовая работа [61,5 K], добавлен 18.03.2013Поняття розвитку та його розгляд в різних теоріях особистості. Взаємозв’язок розвитку, навчання, виховання і освіти. Педагогіка як наука про освіту: об’єкт, предмет, задачі. Дидактика як педагогічна теорія навчання. Управління навчальною діяльністю.
курсовая работа [65,3 K], добавлен 13.12.2010Предмет педагогіки та її основні категорії. Роль спадковості і середовища в розвитку і формуванні особистості. Виховання як провідний фактор розвитку і формування особистості. Загальна характеристика логіки і методів науково–педагогічного дослідження.
шпаргалка [53,4 K], добавлен 14.05.2009Тенденції розвитку початкової, технічної та вищої школи. Внесок представників німецької філософської думки в процес виховання особистості, вплив німецької освіти на західноєвропейську. Роль економічних та гуманітарних чинників у розвитку освіти та науки.
статья [23,2 K], добавлен 11.09.2017Пастирська педагогіка в контексті дошкільної педагогіки. Особливості християнського виховання та пастирської педагогіки. Розширення повноважень пастиря в Україні та можливості пастирської педагогіки у формуванні християнського світогляду дошкільників.
статья [24,7 K], добавлен 24.11.2017Самовдосконалювання та самовиховання - це процеси, які супроводжують людину все життя. Підлітковий вік є найбільш сприятливим для формування якостей характеру. Етапи моделювання та удосконалення своєї особистості, особливості розвитку розумових цінностей.
реферат [34,8 K], добавлен 26.01.2010
