Формування естетичного ставлення до природи засобами образотворчого мистецтва у старших дошкільників
Теоретичні аспекти дослідження технології використання пейзажного живопису у формуванні естетичного ставлення до природи дітей старшого дошкільного віку. Аналіз вікових особливостей процесу розвитку вишуканої постанови до природного середовища дітей.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.12.2016 |
| Размер файла | 88,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Також ми використовували метод спостереження. Метод спостереження допоміг визначити критерії, що характеризують результат процесу формування естетичного ставлення до природи дошкільників досліджуваної групи в звичайних умовах і в умовах експерименту. Результативністю виділених критеріїв ми вважали зміну показників інтенсивності сформованості естетичного ставлення до природи.
Оцінка структурно-утворюючих елементів естетичного ставлення до природи у дошкільників проводилася нами на основі виявлених критеріїв у кожнім зі зрізів як у експериментальній, так і в контрольній групах. Критерії прояву дошкільників естетичного ставлення до природи у процесі використання пейзажного живопису мають загальний характер і були об'єднані нами в три категорії:
1. Когнітивний критерій - розкриває основні поняття, науково-моральні ідеали і переконання, без яких неможливо уявити собі всебічно розвиту особистість (на прикладах художньої творчості).
2. Емоційно-вольовий критерій - характеризує процес створення художнього образа, спрямованого на позитивну мотивацію до використання пейзажного живопису як засобу естетичного ставлення до природи дошкільників.
3. Діяльнісний критерій - представляє уміння, що формуються у процесі художньо-естетичної діяльності.
На констатуючому етапі був визначений первинний рівень сформованості естетичного ставлення до природи дошкільників експериментальної і контрольної груп.
Ми виявили рівні сформованості естетичного ставлення до природи в дошкільників у використання пейзажного живопису як високі, середні, низький рівні за кожним критерієм. Розподіл на рівні носив умовний характер.
Групу з високим рівнем сформованості естетичного ставлення до природи складають діти, у яких усі показники виявляються на високому рівні. Для них властиві прояви поінформованості в художньо-естетичній сфері, світорозуміння, позитивна мотивація до художньо-естетичного розвитку, творча активність у художньо-естетичній діяльності, емоційно-естетична чуйність, зосередженість на процесі художньо-естетичної діяльності, індивідуальний вибір художніх цінностей, вразливість.
У групу із середнім рівнем сформованості естетичного ставлення до природи ввійшли діти, у яких показники виявляються на всіх трьох рівнях, але частіше на середньому. При цьому відзначається ситуативність у виборі об'єктів художньо-естетичних цінностей, наявність елементів творчості при запозиченні і наслідуванні від враження конкретного.
Групу з низьким рівнем сформованості естетичного ставлення до природи склали діти, показники яких виявляються на низькому рівні. Вони характеризуються емоційною несприйнятливістю, відхиленням від художньої діяльності, переносом уваги на результат діяльності, відсутністю творчої уяви.
Виявлено, що для дітей переважними є середній і низький рівні сформованості естетичного ставлення до природи.
Визначені критерій сформованості естетичного ставлення до природи складалися з мінімуму елементів і були конкретні, зручні і прості для користування. Позначені нами критерії дозволяють констатувати в ході дослідження, наскільки підвищився рівень сформованості естетичного ставлення до природи у дошкільників у процесі педагогічної практики.
Експеримент, що констатує, дозволив визначити рівні сформованості естетичного ставлення до природи дошкільника за позначеними критеріями: когнітивний, емоційно-вольовий, діяльнісний.
Для цього нами були використані опросники.Розподіл дошкільників ЕГ і КГ за рівнями сформованості естетичного ставлення до природи наведено в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 Рівні сформованості естетичного ставлення до природи у дошкільників експериментальної і контрольної груп на констатуючому етапі експериментального дослідження, кількість дошкільників
|
Критерії |
Рівні сформованості естетичного ставлення до природи |
ЕГ |
КГ |
|||
|
Чол. |
% |
Чол. |
% |
|||
|
Когнітивній |
Високий |
5 |
18,25 |
6 |
21,5 |
|
|
Середній |
14 |
49,25 |
16 |
55,25 |
||
|
Низький |
9 |
32,5 |
7 |
23,25 |
||
|
Емоційно-вольовий |
Високий |
7 |
23,25 |
7 |
23,25 |
|
|
Середній |
16 |
55,25 |
14 |
49,25 |
||
|
Низький |
9 |
32,5 |
8 |
27,5 |
||
|
Діяльнісний |
Високий |
5 |
18,25 |
9 |
32,5 |
|
|
Середній |
16 |
55,25 |
14 |
49,25 |
||
|
Низький |
8 |
27,5 |
6 |
21,5 |
Математична обробка результатів дослідження показала, що на констатуючому етапі експерименту
розходження між показниками світоглядних якостей дошкільників експериментального і контрольного класів є незначними.
Когнітивний критерій - на констатуючому етапі первинний рівень знань і поглядів був приблизно однаковий у дошкільників (КГ - 21,5 %, ЕГ - 18,25 % на високому рівні; КГ - 55,25 %, ЕГ - 49,25 % на середньому рівні, КГ - 23,25 %, ЕГ - 32,5 % на низькому рівні).
Емоційно-вольовий критерій показав рівень сформованості естетичного ставлення до природи щодо позитивного сприйняття і почуттєвого пізнання навколишнього світу мав незначні розходження у дошкільників (КГ - 23,25 %, ЕГ - 23,25 % на високому рівні; КГ - 49,25 %, ЕГ - 55,25 % на середньому рівні, КГ - 27,5 %, ЕГ - 32,5 % на низькому рівні),
Діяльнісний критерій показав що експериментальна група менш підготовлена до художньо-естетичної діяльності. Дошкільники мали наступні результати: КГ - 32,5 %, ЕГ - 18,25 % на високому рівні; КГ - 49,25 %, ЕГ - 55,25 % на середньому рівні, КГ - 21,5 %, ЕГ - 27,5 % на низькому рівні.
Отже, одержані результати свідчать про необхідність подальшого формування естетичного ставлення до природи в експериментальній групі.
2.2 Якісні характеристики форм естетичного ставлення до природи дітей дошкільного віку засобами пейзажного живопису
Метою експериментальної програми є формування естетичного ставлення до природи дошкільника засобами пейзажного живопису.
Розвиток естетичного ставлення до природи засобами використання пейзажного живопису здійснювався в таких напрямках.
1) формування когнітивного компоненту естетичного ставлення до природи:
- формування зорового сприйняття навколишнього світу;
- бесіди, засновані на показі творів мистецтва й аналізі краси природи (матеріальні і духовні цінності);
- міжпредметні естетичні зв'язки (музика, література) на зайняттях з художньо-естетичної діяльності.
2) формування емоційно-вольового компоненту естетичного ставлення до природи:
- виховання моральних якостей дошкільника, що забезпечують успіх пізнання матеріальних і духовних культурних цінностей, здатність зберігати і розвивати традиції в культурі, мистецтві, відроджувати усе цінне, що є в суспільстві;
- розвиток емоційної сфери, уміння співчувати, співпереживати, здатності передавати певні емоційні відчуття засобами пейзажного живопису, розвиток прагнення знаходження емоційного відгуку у глядачів.
- розвиток вольової сфери з терпіння, посидючості, охайності.
2) формування діяльнісного компоненту естетичного ставлення до природи:
- розвиток художньо-творчих, індивідуально виражених здібностей дошкільника,
- засвоєння дитиною методів і способів естетичного і художнього пізнання світу засобами пейзажного живопису.
Основною ідеєю програми є удосконалювання освітньо-виховного процесу у ДОУ на заняттях з образотворчого мистецтва, орієнтованого на формування естетичного ставлення до природи дошкільників.
Реалізація змісту програми відбувається на трьох рівнях:
1) на когнітивному: формування відношення до використання пейзажного живопису як до важливої умови вільного і різнобічного розвитку власної особистості;
2) на емоційно-вольовому: формування потреби в повноцінному художньому спілкуванні з творами мистецтва на основі їх адекватної естетичної оцінки;
3) на діяльнісному: формування навичок самостійної художньої діяльності, сприйняття цієї діяльності як невід'ємної частини свого життя.
Усі рівні акумулюються в педагогічному процесі в єдине ціле на заняттях образотворчого мистецтва. Заняття у ДОУ - це не тільки організаційна, але і насамперед педагогічна одиниця процесу навчання. Освоєння змісту образотворчого мистецтва сприяє рішенню важливої світоглядної задачі: формуванню у естетичного ставлення до природи особистості загальних моделей і універсальних структур, необхідних при описі і поясненні навколишньої дійсності і суспільних явищ.
Задачею експериментального дослідження було обґрунтування педагогічних умов ефективності й оптимізації навчально-виховного процесу, орієнтованих на формування естетичного ставлення до природи дошкільників.
Такими, за результатами нашого дослідження, є:
- формування в дошкільників знань, умінь і навичок засобами пейзажного живопису ;
- активізація психічних і творчих процесів;
- «цементування» у естетичного ставлення до природи дошкільників єдності теорії і практики;
- систематизація процесу нагромадження знань на основі життєвого досвіду дітей та ін.
Формування естетичного ставлення до природи дошкільників у процесі використання пейзажного живопису здійснювалося поетапно:
Перший етап - навчальний процес, що припускає системне освоєння дітьми знань, умінь і навичок. Особиста участь педагога в продуктивної діяльності дітей, озброєння їх системою знань, що переростають у переконання, неможлива без підготовки дитини до самостійного сприйняття й оцінки оточуючих. Варто не нав'язувати ззовні, а гнучко і тонко спрямовувати інтереси, діяльність у педагогічно доцільне русло.
Органічність, безперервність, послідовність, комплексний характер - важливі складового процесу розвитку і формування естетичного ставлення до
природи дошкільника. Кожна стадія навчального процесу не тільки повинна бути пов'язана з попередньою діяльністю, але і мати і самостійну цінність. Також передбачається поступове, раціональне ускладнення змісту предмета образотворчого мистецтва, що підвищує вимоги до знань і умінь дітей. На кожнім етапі навчання встановлювалася зв'язок нової інформації з раніше засвоєної. У структуру творчих завдань (малюнок, ліплення, аплікація і т.п.) щораз уключалися нові навчально-творчі задачі нарівні з тими, котрі вирішувалися до цього. Характер педагогічного впливу змінювався в залежності від рівня сформованості естетичного ставлення до природи особистості. Педагог фіксував рівень розвитку естетичного ставлення до природи кожної дитини, досягнутий у процесі експерименту. Якщо він був недостатньо високим у когось з дітей, то педагог активізував засвоєння цими дітьми необхідних навичок художньо-естетичної діяльності.
Виклад вихователем різних знань здійснювався з урахуванням вікових особливостей дошкільників і був спрямований на постійне перетворення індивідуального досвіду творчої активності дітей за допомогою залучення кожного у творчу художньо-естетичну діяльність. Можливість формування естетичного ставлення до природи дошкільника забезпечувала перехід його з позиції об'єкта в позицію суб'єкта художньо-естетичної діяльності.
Другий етап - процес самостійного використання пейзажного живопису дітей. Керуючий вплив педагога здійснювалося опосередковано через зміст навчально-творчих завдань по видами і жанрами образотворчого мистецтва. Задачею педагога на цьому етапі було спонукання дітей до пізнання, дослідження, пошуку рішень творчих задач власними силами. У процесі самостійної художньо-естетичної продуктивної діяльності діти переконувалися в тому, що різні сполучення фарб, форм здатні по-різному втілити той або інший художній образ, що було результатом неординарності.
Істотною особливістю експериментальних занять була їх соціально-моральна орієнтація. Майже на кожному занятті формувалося позитивне відношення дошкільника до оточуючих людей і до самого себе, розвивалися моральні ідеали. Багато навчальних і творчих завдань були спрямовані на розвиток у дітей моральної оцінки зображуваного образа, а також на формування в них позитивного відношення до соціально-значущої діяльності. Це сприяло тому, що дошкільники в процесі самостійної творчої роботи прагнули не тільки зобразити окремі події, але і виразити стосовно них свою моральну оцінку, передати особистісне відношення до зображуваного образу.
У ході дослідно-експериментальної роботи був виявлений ціннісний потенціал образотворчого мистецтва, що забезпечує успішність формування естетичного ставлення до природи дошкільників на основі спеціально підібраних творів мистецтва українських, європейських, російських майстрів живопису, графіки, скульптури.
При вивченні творів живопису проводили бесіди..
Ефективним доповненням до бесіди за змістом твору живопису є модифікована Н.В. Гавриш методика сприймання зображеного на картині різними органами чуттів, розроблена російськими науковцями І.М.Мурашківською та Т.А. Сидорчук. Методику побудовано на принципах теорії вирішення винахідницьких завдань (ТРВІ). Вона спрямована на формування в дітей умінь сприймати зображення через уявні можливі відчуття від зіткнення з різними об'єктами й на навчання передавати свої враження у зв'язному висловлюванні.
Послідовність вправ за цією методикою така:
Виокремлення об'єктів, зображених на картині: “Як справжнім дослідникам вам подобається все вивчати, розглядати, слухати. Якщо так, то ваша рука може швидко й легко перетворитися на зорову (або слухову) трубу.
Її треба тільки скласти так, щоб утворилася трубка. А тепер спробуймо побачити крізь цю трубу та назвати тільки один предмет на картині, великий він чи малий - все одно”.
Встановлення різного рівня залежностей між об'єктами: “Ви як справжні дослідники вже вмієте побачити на картині найдрібнішу, найнепомітнішу річ та назвати її. Проте ніщо не існує саме по собі. Усе із чимось пов'язане. Спробуйте поєднати два будь-які предмети, зображені художником, визначити зв'язок між ними, встановити, чому вони важливі один для одного”.
Уявлення об'єктів через сприймання їх різними аналізаторами: “Уявіть, що наша картина незвичайна, і до неї додаються спеціальні наушники (або рукавички), через які можна почути всі звуки (або доторкнутися до будь-чого) на картині. Тож “послухайте” уважно і скажіть, що ви почули” [10,7].
Останній етап можна використати як самостійний, запропонувати дітям зосередитися на окремих об'єктах, зображених художником, придумати уявні варіанти “почутих” звуків і слів (аналогічно ароматів. відчуттів тощо), імітувати їх, придумати діалог від імені персонажів. Виконання цих творчих завдань забезпечить високий рівень інтелектуальної, емоційної, мовленнєвої активності, дасть змогу підтримувати протягом усього заняття гарний настрій та інтерес дітей до процесу сприймання і, що важливо, бажання розповісти про свої враження.
За рекомендаціями А.М. Богуш, Н.П. Орланової, Н.І. Зеленко, В.К.Лихолєтової та ми вносили елементи творчості в розповідь за твором живопису, оскільки це є одним із підготовчих етапів навчання творчого розповідання на словесній основі. А.М. Богуш наголошує на необхідності застосування принципу індивідуального підходу до дітей у навчанні розповіді. Важливо пам'ятати про можливості окремих дітей варіювати прийоми навчання розповіді, поєднувати її із завданням, даним всім дітям. Так, під час складання розповідей дітям важко дається логічний, повний і образний опис зображеного. Опис - один із різновидів усного мовлення [5].
Ми орієнтувалися на те, що твори живопису є визначальним засобом який надає можливість виправити ці помилки та труднощі [34,19].
Також за рекомендаціями А. Врожевської ми ввели в практику роботи педагога такі групи методів формування використання пейзажного живопису за допомогою творів живопису.
Методи сприймання та осмислення значень
Методи збагачення досвіду.
Методи активізації творчої діяльності.
Особливим успіхом користувалися художньо-дидактичні. Їхня специфіка така, що вони дітям учнем опановувати навичками власної пізнавальної діяльності, перевіряти результати і коректувати процес пізнання.
Виконувалися серії вправ з дослідження властивостей різних художніх матеріалів для ліплення (пластилін, глина, пластик тощо) і технік аплікації (колаж тощо), що будило у дітей позитивну мотивацію.
Організовувалися конкурсні творчі завдання зі створення оригінальної творчої роботи; проглядалися відеофільми і творчі роботи учнів, прослухувалися живі звуки природи; проводилися дні відкритих дверей для батьків; схвалювалася як колективна, так і індивідуальна творчість дошкільників.
Основні відмінності навчального процесу в експериментальній і контрольній групах обумовлювалися різним співвідношенням числа годин, що відводяться на ті або інші види занять. Різноманітилися форми проведення занять. Крім того, в експериментальній групі методика занять враховувала необхідність застосування всього комплексу спеціально створених дидактичних матеріалів, упровадження нових технологій і створення модифікованих педагогічних умов у рамках експерименту відповідно до концептуальної моделі формування естетичного ставлення до природи дошкільника.
У рамках нашого експерименту використовувалася методика проведення занять, що дозволяла зміщати акцент із передачі готових знань на способи дії з ними. Провідну роль у навчанні дитини будь-чого відіграє відповідний зразок для наслідування. Хоча застосування зразка як прийому навчання дошкільнят є логічними, проте вихованці бувають так “прив'язані” до нього, що не можуть обійтися без зразка навіть у старшому дошкільному віці. Тож, з одного боку, зразок як орієнтир відіграє позитивну роль, а з другого, надмірне захоплення ним гальмує самостійність думки й ініціативу дитини.Важливо, щоб допомога вихователя була лише тлом, з'єднувальним ланцюжком, який не гальмує самостійності. Зразки образотворчого мистецтва дають дітям враження, що потім відбивається у їхніх малюнках. У процесі зображення закріплюється відношення до зображуваного, тому що дитина переживає ті почуття, що випробувала при сприйнятті твору образотворчого мистецтва. Тому великий вплив на формування особистості дитини здійснює зміст роботи. Багатий матеріал для естетичних і етичних переживань дають пейзажі: яскраві сполучення кольорів, розмаїтість форм, велична краса багатьох явищ (гроза, морський прибій, заметіль та ін.).
Таким чином, під час ознайомлення з творами образотворчого мистецтва дитина здобуває певний естетичний досвід. Завдяки цьому досвіду під час малювання забезпечується миттєвий зв'язок між почуттям і волею, сприйняттям і виконанням, оком і рукою. Однак основний упор робився на самостійні практичні творчі заняття і проведення дидактичних ігор.
2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
Усі ці дидактичні конструкції, необхідні для реалізації педагогічного експерименту, підтвердили ефективність розробленої нами модифікованої методики формування естетичного ставлення до природи дошкільного віку засобами пейзажного живопису.
Таблиця 3.2 Рівні сформованості естетичного ставлення до природи у дошкільників експериментальної і контрольної груп на контрольному етапі експериментального дослідження, кількість дошкільників, %
|
Критерії |
Рівні сформованості естетичного ставлення до природи |
ЕГ |
КГ |
|
|
Когнітивній |
Високий |
43,25 |
26,5 |
|
|
Середній |
29,25 |
22,25 |
||
|
Низький |
27,5 |
21,25 |
||
|
Емоційно-вольовий |
Високий |
57,25 |
31,25 |
|
|
Середній |
27,25 |
45,25 |
||
|
Низький |
26,5 |
23,5 |
||
|
Діяльнісний |
Високий |
60,25 |
39,5 |
|
|
Середній |
35,25 |
45,25 |
||
|
Низький |
5,5 |
18,5 |
З таблиці 3.2 ми бачимо що в цілому за усіма критеріями рівні розвитку естетичного ставлення до природи дітей експериментальної групи виявляються вище, ніж у дітей контрольної групи. Найбільше відрізняються показники високого рівня сформованості естетичного ставлення до природи , найменша різниця - у низькому рівні сформованості естетичного ставлення до природи .
Отже, нами виявлена позитивна динаміка формування естетичного ставлення до природи дошкільника в експериментальній групі (табл. 3.3).
Таблиця 3.3 Динаміка сформованості естетичного ставлення до природи у дошкільників експериментальної і контрольної груп до та після формуючого етапу (ФЕ) експериментального дослідження, кількість дошкільників, %
|
Критерії |
Рівні сформованостіестетичного ставлення до природи |
ЕГ |
КГ |
|||
|
До ФЕ. |
Після ФЕ |
До ФЕ. |
Після ФЕ |
|||
|
Когнітивній |
Високий |
18,25 |
43,25 |
21,5 |
26,5 |
|
|
Середній |
49,25 |
29,25 |
55,25 |
22,25 |
||
|
Низький |
32,5 |
27,5 |
23,25 |
21,25 |
||
|
Емоційно-вольовий |
Високий |
23,25 |
57,25 |
23,25 |
31,25 |
|
|
Середній |
55,25 |
27,25 |
49,25 |
45,25 |
||
|
Низький |
32,5 |
26,5 |
27,5 |
23,5 |
||
|
Діяльнісний |
Високий |
18,25 |
60,25 |
32,5 |
39,5 |
|
|
Середній |
55,25 |
35,25 |
49,25 |
45,25 |
||
|
Низький |
27,5 |
5,5 |
21,5 |
18,5 |
Для наочності дані, наведені в таблиці 3.2, ми занесли до діаграми (рис. 3.1).
Рис. 3.1. Динаміка сформованості естетичного ставлення до природи у дошкільників експериментальної і контрольної груп до та після формуючого етапу (ФЕ) експериментального дослідження, кількість дошкільників, %
З таблиці 3.3 та рис. 3.1 ми можемо зробити наступні висновки.
Когнітивний критерій - первинний рівень знань і поглядів до формуючого експерименту був приблизно однаковий у дошкільників (КГ - 21,5 %, ЕГ - 18,25 % на високому рівні; КГ - 55,25 %, ЕГ - 49,25 % на середньому рівні, КГ - 23,25 %, ЕГ - 32,5 % на низькому рівні). Після проведення формуючого експерименту ступінь сформованості знань і поглядів дошкільників виросла в обох групах, але в експериментальній групі здебільшого досягла високого і середнього рівня і зареєстрований більш високий ріст (КГ - 26,5 %, ЕГ - 23,25 % на високому рівні; КГ - 22,25 %, ЕГ - 29,25 % на середньому рівні, КГ - 21,25 %, ЕГ - 27,5 % на низькому рівні) , таким чином, у КГ кількість представників високого рівня зросла на 5 %, а у ЕГ - на 25 %; у КГ кількість представників низького рівня знизилася на 2%, а у ЕГ - на 5 %. В цілому в експериментальній групі на високому рівні виявилося на 16,75 % дітей, ніж у контрольній.
Емоційно-вольовий критерій - на констатуючому етапі дошкільники мали наступні результати: КГ - 23,25 %, ЕГ - 23,25 % на високому рівні; КГ - 49,25 %, ЕГ - 55,25 % на середньому рівні, КГ - 27,5 %, ЕГ - 32,5 % на низькому рівні). А до кінця експерименту у обох групах емоційно-вольова складова естетичного ставлення до природи виросла в обох групах (КГ - 31,25 %, ЕГ - 57,25 % на високому рівні; КГ - 45,25 %, ЕГ - 27,25 % на середньому рівні, КГ - 23,5 %, ЕГ - 26,5 % на низькому рівні), але в контрольній групі - на 8 %, а в експериментальній групі на 34%. Кількість представників низького рівня в КГ знизилася на 4%, а в ЕГ - на 6 %. В цілому в експериментальній групі на високому рівні виявилося на 26,25 % дітей, ніж у контрольній, що свідчить про високу ефективність проведеної роботи і використовуваних засобів.
Діяльнісний критерій - первісний рівень умінь і навичок мав такі розходження у дошкільників: КГ - 32,5 %, ЕГ - 18,25 % на високому рівні; КГ - 49,25 %, ЕГ - 55,25 % на середньому рівні, КГ - 21,5 %, ЕГ - 27,5 % на низькому рівні. Наприкінці експериментальної роботи отримані нами результати свідчать про високу ефективність використовуваних засобів, в експериментальній групі стали на 42% вище показники сформованості умінь і навичок використання пейзажного живопису на високому рівні, а у КГ на 7 %. У ЕГ кількість представників низького рівня знизилася на 22%, а у КГ - на 3 відсотка (КГ - 39,5 %, ЕГ - 60,25 % на високому рівні; КГ - 45,25 %, ЕГ - 25,25 % на середньому рівні, КГ - 18,5 %, ЕГ - 5,5 % на низькому рівні). В цілому в експериментальній групі на високому рівні виявилося на 20,75% дітей, ніж у контрольній. Це також свідчить про ефективність запропонованої методики.
ВИСНОВКИ
Розроблена система педагогічних умов (урахування психолого-вікових особливостей формування естетичного ставлення до природи особистості засобами пейзажного живопису) забезпечує успішність реалізації формування естетичного ставлення до природи особистості дошкільника.
Проведена експериментальна робота показала ефективність пропонованого навчання на заняттях з образотворчого мистецтва в формуванні естетичного ставлення до природи дошкільника.
Розроблені критерії когнітивний, емоційно-вольовий і діяльнісний дозволяють визначити рівень сформованості естетичного ставлення до природи дошкільника, охарактеризувати індивідуально-типологічні особливості проявів дітьми складових естетичного ставлення до природи і проаналізувати й об'єктивно оцінити якість продуктів їхньої творчої діяльності по зображенню художнього образа. Реалізація процесу формування естетичного ставлення до природи дошкільника засобами використання пейзажного живопису дозволила сформувати провідні складові естетичного ставлення до природи.
Отримані в дослідженні результати свідчать про високу ефективність організованої діяльності. Нами відзначена позитивна динаміка формування естетичного ставлення до природи дошкільників в експериментальній групі у порівнянні з контрольною. Відзначено більш високий ріст сформованості знань за когнітивним критерієм (розходження склали 16,75%); сформованості навичок і умінь використання пейзажного живопису за критерієм (розходження склали 20,75%). Нами істотні розходження в почуттєвому сприйнятті навколишнього світу в дошкільників експериментальної і контрольної груп за емоційно-вольовим критерієм (розходження склали 26,25 %). Отримані результати свідчать про високу ефективність розробленої методики з організації процесу формування естетичного ставлення до природи дошкільника засобами пейзажного живопису.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1 Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды. - М.: Педагогика, 1980. - Т.
2 Базовий компонент дошкільної освіти в Україні //Дошкільне виховання. - 1999. - N 3. - С. 6-9.
3 Безруких М.М. Сенсомоторное развитие дошкольников на занятиях по изобразительному искусству. -М., 2007.
4 Богуславская З.М. Особенности графического воспроизведения формы предметов у детей-дошкольников в ситуации учебного рисования // Развитие восприятия в раннем и дошкольном детстве. М., 1966.
5 Богуш А.М. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі. Практикум: Навч. посібник. -- К.: Вища школа, 2010. -- 414 с.
6 Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М.: Просвещение, 1968.
7 Бороздина Л.В., Молчанова О.Н. Самооценка в разных возрастных группах. - М.: Проект, 2001. - С. 92-113.
8 Венгер Л.А. О способах зрительного восприятия формы предметов в дошкольном детстве // Развитие познавательных и волевых процессов у детей. М., 1965.
9 Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте: психологический очерк. - М.: Просвещение, 2011. - 93 с.
10 Гавриш Н. Навчання розповіді за картиною // Дошкільне виховання. -- 2003. -- N 1. -- С. 7.
11 Глебова А.О. Развитие графической деятельности у детей дошкольного возраста / А.О. Глебова // Вестник МГОУ. Серия «Психологические науки». - 2009. - № 1. - С. 63-69
12 Глебова А.О. Учимся рисовать: Графика, живопись и народные промыслы: Рабочая тетрадь для детей старшего дошкольного возраста (с методическими рекомендациями) / Н.Г. Салмина, А.О. Глебова - М.: Вентана-Граф, 2007. -96 с
13 Глебова А.О. Учимся рисовать: Рисование, аппликация и лепка: Рабочая тетрадь для детей старшего дошкольного возраста (с методическими рекомендациями) / Н.Г. Салмина, А.О. Глебова - М.: Вентана-Граф, 2005. - 80 с.
14 Глебова, А.О. Учимся рисовать: Анализ форм и создание образа: Рабочая тетрадь для детей старшего дошкольного возраста (с методическими рекомендациями) / Н.Г. Салмина, А.О. Глебова - М.: Вентана-Граф, 2007. - 64 с.
15 Григорьева Г., Ильичева Е. Игровые приемы в руководстве изобразительной деятельностью старших дошкольников // Дошкольное воспитание. - 1991.- №7. - С.2-9.
16 Григорьева Г.Г. Единство обучения и развития творчества на занятиях по изобразительной деятельности // Дошкольное воспитание. - 1989. - №2. - С. 24.
17 Григорьева Г.Г. Игровые приемы в обучении дошкольников изобразительной деятельности: Книга для воспитателя детского сада.- М.: Просвещение, 2010. - 61 с.
18 Григорьева Г.Г. Игровые приемы в обучении изобразительной деятельности // Дошкольное воспитание. - 1979. - № 12. - С. 9-12.
19 Григорьева Г.Г. Изобразительная деятельность дошкольников. - М.: Академия, 2007. - С. 102 - 129.
20 Григорьева Г.Г. Использование игровых навыков в руководстве изобразительной деятельностью // Дошкольное воспитание.-1990.- № 8. - С. 28.
21 Григорьева Г.Г. Использование игровых приемов в руководстве изобразительной деятельностью // Дошкольное воспитание. - 1991. - № 3. - С.15-23.
22 Григорьева Г.Г. Развитие дошкольника в изобразительной деятельности: Учеб. пособие для студ. высш. пед. заведений. - М.: Академия, 1999. - С. 174 -198.
23 Дилео Дж. Детский рисунок. Диагностика и интерпретация. - М.: Эксмо-пресс, 2007.
24 Дронова О.О. Мистецтво живопису як засіб розвитку спілкування у старшому дошкільному віці // Дошкільне виховання. - 2004. - № 1.
25 Запорожец А.В. Восприятие и действие. М., 2007.-- 323 с.
26 Зданевич Л.В. Методика використання творів живопису як засобу розвитку зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку // Дошкільна освіта.-2008.-N 3(21).-C.31-41.
27 Зинченко П. Непроизвольное запоминание.. - М.: Наука, 1996.
28 Зубарева Н.М. Дети и изобразительное искусство. - М.: Просвещение, 1969. - С.24-41, 106 - 107.
29 Игнатьев Е.И. Психология изобразительной деятельности. - М., Изд. АПН РСФСР, 1961. - 244 с
30 Ильинская, И.П. Критерии оценки уровня сформированности эстетической культуры младшего школьника [Текст] / И.П. Ильинская // Начальная школа. - 2009. - № 1.- С. 20 - 25.
31 Казакова Т.Г. Изобразительная деятельность младших дошкольников. - М.: Просвещение, 1980. (Введение). - С. 5 - 43.
32 Казакова Т.Г. Первые творческие проявления в рисунках у детей 2 - 5 лет // Художественное творчество в детском саду / Под ред. Н.А. Ветлугиной. - М.: Просвещение, 1974. - С. 147 - 151.
33 Казакова Т.Г. Развивайте у дошкольников творчество. - М.: Просвещение, 1985. - С.3-34.
34 Калмикова Л.О. Розвиток описового мовлення. Психолінгвістичний аналіз // Дошкільне виховання. -- 2003. -- N 4. -- С. 19.
35 Карабанова О.А. Формирование действия графического воспроизведения плоского контура у старших дошкольников: Дис. ... канд. психол. наук. М., 1979.
36 Кионова В. Сравнение иллюстраций как один из путей развития эстетического восприятия у детей 5-7 лет // Дошкольное воспитание. - 1973.- № 2. - С.30-32.
37 Комарова Т. С. Обучение детей технике рисования.-- М.: Просвещение, 2006. - 164 с.
38 Комарова Т.С. Методика обучения изобразительной деятельности и конструированию. - М.: Просвещение - 2008. - 240 с.
39 Комарова Т.С. Дети в мире творчества: Книга для педагогов. М.: Мнемозина, 1995. - 160 с.
40 Комарова Т.С., Антонова А.В., Зацепина М.Б. Красота. Радость. Творчество: Программа эстетического воспитания детей 2-7 лет. - М.: Педагогическое общество России, 2000. - 128с.
41 Лихачёв, Б.Т. Теория эстетического воспитания школьников [Текст]: учебное пособие по курсу для студентов педагогических институтов / Б. Т. Лихачёв. - М.: Просвещение, 1985. - 176 с.
42 Коментар до Базового компонента дошкільної науки в Україні: Наук.-метод. посібник / Наук. ред. О.Л. Кононко. -- К.: Ред. журн. “Дошкільне виховання”, 2003. - 243 с.
43 Кононко О. На заняттях, у грі та праці формування у старших дошкільників пояснювального зв'язного мовлення // Дошкільне виховання. -- 1987. -- N 10. -- С. 7.
44 Мухина B.C. Изобразительная деятельность ребенка как форма усвоения социального опыта. М.: Педагогика, 1981. - 237с.
45 Курочкина Н.А. Знакомство с натюрмортом. - СПб, 2006. - С.7-9.
46 Леонтьев А. Творческое мышление. - М., 2005. - 236 с.
47 Люблинская А.А. Детская психология. - М.: Просвещение, 2007.
48 Мазалова Н. Влияние продуктивной деятельности на развитие детей дошкольного возраста // Дошкільне виховання. - 2005. - № 3.
49 Мирошкина Р.А. Формирование выразительности образа в детских рисунках // Дошкольное воспитание. - 1988. - № 7. - С.27-31.
50 Некрасова-Каратеева О.Л., Осорина М.В. Психологические особенности восприятия картины зрителем-ребенком в музее // Художественный музей в образовательном процессе. - СПб., 1998.- С.127-169
51 Одерій Л.Є.,. Козлова О.А. Зображувальне мистецтво як засіб розвитку художньої творчості дітей дошкільного віку // Дошкільне виховання. - 2004. - № 1.
52 Пасічник А.М. Образотворче мистецтво. Словник-довідник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2003. - 216 с.
53 Развитие мышления и умственное воспитание дошкольника/Под ред. Н. Н. Поддьякова, А. ф. Говорковой; Науч.-исслед. ин-т дошкольного воспитания Акад. пед. наук СССР.--М.: Педагогика 1985. --200 с.
54 Ребенок в мире культуры / Общ. ред. Р.М. Чумичевой. - Ставрополь, 2008. - 558 с.
55 Никуленко О.А. Некоторые проблемы теории деятельности. Вопросы. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2003. - 216 с.
56 Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание: О месте психического во всеобщей взаимосвязи явлений материального мира. -- М., 1957.
57 Саган О.В. Дидактична гра як метод формування художньо-графічних умінь і навичок молодших школярів//Науковий вісник. Зб.наук.пр.-Одеса: ПДПУ ім.К.Д.Ушинського,1999.-вип.6-7.-С.80-84.
58 Сакулина Н.П. Рисование в дошкольном детстве. - М.: Просвещение - 2005. - 184 с.
59 Уява у дітей // Психологія пізнання. За межами безпосередньої інформації. - М. 1977. - С. 304 - 319
60 Флерина Е.А. Развитие детского изобразительного творчества под влиянием учебно-воспитательного руководства: Труды Всероссийской конференции по дошкольному воспитанию. - М., 1999. - 130 с
61 Чамата П.Р. К вопросу о генезисе самосознания личности // Проблемы сознания: Материалы симпозиума. - Март-апрель 1966 / Отв. ред. В.М. Банщиков. - М.: Наука, 1966. - С. 228-239.
62 Чумичёва Р.М. Программа художественно-эстетического развития ребенка дошкольника "Ритм" // Ребенок в мире культуры. - Ростов-на Дону, 1998. - С. 456-501.
63 Чумичова Р. Восприятие живописи и развитие образной речи // Дошкольное воспитание. -- 1987. -- N 11. -- С. 44.
64 Человеческая деятельность / Каган М.С. - М., 1974..
65 Шкаріна Л. Ознайомлення з творами живопису // Дошкільне виховання. -- 1992. -- N 1. -- С. 26.
66 Эльконин Д.В. Как учить читать.-- «Знание», серия Педагогика и психология.-- № 4,--1976.
67 Эльконин Д.Б. Психическое развитие в детских возрастах. Избранные психологические труды. М.: «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1995.
68 Эстетическое воспитание в детском саду/Под ред. Н. А. Ветлугиной.-- М„ 1985.
69 Эстетическое воспитание и развитие детей дошкольного возраста / Под ред. Е.А.Дубровской, С.А.Козловой.- М., 2002.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Методика виховання ціннісного ставлення до природи. Умови екологічного виховання. Складові ціннісного ставлення до природи. Дослідження рівнів сформованості в дітей старшого дошкільного віку емоційно-ціннісного ставлення до природи засобами мистецтва.
курсовая работа [170,9 K], добавлен 17.09.2013Сутність поняття "емоційно-позитивне ставлення до природи" дітей-дошкільників. Дослідження сучасних проблем екологічного виховання. Експериментальна перевірка виховання емоційно-чуттєвої сфери особистості дітей дошкільного віку, їх ставлення до природи.
курсовая работа [192,7 K], добавлен 06.02.2014Проблема виховання гуманних почуттів у дошкільників в психолого-педагогічній теорії. Виховання гуманного ставлення до природи у дітей дошкільного віку як складова екологічного виховання, розробка програми, аналіз та оцінка її практичної ефективності.
курсовая работа [270,1 K], добавлен 11.12.2014Значення казок В.О. Сухомлинського як засобу формування у дітей старшого дошкільного віку доброзичливого ставлення до однолітків. Окреслення педагогічних умов використання казок В.О. Сухомлинського в моральному вихованні дітей старшого дошкільного віку.
статья [21,6 K], добавлен 24.11.2017Роль і місце, педагогічні умови та методичні рекомендації використання авторської казки природознавчого змісту як засобу екологічного виховання та формування позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку.
автореферат [148,3 K], добавлен 17.04.2009Загальна характеристика творчої активності дітей старшого дошкільного віку в психолого-педагогічній літературі. Види та значення творів образотворчого мистецтва. Використання творів образотворчого мистецтва в процесі формування творчої активності дітей.
курсовая работа [111,0 K], добавлен 20.05.2015Методи естетичного розвитку особистості дітей. Аналіз проблем естетичного розвитку дітей дошкільного і молодшого шкільного віку у спадщині В.О. Сухомлинського та досвіду творчого використання цієї спадщини в сучасних навчально-виховних закладах освіти.
дипломная работа [135,8 K], добавлен 24.06.2011Теоретичне обґрунтування проблеми формування основ естетичної культури у дітей старшого дошкільного віку у процесі ознайомлення з творами живопису. Використання творів живопису в процесі формування основ естетичної культури старших дошкільників.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 17.05.2019Спілкування як специфічний вид дитячої діяльності. Змістова характеристика видів мовленнєвої компетенції дошкільників. Твори живопису - засіб розвитку мовлення дітей. Лінгводидактична модель розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку.
дипломная работа [83,3 K], добавлен 20.11.2013Загальна характеристика творчої активності дітей старшого дошкільного віку. Обґрунтування творів образотворчого мистецтва. Методика використання творів образотворчого мистецтва в процесі формування активності дітей. Аналіз та підсумки експерименту.
дипломная работа [100,7 K], добавлен 14.10.2010
