Формування індивідуального стилю діяльності майбутнього педагога

У результаті у учнів таких педагогів міцні знання сполучаються з високою пізнавальною активністю й сформульованими навичками навчання.

Однак представникам цього стилю властиві й деякі недоліки: трохи завищена самооцінка, деяка демонстративність, підвищена чутливість, що обумовлює зайву залежність від ситуації на уроці, настрою й підготовленості учнів.

Студентам-майбутнім педагогам, у яких в діяльності переважає даний стиль рекомендується намагатися менше говорити на уроці, даючи повною мірою висловитися учням, не виправляти відразу неправильних відповідей, а шляхом численних уточнень, доповнень, підказок домагатися, щоб опитуваний сам виправив і оформив свою відповідь. Власні формулювання варто пропонувати лише тоді, коли це дійсно необхідно. По можливості варто намагатися проявляти більше стриманості.

Міркувально-імпровізаційний стиль. Студенти, у яких цей стиль діяльності переважає мають дуже багато достоїнств: високий рівень знань, контактність, проникливість, вимогливістю, уміння ясно й чітко дати навчальний матеріал, уважне ставлення до рівня знань всіх учнів, об'єктивна самооцінка, стриманість.

У учнів таких педагогів інтерес до досліджуваного предмета сполучається з міцними знаннями й сформованими навичками навчання. Однак діяльність педагогів з стилем МІС характеризують і певні недоліки: недостатньо широке варіювання форм і методів навчання, недостатня увага до постійної підтримки дисципліни на уроці. Вчителі МІС багато часу відводять відповіді кожного учня, домагаючись, щоб він детально сформував свою відповідь, об'єктивно оцінюють його, що підвищує ефективність їх діяльності. У той же час подібна манера ведення опитування обумовлює деяке вповільнення темпу уроку. Цей недолік можна компенсувати, ширше використовуючи різноманітні методи роботи.

Студентам-майбутнім педагогам з вираженим МІС рекомендовано частіше практикувати колективні обговорення, проявляти більше винахідливості в підборі захоплюючих для учнів тем. Рекомендується проявляти більше нетерпимості до порушень дисципліни на уроці. Відразу й строго вимагати тиші на кожному уроці, і в остаточному підсумку не прийдеться робити такої кількості дисциплінарних зауважень.

Міркувально-методичний стиль. Представники цього стилю педагогічної діяльності мають багато чеснот: високу методичність, уважне ставлення до рівня знань всіх учнів, високу вимогливість.

Однак їх діяльність характеризують певні недоліки: невміння постійно підтримувати в учнів інтерес до досліджуваного предмета, використання стандартного набору форм і методів навчання, перевага репродуктивної, а не продуктивної діяльності учнів, нестабільне емоційне відношення до учнів.

У результаті у учнів таких педагогів сформовані навички навчання й міцних знань сполучаються з відсутністю інтересу до досліджуваного предмета. Перебування на уроках у педагога з вираженим ММС для багатьох з них стомлююче й не завжди цікаво. На уроках нерідко відсутній сприятливий психологічний клімат.

Для студентів з переважанням ММС рекомендовано ширше застосовувати заохочення гарних відповідей, м'якше висловлюватися про погані. Адже від емоційного стану учнів залежать і результати навчання. Потрібно намагатися розширити свій арсенал методичних прийомів, ширше варіювати різноманітні форми занять. Варто частіше практикувати колективні обговорення, вибирати для них теми, які можуть захопити учнів.

Висновки

Індивідуальний стиль професійної діяльності вчителя - це своєрідний самопрояв його особистості через усталену систему способів і прийомів, що утворюють особистісну систему дій і характеризуються нестереотипністю поведінки, оригінальністю та креативністю форм організації навчально-виховного процесу, регуляторними властивостями, що впливають на механізми міжособистісної взаємодії. Індивідуальний стиль педагогічної діяльності характеризує цілісну особистість як суб'єкта й проявляється в активному внутрішньому прагненні фахівця творчо вирішити професійно-педагогічні завдання.

Отже, за результатами проведеного дослідження можна зробити такі висновки:

1. Проблема індивідуального стилю діяльності ґрунтовно не розглядалася як предмет психолого-педагогічного впливу у вищих навчальних закладах. Відсутні належні теоретичні та практичні розробки для формування ефективного стилю педагогічної діяльності майбутніх викладачів. Маючи ґрунтовну спеціальну підготовку, вони допускають серйозні прорахунки і помилки в організації професійно-педагогічної діяльності. Така непідготовленість на практиці приводить до появи неефективних стилів індивідуальної діяльності, що, в свою чергу, породжує негативні наслідки у навчально-виховному процесі. У зв'язку з цим актуальним є проведення спеціальної роботи з формування та корекції індивідуальних стилів педагогічної діяльності майбутніх викладачів вищого навчального закладу.

2. З позицій особистісного підходу індивідуальний стиль педагогічної діяльності визначається як сукупність стабільних у часі, індивідуально своєрідних і трансситуаційних способів та прийомів психолого-педагогічної взаємодії, які обумовлені мотиваційно-ціннісними диспозиціями викладача і проявляються на поведінковому рівні через три основні параметри: „домінантність - залежність”, „формальність - особистісність” і „доброзичливість - ворожість". Дані параметри є біполярними та відносно незалежними, кожен із них відображає особливий аспект особистісної поведінки і може використовуватися в якості самостійного критерію диференціації стилів педагогічної діяльності та спілкування.

Враховуючи полярність описаних параметрів, можна виділити сім стилів професійно-педагогічного спілкування. Найоптимальнішим є збалансований стиль професійно-педагогічного спілкування. На основі вивчення даних параметрів пропонуються наступні критерії сформованості індивідуальних стилів педагогічного спілкування: домінантність, залежність, формальність, особистісність, доброзичливість, ворожість, гнучкість. За даними критеріями виділені рівні сформованості ефективного індивідуального стилю педагогічної діяльності: високий, середній, низький.

3. Досліджені стильові особливості професійно-педагогічної діяльності спілкування майбутніх викладачів: поширеність директивних, владних (авторитарний стиль) та м'яких, поступливих способів (м'який стиль) міжособистісної взаємодії. Ефективні способи міжособистісної взаємодії, які характеризуються поєднанням вимогливості, певної міри домінантності із доброзичливістю, особистісною відкритістю (збалансований стиль) властиві малій частці майбутніх викладачів.

4. Стильові особливості педагогічної діяльності залежать від чинників індивідуально-психологічного мікрорівня спілкування. Основними чинниками ефективних індивідуальних стилів на мікрорівні є: збалансованість усіх груп професійно-ціннісних орієнтацій (формування предметних знань, дисципліна і порядок на заняттях, встановлення доброзичливих стосунків, авторитет у студентів); високі мотиви досягнення, афіліації та помірно виражений мотив домінування; адекватність уявлень педагогічним наслідкам різних способів професійно-педагогічного спілкування; позитивні професійні Я-образи. Основними чинниками неефективних індивідуальних стилів мікрорівня є: незбалансованість професійно-ціннісних орієнтацій; низький мотив афіліації (мотивація страху неприйняття значущо перевищує мотивацію надії на прийняття); низький мотив досягнення (мотив уникнення невдачі значущо перевищує мотив прагнення до успіху), мотив домінування або досить високий або занадто низький; неадекватність уявлень педагогічним наслідкам різних способів професійно-педагогічного спілкування; негативні професійні Я-образи.

5. Сформованість індивідуального стилю педагогічної діяльності у майбутніх викладачів залежить від чинників мезорівня спілкування у вищому аграрному навчальному закладі. Основними чинниками мезорівня є: відведення на вивчення психолого-педагогічних дисциплін незначного відсотку часу; зміст навчальних програм; відсутність у викладачів вищого навчального закладу психолого-педагогічної освіти; незбалансованість різних груп професійно-ціннісних орієнтацій у викладачів; перевага у викладачів неефективних стилів професійно-педагогічного спілкування.

6. Психологічними умовами формування ефективних індивідуальних стилів педагогічної діяльності у майбутніх викладачів є: а) усвідомлення стильових особливостей власної діяльності спілкування, визначення їх адекватності-неадекватності успішній професійно-педагогічній діяльності; забезпечення адекватного усвідомлення ефективних та неефективних способів, прийомів педагогічної діяльності; б) корекція професійно-ціннісних орієнтацій; активізація рефлексивних процесів; розвиток позитивних мотиваційних тенденцій; корекція уявлень про наслідки різних способів педагогічної діяльності; формування позитивних професійних Я-образів; в) відпрацювання та закріплення нових ефективних способів професійно-педагогічної взаємодії.

Проведене дослідження не вичерпує всіх питань з формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін. Воно відкриває перспективу для більш глибокого вивчення умов, факторів, етапів цього процесу.

Список використаної літератури

1. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. - М.: Наука, 1980. - 336 с.;

2. Абульханова-Славская К.А. Личностные типы мышления // Когнитив психология. - М.: Наука, 1986. - С.154 - 178;

3. Бодалев А.А. Личность и общение. - М., 1983. - 272 с.;

4. Бодалев А.А. Психологические условия педагогического общения // Психология педагогического общения / Сб. научных трудов. - Кировоград: КГПИ, 1991. - Т.1. - С.4 - 14;

5. Веригина Н.А. Владение индивидуальным стилем педагогической деятельности как условие успешной социальной работы будущего педагога с детьми. // Вестник Бурятского университета. Сер.15: Социальная работа. - Вып.2. - Улан-Удэ: Изд-во БГУ, 2006. - С.243-250;

6. Веригина Н.А. Основы педагогического мастерства: учеб. - метод. пособие. - Чита: Изд-во ЗабГПУ, 2005. - 203 с.;

7. Веригина Н.А. Развитие личностных качеств будущего учителя как условие становления индивидуального стиля педагогической деятельности. // Образование и воспитание в XXI веке: глобальный и региональный аспекты: материалы международной научно-практической конференции (25 - 28 ноября 2003 г). - Часть I. - Чита: Изд-во ЗабГПУ, 2003. - С.139-142;

8. Веригина Н.А. Содержание практической подготовки как фактор становления индивидуального стиля педагогической деятельности будущего учителя. // Молодая наука Забайкалья: аспирантский сборник / Заб. гос. гум. - пед. ун-т. - Чита, 2006. - Ч.2. - С.37-44;

9. Веригина Н.А. Становление индивидуального стиля педагогической деятельности будущего учителя в процессе формирования его профессиональной компетентности. // Ноосферное образование и проблема становления целостной картины мира: материалы региональной научно-практической конференции (22 - 25 августа 2004 г). - Чита: Изд-во ЗабГПУ, 2004. - Том 1. - С.82-87;

10. Галузяк, В.М. Проблема личностной референтности педагога / В.М. Галузяк, Н.И. Сметанский // Педагогика. - 1998. - № 3;

11. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 336 с.;

12. Голубева Э.А. Комплексное исследование способностей (к 90-летию Б.М. Теплова) // Вопросы психологии. - 1986. - № 5;

13. Дуткевич Т.В. Загальна психологія: (Конспект лекцій): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Кам'янець-Подільський держ. педагогічний ун-т. Кафедра психології. - Кам'янець-Подільський, 2002. - 96с.;

14. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії. - К.: МАУП, 2000. - 312с. с.;

15. Зязюн І.А., Крамущенко Л.В., Кривонос І.Ф. Педагогічна майстерність: Підр. для вузів. - К.: Вища школа, 1997. - 349 с.;

16. Зеленько Ж.В. Професійний імідж вчителя - реальність чи вигадка? /Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського: Зб. наук. пр. - Одеса, 2003. - Вип.1-2. - С.44-48;

17. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. - Москва, 1987. - С.97;

18. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности. - Казань: КГУ, 1969. - 278с.;

19. Ковалів Ж.В. Діагностика сформованості індивідуального стилю професійної діяльності вчителів /К.Д. Ушинський і сучасність: пріоритетні напрямки розвитку професійної освіти // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського/ матеріали міжн. науково-практ. конф. - Одеса, 2004. - С.24-30;

20. Ковалів Ж.В. Індивідуальний стиль професійної діяльності сучасного вчителя гуманітарних дисциплін як умова його успішного професійного зросту /Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді // Зб. наук. пр. - Київ, 2004. - Вип.6. - С.269-275;

21. Ковалів Ж.В. Основи стильової поведінки сучасного вчителя: Навчально-методичний посібник. - Одеса, 2004. - 38с.;

22. Ковалів Ж.В. Передумови реалізації індивідуального стилю професійної діяльності сучасного педагога /Наука і Освіта // Науково-практичний журнал Південного наукового центру АПН України. - Одеса, 2004. - № 2. - С.81-85;

23. Ковалів Ж.В. Проблеми професійного становлення фахівців соціономічних професій: формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх педагогів /Психологія сучасності: Наука і практика // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського/ Тези доповідей міжн. науково-практ. конф. молодих науковців. - Одеса, 2003. - С.27;

24. Кузьмина Н.В. Методы исследования педагогической деятельности. - Л., 1970. - С.7;.

25. Маркова, А.К. Психология труда учителя / А.К. Маркова. - М., 1993;

26. Маркова А.К. Психологические критерии и ступени профессионализма учителя // Педагогика. - 1995. - № 6. - С.55 - 63;

27. Маркова А.К. Психология профессионализма. - М. Ледагогика, 1996. - 256с.;

28. Мерлин В.С. Очерки интегрального исследования индивидуальности. - М., 1986. - 128с.;

29. Мерлин В.С. Пути приспособления личности к деятельности // Проблемы экспериментальной психологии личности. Ученые записки. - Пермь., 1970. - Т.77, вып.6. - С.78-97;

30. Москаленко В.В. Социализация личности. - К.: Вища школа, 1986, - 167 с.;

31. Небылицин В.Д. Актуальные проблемы дифференциальной физиологии // Вопросы психологии. - 1971. - №6. - С.18 - 26;

32. Петровская Л.А. Воспитание как общение-диалог // Вопросы психологии. - 1983. - №2. - С.85-89;

33. Санникова О.П. Профессиональный кризис как один из видов психических состояний // Психологія на перетині тисячоліть. Збірник наукових праць інституту психології ім. Т.С. Костюка. - К., 1999. - Т.3. - С.125-130;

34. Семиченко В.А. Використання психології в навчально-виховному процесі вищої школи // Педагогіка і психологія. - 1996. - №3;

35. Сластенин В.А. и др. Педагогика: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, Е.Н. Шиянов; Под ред. В.А. Сластенина. - М.: Издательский центр "Академия", 2002. - 576 с.;

36. Теплов Б.М. Проблемы индивидуальных различий. - М.; 1961. - 536 с.;

37. Теслюк В.М. Дослідження індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів // Збірник наукових праць Інституту психології Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка.Т. ІХ, частина 1. - К., 2007. - С.379-385;

38. Теслюк В.М. Педагогічне спілкування як предмет психолого-педагогічного дослідження // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С. Костюка АПН України. - К., 2000. - Т.2, ч.1. - С.118-120;

39. Теслюк В.М. Психологічні засади формування індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Збірник наукових праць. Випуск 31. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. - С. 202-205;

40. Теслюк В.М. Стильові особливості професійно-педагогічного спілкування // Вісник Книжкової палати: Науково-практичний журнал. - К., 2006. - № 2. С.28-32;

41. Теслюк В.М. Структурні компоненти індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2005. - Вип.88. - С.245-255;

42. Теслюк В.М. Чинники, які впливають на формування індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування // „Наукові дослідження - теорія та експеримент'2006": Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції. - м. Полтава, 15-17 травня 2006 р.: - Полтава: Вид-во „ІнтерГрафіка", 2006. - Т.4. - С.128-131;

43. Методичні рекомендації щодо формування та корекції індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів / В.М. Теслюк, Т.Д. Іщенко, А.І. Дьомін. - К.: Аграрна освіта, 2006. - 21 с.

Додаток А

Опитувальник для аналізу вчителем особливостей індивідуального стилю своєї педагогічної діяльності

Інструкція

Відповіді на питання допоможуть вам виявити свій індивідуальний стиль роботи. Для цього в пропонованому запитальнику відзначте галочками варіанти відповідей, які підходять вам (якщо збігаються два-три варіанти відзначайте всі стовпчики).

Підрахувавши кількість галочок у кожному стовпчику, ви можете визначити свій стиль роботи (стовпчик з максимальним числом галочок).

Примітка: найбільша кількість відповідей "Так" в одному зі стовпчиків свідчить із певною часткою ймовірності про перевагу у вчителя стилю, названого в цьому стовпчику.

В основу розрізнення стилю в праці вчителя були покладені наступні підстави: змістовні характеристики стилю (переважна орієнтація вчителі на процес або результат своєї праці, розгортання вчителем орієнтовного й контрольно-оцінного етапів у своїй роботі); динамічні характеристики стилю (гнучкість, стійкість, переключаємість і ін); результативність (рівень знання й навичок навчання у школярів, а також інтерес учнів до предмета). На основі цього був виділений ряд індивідуальних стилів, описаних нижче.

Емоційно-імпровізаційний стиль (ЕІС). Вчителів з ЕІС відрізняє переважна орієнтація на процес навчання. Пояснення нового матеріалу такий учитель будує логічно, цікаво, однак у процесі пояснення в нього часто відсутній зворотний зв'язок з учнями. Під час опитування вчитель із ЕІС звертається до великої кількості учнів, в основному сильних, які його цікавлять, опитує їх у швидкому темпі, задає неформальні питання, але мало дає їм говорити, не чекає, коли вони сформулюють відповідь самостійно. Для вчителя з ЕІС характерно недостатньо адекватне планування навчально-виховного процесу. Для відпрацьовування на уроці він вибирає найцікавіший матеріал; менш цікавий матеріал, хоча й важливий, він залишає для самостійного розбору учнями. У діяльності вчителя з ЕІС недостатньо представлене закріплення й повторення навчального матеріалу, контроль знань учнів. Вчитель з ЕІС відрізняється високою оперативністтю, використанням великого арсеналу різноманітних методів навчання. Він часто практикує колективні обговорення, стимулює спонтанні висловлення учнів. Для вчителя з ЕІС характерна інтуїтивність, яка проявляється в частому невмінні проаналізувати особливості й результативність своєї діяльності на уроці.

Емоційно-методичний стиль (ЕМС). Для вчителя з ЕМС характерна орієнтація на процес і результати навчання, адекватне планування навчально-виховного процесу, висока оперативність, деяка перевага інтуїтивності над рефлексивностью. Орієнтуючись як на процес, так і на результати навчання, такий учитель адекватно планує навчально-виховний процес, поетапно відпрацьовує весь навчальний матеріал, уважно стежить за рівнем знань всіх учнів (як сильних, так і слабких), у його діяльності постійно представлені закріплення й повторення навчального матеріалу, контроль знань учнів. Такого вчителя відрізняє висока оперативність, він часто міняє види робіт на уроці, практикує колективне обговорення. Використовуючи настільки ж багатий арсенал методичних прийомів при відпрацьовуванні навчального матеріалу, що й учитель із ЕІС, на відміну від останнього прагне активізувати дітей не зовнішньою розважальністю, а міцно зацікавити особливостями самого предмета.

Міркувально-імпровізаційний стиль (МІС). Для вчителя з МІС характерна орієнтація на процес і результати навчання, адекватне планування навчально-виховного процесу. У порівнянні із учителями емоційних стилів, учитель із МІС проявляє меншу винахідливість у підборі й варіюванні методів навчання, не завжди здатний забезпечити високий темп роботи, рідше практикує колективні обговорення, відносний час спонтанного мовлення його учнів під час уроку в нього менший, ніж у вчителя з емоційним стилем. Учитель із МІС менше говорить сам, особливо під час опитування, воліючи впливати на учнів непрямим шляхом (за допомогою підказок, уточнень і т.д.), даючи можливість, тим, хто відповідає детально оформити відповідь.

Міркувально-методичний стиль (ММС). Орієнтуючись переважно на результати навчання й адекватно плануючи навчально-виховний процес, учитель із ММС проявляє консервативність у використанні засобів і способів педагогічної діяльності. Висока методичність (систематичність закріплення, повторення навчального матеріалу, контролю знань учнів) сполучається з малим, стандартним набором використовуваних методів навчання, перевагою репродуктивної діяльності учнів, рідким проведенням колективних обговорень. У процесі опитування вчитель із ММС звертається до невеликого числа учнів, даючи кожному багато часу на відповідь, особливу увагу приділяючи слабким учням. Для вчителя із ММС характерна в цілому рефлексивність.

Размещено на Allbest.ru