Дитяча література як засіб формування особистості дитини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

Проведене дослідження дозволило окреслити і перспективи використання накопиченого в досліджуваний період досвіду стосовно впливу дитячої літератури на формування особистості дитини в сучасних умовах. До основних напрямів творчого використання досвіду з організації дитячого читання варто віднести: активізацію в усіх ланках загальноосвітніх навчальних закладів щотижневих літературних бесід як доцільного й надійного способу підтримки інтересу до літератури й контролю за дитячим читанням; організацію читацьких конференцій під час вивчення предметів гуманітарного циклу як форму пропаганди кращих зразків вітчизняної та зарубіжної дитячої літератури; урахування в навчально-виховному процесі, особливо в початкових класах, природної дитячої допитливості для збудження інтересу до читання, використання з цією метою художніх текстів навчальних книг і літератури з позакласного читання для одночасного розвитку думки, почуття, уяви, фантазії з раннього дитячого віку та вправляння дитини в грамотності; широке використання на уроках пояснювального читання, дидактичні прийоми якого привчають дітей до самостійного й усвідомленого сприйняття художнього тексту; поділ учнівської бібліотеки на спеціальні відділи згідно з тематикою дитячого читання й проведення закріпленими за відділами вчителями співбесід з учнями з метою перевірки їх уважності до читання книги, розуміння тексту, художніх образів, емоційного впливу тощо; піднесення в школі статусу «начитаного» учня з установленням окремої графи як у класному журналі, так і в щоденнику для оцінювання успіху школяра в самостійному читанні й урахування у визначенні будь-яких успіхів вихованців їхніх досягнень у читанні.

У дисертації обґрунтовано прогностичні тенденції подальшого розвитку й удосконалення діяльності загальноосвітніх закладів та широкої педагогічної громадськості щодо використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини, а саме:

контроль суспільства за виданням літератури для дітей: зокрема за вибором тематики, мовою викладу, ілюструванням, гармонійним співвідношенням між зовнішньою формою та змістом;

включення до змісту книг для позакласного читання й художніх текстів навчальних посібників багатоаспектного фольклорного матеріалу як узагальнення народної мудрості й моралі народу; цікавих і повчальних невідомих або маловідомих фактів з його минулого; висвітлення значних історичних подій з метою формування національної самосвідомості підростаючого покоління;

з метою підвищення мотивації до вивчення художньої літератури (як української, так і зарубіжної) в загальноосвітніх навчальних закладах: виокремити для кожного дитячого віку, з урахуванням його особливостей і потреб, цикл необхідних для вивчення творів; вважати головним принципом в ознайомленні школярів з художнім твором проникнення у сутність речей та явищ, у внутрішній світ образів, оцінювання естетичного змісту, мовленнєвих багатств - всього гуманістичного потенціалу твору;

тісний взаємозв'язок і взаємодія школи та сім'ї стосовно залучення дітей до читання (створення лекторських груп, консультаційних пунктів, інформаційних «батьківських куточків», «батьківських гуртків» для педагогізації сім'ї з питань літератури для дітей і дитячого читання);

розширення можливостей дитячої періодики в її впливові на формування особистості дитини через виокремлення спеціальних рубрик, пов'язаних з інтересами й потребами конкретного дитячого віку; введення у зміст рекомендацій стосовно загальноприйнятих правил поведінки, етики міжособистісних взаємин, спілкування, особистої гігієни й збереження здоров'я тощо;

активна пропаганда в засобах масової інформації актуальних питань щодо ролі дитячої літератури у формуванні особистості дитини;

удосконалення підготовки педагогічних кадрів (особливо майбутніх учителів початкових класів та викладачів гуманітарних предметів) з метою підвищення їхньої професійності в організації дитячого читання.

Узагальнення результатів науково-педагогічного пошуку, аналіз джерельної бази дав підстави зробити такі висновки:

У дисертації відповідно до мети й завдань дослідження простежено розвиток проблеми щодо впливу дитячої літератури на формування особистості дитини в другій половині ХІХ-початку ХХ століття й представлено його у вигляді ретроспективного цілісного аналізу теоретичних питань та досвіду.

Аналіз науково-педагогічних джерел досліджуваного періоду дозволяє стверджувати, що вагомий внесок у розв'язання теоретичних питань використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини здійснили такі відомі вітчизняні педагоги і просвітителі, як Б. Грінченко, О. Духнович, М. Корф, М. Коцюбинський, С. Миропольський, С. Русова, Л. Українка, К. Ушинський, І. Франко, Т. Шевченко та деякі інші.

До основних теоретичних ідей, запропонованих видатними українськими просвітителями й спрямованих на переконання суспільства в необхідності створення спеціальної літератури для дітей, яка б володіла невичерпними розвивальними й виховуючими можливостями у формуванні особистості дитини, можна віднести: визначення специфіки, ролі й функцій дитячої літератури; виокремлення вимог до її змісту й художнього оформлення, особливостей мови й композиції, розкриття характерів у площині її впливу на духовність дитини.

Аналіз науково-педагогічної літератури й педагогічної спадщини відомих українських педагогів і просвітителів дозволив визначити розуміння ними дитячої літератури як «науки життя», одного зі способів «пізнання дійсності», «віконця у світ» для дитини, що «збагачує словами рідної мови», «наштовхує на самостійну розумову працю», впливає на «розвиток чуттєвої сфери», посилює здатність до самооцінки й взаємодії з соціальним середовищем, формує світогляд. З'ясовано розуміння педагогами-просвітителями специфіки й функцій дитячої літератури: динаміка розвитку дитини, яка спричиняє постійне змінювання її емоційної, інтелектуальної й фізичної сфер, вимагає систематичного, безперервного й цілеспрямованого впливу художніх образів на духовність дитини, її розумові здібності, творчу уяву, почуття, волю, закладення підвалин міцних моральних переконань.

Виокремлено вимоги до змісту дитячої художньої, науково-популярної літератури, текстів книг для позакласного читання й підручників та посібників, де головним критерієм до матеріалів для дитячого читання визначалось: змістовно, художньо й «доступно дитячому розумінню» висвітлювати явища навколишньої природи та суспільства, реалії справжнього життя з тим, щоб одночасно «розширювати кругозір», «облагороджувати почуття», «будити розум і дух», «впливати на моральність» і «тішити дитину». Доведено, що чільне місце у вимогах до художнього тексту творів для дітей займала мова викладу (проста, образна, яскрава, дохідлива, виразна, з коротким і зрозумілим способом вираження, з використанням рідного слова, що створює «атмосферу рідного світогляду», «без важкої чужомовної термінології») та вміле застосування ілюстрацій як об'єднання й взаємозв'язку тексту з чуттєвим переживанням читача. Установлено, що до особливостей художнього тексту книг для позакласного читання, посібників та підручників відносили: його виховуючий та розвивальний характер; відсутність прямих «моральних сентенцій», «сухого моралізаторства й нудьги»; використання для вирішення конкретних морально-етичних проблем прозорості алегорій, життєвих ситуацій з демонстрацією переваг конкретних моральних якостей тощо.

Розкрито вплив дитячої періодики на становлення і розвиток літератури для дітей: включення до тематики цікавого й повчального фольклорно-етнографічного матеріалу, науково-популярних нарисів, поетичних і прозових творів відомих вітчизняних поетів і письменників, доступних дитячому розумінню, що розвивало інтерес і звичку до читання й формувало в ньому потребу. На основі вивчення архівних джерел та періодичної педагогічної преси узагальнено досвід використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини в навчальних закладах досліджуваного періоду.

Виокремлено такі форми, методи, прийоми, способи роботи вчителя з художнім текстом, типові для тогочасних навчальних закладів і спрямовані на розвиток розумової, моральної й чуттєвої сфери школярів: щотижневі літературні бесіди; організація публічних читань з різних загальноосвітніх предметів; «живі консультації вчителя» як попереднє ознайомлення вибраного для читання тексту; пояснювальне читання як сукупність дидактичних прийомів, спрямованих на усвідомлене сприйняття тексту школярами й стимулювання їх до моральних висновків; застосування способу взаємного навчання як основа здорової конкуренції та інші. Визначено найбільш ефективні напрями освітньо-просвітницької діяльності прогресивної громадськості з питань популяризації серед широкого загалу дитячої літератури: рекламування нових підписних книг та періодичних видань для дітей; розповсюдження через друк обґрунтованих коментарів до дитячих книжок; обговорення різноаспектних питань дитячого читання на засіданнях «Батьківського гуртка» у щомісячному педагогічному журналі «Воспитание и обучение» та інші.

Висвітлено методико-педагогічні розробки з питань заохочення школярів до читання й формування їхньої читацької культури. До найбільш цікавих серед них відносимо: поділ шкільної бібліотеки на спеціальні відділи з метою контролю за дитячим читанням; урахування у визначенні успішності школярів його ставлення до читання; глибокий психологічний аналіз художніх образів для кращого розуміння їх школярами; використання художності мови з метою збагачення лексики школярів та розвитку вміння красиво, правдиво й точно висловлювати свої думки та деякі інші.

Заслуговують на вивчення і творче використання такі педагогічно цінні наробки з питань запровадження дитячої літератури як засобу формування дитячої особистості, а саме: включення в усі ланки сучасних загальноосвітніх закладів щотижневих літературних бесід; організація читацьких конференцій з предметів гуманітарного циклу; використання на уроках літератури, особливо в початкових класах, пояснювального читання з метою усвідомленого сприйняття тексту; педагогічний всеобуч батьків з проблеми вибору книг для дітей та заохочення дітей до читання; створення в школі своєрідної традиції високого статусу «начитаного» учня; використання художніх текстів навчальних книг всупереч формальному завчанню граматичних правил для одночасного духовного розвитку особистості дитини та вправляння її в грамотності й інші. До прогностичних тенденцій подальшого використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини віднесено: контроль суспільства за виданням літератури для дітей; включення до змісту художньої літератури, книг для позакласного читання, підручників і посібників фольклорного матеріалу, цікавих і повчальних фактів з минулого народу, висвітлення значних історичних подій з метою формування національної самосвідомості підростаючих поколінь; тісний взаємозв'язок школи і сім'ї з питань дитячого читання; розширення можливостей дитячої періодики в її впливові на особистість дитини через виокремлення спеціальних рубрик, пов'язаних з інтересами й потребами конкретного дитячого віку; пропаганда в засобах масової інформації актуальних питань стосовно ролі дитячої літератури у формуванні особистості дитини; удосконалення підготовки педагогічних кадрів з метою підвищення їхньої професійності в організації дитячого читання.

Розроблено й упроваджено спецкурс для студентів вищих педагогічних закладів III-IV рівнів акредитації з питань організації дитячого читання з метою впливу художньої літератури для дітей на формування їх особистостей. Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем, пов'язаних із роллю дитячої літератури у формуванні особистості дитини. З огляду на це предметом подальшого вивчення може бути роль сім'ї в організації дитячого читання; використання дитячої літератури як чинника розвитку мовленнєвої культури школярів та деякі інші.

Зміст дисертації в таких публікаціях

1. Вавілова І.В. Вимоги до дитячого підручника в педагогічній спадщині українських освітян другої половини ХІХ-початку ХХ ст. / І.В. Вавілова // Педагогіка та психологія: Зб. наук. пр. / Харк. держ. пед ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Х., 2001. - Вип. 18. - Ч. 2. - С. 110-114.

2. Вавілова І.В. До витоків дитячої вітчизняної журналістики другої половини ХІХ - початку ХХ століття / І.В. Вавілова // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університета ім. П. Тичини / Уманський держ. пед. ун-т ім. П. Тичини. - К., 2002. - С. 26-30.

3. Вавілова І.В. Вимоги до дитячої літератури в українській педагогічній думці другої половини ХІХ-початку ХХ століття / І.В. Вавілова // Педагогіка та психологія: Зб. наук. пр. / Харк. держ. пед ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Х., 2002. - Вип. 21. - С. 17-24.

4. Вавілова І.В. До витоків перших дитячих підручників та посібників у розвитку вітчизняної педагогічної думки ХІХ ст. / І.В. Вавілова // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Запорізький обл. ін-т післядипломної пед. освіти. - К.-Запоріжжя, 2003. - Вип. 26. - С. 278-281.

5. Вавілова І.В. Використання фольклорного матеріалу в дитячій літературі та на сторінках дитячих періодичних видань ХІХ-початку ХХ ст. / І.В. Вавілова // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. пр. / Слов'ян. держ. пед. ун-т. - Слов'янськ, 2003. - Випуск ХІХ. - С. 19-23.

6. Вавілова І.В. Питання морального виховання у вітчизняній дитячій літературі ХІХ-початку ХХ століття. / І.В. Вавілова // Теорія та методика навчання та виховання: Зб. наук. пр. / Харк. держ. пед ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Х., 2003. - Випуск 11. - С. 112-117.

7. Вавілова І.В. Проблема організації пояснювального читання у вітчизняній педагогічній думці другої половини ХІХ століття. / І.В. Вавілова // Розвиток інноваційних процесів у навчально-виховних закладах: Зб. наук. пр. / Харк. держ. пед ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Х.: Стиль-издат, 2003. - С. 14-19.

8. Вавілова І.В. Вітчизняна дитяча література другої половини ХІХ-початку ХХ століття як засіб формування особистості. / І.В. Вавілова // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Запорізький обл. ін-т післядипломної пед. освіти. - К.-Запоріжжя, 2003. - Вип. 29. - С. 191-194.

9. Вавілова І.В. Вітчизняні педагоги другої половини ХІХ-початку ХХ століття про дитячу літературу як засіб формування особистості. / І.В. Вавілова // Збірник наукових праць Бердянського педагогічного університета / Бердянський держ. пед. ун-т. - Бердянськ, 2003. - № 4. - С. 130-135.

10. Вавілова І.В. Вимоги до дитячих підручників і посібників у вітчизняній педагогічній думці ХІХ ст. / І.В. Вавілова // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр. - Чернівці: Рута, 2003. - Вип. 159. - С. 30-35.

11. Вавілова І.В. Книга як навчально-освітній засіб (історико-педагогічний аспект) / Вавілова І.В. // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Х., 2004. - Вип. 21. - С. 35-39.

12. Вавілова І.В. Популяризація питань дитячої літератури на сторінках періодичних педагогічних видань (друга половина ХІХ-початок ХХ ст.). / І.В. Вавілова // Теорія та методика навчання та виховання: Зб. наук. пр. - Вип. 18. / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Х., 2007. - С. 29-34.

13. Вавілова І.В. Видатні вітчизняні педагоги другої половини ХІХ-початку ХХ століття про проблеми дитячого читання: матеріали Наук.-практ. конф. молодих вчених, (Харків, 2003) / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Х.: Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди, 2003. - С. 46-47.

14. Вавілова І.В. Роль підручників К.Д. Ушинського в розвитку прогресивної дитячої літератури другої половини ХІХ-початку ХХ століття: матеріали Всеукр. наук.-практ. читань студентів і молодих науковців, присвячених спадщині великого вітчизняного педагога К.Д. Ушинського, (Одеса, 20-21 травня 2003 р.)./ Південноукр. дер. пед. у-т імені К.Д. Ушинського. - Одеса: Південноукр. держ. пед. у-т імені К.Д. Ушинського, 2003. - С. 203-206.

15. Вавілова І.В. До витоків навчальних підручників у вітчизняній педагогічній літературі другої половини ХІХ століття: матеріали VII міжнар. наук.-практ. конф. [«Наука і освіта «2004»], (Дніпропетровськ, 10-25 лютого 2004 р.) / Дніпропетровськ. нац. ун-т, Ін-т економіки. - Дніпропетровськ: Дніпропетровськ. нац. ун-т, 2004. - Т.35. - Педагогіка. - С.5-7.

16. Вавілова І.В. Питання народознавства у художніх текстах підручників, посібників та книг для позакласного читання: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [«Професіоналізм педагога. Проективна педагогіка: питання теорії та практики»], (Ялта, 21-25 серпня 2004 р.) / Кримський держ. гуман. ін-т - Ялта: Кримський держ. гуман. ін-т, 2004. - Ч. І. - С. 175-179.

17. Вавілова І.В. Реалізація ідей Г.С. Сковороди у сучасних підручниках для початкової школи: матеріали Сковородинівських читань [«Григорій Сковорода і духовне оновлення українського суспільства»] (Харків, 2-4 грудня 2004 р.) / М-во освіти і науки України, Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди, Наук.-досл. інст. педаг. і психол. ім. В.О. Сухомлинського. - Х.: Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди, 2005. - С. 9.

18. Вавілова І.В. Вимоги до художніх текстів підручників, посібників та книг для позакласного читання: матеріали Школи молодих учених з педагогіки і психології, (м. Бермінводи, 10-16 травня 2005 р.) / М-во освіти і науки України, Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди, Наук.-досл. інст. педаг. і психол. ім. В.О. Сухомлинського. - Х.: Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди, 2005. - С. 12-16.

Размещено на Allbest.ru